Визначення та вимірювання якості капіталу підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

капітал кругообіг економічний

Капітал є фундаментальною категорією економічної науки, а дослідження особливостей його визначення, оцінювання, управління набуває розвитку у змістовних межах різних економічних шкіл, течій, тематичних контекстів. Неоднозначність тлумачення категорії «капітал» зумовлює суперечливість наукових позицій щодо його відмінних характеристик, які виступають основою для вимірювання та формування механізмів забезпечення ефективних процесів ка- піталотворення. У сучасних фінансово-економічних дослідженнях зустрічається категорія «якість капіталу», яка використовується контекстуально без деталізації сутнісного наповнення. При цьому, в процесах вимірювання якості капіталу стає актуальною конкретизація даного терміну для надання процесам її оцінювання чіткої цільової спрямованості.

Проблематика визначення властивостей/характеристик капіталу як економічної категорії висвітлена у наукових дослідженнях К. Маркса (K. Marx), Й. Шумпетера (J. Schumpeter;), Л. Вальраса (L. Walras), У. Джевонса (W. Jevons), Дж. Кларка (J. Clark), А. Маршала (A Marshall), К. Менгера (С. Menger), І Фішера (І. Fisher), Н. Байстрюченко, І. Бланка, В. Буханця, О. Ін- шакова, К. Рябикіної, С. Ушаєвої, Н. Федоренко. Категорію «якість капіталу» без уточнень змісту, тематично використовують у дослідженнях М. Кудіна, І. Рєпіна, Т. Теплова, Н. Шевчук. У наукових працях І. Івашковської без уточнення сутності, але деталізовано представлено аспекти вимірювання якості ка-піталу, при цьому, синонімічно автором використовується термін ефективності управління капіталом, вартістю.

Постановка задачі. Змістовна невизначеність категорії «якість капіталу», набуття специфічності характеристиками капіталу за умов постіндустріального розвитку, необхідність оцінювання капіталу на основі використання аналітичних новацій зумовили вибір теми та задач даного наукового дослідження. В межах даної статті буде представлено авторське бачення визначення якості капіталу на основі взамозв'язку двох аспектів -- його достатності та придатності. Відповідно до логіки розуміння якості капіталу автором буде сформовано змістовні контури аналітичного простору її вимірювання на основі використання сучасного фінансового інструментарію вартісної моделі.

Результати

Термін «якість капіталу» є новим для сучасної теорії капіталу підприємства, який у наукових публікаціях використовується контекстуально, а дослідники не фокусуються на особливостях, які розкривають його зміст. Характеристику змістовних аспектів якості капіталу наведено у дослідженнях І. Іва- шковської, яка наголошує на тому, що «для оцінювання розвитку компанії з позицій сучасної фінансової аналітики, необхідно виділяти ключові вимірювання, які демонструють якість капіталу», а аспекти вимірювань вчена визначає у категоріях ліквідності, інвестиційного ризику та справжньої вартості компанії [1]. Однак, у такій інтерпретації мова йде про формалізацію характеристик якості капіталу, при цьому зміст даної категорії залишається невизначеним.

Якщо термінологічно інтерпретувати категорію «якість», то це сукупність властивостей, які визначають об'єкт як такий та відрізняють його від інших. Тобто, для визначення якості капіталу необхідно чітко визначити його відмінні властивості, які в подальшому будуть формувати основу ідентифікації та формалізації даної категорії з урахуванням специфічності тематичних досліджень. Узагальнення теоретичного доробку щодо визначення капіталу дозволяє говорити про неоднозначність та багатоаспектність представлених наукових позицій, що значно ускладнює задачу виділення іманентних ознак капіталу. Важко не погодитися з висловом британського дослідника К. Блісса, який зазначив: «Коли економісти досягнуть порозуміння у проблемі капіталу, то незабаром досягнуть порозуміння і в кожній проблемі» [2, с. 185]. У дослідженнях К. Ряби- кіної, яка представила результати упорядкування економічного змісту капіталу, доводиться, «що кожне з його трактувань містить характеристику певного аспекту, кожний підхід висвітлює частину істини про капітал, але не розкриває його природу повністю... Істинна сутність категорії «капітал» знаходитися на перетині наукових підходів, а правомірність їх застосування буде залежати від того ракурсу, у якому постає окрема проблема» [3, с. 25]. Тематично, капітал досліджується як ресурс, гроші, багатство, вартість, цінність, відносини, ін., що дозволяє говорити про те, що йому стають притаманними властивості усіх категорій, що його визначають. При цьому, якщо, виділити ті характеристики, які є присутніми у кожному тематичному напрямку досліджень, то специфічними можна вважати здатність до відтворення, накопичення, конвертації форм, створення нової вартості. За сучасних постіндустріальних умов діяльності підприємства визначені характеристики набувають нових специфічних особливостей,при цьому сама сутнісна характеристика даних аспектів є базовою з точки зору визначення економічної природи капіталу.

У фінансовому аспекті дослідження капіталу підприємства в межах бухгалтерської та вартісної аналітичних моделей базовими його характеристиками визначають ризик, ліквідність, доходність, які набувають специфічності вимірювань, при цьому змістовна складова зберігається. У дослідженнях, що пов'язані з оцінкою ефективності банківської діяльності якість капіталу визначається його достатністю та придатністю, які у свою чергу, формують ліквідність та платоспроможність банку. Якщо логіку достатності та придатності капіталу імпле- ментувати в аспект визначення його якості то можна сформувати певну логічну конструкцію, у якій буде розкриватися зміст досліджуваної категорії, з урахуванням іманентних економічних характеристик капіталу.

Узагальнення наукових джерел дозволяє визначити достатність банківського капіталу як загальну оцінку надійності його діяльності, ступінь її ризикованості. Для підприємства достатність капіталу визначається як такий її рівень, який є необхідним для забезпечення безперервного функціонування бізнесу, підтримки платоспроможності та фінансової стійкості, нарощення темпів економічного зростання та розв'язання стратегічних задач [⁴, с. 841. У такій інтерпретації вимірювання достатності капіталу підприємства здійснюється на основі оцінювань: дефіциту/надлишку власних оборотних коштів для формування запасів підприємства (модель фінансової стійкості); реінвестованого прибутку для забезпечення економічного зростання (коефіцієнт економічного зростання підприємства); структури капіталу, з точки зору достатності власних коштів для компенсації фінансового ризику.

Термін «придатність капіталу» у наукових джерелах чітко невизначено і традиційно використовується у публікаціях на фінансову тематику. З точки зору формалізації придатність капіталу підприємства визначається через ефективністю його використання у процесах цільової діяльності [5], а її вимірювання здійснюється в аспектах ліквідності, доходності, ділової активності на основі систем показників, які формуються у різних тематичних аспектах, які визначаються спрямованістю відповідних оцінювань.

Якщо узагальнити наведену низку логічних міркувань (рис. 1), то можна сформулювати такий підхід до визначення якості капіталу підприємства: це сукупність характеристик капіталу, що визначають його здатність до відтворення, накопичення, конвертації форм та формування нової вартості, що у єдності взаємозв'язку визначають його придатність та достатність, які забезпечують цільову діяльність підприємства. Такий зміст актуалізує потребу у конкретизації понять достатності та придатності з урахуванням сучасної специфіки капіталу підприємства за постіндустріальних умов його діяльності.

Одним із розповсюджених підходів до дослідження капіталу підприємства є ресурсний. Особливістю сучасних досліджень ресурсів є те, що з одного боку, це засоби (джерела) забезпечення досягнення цілей, з іншого -- можливості бі- знес-середовища для розвитку (ресурсна концепція стратегічного менеджменту). Така логіка дозволяє говорити про те, що ресурсна природа капіталу як засобу досягнення цілей визначає рівень його достатності, а характеристика капіталу через можливості розвитку підприємства -- придатності. Якщо підхід до оцінювання достатності з точки зору традиційної тематики ресурсів є пев- ною мірою зрозумілим та визначеним, то аспект дослідження придатності капіталу через оцінювання можливостей розвитку є новим та потребує дослідження.

Рис. 1. Логічна конструкція визначення якості капіталу підприємства

Джерело; формалізація авторської логіки

Проблематика перетворення ресурсів на капітал досліджена у наукових працях А. Гриценка, І. Рєпіної, В. Буханця, Є. Смирнова, Н. Шевчук та узагальнено може бути представлена послідовністю таких процесів (рис. 2): ідентифікація та оцінювання можливостей зовнішнього середовища та перетворення їх на ресурси [6-8]; активація ресурсів [9]; продуктивне використання ресурсів та перетворення їх на потоки доданої вартості [10].

Рис. 2. Ресурсний аспект руху капіталу підприємства

Джерело: формалізовано автором

Відповідно до даної логіки придатність капіталу буде визначатися на кожному етапі представленого формалізованого циклу. Так, ідентифікація та оцінювання можливостей зовнішнього середовища та їх перетворення на ресурси вимагає не тільки наявності інформації та знань, а і вмінь їх використовувати таким чином, щоб трансформувати невизначеність та складність середовища як простору необмежених можливостей на ресурси. Такий аспект актуалізує дослідження придатності капіталу у ментально-когнітивній площині, а складність вимірювань полягає у відсутності об'єктивованих форм капіталу для здійснення відповідних оцінювань. На етапі активації ресурсів, безпосередньо відбувається формування ресурсів як засобів забезпечення цільової діяльності, а формою прояву виступають різні види капіталу -- «власний -- позиковий», «основний -- оборотний -- інтелектуальний», «виробничий -- фінансовий -- соціальний», ін. На даному етапі визначається як рівень достатності капіталу, так і придатності з точки зору формування засобів, адекватних досягненню поставлених цілей. У процесах продуктивного використання пріоритетного значення набуває організаційна здатність, призначення якої полягає у пошуку оригінальних способів поєднання ресурсів. Тобто, на даному етапі придатність капіталу буде визначатися не тільки техніко-технологічним рівнем ресурсної бази, а і відповідністю параметрів людського та організаційного капіталів: взаємозв'язком особливих навичок, вмінь персоналу та інноваційних технологій, комунікаційних, знаннє- вих, інформаційних, партнерських, лідерських аспектів капіталу як фактору взаємодії та взаємовідносин. Формування нової вартості є результатом реалізації попередніх процесів капіталоутворення, а подальший розподіл новостворе- ної вартості є пов'язаним із реінвестуванням та реалізацією наступного циклу руху капіталу. Таким чином, визначення придатності капіталу може здійснюватися у розрізі різних форм капіталу, при цьому кінцевим результатом їх взаємодії та взаємовідносин буде виступати поєднання аспектів достатності та придатності у вигляді величини новоствореної вартості.

Якщо величина новоствореної вартості виступає узагальнюючою мірою якості капіталу, то відповідні вимірювання достатності та придатності має сенс здійснювати на основі фінансового моделювання вартості підприємства. Вартісна природа капіталу підприємства набула розвитку у дослідженнях І. Астраха- нцевої, Д. Волкова, І. Івашковської, М. Кудіної, О. Мендрула, Т. Теплової, Л. Фролової, О. Мних, О. Лісніченко, К. Рябикіної, Н. Шевчук. Однією з методологічних проблем даного аспекту є обґрунтування вибору виду вартості, як концептуальної основи визначення та вимірювання якості капіталу підприємства. На основі узагальнення наукової аргументації різних авторських позицій, у подальшому за основу буде прийнято фундаментальну вартість, яка науковим та бізнес-товариством визнана як одна з найбільш адекватних концепцій, яка розкриває сутність взаємозв'язку вартості та капіталу підприємства.

У науковій літературі принципово виділяють два методологічні підходи до вимірювання фундаментальної вартості капіталу -- на основі дисконтованих грошових потоків та потоків економічного прибутку. З точки зору математичної формалізації концепція економічного прибутку характеризується більш високим аналітичним потенціалом, так як існуючі метрики та практики її реалізації мають у своєму аналітичному арсеналі такі моделі аналізу, що відрізняються високим рівнем факторної інтерпретації. Відповідно до класифікації Д. Волкова такими моделями є такі, що базуються на балансових оцінках та показниках (моделі остаточного прибутку (RI, Residual Income); економічної доданої вартості (EVA, Economic Value Added); ринкової доданої вартості (MVA, Market Value Added)) [11, с. 213 -- 220] і такі, що базуються на грошових потоках (модель доданої грошової вартості (CVA, Cash Value Added)) [11, с. 221 -- 239]. Незалежно від вибору моделі вимірювання, загальна їх змістовна факторна інтерпретація може бути представлена як показано на рис. 3.

Представлена формалізація дозволяє ідентифікувати аналітичні проекції вимірювання якості капіталу, які описуються такими параметрами як ризик, дохо- дність, ліквідність, що корелює з визначенням, представленим І. Івашковською. При цьому варто звернути увагу ще на один аспект, який пов'язаний із таким параметром як зростання. Так, за логікою факторної інтерпретації доданої вартості підприємства основним фактором, що її формує є прибутковість реалізації продукції (послуг). Усі інші, продуктивність, ліквідність, величина капіталу, привносять ефект зростаючої тенденції. Тобто, фактор економічного зростання стає основою формування доданої вартості бізнесу і не тільки кількісного, а і якісного. Узагальнення результатів вимірювання якості капіталу підприємства на основі поєднання рівнів його достатності та придатності дозволяють формалізувати авторське бачення, яке представлено на рис. 4.

Рис. 3. Факторна інтерпретація економічного прибутку підприємства

Джерело: формалізовано автором

Так, вимірювання якості капіталу здійснюється в проекціях ризику, ліквідності, доходності та зростання, які як результуючі формуються як у аспекті достатності так і придатності капіталу. Рівень придатності капіталу визначається обсягом та кількісною структурою. Придатність є порівняно більш складною характеристикою якості капіталу, яка формується на основі видової структури та продуктивності активів, що функціонують у об'єктивованому та інкорпорованому просторах, раціональності структури капіталу.

Рис. 4. Вимірювання якості капіталу підприємства

Джерело: сформовано автором

Висновки

Підсумовуючи результати проведеного дослідження можна говорити про те, що категорія «якість капіталу» набуває актуальності за постіндуст- ріальних умов діяльності підприємства, специфічність яких полягає у інтелектуалізації та гуманізації суспільних процесів, що безпосередньо, впливає на процеси формування вартості, формою прояву яких є капітал. За таких умов якісні характеристики капіталу стають домінуючими над кількісними, а рівень його придатності перестає вимірюватися у категоріях кількості економічних благ та прибутку. Визначивши змістовну природу якості капіталу та її вимірювання подальші дослідження автора будуть спрямованими на обґрунтування методичного підходу до оцінювання якості капіталу, а також формування механізмів її забезпечення за сучасних умов діяльності підприємства.

1. Ивашковская И.В. Стратегический финансовый анализ: Инструменты. / И. Ивашковская. -- М. : Бизнес Элайнмент, 2012. -- 143 с.

2. Мельничук Д.П. Капітал як базова категорія економічної науки: сучасні підходи та відображення у теорії людського капіталу / Д.П. Мельничук // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. -- 2012. -- Вип. 2 (23). -- С. 181-188.

3. Рябикіна К.Г. Капітал підприємства як об'єкт економічного управління / К.Г. Рябикіна // Бізнес-Інформ: наук. журн. -- 2014. -- № 10. -- С. 23-29.

4. Марсагишвили Т.Г. Достаточность капитала компаний как фактор стратегического развития / Т.Г. Марсагишвили // Финансы, денежное обращение и кредит. -- 2015. -- № 12 (133). -- С. 83 -- 86

5. Куц Л.Л. Капітал підприємства: формування та використання. Опорний конспект лекцій / Т.Т. Куц -- Тернопіль, ТНЕУ, 2012. -- 114с.

6. Смирнов Є. В. Управління ресурсами підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» / Є. В. Смирнов. -- К.: 2014. -- 20 с.

7. Шевчук Н.В. Стратегічні аспекти формування фундаментальної вартості підприємств / Н.В. Шевчук // Проблеми та перспективи ринково-орієнтованого управління підприємствами: теорія, методологія, практика : Колективна монографія. -- К.: Національний університет «Київо-Могилянська Академія», СТПРЕС, 2015. -- 534 с. -- С. 147 -- 160

8. Буханець В.В. Стратегічна логіка капіталізації підприємства / В. В. Буханець // Стратегія підприємства у постіндустріальному світі : Монографія / За ред. А.П. Наливайка та О.М. Гребешкової. -- К. : КНЕУ, 2017. -- 418 с. -- 224 -- 237

9. Рєпіна І.М. Активи підприємства: таксономія, діагностика та управління : Монографія / І.М. Рєпіна. -- К.: 2012, КНЕУ -- 274 с.

10. Гриценко А. А. Капитализация и социализация экономики в ретроспективе и перспективе / А. А. Гриценко. // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. -- Вип. 15. -- 2009. -- С. 191-195

11. Волков Д. Л. Теория ценностно-ориентированного менеджмента: финансовый и бухгалтерский аспекты : Монография / Д.Л. Волков -- СПб.: Высшая школа менеджмента СПбГУ, 2008. -- 320 с.

References

1. Ivashkovskaya, I.V. (2012) Strategicheskij finansovyj analiz: Instrumenty Moskva : Biznes Elajnment (in Russ)

2. Melnychuk, D.P. «Kapital yak bazova katehoriia ekonomichnoi nauky: suchasni pidkhody ta vidobrazhennia u teorii liudskoho kapitalu» Problemy teorii ta metodolohii bukhhalterskoho obliku, kontroliu i analizu, 2 (2012): 181 -- 188 (in Ukr)

3. Riabykina, K.H. «Kapital pidpryiemstva yak obiekt ekonomichnoho upravlinnia» Biznes-Inform: nauk. Zhurn, 10 (2014): 23-29 (in Ukr)

4. Marsagishvili, T.G. «Dostatochnost kapitala kompanij kak faktor strategicheskogo razvitiya» Finansy, denezhnoe obrashenie i kredit, 12 (2015): 83 -- 86 (in Russ)

5. Kuts, L.L. (2012) Kapital pidpryiemstva: formuvannia ta vykorystannia. Opornyi konspekt lektsii Ternopil : TNEU (in Ukr)

6. Smyrnov, Ye.V. (2014) Upravlinnia resursamy pidpryiemstva: avtoref dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ekon. nauk: spets. 08.00.04 «Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy (za vydamy ekonomichnoi diialnosti)» Kyiv : KNEU (in Ukr)

Shevchuk, N.V. «Stratehichni aspekty formuvannia fundamentalnoi vartosti pidpryiemstv» In Problemy ta perspektyvy rynkovo-oriientovanoho upravlinniapidpryiemstvamy: teoriia, metodolohiia, praktyka : Kolektyvna monohrafiia, 147 -- 160. Kiev : Natsionalnyi universytet «Kyivo-Mohylianska Akademiia», 2015 (in Ukr)

7. Bukhanets, V. V. «Stratehichna lohika kapitalizatsii pidpryiemstva» In Stratehiia pidpryiemstva u postindustrialnomu sviti : Monohrafiia / Za red. A.P. Nalyvaika ta O.M. Hrebeshkovoi, 224-237. Kiev : KNEU, 2017 (in Ukr)

8. Riepina, I.M. (2012) Aktyvypidpryiemstva: taksonomiia, diahnostyka ta upravlinnia : Monohrafiia Kiev : KNEU (in Ukr)

9. Gricenko, A.A. «Kapitalizaciya i socializaciya ekonomiki v retrospektive i perspektive» Metodologiya, teoriya ta praktika sociologichnogo analizu suchasnogo suspilstva, 15 (2009): 191-195 (in Russ)

10. Volkov, D.L. (2008) Teoriya cennostno-orientirovannogo menedzhmenta: finansovyj i buhgalterskij aspekty : Monografiya Sankt-Peterburg : Vysshaya shkola menedzhmenta (in Russ)

Размещено на Allbest.ru