Напрями стабілізації стану фінансової складової економічної безпеки національної економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАПРЯМИ СТАБІЛІЗАЦІЇ СТАНУ ФІНАНСОВОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Зачосова Наталія Володимирівна, доктор економічних наук, доцент, професор кафедри менеджменту та економічної безпеки, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

АНОТАЦІЯ

стратегічний економічний безпека банківський

У статті визначено напрями стабілізації стану фінансової складової економічної безпеки національної економіки України. Сформовано перелік стратегічних орієнтирів для стабілізації рівня економічної безпеки окремих сегментів фінансової системи, серед яких банківський сектор, страховий сектор, сектор кредитних спілок, інвестиційний сектор, сектор фінансових компаній. Встановлено стратегічні пріоритети в управлінні банківською безпекою та безпекою небанківського фінансового ринку в системі забезпечення економічної безпеки національної економіки.

Ключові слова: національна економіка, економічна безпека, безпека національної економіки, фінансова безпека держави, фінансові інтереси держави.

АННОТАЦИЯ

НАПРАВЛЕНИЯ СТАБИЛИЗАЦИИ СОСТОЯНИЯ ФИНАНСОВОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

Зачёсова Наталия Владимировна, доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры менеджмента и экономической безопасности, Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого

В статье определены направления стабилизации состояния финансовой составляющей экономической безопасности национальной экономики Украины. Сформирован перечень стратегических ориентиров для стабилизации уровня экономической безопасности отдельных сегментов финансовой системы, таких как банковский сектор, страховой сектор, сектор кредитных союзов, инвестиционный сектор, сектор финансовых компаний. Установлены стратегические приоритеты в управлении банковской безопасностью и безопасностью небанковского финансового рынка в системе обеспечения экономической безопасности национальной экономики.

Ключевые слова: национальная экономика, экономическая безопасность, безопасность национальной экономики, финансовая безопасность государства, финансовые интересы государства.

ANNOTATION

DIRECTIONS FOR STABILIZATION OF THE ECONOMIC SECURITY' FINANCIAL COMPONENT IN UKRAINE'S NATIONAL ECONOMY

Zachosova Natalia Volodymyrivna, Doctor of Economics, associate professor, professor at the Management and Economic Security Department, Cherkassy National University named after Bogdan Khmelnitsky

The directions for the stabilization of Ukraine's national economy ' economic security financial component are determined. A list of strategic benchmarks to stabilize the economic security level of financial system individual segments (such as banking sector, insurance sector, credit unions sector, investment sector, financial companies sector) has been formed. Strategic priorities in the management of banking security and non-bank financial market security in terms of the national economy economic security provision system are established.

Key words: national economy, economic security, national economy security, financial security of the state, financial interests of the state.

Постановка проблеми. Фінансова система становить основу економічної безпеки на національному рівні. Саме від ефективного розвитку фінансового сектору залежить здатність держави залучати інвестиційні активи на зовнішніх і внутрішніх фінансових ринках для забезпечення економічних потреб і задоволення фінансових інтересів країни, народу, бізнес-структур. Водночас макроекономічні показники України свідчать про дестабілізацію фінансової системи та наявність деструктивних процесів на ринках фінансових послуг. Високий рівень інфляції, нестабільність валютного курсу, недовіра до національної грошової одиниці, низькі ставки за депозитами під час дорогого кредитування, дефіцит державного бюджету, великий податковий тягар - усі ці обставини, інтенсифіковані політичною кризою і фінансовою залежністю України від міжнародних фінансових організацій, дають змогу говорити про те, що нині Україна перебуває у стані фінансової безпеки. На макрорівні фінансову безпеку визначають рівнем боргової, бюджетної, банківської, грошово-кредитної, валютної системи, а також станом небанківського фінансового ринку. Остання складова, в умовах ринкової економіки, разом із банківською безпекою, має найбільший вплив на стан економічної безпеки національної економіки, оскільки є джерелом фінансування потреб національного господарства. З огляду на це, актуальними є спроби визначення на науковому рівні напрямів стабілізації стану фінансової складової економічної безпеки національної економіки України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Усвідомлення тісного зв'язку між станом фінансової безпеки держави та рівнем економічної безпеки національної економіки України стало приводом для проведення численних наукових досліджень вітчизняними вченими. Так, І. М. Крупка досліджує фінансово- економічну безпеку банківської системи України та перспективи розвитку національної економіки [1], Є. Є. Дмитрієв визначає сучасні міжнародні загрози для національної економічної та фінансової безпеки України [2], Т. М. Верещагіна вивчає грошово-кредитну складову національної економічної безпеки в контексті фінансового розвитку України [3], Р. С. Вовченко систематизує підходи до розкриття сутності фінансової безпеки банківського сектору національної економіки [4], А. І. Бондаренко конкретизує механізми державного забезпечення результативності фінансової безпеки в національній економіці [5], Т. Е. Бєлялов уточнює фінансово-економічні аспекти національної безпеки України [6]. Однак не зникає потреба у проведенні досліджень, які б дозволяли усвідомити можливості стабілізації стану окремих складових фінансової безпеки України з тим, щоб у підсумку досягти високого рівня захищеності фінансової складової економічної безпеки національної економіки.

1) банківський сектор: залишення на ринку тільки великих системних банків, збільшення кількості банків із вітчизняним капіталом, підвищення вимог до банківського капіталу та якості активів, збільшення розмірів гарантування вкладів фізичних осіб і запровадження гарантування вкладів юридичних осіб, розширення спектру банківських послуг із пріоритетом на реалізацію довгострокового кредитування; посилення вимог до рівня освіти, кваліфікації і досвіду роботи топ-менеджменту та керівників банківських установ, зниження рівня наявності іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі, посилення вимог до транспарентності банківської діяльності, запровадження сучасних систем захисту інформації і забезпечення фізичної (силової) безпеки ресурсів; формування бази даних клієнтів банків, які не виконали свої фінансові зобов'язання;

2) страховий сектор: стимулювання розвитку медичного страхування; перегляд механізму встановлення цін на страхові продукти і послуги із урахуванням нових нетипових ризиків; моніторинг стану страховиків із використанням тестів раннього попередження банкрутства; збільшення вимог до капіталу та персоналу страхових компаній; розширення можливостей для розміщення інвестиційних ресурсів страховиків на вітчизняному фінансовому ринку; підтримка співпраці банків і страхових компаній у процесі надання послуг; встановлення вимог до стану економічної безпеки страховиків; запровадження інформаційних продуктів із метою захисту баз даних клієнтів страхових компаній і процесів надання послуг он-лайн; перегляд політики оподаткування страхової діяльності; збільшення вимог до транспарентності компаній;

3) сектор кредитних спілок: закріплення за кредитними спілками статусу неприбуткових організацій лише після року провадження ними діяльності на ринку; встановлення фінансових вимог до учасників кредитних спілок, надання можливості кредитним спілкам надавати послуги юридичним особам (малим і середнім підприємницьким структурам) підвищення вимог до рівня прозорості діяльності спілок; періодичний моніторинг рівня економічної безпеки кредитних спілок; встановлення репутаційних вимог до кредитних спілок і їх керівників; встановлення обмежень на різницю у вартості між активними і пасивними операціями кредитних спілок;

4) інвестиційний сектор (корпоративні і пайові інвестиційні фонди, недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами): розвиток спеціалізованих інвестиційних компаній і фондів; створення фонду гарантування інвестицій для міноритарних інвесторів; встановлення вимог до керівників і топ- менеджменту інвестиційних компаній, диверсифікація доступних джерел розміщення компаніями інвестиційних ресурсів; надання державних гарантій для виходу вітчизняних інвестиційних фондів і компаній на європейські і міжнародні ринки капіталів; посилення вимог до капіталу компаній з управління активами; активізація створення недержавних пенсійних фондів окремими підприємствами, об'єднаннями підприємств або галузевими об'єднаннями для своїх працівників; прискорення пенсійної реформи і запровадження практики недержавного пенсійного страхування в Україні;

5) сектор фінансових компаній (ломбарди, довірчі товариства, фонди фінансування будівництва, лізингові та факторингові компанії тощо): стимулювання практики створення фінансових супермаркетів для комплексної реалізації фінансових продуктів і послуг на вітчизняному фінансовому ринку; запровадження щорічного рейтингування в межах кожного виду фінансових компаній; запровадження інституту фінансового омбудсмену для захисту інтересів споживачів фінансових послуг; контроль стану економічної безпеки фінансових компаній, збір і систематизація даних щодо їх діяльності із подальшим оприлюдненням на офіційних ресурсах.