Інструментальний аналіз розриву внутрішнього валового продукту в Україні
Поточна та прогнозна динаміка факторів, що впливають на внутрішній валовий продукт. Обґрунтування найвпливовіших чинників формування тренду економічного зростання в державі. Інструментальний аналіз скорочення розриву внутрішнього валового продукту.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.10.2018 |
| Размер файла | 46,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інструментальний аналіз розриву внутрішнього валового продукту в Україні
На основі сучасних підходів побудови виробничої функції здійснено оцінку розриву ВВП (GDP gap) для української економіки (розрив між фактичним реальним та потенційним ВВП) за період з 2000 р. по 2017 р., а також визначено поточну та прогнозну динаміку факторів, що істотно впливають на величину ВВП України. За результатами декомпозиції розриву ВВП на складові виявлено найвпливовіші чинники формування тренду економічного зростання в Україні. Запропоновано модельний інструментарій для оцінки розриву ВВП за структурою розширеної виробничої функції з п'ятьма інтегральними показниками як пояснювальними факторами ресурсного забезпечення (виробничого, людського, науково-технологічного, фінансового, зовнішньоекономічного).
Проведено інструментальний аналіз скорочення розриву ВВП, зокрема: через зменшення безробіття, збільшення обсягів валового нагромадження основного капіталу, подолання значних диспропорцій у рівнях реальної заробітної плати та реальної продуктивності праці тощо.
Ключові слова: розрив ВВП, реальний та потенційний ВВП, модельний інструментарій, виробнича функція з постійною еластичністю заміщення, виробнича функція Кобба - Дугласа, розширена виробнича функція, рівень зайнятості, використання виробничих потужностей.
У період реформування економіки України надзвичайно актуальним щодо забезпечення її сталого розвитку є тестування ключових положень економічної теорії стосовно розвитку макроекономічної ситуації в Україні, зокрема, обґрунтоване відомими вченими (М. Кондратьєвим, С. Кузнецем, Р. Оукеном, Р. Солоу) положення, що темпи зростання ВВП та їх абсолютна величина в економіці країни тісно пов'язані з динамікою бізнес-циклу. Так, на висхідній хвилі циклу, тобто на фазі економічного буму, відбувається прискорення темпів зростання, економіка перебуває на рівні потенційного ВВП або навіть перевищує його, розрив ВВП3 (GDP gap) є додатним. На низхідній хвилі, за умови економічної кризи (економічного спаду, рецесії), навпаки, спостерігається зменшення випуску товарів і послуг в економіці, фактичний реальний розрив ВВП.
У сучасних умовах коливання економічної активності перед науковими агентствами та дослідними інститутами досить гостро стає питання оцінки рівня потенційного ВВП та розриву ВВП як економічної міри різниці між фактичним рівнем ВВП і його потенційним рівнем, яке дасть можливість:
Р у короткостроковій перспективі: оперативно коригувати заходи мак - роекономічної політики з метою впливу на величину сукупного попиту (відповідно, «охолоджуючи» чи «розігріваючи» економіку країни);
Р у середньо - та довгостроковій перспективі приймати системні рішення щодо реалізації державної структурної політики тощо.
На противагу основним макроекономічним змінним (фактичний ВВП, зайнятість, використання виробничих потужностей, інфляція тощо), значення яких представлені у статистичній звітності, дані щодо рівня потенційного ВВП, а відповідно і розриву ВВП, офіційною статистикою не надаються. Ці змінні є неспостережуваними і, як наслідок, потребують кількісної та якісної оцінки на основі застосування статистичних методів та економічної теорії.
У науковій економічній літературі представлено значну кількість різноманітних методів оцінки потенційного ВВП, які можна класифікувати за такими видами методологічних підходів: (1) одномірні методи; (2) багатовимірні методи [1, 2]. За першого підходу потенційний випуск пов'язується з трендом фактичного ВВП, а проблема оцінки розриву випуску зводиться до відокремлення довгострокових змін тренду від короткострокових коливань навколо нього. У межах цього підходу виокремлюють такі групи методів: метод лінійного тренду4, ДР-фільтр5, Band-pass-фільтр тощо. Практика застосування сукупності методів цієї групи для оцінки рівня потенційного ВВП та розриву
3 Розрив ВВП представляє собою відсоткову різницю між дійсним (реальним) і потенційним рівнем ВВП. Цей показник представляє собою обсяг продукції, який економіка втрачає через нездатність повною мірою використовувати свій виробничий потенціал.
4 Метод лінійного тренду є одним із найпростіших методів оцінки потенційного ВВП (з позицій застосування та інтерпретації отриманих результатів). Проте недоліком методу є припущення про постійний темп зростання потенційного ВВП. Для короткострокового періоду таке припущення може мати сенс, однак, очевидно, що у довгостроковому періоді темп зростання потенційного ВВП змінюється.
5 Відповідно до ДР-фільтра, значення макропоказника складається з трендової складової.
Отже, математична формула (1) складається з двох частин: перша частина мінімізує відхилення потенційного випуску від фактичного випуску, друга - мінімізує варіацію в тренді.
На відміну від методу лінійного тренду ДР-фільтр дозволяє змінювати темп зростання трендової компоненти.
ВВП висвітлена у працях зарубіжних та українських дослідників, зокрема Д. Клоудової, П. Малесек, М. Жаніко [3]; В. Разак, Р. Деніс [4]; Т. Конукі [5], В. Роегер, Х. Онгена [6], І. Федоренко, С.Ніколайчука [7], Ю.Білана, Б. Годжішевського [8], С. Шумської [9] та інших.
Друга категорія - це багатомірні методи, що застосовуються до багатомірних економічних часових рядів. Сюди, зокрема, належать: багатомірні фільтри; DSGE-моделі; методи, що базуються на структурних векторних авторегресіних моделях (SVAR); підхід виробничої функції. Ці методи зазвичай базуються на економічній теорії, що дозволяє їм встановлювати взаємозв'язки між даними та оцінювати потенційний ВВП.
На основі застосування багатовимірного фільтра Кальмана в моделях простору станів розраховується потенційний ВВП для практичної діяльності центральних банків, зокрема [2, 10]. Результати застосування цього методу відображені також у роботах українських і зарубіжних вчених, зокрема: В. Ніколайчука, Є. Марійко [2], Б.Мікаллеф [11] тощо. Цей багатовимірний фільтр є процедурою рекурсивної оцінки значень змінних, що не спостерігаються, за допомогою прийнятої моделі генерації авторегресійного сигналу. Оцінки розриву ВВП, отримані за фільтром Кальмана, з одного боку, узгоджені з монетарними умовами (оцінками розривів реального обмінного курсу і реальної відсоткової ставки), а з іншого - з інфляційною динамікою, тобто мають чітку економічну інтерпретацію [2, 12].
Підхід DSGE-моделювання, що отримав розповсюдження в практиці державного регулювання у багатьох країнах світу (Канаді, Великій Британії, США, Швеції, Чилі, Новій Зеландії тощо) [13], застосовано при оцінюванні рівня потенційного ВВП та розриву ВВП співробітниками: Європейської системи центральних банків (European System of Central Banks) І. Ветловим, Т. Хледік, М.Пісані тощо [14], Міжнародного валютного фонду (International Monetary Fund) М. Кумхофом, Д. Лакстоном тощо [15], університету Масарика (Masaryk University) в м. Брно (Чеська Республіка) П. Хербером і Д.Нємєц [16] та іншими видатними вченими та державними діячами.
Результати апробації та практичної реалізації методів, що базуються на структурних векторних авторегресійних моделях (SVAR), до оцінки розриву ВВП висвітлені у наукових працях таких фахівців, як: Д. Клоудова, П. Малесек, М. Джаніко [3], Дж. Луїджі Маззі, Дж.Мітчелл [17].
У методах виробничої функції (ВФ) головна увага приділяється виділенню трендової компоненти ВВП (потенційного випуску) та її прогнозу на майбутнє шляхом прогнозування факторів ВФ. Такий підхід базується на теорії довгострокового зростання і полягає в оцінці потенційного випуску за допомогою ВФ:
у, = f f. к, pt,
де lp, кр, рр - трендові компоненти праці, капіталу і сукупної продуктивності факторів. Причому рівень працевлаштування їр при потенційному ВВП називають повною зайнятістю, а рівень безробіття - природним рівнем безробіття. У свою чергу показники використання виробничих потужностей кр при потенційному ВВП зазвичай ототожнюють із повним використанням виробничих потужностей.
Застосування підходу ВФ для оцінки рівня потенційного ВВП та розриву ВВП представлено в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Так, М. Марфан та П. Артіагоітіа на прикладі чилійської економіки запропонували лінійну ВФ, що представляє функціональну залежність обсягів виробництва від одного фактора - капіталу [18]; результати реалізації авторської методики до оцінки розриву ВВП в економіці Португалії протягом 1977-2003 рр. на основі побудови ВФ з постійною еластичністю заміщення представлено у статті А.Піна [19]; апробація методу ВФ для оцінки розриву ВВП України за період з 1985 р. по 2003 р. проведена в монографії М. Скрип - ниченко [20] тощо.
У цій статті для оцінки рівня потенційного ВВП та розриву ВВП в економіці України протягом ретроспективного періоду з 2000 р. по 2017 р. та у прогнозному 2018 р. обрано широковживаний підхід ВФ. Зазначене обумовлено, по-перше, спільним недоліком більшості багатовимірних методів (зокрема, складністю інтерпретації отриманих результатів) та конкретними недоліками простіших у розрахунках і таких, що не потребують великої кількості статистичних даних одномірних методів, та, по-друге, перевагами, притаманними підходу ВФ, зокрема, можливістю не лише розрахувати потенційний ВВП, а й простежити вплив кожного фактора на обсяг випуску та визначити найбільш значимі, що можуть обмежити подальший розвиток. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок щодо чинників скорочення розриву ВВП в Україні.
Моніторинг розриву між реальним ВВП у цінах 2007 р. та його потенційним рівнем проведено із застосуванням підходу виробничої функції, зокрема:
(1) агрегованої виробничої функції з постійною еластичністю заміщення (CES);
(2) виробничої функції Кобба - Дугласа з постійною віддачею від масштабу (модель А), (3) виробничої функції Кобба - Дугласа зі спадною віддачею від масштабу (модель В), де основними факторами виробництва є праця (Lt) та основні засоби (Kt), і саме їх враховано при обчисленні фактичного та потенційного рівня ВВП [22, 23]:
L, = POP, - (1 - u,)10 (2)
де POPt - економічно активне населення; ut - рівень безробіття, та к, « =(1 - St)* (К + Investment,) + Add _ Invt, (3)
де Kt+I, Kt - вартість основних фондів у період (t+1), t; 8t - норма амортизації; Investment - валове нагромадження; Add _ Invt - балансуючий компонент, що дозволяє врівноважити вартість основних засобів у періодах t та (t+I).
Для таких складових фактора праці Lt, як рівень безробіття ut та кількість економічно активного населення POPt, в дослідженні використано фактичні статистичні дані Державної служби статистики України за 2000-2015 рр.11. У свою чергу для моделювання інших складових фактора праці Lt (PART) та фактору капіталу Kt (investment, Add _Invt) обрано інструментарій ARIMA-моделей, необхідною умовою застосування яких є стаціонарність часових рядів. Для визначення порядку p та qARMA (p, q) - моделі застосовано процедуру Хеннона - Ріссанена. Ця процедура складається з певних послідовних етапів. На першому етапі, за вимогою найменшого значення AIC, визначається порядок авторегресійної складової процесу (p). На другому етапі, враховуючи умову найменшого значення інформаційного критерію Шварца (SIC), визначається порядок складової ковзного середнього q, тобто проводиться специфікація ARMA (p, qj-процесу. Третій крок полягає в оцінюванні ARMA - моделі, для чого використовується нелінійний метод найменших квадратів або метод максимальної правдоподібності. На останньому кроці проводиться тестування побудованої моделі. Причому модель можна вважати остаточною, якщо залишки (помилки) є «білим шумом».
Відомо, що досить часто неможливо відразу визначити ARMA-модель, яка найкраще відображає наявні дані, тому на стадії оцінки тестуються декілька моделей. У дослідженні найкраща модель обиралась за такими критеріями: (1) значення коефіцієнта детермінації; (2) точність прогнозів; (3) статистична значущість коефіцієнтів регресії; (4) відповідність залишків «білого шуму»; (5) інформаційні критерії. Всі розрахунки реалізовано у програмах MS Excel, SASEnterprise Guide 4.2, E-Views 6.0.
Аналіз графіку часового ряду, діаграми розсіювання, а також дотримання критеріїв вибору найкращої моделі засвідчили доцільність моделювання тенденції часового ряду ln (PART) за допомогою ARMA (1,1) (з урахуванням часового тренду). Для моделювання тенденції ряду «Валове нагромадження, млн гри» (Investment) обрано модель, що включає лагове значення залежної змінної, лагове значення залишків та дві фіктивні змінні dx, d3. Для побудованих моделей виконуються передумови класичного регресійного аналізу, зокрема, залишки є випадковими нормально розподіленими величинами.
Відповідно до пп. 14.1.3 Податкового кодексу України, під терміном «амортизація» розуміють систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [22]. Для цього дослідження значення норми амортизації 8 встановлено на рівні 8%. З огляду на аналіз наукових джерел, зокрема [3], така досить груба оцінка норми амортизації є допустимою, адже альтернативні пропозиції щодо значень норми амортизації (ставки знецінення) не зумовлюють результатів, що значно відрізняються один від одного.
Відштовхуючись від існуючих в українській статистиці макропоказників, можна стверджувати, що поточна (переоцінена) вартість основних фондів у періоді (t+1) має дорівнювати сумі залишкової вартості основних фондів у періоді t та валового нагромадження. Проте, через статистичну переоцінку Державною службою статистики України поточної вартості основних фондів, ця рівність не досягається. Тому на основі статистичних даних первісної (переоціненої) вартості основних засобів, статистичних даних валового нагромадження та суми амортизації розраховано часовий ряд значень («балансуючий компонент»), що дозволяє збалансувати остаточну вартість основних засобів у періоді t з первісною вартістю основних засобів у періоді (t+1).
Для моделювання часового ряду Add_Invt обрано модель ARMA (0,1) (з урахуванням лінійного тренду), адже для неї виконуються умови стати -стичної значущості змінних, нормальності розподілу залишків, відсутності в залишках нелінійних ефектів (зокрема ДРСД-ефектів).
На основі обраних моделей часових рядів ln(PART), ln(Investment), ln (Add _ Invt) обчислені фактичні значення факторів виробництва («праця»
та «капітал»). Для оцінки потенційних рівнів фактора «праця» та фактора «капітал» у вітчизняній економіці часові ряди змінних, що входять до рівнянь (1) та (2) змодельовано за допомогою моделей авторегресії та ковзного середнього і згладжені ДР-фільтром.
За результатами проведених експериментальних розрахунків отримано різні варіанти моделі ступеневої виробничої функції (ВФ з постійною еластичністю заміщення (CES)1, ВФ Кобба - Дугласа з постійною віддачею від масштабу (модель А13') та ВФ Кобба - Дугласа зі спадною віддачею від масштабу (модель В14)). Використання цих моделей дозволило провести моніторинг балансу ВВП України, зокрема оцінити розрив ВВП.
Результати модельних розрахунків засвідчили, що протягом 2012-2015 рр. в економіці України спостерігається загрозлива тенденція щодо поглиблення розриву між реальним ВВП і його потенційним рівнем, а саме розрив ВВП має стійку тенденцію до зростання.
Так, за нашими розрахунками [22, 23], до початку 2004 р. реальний ВВП був меншим за потенційно можливий, тобто українська економіка перебувала нижче свого потенційного рівня, що відповідало ситуації рецесійного розриву. На рис. 1 можна спостерігати, що протягом 2004-2008 рр. відбулося підвищення обсягу виробленої продукції в економіці України за умови збільшення рівня зайнятості населення (у віці 15-70 років) та приросту обсягу валового нагромадження основного капіталу. У 2004 р., 2006 р., 2008 р. розрив ВВП утримувався на рівні близько нульового, у 2007 р. у ситуації інфляційного розриву реальний ВВП перевищив свій потенційний рівень на 1,5%. Проте суттєвий вплив зовнішньої кон'юнктури на економіку України внаслідок глобальної фінансово-економічної кризи обумовив значне уповільнення динаміки ВВП у 2009 р., коли відновився поступовий рух до збільшення розриву між потенційним і реальним ВВП у наступні роки (2010-2016 рр.). Так у 2014 р. розрив ВВП становив 30,4%, а у 2016 р - уже 41,4% (рис. 1).
За нашими розрахунками, до факторів, які визначали динаміку розриву ВВП протягом останніх років належать насамперед (рис. 2): спад промисловості (протягом 2008-2009, 2012-2015 рр. індекс промислової продукції до відповідного періоду попереднього року опустився нижче 100%); зростання рівня безробіття (з 6,4% у 2008 р. до 8,8% у 2009 р., 9,3% у 2014 р., 9,1% у 2015 р., 9,3% в 2016 р. та близько 9,4% у 2017 р. ); погіршення добробуту населення, що слідує із динаміки зниження реальної заробітної плати у країні (з 119,3% у 2001 р. до 108,2% у 2013 р. та до 79,8% у 2015 р.) у результаті різкого зростання інфляції в 2007-2009 рр. та 2014-2015 рр. Загалом зазначені фактори визначили спад ВВП (рис. 2), що і стало причиною збільшення розриву ВВП в українській економіці протягом 2012-2015 рр.
Макромоделі економічного зростання (Кобба - Дугласа, Р. Солоу, Харро - да - Домара, Д. Ромера тощо) наголошують на можливості скорочення «реце - сійного» розриву ВВП через підвищення динаміки реального ВВП.
Однак після падіння на 6,6% у 2014 р. та на 9,8% у 2015 р. економіка України зросла лише на 2,4% за 2016 р. та на 2,5% за 2017 р., що є недостатнім для повернення на докризовий рівень (рис. 2). Причому, якщо розглянути за категоріями кінцевого використання, приріст реального ВВП у 2016 р. забезпечено насамперед зростанням валового нагромадження основного капіталу (ВНОК). У цілому за рік реальна зміна ВНОК становила 20,1%, а його внесок у зростання ВВП оцінюється на рівні 2,7% (табл. 1, рис. 3). Наступним чинником зростанн реального ВВП України стало споживання домогосподарств - внесок кінцевих споживчих витрат домашніх господарств досяг 1,2% у 2016 р. За даними Державної служби статистики України, внесок інших чинників (кінцеві споживчі витрати некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, зміна запасів матеріальних оборотних коштів, придбання за виключенням вибуття цінностей) у зростання ВВП у 2016 р. становив 3,8% (табл. 1, рис. 3). Як додаткові чинники відновлення економічного зростання у 2016 р. виступили, зокрема: поліпшення ситуації у вітчизняній промисловості (у 2016 р. порівняно з 2015 р. індекс промислової продукції становив 102,8%), покращення умов кредитування (зниження середньої відсоткової ставки за кредитами в національній валюті з 21,8% у 2015 р. до 18,5% у 2016 р.), поліпшення споживчих настроїв (у грудні 2016 р. індекс споживчих настроїв українців зріс на 9,7 в.п. порівняно із показником листопада 2016 р. [24]) тощо.
Таблиця 1. Внесок у зростання ВВП у 2013-2016 рр., %
|
Компонент ВВП |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
|
|
ВВП, річна зміна у% (реальний) |
0,0 |
-6,6 |
-9,8 |
2,3 |
|
|
Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств |
4,5 |
-6,0 |
-14,6 |
1,2 |
|
|
Кінцеві споживчі витрати сектора загального державного управління |
-0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,0 |
|
|
Валове нагромадження основного капіталу |
-1,6 |
-4,2 |
-1,3 |
2,7 |
|
|
Чистий експорт товарів і послуг |
-1,6 |
5,2 |
2,9 |
-5,4 |
|
|
Інші |
-1,2 |
-1,9 |
2,9 |
3,8 |
За нашими оцінками, у 2018-2019 рр. динаміка ВВП України скоріше за все характеризуватиметься дуже повільними темпами зростання, незважаючи на показники економічного зростання протягом 2016-2017 рр. (на рівні 2,4-2,5%). На це, передусім, впливатиме суттєвий рівень безробіття (8,9% у 2018 р. та 8,5% у 2019 р.), динаміка інфляції (11,8% у 2018 р. та 9,5% у 2019 р.), невисокий рівень інвестиційної активності (за нашими розрахунками, норма валового нагромадження основного капіталу у 2018-2019 р. не перевищить 16,3% ВВП). Зазначене зумовить помірні темпи зростання ВВП України: у 2018 р. - до 2,32,6%, а у 2019 р. - до 3,1-3,7% (рис. 4), та обумовлюватиме поглиблення відставання реального ВВП від потенційно можливого. Відповідно, негативний розрив ВВП у річному вимірі може перевищити 20-25%.
Водночас високий рівень безробіття є свідченням недовикористання ресурсів та негативного впливу на відтворення ВВП. За результатами кількісних розрахунків, протягом періоду, що аналізується, внесок показника чисельності зайнятого населення (у віці 15-70 років) у темпи зростання ВВП був найвищим у 2005 р. (22,5%). Саме тоді рівень безробіття суттєво знижується (до 7,2% з 11,6% у 2000 р.). У середньому протягом тривалого періоду, що передував фінансово-економічній кризі, внесок показника чисельності зайнятого населення у ВВП перебував на рівні 10,3%, у післякризовий період цей показник не перевищив 6-7%, тоді як рівень безробіття за останні роки має тенденцію до зростання.
Валове нагромадження основного капіталу представляє собою «інвестиції в майбутнє». За даними Світового банку, протягом 2000-2005 рр. в українській економіці показник норми валового нагромадження основного капіталу в середньому перебував на рівні 22% ВВП, нарощення інвестиційної складової відбувалось протягом 2006-2008 рр., величина показника за цей час збільшилась до 25-27% ВВП. Падіння показника до 18% відбулось у 2009 р. Цей рівень (17-19% ВВП) протримався протягом наступних чотирьох років, а у 2014 р. показник опустився до 14%, у 2015 р. - до 13,5%, у 2016-2017 рр. спостерігалося незначне підвищення до 15% ВВП.
При цьому поширеним є твердження про низький рівень оплати праці в Україні (серед країн колишнього СРСР і Європи), а отже, про приналежність України до групи найбідніших країн Європи [26]. Так, наприклад, за статистичними даними Віденського інституту з міжнародних економічних досліджень (Vienna Institute for International Economic Studies), протягом 20002016 рр. рівень середньої заробітної плати в Україні (євро/місяць) майже втричі менший, ніж у Польщі.
За даними Державної служби статистики України, частка оплати праці найманих працівників у структурі ВВП України протягом 2014-2016 рр. у середньому перебувала на рівні 35,7%. За оцінками експертів [26], середній показник частки оплати праці у ВВП у країнах Єврозони перевищує 50%. Беручи до уваги те, що заробітна плата є одним із факторних доходів економічних суб'єктів, її підвищення можна розглядати одним із чинників скорочення розриву ВВП в економіці України. Проте наведені нижче міркування доводять економічну недоцільність такого висновку для України.
По-перше, розмір заробітної плати визначається, зокрема, з урахуванням продуктивності праці, а міжкраїнне порівняння показників виробництва ВВП (ПКС) на душу населення (що є показниками продуктивності праці) засвідчило, що: у 2014 р. за показником ВВП на душу населення Україна посіла 125-те місце серед 183 країн світу, у 2015 р. - 133-тє місце серед 186 країн, у 2016 р. її позиція незначно покращилась - до 131-го місця серед 186 країн світу, проте у цілому Україна значно відстала від сусідніх східноєвропейських країн.
По-друге, аналіз динаміки макроекономічних показників ринку праці України засвідчив перевищення темпів зростання реальної заробітної плати та реальних доходів над реальними темпами зростання продуктивності праці (рис. 5). Така тенденція спостерігалась протягом 2000-2013 рр. Зростання середнього рівня цін та збільшення темпів інфляції до 12,1% у 2014 р. та до 48,7% у 2015 р. обумовили різке падіння реальної заробітної плати. Індексреальної заробітної плати у 2014 р. порівняно з 2013 р. становив 93,5%, у 2015 р. порівняно з 2014 р. - 79,8%. У результаті, у 2014-2015 рр. спостерігалось перевищення темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання реальної заробітної плати. Однак через зростання середньої заробітної плати в номінальному вимірі на 23,6% (у 2016 р. порівняно з 2015 р. та понад 30% у 2017 р. (порівняно з 2016 р.) ), у 2016-2017 рр. в Україні знову спостерігалась вельми негативна тенденція відставання темпів зростання продуктивності праці від темпів зростання реальної заробітної плати.
Отже, не заперечуючи, що позитивна динаміка зростання оплати праці виступатиме чинником скорочення розриву ВВП в Україні, слід зауважити, що економічну ефективність від зазначеного буде отримано лише за умови, коли темпи зростання реальної заробітної плати не перевищуватимуть динаміки показника продуктивності праці.
На основі методології побудови ВФ у Інституті економіки та прогнозування НАН України розроблено модельний інструментарій для оцінки розриву ВВП за структурою розширеної виробничої функції з п'ятьма інтегральними показниками як пояснювальними факторами ресурсного забезпечення (виробничого, людського, науково-технологічного, фінансового, зовнішньо - економічного).Термін «розширена виробнича функція» використовується для виробничої функції з п'ятьма факторами (на відміну від трифакторної класичної виробничої функції). Кожний з факторів є інтегральним показником і характеризує наявність і повноту використання внутрішніх і зовнішніх ресурсів у процесі формування ВВП. Це дозволяє оптимізувати дотримання вимог забезпечення стійкості системи моделей - динамічності структури зведеної моделі факторного доходу (виробничої функції) за агрегованими інтегральними показниками.
У запропонованій модельній конструкції (рис. 6) наведено структуру побудови функціонала розширеної виробничої функції (Y) та розриву ВВП відносно його потенційного рівня (Y). Оцінка розриву ВВП визначається різницею рівнів реального і потенційного ВВП за відповідними роками економічної динаміки (Y - Y). Факторні змінні розширеної виробничої функції представлено індексами інтегральних показників (виробничого, людського, інноваційно-технологічного, фінансового, зовнішньоекономічного).
Інтегральний показник виробничої діяльності (IVYR) визначено за складовими: К - капітал (основні засоби); І - інвестиції (валове нагромадження основного капіталу); Serv - послуги (частка видів економічної діяльності, які відносяться до ринкових і неринкових послуг); Istr - індекс структурних зрушень (синтетичний показник комбінацій індексу інвестиційної діяльності, індексу інноваційного розвитку).
Інтегральний показник людських ресурсів(ILR) характеризується змінними: TJ - життєвий потенціал населення, який описаний очікуваною тривалістю життя при народженні; NK - характеристики освітнього потенціалу населення, що описаний в інтегральному показнику чисельністю кандидатів і докторів наук; EN - потенційно можлива чисельність зайнятого населення, яка визначається чисельністю економічно активного населення; ZT - доступність закладів охорони здоров'я, що надають амбулаторні послуги, яка характеризується кількістю ліжко-місць на 1000 населення; MT - наявність вільного часу, що можливо використовувати для підвищення освітньо-культурного рівня, який визначається кількістю відвідувань на 1000 населення закладів культури всіх типів; GFD - ступінь забезпеченості населення, наявний житловий фонд, що наочно характеризує добробут населення; SPV - обсяг споживчих витрат, який характеризує якість життя населення України; GINI - коефіцієнт Джині, який характеризує нерівність розподілу доходів населення України; POV - бідність населення, описана часткою бідного населення у всій його чисельності.
Складові індексу інноваційно-технологічного розвитку (INTP) визначаються у моделі такими показниками: TECH - кількість впроваджених нових прогресивних технологічних процесів у промисловості; OST - освоєно виробництво нових видів техніки у промисловості, найменувань; DOKZAR - отримано охоронних документів від патентних відомств зарубіжних країн (у промисловості); NAUK - частка витрат на наукові та науково-технічні роботи у промисловості стосовно ВВП.
Інтегральний індекс фінансових ресурсів економіки (IFIN) є агрегованою кількісною характеристикою фінансових ресурсів економіки України та характеризується такими змінними: MONEY - готівка в обігу (грошовий агрегат М0); DEPOZIT - обсяг депозитів (зобов'язання банків за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб); KREDIT - обсяг кредитних вкладень (вимоги банків за кредитами, наданими в економіку); DOLAR - іноземна готівка в обігу (обсяг іноземної готівки у населення); BUDGET - видатки Зведеного бюджету України; FR - номінальна капіталізація фондового ринку.
До наведеного нижче інтегрального показника зовнішніх факторів (IEXT) включено складові, що одночасно найбільше розкривають взаємозв'язок України із зовнішнім світом, та можуть бути представлені динамічними рядами за достатнім горизонтом спостережень. За складові інтегрального показника зовнішніх факторів було обрано експорт машин та обладнання, імпорт машин та обладнання, експорт інших товарів та експорт послуг, імпорт інших товарів та імпорт послуг, а також прямі іноземні інвестиції.
У формалізованому вигляді інтегральний показник зовнішніх факторів можна представити:
валовий економічний прогноз
IEXT = щ FDI + w2 XGDM + w3 MGDM + w4 XREST + w5 MREST,
де FDI - прямі іноземні інвестиції; XGDM - експорт машин та обладнання; MGDM - імпорт машин та обладнання; XREST - експорт інших товарів та експорт послуг; MREST - імпорт інших товарів та імпорт послуг, w - вагові коефіцієнти.
Відповідно запропоновано функціонал розширеної виробничої функції, представлений такою залежністю:
IY = F (IVYR, ILR, INTP, IFIN, IEXT).
Рівняння виробничої функції отримано для часового періоду 2000-2016 рр. та оцінено методом найменших квадратів у середовищі системи економетричного моделювання E-Views. У результаті функціонал розширеної виробничої функції має вигляд:
log(Y)= 0,727732log (IVYR) + 0,156302log(ILR)+ 0,003915log(INTP) + 0,032210 log (IFIN) + 0,107010 log (IEXT)
R2 = 0,989; DW = 2,12; SE = 0,024.
За характеристиками якості регресійного рівняння можна вважати, що оцінена модель виробничої функції є достатньо достовірною і адекватно відображає процес формування факторного доходу на макрорівні. Відповідно модифікована виробнича функція за ендогенізованими факторами економічного розвитку (типу Кобба - Дугласа) має вигляд рівняння:
Y = IVYR0'7277 ILR0Д563 INTP0'0039 IFIN0'0322 IEXT0'107.
У наведеній вище модельній конструкції значення ступеня при всіх факторних змінних показує рівень внеску фактора у виробництво ВВП (Y), а сума ступенів перевищує одиницю, що свідчить про зростаючу віддачу від масштабів виробництва у розробленій системі моделей ендогенного зростання. Так, внесок фактора виробничої діяльності становить 72,77% і підтверджує переважно індустріальний характер економіки України. Внесок людського фактора за інтегральним показником людського потенціалу оцінено на рівні 15,63%, хоча в розвинених економіках він значно більший і є певним індикатором розвитку постіндустріальної економіки та економіки, основаної на знаннях. Фактори інтегральних показників фінансових і зовнішніх ресурсів розширюють модель виробничої функції і внесок їх становить відповідно 3,22 і 10,7%. Очевидно, що рівень фінансового забезпечення виробництва ВВП явно недостатній, а рівень зовнішніх ресурсів ілюструє певну залежність від імпорту і значну відкритість економіки України. Як надзвичайно малий, майже незначний оцінено внесок технологічно-інноваційного розвитку у ВВП, що потребує активізації розвитку інноваційно-інвестиційної моделі економіки.
Розраховано, що розрив потенційного ВВП до рівня 1990 р. за оптимістичним варіантом розвитку подій можна подолати вже у 2019-2020 рр., хоча за песимістичним сценарієм він сягатиме мінус 11,6% у 2020 р., а за базовим варіантом скоротиться до мінус 7,2% у 2020 р.
У цілому на скорочення рецесійного розриву ВВП в Україні впливатиме:
• зниження рівня безробіття. Зокрема, за нашими розрахунками, скорочення безробіття з 9,4% у 2017 р. до 9,2% у 2018 р. матиме наслідком зменшення розриву ВВП на 0,1%;
• суттєве збільшення норми валового нагромадження основного капіталу. Так, для прикладу, за даними Світового банку, норма валового нагромадження основного капіталу в Китайській Народній Республіці за період з 2010 р. по 2016 р. у середньому дорівнювала 44,91%, у країнах зони євро - 20,03%, у таких країнах Європейського Союзу, як Польща та Чехія, відповідно, 19,64 та 25,77% тощо. Результати наших розрахунків засвідчили, що у середньо - строковій перспективі Україна має прямувати до рівня, не меншого за 20% ВВП, у довгостроковій перспективі - до рівня 25% ВВП. Зазначене сприятиме переведенню української економіки в режим модернізації;
• поступове підвищення реальної заробітної плати як за рахунок зростання номінальної заробітної плати, так і за рахунок зниження темпів інфляції. Темпи зростання заробітної плати в реальному вимірі мають відповідати реальним темпам зростання продуктивності праці;
• підвищення сукупного рівня продуктивності праці, передусім шляхом інтенсифікації інноваційних процесів [22]: створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності; залучення іноземного технологічного та інноваційного капіталу у ключові галузі економіки, зокрема в енергетичний і транспортний сектори; підвищення обсягу міжнародних інвестицій у реальний сектор; створення інвестиційного клімату, сприятливого як для національного, так і для іноземного інвестора (а саме: зниження ризиків, які пов'язані з інвестиціями в українську економіку, за рахунок підвищення правової захищеності іноземних інвестицій, надання податкових та інших пільг іноземним інвесторам). До того ж, за нашими розрахунками, підвищення рівня витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт з 0,6% ВВП до 1,7% ВВП у 2017 р. сприятиме скороченню розриву ВВП більш ніж наполовину.
Подолання розриву ВВП має стати важливою конструктивною складовою ефективного розвитку економіки України на довгострокову перспективу, за якою необхідно узгодити та гармонізувати цільові орієнтири стійкого зростання, підвищення якості життя, інституційних перетворень, інноваційно - інвестиційної модернізації, структурно-технологічного оновлення, антикризового регулювання, інтеграції у світову економіку на конкурентних засадах.
Список використаних джерел
1. Statistical Methods for Potential Output Estimation and Cycle Extraction. Working Papers and Studies. European Communities. 2003. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/docu - ments/3888793/5815765/KS-AN-03-015-EN.PDF/19128aef-fe5c-47ea-b7al-clf6a412258e
2. Ніколайчук С.А., Марійко Є.Б. Оцінка рівноважних та циклічних компонент мак - роекономічних показників за допомогою фільтра Кальмана. Вісник НБУ. 2007. №5. С. 58-64.
3. Kloudova D., Malecek P., Janicko M. Potential output and output gap in Russia. Шевченківська весна: Економіка: матер. міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. Київ: ДП «Прінт-Сервіс», 2013. Вип. XI. С. 85-88.
4. Razzak W.A., Dennis R. The output gap using the Hodrick-Prescott filter with a nonconstant smoothing parameter: an application to New Zealand. Working Paper. Reserve Bank of New Zealand. 1999. URL: https://www.researchgate.net
5. Konuki T. Estimating Potential Output and the Output Gap in Slovakia. IMF Working Paper. 2008. doi: https://doi.org/10.5089/9781451871333.001
6. Roeger W., Ongena H. The Commission Services' Cyclical Adjustment Method. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm? abstract_id=2109634
7. Федоренко І.К., Ніколайчук С.А. Вимірювання ВВП гепу та його зв'язок з інфляцією. Теоретичні та практичні питання економіки: зб. наук. праць. Київ: Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2005. Вип. 7. 2005. С. 63-74.
8. Білан Ю., Газда Я., Годжішевський Б. Похідні змінні як показники економічного спаду в Польщі та Україні. Актуальні проблеми економіки. 2012. №3. С. 331-339. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2012_3_43
9. Шумська С.С. Перспективи зростання економіки України на фоні глобальних трендів. Економіка і прогнозування. 2017. №3. С. 7-30. doi: https://doi.org/10.15407/eip2017.03.007
10. Ніколайчук С., Шоломицький Ю. Використання макроекономічних моделей для монетарної політики в Україні. Вісник НБУ. 2015. №233. С. 58-69. URL: https://bank. gov.ua/doccatalog/document? id=22209423
11. Micallef B. A multivariate filter to estimate potential output and NAIRU for the Maltese economy. International Journal of Economics and Finance. 2016. Vol. 8. №5. doi: https://doi.org/10.5539/ijef.v8n5p 13
12. Інфляційний звіт Національного банку України. URL: www.bank.gov.ua/doccata - log/document? id=52932
13. Андрианов Д.Л., Шульц Д.Н., Ощепков И.А. Динамическая стохастическая модель общего экономического равновесия России. Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. 2015. №2 (38). С. 18-25.
14. Potential Output in DSGE Models. European Central Bank Working Paper Series. 2011. №1351. URL: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp1351.pdf72cfcf06 dca35069984374de500a48a11
15. Cepremap M.J., Kumhof M., Kamenik O., Laxton D. Measures of Potential Output from an Estimated DSGE Model of the United States. URL: https://www.ecb.europa.eu/ pub/pdf/scpwps/ecbwp1351.pdf? 2cfcf06dca35069984374de500a48a11
16. Herber P., Nemec D. Estimating Output Gap in the Czech Republic: DSGE Approach. URL: https://is.muni.cz/repo/846858/paper_mme09_final.pdfMazzi J.L., Mitchell J., Moauro F. Structural vector autoregressive (SVAR) based estimates of the euro area output gap: theoretical considerations and empirical evidence. Eurostat. 2016. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/documents/3888793/7572112/KS-TC-16-009 - EN-N.pdf/f926577f-fdd0-4ed0-86d6-83c94d2b6135
17. Contreras G., Garcia P. Estimating Gaps and Trends for the Chilean Economy. Banco Central de Chile, Documento de Trabajo 165. URL: http://www.bcentral.cl/estudios/banca - central/pdf/v6/523_554contreras_garcia.pdf
18. Pina A.M. Estimating Output Gaps for the Portuguese Economy: The Production Function Approach. DGEP, Ministere des Finances. 2002. URL: http://www.amenezes.uac.pt/ macroeconomiaI/papers/w-paper28.pdf
19. Скрипниченко М.І. Секторальні та міжкраїнні моделі економічного розвитку. Київ: Фенікс, 2004. 256 с.
20. Grech A.G. Investigating potential output using the Hodrick-Prescott filter: An Application for Malta. Central Bank of Malta Working Paper. 2014. №2. P. 33.
21. Скрипниченко М.І., Кузубов М.В., Яценко Г.Ю. Комплекс моделей моніторингу ключових макробалансів в економіці України. Формування ринкових відносин в Україні. 2016. №7 (182). С. 57-65.
22. Яценко Г.Ю. Методи і моделі виявлення загрозливих економічних дисбалансів. Вісник Інституту економіки та прогнозування. 2015. С. 67-74.
23. Споживчі настрої в Україні, грудень 2016: індекс склав 57,1. URL: http://www.gfk. com/uk-ua/rishennja/press-release/cci-dec-2016/
24. Україна посідає останнє місце в Європі за рівнем заробітної плати. URL: http:// azov.press/ukr/ukraina-posida-ostann-misce-v-vropi-za-rivnem-zarobitnoi-plati
25. Як розірвати порочне коло низьких заробітних плат. URL: https://dt.ua/macrolevel/ yak-rozirvati-porochne-kolo-nizkih-zarobitnih-plat-_.html
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні. Сутність валового внутрішнього продукту (ВВП). Аналіз валового внутрішнього продукту, його структури та динаміки в Україні в роки незалежності. Можливості моделювання динаміки ВВП в Україні.
курсовая работа [521,5 K], добавлен 09.12.2010Економічна суть та склад валового внутрішнього продукту країни. Основні методи числення валового внутрішнього продукту. Поняття експорту, організація експортних операцій держави. Оцінка впливу величини експорту та зовнішньої торгівлі на ВВП України.
курсовая работа [75,5 K], добавлен 23.11.2015Основні характеристики валового випуска як сукупної ринкової вартості товарів і послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. Аналіз валового внутрішнього продукту, його структури і динаміки в Україні. Поняття реального і номінального ВВП.
контрольная работа [548,2 K], добавлен 08.04.2012Суть, значення та види валового внутрішнього продукту (ВВП), який є одним із найважливіших показників розвитку економіки та основним показником сумарного обсягу виробництва товарів та послуг за певний період. Статистичні дані ВВП в Україні та їх аналіз.
реферат [380,8 K], добавлен 26.02.2016Суть, значення та види валового внутрішнього продукту - основного показнику сумарного обсягу виробництва товарів та послуг за певний період. Статистичні дані ВВП в Україні. Тенденція їх зміни за останні роки та загальне значення для економіки країни.
реферат [937,9 K], добавлен 26.02.2016Аналіз валового внутрішнього продукту, його структури та динаміки в Україні. Особливості ринкової реформи в Україні в умовах соціально-економічної кризи. Політика у сфері заробітної плати та податків. Макроекономічні умови для стабілізації виробництва.
реферат [268,2 K], добавлен 21.11.2015Поняття і методика розрахунків основних макроекономічних показників. Особливості визначення валового внутрішнього продукту, показників рівня зайнятості та рівня цін. Динаміка макроекономічних показників в Україні за роки незалежності, прогнози на 2010 р.
курсовая работа [169,7 K], добавлен 24.05.2010Визначення організаційно-правового статусу, мети діяльності, основних завдань та функцій органів державної влади в Україні відповідно до чинного законодавства або інших нормативно-правових актів. Абсолютний приріст валового внутрішнього продукту країни.
контрольная работа [243,3 K], добавлен 26.05.2009Речі та послуги як невід’ємна частина суспільного продукту. Обчислення суспільного продукту: система національних рахунків та балансу народного господарства. Сучасні форми суспільного продукту: валовий суспільний і внутрішній продукт, національний дохід.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 07.02.2011Динаміка валового внутрішнього продукту та експорту Грузії. Частка експорту країни в світовому експорті. Оцінка внутрішньогалузевої торгівлі по основним товарним групам. Податкові та митні реформи у Грузії. Обмеження на експортно-імпортні операції.
контрольная работа [70,3 K], добавлен 25.12.2014
