Фундамент цифрової трансформації бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сьогодні, в умовах становлення цифрової економіки, цифрова трансформація бізнесу з метою слідування поточним ринковим тенденціям і забезпечення стабільного функціонування передбачає ряд переваг, а саме широке охоплення аудиторії та максимально можливий рівень впливу на неї з застосуванням релевантних, низько витратних маркетингових комунікацій. Лише ті підприємства, що раціонально здійснюють цифрову трансформацію задля моніторингу запитів, потреб покупців і прогнозування очікувань й уподобань клієнтів, займають лідируючі позиції на ринку, значно випереджаючи пріоритетних конкурентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та практичні аспекти цифрової трансформації бізнесу розкрито у працях зарубіжних і вітчизняних учених, серед яких доцільно зазначити Л. Вісконті [5], Б. Елбрехта, Д. Енгельбарта, Г. Карчеву, Ч. Лендрі, Р. Ліпсі, І. Малик, В. Пілінського, К. Скінера, Е. Тоффлера, Р. Флоріду, С. Хантінгтона, Д. Хезмондалша, К. Шваб. Однак, незважаючи на вагомі наукові доробки вищезазначених учених та економістів, питання, пов'язані з визначенням та обґрунтуванням компонентів, що утворюють фундамент цифрової трансформації бізнесу, досліджені не достатньою мірою.

Тому метою статті є ідентифікація та інтерпретація складових, що утворюють фундамент цифрової трансформації бізнесу, а також обґрунтування стовпів і каталізаторів цифрової трансформації бізнесу на базі ґрунтовних досліджень практичного досвіду.

Цифрові технології істотно змінюють поведінку споживачів на ринку й індивідуальне ставлення клієнтів до різних напрямів діяльності підприємств, а також трансформують бізнес-моделі, що впроваджуються ними на практиці, і, як наслідок, здійснюють прямий вплив на різні сектори економіки, будучи стимулятором появи нових бізнес-процесів й економічних систем. На базі аналізу досліджень [1-3] станом на 2017 р. ідентифіковано підприємства-лідери цифрової трансформації та деталізовано позитивні наслідки впливу цифрових технологій у рамках різних сфер діяльності.

1. Ринок банківських послуг. Цифрові технології дозволяють створювати якісні та клієнтоорієнтовані продукти та послуги, модифікувати систему взаємодії з клієнтами, адаптувати бізнес-моделі, модернізувати процеси електронного банкінгу, імплементувати нові підходи до управління кадрами, що необхідні для успішної діяльності підприємств на ринку банківських послуг. З огляду на зазначене, ключовими напрямками сталого функціонування підприємств на цьому ринку є забезпечення безпеки споживачам при наданні послуг, розробка та необхідна інформаційна підтримка платіжних платформ.

2. Ринок охорони здоров'я. Застосування цифрових технологій на ринку охорони здоров'я дозволяє розширювати спектр можливостей, які присутні у галузі від цифровізації традиційних систем до утворення мережі послуг, орієнтованих на конкретних споживачів завдяки персоналізованому підходу до обслуговування.

3. Ринок високих технологій. Сьогодні конкурентні переваги бізнесу багато у чому визначаються інформаційно-комунікаційною підтримкою. Синтез цифрових і високих технологій дозволяють підприємству досягти безпрецедентного рівня розуміння ринкових потреб, здійснити коректну імплементацію системи моніторингу та контролю поточної діяльності, що сприяє своєчасному реагуванню на існуючий попит та освоєнню нових сфер діяльності, у тому числі знаходженню й охопленню нових ринкових ніш.

4. Виробництво. Смарт-виробництва, а також синхронізовані цифрові бізнес-процеси основа трансформації промисловості. У мінливому маркетинговому середовищі підприємства, що здатні максимально задовольнити потреби споживачів і надавати належний сервіс клієнтам з одночасним поєднанням використання цифрових бізнес-моделей та інновацій, які, своєю чергою, є передумовою зниження витрат і зростання доходу, досягають стратегічної мети діяльності.

5. Ритейл. Наявність гаджетів і девайсів у клієнтів викликало радикальні зміни імперативів ведення бізнесу ритейлу, що спричинило необхідність цифровізації їх діяльності. Тому позиції ринкових лідерів у сучасних умовах займають ритейлери, які здатні стати інтегрованими омніканальними структурами, орієнтованими на цифрові способи взаємодії з покупцями. Комбінування персоналізованих послуг та інтерактивної цифрової продукції забезпечує більш інтегрований підхід до управління взаємовідносинами з клієнтами, а також надає можливість спрогнозувати можливу реакцію споживачів на певні дії ритейлера.

6. Ринок транспортних послуг. Застосування цифрових технологій у комбінації з інноваційною стратегією дозволяють підприємствам на ринку транспортних послуг оптимізувати виконання бізнес-операцій у режимі реального часу, що виступає гарантією їх результативної діяльності у перспективі.

З огляду на значущість цифрової трансформації бізнесу для економіки, що підтверджено її позитивним впливом, доцільним є розгляд компонентів, які утворюють фундамент трансформації цифрового бізнесу. Вивчення ґрунтовних праць [1] свідчить про те, що базисом цифрової трансформації є компіляція трьох конституентів, що є головним джерелом формування аналітичних баз даних, які визначають його ключові можливості у маркетинговому середовищі, а саме цифровізації бізнес-процесів та інтеграції ланцюгів створення вартості (вертикальних і горизонтальних); цифровізації продуктів і послуг; адекватних цифрових бізнесмоделей і клієнтського доступу (рис. 1).

A цифровізація бізнес-процесів та інтеграція ланцюгів створення вартості; B цифровізація продуктів і послуг; C адекватні цифрові бізнес-моделі та клієнтський доступ; D аналітичні бази даних; еі мобільні девайси та гаджети; е2 онлайн-платформи; е3 технології геолокації; е4 провідні людино-машинні інтерфейси; е5 автентифікація та ідентифікація проявів фальсифікації; е6 3Dy е7 інтелектуальні датчики (сенсори); е8 аналітичні дані та вдосконалені алгоритми; е9 багаторівнева взаємодія з клієнтами та профайлінг; е10 доповнена реальність; еіі хмарні обчислення

конкурентоспроможність цифровий споживач

Рис. 1. Базис цифрової трансформації бізнесу

Конституенти, що графічно наведені на рис. 1, потребують детального роз'яснення, у звязку з чим на що у статті нижче подано їх інтерпретацію.

1. Цифровізація бізнес-процесів та інтеграція ланцюгів створення вартості.

Цифрова трансформація передбачає цифровізацію усієї сукупності бізнес-процесів на підприємстві, у тому числі розробку / придбання та виведення товару на ринок з подальшою його логістичною підтримкою, а також інтеграцію вертикальних і горизонтальних ланцюгів створення вартості на всіх організаційних рівнях. Сукупність усіх даних щодо бізнес-процесів, пов'язаних із діяльністю підприємства на різних ринках, ефективність якої залежить від здатності нівелювати негативний вплив факторів маркетингового мікрота макросередовища, доступні у режимі реального часу, що робить можливим їх онлайн-моніторинг, планування і контроль завдяки коректно розробленій і розвиненій інтегрованій внутрішній цифровій системі. Інтеграція у цьому випадку передбачає як базові внутрішні бізнес-операції, пов'язані з пошуком постачальників і розробкою оптимального маршруту доставки продукції, так і комунікування з ключовими партнерами, контактування з клієнтами, а також інші операції у ланцюгу створення вартості.

2. Цифровізація продуктів і послуг.

Цифровізація продуктів і послуг передбачає розширення їх існуючих характеристик, зокрема шляхом впровадження нових функцій, що можуть використовуватися керівництвом підприємства для прийняття обґрунтованих рішень разом з інструментами аналізу даних, а також розробки продуктів і послуг, які орієнтовані на повністю інтегровані рішення. Інтегруючи нові методи збору, обробки й аналізу даних, підприємства можуть генерувати дані щодо ступеня задоволеності споживачів наданими підприємствами продуктами і послугами, що, своєю чергою, сприяє їх подальшій диференціації задля задоволення нових запитів і перманентно зростаючих потреб споживачів.

3. Адекватні цифрові бізнес-моделі та клієнтський доступ.

Підприємства, презентуючи на ринку інноваційні цифрові клієнтоорієнтовані рішення у рамках використання адекватних цифрових бізнес-моделей, створюють додаткову цінність для клієнтів, що призводить до підвищення їх рівня лояльності та, як наслідок, конкурентоспроможності. Слід зазначити, що адекватні цифрові бізнес-моделі орієнтовані на генерування додаткових доходів в онлайн-просторі та забезпечення максимального доступу клієнтів до наданих підприємствами на ринку продуктів і послуг, тому що здатність задовольнити клієнта є одним з важливих напрямів ефективної цифрової трансформації.

Слід зауважити, що симбіоз мобільних девайсів; онлайн-платформ; технологій геолокації; провідних людино-машинних інтерфейсів; автентифікації та ідентифікації проявів фальсифікації; 3D-друку; інтелектуальних датчиків (сенсорів); аналітичних даних і вдосконалених алгоритмів; багаторівневої взаємодії з клієнтами та профайлінгу; доповненої реальності; хмарних обчислень є характерною особливістю цифрової трансформації адже безпосередньо є джерелом наповнення аналітичних баз даних.

Необхідно також зазначити, що стрімкий розвиток цифрового бізнесу відбувається завдяки розгалуженій цифровій інфраструктурі, стовпами якої є аналітика, великі дані та мобільні і хмарні технології (рис. 2).

Рис. 2

Швидкість цифровізації бізнес-процесів на підприємстві можна збільшити за допомогою рішень бізнесаналітики, прогнозної аналітики й управління продуктивністю підприємства, а також вбудованих функцій машинного навчання, що дозволять керівництву отримати точні й оперативні аналітичні відомості про поточну діяльність підприємства, здійснювати необхідні трансформації на основі обробленої інформації. Активний розвиток цифрових технологій призвів до розробки аналітичних додатків і сприяв підвищенню вимог до них з боку користувачів, у тому числі підприємств, адже користувачі потребують прості у налаштуванні та використанні аналітичні продукти, а фахівці у сфері інформаційно-комунікаційних технологій потребують надійне корпоративне рішення (ІТ-продукт), що гарантуватиме повний контроль, безпеку, легкість при масштабуванні і керованість. Все це впливає на портфель ринкових пропозицій виробників зазначеної ІТ-продукції.

Великі дані це сукупність інформації з різних джерел надходження, у тому числі та інформація, що отримують споживачі через гаджети та девайси. Підприємства виходять за рамки бізнес-аналітики для створення нових можливостей з використанням великих даних. Результати масштабних досліджень [1; 5; 6] демонструють, що підприємства з інвестиціями у великі дані отримують істотний прибуток і випереджають конкурентів на ринку. Маючи відповідний інструментарій для роботи з великими даними, підприємства можуть зберігати, аналізувати й управляти ними, а також отримувати цінну інформацію, раніше їм недоступну.

Згідно матеріалам «Oracle» [7] можна стверджувати, що великі дані впливають на галузі та на суспільство у цілому. Так, покупці ритейлерів можуть отримувати знижки або зберігати повідомлення, доставлені на їх смартфон, коли переглядають продукцію в інтернет-вітринах або інтернет-магазинах; інтернет-споживачі можуть отримувати персоналізовані пропозиції, спеціально призначені й адаптовані для них; виробники продукції здатні оцінити ефективність просування власної продукції на ринку за короткий проміжок часу.

Застосування мобільних технологій здатне спростити діяльність підприємств і кардинально змінити будь-які аспекти їх діяльності від бізнес-операцій до взаємин із клієнтами. Планування, проектування та реалізація успішної корпоративної стратегії мобільних рішень це трансформація способів взаємодії співробітників і клієнтів з підприємством [3].

Хмарні технології забезпечують підприємствам доступ до даних, додатків і послуг в Інтернет. Хмара усуває необхідність закупівлі високо витратного устаткування та дозволяє співробітникам підприємства працювати незалежно від місцезнаходження. Більше 90 % підприємств у світі вже використовують загальнодоступні, приватні або гібридні хмари [1; 2]. У якості основних переваг застосування хмарних технологій підприємствами доцільно вказати такі [3]:

1. Еластичність можливість швидко збільшувати або зменшувати обсяг використаних послуг відповідно до потреб.

2. Економічність зменшення витрат, пов'язаних із орендою обладнання та ІТ.

3. Доступність цілодобовий доступ до хмарних систем із будь-якого пристрою незалежно від поточної геолокації.

4. Простота у використанні та зменшення функціонального навантаження співробітників підприємства.

Вищезазначене доводить той факт, що хмарні технології мають ряд переваг, що дозволяють підприємствам підвищувати конкурентоспроможність.

Основні причини застосування хмарних технологій підприємствами за «SAP» [3]:

1) більш швидкий процес упровадження з меншими попередніми витратами;

2) прискорення циклу інновацій завдяки більш частим оновленням без дублювання функцій;

3) можливість масштабування у будь-який момент і динамічна зміна потужності, що забезпечує необхідну гнучкість для конкуренції з порівняно великими у галузі підприємствами.

Згідно з рис. 2 каталізаторами цифрової трансформації виступають Інтернет речей, машинне навчання та штучний інтелект, а також революційна технологія розподіленого реєстру. Вони сприяють радикальному перетворенню традиційних бізнес-моделей підприємств і зміні продуктів і послуг залежно від ефективності протікання цифровізації бізнес-процесів.

Застосування технології розподіленого реєстру передбачає для підприємства формування бази даних про транзакції, що спільно використовується і синхронізується безліччю комп'ютерів у різних геолокаціях без централізованого управління. Тому керівництво підприємства може мати точну копію даних, автоматично оновлювану при зміні певної інформації.

Інтернет речей підтримується цілим комплексом технологій, зокрема інтерфейсами прикладного програмування, що забезпечують підключення пристроїв до Інтернету. Згідно з «GSMA» [8] Інтернет речей відноситься до використання інтелектуально підключених пристроїв і систем для використання даних, зібраних вбудованими датчиками та виконавчими механізмами у машинах та інших фізичних об'єктах. Інтернет речей відкриває новий вимір послуг, що поліпшують якість життя споживачів, і підвищує продуктивність підприємств, утворюючи нові можливості. Для підприємств Інтернет речей може підкріплювати рішення, які покращують процес прийняття рішень і продуктивність в обробній промисловості, ритейлі, сільському господарстві та інших секторах. Для споживачів набуває значення з огляду на сприяння утворенню пропозицій, що значно покращують енергоефективність, безпеку, охорону здоров'я, освіту та інші аспекти повсякденного життя.

Активне впровадження на підприємстві машинного навчання та застосування штучного інтелекту дозволяє розробляти спеціалізовані додатки з використанням алгоритмів, які не потребують навичок у сфері обробки даних [9].

У цілому можна констатувати, що управління великими даними з використанням аналітичних інструментів, штучного інтелекту та машинного навчання сприяє зміні процесу прийняття рішень на підприємстві.

Висновки. Отже, за результатами проведеного дослідження ідентифіковано значущість цифрової трансформації бізнесу для економіки та деталізовано позитивні наслідки впливу цифрових технологій у рамках різних сфер діяльності підприємств. Визначено та розкрито сутність конституентів базису цифрової трансформації, ґрунтуючись на вивченні й аналізі відомих широкому колу науковців та економістів праць. Обґрунтовано стовпи та каталізатори цифрової трансформації бізнесу з огляду на її важливість для різних секторів економіки.

Література

1. The World Economic Forum (January 2016). Digital Enterprise. World Economic Forum White Paper Digital Transformation of Industries: In collaboration with Accenture. URL: http://reports.weforum.org/digital-transformation/wpcontent/blogs.dir/94/mp/files/pages/files/digital-enterprise-narrative-final-january-2016.pdf.

2. OECD (12 January 2017). Key issues for digital transformation in the G20. Report. OECD conference. URL: https://www.oecd.org/g20/key-issues-for-digitaltransformation-in-the-g20.pdf.

3. SAP. Official Website. URL: https://www.sap.com.

4. PwC. Official Website. What we mean by Industry 4.0. URL: https://www.pwc.com/gx/en/industries/industry-4.0/what-we-mean.html.

5. Visconti L.M. Creating Value: The Theory and Practice of Marketing Semiotics. European Journal of Marketing. 2015. Vol. 51. Issue 5/6. Р. 846-849.

6. IBM (2011). Digital transformation. Creating new business models where digital meets physical. IBM Global Business Services, Executive Report. URL: https://www-07.ibm.com/sg/manufacturing/pdf/manufacturing/Digital-transformation.pdf.

7. Oracle (2016). Big Data Predictions 2017. URL: http://www.oracle.com/us/technologies/big-data/big-data-predictions-2017-3436868. pdf.

8. GSM Association (July 2014). Understanding the Internet of Things (IoT). GSMA Head Office. URL: https://www.gsma.com/ iot/wp-content/uploads/2014/08/cl_iot_wp_07_14.pdf.

9. Делойт. Нова ера цифрової трансформації // Центральна та Східна Європа. 2016. URL: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ua/Documents/research/c500/CETop500_2016_ua.pdf.

Размещено на Allbest.ru