Експортно-кредитне агентство як механізм розвитку високотехнологічного експорту України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експортно-кредитне агентство як механізм розвитку високотехнологічного експорту України

За підсумками одинадцяти місяців 2017 року частка в українському експорті чотирьох основних товарних груп сировини і продукції первинної обробки, таких як зернові культури, жири та олії, залізна руда, чорні метали, склала 52,2%. Водночас частка продукції вітчизняних галузей машинобудування в сукупності склала всього 10,4% [1]. Очевидно, що за наявності таких структурних диспропорцій суттєво зростає роль держави у забезпеченні сприятливих умов для просування високотехнологічної продукції на зовнішні ринки. Однак на сучасному етапі уряд практично позбавлений необхідних для цього важелів, оскільки в Україні, на відміну від більшості країн світу, досі не побудовано власну інституційну систему фінансової підтримки національного експорту з боку держави, що обумовлює неможливість стимулювати розвиток високотехнологічних експортно-орієнтованих галузей промисловості достатньою мірою. Це завдає відчутного удару по конкурентних позиціях вітчизняних товаровиробників на міжнародних ринках і сприяє консервації неефективної структури зовнішньоторговельного товарообміну та економіки.

Дослідженню проблем ефективного функціонування системи просування експорту шляхом державного гарантування, страхування та пільгового кредитування експорту присвячено наукові праці низки видатних вчених-економістів, серед яких особливо варто виділити доробки Б.В. Соболєва [2], В.П. Онищенка [3], І.Ю. Гужви [4], С.В. Волосович [5], І.М. Іванової [6], Т.Б. Топольницької [7]. Вищезазначеними вченими ґрунтовно доведено неможливість повноцінного розвитку експорту в Україні без запровадження державної фінансової підтримки експортних поставок з урахуванням практичних аспектів світового досвіду, а також окреслено науково-методичні та практичні рекомендації щодо забезпечення нормативно-правового, інституційного та фінансового аспектів створення ЕКА. Віддаючи належне наявним напрацюванням, зазначаємо, що з набуттям чинності Законом України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» [8] вперше визначено чіткі регуляторні рамки функціонування вітчизняного ЕКА, що обумовлює необхідність подальших досліджень у цьому напрямі.

Метою роботи є визначення перспектив розвитку української промисловості та експорту продукції з високим рівнем обробки та доданої вартості в умовах запуску роботи вітчизняного ЕКА.

Досвід провідних країн світу засвідчує визначну роль спеціалізованих фінансових установ у вигляді експортно-кредитних агентств у системі державної підтримки експорту. Такі установи створені в більшості країн світу, серед країн Європи власного ЕКА досі не мають лише Албанія, Молдова та Україна. В решті країн ЕКА беруть безпосередню й активну участь у забезпеченні виконання державної функції зі стимулювання та сприяння збільшенню обсягів експортних поставок високотехнологічної продукції з високим рівнем доданої вартості.

Основна мета ЕКА полягає в покритті ризиків, які закономірно виникають в зовнішньоторговельній діяльності та можуть виявлятися в разі прострочення платежу чи в результаті банкрутства іноземних контрагентів, з якими уклали відповідні угоди вітчизняні суб'єкти ЗЕД. Досягається ця мета шляхом виконання функцій державного страхування, гарантування та кредитування національних компаній, що займаються зовнішньою торгівлею та ведуть бізнес за кордоном. В Україні давно назріла потреба запровадження низки механізмів державної фінансової підтримки експорту, що здійснюється з використанням ЕКА. Зокрема, це:

- страхування зовнішньоекономічних договорів, експортних кредитів, а також страхування ризиків українських експортерів;

- надання вітчизняним експортерам гарантій за зовнішньоекономічними договорами та гарантій банкам за експортними кредитами;

- надання гарантій виконання зобов'язань українськими експортерами під час участі в міжнародних тендерах;

- часткова компенсація відсотку, який сплачується українськими експортерами за наданими в комерційних банках експортними кредитами, а також надання експортних кредитів за пільговою процентною ставкою.

Однією з найважливіших сфер діяльності ЕКА, безумовно, є страхування експортних кредитів, основною метою якого є мінімізація комерційних та політичних ризиків, що виникають під час експортного фінансування. Страхування експортних кредитів є необхідним фінансовим механізмом, який спрямований на захист національних експортерів, що має позитивний вплив на розвиток зовнішньої торгівлі. У страхуванні експортних кредитів, окрім підприємств, зацікавлені банки. Під час страхування експортних кредитів ризики щодо невиконання зобов'язань з боку іноземних контрагентів бере на себе ЕКА, що суттєво впливає на умови надання кредиту банком. Державна страхова компанія, яка безпосередньо страхувала б експортні операції або контракти від політичних (некомерційних) ризиків, відсутня в Україні. Отже, за таких умов продукція експортерів часто є неконкурентною на світовому ринку, оскільки укладати зовнішньоекономічні угоди без відповідного страхування товарів вкрай ризиковано та невигідно як з боку сторони експортера, так і з боку одержувача товару.

Надання державних гарантій також суттєво зменшує ризики експортної та іншої зовнішньоекономічної діяльності, що супроводжується зниженням вартості страхових послуг і процентних ставок за кредитами. Водночас масштабні міжнародні проекти на постачання складної та високотехнологічної продукції машинобудування чи розміщення в країні експортно-орієнтованих інноваційних виробництв без надання державних гарантій в сучасному світі практично неможливі. Хоча державні гарантії нині надаються вітчизняним суб'єктам господарювання з метою реалізації інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, проте жодних організаційно-правових умов для надання державних гарантій підтримки саме експортерів в Україні досі створено не було. Отже, очевидно, що функції страхування, гарантування та забезпечення доступного кредитування експорту тісно взаємопов'язані, а разом дають синергетичний ефект спрощення доступу вітчизняної продукції на зовнішні ринки і підвищення довіри іноземного бізнесу та інвесторів до національних компаній.

Єдиної моделі ЕКА у світі не існує, натомість наявні різні набори видів діяльності, які здійснюють подібні установи. Кожна країна самостійно, виходячи зі своїх поточних проблем та пріоритетів, визначає, які саме види послуг вона надаватиме через таку спеціальну установу. Однак спільною рисою для всіх є те, що діяльність цих установ здійснюється з урахуванням забезпечення повноцінної державної політики сприяння експорту. Відповідні установи з підтримки експорту різної форми власності діють практично в усіх розвинених країнах та країнах, що активно розвиваються (рис. 1).

Сьогодні ЕКА успішно функціонують у понад 100 країнах світу. Найвідомішими серед наявних у світі ЕКА є «Eximbank» (США), «NEXI» (Японія), «Euler Hermes» (Німеччина), «COFACE» (Франція), «Atradius» (Нідерланди), «SBCE» (Бразилія), «CESCE» (Іспанія), «SEK» (Швеція), «Sinosure» (Китай). Відповідні установи створені й у країнах Східної Європи, зокрема у Чехії, Польщі, Угорщині, Болгарії, Литві, Естонії. При цьому страхування, з одного боку, та надання банківських послуг, з іншого боку, зазвичай є взаємовиключними видами діяльності, які не надаються однією організацією. Тому створюються установи, що здійснюють відповідні види діяльності, надаючи або банківські, або страхові послуги. У цьому разі для прямої та опосередкованої підтримки експорту існують одночасно кілька установ, діяльність яких пов'язана з кредитуванням та страхуванням експорту, а також які доповнюють одна одну. Наприклад, у Німеччині такими установами є «KfW» (банк) та «Euler Hermes» (страхова установа), у Франції - «Bpifrance» (банк) та «COFACE» (страхова установа), у Чехії - Чеський експортний банк і Агентство по гарантуванню і страхуванню експорту [10, с. 99].

Роль ЕКА зазначених країн у їх розвитку важко переоцінити. Так, канадське експортно-кредитне агентство «Export Development Canada» щороку обслуговує близько 17% експорту, що забезпечує робочими місцями 570 тис. осіб та дає додатково до 62 млрд. дол. США у ВВП. Особливо важливим є напрям діяльності «Export Development Canada» на ринках країн, що розвиваються, адже на нього за весь час діяльності установи спрямовано 26,5 млрд. дол. США.

Класичним прикладом успішної діяльності у сфері просування експорту є німецька ЕКА «Euler Hermes» (EH), що охоплює процеси управління ризиками ЗЕД на п'яти континентах та має філії і своїх представників у 54 країнах світу. Сьогодні укладені договори страхування кредитних ризиків забезпечують покриття поставок товарів і послуг у 245 країнах. У компанії працює більше 6 тис. співробітників, обслуговуючи близько 52 тис. клієнтів. Чистий прибуток компанії постійно зростає, і нині він сягає 500 млн. євро на рік, а власний капітал - 2,5 млрд. євро [11]. «EH» щороку фінансує близько 18% експорту Німеччини. Діяльність цієї корпорації дала змогу сформувати близько 60% робочих місць, що сьогодні існують в машинобудівній галузі Німеччини, а також на 40% диверсифікувати німецький експорт продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості й машинобудування за рахунок зростання в них питомої ваги продукції з вищим рівнем обробки та доданої вартості.

Спільною ознакою діяльності всіх ЕКА є те, що вони керуються міжнародними правилами та принципами, головні з яких закріплені так званим Консенсусом (рекомендації стосовно надання / страхування експортних кредитів, що офіційно підтримуються державою) країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також договорами порозуміння Бернського союзу. Зазначимо, що саме Бернський союз був створений у 1934 році з метою надання професійної підтримки міжнародній торгівлі, а одним з його першочергових завдань постало вироблення та застосування узгоджених умов кредитування і страхування міжнародної торгівлі [12, с. 196]. Таким чином, відповідні міжнародні правила державної підтримки кредитування та страхування експорту на основі залучення бюджетних коштів офіційно визнаються (СОТ), ЕКА належить до абсолютно законних форм підтримки експорту, що, на відміну від прямих експортних субсидій, не зустріне спротиву з боку міжнародної спільноти та не завдаватиме шкоди іміджу країни на міжнародній арені.

Слід також принципово зазначити, що альтернативи фінансуванню, забезпеченому ЕКА, не існує, адже будь - які інші доступні фінансові інструменти (наприклад, документарні та резервні акредитиви) мають певні недоліки порівняно з фінансуванням, забезпеченим ЕКА, яке спеціально призначене для досягнення цілей торгового фінансування. Крім того, вищезазначені інструменти використовуються банківськими установами переважно для фінансування імпортних операцій. Оскільки значні фінансові ресурси зосереджені на Заході, такі умови фінансування зовнішньої торгівлі завжди будуть означати для України переважання імпорту над експортом.

Характерно, що діяльність іноземних ЕКА продовжує суттєво впливати на динаміку вітчизняного імпорту ви - сокотехнологічної продукції, що часом негативно позначається на українських товаровиробниках, які виготовляють відповідні аналоги, що не поступаються якістю. Так, у 2012 році Україна закупила корейські електропоїзди «Hyundai», за що уряд було піддано об'єктивній критиці через нехтування вітчизняними виробниками продукції вагонобудування. Проте умови поставки електропоїздів «Hyundai» передбачали надання корейським експортно - імпортним банком (аналог ЕКА в Південній Кореї) кредиту українській стороні на їх придбання. Отже, більш вигідні умови оплати завдяки діяльності іноземної ЕКА послабили міжнародну конкурентоспроможність вітчизняного виробника на внутрішньому ж ринку.

З огляду на зазначене беззаперечним здобутком можна вважати набуття чинності в Україні Законом «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту», яким передбачено створення вітчизняного ЕКА. Ключовими завданнями ЕКА визначено:

- захист українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, пов'язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), шляхом страхування, перестрахування та гарантування;

- впровадження сучасних фінансових технологій у зовнішній торгівлі та механізмів підтримки експорту шляхом страхування, перестрахування та гарантування;

- розвиток експорту товарів (робіт, послуг) українського походження, підвищення конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг) українського походження на світових ринках;

- участь у реалізації програм часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами;

- співпраця з міжнародними та іноземними фінансовими організаціями, зокрема для акумуляції міжнародної фінансової допомоги, для забезпечення зростання експорту та економіки України [8].

Принципово важливим в українських реаліях також є те, що послуг ЕКА потребують насамперед ті суб'єкти ЗЕД, які укладають довгострокові договори з іноземними партнерами на постачання високотехнологічної продукції з високим рівнем доданої вартості під масштабні проекти розвитку. Таким чином, ЕКА в Україні виконуватиме ще одну надважливу функцію, а саме сприяння подоланню сировинної спеціалізації національної економіки. Відповідні гарантії прописані в положеннях самого закону, де чітко вказано виключний перелік товарних груп за УКТЗЕД, на які поширюватиметься діяльність ЕКА. Серед них слід назвати такі.

1) Група 16. Готові харчові продукти з м'яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних.

2) Група 19. Готові продукти із зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошняні кондитерські вироби.

3) Група 20. Продукти переробки овочів, плодів або інших частин рослин.

4) Група 21. Різні харчові продукти.

5) Група 30. Фармацевтична продукція.

6) Група 61. Одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні.

7) Група 62. Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних.

8) Група 64. Взуття, гетри та аналогічні вироби; їх частини.

9) Група 84. Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини.

10) Група 85. Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку; телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя.

11) Група 86. Залізничні локомотиви або моторні вагони трамвая, рухомий склад та їх частини; шляхове обладнання та пристрої для залізниць або трамвайних колій та їх частини; механічне (у тому числі, електромеханічне) сигналізаційне обладнання всіх видів.

12) Група 87. Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання.

13) Група 88. Літальні апарати, космічні апарати та їх частини.

14) Група 89. Судна, човни та інші плавучі засоби.

15) Група 90. Прилади і апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя.

16) Група 94. Меблі; постільні речі, матраци, матрацні основи, диванні подушки та аналогічні набивні речі меблів, світильники та освітлювальні прилади, в іншому місці не зазначені; світлові покажчики, табло та подібні вироби; збірні будівельні конструкції [8].

Зазначимо, що за підсумками 2017 року сукупна частка товарів в українському експорті за вищезазначеними товарними групами становила всього 16,4%. Частка всієї готової продукції в експорті України становить лише 25%, тоді як 75% досі складає сировинна продукція з низьким рівнем обробки і доданої вартості.

Спрямування діяльності ЕКА на обслуговування зовнішньоторговельних операцій за вищезазначеними товарними групами зробить вагомий внесок в усунення структурних диспропорцій вітчизняної економіки, спричинених згубною політикою попередніх років, що призвела до деіндустріалізації в Україні. Відповідно до результатів економіко-математичного моделювання, проведеного з використанням GTAP на базі Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, запуск роботи ЕКА в Україні зі статутним фондом для розпорядження у 200 дол. США забезпечить зростання ВВП України додатково на 0,91 відсоткові пункти. Зростання відбудеться насамперед завдяки збільшенню загальних обсягів експорту на 9,64% та промислового виробництва на 2,77%. Очікуваний приплив іноземних та внутрішніх інвестицій у розширення промислового виробництва складе 1,97 млрд. дол. США. Розвиток промислового сектору приведе до загального зростання добробуту, внаслідок чого збільшиться обсяг внутрішнього ринку. Завдяки цьому продаж продукції вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку зросте на 1,31%. Проте більша частка новоствореного внутрішнього попиту задовольнятиметься за рахунок імпорту, внаслідок чого його загальні обсяги зростуть на 4,53%.

Зазначені позитивні ефекти сприятимуть зростанню в експорті частки продукції, на яку поширюється діяльність ЕКА, до 22,8% у середньостроковій перспективі, або на 6,4 відсоткові пункти.

При цьому динаміка зростання експорту та виробництва значно різнитиметься залежно від товарних груп.

ЕКА є безальтернативним механізмом державної підтримки й просування експорту продукції з високим рівнем обробки в більшості країн світу. Поєднання функцій страхування, перестрахування, гарантування та часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами дає змогу цьому інституційному механізму суттєво підвищувати конкурентоспроможність національних виробників продукції, передусім виробників, що мають довгий виробничий цикл, який потребує залучення значних обсягів фінансових ресурсів, а поставки яких зазвичай відбуваються за довгостроковими контрактами й супроводжуються підвищеним рівнем ризику.

Введення ЕКА в законодавче поле України сформувало передумови здійснення якісної реструктуризації та нарощення обсягів вітчизняного експорту, промислового виробництва та економіки загалом. Очікуваний позитивний ефект від роботи експортно-кредитного агентства в Україні актуалізує проблему якнайшвидшого виконання урядом організаційної роботи з приєднання України до рамкової домовленості з офіційно підтримуваних експортних кредитів 1978 року, власне створення ЕКА та забезпечення його функціонування і розвитку.

Список використаних джерел

експортний кредитний право міжнародний

1. Товарна структура зовнішньої торгівлі України (щомісячна інформація). Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Соболев Б.В. Світовий фінансовий порядок та національна кредитна стратегія. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2013. Вип. 115 (1). С. 89-93.

3. Онищенко В.П., Гужва І.Ю. Стимулювання національного експорту. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2017. №6. С. 33-47.

4. Гужва І.Ю. Торгові доми та експортно-кредитні агентства в системі державної політики просування експорту. Формування ринкових відносин в Україні. 2015. №12. С. 93-96.

5. Волосович С.В. Експортно-кредитні агентства як інститут розвитку. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2017. №4. С. 98-107.

6. Іванова І.М. Експортно-кредитні агентства в системі державної фінансової підтримки експорту. Фінанси України. 2014. №3. С. 51-60.

7. Топольницька Т.Б. Про створення експортно-кредитного агентства як інституційної основи сприяння експорту. Вісник Української академії банківської справи. 2013. №2. С. 117-120.

8. Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту: Закон України від 20 грудня 2016 року №1792-VIII. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1792-19.

9. Непрядкіна Н.В. Перспективи розвитку експортного фінансування в Україні із залученням експортних кредитних агентств. Бізнес Інформ. 2014. №4. С. 25-29.

10. Шолойко А.С. Страхование экспортных кредитов как инструмент государственной поддержки экспортной деятельности в Украине. Современная экономика: проблемы, тенденции, перспективы. 2013. №8. С. 96-103.

11. Гужва І.Ю. Кредитувати чи страхувати, або Як підтримати українського експортера. Дзеркало тижня. 2016. №26. URL: https://dt.ua/macrolevel/kredituvati-chi-strahuvati-abo-yak-pidtrimati-ukrayinskogo-eksportera-_.html.

12. Волосович С.В. Страхування експортних кредитів: стан, проблеми та перспективи розвитку. Фінанси, грошовий обіг, кредит. 2011. Вип. 17/1. С. 193-198.

Размещено на Allbest.ru