Постановка проблеми. Світові соціально-економічні процеси на початку XXI століття вступили в період глибоких, всеохоплюючих і кардинальних змін, результатом реалізації яких повинна стати нова конфігурація світового устрою, оновлена картина світу. Протягом останніх десятиліть обмін капіталом, товарами, послугами, а також інформацією стає звичною нормою сучасних міжнародних відносин. Однак, масштаби цих процесів стають дедалі всеохоплюючими. Для обслуговування цих потоків створена необхідна інфраструктура, діяльність якої спрямована на забезпечення стабільного функціонування міжнародної соціально-економічної системи.

Визначальною характеристикою сучасної світової соціально-економічної системи є те, що вона розвивається в контексті переходу від індустріальної до постіндустріальної стадії виробництва, яке з промислового етапу поступово трансформується в напрямі інформаційного, пов'язаного з широким використанням новітніх технологій та науково-технічних розробок. Особливістю постіндустріальної економіки є її яскраво виражена інноваційна спрямованість.

Торкаються глобальні процеси і соціальної сфери, коли, під впливом наведених процесів формується територіальна диференціація щодо параметрів розвитку соціального сектору, відбувається трансформація базових параметрів ринку праці, поширюються і розвиваються нові форми зайнятості. Ці процеси визначають можливості формування робочих місць в промисловості.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Аналізуючи розробки з цього питання, варто акцентувати увагу на тому, що існує значна кількість публікацій, які досліджують окремі аспекти розвитку ринку праці, формування робочих місць під впливом процесів глобалізації. До числа подібних праць можливо зарахувати розробки Березюк Р.А. і Шиманської О.А. [1], Жадан О.В. [2], Іляш О.І. [3] та ін. Роботи цих вчених формують уявлення щодо особливостей поширення глоба - лізаційних процесів у соціально-трудовій сфері, визначають 'їх базові характеристики, формують підходи та шляхи до поліпшення ситуації.

Разом з тим, малодослідженими залишаються галузеві питання розвитку ринку праці та формування нових робочих місць у контексті дії глобальних процесів, дослідження каналів впливу цих процесів на характеристики ринку праці. Виходячи з цього, метою статті є визначення місця та значення дії соціальних трендів глобального рівня щодо можливостей формування робочих місць в промисловому комплексі.

Метою статті є наукові засади формування ринку робочих місць в промисловості у сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу. Ринок праці держави, у власному розвитку, відчуває вплив основних глобальних мегатрендів, до основних серед яких можна віднести наступні: стабільні темпи приросту населення Землі, уніфікація засад розвитку соціальної сфери, зростання рівня територіальної диференціації соціального сектору, посилення соціальної несправедливості, трансформація базових параметрів ринку праці та ін. Більшою або меншою мірою система враховує ці основні напрями розвитку, однак рецепція відбувається з кореляцією на існуючі особливості.

Важливим процесом є уніфікація засад розвитку соціальної сфери. Наявна ситуація, коли соціальні процеси в своєму розвитку орієнтується на систему правових актів глобального значення. Міжнародні організації формують переліки законів, рекомендацій, які визначають пріоритетні принципи розвитку певних сфер, а також слідкують за їх виконанням. одного боку, це може поліпшити реалізацію соціальної політики на міжнародному рівні, так як більшість країн буде орієнтуватися на загальновизнані цивілізовані принципи, з іншого - зменшити роль держави у визначенні основ власного розвитку.

Актуальною є територіальна диференціація щодо параметрів розвитку соціального сектору, яка напряму залежить від особливостей перебігу як світових процесів, так і тих, що відбуваються в межах країн. Зважаючи на те, що основний потенціал концентрується в межах провідних економічних держав, які формують "верхній полюс" за розвитком, то саме вони отримують максимальну вигоду від збереження такого стану, решта ж задовольняється поточною ситуацією. В умовах, які склалися, кожна країна повинна розвивати наявні та шукати нові можливості розвитку соціального сектору на основі як власних напрацювань, так і використання запозиченого досвіду.

Важливою виступає трансформація базових параметрів ринку праці. Ринок праці завжди відігравав важливу роль у житті кожної нації. У минулі століття він розвивався помірними темпами відповідно до історичних змін соціально-економічного середовища. У сучасних умовах відбувається більш швидка трансформація основних параметрів ринку праці, які торкаються також і суміжних сфер (наприклад, взаємодії праці і капіталу).

Прояв глобальних процесів та їх вплив щодо формування робочих місць в промисловості стає можливим через дію механізму транспарент - ності. Зазначимо, що для України транспарент - ність у сучасному розумінні є новим явищем. Подібна новизна полягає в тому, що з набуттям нею статусу окремого суб'єкта міжнародних відносин держава сама змушена регулювати зовнішні впливи і контролювати особливості 'їх перебігу у власних територіальних межах. Враховуючи масштабність глобальних процесів, завдяки механізму транспарентності вони отримують змогу впливати на внутрішній простір держави, внутрішню політику, системи, ринки, розвиток економічних суб'єктів та кожного громадянина. Крім того, транспарентність визначається не меншим впливом на зовнішні контакти держави, у значній кількості випадків формуючи 'їх окремі риси. У зв'язку з цим, держава повинна адекватно оцінювати можливості механізму як щодо внутрішньої, так і зовнішньої політики, а також характеристики 'її розвитку.

Як показують приклади, можливо виділити ряд етапів прояву транспарентності, які уможливлюють перехід глобального впливу в межі внутрішнього простору держави (рис.). Подібний алгоритм характерний і під час дії глобальних процесів щодо ринку праці.

Вплив глобалізації на ринки праці промисловості відбувається за такими основними напрямами.

Зміна структури зайнятості. Внаслідок синергічного ефекту глобалізації та технологічної революції відбуваються фундаментальні зрушення, проявом яких є зниження частки виробничого сектора і зростання сектора послуг, деконцентрація промислового виробництва, зрушення його в галузевій структурі тощо.

Дисбаланс між структурою робочої сили та робочих місць (дисбаланс між створенням та 'їх ліквідацією). За оцінкою економістів, у довготривалій перспективі створення робочих місць буде переважати над 'їх ліквідацією. Однак зміниться 'їх структура, види робіт, географічне розташуванням тощо.

Зміна структури попиту на робочу силу. В умовах глобалізації однією з проблем стає скорочення попиту на некваліфіковану робочу силу, нездатну до перенавчання.

Перенесення виробництв до країн із дешевою робочою силою. Під впливом лібералізації зовнішньої торгівлі, розширення меж відкритості національних товарних та фінансових ринків, зростання конкуренції між товаровиробниками відбуваються суттєві зміни в структурі та масштабах зайнятості. Разом зі створенням робочих місць у таких країнах це в майбутньому сприятиме підвищенню їх якості.

Підвищення мобільності робочої сили, інтенсифікації міграційних процесів, наслідки яких є непе - редбачуваними. Трудова міграція в цивілізованому вигляді є явищем економічно вигідним, оскільки на національному ринку завжди існують робочі місця, непривабливі для місцевого населення.

Розвиток нетрадиційних форм зайнятості, віртуалізація праці та її інтелектуалізація. Глобальні виклики вимагають особливої мобільності і здатності адаптуватись до швидких змін.

Відплив висококваліфікованої робочої сили. Сучасні глобалізаційні процеси сприяють підвищенню попиту на висококваліфіковану робочу силу з боку транснаціональних компаній. Надзвичайно гострою є проблема інтелектуальної міграції з України. Втрачаючи людський капітал високої якості, держава несе величезні збитки, позбавляє себе перспективи швидкого розвитку. Натомість інтелектуальний потенціал країни починає працювати на інші держави.

В умовах глобалізації ринок праці промисловості переходить на новий рівень розвитку ринку робочої сили, що забезпечує посилення зв'язків між країнами світу. При цьому не менш важливим є вплив глобалізації на міжнародний ринок праці, що проявляється через такі фактори:

- формування попиту на високоосвічених спеціалістів, здатних постійно підвищувати кваліфікацію;

- підвищення попиту на представників професій, пов'язаних з інформаційними технологіями;

- зменшення ролі жорсткого регламенту праці;

- зростання рівня професійної мобільності тощо.

Таким чином можна відзначити, що сутність глобалізації у сфері трудових відносин полягає в посиленні процесів взаємозалежності, взаємозв'язку та взаємопроникненні ринків робочої сили різних кран, які відбуваються на основі переміщення трудових ресурсів з урахуванням інтересів окремих країн, що, як наслідок, веде до формування глобального ринку праці.

Висновки