Функції інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функції інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств

В основу вирішення цієї проблеми має бути покладений перехід на наукомісткі виробництва через механізм мотивації розвитку науково-технічного прогресу, який нині, як правило, закінчується заміною застарілого устаткування новим. Стан вітчизняної економіки вимагає не тільки оновлення, а структурних змін усієї системи господарського пристрою, і, передусім, створення умов для розвитку промислового виробництва на інноваційній основі, що особливо важливо в умовах жорсткої конкурентної боротьби за технологічні переваги економіки в майбутньому. Реалізація цього напряму, безумовно пов'язана із залученням інвестиційних ресурсів, і, безумовно, визначається мірою використання інноваційних проривних технологій в управлінні промисловим потенціалом, що і обумовлює актуальність теми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам функцій та здійсненням інвестиційно-інноваційної розвитку присвячені наукові праці таких вітчизняних вчених: Е. Уткін, С. Шевченко, Н. Альтер, Д. Арчибуджі, Д. Артур, С. Бейкер, Р. Бургелман, Т Бернс, Р. Дафт, Ф. Даманкур, П. Дракер, Б. Лундвалл, С. Маєрс, А. Над, Р. Нельсон, Е. Робертс, Д. Тіс, М. Тушман, Б. Твісс, С. Уінтер, С. Харрисон та ін.

Постановка завдання. Метою дослідження є прогнозування рівня інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств та запропоновано концептуальну схему управління ризиками на промислових підприємствах.

Виклад основного матеріалу дослідження. Нині проблемам управління в інноваційно-інвестиційній сфері приділяється пильна увага, проте, як показують дослідження багатьох авторів, ефективність отриманих результатів поки що залишається низькою, оскільки в основному усі дослідження зачіпають планово-ринковий тип структурної модернізації промислового сектора економіки і інтенсифікації інноваційно-інвестиційного шляху розвитку.

Узагальнюючи дослідження, представлені дозволило автору сформулювати наступне визначення сутності поняття «інноваційно-інвестиційний розвиток підприємств», під яким, на відміну від існуючих, автор розуміє процес отримання технічного, соціально-економічного, організаційного та правового ефекту в усіх сферах діяльності підприємства з урахуванням можливості ризику при реалізації результатів наукової праці, що дозволило обґрунтувати доцільність формування адаптивного управління інноваційно-інвестиційним розвитком, визначити основні його закономірності, тенденції та складові у контексті забезпечення ефективного розвитку підприємства.

Оскільки ефект розподілу прибутку визначається через мотиваційний механізм оплати праці, то виробничо-господарська діяльність з цієї точки зору повинна будуватися за категоріями оплати і рівнях управління фондом споживаних грошових ресурсів працівниками промислового підприємства.

Стійкий і ефективний розвиток підприємства припускає виконання базових умов функціональності виходячи з того, що власник, керівник і робітник бачать свою головну мету відносно підприємства як його ефективного стійкого розвитку на базі науково - технічного прогресу. Якщо сформульовані вище вимоги не виконуються, то стратегічне управління інноваційно-інвестиційним процесом ніяк не може бути забезпечено на належному рівні. Отже, управління інноваційно-інвестиційним розвитком підприємства є проведення політики в кредитово-інвестиційній сфері з урахуванням інноваційного характеру розвитку глобальних економічних процесів і структурних змін.

Динамічне ринкове середовище чинить багатосторонню дію на необхідність пошуку можливостей створення і підтримки конкурентних переваг вітчизняних підприємств. Реалізація цих можливостей сприяє успішному протистоянню їх в конкурентній боротьбі, що постійно посилюється. Світова практика показує, що переможцем в цій боротьбі опиняється те підприємство, яке орієнтує свою діяльність на інноваційний розвиток і головною метою стратегічного плану ставить випуск нової або модернізованої продукції, що має попит, а також методи її виготовлення [3].

Інноваційний розвиток підприємства закладається на стадії науково-технічної підготовки виробництва. Це робить науково-технічну підготовку виробництва визначальною стадією при формуванні конкурентних переваг підприємств. Саме на цій стадії закладаються найважливіші показники конкурентоспроможності: якість, ціна та терміни введення нової продукції на ринок. Головним завданням науково-технічної підготовки виробництва є прискорення процесів створення і впровадження у виробництво нової техніки, підвищення ефективності підготовки виробництва і освоєння нових видів продукції. Проте, усе це можливо тільки за рахунок управління підприємством. Тільки на основі управління можливо забезпечити облік вимог ринку, дій конкурентів та постачальників. Економічна стійкість і конкурентоспроможність є стратегічною метою управління підприємством.

Еволюція підприємств пов'язана із змінами зовнішнього середовища, вона не є привнесеною до економіки ззовні. Самі зміни зовнішнього середовища ініціюються внутрішніми причинами динаміки економіки. Це означає, що економіка як система містить внутрішнє джерело розвитку. Зовнішнє середовище підприємств багато в чому являється внутрішньої складової економіки. Спрямованість і інтенсивність зміни елементів, що не входять в економічну сферу є функцією запитів практичної господарської дійсності. Зміни відбуваються, коли з'являються необхідні економічні умови для їх застосування. Тому адаптація підприємств є закономірним процесом еволюції економіки.

Автором було детально розглянуто функції інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства, які наведено на рис. 2 [1].

Функція інноваційності - генерування, впровадження і поширення суспільно-корисних інновацій в системі громадського відтворення, в його сферах, сегментах, галузях і на усіх рівнях, з відсіюванням даремних і шкідливих для суспільства інновацій, у тому числі що імітують прогресивний розвиток.

Потрібно відмітити, що і на попередніх етапах людської історії прогресивна новизна вносилася в систему громадського відтворення на усіх його рівнях в результаті інновацій і інвестицій.

Функція розвитку - забезпечення розвитку системи громадського відтворення в цілому і в розрізі складових частин шляхом здійснення інновацій і інвестицій як єдиного інтегрованого процесу в сфери матеріального і інтелектуального виробництва, а також в людський капітал.

Розвиток громадського відтворення в цілому і в складових частинах на усіх рівнях і в попередні стадії розвитку людства відбувалося в результаті інновацій і інвестицій. При цьому в загальній масі останніх тільки їх явно менша частина реалізовувала інновації, а пригнічуюча частина інвестицій базувалася на техніці і технологіях, що не оновлювалися протягом тривалого часу [5].

В епоху глобальної трансформації саме інтегрований в єдине ціле інноваційно-інвестиційний розвиток, що став перманентно-інтенсивним і що набув нині широкого поширення в усіх галузях економіки, об'єктивно виступає визначальною силою розвитку.

Функція оновлення - забезпечення шляхом інвестицій, що базуються на прогресивних інноваціях з оновлення морально і фізично зношених основних виробничих фондів, а також в перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів.

Функцію оновлення не слід ототожнювати з функцією інноваційності. Відмінність цих функцій виражається в тому, що функція інноваційності пов'язана з розвитком системи громадського відтворення на основі створення виробничих потужностей і підготовки кваліфікованих кадрів кожен раз знову, а функція оновлення здійснюється через інноваційне оновлення вже створених раніше, але зношених фізично і морально виробничих потужностей, а також оновлення кваліфікації кадрів, що раніше вже здобули загальну і професійну освіту.

Функція пропорційності - забезпечення в ході безперервного інноваційно-інвестиційного розвитку підтримки динамічної пропорційності громадського відтворювального процесу в розрізі його сфер, галузей, регіонів, вироблюваної продукції і інтегрованого економічного потенціалу.

За роки радикальних ринкових реформ інтегрована пропорційність народного господарства країни була деформована кардинальним чином. Адже замість пріоритету науки, освіти, галузей, що генерують науково-технічний прогрес, на перший план висунулися паливно-енергетичні і сировинні галузі. Інноваційно - інвестиційний розвиток є рушійною силою, що здійснює динамічну зміну загальних, приватних і одиничних пропорціях системи громадського відтворення на усіх його рівнях. Найбільш сприятливі умови для формування таких систем за критеріями оптимальності і ефективності створює інтегрована соціально-економічна система суспільства.

Функція синергетичності - забезпечення в результаті ефективного протікання інноваційно-інвестиційного розвитку створення матеріально-технічної і організаційно-управлінської основи для максимізації синергетичного ефекту в системі громадського відтворювального процесу на його рівнях.

Інноваційно-інвестиційний розвиток повинен прагнути до досягнення в процесі свого здійснення можливо більшого синергетичного ефекту. Проте це не функція, а істотна значуща властивість. Функція інноваційно-інвестиційного розвитку полягає в створенні матеріально-технічних і організаційно-управлінських умов, необхідних для можливо більшої максимізації синергетичного ефекту, коли саме їх створення є безпосереднім результатом відповідних інновацій, що матеріалізуються за допомогою інвестицій [2].

Визначено, що перелічені функції представляють теоретичний аспект у вигляді єдиного взаємозв'язаного комплексу при моделюванні ролі інноваційно-інвестиційного розвитку відтворення в умовах глобальної трансформації (рис. 3).

Для забезпечення ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства необхідно, перш за все, створити узгоджену на всіх рівнях і тимчасових етапах методику формування інноваційно-інвестиційних пріоритетів підприємства, що являє собою конкретні правила прийняття рішень, що конструктивно реалізовуються на основі певної аналітичної і початкової інформації. Для того, щоб бути конкурентоздатним підприємством на ринку, необхідно впроваджувати систему інноваційно-інвестиційних заходів та проводити оцінку їх ефективності.

Висновки з проведеного дослідження. Отже, основною метою функції інвестиційних ресурсів підприємства є задоволення потреб у придбанні необхідних інвестиційних активів та оптимізація їх структури з позицій забезпечення ефективних результатів інвестиційної діяльності. Проблема формування джерел інвестиційної діяльності в Україні посилюється дефіцитом інвестиційних ресурсів для структурної перебудови економіки, що пояснюється високим рівнем інвестиційних ризиків та нестабільністю економічної ситуації в країні.

Для забезпечення ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства необхідно, перш за все, створити узгоджену на всіх рівнях і тимчасових етапах методику формування інноваційно-інвестиційних пріоритетів підприємства, що являє собою конкретні правила прийняття рішень, що конструктивно реалізовуються на основі певної аналітичної і початкової інформації. Для того, щоб бути конкурентоздатним підприємством на ринку, необхідно впроваджувати систему інноваційно-інвестиційних заходів та проводити оцінку їх ефективності.

Ефективний інноваційний розвиток підприємства можливий тільки на основі управління. У статті уточнена роль і місце науково-технічної підготовки виробництва, як найважливішої складової в забезпеченні конкурентоспроможності промислового підприємства. Встановлено, що основою функцією управління інноваційним розвитком підприємства є планомірне виявлення і використання внутрішніх резервів науково-технічної підготовки виробництва.

Список літератури

стратегічний управління промисловий інноваційний

1. Ареф'єва О.В., Зарубаний С.В. Особливості інноваційної діяльності у сфері послуг. Актуальні проблеми економіки. 2008. №6 (84). С. 121-127.

2. Геєць В. Інновативно-інноваційний шлях розвитку - модернізаційний проект розвитку української економіки і суспільства початку XXI століття. Банківська справа, 2003. №4. С. 3-32.

3. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. М.: Финансы и статистика, 1998. 144 с.

4. Мних О.Б., Сапотніцька Н.М., Гречин Б.Д. Необхідність впровадження інноваційних рішень в системі міжнародного маркетингу і менеджменту. Матеріали VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Міжнародне науково-технічне співробітництво:принципи, механізми, ефективність». Київ. НТУУ «КПІ», 2012. С. 34-35.

5. Хрущ Н.А. Стратегії компанії: механізм формування й адаптації в сучасному інвестиційному середовищі. Фінанси України. 2008. №8. С. 45-48.