Сутність трудового потенціалу як соціально-економічної категорії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 331.08

Сутність трудового потенціалу як соціально-економічної категорії

П.О. Бегма

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Анотація

За останні роки у наукових колах цією проблемою формування та використання трудового потенціалу займалося дуже багато вчених, кожен із них по-своєму трактує цей термін. У зв'язку з цим з'явилася велика кількість тлумачень цієї економічної категорії. Але, на наш погляд, все ще немає повного узагальненого визначення терміна «трудовий потенціал». Мета статті - поглибити сутність поняття ««трудовий потенціал» на основі потокових процесів. Проаналізовано широкий спектр наукових підходів до визначення терміна ««трудовий потенціал», зокрема сформовано три основні підходи до його визначення: 1) ресурсний, 2) структурний (функціональний) і 3) регулятивний (цільовий). Запропоновано авторський підхід до визначення на основі потокових процесів. Трудовий потенціал підприємства слід розглядати як сукупність вхідних, внутрішніх і вихідних трудових потоків. трудовий соціальний економічний підприємство

Ключові слова: трудовий потенціал, трудові потоки, логістичний підхід, класифікація, трудові ресурси, динамічна система.

Аннотация

За последние годы в научных кругах проблемой формирования и использования трудового потенциала занимались очень многие ученые, которые изложили определенные трактовки данного понятия. В связи с этим появилось большое количество толкований данной экономической категории. Но, на наш взгляд, все еще не имеет более полного обобщающего определения понятие «трудовой потенциал». Цель статьи - углубление сущности понятия ««трудовой потенциал» на основе потоковых процессов.

В статье проанализирован широкий спектр научных подходов относительно определения понятия ««трудовой потенциал». Сформированы три основных подхода определения понятия ««трудовой потенциал» - ресурсный, структурный (функциональный) и регулятивный (целевой). Предложен авторский подход определения понятия ««трудовой потенциал» на основе потоковых процессов. Трудовой потенциал предприятия следует рассматривать как совокупность входных, внутренних и исходящих трудовых потоков.

Ключевые слова: трудовой потенциал, трудовые потоки, логистический подход, класси-фикация, трудовые ресурсы, динамическая система.

Summary

The problems of forming and use of labour potential are considered in works of economists, in scientific works of philosophers, sociologists, demographers and scientific other areas of knowledge. In the last few years in academic community this range of problems many scientists that expounded certain interpretations of this concept engaged. Therefore great quantity of interpretations of this economic category appeared. But in our view, still a concept"Labour potential" does not have more complete summarizing determination. Aims and Objectives: essence details of concept «labour potential» on the basis of stream processes. The wide spectrum of scientific approaches in relation to determination of concept «labour potential» is analysed. The different points of view of labour potential essence determination are certain. Three basic approaches of concept «labour potential» determination are formed - resource, structural (functional) and regulatory (purposeful). Author's approach of concept «labour potential» determination on the basis of stream processes is offers. Labour potential of enterprise should be construed as the aggregate of input, internal and output labour streams.

Keywords: labour potential, labour streams, logistic approach, classification, labour resources, dynamic system.

Термін «трудовий потенціал» з'явився у 70-ті рр. ХХ ст., проте його широко визнали у 80-ті рр. Проблеми формування та вико-ристання трудового потенціалу висвітлювали не тільки економісти, але й філософи, соціологи, демографи та вчені інших сфер знань. Термін «потенціал» запозичений із точних наук і означає приховані можливості. Його впровадження в економічні дослідження пов'язано перш за все через проблеми у визначенні комплексної оцінки рівня розвитку виробничих сил. Термін «потенціал» означає перш за все джерела, запаси, засоби, які можуть бути використані у процесі життєдіяльності, а також можливості певної особи або групи осіб, або суспільства зага-лом. За останні роки у наукових колах цією проблематикою займалося дуже багато вче-них, кожен із яких по-своєму трактував цей термін.

З огляду на це з'явилася велика кількість тлумачень цієї економічної категорії. Але, на наш погляд, й досі не існує повного узагаль-неного визначення терміна «трудовий потен-ціал».

Дослідження проблем, пов'язаних із ви-значенням сутності та змісту поняття «тру-довий потенціал», відображено у багатьох наукових працях як зарубіжних учених - І. Ансоффа, Г Маркузе, К. Миско, Дж. Мора, О. Тоффлера, так і вітчизняних - Л. Абалкіна, В. Архангельского, С. Бєлова, Є. Фігурнов Г. Доброва, К. Воблого, Л. Гришиної, Г Єфі- мової, Є. Лапіна, І. Лукінов, А. Люкшинова, Л. Мельника, Б. Молчанова, Н. Краснокут- ської, Т. Храмцової та ін. Системний підхід в управлінні трудовими ресурсами у формі потокових процесів фрагментально викори-стовували у наукових працях російські та закордонні автори - Т. Ю. Базаров, А. П. Єгор- шин, А. Я. Кібанов, Є. В. Маслов, Ю .Г Одє- гов, Т. Пітерс, Р Уотерман.

Проведені дослідження показали, що до сьогодні в економічній науковій думці не існує одностайності щодо визначення сут-ності трудового потенціалу, оцінки ролі та меж доцільності використання цього терміна під час розв'язання проблем економічного розвитку. Це й зумовило потребу поглибити наукові дослідження у напрямі з'ясування сутнісних ознак цього поняття для того, щоб у подальшому вийти на більш комплексне та конструктивне визначення трудового потенціалу.

Мета статті - поглиблення сутності поняття «трудовий потенціал» на основі потокових процесів.

Більшість дослідників трудовий потенціал асоціює з робочою силою, трудовими ресурсами. Наприклад, О. А. Грішнова ви-значає трудовий потенціал як «інтегральну динамічну систему, яка включає демогра-фічну, економічну та соціальну підсистеми, об'єднані спільністю трудової діяльності» [2] . М. Семикіна трактує трудовий потенціал як «комплексну категорію, яка відображає інтегральну сукупність властивостей і можливостей працівників» [2]. Г. В. Осов- ська та О. В. Крушельницька вважають, що трудовий потенціал - це сукупність працез-датного населення з урахуванням інтелекту-ального розвитку, знань, умінь, досвіду, ду-ховних цінностей, звичаїв, традицій, пере-конань і патріотизму. Вони вважають, що поняття «трудовий потенціал» є ширшим, ніж «трудові ресурси», оскільки воно ха-рактеризує не лише загальну чисельність ін-дивідів, а й включає сукупність різних якостей людей, що визначають працездатність [3]. Економічній енциклопедії під редакцією Б. Г. Гаврилишина трудовий потенціал ви-значається «чисельністю працездатного на-селення, законодавчо встановленою трива-лістю робочого часу за суспільно нормальної інтенсивності праці та збігається з величиною трудових ресурсів». Далі наводиться ще одне визначення: «...якісно трудовий потенціал характеризується такими рисами, як фізичний стан і здоров'я людини і нації, соціально-демографічний склад населення, його інтелектуально-культурний рівень (ІКР), особистісні властивості людини. Вирішальним і необмеженим чинником тру-дового потенціалу є ІКР населення - осві-ченість і рівень розвитку інтелекту, профе-сіоналізм, моральність і духовність загалом, культура в широкому сенсі, ментальність, кругозір та ін. Серед компонентів ІКР пер-шорядне значення у визначенні трудового по-тенціалу мають освіченість і кваліфікація»[4] . Н. В. Черноморенко трудовий потенціал розуміє як «складне поєднання фізичних властивостей, знань, досвіду, духовних і мо-ральних цінностей, культурних установок, звичаїв і традицій населення країни» [5].

В. Онікієнко вважає, що трудовий потен-ціал - це «сукупність працездатного насе-лення, яке має відповідну професійно-ква-ліфікаційну підготовку, застосовує працю у народному господарстві з урахуванням їх технологічно-технічної оснащеності» [6]. М. Шаленко вважає, що трудовий потенціал являє собою максимально можливу за певних соціально-економічних умов загальну здатність територіальної сукупності праце-здатного населення, яка визначається від-повідним рівнем його освіти та професійно-кваліфікаційної підготовки, статевовіко- вої структури та фізіологічним станом, мо-рально-вольовими якостями та ставленням до праці [7]. Російський учений А. Кібанов розглядає трудовий потенціал як «сукупність різних якостей, що визначають праце-здатність» [8]. Ці якості пов'язані перш за все зі здатністю працівника до праці, станом його здоров'я, витривалістю, типом нервової системи (фізичний і психологічний потен-ціал); з обсягом загальних і специфічних знань, вмінь і навичок, які визначають здат-ність до праці певної кваліфікації; з рівнем відповідальності, соціальної зрілості, інтер-есів і потреб. В. Врублевський визначає тру-довий потенціал так: «.сукупний суспільний працівник і відповідні умови праці в єдності чинників, що відображають, з одного боку, його зміст, а з іншого - соціально- економічний характер» [9]. Б. М. Генкін роз-глядає трудовий потенціал людини як частину його потенціалу як особистості, який формується на основі природних здібностей, освіти, виховання, та життєвого досвіду. На його думку, трудовий потенціал у загальному вигляді характеризують можливості участі людини, співробітників підприємства, на-селення країни у виробництві та в обміні благ. Трудовий потенціал - це вид економічних ресурсів [10].

У процесі дослідження соціально-еконо-мічної категорії «трудовий потенціал» віт-чизняними та закордонними вченими було проаналізовано різні погляди на визначення її сутності. Наразі сформовано три основні підходи до визначення терміна «трудовий потенціал» - це ресурсний, структурний (функціональний) і регулятивний (цільовий).

Узагальнений розвиток поглядів на зміст соціально-економічної категорії «трудовий потенціал», систематизація висловлювань до-слідників представлена в табл. 1.

Таблиця 1. Підходи до визначення соціально-економічного змісту поняття «трудовий потенціал»

Отже, проведений аналіз системи різних поглядів на поняття трудовий потенціал по-казав, що потрібно вивести більш чітке ви-значення цієї категорії.

Щоб представити авторське визначення соціально-економічної категорії «трудовий потенціал», необхідно звернути увагу на те, що ресурсом у цьому випадку є трудові ре-сурси, які характеризуються високим ступе-нем динамічності. В цьому аспекті цікавим є підхід Л. Д. Гармидер, відповідно до якого трудовий потенціал розглядається як дина-мічна соціально-економічна система, у якій відбувається процес відтворення трудового потенціалу, який спрямований на забезпечен-ня задоволення особистих і суспільних по-треб, а також забезпечуються умови для його відтворення [11]. Ефективне управління трудовими ресурсами стримується порівняно невеликим досвідом управління в умовах швидкої зміни зовнішнього середовища, складною економічною і соціальною ситуа-цією у галузі та в регіоні. Щоб провести ком-плексний аналіз трудових ресурсів, урахо-вуючи динамічну складову, необхідно засто-сувати потоковий підхід, завдяки якому мож-на цілеспрямовано управляти змінами тру-дових ресурсів відповідно до обраної стра- тегієї розвитку організації.

Традиційні методи управління трудовими ресурсами гальмують процеси формування і розвитку трудового потенціалу. Відзначаючи високий ступінь розробленості проблематики управління трудовими ресурсами, слід визнати, що мало приділяється уваги управлінню цими процесами на основі сучасних інформаційних технологій, управ-лінських нововведень. Потрібен комплексний підхід до управління трудовим потенціалом, що враховує динамічну зміну всіх складових трудового потенціалу з урахуванням стратегії розвитку організації, що передбачає управління змінами трудового потенціалу. Щоб підвищити ефективність управління трудового потенціалу, необхідно визначити його цільові характеристики.

У подальшому необхідно вивчити окремі аспекти формування, розподілу, використан-ня трудового потенціалу як структурно-ди-намічного утворення - «трудового потоку» [12]. Виникнення трудових потоків ґрунту-ється на взаємодії попиту та пропозиції на ринку праці. У відповідний момент часу ос-новна частина сукупної пропозиції і попиту на працю задоволена, утворюючи зайнятість і сприяючи функціонуванню суспільного відтворення. Менша ж частина через природний і механічний рух виявляється вільною, обумовлюючи наявність вільних робочих місць (вакансій) і кількість осіб, зайнятих пошуком роботи. Розбіжність по-питу і пропозиції відбувається внаслідок без-лічі різноманітних причин, таких як зміна фонду робочих місць, ринкова кон'юнктура, народжуваність і смертність, незадоволеність оплатою і умовами праці, недолік ква-ліфікованих кадрів і та ін. Слід зазначити, що відносно трудових потоків вплив природних причин враховуватиметься лише побічно, оскільки трудові потоки виникають унаслідок соціально-економічних причин. Переміщення трудових потоків відбувається між різними секторами економіки, галузями, формами власності, окремими підприємствами, видами зайнятості, територіями ло- гістичними ланцюгами на різних рівнях ло- гістичних систем та ін. [13].

Трудовий потік слід розглядати, як су-купність трудових ресурсів, які переміщу-ються між відповідними об'єктами та сфе-рами зайнятості завдяки впливу соціально- економічних причин за одиницю часу (місяць, квартал, рік тощо) [14]. Отже, формування, переміщення, перетворення і поглинання трудових ресурсів і їх потенціалу в мікро- і макроекономічному середовищі можна роз-глядати як специфічну форму потоків у гео-графічному, структурно-ієрархічному, інфор-маційно-дослідному просторі.

Поняття «потік» в економічній науці з'явилося разом із уведенням у економічну науку терміна «логістика». Адже об'єктом логістики майже всі дослідники вважають потокові процеси в економіці. У Тлумачному словнику російської мови С. І. Ожегова потік трактується як «рушійна сила чого-небудь», а процес - як «хід, розвиток якого-не- будь явища, послідовна зміна стану та розвитку чого-небудь». Застосування терміна «потоковий процес» у логістиці найбільш повно визначає рух від джерела до цілі еко-номічних об'єктів у вигляді окремих еле-ментів або з їх множин. Зміст потоків може визначатися по-різному: як характером ді-яльності економічної системи, організацією та технологією виробництва, організацією відносин із зовнішнім середовищем та ін.

Н. Є. Муромець [14] у своїй праці зазначає, що трудовий потік включає тільки те населення, яке в конкретний момент зна-ходиться в процесі руху на ринку праці або за його межами, але не в стані стабільності. Зважаючи на зазначене вище, зауважимо, що трудовий потік слід розглядати як перемі-щення трудових ресурсів, яке забезпечується сукупністю процесів у рамках логістичного ланцюга за одиницю часу. Трудовий потік, у свою чергу, є складовою логістичних потоків, які забезпечують формування логістичної системи і, поєднуючись між собою, утворю-ють логістичні ланцюги різного ієрархічного рівня (мікро-, мета-, мезо- і мегарівня) [14]. Тобто в нього входить і частина економічно активного і неактивного населення, яка на цей момент переміщується між підприємствами, галузями, територіями, видами зайнятості, логістичними ланцюгами. За масштабом (ієрархією) охоплення логістичних процесів слід розрізняти трудові мікро-, мета-, мезо- та мегапотоки. Така класифікація ґрунтується на ієрархії логістичних систем, відповідно до якої кожному рівню логістичної системи при-таманні однойменні потоки, а макрологістич- на система як сукупність мета-, мезо- та ме-гасистем поєднує потоки усіх цих систем і створює спільний макрологістичний трудовий потік.

Слід зазначити, що функціонування цих потокових систем у повній мірі відповідає вимогам «логістичного міксу»: потрібні за кваліфікацією та досвідом трудові ресурси повинні бути в потрібному місці, в потрібний час, потрібної якості підготовки, в потрібній кількості, взаємодіючи з потрібним споживачем, із мінімально допустимими при врахуванні кваліфікації досвіду, специфіки виконуваної роботи, витрат [15].

Для дослідження можливостей удоско-налення процесів формування та реалізації потенціалу трудових ресурсів, а також при дослідженні і формуванні комплексних орга-нізаційних систем, що відповідають реаліям сучасного економічного середовища, слід сформулювати поняття «трудові потоки». У своїй праці А. В. Фоменко дослідив логіку формування поняття «трудові потоки» [15].

По-перше, за аналогією з іншими ресурс-ними потоками ознаками виділення та внутрішнім узагальненням цих потоків є динамічність і неперервність їх існування у часі та просторі від джерела до споживача, а також зміна їх структури та змісту в процесі існування. Отже, ресурсним потоком є певні ресурси у процесі застосування до них операцій із формування, переміщення, пере-творення та поглинання, ці ресурси перемі-щуються у просторі та належать до певного часового проміжку. За допомогою цього підходу можна виокремити такий об'єкт як ресурсні потоки із сукупності інших, у тому числі економіко-управлінських об'єктів. У свою чергу, подібну модель можна застосу-вати і до трудових потоків, також відрізняючи їх від інших об'єктів.

По-друге, необхідно виокремити трудові потоки із сукупності ресурсних потоків. Для цього слід визначити критерій, який дозволяє узагальнити їх усередині сукупності, але відрізняє від інших ресурсних потоків. Найбільш придатним показником для цього критерію є фактор нерозривного зв'язку тру-дових потоків із трудовими ресурсами і, від-повідно, з людьми або з макроекономічного погляду, населенням. Однак трудові потоки формуються тільки на основі економічно активної частини населення, яка може брати участь у формуванні, перетворені, перемі-щенні та реалізації трудового потенціалу. При цьому в соціально-економічних системах існують безліч різних видів і форм трудових потоків, у яких беруть участь частина або окремі групи економічно активного насе-лення.

Слід зазначити специфіку простору, в якому здійснюється функціонування трудових потоків, що відрізняє його від інших просторів ресурсних потоків. Цей простір, на відміну від єдиних географічних просторів інших видів потоків, має поділятися на географічний, структурно-ієрархічний та ін-формаційно-дослідний, які існують у єдиному нерозривному зв'язку стосовно до трудових потоків.

По-третє, слід зазначити, що всі ресурсні потоки залежно від їх місця у виробничому процесі можуть бути або предметом праці, або засобами праці. Трудові потоки також мають свою специфіку: вони можуть бути як суб'єктом, так і об'єктом процесу відтво-рення.

Провівши аналіз досліджень щодо понять «трудовий потенціал» і «трудовий потік», ми запропонували трудовий потенціал підприємства розуміти як вхідні, внутрішні та вихідні потоки кількісних і якісних його характеристик, які в процесі застосування до них операцій із формування, перетворення, переміщення та реалізації здійснюють фізичне, посадове та професійно-квалі-фікаційне переміщення в просторово-часо-вому інтервалі.

Узагальнюючи огляд підходів до визна-чення поняття «трудовий потенціал», слід зазначити, що сформувалися три основні підходи до визначення терміна «трудовий по-тенціал» - це ресурсний, структурний (функ-ціональний) і регулятивний (цільовий). При-чина відсутності єдиної думки полягає в різних поглядах учених на саму суть поняття «трудовий потенціал», джерелом яких є вузькість сфер застосування ними цієї кате-горії, натомість потрібен глибокий системний теоретичний аналіз її походження. На нашу думку, трудовий потенціал підприємства слід розглядати як сукупність вхідних, внутрішніх і вихідних трудових потоків.

Література

1. Трудовий потенціал України: оцінка стану, ефективність використання, стратегічні напрями розвитку : монографія [О. А. Грішнова, С. Р Пасєка, А. С. Пасє- ка] ; за наук. ред. О. А. Грішнової. - Черкаси : Маклаут, 2011. - 360 с.

2. Трудовий потенціал Кіровоградської об-ласті: стан та перспективи розви

тку : кол. моногр. ; за ред. М. В. Се- микіної. - Кіровоград : ВАТ Кіровоград. вид-во, 2008. - 304 с.

3. Осовська Г. В. Управління трудовими ре-сурсами : навч. посіб. / Г. В. Осовська,

О. В. Крушельницька. - К. : Кондор, 2003. - 224 с.

4. Економічна енциклопедія : у 3-х т. / ред. Б. Д. Гаврилишин. - К. : Академія : Вид- во Акад. нар. госп-ва, 2000-2002. - Т 2: К (концентрація капіталу) - П (портфельний аналіз). - 2001. - 848 с.

5. Черноморенко Н. В. Проблемы эффек-тивного использования трудового потен-циала / Н. В. Черноморенко // Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку : зб. доп. Міжнар. наук.-практ. конф. - Хмельницький : ТУП, 1997. - С. 288-295.

6. Онікієнко В. Методологічні питання до-слідження відтворення трудових ресурсів регіону / В. Онікієнко // Зайнятість та ринок праці. - 2004. - Вип. 2. - С. 3-11.

7. Шаленко М. В. Формирование механизма территориальной организации трудовых ресурсов: теория и практика / М. В. Ша- ленко. - К. : Наук. думка, 2006. - 132 с.

8. Управление персоналом организации : учебник / под ред. А. Я. Кибанова. - 2-е изд., доп. и перераб. - М. : ИНФРА-М, 2001. - - 638 с.

9. Врублевский В. К. Трудовые ресурсы (теоретический аспект) / В. К. Врублев-ский // Вопросы экономики. - 1996. - № 8. - С. 23-28.

10. Генкин Б. М. Экономика и социология труда / Б. М. Генкин. - 7-е изд., доп. - М. : Норма, 2007. - 94 с.

11. Гармідер Л. Д Кадровий потенціал тор-говельних підприємств: формування, оцінка, розвиток : монографія / Л. Д. Гар- мідер. - Дніпропетровськ : Дніпропетр. ун-т ім. Альфреда Нобеля, 2013. - 340 с.

12. Степанова С. М. Проектирование соци-ально-трудового потока промышленного предприятия / С. М. Степанова // Совре-менные наукоемкие технологии. Регио-нальное приложение. - 2011. - № 2 (26).

- С. 73-79.

13. Ван Рост Ш. От транспортной логистики к логистическому управлению /

B. Р Ш. Ван. - Брюссель : Ин-т между- нар. обучения в области транспорта, 1993.

- 55 с.

14. Муромець Н. Є. Сутність логістичного управління потоками трудових ресурсів / Н. Є. Муромець // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций : сб. научн. тр. - Донецк : ДонНУ, 2009. -

C. 1219-1225.

15. Фоменко А. В. Концептуальные подходы к формированию комплекса потоковых процессов в интегрированных логисти-ческих системах / А. В. Фоменко. - Сара-тов : Сарат. гос. техн. ун-т, 2005. - 235 с.

REFERENCES

1. Trudovyi potentsial Ukrainy: otsinka stanu, efektyvnist vykorystannia, stratehichni na- priamy rozvytku [Labour potential of Ukrai-ne: state estimation, efficiency, development strategy directions]. Cherkasy': Maklaut, 2011. 360 р.

2. Trudovyi potentsial Kirovohradskoi obla- sti: stan ta perspektyvy rozvytku [Labour potential of the Kirovohrad area: the state and development prospects]. Kirovograd: VAT Kirovohradske vydavnytstvo, 2008. 304 р.

3. Osovska H. V Upravlinnia trudovymy re- sursamy [Human resources management]. Kev: Kondor, 2003. 224 p.

4. Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia]. Кугу: Akademiya: Vyd-vo Akad. nar. hosp-va, 2000-2002. Т. 2, 2001. 848 р.

5. Chemomorenko N. V Zbirnyky dopovidei mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konfer- entsii “Upravlinnia trudovymy resursamy: problemy i perspektyvy rozvytku” [Collec-tions reports Int. Scient. Conf. “Human resource management: problems and pros-pects of development”]. Hmelnitskiy: TUP, 1997, pp. 288-295.

6. Onikiienko V Zainiatist ta rynok pratsi. Mizhvidom. zb. zasnovanyi pry NTs ZRP NAN i Minpratsi Ukrainy u 1993 r [Em-ployment and labor market: Interdep. collec-tion]. Kyiv, 2004, no. 2, pp. 3-11.

7. Shalenko M. V Formirovanie mehanizma territorialnoy organizatsii trudovyih resur- sov: teoriya i praktika [Forming of mecha-nism of labour resources territorial organi-zation: theory and practice]. Kyiv: Naukova dumka, 2006. 132 p.

8. Upravlenie personalom organizatsii [Per-sonnel management of organization]. Mos-cow: INFRA-M, 2001. 638 p.

9. Vrublevskiy V K. Questions of economy, 1996, no. 8, pp. 23-28.

10. Genkin B. M. Ekonomika i sotsiologiya truda [Labor and sociology economics]. Moscow: Norma, 2007. 94 p.

11. Harmider L. D. Kadrovyi potentsial torho- velnykh pidpryiemstv: formuvannia, otsinka, rozvytok [Staff potential of trade enterprises: formation, evaluation, development]. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovskyi univer- sytet imeni Alfreda Nobelia, 2013. 340 p.

12. Stepanova S. M. Modern high technologies. Regional Supplement, 2011, no. 2 (26), рр. 73-79.

13. Van Rost Sh. Ot transportnoy logistiki k logisticheskomu upravleniyu [From logistics to transport logistics management]. Bryussel: Institut mezhdunarodnogo obuche- niya v oblasti transporta, 1993. 55 p.

14. Muromets N. E. Problemyi razvitiya vnesh- neekonomicheskih svyazey i privlecheniya inostrannyih investitsiy [Problems of foreign economic relations and attraction development of foreign investments: Col-lected papers]. Donetsk: DonNU, 2009, pp. 1219-1225.

15. Fomenko A. V Kontseptualnyie podhodyi k formirovaniyu kompleksa potokovyih protsessov v integrirovannyih logistiches- kih sistemah [Conceptual approaches to the formation of complex flow processes in inte-grated logistic systems]. Saratov: Sarat. gos. tehn. un-t, 2005. 235 p.

Размещено на Allbest.ru