Недержавні пенсійні фонди як інституційні інвестори: тенденції та проблеми розвитку

Брус С.И., Негосударственные пенсионные фонды как институциональные инвесторы: тенденции и проблемы развития

Рассмотрены финансово-экономические и социальные составляющие, на которые повлияет введение третьего уровня системы пенсионного обеспечения. В 2017 г. на финансирование дефицита ПФУ из Государственного бюджета Украины было запланировано 141 млн грн, что составляет почти 50% от общего объема средств Пенсионного фонда Украины. Для НПФ характерна политика формирования портфеля из инвестиционных инструментов с низкими рисками. Но одно из основных условий инвестирования - получение дохода, который бы обеспечил не только прирост пенсионных активов, но и защитил средства от инфляционных рисков.

Проанализированы основные показатели деятельности негосударственных пенсионных фондов за период с 2008 по 2016 гг. Подчеркивается, что основными активами для инвестирования пенсионными фондами в Украине являются депозиты, облигации отечественных предприятий и государственные долговые инструменты. Доля прибыли от инвестирования в активах НПФ за последние годы уменьшилась и ее доходность снизилась. На падение доходности инвестиций НПФ повлияли: переоценка собственных активов, изменение листинговых правил торговли акциями предприятий, потеря НПФ депозитов в неплатежеспособных банках. В Украине нет инструментов, которые могли бы гарантировать адекватный доход при высоком уровне надежности. На рынке нет качественных корпоративных ценных бумаг, а уровень доходности депозитов чаще всего не перекрывает уровень инфляции.

Выделены тенденции, влияющие на формирование и диверсификацию пенсионными фондами портфеля ценных бумаг. Обоснованы мероприятия, которые будут иметь стимулирующий эффект для развития третьего уровня системы пенсионного обеспечения граждан и диверсификации инвестиционного портфеля НПФ.

Утверждается, что в основу внедрения второго уровня пенсионного страхования должно быть положено реформирование финансовой системы и фондового рынка. Без формирования полноценной системы пруденциального надзора и регулирования за деятельностью НПФ и их администраторов, внедрение второго уровня пенсионной реформы не имеет смысла. Важным фактором для осуществления реформы пенсионной системы должна стать четкая ориентация органов власти на макрофинансовую стабильность, поддержку работы эффективной и стабильной банковской системы, развития страхового бизнеса.

Ключевые слова: система пенсионного обеспечения, негосударственные пенсионные фонды, пенсионные активы, пенсионные взносы, инвестиционная деятельности негосударственных пенсионных фондов, институциональные инвесторы, портфель ценных бумаг НПФ

S. Brus. Non-state pension fund as institutional investors: trends and development problems

The state is not able to provide pensions and normal social living standards for nonworking pensioners. Financing of the Pension Fund of Ukraine deficit in 2017 from the State Budget of Ukraine is planned at the level of 141.3 billion UAH, which is almost 50% of the total amount of funds in the Pension Fund. In 2003, the Law of Ukraine "On non-state pension provision" was adopted in Ukraine, which should have been an impetus for pension reform through the launch of personal pension accumulation mechanisms.

Non-state pension funds are characterized by a policy of forming a portfolio of investment instruments of the lowest risk, but the main condition is the receipt of investment income, which would not only ensure the growth of pension assets, but also protect of funds from inflationary risks

Pension funds, in turn, operating large volumes of assets, should become, for the financial market, the largest so-called institutional investors, who will offer the market large and long-term financial resources.

The share of return on investment in NPF assets and the return on investment both have decreased in recent years. The reasons for the decline in the profitability of NPF investments were the result of the following factors: revaluation of own assets after the change of the listing rules of the trade in the companies' shares, and the loss of NPF deposits in non-payment banks. In Ukraine, there are no tools that could guarantee an adequate return with a high level of reliability. There are no high-quality corporate securities on the market, and the level of return on deposits does not exceed the level of inflation.

The introduction of the second level of pension reform does not make sense without the reform of the financial system and the stock market and without the formation of a complete system of prudential supervision and regulation of the activities of the NPF and their administrators. An important factor for the reform of the pension system should be the clear orientation of the authorities for macro-financial stability, support for an efficient and stable banking system, and support for the development of insurance business.

Keywords: pension system, non-state pension funds, pension assets, pension contributions, investment activities of non-state pension funds, institutional investors, investment portfolio

Механізми запровадження недержавного пенсійного забезпечення та страхування повинні були стати альтернативою державного фінансового забезпечення за віком, що дозволило би громадянам самостійно дбати про підвищення стандартів свого життєвого рівня у старості при забезпеченні державою мінімального прожиткового мінімуму. Впровадження таких механізмів шляхом ухвалення у 2003 р. пенсійного законодавства [1, 2] та запуску другого і третього рівнів системи пенсійного забезпечення громадян стало суттєвим кроком щодо реформування пенсійної системи України, але надалі уведення їх у дію було загальмовано. Можна називати різні причини - і низьку фінансову грамотність населення, і відсутність довіри до фінансових інститутів, і власне загальну нерозвиненість фінансових інститутів та фондового ринку, і надмірну віру в соціальні державні пенсійні стандарти тощо.

1) соціально-економічні чинники - це можливість для пенсіонера підвищити пенсію за рахунок власних пенсійних накопичень і зменшити свою залежність від солідарної системи;

2) політичні чинники - при впроваджені накопичувальної системи громадяни меншою мірою зважатимуть на популістський характер пенсійної політики, оскільки рівень пенсійних виплат не залежатиме від політичних обіцянок;

3) демографічні чинники - за демографічного дисбалансу, коли кількість громадян пенсійного віку дорівнює або навіть перевищує кількість працюючих, посилюється податковий тиск на працюючих громадян, особливо ж на молоде покоління;

4) бюджетні чинники - збільшення кількості населення пенсійного віку порівняно з працюючими посилює фінансове навантаження на державний бюджет, оскільки дефіцит Пенсійного фонду покриватиметься або за рахунок підвищення податкових ставок, або за рахунок збільшення бюджетного дефіциту;

5) фінансові чинники - впливають на розвиток пенсійної системи за рахунок розвитку фондового ринку та його інструментів;

6) інвестиційні чинники - з їх допомогою буде можливо інвестувати довгостроковий та дешевий фінансовий ресурс, який надходитиме як пенсійні внески громадян до накопичувальної системи та перерозподілятиметься задля розвитку реального сектора економіки. Це допоможе перезапустит внутрішній інвестиційний механізм у державі.

Найшвидші результати, які піддаються аналізу, можна буде отримати за допомоги інвестиційного чинника пенсійної реформи - уже через декілька років після запуску накопичувальної системи та нагромадження перших внесків визначити економічний ефект та вплив інвестиційного пенсійного ресурсу на фінансову систему країни.

Дослідженням загальних питань функціонування НПФ та їх місця та ролі в реалізації пенсійної реформи займалися Е. Лібанова, Л. Таран, В. Яценко, Н. Горюк. Деякі аспекти стимулювання розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні розглянуто у працях С. Зубика, М. Свердел, Н. Шевченко, А. Джусова та ін.

При цьому кількість учасників НПФ з 2008 р. зросла майже вдвічі. У 2008 р. у НПФ налічувалося 482,5 тис. осіб, у 2016 р. кількість учасників становила 834,0 тис. осіб. У 2013 р. темп приросту чисельності учасників НПФ був максимальним за досліджувані роки, - збільшившись у 1,4 раза: з 584,8 до 840,6 тис. осіб, при цьому кількість самих фондів зменшилася на 11 од. Посилилася концентрація учасників у одному НПФ: якщо в 2012 р. середня кількість учасників у одному фонді становила 6,22 тис. осіб, то в 2013 р. на один фонд припадало 10,37 тис. осіб.

За останні три роки чисельність учасників залишається майже незмінною з невеликою низхідною динамікою у 0,8%. Концентрація у 2016 р. збільшилася до 37,9 тис осіб. Збільшення концентрації та скорочення кількості НПФ за останні три роки за майже однакової кількості адміністраторів свідчить про скорочення витрат адміністраторами на обслуговування НПФ.

Концентрація активів у 2012 р. на один НПФ становила 17,66 млн. грн., у 2013 р. - 25,8 млн. грн., збільшившись 1,46 раза. У 2016 р. концентрація активів досягла 33,4 млн. грн., тобто порівняно з 2015 р. збільшилася на 30%. Середній обсяг активів, що припадав на одну особу в 2013 р., становив 2,5 млн. грн., у 2016 р. цей показник збільшився на 2,4% і становив 2,56 млн. грн.

Таблиця 1

Основні показники діяльності недержавних пенсійних фондів за 2008-2016 рр.

Джерело: складено автором за даними звітів НКРРФПУ [5].

Темпи приросту активів НПФ до попереднього року в основному мали досить волатильну динаміку. Якщо у 2008 р. зростання становило максимальні 148,7%, то у 2009 р. такий приріст становив 40,1%. У наступні роки темпи зростання падали, хоча тренд не був від'ємним (рис. 1). Винятком став 2015 р., коли обсяги активів НПФ зменшилися на 489,2 млн. грн., або майже на 20%. У 2016 р. темпи приросту становили 8%, так і не досягши рівня 2014 р.

Темпи приросту до попереднього періоду загальних пенсійних внесків за 2008-2016 рр. мали низхідну динаміку. Максимальний приріст, як і приріст активів, у 2008 р. становив 148,7% і досяг обсягів у 582,9 млн. грн. Надалі приріст кожного року становив близько 20% та в 2013 р. досяг обсягу в 1587,5 млн. грн., що в доларовому еквіваленті було максимальним за досліджуваний період - 188,7 млн. дол. У 2014 р. приріст становив 14,2%, але в доларовому еквіваленті обсяги зменшилися до 155,2 млн. дол. За 2016 р. обсягів внесків збільшилися всього на 0,4%. Загальні обсяги пенсійних внесків у 2016 р. становили 1895,2 млн. грн., або 70,19 млн. дол.

Рис. 1. Темпи приросту основних показників діяльності НПФ за 2008-2016 рр., %

Джерело: складено автором за даними звітів НКРРФПУ [5].

Загалом приріст до попереднього періоду пенсійних виплат демонстрував позитивну динаміку і зростаючий тренд: у 2008 та 2009 рр. показав максимальні темпи приросту - відповідно на 200 та 230%. Обсяги загальних пенсійних виплат за оцінювані роки зросли у 23 рази - з 27,3 до 629,9 млн. грн.

У відсотковому еквіваленті розподіл внесків до недержавних пенсійних фондів між категоріями вкладників (юридичні особи, фізичні особи та фізичні особи - підприємці) за досліджувані роки майже не змінився. Зростання загальних активів НПФ в основному відбувалося за рахунок внесків від юридичних осіб. Лише у 2016 р. внески від юридичних осіб зменшилися на 4 млн. грн., а внески від фізичних осіб збільшилися на 11,9 млн. грн., при цьому частка внесків у відсотковому еквіваленті юридичних осіб майже не змінилася та становила близько 95%. Збільшення частки участі фізичних осіб у недержавних пенсійних фондах відбувається під впливом роботодавців, які спонукають найманих працівників до спільного фінансування програм пенсійного забезпечення [6].

Тренд темпів зростання пенсійних внесків щодо юридичних та фізичних осіб загалом відповідає тренду зростання загальних темпів внесків. Найбільші темпи зростання відзначалися у 2009 р. - відповідно, для вкладників юридичних осіб становили - 29,8%, для фізичних осіб - 22,3%. У 2015 р. темпи зростання були одними із найнижчих - для юридичних осіб вони становили лише 4%, а для фізичних осіб - 12,5%. У 2016 р. внески від юридичних осіб зменшились на 0,3% при тому, що внески від фізичних осіб збільшилися на 14,8%. Розподіл пенсійних внесків за категоріями учасників представлено на рис. 2.

Пенсійні фонди, у свою чергу оперуючи великими обсягами активів, повинні стати для фінансового ринку одними з найкрупніших - так званих інституційних - інвесторів. Вони мають виступити генераторами для фінансового ринку великих за обсягами та довгих за строками фінансових ресурсів.

фінансовий економічний недержавний пенсійний україна

Рис. 2. Загальні обсяги сплати внесків за категоріями учасників НПФ за 2008-2016 рр.

Джерело: складено автором за даними звітів НКРРФПУ [5].

Українське законодавство, зокрема Закон України "Про недержавні пенсійні фонди" (ст. 49), містить регулятивні обмеження щодо інвестування пенсійних активів у інструменти та їх максимальні значення в загальних обсягах портфельних інвестицій [2]. У табл. 2 представлені законодавчі обмеження та частка інвестицій НПФ у 2008-2016 рр. у такі інструменти.

1) цінні папери, емітентами яких є зберігач, особи, які здійснюють управління пенсійними активами, адміністратор, аудитор (аудиторська фірма) та особи, які надають консультаційні, агентські або рекламні послуги, з якими пенсійним фондом укладено відповідні договори, та їх пов'язані особи, засновники пенсійного фонду;

2) цінні папери, які не пройшли лістинг на фондовій біржі (крім випадків, коли кредитний рейтинг облігацій відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою);

3) цінні папери, емітентами яких є інститути спільного інвестування, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

4) векселі, похідні цінні папери.

Аналіз показує, що основними активами для інвестування пенсійних фондів є депозити, облігації вітчизняних підприємств та державні боргові інструменти. На момент подання звітності адміністратори недержавних пенсійних фондів дотримувалися регулятивних норм щодо інструментів та обмежень їх загальної вартості у інвестиційних портфелях.

Таблиця 2

Частка інвестицій в інструменти у портфелі недержавних пенсійних фондів у 2008-2015 рр., %