Проблеми та перспективи розвитку соціального підприємництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 005.35:334.012.61-0.22.51](477)

Київський національний торговельно-економічний університет

ДЕМОГРАФІЯ, ЕКОНОМІКА ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ЕКОНОМІКА І ПОЛІТИКА

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Лукашова Л.В., к. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту

Лукашова Л.В. Проблеми та перспективи розвитку соціального підприємництва в Україні.

У статті розглянуто основні проблеми розвитку національного соціального підприємництва, визначено терміни “соціальне підприємництво” та “соціальне підприємство”. Окрему увагу приділено причинам створення соціальних підприємств та варіативності форм соціального ефекту від реалізації соціального підприємництва. Досліджено світовий досвід вирішення проблеми, запропоновано, а також обґрунтовано пріоритетні напрями розвитку соціального підприємництва в Україні.

Ключові слова: соціальне підприємництво, суб'єкти соціального підприємництва, соціальні підприємства, місія соціального підприємства, вразливі групи населення, соціальний ефект.

Лукашова Л.В. Проблемы и перспективы развития социального предпринимательства в Украине. В статье рассмотрены основные проблемы развития национального социального предпринимательства, определены термины “социальное предпринимательство” и “социальное предприятие”. Отдельное внимание уделено причинам создания социальных предприятий и вариативности форм социального эффекта от реализации социального предпринимательства. Исследован мировой опыт решения проблемы, предложены, а также обоснованы приоритетные направления развития социального предпринимательства в Украине.

Ключевые слова: социальное предпринимательство, субъекты социального предпринимательства, социальные предприятия, миссия социального предприятия, уязвимые группы населения, социальный эффект.

Lukashova L.V. Problems and prospects of development of social entrepreneurship in Ukraine.

The article is considered main problems of development of national social enterprise, defined the terms “social entrepreneurship” and “social enterprise”. Particular attention is paid to the reasons for the creation of social enterprises and the variability of forms of social effect from the realization of social entrepreneurship. The author examines the world experience of solving the problem, proposes and justifies the priority directions of the development of social entrepreneurship in Ukraine.

Key words: social entrepreneurship, subjects of social entrepreneurship, social enterprises, mission of a social enterprise, vulnerable groups, social effect.

Постановка проблеми. Становлення соціального підприємництва є надзвичайно актуальним питанням на сучасному етапі розвитку українського суспільства внаслідок наявності низки соціальних проблем, з якими держава не може впоратися самостійно. Соціальне підприємництво є альтернативним засобом вирішення нагальних соціальних проблем в Україні, таких як, зокрема, безробіття; соціалізація людей з особливими потребами, осіб, що опинилися в складних життєвих обставинах, постраждали від війни на сході країни, інших вразливих верств населення; підтримка соціально важливих для суспільства проектів та заходів; гуртування громад; захист прав людини, охорона довкілля. Розви- ток соціального підприємництва, окрім вирішення вищезазначених соціальних проблем, сприяє підвищенню добробуту та рівня життя населення загалом, покращенню економічного становища суспільства та зменшує навантаження на державний бюджет, що обумовлене розв'язанням низки соціальних питань за рахунок суб'єктів підприємництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему розвитку соціального підприємництва в Україні розглядали Н. Доброва, А. Андрущенко, І. Рябець, О. Телюк, О. Сатула, М. Баталіна, Ю. Попов та інші вчені-економісти. В їхніх працях досліджено окремі аспекти розвитку соціального підприємництва, проте відсутній комплексний підхід до аналізу цієї проблеми. Поза увагою вітчизняних науковців залишилися питання діагностики форм, яких набуває соціальне підприємництво в Україні; варіативності соціального ефекту від реалізації соціального підприємництва та обґрунтування наявних можливостей розвитку соціального підприємництва, зокрема участі суб'єктів господарювання в альтернативних міжнародних та національних програмах.

Стаття присвячена дослідженню причин виникнення національного соціального підприємництва, проблем, з якими стикаються суб'єкти соціального підприємництва, та пошуку шляхів їх вирішення; обґрунтуванню форм соціального ефекту від реалізації соціального підприємництва та розробці напрямів розвитку соціального підприємництва в Україні з урахуванням актуальних можливостей.

Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку соціального підприємництва в Україні на основі діагностики проблем, з якими стикаються суб'єкти господарювання та з урахуванням світового досвіду їх вирішення, а також наявних можливостей, що відкриваються перед суб'єктами соціального підприємництва внаслідок посилення євроінтеграційних процесів та ініціації міжнародних і національних програм розвитку соціального підприємництва. Відповідно до мети можна виділити такі завдання дослідження: обґрунтування місця та ролі соціального підприємництва в українському суспільстві; дослідження світового досвіду розвитку соціального підприємництва; діагностика стану та перспектив розвитку національного соціального підприємництва; визначення термінів “соціальне підприємництво” та “соціальне підприємство”; виділення основних причин створення соціальних підприємств; обґрунтування структури національних соціальних підприємств за видами економічної діяльності та організаційно-правовими формами господарювання; формулювання місії соціального підприємства; визначення форм соціального ефекту від реалізації соціального підприємництва; діагностика заходів сприяння розвитку соціального підприємництва в Україні; обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку національного соціального підприємництва.

Виклад основних результатів. Перші згадки про проблему соціального підприємництва в Україні датовані початком 2000 р. Соціальне підприємництво - це підприємницька діяльність, спрямована на інновативну, суттєву та позитивну зміни в суспільстві. Мета, яку намагається розв'язати господарюючий суб'єкт, що вирішив займатися соціальним підприємництвом, полягає в допомозі суспільству щодо подолання проблеми, з якою держава не може впоратися самостійно. Соціальне підприємництво - це відгук на хронічні проблеми суспільства, такі як, зокрема, бідність, безробіття, розосередженість громади, соціалізація людей з особливими потребами, потреба захисту прав людини, охорона навколишнього середовища. Найважливішими причинами, з яких соціальні проблеми не вирішуються роками є брак ресурсів (перш за все, фінансових) та порушення пріоритетності розв'язання соціальних проблем. Соціальному підприємцю бажано не лише вийти на самоокупність господарської діяльності, але й прагнути до максимізації прибутку, оскільки від його розміру безпосередньо залежить соціальний ефект, якого можна досягти. Як показала практика, соціальне підприємництво може набувати різних форм (наприклад, пекарня, де не лише працюють, але й живуть жінки, що постраждали від домашнього насильства; пекарня, що працевла- штовує людей з ментальною інвалідністю, де процес виробництва враховує їх можливості і потреби; піцерія, де всі працівники є ветеранами АТО; благодійний магазин, що продає вживані речі та пере- направляє частину прибутку на роботу громадських організацій) [2]. Джерела стартового капіталу для започаткування соціального бізнес-проекту можуть бути різними, зокрема власні заощадження, кредитні кошти, гранти, фандрейзингові кошти.

Соціальному підприємцю доводиться складніше, ніж підприємцю під час реалізації звичайних проектів, внаслідок фокусування на двох напрямах, а саме розбудові власного бізнесу та вирішенні соціальних завдань. Потрібно розуміти проблеми тих, кому планується допомагати. Незважаючи на соціальну орієнтацію підприємницької діяльності, продукція або послуга має бути конкурентоспроможною та якісною, а бізнес - прибутковим. Сподіватися лише на соціальність підприємницької діяльності не вбачається можливим. Водночас одними з першочергових завдань соціального підприємця є створення умов праці з урахуванням потреб співробітника, допомога людині самостійно виконувати свою роботу та сприяння щодо подолання проблем. Наприклад, під час працевлаштування людей з інвалідністю підприємцю доцільно подбати про доставку співробітників до місця роботи, облаштування пандусу та їх соціально-психологічну реабілітацію в разі потреби. Робоче місце повинно бути організоване таким чином, щоб людина з інвалідністю могла працювати на рівні з усіма. Роботодавець також має розуміти специфіку психологічного стану людей у складних життєвих обставинах і знати, що їм, можливо, знадобиться додатковий час для інтеграції у нормальне життя. Інколи підприємцям не обійтися без професійної допомоги фахівців, а саме психологів, соціальних працівників, тьюторів, а також залучення їх у виробничий процес. Деякі співробітники не зможуть забезпечити максимальну продуктивність праці і високу якість виконання робіт відразу, але зможуть це зробити згодом. І це також є додатковим навантаженням на старті соціального підприємництва.

Таблиця 1

Приклади соціального підприємництва у світі

Головною метою соціального підприємництва є можливість долучитися до формування кращого суспільства. Сьогодні соціальне підприємництво поширене в усьому світі. Використання світового досвіду організації та функціонування соціальних підприємств дасть змогу національним суб'єктам господарювання полегшити започаткування соціального бізнесу та забезпечити високу ефективність їх господарської діяльності з урахуванням соціального аспекту.

Соціальне підприємництво - це підприємницька діяльність господарюючого суб'єкта, метою якої є вирішення соціальних проблем та створення соціальної цінності. Прибутки соціального підприємства скеровуються головним чином на розвиток соціального бізнесу, забезпечення громадських потреб чи вирішення гострих суспільних проблем. З одного боку, соціальне підприємство є суб'єктом господарювання, що отримує прибуток, а також не вважається благодійною організацією. З іншого боку, соціальне підприємництво сприяє розвитку суспільства шляхом впровадження інновацій, стимулює до саморозвитку та дає можливість надавати допомогу не лише собі, але й оточуючим.

Сьогодні в Україні законодавчо не визначене поняття соціального підприємництва. ГО “Молодіжний центр з проблем трансформації соціальної сфери “СОЩУМ-XXI” дає таке тлумачення соціальних підприємств: “це організації (незалежно від організаційно-правової форми), які вирішують соціальні та/чи екологічні проблеми. Окрім того, орга нізація повинна відповідати хоча б одному з таких критеріїв: працевлаштування вразливих груп населення: ветерани АТО, ВПО, люди з інвалідністю, мешканці сільської місцевості та ін.; частина чи весь прибуток від діяльності спрямовується на підтримання статутної діяльності ГО, БО чи БФ; частина чи весь прибуток виділяється на фінансування окремих видів послуг для соціально вразливих груп населення, підтримки соціальних, культурних чи спортивних заходів, проектів”[3, с. 5-6].

За результатами анкетування національних суб'єктів господарювання у 2016 р. до Каталогу соціальних підприємств України [4] відібрані 150 підприємств, які ідентифіковані як соціальні. Слід зазначити, що ця вибірка не є репрезентативною для усіх соціальних підприємств України [3, с. 6] та включає лише ті суб'єкти господарювання, які добровільно надали інформацію та взяли участь а анкетуванні. Проведене дослідження дає змогу визначити структуру соціальних підприємств в розрізі окремих організаційно-правових форм господарювання (рис. 1).

Найпоширенішою організаційно-правовою формою господарювання суб'єктів соціального підприємництва є ФОП (фізична особа-підприємець).

Можна виділити основні причини створення соціальних підприємств:

- власна ініціатива підприємців щодо задоволення потреб суспільства, бажання вирішити конкретну проблему власними силами;

- за наказом об'єднань громадян (наприклад, створення соціального підприємства на вимогу “Українського товариства глухих”);

- запровадження програм грантової підтримки для відкриття соціального підприємництва;

- запровадження програм навчання соціальному підприємництву;

- ознайомлення зі світовим досвідом вирішення соціальних проблем;

- пошук альтернативних джерел фінансування соціальних програм;

- потреба ресоціалізації та забезпечення економічної стабільності людей у складних життєвих обставинах або вразливих груп населення.

Національне соціальне підприємництво представлене широким переліком видів економічної діяльності. Найбільша частка господарюючих суб'єктів задіяна у сільському господарстві, а саме в процесі вирощування та збуту сільськогосподарської продукції, і становить 15,3% від усіх заявлених суб'єктів соціального підприємництва. Дещо меншою є частка соціальних підприємств, що здійснюють трудову, медичну та соціальну реабілітацію осіб, що перебувають у складних життєвих обставинах (13,3%). Чисельна група соціальних підприємств займається швейним виробництвом, пошиттям та ремонтом одягу, виготовленням спецодягу та текстилю (8%). По 7,3% припадають на соціальні підприємства, які надають освітні послуги та працюють в харчовій промисловості. Серед інших видів економічної діяльності, які здійснюють соціальні підприємства, слід виділити послуги ресторанного господарства, роздрібну торгівлю, туристичні послуги, юридичні та консалтингові послуги, організацію будівництва будівель і споруд.

У більшості зареєстрованих соціальних підприємств кількість найманих працівників не перевищує 10 осіб, 52% зазначили, що кількість працюючих становить до 5 осіб.

Більшість соціальних підприємств має чітко визначену місію діяльності, яку загалом можна визначити як підтримку вразливих груп насе- лення та/чи розвиток громади [3, с. 13].

Підтримка вразливих груп населення може виявлятись у соціалізації, ресоціалізації, медичній або психологічній реабілітації, інтеграції та працевлаштуванні.

Під час формулювання місії соціального підприємства факт підтримки вразливих груп населення або розвитку громади часто поєднується зі зміною суспільства.

Прикладами можуть бути розвиток сільського зеленого туризму, пропагування екологічної свідомості, зміна ставлення людей до благодійності та до представників вразливих верств населення. Місію соціального підприємства загалом можна представити як принесення користі суспільству.

Соціальний ефект від діяльності суб'єктів соціального підприємництва може бути отриманий у вигляді:

- допомоги у подоланні соціальної ізольованості представників вразливих верств населення, а саме працевлаштування людей з обмеженими фізичними та психічними можливостями; осіб, що опинилися в складних життєвих обставинах; вимушених переселенців; людей, що постраждали від військових дій; безробітних; представників груп ризику;

- пошуку нових шляхів для реформування державних соціальних послуг;

- об'єднання громад навколо соціальних проблем шляхом залучення громадян до участі у соціальних ініціативах на волонтерських засадах;

- появи нових видів соціальних послуг, що залишаються поза увагою традиційного бізнесу внаслідок низької прибутковості, непопулярності та відсутності професійної підготовки;

- більш ефективного використання наявних ресурсів регіонів під час вирішення соціальних проблем;

- зниження навантаження на місцеві бюджети у вирішенні соціальних проблем, що надзвичайно актуально за умов хронічного дефіциту бюджетних коштів.

В Україні останнім часом ініціюються вжиття низки просвітницьких заходів та реалізація проектів, спрямованих на розвиток та ефективне функціонування суб'єктів соціального підприємництва (табл. 2).

Слід зазначити, що вищенаведені заходи в Україні ще не набули системного характеру та реалізуються здебільшого за підтримки громадських організацій, благодійників та закордонних партнерів, що надають фінансову підтримку в реалізації окремих проектів та програм.

Поштовхом для активного розвитку національного соціального підприємництва має стати залучення держави до вирішення проблем, з якими стикаються суб'єкти соціального підприємництва, забезпечення державної, зокрема фінансової, підтримки на етапі започаткування та становлення соціального підприємства з метою максимізації соціального ефекту, який можливий лише за умови ефективного функціонування суб'єкта господарювання.

соціальний підприємництво національний суспільство

Таблиця 2

Діагностика заходів, спрямованих на розвиток соціального підприємництва в Україні у 2016-2018 рр.[5]

Перший в Україні та Молдові регіональний фонд прямих інвестицій з капіталом 150 млн. доларів США, заснований за фінансування уряду США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). З 2015 р. Фонд реалізує програму технічної допомоги в Україні та Молдові на загальну суму $35 млн., основними елементами якої є сприяння експорту, місцевий економічний розвиток, соціальне інвестування та економічне лідерство. WNISEF фінансує інноваційні, високоефективні програми, що спрямовані на здійснення реформ в Україні.

Висновки

Проведені дослідження стану та умов здійснення соціального підприємництва в Україні дали змогу виділити низку нагальних проблем, з якими стикаються суб'єкти господарювання, таких як відсутність чинного законодавства, яке б регулювало та регламентувало діяльність національних соціальних підприємств; однакові вимоги щодо господарської діяльності суб'єктів традиційного та соціального підприємництва; недостатня кількість інформаційно-просвітницьких заходів з метою популяризації соціального підприємництва, як результат, низька поінформованість суб'єктів господарювання щодо альтернативних можливостей розвитку соціального підприємництва, зокрема шляхом залучення до міжнародних та національних програм; недосконалість механізму державного регулювання та підтримки суб'єктів соціального підприємництва.

З урахуванням вищевикладеного пріоритетними напрямами розвитку соціального підприємництва в Україні є визнання соціального підприємництва на законодавчому рівні, визначення його ролі та місця в українському суспільстві; застосування науково обґрунтованих підходів до визначення соціального ефекту, отриманого в результаті соціального підприємництва; забезпечення пільгових умов здійснення господарської діяльності на етапі становлення соціального підприємства; розробка дієвого механізму державного регулювання та підтримки національного соціального підприємництва; підвищення рівня поінформованості суспільства щодо проблем та перспектив розвитку соціального підприємництва; стимулювання участі суб'єктів господарської діяльності в міжнародних та національних програмах розвитку соціального підприємництва.

Список літератури

Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

Портал ресурсного центру ГУРТ. URL: http://www.gurt.org.ua.

Підсумковий звіт за результатами дослідження “Соціальні підприємства в Україні”. Київ, 2017. 32 с.

Каталог соціальних підприємств України за 2016-2017 рр. / ГО “Молодіжний центр з проблем трансформації соціальної сфери “СОЦІУМ-XXI”“. Київ: видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2017. 302 с.

Портал “Соціальне підприємництво в Україні”. URL: http://www.socialbusiness.in.ua.

Офіційний сайт “Western NIS Enterprise Fund” (WNISEF). URL: http://www.wnisef.org.

Размещено на Allbest.ru