Особливості становлення та розвитку економіки знань в Фінляндії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості становлення та розвитку економіки знань в Фінляндії

Трофимова В.В.

У статті проведений аналіз процесу становлення національної економічної моделі Фінляндії від моделі, орієнтованої на експорт сировинних ресурсів, до економіки, що базується на знаннях. Розглянуті ключові компоненти та визначені конкурентні переваги сучасної національної економічної моделі. Досліджено особливості структурних трансформацій в процесі становлення економіки знань.

Ключові слова: економіка знань, національна економічна модель, інновації, стратегія розвитку, структурні трансформації, конкурентні переваги, наукові дослідження, освіта, інформаційно-комунікаційні технології, нанотехнології, національна самодостатність.

In the article process of shifting of Finland national economic model from raw resource export orientation model to knowledge based economy is analyzed. Key components are discussed and competitive advantages of modern national economic model are identified. Peculiarities of structural transformations in the process of knowledge economy formation are investigated.

Key words: knowledge economy, national economic model, innovation, development strategy, structural transformations, competitive advantages, scientific research, education, information-communication technology, nanotechnogy, national self-reliance.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. На початку третього тисячоліття спостерігається загострення протиріч, пов'язаних із формуванням нового технологічного укладу, у всіх економіках світу. Кризова фаза економічного циклу охопила світову світу та дозволила наочно побачити трансформацію чинників міжнародної конкурентоспроможності та нову сутність національної самодостатності як концепції розвитку окремих національних економік. Фінляндія являє собою унікальну національну економічну модель завдяки синергії її ключових компонент. Збереження національних соціо-культурних та інституційних особливостей поряд із реалізацією реформ в дусі Вашингтонського консенсусу дозволило країні у найкоротші строки забезпечити значний рівень економічного зростання на основі формування інститутів економіки знань та досягти одного з найвищих у Європі та світі рівнів добробуту. Саме це зумовлює актуальність дослідження ключових компонент моделі та визначення її конкурентних переваг.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Дослідженню економіки знань присвячені наукові праці таких іноземних та вітчизняних вчених, як П. Драгос [1], Л. Туроу [2], Дж. Као [3], Дж. Махер [4], Д. Ворш [5], С. Далман [6], Л. Лейдерсдорф [7], К. Дуган [8], Г. Херн [9], В. Маєвський [10], Н. Єлецький [11], М. Кольчугіна [12], В. Сіденко [13], В. Геєць [14]. Також слід відзначити діяльність експертів Світового Банку з узагальнення світового досвіду щодо розвитку економіки знань [15]. Праці іноземних вчених містять глибокий аналіз ключових компонент економіки знань та розроблені на цій основі стратегії розвитку. Праці вітчизняних вчених містять аналіз окремих компонентів економіки знань, таких як роль освіти та науки, механізми комерціалізації результатів наукових досліджень, проблеми формування інноваційної культури суспільства тощо. Разом з тим, сучасний етап економічного розвитку зумовлює необхідність розроблення науково обгрунтованої стратегії розвитку економіки знань та її практичної реалізації у країнах, які прагнуть досягти високого рівня добробуту.

Цілі статті. Метою статті є розкриття особливостей національної самодостатності у реалізації національної економічної моделі Фінляндії. Для досягнення мети автор розглядає окремі компоненти національної економічної моделі та обґрунтовує її конкурентні переваги.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. Формування економіки знань в Фінляндії являє собою унікальний приклад трансформації від моделі, орієнтованої на експорт сировини, до моделі технологічно-інтенсивної економіки, що базується на знаннях. На початку 90-х років спостерігалося падіння ВВП країни до 10%, що змусило уряд консолідувати національні зусилля задля посилення національної системи створення знань та розвитку на цій основі унікальних технологій та завоювання нових ринків. Національній економічній моделі Фінляндії притаманні певні характеристики, що роблять її унікальною та унеможливлюють пряме копіювання цього досвіду іншими країнами. Серед таких особливостей слід відзначити, насамперед, інститути та відносини національної самодостатності, які отримали значний розвиток внаслідок об'єктивних історичних умов та природно-географічних чинників. Національна самодостатність виявляється у міцних традиціях щодо високих моральних цінностей, духу рівності, що зумовлює зокрема низький рівень бюрократії, високий рівень рівномірності розподілу доходу, розвитку соціального капіталу та довіри у суспільстві. Іншою характеристикою самодостатності національної економічної моделі є відкритість до зовнішнього світу та взаємодія з ним на основі поваги та переважання інтересів власної держави. національний економічний фінляндія

У 1993 р. Фінляндія приєдналася до Європейської економічної зони, а у 1995 р. вступила до Євросоюзу. Протягом 90- х років ХХ ст. Фінляндія зазнала значних реформ ключових компонентів національної економічної моделі. Частина реформ відбувалась за рецептами Вашингтонського консенсусу, а саме вживались заходи щодо посилення відкритості економіки, розвитку внутрішньої конкуренції, стабілізації фінансового сектору та заходів макроекономічної політики. Значна лібералізація призвела до залучення великих обсягів іноземного капіталу. Так, у 2000 р. дві третини акцій, що мали котирування на фондовій біржі Хельсінкі, були акціями іноземних компаній, а власниками 90% акцій лідера галузі ІКТ - компанії Нокіа виступали іноземні особи.

У 1960-1970 роках основною статтею експорту виступала продукція деревообробної галузі. Провідною галуззю, що забезпечила економічне зростання Фінляндії наприкінці ХХ ст. була галузь інформаційно-комунікаційних технологій (рис.1). У 2003 р. 30% експорту становила продукції електротехнічної галузі та ІКТ. Фінансування НДДКР фінськими ІКТ компаніями перевищило показники США, Японії та інших провідних країн. Державне фінансування відповідних НДДКР протягом 1990-х років зменшилось з 40% до 30% й навіть у кризові періоди залишається на високому рівні.

Рис. 1. Вага сектору ІКТ в економіці Фінляндії, вибрані показники

У міжнародному порівнянні Фінляндія є країною, в якій галузі ІКТ належить визначальна роль у процесі забезпечення міжнародної конкурентоспроможності (рис. 2).

Рис. 2. Спеціалізація країн на ІКТ за показниками створеної доданої вартості та зайнятості в сфері ІКТ як частки відповідних показників бізнес-сектору, 2001 р. Джерело: [15]

За рівнем розвиненості ключових для економіки знань компонентів Фінляндія посідає одне з провідних місць у світі (табл.1).

Таблиця 1.

Складові індексу економіки знань

Примітка: Значення можуть ранжуватись від 0,00 до 10,00. Джерело: [15]

Система освіти у Фінляндії у 1990-х роках зазнала ряд реформ, спрямованих на покращення якості освіти шляхом приділення значної уваги проблемі забезпечення високого рівня освіти для кожної особи. Результатом реалізованих реформ стало входження Фінляндії у 2000 р. у п'ятірку країн із найвищими результатами Програми міжнародних студентських оцінювань, що проводиться ОЕСР. Також Фінляндія випереджає інші країни за часткою осіб із вищою технічною освітою. Активно розвивається в країні дистанційне навчання. У 2001 р. 21 університет країни об'єдналися заради створення Віртуального університету Фінляндії, згодом рядом технічних університетів було засновано Віртуальну Політехніку Фінляндії. Створені установи мають забезпечити вирішення проблеми впровадження неперервного навчання, стимулювати формування інноваційної культури суспільства та забезпечувати розвиток електронних засобів навчання. Лідирує Фінляндія й у світовому рейтингу за показником кількості дослідників на тисячу населення (рис. 3).

Рис. 3. Кількість дослідників на 1000 населення. Джерело: [15]

Формування економіки знань проходило декілька етапів. У період з 1917 р. до 50-х років ХХ ст. відбулась індустріалізація країни переважно на базі наявних сировинних ресурсів. Активно розвивалась деревообробна промисловість, що дозволило двом фінським компаніям набути транснаціонального статусу та увійти у десятку світових лідерів. У 1960-1970-х роках відбувся перехід від імпорто-заміщуючої національної економічної моделі до експортно-орієнтованої. Збільшується частка виробництва товарів із більшою доданою вартістю, зокрема паперу, обладнання для виробництва паперових виробів, їх оброблення та друку, а також системи автоматизації відповідних виробничих процесів. Витримавши конкуренцію з боку США, Німеччини та Японії, фінські компанії посіли власну нішу на глобальному галузевому ринку. У 1967 р. деревообробна компанія Нокіа змінює свій бізнес-портфель та залишає галузь. У 80-х роках Нокіа стає одним з найбільших у Європі виробників комп'ютерів та телевізорів. У 1980-х роках нові умови глобального ринку, який відновлювався після рецесії попередньої декади, передбачали необхідність пошуку нових ринків збуту та структурних трансформацій внаслідок посилення конкуренції з боку азійських країн. У 1990-х роках Нокіа змінює конгломератну стратегію на стратегію вузької спеціалізації на телекомунікаціях, забезпечуючи прорив країни до опанування ринків новітніх технологій. У 2004 р. компанія продукує 3,7% ВВП, 20% експорту країни та 30% загального обсягу приватних НДДКР. Внесок Нокіа в економічне зростання галузі на початку ХХІ ст. сягав 90%, їй належало понад дві третини сумарної вартості активів підприємств галузі. У 2000 р. 2 з 6% зростання ВВП відбулось завдяки Нокіа. Представники компанії запрошувались урядом до розроблення програм Національної технологічної агенції (ТЕКЕС). Значна роль належить Нокіа у формуванні національних телекомунікаційних кластерів.

Інформаційна інфраструктура Фінляндії отримала значний розвиток внаслідок швидкого розповсюдження Інтернету з 1988 р., одразу після його запровадження у США. Вартість телекомунікаційних послуг в Фінляндії є на 20-30% нижчою за середній рівень країн ОЕСР. Вже у 1999 р. кількість мобільних підключень перевищила кількість стаціонарних телефонів.

Поряд із успіхами в забезпеченні високого рівня добробуту, національна економічна модель Фінляндії зазнає певних зовнішніх та внутрішніх викликів. Модель малої країни, якою є Фінляндія, передбачає необхідність концентрації зусиль на одному або декількох сегментах ринку. Саме тому провідною тенденцією щодо структурних зрушень у першій декаді ХХІ ст. стає конвергенція технологічних платформ, поєднання технологій різних укладів (рис. 4), що дозволить забезпечити створення продуктів нового покоління на основі використання накопиченого досвіду та кластерів в сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

Рис. 4. Технологічна конвергенція в ІКТ галузях (ММ - мультімедіа). Джерело: [15]

У 2004 р. уряд ініціював реалізацію проекту з оцінки та прогнозування наслідків та викликів нового етапу глобалізації, її впливу на різні сектори економіки та структуру робочої сили. Результати дослідження репрезентовано в звіті «Компетенція, відкритість та відновлення Фінляндії» та включає п'ять напрямків реформ:

Покращення якості реформ шляхом навчання впродовж життя, посилення фінансової автономії навчальних закладів, підвищення привабливості політехнічної освіти, в т.ч. на міжнародному рівні.

Посилення інноваційної політики шляхом підвищення витрат на НДДКР до 7% ВВП, збільшення частки фінансування проектів на ранніх етапах створення, переключення від наукової та технологічної політики до інноваційної політики.

Збільшення привабливості бізнес-середовища шляхом зменшення податкового тягаря на фонд заробітної плати, сприяння імміграції робочої сили, розвиток мереж та співробітництва із азійськими країнами-новими лідерами в сфері нових технологій, розвитку транспортної інфраструктури, збільшення експорту національних культурних та публічних благ.

Підвищення характеристик адаптивності та відновлення національної економіки шляхом зростання зайнятості та підвищення продуктивності публічного сектору та контрактації з приватним компаніями.

Підвищення гнучкості ринку праці шляхом підвищення гнучкості робочого часу, зменшення податкового навантаження, вдосконалення системи соціальної допомоги, в т.ч. з метою посилення мотивації до праці.

Національним фондом дослідження та розвитку (СІТРА) у 2004р. було створено експертну групу з 20 осіб, які включала представників університетів, бізнесу та влади, з метою розробки Національної програми інноваційного менеджменту. Особливу увагу експерти звертали на аналіз причин неможливості комерціалізації окремих технологій у глобальному масштабі. Перспективи завоювання нових глобальних ринків фінськими компаніями пов'язана з розвитком нових технологій та нових продуктів на основі поєднання нанотехнологій, інформаційно-комунікаційних технологій, біотехнології, технологій дерево-переробної та паперово-целюлозної галузі. Базою прориву стануть існуючі транснаціональні компанії, а також нові малі та середні компанії, конкурентоспроможність яких залежатиме значною мірою від участі у міжнародних мережах створення та поширення знань.

Висновки. Національна економічна модель Фінляндії являє собою національну економіку, побудовану на основі концепції самодостатності. Конкурентними перевагами сучасної національної економічної моделі Фінляндії є високий рівень розвитку компонент національної економічної моделі, які забезпечують розвиток економіки знань, вузька спеціалізація експортно-орієнтованих галузей, сталі традиції державно-приватного партнерства, оптимальні механізми алокації ресурсів, які дозволили залучити значні обсяги іноземного капіталу та утримувати високий рівень державного фінансування наукових досліджень та освіти. Оминути пастку голандської хвороби країні, що є багатою на лісові ресурси, дозволили високий рівень розвитку інтелектуального та соціального капіталу у суспільстві.

Подальший розвиток національної економічної моделі передбачає посилення участі країни в євроінтеграційних процесах та співробітництва із новими країнами - лідерами азіатського регіону. Таке співробітництво дозволить фінським компаніям знайти нові ніші в процесі розроблення нових продуктів на базі технологій шостого укладу. Реалізація концепції національної самодостатності в фінській економічній моделі й надалі дозволятиме країні із малим населенням забезпечувати високі стандарти життя за умови залучення необхідної кількості кваліфікованої робочої сили з інших країн.

Також Фінляндія має конкурентні переваги у сфері освіти, що дозволить їй за умови реалізації відповідної політики, стати більш привабливою для іноземних студентів, особливо в сфері технічної освіти. Інтернаціоналізація освіти дозволить країні зміцнити власний інтелектуальний капітал та створить передумови для підвищення міжнародної конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність фінських ТНК залежатиме від спроможності оптимізувати власну виробничу та логістичну систему в контексті подальшого посилення конкуренції з боку азійських виробників інформаційно-комунікаційного обладнання. Екологічність та безпека становитимуть основу національної економічної моделі Фінляндії, що нині зазнає певних структурних трансформацій, зумовлених зміною технологічних укладів.

Література

1. Drahos P., Braithwaite J. Information feudalism: Who Owns the Knowledge Economy? [Текст] - N.Y.: New Press, 2002. -253 p. -ISBN 978-1-59558-122-8

2. Thurow L. C. Building Wealth: The New Rules for Individuals, Companies, and Nations in a Knowledge-Based Economy [Текстз] - NY: Harper Business, 2000. - 313 p. -ISBN 0-88730-952-6

3. Kao J. Innovation Nation: How America is Losing Its Innovation Edge, Why It Matters, And What We Can Do To Get It Back [Текст] - N.Y.: Free Press, 2007. - 306 p. -ISBN 978-1-4165-3268-2

4. Innovation in global industries: US firms competing in a new world. - J.T. Macher, D.C. Mowery (editors) [Текст] - Washington: The national academies press, 2008. - 371 p. -ISBN 0-309-11631-7

5. Warsh D. Knowledge and the Wealth of Nations: A Story of Economic Discovery [Текст] . - N.Y. W.W. Norton, 2007. - 435 p. -ISBN 0-393-05996-0

6. Dahlman C.J., Routti J., Yla-Anttila P. Finland as a Knowledge Economy: Elements of Success and Lessons Learned [Текст] . - Washington: The World Bank, 2007. - 118 p. -ISBN 0-8213-6911-3

7. Leydesdorff L. The Knowledge-Based Economy: Modeled, Measured, Simulated. [Текст] - Florida, Boca Raton: Universal Publishers, 2006. -392 p. - ISBN-13: 978-1581129373.

8. Doogan K. New Capitalism. [Текст] - Cambridge: Polity, 2009. - 240 p. - ISBN-13: 978-0745633251

9. Knowledge Policy: Challenges for the 21st Century [Текст]. - edited by Greg Hearn, David Rooney. - Edward Elgar Publishing, 2008. - 277 p. - ISBN-10: 1845421868

10. Маевский В. О соотношении между инновационной и сырьевой динамикой // Экономист. - 2008. - №3. - С.41-47.

11. Елецкий Н. Переход к глобально-информационному способу производства и модификация общей экономической теории // Международная экономика и международные отношения. - 2008. - №2. - С. 22-29.

12. Кольчугина М. Синергия образования и науки как инновационный ресурс // Международная экономика и международные отношения. - 2008. - №10. - С. 84-92.

13. Сіденко В. Проблема формування моделі національного економічного розвитку в умовах глобалізації // Вісник КНТЕУ. - 2008. - № 1. - с. 5-14.

14. Геец В. Характер переходных процессов к экономике знаний // Экономика Украины. -- 2004. -- N 4. -- С. 4-14.

15. Building knowledge economies: Advanced Strategies for Development [Текст]. - Washington: WBI, 2007. - 191 p. -ISBN 0-8123-6957-1

Размещено на Allbest.ru