Організаційно-економічний інструментарій управління екологозбалансованим розвитком автотранспортного комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 502.15:349.6:656.13(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічний інструментарій управління екологозбалансованим розвитком автотранспортного комплексу

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Лямцев Олександр Вікторович

Суми - 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, професор Шапочка Микола Костянтинович, Сумський державний університет, професор кафедри економіки та бізнес-адміністрування.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Сич Євген Миколайович, Інститут економіки та менеджменту (Національний авіаційний університет), завідувач кафедри економіки;

кандидат економічних наук, Власенко Дмитро Олександрович, Конотопський інститут Сумського державного університету, доцент, завідувач кафедри економіки та управління.

Захист відбудеться «19» жовтня 2012 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.051.01 Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-209.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.

Автореферат розісланий «18» вересня 2012 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л. М. Таранюк.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Функціонування автотранспортного комплексу (АТК) має величезне значення для соціально-економічного розвитку країни. Разом із тим робота транспорту супроводжується низкою наслідків, що негативно позначаються на якості навколишнього середовища та здоров'ї населення. Інтенсивність впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище значно вища, ніж інших видів транспорту, і за існуючими оцінками становить близько 90% викидів токсичних речовин від загального обсягу викидів усіма видами транспорту.

Практично всі види техногенного впливу АТК на навколишнє середовище на цей час урегульовано неналежним чином. Прийняті раніше закони й інші нормативно-правові акти виявилися для умов АТК малодієвими, незважаючи на те, що в них поставлені досить прогресивні вимоги.

Розробленню теоретичних та практичних питань природоохоронної діяльності присвячені наукові праці багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених, а саме: І. Аксьонова, О. Амоші, О. Балацького, Г. Безбородова, Б. Буркинського, О. Веклич, Д. Власенка, П. Гащука, М. Говорущенка, Ю. Гутаревича, В. Диканя, А. Зайцева, В. Іванова, В. Коби, П. Котикова, Є. Кузнецова, П. Левковеця, В. Луканіна, В. Максимова, М. Маяка, Л. Мельника, А. Островцева, А. Редзюка, П. Рубанова, В. Рудзінського, Є. Сича, Ю. Трофименка, А. Туренка, С. Харічкова, М. Хвесика.

Аналіз структури управління природоохоронною діяльністю в Україні свідчить, що на цей час відсутня єдина й ефективна система галузевого управління охороною навколишнього середовища на автомобільному транспорті. Окремі питання охорони навколишнього середовища й відповідного контролю над природоохоронною діяльністю автотранспортних підприємств вирішуються територіальними підрозділами Державної автомобільної інспекції (ДАІ) та Транспортної інспекції (УТІ). Разом з тим, їх вплив обмежений певними відомчими рамками і, як наслідок, не може бути охарактеризований як продуктивний. Це ставить питання удосконалення управління природоохоронною діяльністю в АТК, зокрема його організаційно-економічного інструментарію.

Важливого значення при цьому набуває оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів на автотранспорті як складової частини більш загального завдання оцінки економічної ефективності природоохоронних інвестиційних проектів. Однак традиційний підхід (або його модифікації) до оцінки ефективності природоохоронних заходів носить загальний характер і може призвести до прийняття неправильних рішень у зв'язку з недостатнім урахуванням специфіки автотранспортної діяльності.

Необхідність розвитку науково-методичної бази управління природоохоронною діяльністю АТК взагалі й автотранспортних підприємств зокрема, удосконалення методів оцінки її ефективності, й визначила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у контексті Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук на 2009-2013 роки (Постанова президії НАН України від 25.02.2009 року № 55): пункт 4.1.7 - економіка природокористування й охорони навколишнього середовища; Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р. (Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2006 №1001); Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 №880-р); Транспортної стратегії України на період до 2020 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2010 №2174 р.). Дисертаційне дослідження відповідає тематиці наукових досліджень Сумського державного університету, а саме: «Фундаментальні основи забезпечення стійкого розвитку при переході до інформаційного суспільства» (№ держреєстрації 0108U000670), де автором проаналізовано соціально-економічні трансформації життя суспільства на основі вітчизняного досвіду здійснення господарської та автотранспортної діяльності на окремо взятій території.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні організаційно-економічного інструментарію управління екологозбалансованим розвитком АТК.

Реалізація мети обумовила необхідність вирішення таких основних завдань:

- здійснити оцінку впливу автотранспортного комплексу на навколишнє середовище за ступенем та характером;

- узагальнити методичні підходи до економічної оцінки впливу АТК на навколишнє середовище;

- проаналізувати існуючі системи й методи управління природоохоронною діяльністю в АТК;

- проаналізувати вплив територіальних органів управління автомобільним транспортом на природоохоронну діяльність АТК;

- дослідити характер природоохоронних заходів в АТК й узагальнити методичні підходи до оцінки їх економічної ефективності;

- обґрунтувати методичні підходи до вибору кращого варіанта природоохоронних заходів в основних елементах АТК.

Об'єкт дослідження - система управління екологозбалансованим розвитком АТК.

Предмет дослідження - еколого-економічні відносини, що виникають у процесах управління екологозбалансованим розвитком АТК.

Методи дослідження. Теоретичну та методичну основу дослідження становлять: сукупність методів та принципів наукового пізнання; законодавчі та нормативні документи; наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, що стосуються еколого-економічних аспектів вирішення проблеми екологозбалансованого розвитку автотранспортного комплексу. У процесі дослідження були застосовані такі методи: системного аналізу та ранжування для виявлення впливу АТК на стан навколишнього середовища та пріоритетності природоохоронних заходів; порівняльного аналізу та класифікації - для визначення складових економічного збитку від антропогенного впливу АТК на довкілля та методів управління природоохоронною діяльністю на автотранспорті; аналітичний - для оцінки еколого-економічного збитку від забруднення навколишнього середовища автотранспортним комплексом; дисконтування - при оцінці ефективності природоохоронних заходів в АТК.

Інформаційною базою дослідження є: ключові положення концепції сталого розвитку, результати еколого-економічних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, офіційні матеріали Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного комітету статистики та Міністерства інфраструктури України, дані інформаційної мережі Інтернет, публікації в періодичних виданнях, матеріали наукових конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

- обґрунтовано науково-методичний підхід до формування збалансованої системи еколого-економічних відносин між суб'єктами народного господарства на основі оцінки і перерозподілу результатів та витрат від екодиструктивної діяльності суб'єктів АТК та ефектів їх природоохоронних заходів;

удосконалено:

- методичний підхід до формування складових еколого-економічного збитку, який на відміну від існуючих, виділяє в якості факторів впливу специфічні, екодиструктивні матеріально-енергетичні об'єкти АТК, а в якості факторів сприйняття відповідні соціально-економічні суб'єкти та матеріально-технічні і природо-ресурсні об'єкти; це закладає основу для оцінки еколого-економічного збитку від негативного впливу АТК на навколишнє середовище;

набуло подальшого розвитку:

- методи оцінки економічної ефективності комплексу природоохоронних заходів в АТК, які на відміну від існуючих, передбачають врахування сукупності результатів та витрат (видатків і збитків), пов'язаних з функціонуванням не тільки пересувних, а й стаціонарних джерел забруднення навколишнього середовища;

- концептуальна схема управління витратами, яка на відміну від існуючих, формує три ключові напрями управління фінансовими потоками природоохоронного спрямування, а саме: на запобігання еколого-економічного збитку, на ліквідацію його наслідків, на компенсацію збитку.

- методичний підхід до ранжування природоохоронних заходів у системі АТК за інтегральним коефіцієнтом відносної переваги, який на відміну від існуючих враховує обмеженість фінансових ресурсів та значущість заходу на основі побудови матриці відносних переваг.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані у процесі реформування системи управління природоохоронною діяльністю в АТК. Запропоновані у дисертації методи можуть знайти застосування на автотранспортних підприємствах і підприємствах інфраструктури автомобільного транспорту під час розроблення природоохоронних інвестиційних проектів і при оцінці їх ефективності. Положення дисертації можуть застосовуватись у науково-дослідницькій роботі та навчальному процесі під час викладення курсів з економіки довкілля, менеджменту та економіки підприємства, при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних вказівок для студентів вищих навчальних закладів. Матеріали дисертаційного дослідження (теоретичні, методичні та практичні авторські розробки) впроваджені у навчальний процес Сумського державного університету під час викладання таких дисциплін: "Менеджмент", "Економіка підприємства", "Теорія еколого-економічного аналізу" (акт про впровадження від 25.10.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані тільки ті ідеї, положення й матеріали, які є результатом власних досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені й одержали схвальну оцінку на науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: Десятій щорічній Всеукраїнській науковій конференції «Екологічний менеджмент у загальній системі управління» (м. Суми, 2009 р.); науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів «Екологічні проблеми сталого розвитку» (м. Суми, 2009 р.); Першій науково-практичній конференції «Сталий розвиток екологічної безпеки суспільства в економічних трансформаціях» (м. Бахчисарай, 2009 р.); ІІ Международной научно-практической конференции (г. Минск, 2009 г.); 14-й Международной научно-практической конференции «Устойчивое экономическое развитие интеграции государства и бизнеса в современном обществе» (г. Москва, 2009 г.); Українській міжнародній конференції «Economical for Ecology» (м. Суми, 2010 р.); Науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів «Екологічні проблеми сталого розвитку» (м. Суми, 2011 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 12 наукових працях ( 5 із яких належать особисто автору), у тому числі у 5 статтях у наукових фахових виданнях та 7 тезах доповідей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 205 сторінок, серед них: основного тексту - 172 сторінки, 12 таблиць на 9 сторінках, 16 рисунків на 14 сторінках, 1 додаток на 2 сторінках, списку використаних джерел з 196 найменувань на 20 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету і завдання, сформульовано об'єкт, предмет і методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, визначено структуру роботи.

У першому розділі дисертації «Проблема забезпечення екологозбалансованого розвитку автотранспортного комплексу України» на основі аналізу результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених показано, що вплив автотранспорту на навколишнє середовище виражається у техногенному забрудненні всіх компонентів біосфери, але найбільшим є його внесок у забруднення атмосфери.

Автотранспорт є також основним джерелом шуму та вібрації, що негативно впливає на стан здоров'я населення, будинки та інженерні споруди, історичні пам'ятки і культурні цінності.

Функціонування автотранспорту в умовах недостатньо розвиненої транспортної інфраструктури призводить до різного роду ДТП, наслідки яких створюють реальну загрозу життю і здоров'ю громадян, завдають значних матеріальних збитків і спричиняють додатковий негативний вплив на довкілля.

Із розвитком ринкових відносин у структурі автотранспортної системи відбулися значні зміни, що спричиняють зростання рівня забруднення. Різко зросла кількість автомобілів особистого користування. Крім наявних АТП з виробничою базою, укомплектованих автомобілями, які за основними показниками на 10-12 років відстають від автомобілів, що експлуатуються в економічно розвинених країнах, з'явилися у великій кількості комерційні автотранспортні підрозділи з парком автомобілів, що також не відповідають сучасним екологічним вимогам.

Вплив автотранспорту на довкілля необхідно оцінювати комплексно як сукупний вплив усього автотранспортного комплексу з його рухомими і стаціонарними джерелами забруднення. На рис. 1 наведені основні складові рухомих та стаціонарних джерел забруднення навколишнього середовища підрозділами АТК.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Джерела забруднення навколишнього середовища підрозділами автотранспортного комплексу

Задекларований Україною перехід до сталого розвитку передбачає необхідність удосконалення управління екологозбалансованим розвитком АТК. Важливу роль при цьому відіграє організаційно-економічний інструментарій управління природоохоронною діяльністю АТК.

У другому розділі «Науково-методичні основи формування організаційно-економічного інструментарію управління екологозбалансованим розвитком АТК» проаналізовано науково-методичні основи управління в АТК та методичні підходи до екологоорієнтованого управління.

Аналіз свідчить, що важливу роль в управлінні природоохоронною діяльністю відіграють економічні методи та інструменти, які прямо чи опосередковано пов'язані з оцінкою еколого-економічного збитку, заподіяного внаслідок екодеструктивного впливу АТК на навколишнє середовище.

Вплив АТК на довкілля спричиняє, як свідчать дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, значний еколого-економічний збиток. Це безперечно, але, на наш погляд, доцільно було б говорити перш за все про екологічний збиток, який є первинним проявом негативного впливу АТК на природну і техногенну системи та стан здоров'я населення. А вже економічна оцінка цього прояву є еколого-економічним збитком.

Первинний прояв у вигляді натуральних збитків людині і суспільству, матеріально-технічним засобом і штучним спорудам, природному середовищу (живій і неживій природі) поки що неможливо в повній мірі оцінити економічно. Тобто, екологічний збиток від забруднення автотранспортного комплексу більш масштабний і його економічна оцінка потребує додаткових комплексних досліджень.

Процес формування збитку здійснюється шляхом техногенного матеріального та енергетичного впливу автотранспортного комплексу на навколишнє середовище. Матеріальний вплив проявляється в забрудненні навколишнього середовища зваженими твердими та газоподібними речовинами, а енергетичний - це теплота, шум, вібрація, світло, електромагнітні та інші забруднення, що виникають в результаті діяльності АТК.

На основі еколого-економічного збитку ґрунтується прийнятий в дисертації метод оцінки ефективності природоохоронних заходів, який, на наш погляд, доцільно використовувати на автотранспорті.

Кожен із інших методів, зокрема опосередкованої оцінки, та оцінки, орієнтованої на результат, має як позитивні сторони, так і певні недоліки, що визначає відмінності в галузі їх застосування. Так, незважаючи на привабливість методів опосередкованої оцінки, які орієнтовані на ринкові умови господарювання, вони, на наш погляд, малопридатні для оцінки ефективності природоохоронних заходів на автотранспорті. Це обумовлено, перш за все, складністю оцінки вартості ресурсів повітряного басейну і їх відносною невичерпністю та безмежністю. Тому в дисертації прийнятий саме такий підхід, який ґрунтується на оцінці економічного збитку, заподіяного АТК.

Сутність управління природоохоронною діяльністю на автотранспорті можна охарактеризувати як процес впливу на виробництва автотранспортних послуг з метою збереження стійкої рівноваги екосистем та зменшення негативного впливу антропогенних транспортних факторів на довкілля. Це визначення ґрунтується на загальних підходах і основних принципах сталого розвитку. економічний автотранспортний природоохоронний

Основними функціями управління природоохоронною діяльністю як на автотранспорті, так і в інших сферах господарської діяльності є аналіз, облік і контроль наявності та використання природних ресурсів, оцінки стану і характеру забруднення довкілля, планування і організація природоохоронних заходів. Що стосується методів управління природоохоронною діяльністю на автотранспорті, то існує декілька різновидів їх класифікації. У дисертації запропонована їх така класифікація: нормативно-правові, адміністративні, соціально-психологічні, організаційні, економічні, фінансові, освітньо-тренингові (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Система організаційно-економічних методів управління природоохоронною діяльністю в АТК

Екологізація АТК вимагає удосконалення не лише технічного стану автотранспортних засобів, якості пального та автомобільних доріг, а й системи галузевого управління автотранспортом.

З метою виявлення ступеня та характеру впливу органів управління на природоохоронну діяльність АТК було проведене анкетне опитування керівників та фахівців автотранспортних підприємств у місті Харкові різних форм власності.

Лише 25% опитаних відзначили ефективність контролю з боку УТІ і 32% з боку ДАІ, а близько 50% заявили, що не відчувають контролю взагалі. Таким чином, вплив АТК на довкілля недостатньо урегульований і потребує удосконалення системи організаційно-економічного інструментарію управління природоохоронною діяльністю на автотранспорті. Причому доцільним і необхідним є комплексний територіально-галузевий підхід, що передбачає першочергове використання економічних інструментів управління. Концептуальна схема управління витратами природоохоронного спрямування в АТК наведена на рис. 3.

Деякі з економічних інструментів, зокрема плата за забруднення, певною мірою уже задіяні в механізмі управління природоохоронною діяльністю, тому з метою його вдосконалення доцільно, на наш погляд, задіяти такі інструменти:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Концептуальна схема управління витратами природоохоронного спрямування в АТК

- екологічний податок. Для забезпечення його відповідності обсягу викидів шкідливих речовин і еколого-економічному збитку доцільно стягувати податки на АЗС (під час придбання пального), включивши його в ціну. Цей податок повинен перераховуватися в регіональний екологічний фонд і має бути не меншим, ніж нижній рівень питомого збитку, заподіяного викидами автотранспортних засобів. Для визначення питомого збитку можуть бути використані методичні розробки сумської наукової школи економіки природокористування;

- ціноутворення. Включення екологічного податку в ціну пального дозволить диференційовано враховувати екологічні характеристики його різних марок. Тобто підвищаться ціни на пальне з низьким октановим числом і більш токсичними викидами, що забезпечить значний стимулюючий ефект. На сьогодні більш вигіднішими в експлуатації є автомобілі, що використовують більш дешеве низько октанове пальне і завдають найбільшого збитку довкіллю. Зміна структури ціни зробить економічно більш вигідними автомобілі з менш токсичними викидами шкідливих речовин;

- штрафні санкції за понаднормативний викид шкідливих речовин. З метою контролю обсягу викидів доцільним є створення системи стаціонарних і пересувних постів інструментального контролю з повноваженнями накладення штрафних санкцій за перевищення гранично допустимого рівня викидів. Має сенс організовувати такі пункти на постах ДАІ. Рівень штрафних санкцій повинен бути кратним гранично допустимим викидам, причому шкала штрафів має бути прогресивною. Тобто повторний штраф вищий за попередні. Штрафні санкції можуть бути встановлені і за реалізацію неякісного палива;

- пільги. З метою зменшення токсичних викидів доцільно використовувати систему пільг, тобто звільнення (повне або часткове) від екологічного податку при встановленні на автомобілях природоохоронного обладнання (каталітичних нейтралізаторів, допалювачів, фільтрів, уловлювачів тощо). Також можна розглядати можливість прискореної амортизації обладнання та природоохоронних засобів, що забезпечують зменшення викидів та концентрації токсичних речовин;

- покращення контролю територіальних органів УТІ та ДАІ за автомобільним транспортом. Доцільно створити в структурі УТІ спеціальний підрозділ, який би окремо, або разом із ДАІ, здійснював контроль за природоохоронною діяльністю на автотранспорті. Причому такий контроль необхідно здійснювати не лише при видачі ліцензії чи на лінії, а й при перевірці стану виробничих ділянок АТП та здійсненні заходів щодо запобігання забрудненню довкілля. Фінансування такого підрозділу повинне здійснюватися з екологічного фонду;

- екологічні фонди. Доцільним є створення регіональних екологічних фондів автотранспортного комплексу, що забезпечить концентрацію і цільове використання коштів на природоохоронні заходи в автотранспортному комплексі регіону.

У третьому розділі «Формування системи управління еколого збалансованим розвитком АТК в регіоні» зазначається, що забезпечення екологічної безпеки і зменшення еколого-економічного збитку від автотранспортного забруднення потребує застосування комплексу природоохоронних заходів. Тобто, із переліку існуючих заходів необхідно вибрати такі, які б забезпечували найбільший природоохоронний ефект. Існують різні класифікації природоохоронних заходів на автотранспорті, але здебільшого фахівці розділяють їх на 4 групи: організаційно-правові, конструктивно-технічні, архітектурно-планувальні та експлуатаційні. Така класифікація не повною мірою враховує специфіку автомобільного транспорту і потребує уточнення. У зв'язку з цим пропонуємо таку класифікаційну схему природоохоронних заходів в АТК (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Класифікаційна схема природоохоронних заходів

Цю класифікаційну схему можна перетворити в пошукове дерево цілей, якщо за мету поставити вибір найбільш доцільного варіанта природоохоронної діяльності. Вибір таких варіантів можна здійснювати за допомогою оцінки їх відносної переваги шляхом розрахунку відповідних коефіцієнтів. Вибір здійснюється таким чином:

- будується нормативне дерево цілей природоохоронних заходів, де кожній із гілок присвоюється коефіцієнт відносної переваги (від 0 до 1). Ці коефіцієнти визначаються групою експертів. При цьому можливі такі ефективні методи експертних оцінок, як методи «Делфі», мозкова атака та ін.;

- сумарний коефіцієнт переваги для кожного рівня галузей повинен дорівнювати одиниці;

- для кожного з варіантів природоохоронної діяльності визначається інтегральний коефіцієнт переваги як їх добуток по вертикалі - за галузями дерева цілей;

- кінцевий висновок про найбільш пріоритетні варіанти природоохоронних заходів здійснюється шляхом зіставлення отриманих інтегральних коефіцієнтів переваги;

- найбільш ефективними будуть варіанти, в яких інтегральні коефіцієнти переваги найбільші, тобто критеріями вибору буде максимальне значення добутку інтегральних коефіцієнтів переваги.

Такий підхід, як правило, поширюється на певний період часу, без урахування перспективи. Тому для вибору найбільш пріоритетних варіантів природоохоронних заходів може бути використаний метод динамічного програмування.

Як критерій найбільш доцільно прийняти максимум чистого дисконтованого доходу від реалізації комплексу природоохоронних заходів. Тоді цільова функція матиме вигляд

Цільова функція:

(1)

(2)

де: - питомий чистий дисконтований дохід від реалізації k-го заходу природоохоронної діяльності в -му році;

- рівень зниження питомого еколого-економічного збитку від реалізації одиниці k-го заходу в -му році;

- інвестиції на одиницю k-го заходу в -му році;

- питомі експлуатаційні витрати з k-го заходу в -му році;

- рік завершення реалізації k-го заходу;

- рік початку реалізації k-го природоохоронного заходу;

- коефіцієнт дисконтування;

- кількість транспортних засобів.

Запропонований підхід дозволяє визначити та обґрунтувати пріоритетний перелік природоохоронних заходів на автотранспорті як на даний момент часу, так і на перспективу.

Для оцінки ефекту природоохоронної діяльності на автопідприємствах можна використати показник «чиста поточна вартість» проекту (NPV), який враховує величину відверненого еколого-економічного збитку, та витрати на реалізацію природоохоронних заходів.

Для оцінки величини відверненого еколого-економічного збитку в результаті впровадження обґрунтованих в дисертації природоохоронних заходів в АТП м. Харкова, вважаємо за доцільне використати «Методику определения предотвращенного экологического ущерба» (Ленкомэкология - СПб, 2000).

За нашою оцінкою відвернений річний еколого-економічний збиток складе для м. Харкова 1,95 млн грн. При цьому очікуваний еколого-економічний ефект при застосуванні каталітичних нейтралізаторів складае 7,3 млн грн, а фільтрів з пристроями регенерації - 7,5 млн грн., (табл. 1)

Таблиця 1 Очікуваний еколог-економічний ефект від впровадження природоохоронних заходів

Природоохоронні заходи	Питомі витрати грн/од.	Ступінь очищення відпрацьованих газів, %	Питомий відвернений еколого-економічний збиток, грн/авто	Очікуваний еколого-економічний ефект, млн грн
Каталітичні нейтралізатори	1500	до 50	57	7,3
Фільтри	1200	до 35	74,1	7,5

Таким чином, застосування запропонованих природоохоронних заходів економічно доцільне і суттєво зменшить рівень забруднення атмосферного повітря.

Висновки

1. Аналіз літературних джерел і результатів досліджень українських і зарубіжних вчених, а також проведений у дисертації аналіз статистичних даних дозволили визначити характер й оцінити ступінь негативного впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище й людину. При цьому виділено та структурно подано у взаємозв'язку два види джерел забруднення АТК: стаціонарні й пересувні.

2. Дослідження існуючої структури управління природоохоронною діяльністю свідчить, що сьогодні на автомобільному транспорті відсутня єдина ефективна система управління охороною навколишнього середовища. Окремі питання охорони навколишнього середовища вирішуються у територіальних підрозділах Української транспортної інспекції та в органах ДАІ. Однак можливості впливу цих організацій на автотранспортні підприємства є обмеженими економічно й функціонально. У зв'язку із цим у дисертації обґрунтовано необхідність розширення повноважень спеціальної служби УТІ, яка разом із ДАІ здійснює контроль за природоохоронною діяльністю автотранспортних підприємств і підприємців у галузі автомобільних перевезень. Визначено функції служби й уточнено об'єкти контролю.

3. Використання економічних методів управління природоохоронною діяльністю прямо або опосередковано пов'язане з оцінкою еколого-економічного збитку, який завдається автотранспортним комплексом довкіллю. Неоднозначність трактування категорії "екологічний збиток" обумовила доцільність уточнення у дисертації цього поняття у співвідношенні з поняттями "екологічні витрати", "відтворювальні витрати" і "попереджувальні витрати". Запропоновано схему формування економічного ефекту природоохоронних заходів.

4. Проведений аналіз свідчить, що природоохоронна діяльність автотранспортних підприємств, і в ще більшій мірі індивідуальних підприємців, не має системного характеру. Відрахування в екологічні фонди здійснюють тільки великі підприємства (у Харкові це менше 20% від загальної кількості автотранспортних підприємств). Для покращення екологічного контролю доцільно в структурі УТІ створити спеціальний підрозділ, який би фінансувався з регіонального екологічного фонду. Визначено пріоритетні напрямки природоохоронної діяльності на автомобільному транспорті.

5. Дослідження показали, що на сьогодні найбільшого поширення в управлінні природоохоронною діяльністю на автомобільному транспорті одержали нормативно-правові методи. Разом з тим ці методи мають обмежену сферу використання і не виконують компенсаційної й відтворювальної функції. У зв'язку з цим найбільш перспективними є економічні методи. У дисертації обґрунтовується доцільність створення регіональних екологічних фондів автотранспортного комплексу, сформованих за рахунок стягнення екологічного податку, нарахування штрафів за понаднормативні викиди шкідливих речовин, від прискореної амортизації природоохоронного обладнання та інших цільових внесків. Визначений склад платників екологічного податку, а також обґрунтована можливість включення цього податку в ціну палива, що використовується, з подальшим його спрямуванням коштів у регіональний екологічний фонд.

6. Проведене на автотранспортних підприємствах дослідження змісту природоохоронної діяльності дозволяє дійти висновку про необхідність групування заходів природоохоронного призначення. Подібне групування виконане у дисертації з описом інформаційної бази оцінки ефективності цих заходів щодо кожної групи.

7. У дисертації запропоновано методичний підхід до вибору найбільш перспективних природоохоронних заходів на автомобільному транспорті, що передбачає експертну оцінку їх значимості.

8. На основі аналізу методичних підходів до оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів у дисертації застосовано методи безпосередньої оцінки, що дозволяє найбільш адекватно визначити ефективність цих заходів на автомобільному транспорті.

Виконані розрахунки відверненого еколого-економічного збитку, ефективності природоохоронних заходів та нових видів дорожнього покриття показали достатню універсальність і простоту оцінки на основі запропонованих у дисертації методів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шапочка М. К. Еколого-економічні аспекти розвитку транспортних систем / М. К. Шапочка, О. В. Лямцев // Механізм регулювання економіки. - 2008 - №3. - С. 62-67. Особистий внесок: проаналізовано еколого-економічні проблеми транспортних систем, особливості й фактори їх впливу на стан довкілля та можливі шляхи зменшення такого впливу.

2. Шапочка М. К. Напрямки та перспективи екологізації транспортних систем / М. К. Шапочка, О. В. Лямцев // Вісник Сумського державного університету -2009. - №1 (85).- С. 85-93. Особистий внесок: обґрунтовано напрямки та перспективи екологізації транспортних систем України.

3. Шапочка М. К. Методичні підходи до моделювання викидів автотранспорту / М. К. Шапочка, О. В. Лямцев, В. І. Вороненко // Механізм регулювання економіки, 2009. - №4,Т.1 (43). - С.212-215. Особистий внесок: представлено методичні підходи до моделювання викидів автотранспорту з метою зменшення екологічного навантаження.

4. Лямцев О. В. Методичні підходи до вибору пріоритетних варіантів природоохоронних заходів на автотранспорті / О. В. Лямцев // Механізм регулювання економіки. - 2010. - №4. - С. 238-242.

5. Лямцев О. В. Організаційно-економічний інструментарій забезпечення екологозбалансованого розвитку автотранспортного комплексу / О. В. Лямцев // Механізм регулювання економіки. - 2012. - №1. - С. 217-221.

Матеріали наукових конференцій

6. Лямцев О. В. Экономические инструменты механизма управления природоохранной деятельностью на автотранспорте/ О. В. Лямцев / материалы 2 Международной научно-практической конференции, Минск, 19-20 мая 2009. - Минск, 2009. Том 2. - С. 82-83.

7. Лямцев О. В. Экономические инструменты экологизации автотранспорта как составляющей устойчивого развития / О. В. Лямцев /: материалы 14-й Международной научно-практической конференции /Устойчивое экономическое развитие интеграции государства и бизнеса в современном обществе: - М. :ГУУ/, 2009. - Вып. 2 - С.167-174.

8. Шапочка М. К., Методи управління природоохоронною діяльністю на автотранспорті / М. К. Шапочка, О. В. Лямцев // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали наук.-практ. конф., м. Бахчисарай, 16-17 квітня 2009 р. / НДІ сталого розвитку та природокористування. - Сімферополь: СОНАТ. - НДІ СРП, 2009. - С. 177-179. Особистий внесок: систематизовано методи управління природоохоронною діяльністю на автотранспорті.

9. Лямцев О. В. Організаційно-економічні інструменти управління природоохоронною діяльністю на автотранспорті / О. В. Лямцев // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: збірник тез доповідей Десятої щорічної всеукраїнської наукової конференції, 21-22 квітня 2009 р. - Суми : СумДУ, 2009. - Ч.1. - С. 184-187.

10. - Лямцев О. В. Учет экологического фактора в организации транспортных систем / О. В. Лямцев, А. А. Патютько // Екологічні проблеми сталого розвитку: збірник тез доповідей науково-технічної конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів, 21-24 квітня 2009 р. - Суми : СумДУ, 2009. - Ч. 2. - С. 152-153. Особистий внесок: обґрунтовано обов'язкове врахування екологічного фактора в організації системи міського транспорту.

11. Shapochka M. K., Optimization of fuel consumption and decrease of transport vehicles emissions// М. К. Shapochka, О. V Liamtsev / Українська міжнародна конференція «Economical for Ecology», Суми., 2010. - Суми. Особистий внесок: На основі оптимізації споживання пального обґрунтовано зменшення емісій транспортних засобів.

12. Лямцев О. В. Використання альтернативних видів моторного пального як чинник вирішення екологічних проблем / О. В. Лямцев, Р. П. Штирхун // Екологічні проблеми сталого розвитку: збірник тез доповідей науково-технічної конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів, Суми, 18-22 квітня 2011 р. - Суми: СумДУ, 2011. - Ч.2. - С. 145-147. Особистий внесок: проаналізовано переваги використання альтернативних видів моторного пального на автотранспорті.

Анотація

Лямцев О.В. Організаційно-економічний інструментарій управління екологозбалансованим розвитком автотранспортного комплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Сумський державний університет. - Суми, 2012.

Дисертація присвячена обґрунтуванню науково-методичних підходів до удосконалення організаційно-економічного інструментарію управління екологозбалансованим розвитком автотранспортного комплексу.

У зв'язку із задекларованим Україною переходом до сталого розвитку постала необхідність удосконалення системи управління національним автотранспортним комплексом, яка б враховувала його екодеструктивний вплив на навколишнє середовище та дала б змогу задіяти мотиваційний інструментарій зменшення цього впливу та систему компенсації завданих еколого-економічних збитків.

Доведено, що негативний вплив автотранспортного комплексу на довкілля та здоров'я людини необхідно розглядати комплексно з урахуванням впливу стаціонарних та пересувних джерел. З цієї позиції в дисертації запропоновано науково-методичний підхід до оцінки еколого-економічного збитку від функціонування стаціонарних і пересувних джерел забруднення, який виділяє в якості факторів впливу специфічні екодеструктивні матеріально-енергетичні об'єкти АТК, а в якості факторів сприйняття відповідні соціально-економічні суб'єкти та матеріально-технічні і природно-ресурсні об'єкти.

Запропоновано систему управління природоохоронною діяльністю в АТК з урахуванням принципів екологозбалансованого розвитку шляхом формування підсистеми еколого-економічних відносин між суб'єктами народного господарства на основі оцінки і перерозподілу результатів та втрат від екодеструктивної діяльності суб'єктів АТК та ефектів їх природоохоронних заходів. Оптимізацію ефективності пропонується здійснювати на основі розробленого методичного підходу до вибору найбільш ефективних природоохоронних заходів в автотранспортному комплексі.

Практична значущість дисертації полягає у розробленні таких напрямів управління фінансовими потоками природоохоронного призначення, які можуть бути використані при формуванні системи управління природоохоронною діяльністю в АТК, а також враховані автотранспортними підприємствами при реалізації природоохоронних інвестиційних проектів.

Ключові слова: автотранспорт, автотранспортний комплекс, екологозбалансований розвиток, екодеструктивний вплив, еколого-економічний збиток, природоохоронні заходи, управління екозбалансованим розвитком.

Аннотация

Лямцев А.В. Организационно-экономический инструментарий управления экологосбалансированным развитием автотранспортного комплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Сумский государственный университет, Сумы, 2012.

Диссертация посвящена обоснованию научно-методических подходов к усовершенствованию организационно-экономического инструментария управления экологосбалансированным развитием автотранспортного комплекса.

В связи с задекларированным Украиной переходом к устойчивому развитию возникла необходимость совершенствования системы управления национальным автотранспортным комплексом, которая должна учитывать его экодеструктивное влияние на окружающую среду и позволит задействовать мотивационный инструментарий уменьшения этого влияния и систему компенсации причиненных эколого-экономических ущербов.

Функционирование АТК в условиях интенсивного роста общего количества автотранспортных средств связано с ростом антропогенной нагрузки на окружающую среду, что негативно отражается на ее качестве и здоровье человека. Необходимость совершенствования системы управления природоохранной деятельностью в АТК обусловлена, прежде всего, отсутствием единой и эффективной системы управления охраной окружающей среды на автотранспорте.

Традиционное экономическое обоснование эффективности природоохранных мероприятий на автотранспорте носит общий характер, что не всегда способствует принятию правильных управленческих решений. Доказано, что негативное влияние автотранспортного комплекса на окружающую среду и здоровье человека необходимо рассматривать комплексно, учитывая влияние стационарных и передвижных источников. С этой позиции в диссертации разработан научно-методический подход к оценке эколого-экономического ущерба от функционирования стационарных и передвижных источников загрязнения, который выделяет в качестве факторов влияния специфические экодеструктивные материально-энергетические объекты АТК, а в качестве факторов восприятия соответствующие социально-экономические субъекты и материально-технические и природно-ресурсные объекты.

Предложена система управления природоохранной деятельностью в АТК, учитывающая принципы экогосбалансированного развития и эколого-экономические отношения между субъектами народного хозяйства на основе оценки и перераспределения результатов и потерь от экодеструктивной деятельности субъектов АТК и эффектов их природоохранных мероприятий. Значительное внимание уделено обоснованию и формированию системы организационно-экономических методов управления природоохранной деятельностью, которые можно условно разделить на административные, социально-психологические, организационные, экономические, финансовые, образовательно-тренинговые.

Оптимизацию эффективности комплекса природоохранных мероприятий предлагается осуществлять на основе предложенного метода выбора наиболее эффективных природоохранных мероприятий в АТК. Сформирована целевая функция и рассчитан максимальный чистый дисконтированный доход для наиболее эффективных природоохранных мероприятий.

Практическая значимость диссертации состоит в разработке таких основных направлений управления финансовыми потоками природоохранного назначения, которые направлены на предотвращение эколого-экономического ущерба, ликвидацию его последствий и компенсацию. Результаты исследования могут быть использованы при совершенствовании существующей системы управления природоохранной деятельностью в АТК, а также учтены автотранспортными предприятиями при реализации природоохранных инвестиционных проектов.

Ключевые слова: автотранспорт, автотранспортный комплекс, экологозбалансованное развитие, экодеструктивное влияние, эколого-экономический ущерб, природоохранные мероприятия, управление экозбалансированным развитием.

Summary

Lyamtsev O. V. Organizational-economic management instruments for ecologically balanced development of transport complex. - Manuscript.

Dissertation for the Degree of Candidate of Economic Sciences, specialty 08.00.06 - Economics of Natural Resources and Environment. - Sumy State University. - Sumy, 2012.

The thesis is devoted to the scientific and methodological approaches to improving organizational and economic management instruments for ecologically balanced development of transport complex.

In connection with declared by Ukraine transition to sustainable development it was necessary to improve the system of management of the national transport complex, which would take into account his ecologically destructive impact on the environment and would allow employ motivational tools to reduce this impact and compensation system for ecological and economic damage.

It is shown that the negative impact of transport on the environmental and human health should be considered comprehensively with the influence of stationary and mobile sources. From this position in the dissertation research and methodical approach to evaluation of environmental and economic damage caused by operation of stationary and mobile sources of pollution, which are identified as factors influencing specific ecologically destructive material and energy facilities ATK and perceptions as factors relevant socioeconomic agents and logistical and natural resource objects.

The system of environmental management in the transport complex is based on principles of ecologically balanced development by forming subsystem environmental and economic relations between economic agents based on the assessment results and redistribution and loss of activity of ecologically destructive transport complex and effects of environmental measures. Optimization of the performance of proposed approach is promised to do base on methodical approaches to the selection of the most effective environmental protection measures in the road transport sector.

The practical significance of the thesis is the development of areas of financial flows environmental purposes, which can be used in the formation of environmental management in transport complex, and included transport companies in the implementation of environmental investment projects.

Keywords: vehicles, transport complex ecologically balanced development, ecologically destructive impact, ecological and economic damage, environmental protection, management for ecologically balanced development.



Підписано до друку 17.09.2012 р.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк.1,1. Обл.-ви. Арк. 0.9. Тираж 100 пр. Зам. №

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007.

Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.

Размещено на Allbest.ru