Об’єктно-орієнтована модель інноваційного розвитку енергетичного комплексу України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Управління інноваційним розвитком енергетичного комплексу є за своєю сутністю специфічною сферою управління, яка концентрується у сфері управління проектами. Концепція управління проектами недостатньою мірою розвинена в Україні, однак має велике поширення у країнах з традиційно ринковою економікою.

Само по собі управління інноваційно-інвестиційними проектами включає планування, організацію, контроль за ходом робіт, однак центральною ланкою управління як на макрорівні, так і на мезо і мікрорівнях вважається моделювання, що дає змогу скласти загальне уявлення про проблеми, які реально стоять перед керованою системою. Актуальність моделювання також пов'язано зі слабкою передбачуваністю ринкових умов впровадження інновацій, що є серйозною проблемою в процесі реалізації інвестиційно-інноваційних проектів, і це притому, що кожна об'єктна модель має передбачити майбутню економічну ситуацію. Особливо відчутно це виявляється в таких капіталомістких галузях промисловості, як паливно-енергетичний комплекс.

До питань моделювання інноваційних процесів останніми роками зверталися А.О. Єпіфанов, С.Д. Кузнецов, А.І. Сухоруков, Ю.М. Харазішвілі, І.В. Цюпко та інші вчені.

У роботах цих науковців наведені, як правило, математичні моделі, що дають змогу в загальнотеоретичному плані досліджувати інноваційні процеси, однак відсутність конкретики в таких моделях значно знижує їх практичну цінність. Надати процесу моделювання ознак конкретики дає змогу методологія об'єктно-орієнтованого моделювання, яка сьогодні знаходиться у стадії активної розробки.

Відразу ж слід зазначити, що нині загальноприйнятого визначення об'єктно-орієнтованої моделі даних не існує. Зараз можна говорити лише про якийсь «об'єктний» підхід до логічного представлення даних і про різні об'єктно-орієнтовані способи його реалізації. У роботі ми використовуємо підхід, заснований на структуруванні об'єктів, що беруть участь в інноваційно-інвестиційному процесі з подальшим їх фінансово-економічним наповненням.

Коли йдеться про об'єктно-орієнтоване моделювання, то відразу необхідно зазначити, що ця методологія більшою мірою використовується для управління базами даних, для розробки програмно-інформаційних комплексів підтримки управлінських рішень [1].

У вітчизняних дослідженнях йдеться про те, що в основі об'єктно-орієнтованого підходу лежить об'єктна декомпозиція, при цьому статична структура описується в термінах об'єктів і зв'язків між ними. Кожен об'єкт системи має власну поведінку, яка моделює поведінку об'єкта реального світу. Дослідники зазначають, що окремі економічні об'єкти функціонують не ізольовано, а в тісному зв'язку з навколишнім середовищем, з іншими економічними об'єктами. Ці зв'язки виражаються через потоки інформації, які циркулюють між об'єктами. Планування і управління ґрунтується на перетворенні інформації, від кількісної і якісної характеристики якої залежить ефективність визначених рішень [4, с. 4].

Водночас можливості цієї методології в плані структурування об'єктів, які є «точками» дослідження, дають змогу західним фахівцям [7; 8] вийти за межі чистої інформатики, використовувати елементи цієї методології в процесі економіко-математичного моделювання, розробляти економічно обґрунтовані моделі, структуруючи інформацію, необхідну для їх розробки.

Спираючись на роботи наведених вище західних дослідників, ми маємо можливість запропонувати об'єктно-орієнтовану модель інвестиційно-інноваційного процесу, яка в першому наближенні дає уявлення про «структуру» цього процесу (рис. 1).

Рис. 1

Об'єкти ієрархії позначені колами, абстрактна вершина трикутником, елементи, що забезпечують функціонування системи, позначені овалами.

З точки зору структурування інноваційно-інвестиційних процесів ця модель формує певні уявлення про них, дає можливість визначити обсяги і структуру інформації, необхідні для вивчення цієї системи. Водночас відсутність визначеності в плані фінансово-економічної конкретики фактично зводить цінність цієї моделі до нуля.

Ґрунтуючись на роботах західних вчених, ми маємо можливість говорити про те, що об'єктно-орієнтованою моделлю є математична конструкція, що володіє конкретикою, яка є основною властивістю моделі цієї предметної сфери, що дає змогу однозначно дослідити стан тієї чи іншої економічної проблеми в деталях.

Фактично предметом моделювання для об'єктно-орієнтованих моделей є цілий клас об'єктів, що відрізняються своїми параметрами, але мають загальну природу. Відносини між компонентами об'єктно-орієнтованої моделі відображають найбільш істотні відносини між елементами предметної сфери, а прогностична сила такої моделі досить істотна і дає змогу досліджувати деталі стану модельованої системи.

Іноді такі моделі називають також структурними, відокремлюючи їх від функціональних, що відбивають, на відміну від структурних, не тільки повільно мінливі відносини, але й швидко мінливі параметри. Побудова об'єктно-орієнтованих моделей є необхідним проміжним етапом створення будь-якої економіко-математичної моделі перед її параметризацією. Кожна модель повинна описати «зв'язок» обумовленість поведінки системи поведінкою її окремих елементів і властивостями її структури [3, с. 84].

На нашу думку, об'єктно-орієнтованою моделлю є, наприклад, модель інноваційного розвитку, записана у вигляді задачі лінійного програмування:

b, x < {Ax> 0, cx max},

де x вектор обсягів фінансування інноваційного процесу;

А матриця інноваційних проектів, що реалізуються в галузі на підприємствах;

b вектор обмежень за ресурсами;

с вектор, який визначає кількість реально впроваджених інновацій.

Економічною об'єктно-орієнтованою моделлю, яка описує інноваційні процеси, буде така модель, в якій види інноваційних продуктів і витрат ресурсів специфіковані, а числові елементи матриці А, векторів b чітко визначені.

Як об'єктно-орієнтована модель процесу інноваційного розвитку на даному об'єкті можна розглядати і такий запис:

у = f (x1, ..., xn),

де у обсяг інноваційного виробництва продукції;

x1, ..., xn дані, що дають змогу говорити про інноваційний розвиток галузі (підприємства);

f символ функціональної залежності стану галузі або підприємства від рівня розвитку інноваційного процесу.

У зв'язку з цим ми можемо стверджувати слідом за І.В. Цюпко, що кожна об'єктноорієнтована модель вимагає економічної конкретики для того, щоб в кінцевому підсумку знизити проблемність економічної невизначеності в процесі прийняття управлінських рішень [5, с. 3].

Сучасна теорія економічного моделювання виходить із того, що кожна економічна модель має будуватися на об'єктивних показниках для того, щоб рівень абстракції не перевищував рівень економічної реальності, заснованої на даних економічної дійсності.

Будь-яка абстрактна модель, як зазначає Г. Маріон, хороша тим, що вона дає змогу намітити загальну методологію дослідження, однак в процесі розвитку ця модель повинна бути наповнена реальним економічним змістом. У теоретичному плані ми повинні перевірити припущення моделі, її структуру, параметри у практичній площині [6].

Таким чином, безумовно, для «наповнення» такої моделі реальними даними є попередні дослідження статистичного матеріалу, фінансових звітів, аналітичних видань.

Слід визнати, що суттєвим обмеженням для застосування цієї методики моделювання в Україні є низька оперативність статистичних служб, що надають інформацію стосовно розвитку енергетичної галузі.

Останнє видання, яке досить повно розкриває динаміку інноваційних процесів у вітчизняній енергетиці, вийшло в минулому 2016 році і дає нам змогу оперувати даними за 2014-2015 роки [2]. Водночас цих даних (табл. 1-8) вистачає для того, щоб продемонструвати можливості методики об'єктно-орієнтованого моделювання інноваційного розвитку енергетичного комплексу України.

Попередній аналіз засвідчує падіння загального енергетичного потенціалу України на 82,0%, абсолютне зменшення підприємств енергетичної галузі, що перш за все пов'язано з анексією Криму, окупацією частки Донбасу.

Водночас загальна кількість підприємств, які брали участь в інноваційних процесах в тій або іншій формі, зменшилася з 14,2% до 10,6%.

Загалом такі цифри засвідчують не просто низьку інноваційну спрямованість галузі, але й практично її повну відсутність.

Таблиця 1. Кількість підприємств енергетичної галузі за напрямами проведених інновацій

інноваційний енергетичний ресурсний

Таблиця 2

Аналогічним чином більш ніж втричі впала кількість впроваджених нових технологічних процесів на підприємствах енергетичної галузі, і це притому, що катастрофічно малими є показники, які характеризують провадження маловідходних, ресурсозберігаючих технологій.

Таблиця 3. Розподіл загального обсягу витрат за напрямами інноваційної діяльності на підприємствах енергетичної галузі

Таблиця 4. Розподіл загального обсягу фінансування інноваційної діяльності за джерелами

Таблиця 5

Таблиця 6. Кількість енергетичних підприємств, що реалізували інноваційні послуги

У досліджуваному періоді на 55,8% впав обсяг витрат на інноваційну діяльність, ця ситуація перш за все свідчить про те, що в плані інноваційно-інвестиційного розвитку галузі спостерігаються суттєві проблеми.

Про наявність суттєвих проблем в плані інноваційного розвитку вітчизняної енергетики говорить той факт, що енергетичні підприємства здебільшого фінансують інновації за власний рахунок, держава майже усунулась від вирішення проблем інноваційного розвитку галузі. За таких умов нині важко сподіватися на те, що вітчизняна енергетика найближчими роками стане на шлях сталого інноваційного розвитку.

Дані табл. 6 засвідчують, що катастрофічно мала кількість підприємств реалізовувала у досліджуваному періоді інноваційні послуги, кількість таких підприємств зменшилася до 3, що у масштабах галузі є показником, який коливається в межах статистичної похибки.

Таблиця 7. Обсяг реалізованих інноваційних послуг підприємствами енергетичної галузі

Таблиця 8. Кількість придбаних та переданих нових технологій (технічних досягнень) в Україні та за її межами підприємствами енергетичної галузі

Обсяг реалізованих послуг підприємствами енергетичної галузі впав у досліджуваному періоді на 12,6%, що є наслідком низької інноваційної активності підприємств. Про це свідчить той факт, що серед реалізованих послуг більше 90,0% складають послуги, що є новими виключно для підприємства, а також не є інноваційними у масштабах галузі.

Позитивним моментом у діяльності вітчизняних енергетичних компаній можна вважати, що кількість придбаних технологій у досліджуваному періоді підвищилася на 60,0%, хоча у складі цих технологій відсутні вітчизняні розробки.

Таким чином, вже на цьому етапі ми маємо констатувати, що стан інноваційного розвитку вітчизняної енергетики у досліджуваному періоді погіршився. Але для підтвердження цього висновку звернемося до методики математичного моделювання.

На підставі наведених вище даних, а також з урахуванням їх обмеженого складу можна запропонувати модель, яка описує інноваційний розвиток вітчизняного енергетичного комплексу (Іре) таким чином:

Іре= Ов / (К + Квп + Кн + Кпр + Кнт) / ((Ов2014 -- Ов2015) + (Орп2014 -- Орп2015 ) / 2)),

де К кількість підприємств, що включені до інноваційної діяльності в галузі (кількість);

Квп кількість впроваджених нових інноваційних процесів (кількість);

Кн кількість найменувань інноваційних послуг (продукції) (кількість);

Кпр кількість підприємств, що реалізують інноваційну продукцію (кількість);

Кнт кількість придбаних та переданих нових технологій (кількість);

Орп обсяг реалізованих послуг (тис. грн.);

Ов обсяг витрат на інноваційну діяльність (тис. грн.)

Отже:

Іре2014 = (75+ 196 + 50 +8 + 25) / ((531068,0 345628,9) + (107224,5 -95775,8) / 2)) = 0,001;

Іре2015 = (31+ 63 + 34 +3 + 40) / ((531068,0 345628,9) + (107224,5 -95775,8) / 2)) = 0,0006.

Отримані результати дають змогу зробити висновок, що у досліджуваному періоді стан інноваційного розвитку підприємств вітчизняної енергетики впав на 66,0% (0,001 / 0,0006 = 1,66), що наочно підтверджує висновки попереднього аналізу, доводить тезу про те, що інноваційна спрямованість вітчизняної енергетичної галузі знаходиться на нульовій відмітці, а ця проблема потребує найскорішого розв'язання.

Таким чином, інноваційна спрямованість вітчизняної енергетики стає у наш час проблемою національного масштабу, оскільки сьогодні виключно інноваційна енергетична галузь спроможна вирішувати питання ресурсної економії, скорочення витрат, підвищення ефективності.

Досліджуючи саму методологію об'єктно-орієнтованого моделювання, слід відзначити її перспективність в плані розвитку практики моделювання як напряму практичної діяльності, перспективність вбачається в тому, що ця методика дає можливість відповідним чином структурувати економічні процеси, визначити обсяги інформації, який має бути задіяний у процесі розробки моделі.

У плані моделювання інноваційних процесів в енергетиці ця методика також є адаптивною, адже вона враховує численні фактори, що впливають на інноваційний потенціал як галузі загалом, так і окремого підприємства, даючи водночас можливість варіювати математичну складову моделі залежно від обсягів інформації, яка нині знаходиться у розпорядженні аналітика.

Література

1. Кузнецов С.Д. Объектно-ориентированные базы данных основные концепции, организация и управление: краткий обзор.

2. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : статистичний збірник / відповідальний за випуск О.О. Кармазіна. К.: Державна служба статистики України, 2016. 257 с.

3. Сухоруков А.І. Моделювання та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів України: [монографія] / А.І. Сухоруков, Ю.М. Харазішвілі. К.: НІСД, 2012. 368 с

4. Сучасні та перспективні методи і моделі управління в економіці: [монографія]: у 2 ч. / за ред. А.О. Єпіфанова. Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. Ч. 2. 2008. 256 с.

5. Цюпко І.В. Адаптація методів нечіткого моделювання до умов функціонування сільськогосподарських підприємств : автореф. дис. ... канд. екон. наук / І.В. Цюпко. Львів, 2006. 19 с.

6. Glenn M. An Introduction to Mathematical Modelling, Bioinformatics and Statistics Scotland / M. Glenn. 2008. 35 p.

7. Caldwell J. Mathematical Modelling (Innbundet). Concepts and Case Studies / J. Caldwell, Y.M. Ram // Serie: Mathematical Modelling: Theory and Applications. Boston: Kluwer Academic Publishers, 2004.

8. Dominich S. Mathematical Foundations of Information Retrieval / S. Dominich. 2012. 304 p.

Размещено на Allbest.ru