Актуальність теми. Національна поліграфічна галузь, яка є важливою складовою національної економіки, характеризується високим рівнем конкуренції (у 2012 р. у ній функціонувало 3280 поліграфічних підприємств) і швидкими темпами зростання: навіть у період економічної кризи, коли ВВП України скоротився на 0,3% вказані темпи зростання становили 18%. Тому для підприємств набувають значущості відносини та співпраця зі споживачами, у процесі якої перші отримують оперативну інформацію про потреби споживчих ринків, а другі - продукцію такої цінності, яка максимально відповідає їх вимогам. Тому особливу увагу науковців привертають питання створення цінності, управління нею та впливу на результати діяльності підприємства, такі як лояльність споживачів, частка ринку, прибутковість і ін.

Проведений нами аналіз останніх публікацій свідчить, що науковці значну увагу приділяли питанням створення цінності та управління її розвитком. Зазначені аспекти досліджували, зокрема, такі науковці: Б. Андерсен, Т. Артьомова, Ф. Бастіа, В. Вернадський, Д. Волков, Р. Крамер, Дж. Мак Куллоха, І. Кузнецова, К. Маркс, Дж.С. Мілль, У. Петті, М. Портер, С. Полонський, К. Прахалад, В. Рамасвамі, Н. Ревуцька, Д. Рікардо, Ж.Б. Саєм, А. Сміт, О. Солнцев, Ю. Захарова, О. Зозульов, С. Помітов, М. Туган-Барановський, Л. Шульгіна та ін.

Незважаючи на тривалий період досліджень споживчої цінності та численні публікації, у літературі недостатньо праць, присвячених розвитку споживчої цінності з позиції новітніх теорій менеджменту та маркетингу, зокрема, управлінню відносинами зі споживачами та маркетингу співпраці.

Аналіз впливу об'єктивної та суб'єктивної складових якості на сприйняття товарів споживачами має фрагментарний характер; недостатньо досліджено вплив величини споживчої цінності продукції підприємства на результати його діяльності, зокрема на такі, як частка ринку, прибутковість і ін. Необхідність розроблення теоретичних і методичних положень упровадження та удосконалення механізму формування споживчої цінності продукції поліграфічних підприємств, а також обґрунтування взаємозв'язку між величиною сприйнятої споживчої цінності усіма учасниками її створення та результатами діяльності підприємств зумовили вибір теми, мети та завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової роботи, що виконувалася відповідно до планів науково-дослідних робіт НТУУ "КПІ": за темою "Забезпечення економічної стійкості підприємства на основі системно-процесного управління та зростання споживчої цінності в контексті стратегії інноваційного розвитку" (номер державної реєстрації 0111U005379), у межах якої систематизовано наукові підходи до розгляду поняття "споживча цінність товару", виявлено складові споживчої цінності та виконано компаративний аналіз визначених складових з позицій виробника та споживача; за темою "Управління підприємствами та шляхи підвищення ефективності їх діяльності" (номер державної реєстрації 0109U008919), у межах якої розкрито сутність матеріальної, сервісної, емоційної, соціальної та сумарної складових спільної споживчої цінності товару.

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - розроблення теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо впровадження та розвитку механізму формування споживчої цінності продукції поліграфічних підприємств. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких наукових завдань:

- розглянути сутність і економічну природу категорії "споживча цінність товару";

- провести компаративний аналіз складових споживчої цінності товару з позицій виробника та споживача;

- дослідити особливості механізму формування споживчої цінності товару на ринку поліграфічної продукції;

- виявити вплив розвитку споживчої цінності поліграфічної продукції на динаміку та структуру її ринку в Україні;

- проаналізувати складові споживчої цінності пакувальної продукції з позиції споживачів промислового ринку;

- визначити показники споживчої цінності упаковки з позиції промислових і кінцевих споживачів;

- розробити концептуальну схему організаційно-економічного механізму формування споживчої цінності упаковки;

- удосконалити методичний інструментарій оцінювання складових споживчої цінності упаковки на флексографічному підприємстві;

- обґрунтувати доцільність впровадження та розвитку механізму формування споживчої цінності упаковки для реалізації цілей флексографічних підприємств.

Об'єкт дослідження - механізм формування споживчої цінності продукції поліграфічних підприємств.

- розроблено концептуальну схему організаційно-економічного механізму формування споживчої цінності упаковки як товару поліграфічних підприємств, що ґрунтується на принципах (розвитку цінності продукції, максимального задоволення потреб споживачів, соціальної відповідальності бізнесу та ін.); враховує її складові (матеріальну, сервісну, емоційну і соціальну), послідовність етапів її створення (закупівля матеріалів, виробництво, контроль готової продукції та ін.) та інструменти маркетингу (брендинг, CRM-системи та ін.), а також відводить ключову роль ціннісно-орієнтованому управлінню поліграфічним підприємством, що надає можливість істотно підвищити результативність його господарської діяльності;

удосконалено:

- теоретико-методичні положення комплексного аналізу споживчої цінності товару поліграфічного підприємства, у яких, на відміну від існуючих, спільна цінність для усіх учасників її творення розглядається як результат взаємодії її складових (матеріальної, сервісної, емоційної і соціальної) та еволюції відносин між виробниками та споживачами на промисловому ринку, що забезпечує координацію зусиль учасників ланцюга для ефективного формування цінності і сталого розвитку підприємства;

- системний підхід до визначення величини споживчої цінності упаковки промисловими споживачами, що відрізняються від існуючих застосуванням розробленої автором системи показників елементів цінності: матеріальної (захисні властивості, зручність на всіх етапах товароруху та ін.); сервісної (стабільність якості, надійність постачальника та ін.); емоційної (прив'язаність працівників підприємства-споживача до використання упаковки та роботи з її постачальником, індивідуальний досвід споживача в точках його взаємодії з компанією) та соціальної (дотримання чинного законодавства, проведення доброчинної діяльності та ін.), що забезпечує вибір пріоритетних векторів розвитку споживчої цінності упаковки;

- структурно-логічну схему впровадження механізму споживчої цінності продукції поліграфічних підприємств, яка, порівняно з відомими, враховує розриви у значеннях споживчої цінності упаковки на споживчому та промисловому ринках, ґрунтується на концепції маркетингу співпраці, а також забезпечує мотивацію інших учасників ланцюга створення цінності до збільшення її резонансу та зменшення дисонансу;

дістали подальшого розвитку:

- процесна модель оцінювання елементів споживчої цінності, яка, на відміну від попередніх, передбачає розрахунок значення її складових за допомогою інструментів математичної статистики, враховує багатоетапність процесу її створення, вагу та специфіку кожного етапу, що дає змогу визначити внесок елементів механізму у результуючу величину цінності;

- ціннісно-орієнтований метод розроблення дерева цілей флексографічного підприємства, у якому, на відміну від існуючих, мета вищого рівня визначена як формування споживчої цінності упаковки, а її досягнення базується на реалізації двох узгоджених цілей: поліпшення її об'єктивних показників та забезпечення бажаного суб'єктивного її сприйняття споживачем, що сприяє створенню вигідних і довготривалих партнерських відносин підприємств зі споживачами упаковки;

- понятійний апарат теорії цінності через уточнення визначення термінів: "споживча цінність товару", що, на противагу відомим, трактується як здатність товару (матеріального чи нематеріального блага) задовольняти потреби споживачів відповідно до їх очікувань, що позитивно впливає на їх купівельну поведінку, сприяє зростанню доданої вартості товару, завдяки чому покращує результати діяльності підприємства (виробника, продавця); "резонанс цінності", що, на відміну від загальноприйнятого визначення спільності соціальних поглядів виробника і споживача товару, визначається як стан відповідності між наданою виробником та сприйнятою споживачами цінністю, що виникає на основі узгодженості їх цілей, очікувань та вимог із реально отриманими результатами, завдяки чому веде до суттєвого покращення оцінок і розвитку взаємовигідної співпраці.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що основні теоретичні та методичні положення використані флексографічними підприємствами України з метою підвищення споживчої цінності їх основної продукції (упаковки).

Поліграфічним підприємством "ТОВ "ТД "Веріас" (м. Київ) використано запропоновану математичну модель споживчої цінності упаковки, упроваджено принципи управління, орієнтовані на збільшення спільної цінності, (довідка № 16 від 21.05.2013 р.). Поліграфічною компанією "ТОВ "Аюсман Форм" (м. Київ) розроблено дерево цілей, яке орієнтує його на підвищення рівня споживчої цінності упаковки, а також використано запропоновану систему CRM для зниження розривів між об'єктивно наданою та суб'єктивно сприйнятою споживчою цінністю упаковки (довідка № 2705/2 від 27.05.2013 р.). Поліграфічним підприємством "Імпрес" (м. Черкаси) застосовано систему показників для визначення величини споживчої цінності упаковки за її рівнями (довідка № 655 від 03.06.2013). Рекомендації та пропозиції, надані в роботі, знайшли практичне застосування у навчальному процесі НТУУ "КПІ" (акт впровадження №43 від 05.06.2013 р.) під час викладання курсів "Маркетинг інновацій" та "Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства".

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних основ розроблення механізму формування споживчої цінності упаковки як основної продукції флексографічних підприємств. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею; подані до захисту рекомендації і пропозиції розроблено автором особисто та наведено у його наукових працях. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які належать автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження обговорено та схвалено на 11 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Сучасні підходи до управління підприємством" (Київ, 2012 р.); "International Conference of Posters (Міжнародна постер-конференція)" (Вроцлав, Польща, 2012 р.); "Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти" (Дніпропетровськ, 2012 р.; "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (Львів, 2012 р.); "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (Тернопіль, 2013 р.); "Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління" (Київ, 2013 р.); "Сучасні підходи до управління підприємством" (Київ, 2013 р.); XVІ Міжнародній науково-практичній конференції з проблем видавничо-поліграфічної галузі (Київ, 2013 р.); "International Conference of Posters (Міжнародна постер-конференція)" (Вроцлав, Польща, 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю Державного університету ім А. Церетелі та 20-річчю Факультету бізнесу, права та соціальних наук (Кутаїсі, Грузія, 2013 р.); "Актуальні проблеми менеджменту: теоретичні і практичні аспекти" (Одеса, 2013 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 22 наукові праці, з яких 6 статей - у наукових фахових виданнях України, 2 статті - у наукових періодичних виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз, 1 стаття - у фаховому закордонному виданні, 1 стаття - у монографії, 1 стаття - у іншому виданні, 8 тез доповідей - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій в Україні, 3 тези доповідей - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій за кордоном. Загальний обсяг публікацій - 7,18 друк. арк., з них особисто автору належить 6,75 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел, який нараховує 214 найменувань на 31 сторінці. Обсяг основного тексту дисертації становить 182 сторінки, містить 28 таблиць та 31 рисунок на 19 сторінках,19 додатків на 48 сторінках.

Основний зміст дисертації

У розділі 1 "Теоретичні основи розроблення механізму формування споживчої цінності товарів" розглянуто сутність і економічну природу категорії "споживча цінність товару", проведено компаративний аналіз складових споживчої цінності з позицій виробника та споживача, а також визначено особливості механізму формування цінності товару на ринку поліграфічної продукції.

На основі дослідження наукових праць систематизовано наукові підходи до розгляду поняття цінності. Охарактеризовано чотири етапи еволюції тлумачення споживчої цінності товарів (СЦТ), а саме з позицій:

1) трудової теорії вартості (цінність - вартість);

2) нетрудової теорії вартості (цінність - корисність з позиції окремого споживача);

3) традиційних концепцій цінності (додана цінність для споживача - додаткові вигоди для виробника, а також об'єктивна - суб'єктивна цінність);

споживча цінність продукція поліграфічна

4) сучасних поглядів щодо формування цінності (спільна цінність для підприємства і споживача). Установлено, що мета вивчення поняття цінності трансформувалася протягом усього періоду його дослідження, а сучасна наука розглядає цінність як сукупність переваг, що можуть отримати усі учасники її творення. Окреслено історичні етапи розвитку СЦТ, на основі яких визначено чинники зміни поведінки споживачів. Визначено такі складові СЦТ, як матеріальна, сервісна, емоційна та соціальна, які разом формують спільну цінність (рис.1). Охарактеризовано кожний вид цінності та описано взаємозв'язки між ними. Установлено, що визначені складові СЦТ для виробника та споживача відрізняються. Кожна наступна складова цінності товару включає попередню, тим самим примножуючи та акумулюючи сумарну СЦТ.

На підставі дослідження сутності концептуальних положень щодо формування кожної складової СЦТ обґрунтовано, що матеріальна складова цінності - це здатність матеріальної частини товару (матеріального блага) задовольняти потреби споживачів відповідно до їх очікувань; сервісна - це здатність нематеріальної частини товару (нематеріального блага: процесу, технології, сервісу) задовольняти потреби споживачів відповідно до їх очікувань; емоційна - це здатність усіх рівнів товару (блага), у тому числі його третього рівня - товару з підкріпленням, формувати позитивне сприйняття цього товару та емоційну прив'язаність споживачів до нього; соціальна - це здатність товару (матеріального чи нематеріального блага) задовольняти потреби не лише окремих споживачів відповідно до їх очікувань, а й референтних груп і соціуму в цілому, що позитивно впливає на конкурентну позицію підприємства; спільна - це здатність товару задовольняти потреби всіх учасників ланцюга її формування відповідно до їх очікувань.

Рис.1. Структура споживчої цінності товару з позицій виробника та споживача

Примітки:

1. Сума значень показників матеріальної, сервісної, емоційної і соціальної складових цінності становить величину сумарної цінності товару для кожної пари стейкхолдерів.

2. Сукупність величин сумарних цінностей складе значення спільної цінності для усіх учасників її творення.

У ході розгляду особливостей формування цінності продукції підприємств поліграфічної галузі установлено, що вони займають проміжне положення у ланцюгу створення цінності продукції для кінцевого споживача. Визначено СЦТ як систему цілісної сукупності управлінських, маркетингових та економічних інструментів впливу на процеси створення спільної цінності товару, що сприяє розвитку відносин підприємства-виробника зі споживачами, зростанню взаємної лояльності та вигоди, що дасть змогу підвищити економічну результативність їх діяльності. Встановлено, що на діяльність поліграфічних підприємств безпосередньо впливають додаткові фактори з боку як підприємств-споживачів, так і підприємств-постачальників. Визначено особливості формування цінності В2В-товарів, які полягають у такому: підприємства-споживачі встановлюють диференціатори (критерії відповідності встановленому цими підприємствами рівню якості), які вимірюють цінність продукції та свідчать про її метацінність. На цінність продукції промислового ринку впливають очікування кінцевих споживачів. Проведено їх аналіз, у результаті якого розроблено механізм формування СЦТ. Виділено етапи процесу формування цінності підприємства та виявлено взаємозв'язок цих етапів на різних рівнях готовності кінцевої продукції.

Досліджено еволюцію вивчення поняття "споживча цінність товару", що висвітлює трансформацію мети вивчення поняття цінності - від визначення пропорцій обміну товарів до отримання переваг для усіх учасників її творення, що надає можливість ефективного управління цінністю з позиції підприємств, розуміння сфер впливу на їх діяльність з метою досягнення кращого задоволення потреб споживачів.

У розділі 2 "Чинники формування споживчої цінності продукції поліграфічних підприємств" визначено вплив розвитку споживчої цінності поліграфічної продукції на динаміку та структуру її ринку в Україні, здійснено аналіз складових цінності пакувальної продукції з позиції споживачів промислового ринку, визначено споживчу оцінку показників формування цінності продукції флексографічних підприємств.

Досліджено чинники розвитку споживчої цінності упаковки (СЦУ) - основної продукції флексографічних підприємств. До найголовніших зовнішніх чинників віднесено такі: зростання використання споживчої упаковки у зростаючому ринку продуктів харчування в Україні; збільшення кількості упаковки на одиницю продукту; розвиток мереж роздрібної торгівлі; автоматизація процесів пакування та посилення вимог виробників до зовнішнього вигляду упакованих продуктів. Установлено, що внутрішні чинники відображають можливості декількох ланок ланцюга створення цінності, які забезпечують створення СЦУ; вони включають можливості імпорту основних і допоміжних матеріалів для флексодрукового виробництва, наявність виробників матеріалів та флексографічного обладнання, існування кваліфікованих фахівців та ін.

Окреслено історичні особливості розвитку флексографічного виробництва в контексті вивчення СЦУ. Установлено, що флексографічний спосіб виробництва використовують лише 4% підприємств національної економіки, що у грошовому вираженні забезпечує близько 40% потреб загального ринку поліграфії України. Визначено сучасні обсяги та структуру ринку поліграфічної продукції загалом та флексографічного сегмента в ньому (рис.2). На підставі проведених досліджень встановлено, що у 2010-2012 рр. місткість ринку поліграфії в Україні склала 318,9-397,4 млн. євро, а сегмента флексографії - 128,2-175,6 млн. євро.

Рис.2. Оцінка ринку поліграфії та сегменту флексографії в Україні [систематизовано автором на основі результатів дослідницької компанії Pira International]

З'ясовано, що сегмент харчової упаковки становить близько 70% усього ринку упаковки, при цьому серед усіх підгалузей харчової промисловості найбільш показовим щодо предмета вивчення цінності упаковки є молочний сегмент, що пояснюється рядом чинників. По-перше, саме для молочних продуктів, зважаючи на вимоги щодо їх пакування та зберігання, цінність упаковки є найвищою. По-друге, сегмент молокопродуктів у загальному обсязі виробництва продуктів харчової промисловості посідає третє місце (після м'ясної та хлібопекарської галузей), а частка витрат на молочні продукти становить 15% від загальних витрат споживачів на харчування. По-третє, для надзвичайно розвиненого асортименту товарів молочної продукції використовують широкий спектр різних видів пакувальних матеріалів, що дає змогу оцінити СЦУ різного походження.

Виконано аналіз тенденцій використання упаковки в кожній з підгалузей молочної промисловості, а саме: маслоробної, молочноконсервної, сироварної та виробництва продуктів з незбираного молока. Досліджено характеристики пакувальних матеріалів (фольги кашованої, пергаменту, еколіну, гнучкої поліетиленової плівки, багатошарових термоусадних пакетів та ін.), описано їх переваги та недоліки у використанні для пакування продуктів молочної галузі. Обґрунтовано доцільність вибору маслоробної підгалузі - основного споживача продукції флексографічних підприємств (ФП) - для подальших досліджень процесів формування споживчої цінності упаковки.

На підставі логістичного підходу доведено, що цінність пакувальної продукції формується з урахуванням двох груп чинників:

1) з орієнтацією на потреби та вимоги кінцевих споживачів;

2) з використанням можливостей усього ланцюга створення вартості, починаючи від видобутку матеріалів і закінчуючи нанесенням надруку. Відповідно до розробленої програми проведено дослідження, у ході якого розглянуто перший аспект цінності, що надають флексографічні підприємства споживачам упаковки промислового ринку (маслоробним підприємствам). Розроблено систему показників усіх видів цінності: матеріальної (захисні властивості упаковки, зручність на всіх етапах товароруху, технічні показники цінності упаковки, показники цінності її дизайну); сервісної (стабільність якості упаковки, надійність постачальника, максимально зручні для підприємства-виробника умови доставки, компетентність працівників підприємства-постачальника упаковки, послідовність, чесність, "резонанс цінностей"); емоційної (прив'язаність працівників підприємства-споживача до використання упаковки та роботи з її постачальником, індивідуальний досвід споживача в точках його взаємодії з компанією) та соціальної (дотримання чинного законодавства, провадження доброчинної діяльності, екологічні показники цінності упаковки, використання зв'язків з громадськістю, ефективність бізнес-процесів). Систематизовано визначені показники та зведено до єдиної одиниці вимірювання. Шляхом опитування експертів і методів нечіткої логіки визначено вагові коефіцієнти кожного показника та зведене значення кожного.

У ході висвітлення другого аспекту СЦУ проведено аналіз процесу формування СЦУ та визначено основні інструменти впливу на цей процес на рівні промислових і кінцевих споживачів (КС). Виявлено, що імпульс до створення спільної СЦУ має вигляд зворотної ланцюгової реакції: КС має свої вимоги до упаковки за певними показниками, які враховує виробник масла під час формування своїх вимог та завдань для ФП, яке, в свою чергу, ставить вимоги до виробника матеріалів і комплектуючих. Установлено, що КС більшою мірою висувають нові вимоги до якості та екологічності упаковки (матеріальної та соціальної цінності) на противагу споживачам-виробникам продуктів харчування, які натепер вимагають високої сервісної та емоційної складових СЦУ.

Сформульовано визначення: резонанс цінності - це стан відповідності між наданою виробником та сприйнятою споживачами цінністю, що виникає на основі узгодженості їх цілей, очікувань і вимог із реально отриманими результатами, що істотно підвищує оцінки і сприяє розвитку взаємовигідної співпраці; дисонанс цінності - це стан невідповідності між наданою виробником і сприйнятою споживачами цінністю, що виникає через конфлікт їх цілей, очікувань та вимог із реально отриманими результатами, який призводить до різкого зниження оцінок і припинення співпраці.

Проведено порівняльний аналіз отриманих значень цінності на рівнях ФП, виробників масла (ВМ) та КС, на основі якого виявлено причини виникнення резонансу та дисонансу цінності у ході її формування, а також визначено розриви між показниками цінності (рис.3).

Рис.3. Значення показників наданої та очікуваної споживчої цінності упаковки для промислового ринку

РЦ - розриви значень цінності

Установлено:

1) найвищими є значення цінності упаковки з точки зору ФП;

2) найменшого значення набувають розриви матеріальної цінності на рівні ВМ;

3) а найбільшого - соціальної цінності на рівні КС;

4) розриви споживчої цінності упаковки на рівні кінцевих споживачів враховують розриви не лише "ФП - ВМ", але і "ВМ - КС".

У розділі 3 "Розроблення механізму формування споживчої цінності продукції на поліграфічних підприємствах" сформовано концептуальну схему організаційно-економічного механізму формування споживчої цінності поліграфічної продукції; удосконалено методичний інструментарій оцінювання складових СЦУ; обґрунтовано шляхи впровадження та розвитку формування споживчої цінності упаковки як основи реалізації цілей ФП.

Сформульовано вихідні методичні положення розроблення механізму формування споживчої цінності упаковки, у яких передбачено необхідність урахування мультиатрибутивності СЦУ, багатоетапності наповнення її змісту, формування значної її частки на попередніх ланках ланцюга створення спільної цінності, відмінностей між сприйнятою та очікуваною споживчою цінністю з позицій учасників її творення (ФП, ВМ, КС).

Розроблено концептуальну схему механізму формування СЦУ на флексографічних та інших підприємствах ланцюга її творення (рис.4), що побудований на сформульованих методичних засадах, враховує принципи, рівні, послідовність та інструменти розвитку СЦУ, а також відводить ключову роль менеджеру в управлінні проектом на всьому шляху її формування від усвідомлення вимог замовників до надання спільної споживчої цінності.

Обґрунтовано доцільність розгляду кожного тиражу флексографічного виробництва як окремого проекту, оскільки він, по-перше, спрямований на виробництво унікального продукту; по-друге, ґрунтується на послідовній роботі ряду спеціалістів різних сфер діяльності з дотриманням вимог відповідних технологічних процесів; по-третє, має чітко-визначений бюджет та встановлені терміни виконання. Доведено необхідність покладання на менеджерів проекту додаткових функцій - планування, передбачення та контролю за виконанням кожного проекту з урахуванням того, що процес продажу поліграфічних товарів передує процесу їх виробництва.

Запропоновано ціннісно-орієнтовану організаційну структуру ФП, яка передбачає з боку його керівника орієнтацію діяльності усіх підрозділів на забезпечення принципів розвитку СЦУ, а з боку керівників цих підрозділів - на досягнення максимального рівня відповідної складової СЦУ. Упровадження такої організаційної структури на ФП сприятиме дотриманню базових організаційних принципів, що, в свою чергу, дозволить оптимізувати процеси прийняття рішень; реалізувати концепцію маркетингу співпраці, об'єднавши всіх учасників у єдину інтегровану групу тощо. Установлено, що технічне забезпечення системи співпраці найдоцільніше організувати на основі впровадження одного з програмних продуктів CRM; розроблено послідовність упровадження цієї системи з урахуванням специфіки роботи ФП, а саме: систем автоматизації маркетингу, продажу та обслуговування клієнтів, систем CRM+Інтернет, підтримання клієнтів і підтримки якості.

Розроблено процесну модель оцінювання показників споживчої цінності упаковки, яка ґрунтується на визначенні результуючих показників СЦУ; передбачає зниження розмірності досліджуваної ознаки (методом попарних кореляцій за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції Пірсона) з метою лаконічного пояснення багатовимірних даних; знаходження показників попарної кореляції на основі матриці значень показників; формування матриці зі значень попарних кореляцій для забезпечення подальших обчислень; визначення вагових коефіцієнтів методом усереднення основних показників і знаходження зваженого коефіцієнта.

Сформульовано рівняння залежностей величини кожного виду цінності від результатів функціонування процесів ФП, які виражаються визначеними показниками і ваговими коефіцієнтами цінності. Наприклад, рівняння залежності величини матеріальної цінності упаковки (Y_М (х)) від виробничих процесів матиме такий вигляд:

Y_М (х) = 0,006_•х₀+ 0,437_•х₀₁+ 0,112_•х₁+ 0,009_•х₂+ 0,009_•х₃+ 0,239 х₄+ 0,180_•х₅+ 0,009_•х₆

_,де х₀, х₀₁, х₁, х₂, х₃, х₄, х₅, х₆ - етапи процесу виробництва упаковки. На підставі результатів аналізу процесів формування кожного виду цінності знайдено їх слабкі місця та надано рекомендації щодо їх усунення. Визначено умови формування, залежності та системи рівнянь кожного виду цінності, а саме: матеріальної, сервісної, емоційної і соціальної. Окреслено шляхи збільшення спільної споживчої цінності упаковки для усіх учасників її формування на основі впровадження принципів підвищення цінності на всіх етапах її створення.

Розроблено дерево цілей ФП (рис.5), у якому мету вищого рівня визначено як розвиток СЦУ, а її досягнення ґрунтується на реалізації двох узгоджених цілей:

1) підвищення об'єктивних показників СЦУ (на основі удосконалення управління ФП на принципах розвитку СЦУ, формування ефективної роботи з постачальниками матеріалів, забезпечення високого рівня кваліфікації та мотивації працівників, розвитку результативного виробництва упаковки, досягнення соціальної відповідальності бізнесу);

2) формування бажаного сприйняття СЦУ (через створення довготривалих партнерських відносини зі споживачами, досягнення обізнаності споживачів щодо своїх вимог, нагромадженні позитивного досвіду споживання упаковки, забезпечення прагнення споживачів створити спільну цінність, розуміння соціальної відповідальності кожного споживача).

Визначено умови для успішного розвитку процесів, у яких закладаються окремі елементи цінності. Систематизовано суб'єктивні та об'єктивні чинники, а також їх вплив на формування та функціонування механізму розвитку споживчої цінності упаковки. Розроблено заходи, спрямовані на успішне функціонування запропонованого механізму на флексографічних підприємствах.

Упровадження механізму формування споживчої цінності упаковки стало основою збільшення її значень. Так, до впровадження цього механізму основні чотири процеси флексографічного підприємства забезпечували 0,702 бала цінності (при значенні частки витрат у собівартості 75,3%), а після - 1,67 (частка витрат у собівартості зросте на 5,2%). Тим самим значення СЦУ збільшиться на 42% (табл.1).

Таблиця 1. Результати впровадження механізму формування споживчої цінності упаковки

Зростання матеріальної цінності детермінує позитивну динаміку величини сервісної та емоційної її складових, що, в свою чергу, є передумовою зміцнення лояльності споживачів та зниження їх чутливості до ціни в середньому на 1,12 грн. / кг, а відповідно і збільшення показника прибутковості на 1,8%. Варто додати, що лояльність споживачів є чинником збільшення обсягів продажу упаковки та максимальної завантаженості виробничих потужностей, що є базою для зростання частки ринку в середньому на 4,5%.

Висновки