Короткострокове кредитування сільськогосподарських підприємств під оборотні активи

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Реформування національної економіки, динамічний розвиток аграрної галузі значною мірою залежать від ефективної кредитної політики, метою якої є забезпечення розширеного відтворення суб'єктів господарювання, нарощування ними обсягів конкурентоспроможної продукції за рахунок їх доступу до кредитних ресурсів на ринку кредитних послуг.

Процес глобалізації економіки ускладнює взаємовідносини між національною економікою і світовим господарством, безпосередньо впливає на умови реалізації кредитної політики. Кредитна політика стає обов'язковою умовою підвищення ефективності національної економіки, зміцнення її позицій у світовій економіці. За сучасних умов господарювання кредитна політика як складова макроекономічної політики повинна забезпечувати цілі, завдання, вибір методів та механізмів її реалізації.

Завдання статті полягає в дослідженні стану кредитування, рівня рентабельності, розміру і структури державної підтримки сільськогосподарських підприємств Черкаської області за 2010-2014 рр.

Теоретичні дослідження, що представлені у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі, дали можливість встановити, що до цього часу не сформовані єдині підходи щодо розкриття ролі кредиту у відтворювальному процесі, який би відповідав ринковим умовам господарювання. Результати дослідження цієї проблеми різними економічними школами розглядаються в різній площині, що потребує подальшого вирішення цієї проблеми, враховуючи, що за сучасних умов кредит переважно обслуговує потреби тих галузей національної економіки, які мають прискорену швидкість обертання оборотних активів і високий рівень рентабельності [1].

Методика досліджень. Основою дослідження є системний метод пізнання закономірностей кредитування сільськогосподарських підприємств за сучасних умов господарювання. У процесі дослідження використано такі наукові методи як: абстрактно-логічний, емпіричний, рядів динаміки, індексний, факторного аналізу а також метод групування щодо вирішення проблем кредитування сільськогосподарських підприємств. Об'єктом дослідження є сільськогосподарські підприємства Черкаської області.

Результати досліджень. Суб'єктам господарювання аграрної галузі притаманні особливості відтворювального процесу, внаслідок чого виникає необхідність виваженого підходу щодо напрацювання стратегії і тактики кредитної політики. Ефективна кредитна політика для сільськогосподарських підприємств полягає в забезпеченні нарощування виробництва конкурентноспроможної сільськогосподарської продукції, враховуючи наступні специфічні особливості аграрного виробництва: сезонність виробництва; часовий лаг між затратами виробництва і отриманням виручки від реалізації; розрив між робочим періодом і періодом виходу продукції та отриманням виручки від реалізації; вплив кредитування на фінансові результати діяльності; забезпечення обґрунтованого прогнозу щодо динаміки нарощування обсягів виробництва та реалізації продукції; стійкість нарощування обсягів конкурентоспроможної продукції; доступ виробників сільськогосподарської продукції до міжнародних ринків збуту [2].

З огляду на такі специфічні особливості аграрного виробництва зростає роль банківського кредиту, основою якого є доступ сільськогосподарських товаровиробників до банківських запозичень на ринку кредитних ресурсів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва, створення для них якісного макро і мікроекономічного середовища.

Вплив кредитної політики тісно пов'язаний з вирішенням проблем системи кредитування з урахуванням особливостей аграрного виробництва. Під системою кредитування розуміється сукупність елементів, що базуються на фундаментальних властивостях кредиту і функціях комерційних банків, принципах і механізмі кредитування, спрямованих на розширене відтворення в сільському господарстві (рис. 1).

Система кредитування сільськогосподарських підприємств за сучасних умов господарювання об'єднує три блоки: фундаментальний, кредитний та організаційно-економічний. Фундаментальний блок системи кредитування охоплює аналіз і узагальнення теоретичних досліджень щодо ролі кредиту, як економічної категорії, суб'єктів і об'єктів кредитних відносин.

Кредитний блок є важливою складовою системи кредитування сільськогосподарських підприємств. До цього блоку відносять: кредитну політику НБУ, кредитну політику комерційних банків, хеджування страхових ризиків.

Рис. 1. Система кредитування сільськогосподарських підприємств

У 2000 р., паралельно з проведенням аграрної реформи, в Україні запроваджено механізм державної підтримки аграріїв через здешевлення кредитів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2000 р. №398 [3]. В основу цього механізму закладено здешевлення відсоткових ставок за банківські кредити. Часткове відшкодування кредитних ставок сільськогосподарським підприємствам за рахунок бюджетних коштів за своєю сутністю не є ринковою акцією, оскільки її базовими принципами є державне регулювання функціонування ринку фінансових послуг. Однак, такі компенсаційні виплати деякою мірою сприяли розблокуванню кредитування сільськогосподарських підприємств, розширили їх доступ до кредитних ресурсів на ринку кредитних послуг. Пільгове кредитування сільськогосподарських підприємств перебуває під впливом макроекономічних факторів, найбільш істотними з яких є: стійкість національної валюти; ступінь інтеграції національної економіки у світову; загальний економічний ріст; державне регулювання ринку продовольства; залежність від експортного потенціалу; забезпечення цінового паритету між сільськогосподарською і промисловою продукцією.

В той же час, за досліджуваний період пільгові кредити для сільськогосподарських підприємств практично призупинені. Причиною цьому є загострення кризових явищ, зростання облікової ставки НБУ, а натомість і ставок комерційних банків за кредитами, що обмежує доступ аграріїв до кредитів на ринку кредитних послуг (табл. 1).

Табл. 1

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Найважливішим показником системи кредитування сільськогосподарських підприємств є обсяги видачі банківських кредитів. Розмір короткострокових банківських кредитів під оборотні активи за досліджуваний період по сільськогосподарським підприємствам Черкаської області має тенденцію до скорочення. За період дослідження (2006 - 2014 рр.) зростання обсягів виданих кредитів під оборотні активи мало місце в 2009 р. Сума короткострокових банківських кредитів у 2009 р. порівняно з 2008 р. зросла на 8,0%. В останні роки в зв'язку з фінансовою скрутою банківське кредитування під оборотні активи скорочується. Зокрема, в 2012р. порівняно з 2011 р. розмір банківських кредитів під оборотні активи скоротився на 8,2, в 2013 р. порівняно з 2012 р. на 39,2, а в 2014 р. порівняно з 2013 р. на 16,1 відсоткових пункти.

У 2009 р. суб'єкти господарювання всіх форм власності Черкаської області вперше досягли обсягів виробництва сільськогосподарської продукції рівня 1990 р. В 2013 р. вартість продукції сільського господарства в постійних цінах 2010 р. зросла до 2012 р. на 6,5, а в порівнянні з 1990 р. на 34,4 відсоткових пункти. На тлі зростання обсягів виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції порівняно з 1990 р. в 2014 р. темпи приросту виробництва продукції сільського господарства в постійних цінах

2009 р. порівняно з 1990 р. зросли на 31,6%, а порівняно з 2013 р. скоротилося на 1,6 відсоткових пункти.

Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в постійних цінах 2010 р. перебувають у прямій залежності від фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств. За досліджуваний період найбільш суттєві темпи приросту чистого прибутку по сільськогосподарських підприємствах області спостерігалися в 2007 р. (порівняно з 2006 р. зросли в 2,02 рази), в 2014р. (порівняно з 2013 р. зросли в 2,04 рази). За цей же період мало місце суттєве скорочення чистого прибутку в 2008 р. порівняно з 2007 р., розмір прибутку за цей період становив 51,7%. Подальше скорочення розміру прибутку на 19,6% спостерігається в 2010 р. порівняно з 2008 р. Таким чином, фінансовий результат діяльності аграріїв області нестабільний, коливається від

зростання в у 2,04 рази в 2014 р. проти 2013 р. до зменшення в 2009 р. проти 2008 р. У 2013 р. порівняно з 2012 р. фінансовий результат аграріїв області до оподаткування зменшився на 32,1 відсоткових пункти.

У сфері аграрного виробництва Черкаської області за досліджуваний період питома вага господарств населення в структурі виробників сільськогосподарської продукції залишається суттєвою. Так, в середньому за 2010 - 2014 рр. питома вага виробленої продукції сільського господарства домогосподарствами по області складає 22,8%. Такі види виробництва, як картопля, овочі, молоко, вирощування худоби мають більшу питому вагу в структурі виробленої продукції домогосподарствами.

Рівень рентабельності сільськогосподарської продукції впродовж досліджуваного періоду по сільськогосподарських підприємствах області коливається від 27,8 % в 2014 р. до 9,7 % в 2013 р. Показник рівня рентабельності є основним чинником налагодження взаємозв'язків аграріїв, як позичальників, з комерційними банками-кредиторами, оскільки унеможливлює зростання ризиків банків при наданні кредитів аграріям.

Лише за три роки досліджуваного періоду відсоткові ставки за короткострокові кредити комерційних банків були нижчі рівня рентабельності сільськогосподарських підприємств, зокрема в 2011р., 2012 р. і в 2014 р. відповідно на 9,9, 3,9 та 4,3 відсоткових пункти. Впродовж всіх інших років навпаки, ставки комерційних банків за короткострокові кредити під оборотні активи перевищували рівень рентабельності в діапазоні від 11,8 в 2008 р. до1,5 відсоткових пункти в 2007 р.

Аналіз кредитних взаємовідносин сільськогосподарських підприємств з банківською системою свідчить, що незважаючи на чинну Постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.2000 р.№398 «Про додаткові заходи щодо кредитування комплексу сільськогосподарських робіт» [3], якою передбачено надання фінансової підтримки аграріям, через здешевлення кредитів механізм цієї постанови призупинений. Про це свідчать розміри кредитних вкладень в оборотні активи сільськогосподарських підприємств Черкаської області (табл. 2).

Табл. 2. Групування сільськогосподарських підприємств Черкаської області за рівнем рентабельності в середньому за 2010 - 2014 рр.

сільськогосподарський банківський кредитор позичальник

В результаті проведеного групування сільськогосподарських підприємств Черкаської області щодо рівня рентабельності в середньому за 2010 - 2014 рр. встановлено, що питома вага кредиту в покритті оборотних активів незначна. Її розмір перебуває в діапазоні від 3,1 % для сільськогосподарських підприємств, рівень рентабельності яких за досліджуваний період перевищував 45,1%, до 9,2% для аграріїв, що отримали збитки від виробничої діяльності. Такий факт свідчить про посилення ролі власних джерел у фінансуванні оборотних активів та кредиторської заборгованості, як залученого джерела. Показник розміру кредиту в структурі джерел формування оборотних активів перебуває у прямій залежності від показника розміру оборотних активів в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Із обстежених сільськогосподарських підприємств області суттєвих розбіжностей щодо розміру оборотних активів в розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь не спостерігається. В середньому по обстежених 406 сільськогосподарських підприємств оборотні активи на 1 га сільськогосподарських угідь складають 1189,7 грн. Відхилення цього показника щодо збиткових підприємств до середнього по групі складає - 167,1 грн на 1 га, а по сільськогосподарських підприємствах з рентабельністю, що перевищує 45,1% - 213,6 грн. Тобто, сільськогосподарські підприємства формують оборотні активи переважно за рахунок власних джерел, розмір яких в загальній структурі всіх джерел фінансування оборотних активів перебуває в діапазоні від 28,3% для збиткових сільськогосподарських підприємств до 79,2% для підприємств, рівень рентабельності яких перевищує 45,1%. Збільшення розміру питомої ваги власних оборотних активів призводить до зростання періоду погашення кредиторської заборгованості.

Аналіз групування по сільськогосподарських підприємствах області свідчить про сформовану тенденцію, внаслідок якої, чим вищий рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств, тим менший період погашення кредиторської заборгованості. Зокрема, збиткові підприємства в середньому кредиторську заборгованість погашали за 292 дні, в той час, коли високорентабельні підприємства - 74 дні. Використання кредиторської заборгованості як джерела фінансування оборотних активів сприяє порушенню платіжного обігу, зниженню ефективності використання оборотних активів сільськогосподарських підприємств. Це підтверджується тривалістю обертання оборотних активів по групах обстежених сільськогосподарських підприємств. Якщо 61 підприємство або 15,1 % від загальної кількості обстежених збиткових підприємств отримало збиток в розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь 192,6 грн, а період обертання оборотних активів 358 днів, то для підприємств з рентабельністю до 45,0% відповідно 562,7 грн. прибутку на 1га сільськогосподарських угідь і період обороту оборотних активів 286 днів. Зі збільшенням показника рентабельності зменшується період обороту оборотних активів в днях.

Сучасна практика свідчить, що ефективність підтримки сільськогосподарських підприємств невисока, що проявляється здебільшого в «ручному управлінні», зокрема цінами на паливо та мастильні матеріали, рівнем відсоткових ставок по кредитах, наданням пільг у періоди посівної і збору урожаю. Ці та інші причини обумовлюють потребу в поглибленому теоретичному дослідженні ролі кредиту, визначення напрямів удосконалення системи кредитування, виявлення умов і чинників, здатних позитивно впливати на розвиток кредитування, пошук нових форм взаємодії різних інституцій ринку, держави і бізнесу у вирішенні завдань, що стоять перед сільським господарством.

В умовах загострення кризових явищ зростає потреба в розробці методичних підходів щодо кредитування сільськогосподарських підприємств на основі їх тісної співпраці з кредитними установами, а також розвитку форм підтримки підприємств.

Найбільш суттєвим чинником організаційно-економічного блоку є державна підтримка сільськогосподарських підприємств.

Результати дослідження щодо підтримки сільськогосподарських підприємств Черкаської області в середньому за 2010 - 2014 рр. свідчать про те, що аграрії отримували підтримку за рахунок двох джерел:

- бюджетних коштів;

- сум податку на додану вартість, що залишається в розпорядженні підприємств, які застосовують спеціальний режим оподаткування цим податком.

За досліджуваний період сума податку на додану вартість, що залишається в розпорядженні сільськогосподарських підприємств, складає найбільшу питому вагу. Її розмір коливається від 58,7% в 2012 р. до 98,7% в 2014 р. Переважно суми податку на додану вартість, як державна підтримка аграріїв спрямовувалися на розвиток рослинництва від 21,8 % загальної суми в 2011 р. до 60,8 % в 2013 р. Решта суми податку на додану вартість спрямовувалася на розвиток тваринницької галузі в діапазоні від 15,3% загальної суми в 2012 р. до 62,2% в 2011 р. На розвиток інших галузей сільськогосподарських підприємств області була виділена разова сума 200,0 тис. грн. лише в 2013 р.

Державна підтримка сільськогосподарських підприємств області за рахунок дотацій з бюджету в 2014 р. порівняно з 2010 р. скоротилася на 47190,9 тис. грн. і в загальній структурі сум державної підтримки і в 2014 р. складає 1,3%. Найбільші суми дотацій аграріям області були виділені в 2012 р. в сумі 266819,5 тис. грн., з яких 37,8 тис. грн. спрямовано на розвиток рослинницької галузі, 252455,1 тис. грн. - на розвиток тваринництва і 14326,6 тис. грн. - на підтримку інших галузей сільськогосподарського виробництва. В 2014 р. загальна сума дотацій сільськогосподарським підприємствам області склала всього 11891,8 тис. грн. або 1,3 % від загальної суми державної підтримки, яка спрямована на розвиток тваринницької галузі в сумі11327,8 тис. грн. та 564,0 тис. грн. - на розвиток інших галузей аграрного виробництва області.

Наведені дані свідчать про несуттєві розміри державної підтримки сільськогосподарським підприємствам області.

Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році 24 грудня 2015 року № 909-VIII [4] передбачені зміни в оподаткуванні сільськогосподарських підприємств, внаслідок чого суттєво зменшується розмір податку на додану вартість, що залишається в розпорядженні підприємств.

На 2016р. державна підтримка сільськогосподарських підприємств у вигляді податку на додану вартість залежить від спеціалізації сільськогосподарського підприємства. Підприємства, що спеціалізуються на вирощуванні рослинницької продукції, 85% податку на додану вартість спрямовують в бюджет, а решта використовують на власні потреби; при спеціалізації підприємств на вирощуванні свиней і птиці 50 % податку на додану вартість спрямовується в бюджет, а решта залишається у розпорядженні підприємства і при спеціалізації з вирощування ВРХ 85% податку залишається у розпорядженні суб'єкта господарювання, а 15% - спрямовується в бюджет.

Враховуючи зміни в системі оподаткування аграріїв, сільськогосподарські підприємства взагалі залишаються без державної підтримки, що суперечить міжнародним умовам господарювання підприємств сільського господарства. Підтримуючи зміни до Податкового кодексу України, що набрали чинності з 01.01.2016 р., виходом із такого становища може бути відміна спеціального режиму оподаткування для великих за розміром сільськогосподарських підприємств, у розпорядженні яких є чисельні за розміром сільськогосподарські угіддя. Дрібнотоварні сільськогосподарські підприємства, зокрема фермерські господарства, розмір сільськогосподарських угідь яких не перевищує п'ять тисяч га, повинні користуватися як спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість, так і єдиним податком, в основі якого грошова оцінка землі без її індексації і чітко встановлені ставки цього податку.

Враховуючи сучасний стан сільськогосподарських підприємств, які практично не мають доступу до кредитних ресурсів на ринку кредитних послуг, основою їх підтримки є встановлення відсоткових ставок за кредит, розмір яких не перевищує рівня їх рентабельності. Регулювання відсоткової ставки за банківські кредити, що надають комерційні банки, можливе шляхом виваженої політики НБУ в напрямі зменшення облікової ставки. Щодо організаційного спрямування кредитної політики стосовно сільськогосподарських підприємств, слід для дрібнотоварних сільськогосподарських товаровиробників, включаючи фермерські господарства, залишити податок на додану вартість в повному розмірі і спрямовувати його на виробничі потреби. До цієї групи сільськогосподарських товаровиробників слід застосовувати спрощену систему оподаткування без додаткового проведення індексації грошової оцінки землі і застосування сталих ставок цього податку.

Література

1. Колесникова В.И. Банковское дело / В.И Колесникова, Л.П. Кроливецкая// - М.: “Финансы и статистика”, 1995. - 476 с.

2. Чайковський Я.І. Банківське кредитування підприємств в умовах ринкового реформування економіки: автореф. дис. канд. екон. Наук : спец. 08.04.01. “Фінанси, грошовий обіг і кредит” / Я.І. Чайковський - Тернопіль, 2003. - 20 с.

3. Про додаткові заходи щодо кредитування комплексу сільськогосподарських робіт: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2000 р. № 398 // Офіційний вісник України. - 2000. - №9. - С. 3-4.

4. Закон Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році 24 грудня 2015 року № 909-VIII

5. Закон України “Про страхування”: за станом на 07. берез. 1996 р. № 85/96. / Верховна Рада України // Законодавство України про страхування. - К.: Аніта. - 1999. - С. 18 - 39.

6. Закон України “Про Національний банк України”: за станом на 20 трав. 1999 р. № 679-XIV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1999. - №7. - С. 3 - 23.

Размещено на Allbest.ru