Моніторинг гендерної асиметрії оплати праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 316.3

Харківський національний університет будівництва та архітектури

МОНІТОРИНГ ГЕНДЕРНОЇ АСИМЕТРІЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Смачило В.В., к.е.н., професор Кулієвич М.Я.

У статті розглянуто проблеми тендерної нерівності на ринку праці в сфері оплати праці в Україні та європейських країнах. Встановлено, що проблематика гендерної нерівності є актуальної не лише для вітчизняного ринку праці, а й для інших, більш розвинених країн, про що свідчать цілі сталого розвитку 2016-2030рр. Аналітично обґрунтована нерівність в оплаті праці чоловіків та жінок. Визначено фактори, що впливають на появу нерівності, та запропоновано шляхи подолання гендерної нерівності в Україні. Ключові слова : цілі сталого розвитку, гендерна нерівність, заробітна плата, гендерна асиметрія.

The article deals with the problems of gender inequality in the labor market in the field of remuneration in Ukraine and European countries. The problem of gender inequality is found to be relevant not only for the domestic labor market, but also for other, more developed countries, as evidenced by the goals of sustainable development in 2016-2030. The inequality in pay for men and women is analytically grounded. The factors influencing the appearance of inequality are identified and ways of overcoming gender inequality in Ukraine are proposed.

Key words: sustainable development goals, gender inequality, wages, gender asymmetry Смачило В.В., Кулиевич М. Я.

В статье рассмотрены проблемы гендерного неравенства на рынке труда в сфере оплаты труда в Украине и европейских странах. Установлено, что проблематика гендерного неравенства является актуальной не только для отечественного рынка труда, но и для других, более развитых стран, о чем свидетельствуют цели устойчивого развития 2016-2030рр. Аналитически обосновано неравенство в оплате труда мужчин и женщин. Определены факторы, влияющие на появление неравенства, и предложены пути преодоления гендерного неравенства в Украине.

Ключевые слова: цели устойчивого развития, гендерное неравенство, заработная плата, гендерная асимметрия

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. В сучасних реаліях проблема тендерної рівності набуває все більших масштабів. Гендерна нерівність є одним із проявів диференціації та дискримінації населення, що зумовлює появу нерівних можливостей самореалізації чоловіків та жінок на ринку праці, а саме - доходів та заробітної плати. Такі прояви гендерного дисбалансу призводять до неефективного функціонування та розвитку ринку праці взагалі. А, отже, вивчення даної проблеми і знаходження шляхів її вирішення є актуальне.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми.

Проблема гендерної нерівності ринку праці, була описана у роботах таких іноземних науковців як: Дж. Анкер, Т. Верлен, К. Делфі, Х. Хартман. Значний внесок до розробки практичних та теоретичних аспектів гендерних досліджень в соціально - економічній сфері належать виданим українським вченим Г.В. Герасименко [1], О.А. Грішновій [2], Е.М. Лібановій [3], Мамоновій Г.В., Піжук О.І. [4]. В той же час, не дивлячись на достатню тривалу роботу в цій царині, проблеми гендерної нерівності лише починають розглядатися владою та становляться актуальними в освітньому процесі, що й вимагає постійного моніторингу гендерної асиметрії, особливо в сфері оплати праці, з метою її нівелювання.

Цілі статті. Метою даного дослідження є висвітлення проблеми гендерної нерівності на ринку праці України, передусім в сфері оплати праці, визначення причин та формування напрямків її вирішення.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Проблема гендерної нерівності в сфері оплати праці є широкомасштабна, як у межах цілого світу, так і в межах окремої країни. На жаль, вони не обминули і нашу країну та знайшли своє відображення в Цілях Сталого Розвитку 2016-2030рр. (рис. 1), які були затверджені на саміті ООН з питань сталого розвитку.

Згідно з Цілями Сталого Розвитку 2016-2030рр. [5], яких на сьогодні дотримуються більшість країн світу та яких налічується 17 цілей (рис. 1) проблема нерівності, дискримінації та досягнення справедливості проходить червоною ниткою через більшість з них. Безпосередньо скороченню нерівності всередині країни і між ними присвячено ціль 10, а забезпеченню тендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчаток - ціль 5. Відповідно, це свідчить як про актуальність проблеми тендерної рівності, так і про її глобальність і пріоритетність.

Побудовано авторами на основі [5]

Ця проблем знайшла відображення й у Стратегії Ради Європи щодо тендерної рівності на 2014 - 2017 роки, яка направлена на вирішення таких цілей [6]: Стратегічна ціль 1: боротьба з тендерними стереотипами та тендерної дискримінацією; Стратегічна ціль 2: запобігання та боротьба з насильством щодо жінок; Стратегічна ціль 3: гарантування рівного доступу жінок до правосуддя; Стратегічна ціль 4: досягнення рівної участі жінок та чоловік у прийнятті політичних та громадянських рішень; Стратегічна ціль 5: реалізація стратегії досягнення рівності в політиці та усіх її заходах.

Актуальність питання тендерної нерівності для європейських країн підтверджується й статистично - у всіх країнах Євросоюзу станом на 2017р. чоловіки на керівних посадах отримують більше ніж жінки. Найбільша різниця в заробітних платах склала в таких країнах як: Угорщина (33,7%), Італія (33,5%), Чехія (29,7%), Словаччина (28,3%), Польща (27,7%), Німеччина (26,8%), Австрія (26,9%) і Португалія (25,9%) [7]. В той же час, в таких країна як Швеція, Норвегія, Ісландія, нерівність оплати праці між чоловіками та жінками практично не існує.

На перший погляд питання тендерної не рівності в Україні є не критичним, так як жінки і чоловіки мають рівні права та обов'язки. Але, якщо порівнювати заробітні плати чоловіків та жінок, вони відрізняються - в деяких сферах діяльності різниця може досягати до 50%. Згідно з даними державної служби статистики України на 2017р. (I півріччя) [8] заробітна плата чоловіків на 26,6% є вищою, ніж оплата жінок. В порівнянні з країнами Європи, ця різниця є не найвищою (рис. 2). Так, місце України в цьому рейтингу нижче, аніж Німеччині, Угорщини та Польщі, але вище, ніж Португалії. При цьому, рівень оплати праці у всіх європейських країнах значно вище, ніж в нашій країні, що посилює негативну гендерну різницю в оплаті праці.

Окрім того, якщо уряди європейських країн стурбовані цією проблемою та намагаються вирішити її (про що свідчать пріоритетні цілі та завдання в стратегічних документах), то для вітчизняного керівництва це не є нагальною проблемою.

Досліджуючи динаміку як середньорічної заробітної плати в Україні (рис. 3), так і гендерної різниці в оплаті (рис. 4) відмічаємо негативну тенденцію до зростання протягом всього аналітичного періоду.

Рис. 3. Динаміка середньомісячної заробітної плати за гендерною ознакою, грн

Виявлена динаміка свідчить про поглиблення та систематичність проблеми гендерної нерівності в оплаті праці протягом періоду, що досліджується. Доповнимо динамічний аналіз структурним, щоб виявити найбільш проблемні сфери діяльності в гендерному розрізі.

Для цього проведемо аналітичний огляд тендерної нерівності в оплаті праці за сферами діяльності в Україні за перше півріччя 2017р. (табл. 1).

Таблиця 1

Гендерна різниця в оплаті праці за сферами діяльності

Побудовано авторами на основі [9]

Аналізуючи табл. 1 відмічаємо, що, окрім адміністративної сфери, де заробітна плата жінок більша ніж чоловіків, в усіх інших сферах заробітна плата жінок менша. Найбільший розрив присутній в фінансовій сфері (51,8%) та сфері мистецтва, спорту та відпочинку (54,8% ). Проаналізувавши ці данні, чітко можна простежити тенденцію до росту гендерної нерівності, що негативно впливає як і на економіку країни, так і на саме суспільство.

Таким чином, враховуючи аналітичний огляд статистичних даних, можемо зробити висновок, що проблема гендерної нерівності на вітчизняному ринку праці реально існує та поглиблюється. В зв'язку з цим виникає необхідність визначення та дослідження причин, факторів заниження конкурентоспроможності та економічної діяльності жінки на ринку праці. Такі фактори, причини можна поділити на дві категорії: суб'єктивні та об'єктивні.

Об'єктивні причини, ті причини на які не залежать від волі суб'єктів праці (жінок), в зв'язку з їхньою біологічною сутність та усунення яких не є можливе. Серед таких причин виділяють [10]: нижча витривалість та фізична сила; виконання основної жіночої функції - дітонародження, яке вимагає значних затрат часу, яке є не вигідне роботодавцю, адже в період декретних відпусток, цілком можливо, що жінка втратить свої професійні навички та уміння, крім того відбувається втрата робочого часу; жінки більш підвладні емоціям та більш чутливі до стресів, ніж чоловіки. З цією групою причин неможливо боротися, але їх вплив можна нівелювати через нормативно-правове поле в сфері праці, гнучкі графіки роботи, тощо.

Суб'єктивні причини - ті причини, які побудовані на ментальних особливостях, стереотипах, припущеннях, традиціях, які повністю залежать від волі відповідних суб'єктів ринку праці. Серед таких причин виділяють [8]: основна роль та діяльність жінки є виховання дітей та зберігання домашнього вогнища; жінки більш невпевнені в собі, найчастіше жінки недооцінюють себе та часто просять за аналогічну роботу менше ніж чоловіки; під час вибору кандидатури на престижну роботу перевагу віддають чоловікам, вважаючи жінок неспроможними до зайняття таких посад; якість роботи жінок гірше, ніж чоловіків. Цю групу факторів можна подолати через інформаційно-просвітительські заходи, шляхом гендерного виховання та розвитку гендерної культури.

У зв'язку з об'єктивними та суб'єктивними факторами на ринку праці можна спостерігати таку ситуацію: 1) більшість чоловіків обіймають більш престижні посади, ніж жінки; 2) більшість жінок обіймають менш оплачувані посади, ніж чоловіки; 3) найбільшу частку робочих місць займають чоловіки; 4) оплата працівників повністю залежить від вподобань та рішень роботодавців, які можуть свідомо занижувати оплату праці жінкам.

Розглядаючи сучасну гендерну політику, яка має вирішити питання щодо гендерної нерівності в сфері оплати праці, можна сказати, що її ефективність дуже мала або взагалі відсутня, а, отже, зумовлює необхідність в її удосконаленні або в створенні абсолютно нової. Вважаємо, що формування і реалізація комплексної політики забезпечення гендерної рівності в суспільстві повинно здійснюватися як на державному, так і на регіональному рівнях. Так, на рівні держави доцільно розробити загальні положення програми, провести експертизу вітчизняного нормативноправового поля на відповідність європейським принципам в сфері гендерної рівності та можливості забезпечення імплементації провідних міжнародних практик в цій сфері в українські реалії; здійснити адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, запропонувати заходи, спрямовані на підвищення тендерної культури населення України та проведення освітніх заходів в сфері гендерної рівності, які були б націлені на руйнування гендерних стереотипів сфері праці; створити окремі програми з протидії дискримінації жінок на ринку праці. На рівні регіону чи міста, в рамках децентралізацій них процесів, доступно формування і реалізація регіональної політики забезпечення гендерної рівності, формування концепції гендероорієнтованого міста (приклад - м. Харків, в якому діє Координаційна рада з гендерної політики та розроблено Комплексну програму реалізації гендерної та сімейної політики в Харкові на 2018-2021 роки, яка складається з семи основних розділів [11].

гендерний нерівність ринок праця конкурентоспроможність

Висновки

Проведене дослідження свідчить, що проблема гендерної нерівності характерна для багатьох країни Європи, в тому числі й для України. В нашій державі гендерна нерівність набуває ознак системності та характеризується поглибленням, особливо в сфері оплати праці, про що свідчить аналіз статистичних даних. Тому виникає необхідність формування як державних, так і регіональних політик в сфері подолання гендерної нерівності.

Список використаних джерел

Герасименко Г.В. Гендерні проблеми на ринку праці України. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/11744/20-Gerasumenko.pdf;

Грішнова О.А, Соціально трудові відносини (в врахуванням Гендерного аспекту)/ О.А Грішнова - К.: Українська Асоціація Маркетингу.-2003.-64 с.

Лібанова Е.М. Гендерна диференціація доходів населення України/ Е. Лібанова // Політика і час. - 2007. - №3. - С. 36

Мамонова Г.В., Піжук О.І. Гендерні особливості диференціації доходів населення та перспективи забезпечення їх рівності в україні/ Г.В. Мамонова, О.І. Піжук // Актуальні проблеми економіки No9(99), 2009. - с. 174-179.

Цілі сталого розвитку 2016-2030. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/tsih-rozvytku- tysiachohttia/tsili-staloho-rozvytku;Рада Європи.

Стратегія гендерної рівності на 2014-2017 роки. Електронний доступ . - Режим доступу:

https://rm.coe.int/1680590176;

Ісландія хоче зрівняти оплату праці жінок і чоловіків. Електронний ресурс. - Режим

доступу:Мір://%'%^гл^гЛ%^г.сот/ик/ісландія-хоче-зрівняти-оплату-пращ-жшок-і-чоловіків/а-37852381;

Українські чоловіки заробляють на 27% більше за жінок. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://life.pravda.com.Ua/society/2017/09/5/226272/;

Державна служба статистики України. Електронний ресурс. - Режим Доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

Гендерна нерівність у розвитку і використанні людського потенціалу. Електронний ресурс. Режим доступ: - http://buklib.net/books/31409/;

У міськраді обговорили ініціативи в сфері гендерної рівності та запобігання насильству в сім'ї на 2018 рік. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.city.kharkov.ua/uk/news/u-miskradi-obgovorili-initsiativi-v-sferi- gendernoi-rivnosti-ta-zapobigannya-nasilstvu-v-simi-na-2018-rik-37451 .html.

Размещено на Allbest.ru