Формування та функціонування ринку соняшнику в Україні

Формування та функціонування ринку соняшнику в Україні

М.П. Талавиря, д.е.н., професор

Research methods. In conducting the research the following methods have been used: monographic for comprehensive and depth study of individual phenomena, processes, and the identification of causal relationships of their development; systematic for research certain objects as complex systems; economic and mathematical for establishment a quantitative effect of individual factors on the research result; statistical for working with statistical information and outputting analytical expressions.

Research results. On basis of the analysis, there have been determined price fluctuations on the sunflower market in the Kyiv region according to the capacity of demand and supply of the products. Our research on the current state and prospects of development of oilseed production in Ukraine has shown that the fat-and-oil industry is rather promising, but some of its features are necessary to its further development. As a result of the analysis, it has been found that the most appropriate for development of the sunflower market are: storage of sunflower seeds and its sale at favourable prices; introduction of organic production, which will increase the competitiveness of agrarian enterprises.

Elements of scientific novelty. Scientific novelty of the article lies in the substantiation of theoretical, methodological, and practical recommendations for a formation and functioning of the sunflower market in Ukraine.

Practical significance. The research results can be used to solve the problems of the sunflower market in Ukraine.

Keywords: market; sunflower; demand; supply; sales volumes; production; price; gross volume.

Талавиря Н.П., Шарковская C.A. Формирование и функционирование рынка подсолнуха в Украине

Цель статьи - проанализировать рынок подсолнечника и перспективы его развития в будущем, исследование особенностей функционирования рынка масличных культур, основных факторов, влияющих на развитие масляной области.

Методика исследования. Использовались следующие методы: монографический (для всестороннего и глубокого изучения отдельных явлений, процессов и выявления причинно-следственных связей их развития), системный (состоит в исследованиях определенных объектов как сложных систем), экономико-математический (позволил установить количественное влияние отдельных факторов на исследуемый результат), статистический (при работе со статистической информацией и аналитических расчётов).

Результаты исследования. На основании проведенного анализа установлены ценовые колебания на рынке подсолнечника в Киевской области в зависимости от ёмкости спроса и предложения на данную продукцию.

Проведенное нами исследование современного состояния и перспектив развития производства и переработки масличных культур в Украине показало, что масложировая отрасль является весьма перспективной.

В результате анализа было выявлено, что наиболее целесообразно для развития рынка семян подсолнечника являются: хранение семян подсолнечника и реализация по выгодным ценам, внедрение производства органической продукции, что повысит конкурентоспособность аграрных предприятий.

Элементы научной новизны. Заключается в обосновании теоретических, методических и практических рекомендаций по формированию и функционированию рынка подсолнечника в Украине.

Практическая значимость. Результаты исследования могут быть использованы для решения проблем на рынке подсолнечника в Украине.

Ключевые слова: рынок; подсолнечник; спрос; предложение; объёмы продаж; производство; цена; валовой сбор.

Постановка проблеми

Виробництво та переробка олійних культур є стратегічно важливими для розвитку національної економіки України. Підприємства оліє-жирової галузі входять до переліку п'яти галузей харчової промисловості за обсягами виробництва. Навіть за сучасних складних фінансово-економічних умов підприємства задовольняють потреби внутрішнього ринку й постійно збільшують виробництво. На теперішньому етапі розвитку оліє-жирова галузь України має низку проблем, вирішення яких є необхідною умовою зміцнення її позицій на міжнародних ринках і забезпечення внутрішньої стабільності держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні і практичні аспекти розвитку маркетингових досліджень та вивчення економічної кон'юнктури й ринку насіння соняшнику й соняшникової олії опрацьовано у дослідженнях іноземних і вітчизняних учених-економістів: В.В. Байдали [1], О. Маслака [9], М.П. Талавирі [1, 7, 10], О.М. Талавирі [7] та інших.

Виклад основних результатів дослідження. Соняшник є основною сільськогосподарською культурою, прибутковість вирощування якої є безсумнівною, за ступенем рентабельності вона посідає перше місце. Ця олійна культура займає перше місце в Україні, адже з неї виробляють понад 60% всієї рослинної олії. Більше того, на початку XXI ст. соняшник є однією з головних оліє-білкових культур світового землеробства, важливим джерелом виробництва олії та шроту, що відіграє особливу роль у поліпшенні фінансового стану сільськогосподарських підприємств у період подолання економічної кризи і переходу до ринкових відносин. Виробництво соняшнику завжди було достатньо рентабельним, продукти його переробки конкурентоспроможні на внутрішньому і світовому ринках, а також є необхідною складовою продовольчих і кормових білкових ресурсів.

Насіння соняшнику використовується як цінний продукт харчування і широко застосовується різними галузями переробної промисловості. В олії містяться біологічно активні речовини - фосфатиди, вітаміни і провітамін А [1].

Соняшник - культура вимоглива до вологи та теплолюбна, хоча є рослиною посухостійкою. Культура вибаглива до інтенсивного сонячного освітлення, добре росте на каштанових ґрунтах та чорноземах, а гірше - на глинистих, заболочених та піщаних [2].

Соняшник в Україні вирощують в усіх регіонах, але найпоширеніший він у південних та центральних областях. Відомо, що сівба соняшнику на площах понад 500 тис. га проводилась у Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській та Кіровоградській областях, на площах понад 400 тис. га -- в Одеській та Харківській.

У сільськогосподарських підприємствах зосереджено основні площі виробництва соняшнику. Так, за підсумками минулого року, в агроформуваннях, враховуючи фермерські господарства, було понад 84% площ зайнято під цією культурою, решта -- господарства населення.

Динаміка виробництва соняшнику в Україні. Джерело: Держстат України, 2017 р.

ринок соняшник олієжировий київський

За прогнозами, цього року очікується зібрати 11,4 млн. т соняшнику, що на 2,1% менше, ніж у минулому році (рисунок). На дане зниження мають вплив зменшення площ вирощування культури, а також урожайності соняшнику [3].

Таблиця 1

Частка соняшнику у виробництві продукції сільського господарства у Київській області (у постійних цінах 2010 р., млн. грн.)

Джерело: Статистичний щорічник Київської області, 2016 р.

Проаналізувавши дані з таблиці 1, бачимо, що продукція сільського господарства, зокрема рослинництва, має тенденцію до збільшення у 2016 р. порівняно з 2010 р. Найбільше значення продукції сільського господарства припадає на 2014 р. - 15863 млн. грн. Якщо аналізувати динаміку стосовно насіння соняшнику, спостерігаємо, що в 2016 р. частка збільшилася на 940,4 млн. грн. порівняно з 2010 р. Частка соняшнику у валовій продукції сільського господарства, рослинництва та вартості технічних культур постійно підвищується, що позитивно впливає на динаміку виробництва продукції сільського господарства Київської області.

Україна - виробник насіння соняшнику та соняшникової олії, що посідає перше місце у світі. Наша країна вирощує 32% світового обсягу насіння соняшнику - 13,3 млн. т, виробляє соняшникової олії 4,66 млн. т. За період з 1998 по 2016 р. виробництво зросло у 7-8 разів. Більшість видів продукції експортується, оскільки внутрішнє споживання становить лише 450-500 млн. т з тенденцією до збільшення.

Регіони вирощування соняшнику: Україна - 32%, Росія - 24, Європа - 20, Аргентина - 8, Китай, США, Туреччина, Південна Африка, Казахстан, Сербія - 16% та ін. [3].

Україна - ключовий регіон для розвитку цієї культури, ми маємо сприятливі фактори для його зростання. У Західній Європі посівні площі в останні 15 років постійно зменшуються, під культуру відводяться найбідніші ґрунти, а в Україні - навпаки [9].

Основні конкуренти на європейському ринку: Румунія - 1 млн. га, Болгарія - 850 тис. га, Іспанія - 650, Туреччина - 550, Франція - 550 тис. га, усього по ЄС близько 5 млн. га, Україна - 6 млн. га.

На український аграрний ринок має значний вплив ситуація на світовому, тому що значна частка зерна та олійного насіння експортується за цінами, які формуються на міжнародних біржових майданчиках, а на їх рівень впливає загальносвітова тенденція виробництва та споживання продукції. Упродовж 2016/2017 маркетингового року (МР) спостерігалися коливання цін на соняшник. Якщо у жовтні того року ціна угод на Ротердамській біржі (Нідерланди) за умов CIF (доставка у порт призначення) становила 413 дол. США за 1 т, у листопаді того самого року підвищилася до 423 дол. США/т, а потім почала поступово знижуватися та досягла мінімального сезонного рівня 396 дол. США/т у червні поточного року. Загалом середня світова ціна на соняшник 2016/2017 МР становила 408 дол. США/т, нижче порівняно з попереднім сезоном на 7,3% [6].

На внутрішньому ринку України соняшник користується постійним попитом, про що свідчить постійне підвищення закупівельних цін упродовж маркетингового сезону та їх утримання на високому рівні порівняно із зерном. За даними аналітичної агенції «АПК-Інформ», станом на 15 жовтня 2017 р. рівень середньозважених закупівельних цін в Україні на соняшник становив 10,4 тис. грн./т. При цьому в поточному сезоні відбувалися коливання цін від 9,8 (друга, третя декада серпня) до 10,8 тис. грн./т (третя декада липня) [10]. Разом із тим дешевим було насіння у північних регіонах, а найвищі ціни - у південних та центральних областях. Порівняно з відповідним періодом минулого року соняшник продавався дорожче на 3%. Надалі очікується поступове підвищення цін. На це впливатиме девальвація гривні, а також зростання попиту на внутрішньому та світовому ринках [1].

Соняшник посідає третє місце серед найбільш вирощуваних у світі олійних культур та має значний вплив на загальний олійний баланс. Обсяги виробництва його поступаються соєвим бобам та ріпаку. Загалом прогнозується, що світове виробництво олійного насіння у 2017/2018 МР досягне 577 млн. т. Натомість частка соєвих бобів становитиме 60%, ріпаку -- 12, тоді як соняшнику -- лише 8% [4].

За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2017/2018 МР світове виробництво соняшнику становитиме 46,3 млн. т, тобто менше попереднього сезону на 2,6%. Зменшення виробництва відбудеться через зниження врожайності попри розширення посівних площ. Так, урожайність очікується близько 1,8 т/га, що на 4,7% нижче попереднього сезону. Посівна площа під культурою становитиме 25,8 млн. га, що на 2,1% перевищить минулорічний показник.

За попередній сезон на 17,6% більше зберуть соняшнику в Аргентині. Своєю чергою, Росія посилить виробництво цього олійного насіння на 1,3% - до 11 млн. т, Туреччина -- на 21%, до 1,6 млн. т, Китай -- майже на 2%, до 2,9 млн. т [3].

Разом із тим у країнах ЄС-27 очікується виробництво соняшнику на рівні 8,5 млн. т, що на 1% менше ніж у минулому сезоні. Незважаючи на збільшення виробництва соняшнику в основних країнах-виробниках, Україна нинішнього сезону залишиться найбільшим світовим виробником цього олійного насіння.

Головним інструментом державного регулювання діяльності оліє-жирової галузі є відсоткова митна ставка на експорт насіння олійних культур, передусім на насіння соняшнику. Уперше експортне мито на насіння соняшнику було запроваджено у січні 1993 р. за ставкою 30% терміном дії до грудня 1993 р. відповідно до положення Декрету Уряду України від 11.01.93 р. № 3-93. У наступні роки експортне мито не застосовувалося, що негативно вплинуло на загальний стан оліє-жирової галузі України.

Більшість вітчизняних фахівців ринку олійних культур та олії негативно оцінюють наслідки скасування мита на функціонування оліє-жирової галузі - недозавантаженість виробничих потужностей внаслідок зростання експорту насіння соняшнику, зменшення пропозиції олійної продукції на внутрішньому ринку, зниження частки України як експортера соняшникової олії, вірогідність ввезення олії в Україну з ЄС за європейськими цінами, що спричинить підвищення цін на олію на внутрішньому ринку приблизно на 70%, а на продукцію з використанням олії (майонези, маргарини) - на 130-150%, а також на ціну шроту.

Такі дії можуть призвести до втрати Україною зовнішніх ринків збуту та її провідних позицій на ньому. Нашу нішу на зовнішньому ринку соняшникової олії посяде конкурент - Російська Федерація, яка поставляє щороку 1,5-2,0 млн. т олії соняшникової на експорт. Багато науковців передбачали, що впровадження експортного мита негативно вплине на позицію України на світовому ринку олійних культур і позбавить конкурентних переваг на ринку рослинних олій. Однак, як було зазначено вище, за обсягами експорту соняшникової олії галузь посіла перше місце у світі і поставляє її до 90 країн.

Прибічники введення мита вбачають позитив ще й у тому, що це зможе підвищити закупівельні ціни на оліє-жирову сировину та продукцію і поліпшити доходи агрогосподарств. Однак у цілому вигоди окремих учасників ринку будуть незначними порівняно з втратами держави загалом, тому вона має вести гнучку політику щодо обмеження експорту насіння соняшнику та соняшникової олії. Варто визначити, чи залишити 10% мито, що діє наразі чи встановити квоту залежно від кон'юнктури світового ринку на соняшникове насіння і продукцію, що з нього виробляється.

Висновки

Виробництво соняшнику в Україні останніми роками стає дедалі прибутковою галуззю, але необхідно враховувати певні особливості. Одним зі способів підвищення ефективності виробництва соняшнику є впровадження сучасних ресурсоощадних технологій виробництва, що впливає на приріст урожайності.

Отже, сприятливі кон'юнктура ринку та рівень рентабельності стимулюватимуть аграріїв вирощувати соняшник. При цьому доцільно дотримувати сівозміни та агротехнології. Це, у свою чергу, надаватиме можливість отримання прогнозованих урожаїв та належної якості продукції. Нині ринку потрібен якісний та недорогий товар. Тож ресурси щодо збільшення доходів криються в ретельному виконанні агротехнологічних заходів.

Список бібліографічних посилань

1. Approaches to the definition of production determinants of orientedeconomy / M.P. Talavyria, V.V. Lymar, V.V. Baidala, R.T. Holud. Економіка АПК. 2016. №7. С. 39-44.

2. Barbier, E. 2007. Natural Resources and Economic Development, Cambridge University Press.

3. Endress, L.; Roumasset, J.; Zhou, T. (2005). Sustainable Growth with Environmental Spillovers. Journal of Economic Behavior and Organization. 58 (4): P. 527-547.

4. Korowitz, David (2012). Ignorance by Consensus, Foundation for the Economics of Sustainability.

5. OECD, Biotechnology for Sustainable Growth and Development, March 2004

6. Oil Crops Yearbook/OCS-2012/March 2012/ [Електронний ресурс]

7. Talavyria M.P., Talavyria O.M. Aspects of sustainable development enterprises. Scietific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. 2015. Volume 3, No3. P. 147-149.

8. World Commission on Environment and Development. "Our Common Future, Chapter 2: Towards Sustainable Development". Un-documents.net. Retrieved 2011-09-28.

9. Маслак О. Сучасні тенденції ринку соняшнику. Техніка і технології АПК. 2011. №5 (8). С. 35-38.

10. Талавиря М.П. Перспективи розвитку біоенергетичного потенціалу в сільському господарстві. Розвиток біоенергетичного потенціалу в сільському господарстві: матеріали доповідей міжнародного науково-практичного семінару (м. Київ, 10 лют. 2016 р.). Київ, 2016. С. 94-96.

References

1. Talavyria, M.P., Lymar, V.V., Baidala, V.V., & Holud, R.T. (2016). Approaches to the definition of production determinants of oriented economy. Ekonomika APK, 7, pp. 39-44 [In English].

2. Barbier, E. (2007). Natural resources and economic development. Cambridge University Press [In English].

3. Endress, L., Roumasset, J., & Zhou, T. (2005). Sustainable growth with environmental spillovers. Journal of Economic Behavior and Organization, 58 (4), pp. 527-547 [In English].

4. Korowitz, D. (2012). Ignorance by consensus. Foundation for the Economics of Sustainability [In English].

5. Biotechnology for sustainable growth and development (2004)

6. Oil crops yearbook. (2012)

7. Talavyria, M.P., & Talavyria, O.M. (2015). Aspects of sustainable development enterprises. Scietific Letters of Academic Society of MichalBaludansky, Vol. 3, No. 3, pp. 147-149 [In English].

8. Our common future. Towards sustainable development. (Vol. 2). World Commission on Environment and Development. Retrieved from: http://un-documents.net [In English].

9. Maslak, O. (2011). Suchasni tendentsii rynku soniash- nyku [Modern trends in the market of sunflower]. Tekhnika i tekhnolohii APK, 5 (8), pp. 35-38 [In Ukrainian].

10. Talavyria, M.P. (2016). Perspektyvy rozvytku bioener- hetychnoho potentsialu v silskomu hospodarstvi [Prospects for development of bioenergy potential in agriculture]. Rozvytok bioenerhetychnoho potentsialu v silskomu hospodarstvi: mate- rialy dopovidei mizhnarodnoho naukovo-praktychnoho semi- naru. (pp. 94-96). Kyiv [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru