Парадигми сучасного розвитку управлінської діяльності підприємств туристичної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.24.01 UDC 338.24.01

Національний транспортний університет

ПАРАДИГМ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Компанець К.А.

м. Київ

Постановка проблеми. Найбільш значущій на сучасному осмисленні управління підприємствами в швидкому темпі геополітичного, геоекономічного і геофінансового устрою є ресурсно-функціоний аспект. Специфіка нових умов в суспільстві потребує опиратися не на традиційні, а на трансформовані поняття ресурсно-функціонального обґрунтування законів, що базується на основі економічних, політичних, соціальних підходів. Складний сучасний стан економічного розвитку України, якій перебуває під впливом глобалізаійних процесів, все більше уваги приділяється розвитку підприємств невиробничої сфери. До однієї з них відноситься індустрія туризму. В Україні ситуація складається не на користь цивілізованого розвитку туризму.

Вирішенню цієї проблеми присвячені наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених - економістів: І. Т. Балабанова, М. А. Берг, Бідняк М.Н, С. С. Галасюка, С. М. Кобзова, О.О. Любіцевої, Є. А. Макаревича, І. М. Писаревського, І. Г. Смирнова, Д. О. Сугоняка, B. C. Тикунова, О. О Фастовецького, В. Г. Шинкаренка, Майкла Керхера.

Однак, задачі управління підприємствами туристичної галузі, метою діяльності яких є створення та впровадження сучасного конкурентоспроможного ринкового продукту, має певну специфіку, яка недостатньо враховується в дослідженнях і наукових розробках наведених вище вчених.

Основна частина. Еволюційними методами, які фундаментально спрямують ефективне управління підприємств в глобалізаційному просторі, знайшло своє відображення в поєднанні методологічних здобутків декількох парадигм. Тобто можна виділити наступні сучасні методи:

метод системності, якій дозволяє розглядати управління підприємства як комплект законів, принципів, що постійно взаємодіють з навколишнім середовищем;

синергетичний метод - він показує, що в глобалізаційному просторі не можливе застосування лінійного управління системами (державою, підприємствами) так як економічні, політичні, соціокультурні явища є хаотичними. Тому необхідно в сучасних умовах в управлінні підприємствами застосовувати поєднання синергетичного та системного методів, що дозволяє пояснити особливості розвитку управлінської системи в звичайному і катастрофічному режимах впливу глобалізаційномого середовища;

структурно-функціональний та інституціональний методи дозволяють розкрити зміст екзогенних та ендогенних зрушень в суспільстві. Розкрити сутність геополітичних, геоєкономічних, геокультурних та геотехнологічних процесів.

Основою використання методів управління є закони і принципи суспільного виробництва, наукотехнічний, соціальний, правовий і психологічний рівень розвитку підприємства в сучасному середовищі. Тому для радикального поєднання та адаптації підприємств до глобалізаційних процесів необхідно застосування принципу конвергенції. Його сутність полягає в утворені єдиного інтеграційного геопростору, об'єднання інтересів, ресурсів структурних елементів на рівні країн регіону зі схожим макроекономічними та структурними показниками розвитку. Швидка зміна детермінант зовнішнього середовища функціонування підприємств змінює самоорганізаційні процеси, тобто одна і та ж глобалізаційна ознака може вплинути на вибір в управлінні стійку тенденцію як диверегентну направленість пошуку однакових ознак поведінки, а може об'єднати та зблизити системні одиниці управління в єдиний спільний економічний зв'язок, як конвергенція.

В сучасному глобалізаційному світі принцип конвергенції застосовується на рівні співдружності країн з однаковими просторовими, політичними, економічними ознаками. Вони формують «клуби конвергенції» в склад яких входять держави сусіди з рівними рамками геоекономічного, геополітичного, геотехнологічному та геосоціальному просторі. Серед 9- ти світових конвергентних клубів, Україна увійшла в шостий, який характеризує слабкі політичні та економічні явища, що відіграють визначальну роль у їх повільному економічному розвитку. Але в країні відбуваються спонукання до розвитку, а саме: поява нових політичних ідей, активізація суспільної діяльності, зростання потенціалу для розвитку науки та техніки. Сучасний стан геопростору потребує формування внутрішньодержавних «клубів конвергенції» на рівні асоціацій підприємств суміжних галузей. На сьогоднішньому етапі становлення, розвитку приватного підприємництва від глобалізаційних явищ постраждали підприємства невиробничої сфери, а саме: автомобільно - транспортного господарства та туристичні організації, які між собою взаємопов'язані. Підприємствам цих галузей передусім необхідно визначити конкурентні переваги на сучасному глобалізаційному ринку України та розвивати їх. Основними ознаками кількісної оцінки принципу конвергенції, що дозволить адаптувати підприємства, для цих галузей є: пасажиропотік; ринкова ціна наданих послуг; дохід від наданих послуг; соціально-демографічний показник обслуговування споживачів наданої послуги; середньооблікова кількість робітників, що мають вищу освіту.

Кількісні ознаки що характеризують можливе застосування принципу конвергенції

Данні рисунку дають підстави зробити висновок, що ці галузі мають однакові політичні, демографічні, екзогенні та соціокультурні споріднені ознаки, тому можливе їх суспільне об'єднання. Застосування принципу конвергенції допоможе в складних глобалізаційних умовах об'єднання споріднених підприємств та суміжних з ними галузями для простежування і вчасного реагування на зміни в геоекономічному, геополітичному, геосоціальному просторі. Застосування цього принципу можливо і для застосування його в управлінні внутрішніми процесами підприємств. Цей принцип сприяє формуванню управлінського апарату сучасних підприємств на ресурсну направленість і дозволяє їм виробляти конкурентний ринковий продукт.

Складний сучасний стан економічного розвитку України, якій перебуває під впливом глобалізаційних процесів, все більше уваги приділяє розвитку підприємств індустрії туризму.

Управлінській діяльності в туристичній галуззі почали приділяти увагу в останні десять років. Вона тривалий час розвивалась без суттєвої державної підтримки, що призвело до виживання переважно комерційних форм і видів туризму, в першу чергу виїзного, та практичного зникнення соціального туризму (насамперед, дитячого та молодіжного), конкурентоспроможність якого є суттєво обмеженою. Управління туристичним підприємством - це те, яке дозволяє підприємству ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і цілеспрямовано розподіляти і спрямовувати своїх зусилля, таким чином, задовольняти потреби споживачів туристичної послуги і досягати цілей із високим ступенем ефективності.

Так як діяльність туристичних підприємств орієнтована на велику кількість факторів і умов, що діють у постійно мінливому зовнішньому середовищі, в результаті чого ефективність функціонування організацій туристичного ринку не можна розглядати ізольовано від соціальних, економічних та організаційних факторів. Тому підвищення ефективності виробництва зумовлюється взаємопов'язаністю цих аспектів.

Роботи багатьох авторів присвячені певному результату діяльності туристичного підприємства, а саме:

Н.О. Алєшугіна досліджувала питання розробки нових та використання вже діючих маршрутів в ході проведення Євро-2012 для активізації розвитку в'їзного туризму в подальшому.

Я.І. Алмашій Визначала методологічні засади ефективної діяльності туристичної індустрії в цілому на сучасному етапі розвитку економіки.

В.В. Побірченко та І.М. Воронін присвятили свої праці управлінню контролем за якість природного середовища та використання природних і рекреаційних ресурсів. С. Казаков головну увагу приділив соціально-історичним типам економіки, мотивації діяльності, теоріям управління, соціальним і соціологічним аспектам маркетингу, аналізу інноваційних процесів, організаційно-культурному фактору функціонування і розвитку економіки.

О.М. Бобарикіна присвятила сою роботу розробці науково-методичних засад організації та управління маркетинговим дослідженням тур продукту.

Ю.П. Гуменюк вважає, що ефективною методологічною основою дослідження управління підприємствами є використання системного підходу, яке полягає у врахуванні взаємозв'язку правових, соціальних та організаційних аспектів функціонування рекреаційно-туристичного комплексу та його взаємодії з іншими сферами соціально-економічної діяльності у регіоні. Системний принцип дозволяє розглядати рекреаційно-туристичний комплекс, який є складовою економіки регіону, у свою чергу, як самостійну систему із вхідними та вихідними параметрами [5, c.22]

В. Мельниченко запропонувала алгоритм впровадження комплексної системи автоматизації управління туристичним підприємством. Дослідила можливість впровадження системи автоматизації управління підприємствами туристичної індустрії через створення та експлуатацію окремих автоматизованих робочих місць, які сприяють оптимізації роботи найбільш завантажених спеціалістів підприємства, та покращують якість надання туристичних послуг. Формування стратегії у сфері інформаційних технологій зумовлено посиленням впливу IT на бізнес-процеси суб'єктів туристичної діяльності. У результаті виявлено необхідність уточнення процесу розробок ІТ -стратегії туристичного підприємства; розроблено основні етапи формування та реалізації стратегії у сфері інформаційних технологій; запропоновано перелік витрат та вимог, відповідно до яких повинно здійснюватись формування складових ІТ-бюджету. Розроблення та реалізація ІТ-стратегії, узгодженої з бізнес-стратегією підприємства забезпечить, довгострокове планування його діяльності [6, с.21].

Внаслідок дослідження Г.І. Михайліченко одержано ряд результатів, що містять удосконалені положення теорії та практики управління продуктовими та інформаційними потоками в межах логістичних систем туристичних підприємств. Вона дала нові визначення понять «туристичний продукт», «логістика в туризмі», «логістичні системи туристичних підприємств», «інформаційна інфраструктура логістичних систем».

На наш погляд управління туристичною галуззю потрібно розглядати з різних сторін, а саме:

- управління через відповідні міжнародні організації (ЮНВТО, ООН та ін.);

- управління на міжнаціональному рівні через посередництво регіональних туристичних організацій та міждержавних об'єднань;

- управління на державному, регіональному та муніципальному рівнях через зв'язок галузевих туристичних одиниць та об'єднання опосередковано через різні інструменти управління;

- внутрішнє управління, що спрямоване на соціально-психологічні, економічні та адміністративні методи управління туристичними організаціями.

Крім того, сучасне управління туристичними підприємствами слід розглядати враховуючи не тільки вплив, а і досліджувати в розрізі загальноприйнятих принципів управління але і пристосовувати нові, які дозволять врахувати зв'язок між всіма учасниками туристичної діяльності.

Термін «принципи» - фундаментальні вихідні положення, що випливають із стійких тенденцій та закономірностей управління. Принципи відображають різні сфери діяльності організації та управління нею.

Принципам управління туристичною галуззю присвячені роботи з різних напрямків діяльності та розвитку туризму в Україні:

H. О. Алєшугіна при досліджені створення туристичних маршрутів виділила такі принципи, а саме: емоційної, пізнавальної, культурної насиченості; інформативності; якості та безпечності; короткотривалості; зручності; доступності та адресності; брендовості; планованості; врахування місцевих інтересів; соціальної та екологічної безпеки; перспективності.

В.В. Побирченко та І. М. Воронін основними принципами в питаннях організації та оптимізації ПРС (природоохоронна-рекреаційна система) виділили: принцип типовості і унікальності природних систем; принцип цілісності природних (природоохоронних) систем; принцип цілісності соціальних (рекреаційних) систем; принцип цілісності природно-соціальних систем [7].

В. Саух при стратегічному управлінні РТК (регіонального туристичного комплексу) запропонував ряд принципів:

- цілеспрямованості, що передбачає вибір функцій, пріоритетних для об'єкту стратегічного управління та спрямованих на досягнення певних соціальних стандартів;

- комплексності, що передбачає визначення складу функцій об'єкту стратегічного управління з врахуванням узгодженості всієї сукупності прогнозних оцінок та факторів його розвитку;

- системності, що передбачає врахування передумов та обмежень розвитку об'єкту стратегічного управління, що обумовлені функціонуванням та змінністю зовнішнього середовища;

- адаптивності, що полягає у розробці спеціального механізму, який дозволяє вносити корективи у стратегічні плани та проекти під впливом змін як в самому об'єкті, так і в зовнішньому середовищі;

- ефективності, а з точки зору регіонального розвитку - соціально-економічної ефективності, що передбачає визначення такого набору функцій, який забезпечить досягнення стратегічних цілей при раціональному використанні його ресурсів;

- мінімізації ризиків: полягає у забезпеченні максимально можливої мінімізації ризиків (невизначеностей), обумовлених виконанням об'єктом стратегічного управління тих чи інших функцій в перспективі.

В роботі Р.Т. Ісмієва [8] запропоновано основні принципи управління, які відображають загальні закономірності для різних туристичних організацій. До них належать:

- принцип міжнародної конкурентоспроможності, який означає, що в умовах глобалізації економіки туристичні підприємства для забезпечення стратегічних можливостей здійснення своєї діяльності повинні орієнтуватися на світовий рівень туристичних послуг.

-принцип нових завдань означає, що в умовах прискорення галузевих виробничих циклів, стратегічна система управління туристичним бізнесом повинна забезпечувати вирішення якісно нових завдань на наступних етапах розвитку, а не механічне повторення традиційних послуг.

- принцип системного підходу і комплексності завдань.

-принцип реінжинірингу. Цей принцип означає безперервний розвиток туристичної компанії як системи.

- принцип єдності та актуалізації інформаційної бази означає, що в системі стратегічного управління повинна накопичуватися і постійно оновлюватися інформація про попит та пропозицію туристичних послуг, необхідний для вирішення не якоїсь однієї або кількох завдань, а всієї сукупності завдань управління туристичною компанією.

- принцип узгодження пропускної спроможності різних ланок системи.

- принцип раціонального поєднання уніфікації та ексклюзивність послуг. Розробляючи систему управління інноваційною діяльністю необхідно прагнути до того, щоб пропоновані рішення підходили, можливо, більш широкому спектру завдань організації. Необхідно в кожному випадку визначати розумну ступінь уніфікації, за якої прагнення до широкого охоплення систем управління не призведе до істотного ускладнення типових рішень, але при цьому збереже винятковість (ексклюзивність) наданих послуг [9].

Дослідження історичного розвитку науки управління дають підстави до ствердження, що принципи управління спрямовувалися на різні середовища та направлені на різні сфери туристичної діяльності. Тому принципи управління повинні бути узагальнені і враховувати вплив глобалізаційних явищ та можливість адаптування туристичних підприємств до них. Для вивчення існуючих принципів управління та впливу їх на різні сфери діяльності туристичних підприємств з врахуванням способу впливу проведено комплексний аналіз дефініцій туристичного ринку

Простеження зв'язків між елементами внутрішнього і зовнішнього середовища туристичних організацій передбачено проведення аналізу дефініцій «рекреації», (природоохоронна-рекреаційна система)», «управління туристичними організаціями (внутрішньому і зовнішньому впливу)», «туристичні послуги», «туристичний продукт», що дають змогу краще зрозуміти компонентну структуру туристичної діяльності, яка базується на принципах управління табл.1.

Таблиця 1 - Компонентний аналіз дефініцій принципів управління туристичним ринком

Аналіз табл.1 свідчить про те, що сучасні принципи управління направлені на розвиток таких сфер туристичного ринку як: управління туристичною організацією, і розглядаються авторами в ракурсі впливу з боку державного, регіонального та муніципального рівня, а також враховується авторами і внутрішнє організаційне управління туристичним підприємством.

Висновки

Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що існуючі принципи управління туристичними підприємствами не враховують повною мірою всі проблеми управління в сучасних умовах. З метою ідентифікації компонентної структури туристичної діяльності підприємств України проведено аналіз діфініцій сучасних принципів управління туристичними організаціями. Отже, що вони направлені на розвиток таких сфер туристичного ринку як управління туристичною організацією і розглядаються авторами в ракурсі впливу з боку державного, регіонального та муніципального рівня, а також враховується ними і внутрішнє організаційне управління туристичним підприємством. В результаті цього не відбувається максимальна адаптація сервісної діяльності туристичних підприємств до сучасних потреб споживачів і можливість своєчасно змінювати та оновлювати асортимент послуг, що є основою підвищення економічної ефективності. туристичний компонентний конвергенція

Перелік посилань

1. Довідка про динаміку туристичних потоків в Україні за 9 міс. 2010 р. (за даними Адміністрації Держприкордонслужби України). // за даними Адміністрації Держприкордонслужби України. - 2014.

2. Статистичний щорічник України за 2013 рік / За ред. О.Г.Осауленка. - К.: Консультант, 2014. - 574 с

3. Гуменюк Ю. П. Організаційно-економічні механізми стимулювання розвитку рекреаційно- туристичного комплексу (на прикладі Тернопільської області) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук : спец. 08.10.01 "Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” / Гуменюк Юрій Петрович - Львів, 2005. - 22 с.

4. Мельниченко С. В. Інформаційні технології в управлінні суб'єктами туристичної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. ек. наук : спец. 08.00.04 "економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)" / Мельниченко Світлана Володимирівна - Київ, 2008. - 27 с.

5. Побирченко В. В. Культура народов Причерноморья. Природоохранно-рекреационное природопользование: принципы организации и функционирования. / В. В. Побирченко, И. Н. Воронин. - 2001. - №16. - С. 79.

6. Исмиева Р. Т. Управление эффективностью функционирования организаций туристического бизнеса : дис. канд. ек. наук : 08.00.05 / Исмиева Рена Турабовна - Махачкала, 2011. - 147 с

7. Исмаев Д.К. Маркетинг иностранного туризма в Российской Федерации. Теория и практика деятельности туристских фирм/ Исмаев Д.К. - М.: Академия, 2002.- 192 с.

Анотація

В статті проведений комплексний аналіз існуючи парадигм сучасного розвитку підприємств туристичної галузі.

Об'єкт дослідження є процес визначення парадигм сучасного управління підприємства.

Метою статті є дослідження та виокремлення існуючих парадигм управління які суттєво впливають та допомагають розвитку туристичних підприємств в сучасних економічних умовах.

Метод дослідження - логіко-аналітичний метод та статистичного аналізу визначення існуючих теоретичних засад щодо парадигм управління.

Аналіз існуючих парадигм щодо управління підприємств туристичної галузі в сучасному середовищі дозволив виділити аспекти їх розвитку: просторові, функціональні, системні, інституційні, ресурні. На підставі цього було виділено основні методи сучасного спрямування на ефективне управління підприємств. Основою використання методів управління є закони і принципи суспільного виробництва, науко технічний, соціальний, правовий і психологічний рівень розвитку підприємства в сучасному середовищі. Для радикального поєднання та адаптації підприємств до глобалізаційного простору було сформовано принцип конвергенції.

Результати статті можуть бути використані в управлінській діяльності підприємств туристичної галузі.

Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкту дослідження - пошук оптимальних парадигм управління підприємствами.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПАРАДИГМИ, МЕТОДИ, ПРИНЦИПИ, УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ.

The article is to study and isolating existing management paradigms that significantly affect and help the development of tourism businesses in the current economic conditions.

The method of research - logical and analytical methods and statistical analysis of the definition of existing theoretical framework for governance paradigms.

Analysis of existing paradigms for the management of enterprises of the tourism industry in today's environment has allowed highlight aspects of development: spatial, functional, system, institutional, resurni. On the basis of the allocated basic methods of modern focus on effective management of enterprises. The basis of management is the use of laws and principles of social production, scientific, technical, social, legal and psychological level of the enterprise in the modern environment. For radical combination and adaptation to globalization business area was formed by the principle of convergence.

The results of the article can be used in the management of enterprises of the tourism industry.

Projected assumptions about the object of research - the search for optimal business management paradigms.

KEY WORDS: PARADIGM, METHODS, PRINCIPLES, MANAGEMENT.

В статье проведен комплексный анализ существующих парадигм современного развития предприятий туристической отрасли.

Объект исследования является процесс определения парадигм современного управления предприятия.

Целью статьи является исследование и выделение существующих парадигм управления существенно влияют и помогают развитию туристических предприятий в современных экономических условиях.

Метод исследования - логико-аналитический метод и статистического анализа для определения существующих теоретических основ по парадигм управления.

Анализ существующих парадигм по управлению предприятий туристической отрасли в современной среде позволил выделить аспекты их развития: пространственные, функциональные, системные, институциональные, ресурни. На основании этого были выделены основные методы современного направления на эффективное управление предприятий. Основой использования методов управления законы и принципы общественного производства, науки технический, социальный, правовой и психологический уровень развития предприятия в современной среде. Для радикального объединения и адаптации предприятий к глобализационного пространства был сформирован принцип конвергенции.

Результаты статьи могут быть использованы в управленческой деятельности предприятий туристической отрасли.

Прогнозные предположения о развитии объекта исследования - поиск оптимальных парадигм управления предприятиями.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: ПАРАДИГМЫ, СПОСОБЫ, ПРИНЦИПЫ, УПРАВЛЕНИЕ ПРЕДПРИЯТИЯМИ.

Размещено на Allbest.ru