Заробітна плата як важіль управління підприємством на прикладі сільськогосподарської галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.45

ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЯК ВАЖІЛЬ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ПРИКЛАДІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ

Постановка проблеми. Заробітна плата - це один з ефективних важелей управління персоналом. При правильному користуванні даним інструментом ефективність роботи співробітників буде тільки збільшуватися. Головне - бачити баланс між розміром заробітної плати і внеском співробітника в процес роботи.

Також необхідно вибирати правильну систему розрахунку заробітної плати, так як неефективна система може привести або до низького рівня роботи співробітників, або до звільнення співробітників з підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дане питання було висвітлено у працях науковців: Гончарова В. [2], Дідонова О.В. [2], Калини А. [4], Павловської О. [6],Транченко Л.В. [10].

В працях Гончарова В.Г, Додонова О.В. розкрито проблеми та методологію збільшення заробітної плати в умовах ресурсозбереження на підприємствах виробничої сфери.

Теоретичні й практичні аспекти розглянуто у працях зарубіжних учених, а саме: Дж. М. Кейнса [5], А. Моріса [1].

У працях Моріса А. і Кейнса Дж. висвітлено проблемні питання зайнятості і економічного зростання економіки світу.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є розкриття змісту заробітної плати та аналіз динаміки заробітної плати як важеля управління персоналом підприємства у сільськогосподарській галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Заробітна плата відіграє важливу роль в стимуляції поведінки персоналу, так як, отримуючи заробітну плату, людина задовольняє свої потреби. Але розглянемо більш детально зміст та особливості заробітної плати.

У Законі України «Про оплату праці» зміст заробітної плати трактується як винагорода, розрахована, у грошовому вимірі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу [3].

Традиційну заробітну плату ділять на 2 види: номінальну і реальну.

Номінальну заробітну плату організація виплачує працівникові за виконану ним трудову діяльність, а реальна заробітна плата показує, яку кількість товарів і послуг можна придбати за номінальну заробітну плату.

За формою заробітну плату ділять на відрядну і погодинну. При відрядній формі оплати винагороду визначається пропорційно обсягу виконаної роботи. При погодинній формі оплати враховується кількість витраченого часу на роботу.

Розглянемо більш детально основні функцій заробітної плати.:

- мотиваційна або стимулююча - дозволяє направляти персонал на досягнення певних цілей або результатів шляхом порівняння трудового вкладу та розміру оплати праці;

- відтворювальна - обумовлює можливість працівників забезпечувати своїм окладом різні потреби не тільки свої, але і своєї сім'ї; розвивати рівень своєї культури; поліпшувати умови життя; відпочивати від трудової діяльності;

- регулююча - виступає в ролі балансу між працівником і роботодавцем, основа реалізації даного балансу в диференціації оплати праці;

- статусна - показує залежність статусу працівника на підприємстві від його рівня заробітної плати;

- виробничо-часткова - визначає участь співробітника у формуванні ціни на послуги або товари, а також його частку у витратах на виробництво [2].

Отже, основним стимулюючим компонентом заробітної плати є мотивація, розглянемо біль детально її зміст.

Мотивація персоналу - це одна з ефективних заходів збільшення продуктивності праці [4].

Мотивацію поділяють на матеріальну, соціальну та психологічну. Матеріальна мотивація - це спосіб стимуляції, який завжди буде пріоритетним для більшості співробітників в порівнянні з іншими видами стимуляції.

Види матеріальної стимуляції: заробітна плата, премії, відсоток від виручки. Заробітна плата є найефективнішим і, в той же час, найдорожчим способом матеріальної мотивації [5].

Отже, позитивним у матеріальній стимуляції є висока ефективність, перевага для співробітника. Відносно мінусів то це: велика вартість, звикання, тимчасовий ефект.

Нині сільськогосподарське виробництво в Україні продовжує залишатися малоефективним сектором економіки, що зокрема спричинено відсутністю дієвої системи мотивації продуктивної праці зайнятих у галузі осіб. Проблемами матеріального стимулювання в сільському господарстві є нерегулярність і несвоєчасність виплати заробітної плати працівникам, що на тлі низького її рівня значно погіршує їх матеріальне становище та слугує деструктивним фактором їхньої мотивації.

Водночас, заборгованість із виплати заробітної плати в сільському господарстві має сталу позитивну тенденцію до скорочення. Однак ця проблема в аграрному секторі остаточно поки що не вирішена і продовжує негативно впливати як на мотивацію працівників, так і на їх матеріальний добробут.

Розглянемо докладніше сільськогосподарську специфіку мотивації яка проявляється в наступних особливостях.

1. Сезонність робіт. Вона передбачає розрив у часі між процесом виробництва і отриманням результатів а чим він більший тим більші зусилля потрібні для мотивації. Отже сезонність сільськогосподарського виробництва ускладнює процес стимулювання.

2. Результати сільськогосподарського виробництва безпосередньо залежать від погодно- кліматичних і природно-економічних умов конкретного регіону, а це призводить до ризику неотримання запланованого рівня доходу в подальшому. Тому мотиваційна роль роботодавця знижується так як матеріальне винагорода часто є основою його впливу.

3. Особливістю аграрного виробництва є і те що більша частина виробленої продукції не входить до складу товарної продукції, а бере участь у внутрішньому обороті в якості сировини для інших товаровиробників. Це так само знижує вплив роботодавця на працівника так як в його розпорядженні виявляється менший обсяг грошових коштів ніж це було б можливо при промисловому виробництві.

4. Особливістю аграрного сектору є те що більшість робіт виконується на відкритому повітрі і під впливом різних погодних і кліматичних умов. Через це трудові ресурси (орієнтовані наприклад на розумову працю) від'їзжають у міста. Це викликає необхідність використання утримують мотиваційних інструментів (наприклад наділення житлом), а вони вимагають наявності істотних грошових коштів і для даної сфери стають проблемними.

5. У сільському господарстві у великому обсязі використовується праця жінок, підлітків і пенсіонерів. А це пов'язано в тим, що в системі трудових цінностей вони в більшій мірі орієнтовані на сприятливі соціальні умови праці, можливість спілкування, престиж і соціальні гарантії. Для їх отримання вони готові відмовитися від кар'єрного зростання або високого заробітку. В цьому випадку роботодавцю складно спрямувати їх на стрімке зростання продуктивності праці та зате їх може зацікавити широкий спектр нематеріальних інструментів мотивації. Це полегшує процес мотивації на тлі обмеження грошових коштів. Таким чином, мотивація працівників в сільськогосподарській сфері порівнюючи з іншими відрізняються. В даній сфері роботодавець не має ряд мотиваційних важелів, а вплив інших дещо обмежено. Але є й перевага використання нематеріальної мотивації але при цьому так само існує проблема грамотного її застосування.

Серйозною проблемою на селі залишається низька заробітна плата і зростання безробіття. Спробуємо простежити динаміку середньої та мінімальної заробітної плати у сільському господарстві.

Таблиця 1. Середня заробітна плата у сільському господарстві (на грудень поточного року)

У січні-вересні 2017 року середня заробітна плата у сільському господарстві склала 5 585 гривень, що на 47% більше ніж за аналогічний період минулого року. Середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві, разом із лісовим та рибним господарством, у січні-вересні 2017 року складала 5 863 грн (у січні-вересні 2016 року - 4 060 грн).

Зокрема, у вересні 2017 року середня заробітна плата у сільському господарстві склала 6 209 гривень, що на 32% більше ніж у січні поточного року.

Але тим не менш порівнюючи заробітну плату в Україні та Європейськими державами, в Україні вона є на 35% нижчою. Серед причин низької ціни сільської робочої сили слід назвати неефективність сільськогосподарського виробництва, порівняно нижчу його прибутковість та низькі темпи росту обсягів виробництва в галузі.

Таблиця 3. Індекс продуктивності праці у сільськогосподарських підприємства в Україні з

Отже, рівень продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах в України збільшився на 14,2% у 2014 р. порівняно з 2016 р.

Таблиця 4. Відношення середньомісячної заробітної плати працівника, зайнятого в сільському господарстві до мінімальних соціальних гарантій в Україні 2014-2017 року

Співвідношення динаміки рівня заробітної плати на сільськогосподарських підприємствах із двома показниками - кількістю працівників аграрних підприємств та кількістю зайнятого сільського населення у працездатному віці.

Співвідношення перших двох показників показує, що за сталої тенденції до підвищення рівня заробітної плати кількість найманих працівників має зворотну тенденцію до скорочення. Це свідчить про те, що попри постійне підвищення заробітної плати аграріїв ще не досягнуто того рівня, коли воно починає стимулювати збільшення кількості осіб, які бажають працювати в сільському господарстві.

Однак зайняте сільське населення практично не реагує на зміни заробітної плати та кількість найманих працівників, через їх надто малу питому вагу в загальній чисельності зайнятих, а також через поширення нестандартних форм зайнятості на селі.

Отже, серед низької ціни сільської робочої сили слід відзначити:

- порівняно нижчу віддачу на капітал у сільському господарстві,

- відносно стабільний внутрішній попит на сільську сировину,

- слабку цінову еластичність попиту на сировину,

- незначну долю доданої вартості у виробленні продукції,

- нижчу, ніж у промисловості, кваліфікацію працівників.

Унаслідок цього, питома вага витрат на оплату праці у валовій доданій вартості сільського господарства хоча і поступово зростає, однак залишається нижчою, ніж у цілому по економіці України.

Висновки

Підсумовуючи аналіз статті, можна стверджувати, що серйозною перепоною зростання заробітної плати в аграрних підприємствах є їх фінансові труднощі, пов'язані із нестачею оборотних коштів, що ускладнює своєчасність виплати заробітної плати. Підвищення заробітної плати стримується й через існування хибної думки про те, що буцімто це може призвести до зростання собівартості сільськогосподарської продукції. Однак варто зазначити, що питома вага заробітної плати в собівартості продукції сільського господарства залишається надзвичайно низькою, що також спричиняє низький рівень оплати праці в галузі й негативно впливає на мотивацію аграріїв.

Заробітна плата - це один з ефективних важелей управління персоналом. При правильному користуванні даним інструментом ефективність роботи співробітників буде тільки збільшуватися. Головне - бачити баланс між розміром заробітної плати і внеском співробітника в процес роботи. матеріальний стимулювання заробітний плата

Також необхідно вибирати правильну систему розрахунку заробітної плати, так як неефективна система може привести або до низького рівня роботи співробітників, або до звільнення співробітників з підприємства.

На рівні сільськогосподарського підприємства доцільно вжити заходів для збільшення частки оплати праці в собівартості продукції за одночасного зменшення матеріальних витрат, упровадження сучасних форм організації трудової діяльності, відновлення науково обґрунтованого нормування праці, удосконалення матеріального стимулювання працівників у напрямі більш тісного зв'язку заробітної плати із результатами праці, зменшення частки натуральної оплати в заробітній платі, осучаснення механізму колективно договірного регулювання оплати праці аграрних підприємств, посилення впливу профспілок сільських працівників тощо.

Реалізація запропонованих заходів потребує прийняття виважених, обгрунтованих рішень на всіх рівнях управління, і насамперед на державному. Сьогодні вкрай необхідно внести зміни, доповнення та уточнення до цілого ряду законодавчих актів, що регулюють заробітну плату в аграрній сфері.

Вирішення проблем сільської зайнятості або принаймні їх послаблення та підвищення рівня життя селян, можливе на основі загального економічного зростання країни та розроблення протекціоністської аграрної політики.

В іншому випадку досягатиметься лише тимчасове покращення ситуації на аграрному ринку праці. Розв'язання проблем матеріального стимулювання аграріїв потребує комплексного підходу щодо вжиття заходів як на державному рівні, так і на рівні конкретного сільськогосподарського підприємства.

Список використаних джерел

1. Морис А. Глобализация: разрушение условий занятости и экономического роста. Эмпирическая очевидность /А. Морис; пер. с франц. - М. : Теис, 2003. - 314 с.

2. Гончаров В.М., Додонов О.В. Оплата праці у виробничій сфері: проблеми та методологія збільшення заробітної плати в умовах ресурсозбереження: [монографія]. - Донецьк: ТОВ «АЛЬМАТЕО», 2006. - 246 с.

3. Закон України «Про оплату праці» : за станом на 12 груд. 2016 р./Верховна Рада України. - Офіц. вид. - Київ : Парлам. вид-во, 2016. - C.189.

4. Калина А. В. Соціально-економічна сутність заробітної плати / А. В. Калина // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 4 (23). - С. 81-85.

5. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег /Дж. М. Кейнс; пер. с англ. - М. : Гелиос, 2012. - 352 с.

6. Павловська О. Вплив доходів та заробітної плати на зайнятість населення / О.Павловська // Україна: аспекти праці. - 2016. - № 4. - С. 3-11.

7. Праця в Україні у 2015 р.: стат. зб. - К.: Державна служба статистики України, 2016. - 322 с.

8. Статистичний щорічник України за 2016 р. - К. : Август Трейд, 2017. - 559 с.

9. Транченко Л.В. Формування та регулювання ринку праці на селі: теорія, методологія, практика : [монографія]/Л.В. Транченко. - Умань, 2012. - 586 с.

10. Україна у цифрах 2016: ^ат. зб. - К.: Державна служба статистики України, 2017. - 248 с.

Анотація