Постановка проблеми. В реаліях сучасної української дійсності, що існує в умовах нестабільного зовнішнього та внутрішнього середовища, підприємства змушені будувати стратегію виживання, яка має базуватися на широкому застосуванні інформаційних технологій, одному з основних багатств економічно розвинутих держав. Інформатизація економіки, проникнення її у всі сфери діяльності людини та держави, призвели до того, що економічний потенціал будь-якого суб'єкта, в більшій мірі, визначається рівнем розвитку інформаційних структур, під впливом якого пропорційно зростає й потенційна уразливість економіки.

Інформаційні технології значно розширюють коло можливостей підприємств, забезпечують прискорення процесів обміну та співпраці, відкривають доступ до більш ефективних методів управління, однак, одночасно, й створюють умови для підриву власної економічної безпеки підприємств, впливають на зниження рівня стабільності 'їх фінансово-економічної діяльності. Інформація перетворилася на один із засобів конкурентної боротьби, за допомогою якого підприємство здатне не тільки отримувати реальний прибуток від 'її використання, але й забезпечувати стабільність свого розвитку. За таких умов набувають актуальності питання інформаційної безпеки як ключової складової фінансово-економічної безпеки підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Вагомий внесок у дослідження проблематики забезпечення фінансово-економічної зроблено такими вітчизняними та зарубіжними науковцями, як: С.П. Міщенко, В.І. Мунтіян, Г.В. Козаченко, Г. Пастернак-Таранушенко, В.Т. Шлемко, В.В. Тишаєв, Д.М. Прокоф'єва [2-8] та ін., якими визначено як понятійно-категоріальний апарат фінансово-економічної безпеки, так і розроблено механізм її реалізації. Однак, не дивлячись на це, в умовах випереджаючого розвитку інформаційних технологій, потребує уваги питання вивчення інформаційної складової економічної безпеки підприємства як фактора забезпечення фінансово - економічної стабільності підприємства.

Саме тому, метою даної статті є дослідження особливостей формування ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки як складової фінансово-економічної безпеки підприємства.

Виклад основного матеріалу. Сучасний конкурентний механізм ринкового середовища побудований таким чином, що для забезпечення високих конкурентних позицій, власної економічної стабільності, підприємства змушені вдаватися до недобросовісних форм та методів боротьби, заснованих на відкритих протиборствах, знищенні матеріальних цінностей, привласненні та захопленні чужої власності. Це викликає посилену увагу бізнесу до проблем забезпечення власної фінансово-економічної безпеки, які виходять на передній план не лише в кризових умовах функціонування економіки, але й при стабільному 'її розвитку [6].

В загальному розумінні з поняттям "фінансово - економічна безпека підприємства" пов'язують здатність мобілізації та найбільш оптимального управління ресурсами підприємства з метою забезпечення його стабільного функціонування, активної протидії негативним впливам зовнішнього середовища. При цьому в умовах інформаційної ери - ери боротьби інформаційних технологій, все більша увага приділяється вивченню ризиків, пов'язаних з інформацією, системами її обробки, відводячи визначальну роль інформаційній складовій забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства.

Під інформаційною безпекою підприємства розуміють захист інформації, якою володіє підприємство (виробляє, передає або отримує) від несанкціонованого доступу, руйнування, модифікації, розкриття і затримок при надходженні. Не зважаючи на те, що інформатизація викликала формування ряду беззаперечних переваг для суб'єктів підприємницької діяльності, проникнення інформаційних технологій у всі сфери діяльності підприємств призвело до виникнення ряду істотних проблем [8]. Поширення комп'ютерних систем, об'єднання 'їх в комунікаційні мережі посилило можливість несанкціонованого проникнення в систему управління підприємством, що може не просто паралізувати роботу цілого підприємства, а й завдавати значних матеріальних втрат. Сьогодні втрати лише банківського сектору в результаті комп'ютерних злочинів щорічно нараховують сотні мільярдів доларів, а звичайні підприємства не одноразово піддаються набігу рейдерських атак. Саме тому, забезпечення інформаційної безпеки підприємства є невід'ємною частиною його фінансово-економічної безпеки.

Як визначено законом України "Про інформацію" захисту підлягає інформація, володіння якою дає змогу її дійсному чи потенційному власнику одержати виграш моральний, матеріальний чи політичний [1]. Отже, на перший план виходить проблема захисту таких параметрів інформації як конфіденційність, цілісність, достовірність, доступність, погіршення яких може призвести до порушення систем управління технологічними процесами та достовірності фінансової документації, розголошенню комерційних таємниць та несанкціонованому доступу до персональних даних.

Як підтверджують дані світової статистики [7], втрата тільки 20% інформації викликає руйнацію 65% фірм та компаній, а погіршення її параметрів може призвести до вкрай важких наслідків, пов'язаних з розривом партнерських відносин, невиконанням умов договорів, втратою вигідних контрактів, відмовою від прийнятих рішень, які стали неефективними в результаті розголошення конфіденційної інформації. І, як результат колосальні фінансові втрати компаній, які залишають свій відбиток не лише на обсягах виробництва та реалізації продукції, але й наносять "пляму" на авторитет та ділову репутацію компанії, призводячи в майбутньому в крайньому випадку або до повного банкрутства підприємства, або до більш жорстких умов отримання кредитів та труднощів в сфері співпраці з постачальниками. При цьому за даними досліджень близько 75% витоку інформації компаній відбувається виключно за рахунок її розголошення співробітниками фірм, зі 100% опитаних працівників 25% завжди готові продавати комерційну таємницю [10].

У 2017 році був зареєстрований 2 131 випадок витоку конфіденційної інформації. Обсяг даних, скомпрометованих в результаті витоків, склав 13,2 млрд. записів - номера соціального страхування, реквізити пластикових карт та інша критично важлива інформація. Кількісні показники витоків в 2017 році склали вибухово позитивну динаміку. Якщо в 2016 році приріст числа витоків до попереднього року склав 3,4%, то в 2017 році число витоків зросло на 36,9% [13]. Багато в чому, це зростання пов'язане зі зміною підходу до зберігання та обробки персональних і, пов'язаних з ними, даних. Раніше дані про клієнтів, співробітників, громадян зберігалися і оброблялися розрізнено, в філіях і підрозділах, набір таких даних був обмежений. Тепер, з розвитком технологій зберігання і обробки інформації, компанії та держави по всьому світу прагнуть об'єднати інформацію в єдине сховище, щоб максимально ефективно використовувати обчислювальні потужності і можливості сучасних технологій вилучення нового знання на великих масивах даних.

Досліджуючи дані 2017р. щодо витоків інформації, можна зазначити, що скоротилася частка витоків через паперові документи (-2,6%), знімні носії (-1,9%), в результаті крадіжки або втрати обладнання (-1,5%). Але частка витоків по каналу "електронна пошта" збільшилися (+4,8%). Показники витоків з мережевого каналу, через миттєві повідомлення (текстові, голосові), за допомогою мобільних пристроїв залишилися на рівні 2016 року [13].

Розподіл витоків по каналах рік від року змінювався незначно, що дає підстави говорити про стійкість факторів, що лежать в основі такого розподілу. Найбільш очевидним фактором слід зазначити об'єктивні особливості інформаційних процесів, апаратного і програмного середовища, яке ці процеси забезпечує.

В зв'язку з цим, більшість підприємств вирішення проблем по забезпеченню власної фінансово - економічної безпеки, пов'язують зі створенням сучасної корпоративної системи інформаційної безпеки, здатної сприяти захисту конфіденційності інформації від несанкціонованого доступу та нейтралізації факторів погроз фінансово-економічній безпеці компанії. Така система повинна забезпечувати максимальне скорочення величини ризиків, пов'язаних з інформаційними технологіями, з мінімальним рівнем витрат на їх реалізацію та володіти високим запасом гнучкості для самостійної адаптації в умовах мінливого зовнішнього середовища [9]. На думку авторів статті, створення ефективної системи інформаційної безпеки підприємства вимагає розробки ряду юридичних, організаційно-економічних та технологічних заходів, спрямованих на:

своєчасне виявлення та запобігання розголошенню конфіденційної інформації, аналіз причин та умов їх виникнення і реалізації;

вивчення каналів розподілу інформації, виявлення та призупинення несанкціонованого доступу до них;

розробку механізмів оперативного реагування на погрози, засновані на використанні різного роду юридичних, економічних, технічних засобів та методів їх виявлення і нейтралізації;

організацію спеціальної системи документообігу, що виключає можливість несанкціонованого отримання інформації;

попередження різного роду форм незаконного втручання в інформаційні ресурси підприємства, що створюють погрозу для підриву його фінансово-економічної безпеки.

Однак, безперервний захист інформації можливий лише при створенні спеціальної системи захисту, побудованої з урахуванням індивідуальних особливостей підприємства (організаційної структури, обсягу та характеристики інформаційних потоків, кількості та характерів виконуваних операцій, характерів клієнтів) та здатній забезпечувати комплексний характер захисту на всіх етапах життєвого циклу економічної системи. Відповідно до цього організація та функціонування системи захисту інформаційної складової фінансово-економічної безпеки підприємства повинні відповідати наступним принципам [8]:

1. Обґрунтованість.

2. Комплексність.

3. Безперервність.

4. Спеціалізація.

5. Взаємодія і координація.

6. Вдосконалення.

7. Централізація управління.

Останнім часом, для забезпечення збереження інформації підприємствами створюються цілі структурні підрозділи, які відповідають за збереження комерційних таємниць та захисту від несанкціонованих втручань з боку зовнішнього оточення. В цілому, основним етапами системи захисту інформації можна визначити [11]:

1. Аналіз можливих погроз. На цьому етапі визначається перелік реальних погроз, які можуть завдати серйозних збитків підприємству.

2. Розробка системи захисту (планування). Цей етап реалізації системи захисту інформації передбачає розробку комплексної системи захисту як сукупності засобів, здатних протидіяти впливам різного характеру. Результатом даного етапу є розробка плану захисту організації від несанкціонованих втручань, який містить перелік компонентів інформаційної системи підприємства, що підлягають захисту та можливий вплив на них, мету захисту інформації, правила 'її обробки та користування персоналом і користувачами інформаційної системи підприємства, детальний опис розробленої системи захисту.

3. На етапі реалізації системи захисту відбувається установка та настройка, визначених планом захисту, засобів захисту.

4. Етап супроводження системи захисту передбачає постійний контроль над роботою системи, реєстрацію подій, які відбуваються в ній, їх аналіз з метою виявлення факт порушення безпеки функціонування інформаційної системи підприємства.

В загальному вигляді етапність побудови системи захисту інформації підприємства можна представити у вигляді схеми (див. рисунок).

У широкому розумінні підприємство володіє інформаційною безпекою, якщо забезпечується не тільки надійність роботи комп'ютерних мереж, збереження цінних даних, захист інформації від несанкціонованого доступу та збереження таємниці переписки електронним зв'язком, але й виконуються основні принципи інформаційної безпеки підприємства, а саме: принцип законності, невизначеності, мінімального ризику та мінімальної шкоди, безпечного часу, "захисту всіх від усіх", персональної відповідальності, обмеження повноважень, взаємодії та співпраці, комплексності та індивідуальності, послідовності рубежів безпеки тощо [11]. При цьому, більшість експертів та науковців, які цікавляться питанням інформаційного забезпечення фінансово-економічної безпеки, відводять визначальну роль в її забезпеченні економіко-математичним методам пошуку, збору, аналізу, обробки та використання інформації, які тим чи іншим чином сприяють підвищенню фінансово-економічного потенціалу підприємства та передбачають оцінку важливості інформації, що потребує захисту, та інформаційних ризиків підприємства; оцінку вразливості інформації та системи, в якій вона функціонує та економічне обґрунтування доцільності витрат на забезпечення інформаційної безпеки [12].

Однак, розглядаючи зміст процесу забезпечення інформаційної складової фінансово-економічної безпеки підприємства, необхідно зазначити, що будь-яка система повинна носити комплексний характер захисту та передбачати ряд заходів, здатних забезпечувати:

постійний моніторинг каналів розподілу інформації, доступ працівників до інформаційних ресурсів підприємства з метою завчасного виявлення та попередження ймовірності її витоку за межі підприємства;

постійний контроль за інформацією, що має характер комерційної таємниці підприємства з метою передбачення можливостей незаконного втручання на всіх рівнях обробки даних та можуть призвести до її знищення, руйнування, спотворення;

організацію безвідмовної роботи інформаційних систем та ресурсів підприємства;

прогнозування тенденцій розвитку наукового та технологічного потенціалів підприємства з метою встановлення можливості факту незаконного заволодіння об'єктами інтелектуальної власності компанії;

Висновок