Затребувані професії в Україні, країнах пострадянського простору та розвинутих країнах світу: нові виклики і можливості на ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасний стан розвитку суспільства характеризується усвідомленням необхідності вирішення глобальних, регіональних, локальних проблем на ринку праці з урахуванням стрімкого розвитку техніки. Через це будь-яка країна світу, що прагне зберегти конкурентні позиції й отримати сприятливіші умови для міжнародної співпраці, повинна орієнтуватися на нові потреби на ринку праці. У доповідях Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР, англ. -- OECD, від "Organisation for Economic Cooperation and Development"), дослідженнях фахівців Центру підприємництва, малого і середнього бізнесу, локального розвитку і туризму (англ. -- Centre for Entrepreneurship, SMEs, Local Development and Tourism), в інших аналітичних роботах закордонних вчених [5; 6] неодноразово відзначалось, що "технологічний прогрес виступає одним із найважливіших чинників розвитку сфери зайнятості, попиту і пропозиції праці і професійної структури робочої сили” [5].

Впровадження нових технологій, розвиток автоматизації, машинного навчання, робототехніки і штучного інтелекту неминуче сприятиме автоматизації виробництва і зміні структури попиту на працю і ліквідації деяких професій [5]. При цьому за оцінками ОЕСР [7-11; 5] автоматизація торкнеться не лише сфери фізичної або ручної праці, небезпечних або монотонних операцій, недарма під загрозою скасування багато інтелектуальних, когнітивних і аналітичних робіт, пов'язаних із виконанням звичайних стандартних операцій, зокрема на транспорті, в офісах і у сфері послуг. За оцінками [7-10], у країнах -- членах цієї організації можуть бути повністю автоматизовані до 9% робочих місць, а 25% можуть істотно змінитися внаслідок автоматизації 50-70% відповідних виробничих операцій [7-11; 5].

В Україні все більш актуальним питанням стає проблема забезпечення умов розвитку країни з урахуванням нових глобальних викликів на ринку праці, якій і присвячено роботи багатьох відомих вчених-економістів, а саме: Г. Беловольченко [1], С. Сандрин Кергроуч [5], E. Brynjolfsson, A. McAfee [6], M. Arntz, T. Gregory, U. Zierahn [7] та ін. [12-16]. У цих працях також значна увага приділяється питанням розкриття нових вимог до працівників окремих галузей і конкретизації переліку затребуваних професій. Віддаючи належне внеску науковців у розкритті цих питань, необхідно відзначити, що зараз особливий науковий інтерес становить специфіка нових викликів та можливостей на ринку праці в сучасних реаліях глобалізації. Саме тому ці питання в контексті обраного європейського вектору розвитку країни потребують подальшого дослідження.

Метою статті є визначення переліку затребуваних професій в Україні, країнах пострадянського простору та розвинутих країнах світу в умовах нових викликів та можливостей на ринку праці в зв'язку з стрімкими змінами у науці, техніці, системах управління та ін.

За даними сучасних досліджень [1-5], аналітичних звітів та статистичних даних [2; 5-16] у 2017 р. в усьому світі залишався високим попит на лікарів, фармацевтів, інженерів різних галузей, юристів, викладачів, економістів, бухгалтерів, а також ІТ-фахівців.

У дослідженні [1] зазначається, що такі спеціалісти затребувані у випадку, коли вони мають досвід роботи. У тренді також робочі професії: швачки, слюсарі, електромонтери, електрогазозварники, водії, токарі, муляри тощо. У 2017 р. також затребувані були працівники сфери послуг (продавці, кухарі, офіціанти, перукарі, охоронці тощо). У сільськогосподарському секторі -- агрономи, трактористи та робітники з обслуговування сільськогосподарського виробництва. Серед найпростіших професій найбільш затребувані підсобні робітники, прибиральники, двірники, вантажники та комірники [1].

Далеко не всі ці професії є водночас і затребуваними, і високооплачуваними. Так, у 2017 р. лідирував у сфері найвищої зарплати авіаційний транспорт, де середня зарплата, згідно з даними Держстату [2], дорівнює понад 26 тис. грн. Також традиційно високу зарплату обіцяють в IT. Тут спеціалісти можуть заробляти у середньому 25 тис. грн на місяць. Замикає трійку найбільш високооплачуваних сфер -- фінансова та страхова діяльність, де можна отримати у середньому 11 тис. грн на місяць. Далі йдуть інформація і телекомунікації -- 10600 тис. грн. Ті ж, хто працюватиме у науковій та технічній діяльності, отримуватимуть у середньому близько 9 тис. грн. За ними йдуть працівники сфери транспорту з окладом у 7 тис. грн, державного управління й оборони, торгівлі, ремонту авто -- 6700 грн та промисловості -- 6600 грн. Замикає десятку сфера наземного і трубопровідного транспорту із зарплатою 6 тис. грн [1].

Проведений нами аналіз останніх статистичних даних за січень 2018 р. [2] дозволяє констатувати, що останнім часом (рис. 1) відбулися певні зміни в зарплаті працівників окремих галузей. Так, найвища зарплата зафіксована у таких галузях: фінансова та страхова діяльність (15192,01 грн), на другому місці -- інформація та телекомунікації з показником зарплати -- 12247,51 грн.

Проведений аналіз затребуваних професій в Україні, у країнах СНД, розвинутих країнах та США (табл. 1) показав, що ситуація на ринку праці повільно, але нестримно змінюється. Ще десятиліття тому найбільшим попитом користувалися юристи та економісти, а зовсім недавно про спеціальність "рекрутер” (event-менеджер) ніхто і не чув. Але час іде, і зараз найвигідніше положення на ринку праці посіли програмісти, маркетологи і представники робітничих професій [3].

Аналіз затребуваних професій за кордоном і в країнах СНД (табл. 1, табл. 2) показав, що в Європі і США рейтинг популярних і високооплачуваних спеціальностей частково відрізняється. Американці і європейці дозволяють собі подорожі, і тому за кордоном сфера туризму процвітає, а з нею і менеджери, гіди, працівники готелів і кафе. Крім того, заможні іноземці витрачають чималі суми на послуги медичного персоналу, нянь, косметологів, стилістів, дієтологів і тренерів з фітнесу. На перших місцях майже у всьому світі -- програмісти, біотехнологи, інженери, лікарі, хіміки та енергетики, при цьому досвідчені менеджери, журналісти, фахівці з реклами отримують не менше "айтішників”, що також слід враховувати [4].

Додатково проведений аналіз розвитку IT-ринку України за даними [2; 16] дозволяє констатувати позитивні прогнози перспектив розвитку насамперед ITсектору. Якщо не з'явиться непередбачених регуляторних бар'єрів, а політична ситуація всередині країни буде стабільною, український ринок ІТ-послуг за даними [16] у наступні 2-3 роки чекають розвиток і зростання іноземних інвестицій у сектор інформаційних технологій.

Варто відзначити, що вже зараз фахівці дають пораду звертати увагу на віддалені прогнози [3; 4]. Так, аналітики вважають, що в наступні п'ять-сім років повернеться попит на «технарів», що впав після розвалу СРСР [4]. Це пов'язано з тим, що для розвитку промисловості потрібні інженери, особливо з нафтовидобутку та альтернативної енергетики, машинобудування і металургії. Саме тому вважаємо, що варто майбутнім абітурієнтам перед вступом у ВНЗ ознайомитися з професіями майбутнього. Так, наприклад, за даними [3; 4] та за прогнозом бізнес-школи «Сколково» біологи, хіміки і генні інженери будуть затребувані у всьому світі. Крім того, гуманітаріям рекомендують фахівці вступати на перекладача зі східних мов або комп'ютерного лінгвіста [4].

Рис. 1. Середня заробітна плата в Україні за видами економічної діяльності за січень 2018 р. (у розрахунку на одного штатного працівника)

заробітний зайнятість економічний

Таблиця 1. Перелік затребуваних професій в 2017 р. та їх характеристики

Аналітики вважають, що з розвитком містобудування зростає потреба в урбаністах і міських екологах [4]. За їх даними до списку «професій майбутнього» увійшли посади: дизайнер віртуальних всесвітів, міський фермер, проектувальник ЗО-друку, молекулярний дієтолог, космобіолог і косметолог, інженер медичних роботів, консультант з генетики і здорової старості, майнд-тренер (інструктор з розвитку розумових здібностей) [4].

Отже, якими б екзотичними не сприймались ці посади зараз, майбутнє покаже, наскільки вірним був цей прогноз. Напевно, що вже в найближчий час нам належить жити в зовсім інших світових реаліях і підлаштовуватися під умови, що швидко змінюються. У той же час виникнення і розвиток нових продуктів, процесів і бізнес-моделей будуть сприяти появі робочих місць нового типу. Наприклад, так звана "цифровізація" і великий масив даних для обробки стимулюють попит на фахівців з аналітичними навичками, який нині перевищує не лише фактичну пропозицію, але і відповідний потенціал систем освіти і професійної підготовки [5].

Професійна структура вже зазнала зміни у багатьох країнах; процес створення нових робочих місць поляризується по високоі низько кваліфікованих групах, а ліквідовуються, у першу чергу, робочі місця, що вимагають середнього рівня кваліфікації і виконання рутинних операцій [12; 13]. Проте яких конкретних сфер, яких масштабів і міри досягне майбутнє

«Творче руйнування», поки невідомо. Нові робочі місця можуть не відповідати стандартній моделі повної зайнятості; можливо, вони прийматимуть нетрадиційні форми (неповний робочий день, робота за вимогою і т.п.). Технології, які виникають, дозволяють розділити робочий процес на дрібніші операції у рамках глобального цифрового виробництва [5].

В умовах нових викликів найбільш уразливими групами населення стають низькокваліфіковані групи, за даними [9] саме вони, швидше за все, опиняться в невигідному становищі на ринку праці, а їх можливості щодо підвищення кваліфікації і доступ до систем соціального захисту будуть обмежені [9; 5].

Розвиток цифрових платформ дозволяє реорганізувати ринок праці і перетворити механізми зайнятості [14]. Працедавці і працівники усе частіше зустрічаються в Інтернеті. Останніми роками з'явилися рекрутерські он-лайн-сервіси, що сполучають тих, хто шукає роботу (у тому числі фрілансерів) з тими, хто шукає виконавців для виконання широкого кола різноманітних завдань [14; 5].

У цьому контексті нові робочі місця зажадають нових навичок і компетенцій. їх набір, необхідний для успішної роботи в сучасному суспільстві, постійно ускладнюється і продовжить ускладнюватися у міру розвитку технологічною виробничого середовища. Як наслідок, майбутнім поколінням працівників доведеться опановувати цифрові навички у дуже ранньому віці і вчитися упродовж усього життя. До числа таких, що найгірше піддаються автоматизації, сьогодні належать: рішення проблем, інтуїція, творчість і уміння переконувати [15; 5].

Такі особисті навички як самоорганізація, менеджмент, робота в команді або спілкування, в майбутньому, вірогідно, відіграватимуть важливішу роль. Зміна профілів освіти зажадає перегляду освітньої політики і розробки нових підходів до навчання викладачів. Компанії розвиватимуть людський капітал на базі нових професійних навичок, реорганізовуватимуть роботу і впроваджуватимуть нові методи управління для максимально ефективного використання своїх нематеріальних активів [5].

У цілому нерівність і соціальне розшарування, до котрих можуть привести поточні технологічні зміни, викликають серйозне занепокоєння. Породжують їх не лише ліквідація робочих місць і поляризація ринку праці, але також зниження соціальної мобільності і поглиблення цифрового розриву [5; 11].

Поляризація ринку праці, ймовірно, хворобливо вдарить по середньому класу (так званим "білим комірцям”). Швидше за все, посилиться і соціальне розшарування, яке розшириться на нові галузі, регіони і професійні групи у міру розширення цифрової прірви між тими, хто вписується в технологічний прогрес і хто не встигає за ним [5; 11].

Хоча жінки історично скромніше представлені в науковій і технологічній сферах, цифровізація може сприяти скороченню гендерної нерівності на ринку праці. Цифрові платформи дозволять використовувати гнучкіші механізми зайнятості і сприятимуть нормалізації балансу «робота -- сім'я», зниженню культурних бар'єрів і вирівнюванню професійного поля для чоловіків і жінок. Схоже занепокоєння викликає потенційна відмова від основної моделі зайнятості ХХ ст., яка виникла в ході розвитку масового виробництва і базується на трудових договорах, що передбачають виплату зарплати і соціальне забезпечення [5].

Системи зайнятості, пенсій, охорони здоров'я і соціального забезпечення тісно взаємопов'язані. Податки з доходів складають значну долю державних ресурсів і забезпечують бюджетну стійкість. Тому досягнення стійкості, адаптивності і ефективності ринку праці не лише припускає задоволення кадрового попиту, що породжується новою виробничою революцією, але й є передумовою соціальної стабільності і консолідації [5].

Отже, найближчим часом питання врахування нових викликів і можливостей світових тенденцій змін ринку праці обов'язково виникнуть при формуванні нових програм розвитку та реформ у тих країнах світу, які прагнуть завчасно підготуватися до можливих ризиків та загроз і розробити заходи зниження негативних наслідків. Саме тому до цих викликів, які виникають унаслідок модернізації глобальної економіки, нашій країні необхідно готуватися заздалегідь.

Література

1. Ганна Беловольченко. Які професії будуть затребувані і де платять найбільше в Україні (інфографіка) / Інформаційна агенція «ДивисьлпЮ»: електронний журнал, розділ: аналітичні матеріали, випуск від 26 квітня 2017.

2. Офіційний сайт Державної служби статистики України.

3. Топ-10 найзатребуваніших професій в США 2018 / Сайт "EnglishTop", розділ: аналітичні матеріали. URL: https://www.englishtop.com.ua/ 2018/01/25/top 10 samyh vostrebovannyh professij v ssha 2018/. Назва з екрану (мовою оригіналу), дата звернення: 27.03.2018.

4. Найзатребуваніші професії 2018 в Україні і Європі. Яку спеціальність обрати в 2018 році? / Сайт "Novij-rik.pp.ua": аналітичні матеріали.

5. Kergroach S. (2017) Industry 4.0: New Challenges and Opportunities for the Labour Market. (Сандрин Кергроуч. Индустрия 4.0: новые вызовы и возможности для рынка труда) / Foresight and STI Governance, vol. 11, no 4, pp. 6--8.

6. Brynjolfsson E., McAfee A. (2011) Race Against the Machine: How the Digital Revolution is Accelerating Innovation, Driving Productivity and Irreversibly Transforming Employment and the Economy. Lexington, MA: Digital Frontier Press.

7. Arntz M., Gregory T., Zierahn U. (2016) The Risk of Automation for Jobs in OECD Countries: A Comparative Analysis. OECD Social, Employment and Migration Working Paper № 189.

8. OECD (2015a) Data-Driven Innovation: Big Data for Growth and Well-Being. Paris: OECD Publishing.

Размещено на Allbest.ru