Методологічні засади управління сталим розвитком авіапідприємств

Враховуючи наявний потужний потенціал авіагалузі, визначено шлях, що приведе до виходу з кризової ситуації, сформованої в сучасних умовах діяльності авіапідприємств, який лежить через інтеграційну взаємодію механізмів управління розвитком на інституційному та господарському рівнях. Поєднання співпраці, взаємоузгодженості та консолідації інтересів, цілей, потреб є запорукою досягнення результатів, які створюють підґрунтя для сталого розвитку авіагалузі в цілому та кожного авіапідприємства зокрема. управління авіапідприємство адаптація

У четвертому розділі - «Методологічні підходи до побудови процесів управління сталим розвитком авіапідприємств» - розроблено методологічний підхід, в основу якого покладено концепцію холізму; структурний склад системи управлінської діяльності підприємства і визначено взаємозв'язки в побудові міжрівневої та внутрішньорівневої взаємодії між функціональними елементами потенціалу розвитку підприємства на трьох рівнях ієрархічної структури; конкретизовано заходи щодо адаптації системи управління сталим розвитком авіапідприємств до змін.

У роботі запропоновано методологічний підхід (рис.4), в основу якого покладено концепцію холізму, що ґрунтується на взаємодії та інтегративних внутрішньорівневих і міжрівневих зв'язках системи управлінської діяльності та механізму управління розвитком з урахуванням стадії розвитку підприємства та відповідної адаптивності до внутрішнього регулювання процесів та чинників зовнішнього середовища, що дає змогу досягати підтримання динамічної рівноваги й формувати безперервний цикл управління підприємством.

Для реалізації методологічного підходу в роботі здійснено: розробку базових принципів побудови процесів управління сталим розвитком авіапідприємств; аргументацію ряду особливостей, які необхідно враховувати при формуванні структури основних складових у побудові механізму управління розвитком; структуризацію системи забезпечення процесу управління, серед яких виділено суб'єкти, об'єкти управління, інструменти забезпечення та показники дії. Для повноти забезпечення в рамках реалізації методологічного підходу розроблено дерево цілей, завдяки якому, через сукупність підцілей на різних рівнях ієрархії, можна знайти шляхи досягнення генеральної мети - сталого розвитку підприємства. Систематизовано цілі, інтереси, ресурси та інструменти взаємодії між учасниками корпоративних відносин авіапідприємств на різних рівнях впливу. Визначено та обґрунтовано ряд локальних механізмів: виробничий, фінансово-економічний, інноваційний, маркетинговий, організаційний, корпоративний, кожен з яких у своєму спектрі вирішує власні завдання в структурній взаємодії з системою управлінської діяльності, що дає змогу формувати безперервний процес розвитку підприємства.

26

Обґрунтовано, що система управлінської діяльності підприємства формується завдяки динамічним взаємозв'язкам між чинниками зовнішнього середовища та ключовими підсистемами підприємства - стратегічного і корпоративного управління, інформаційно-аналітичною та контрольно-адаптаційною підсистемою, які у взаємодії між собою створюють підґрунтя для запуску підсистеми динамічного управління потенціалом розвитку підприємства. Підсистема стратегічного управління формує верхній, зовнішньо орієнтований, рівень управлінської ієрархії підприємства, а підсистема корпоративного управління створює нижній, внутрішньо орієнтований, рівень управлінської ієрархії. Система управлінської діяльності набуває ознак управління сталим розвитком завдяки узгодженню зовнішнього і внутрішнього рівнів управлінської ієрархії, яке відбувається на рівні формування місії, цілей діяльності підприємства та визначення необхідних для їх досягнення ресурсів, результатів і компетенцій.

Взаємоузгодженість усіх зв'язків, які вибудовуються в системі управління сталим розвитком підприємства, відбувається завдяки узгодженості роботи чотирьох підсистем та механізму управління розвитком, які у взаємодії дають змогу підсистемі динамічного управління потенціалом розвитку підтримувати гомеостаз системи. Процеси в цій підсистемі формуються згідно з розробленою технологією побудови процесів управління між функціональними елементами потенціалу розвитку підприємства на трьох рівнях ієрархічної структури. Доведено, що дана підсистема має зворотно-спрямований характер функціонування, в якій побудова зв'язків відбувається «знизу- вгору»: «необхідні ресурси - компетенції - набір стратегій - ієрархія цілей - місія».

Систематизація чинників впливу зовнішнього середовища на елементи системи управління авіапідприємства дала можливість виділити чотири ключові напрями: інституційний, ресурсний, ринково-конкурентний та технологічно-інформаційний. Розроблено заходи щодо адаптації до зростаючих впливів середовища системи управління сталим розвитком авіапідприємств, до яких увійшли застосування критеріально-структурного підходу до управління організаційними змінами на авіапідприємствах та концепція взаємодії механізму управління розвитком із зовнішнім середовищем.

Завдяки запропонованому комбінованому критеріально-структурному підходу можна визначити основні сутнісні характеристики і зміст процесу організаційних змін та створити ефективну систему їх управління в мінливих умовах зовнішнього середовища. Основним базисом, на якому обґрунтовано цей підхід є два критерії, що відображають властивості соціально-економічних систем: 1) адаптивність до впливів зовнішнього середовища як здатність зберігати основні функції системи шляхом пристосування до швидкозмінних умов зовнішнього й внутрішнього середовища; 2) онтогенез як відбиття циклічного функціонування системи через сукупність перетворень, що відбуваються з підприємством від початку існування до кінця життєвого циклу.

Адаптивний критерій дав змогу визначити оптимальні типи реакцій, сформувати типи поведінки авіапідприємств для різних видів середовищ. Завдяки онтогенетичному критерію стало можливим визначити на кожному з етапів онтогенезу характерний набір змін, реалізація яких підвищуватиме адаптивність системи в цілому і спрощуватиме етапи переходів у точках біфуркації. У роботі визначено, що адаптація підприємств до зовнішніх умов відбувається шляхом змін множини зв'язків і власної структури, під впливом чинників зовнішнього середовища, результатом якого є множина цілей системи, множина ресурсів і множина обмежень.

Концепція взаємодії механізму управління розвитком із зовнішнім середовищем ґрунтується на узгодженні руху потоків інформації через підсистеми різних видів управління на підприємстві. Запропоновано використовувати мережевоцентричний принцип у роботі з інформацією, що опирається на децентралізований підхід, який дасть можливість на рівні корпоративного управління підвищувати швидкість та адекватність реакції механізму управління розвитком до зовнішнього середовища та отримувати перевагу у вирішенні конфліктів щодо інтересів на вищих щаблях управління, а також в подоланні опору змінам.

У п'ятому розділі «Моделювання управлінських процесів і прогнозування потенціалу розвитку авіапідприємств для досягнення цілей сталого розвитку» - запропоновано моделювання взаємозв'язків складових потенціалу розвитку в межах тріади «ресурси - компетенції - результати»; розроблено науково-методичний підхід до прогнозування потенціалу розвитку авіапідприємств; обґрунтовано систему взаємозв'язків інформаційно-компетенційного простору підприємства; розроблено інфологічну модель формування безперервного циклу управління сталим розвитком підприємства.

Для того щоб підприємства набували ознак сталого розвитку, в роботі проведено моделювання процесу внутрішньорівневої і міжрівневої взаємодії складових потенціалу авіапідприємств, завдяки якій реалізується прямий і зворотний взаємний вплив між його ресурсами, результатами та компетенціями.

Внутрішньорівнева пряма взаємодія:

REj(t) = RE_j (t - 1) + f(RS_j (t); C_j (t)) + S(t) (1)

Внутрішньорівнева зворотна взаємодія:

C_j(t) = C_j ( t - 1) + g REj(t - 1) + S(t) (2)

Міжрівнева взаємодія:

RE_j (t) = ++ (3)

RS_j+1(t+1) = (1 - u) + ++ S(t) (4)

Внутрішньорівнева пряма взаємодія між елементами потенціалу одного рівня при формуванні результативних показників відбувається з урахуванням трьох основних складових: 1) результатів діяльності підприємства на j-му рівні потенціалу розвитку в попередній період; 2) ефективності використання ресурсів і компетенцій у поточний період; 3) впливу на результативні показники зміни стану зовнішнього середовища. Зворотна взаємодія вказує на те, яким чином результати пов'язані з компетенціями на майбутній період, тобто компетенції в майбутньому є наслідком отримання позитивних досвіду та результатів у минулому. Однак необхідно враховувати, що ця величина прямо залежить від вибраної точки відліку відносно кривої життєвого циклу підприємства, яка відповідає початку діяльності підприємства.

Міжрівнева взаємодія в ієрархії потенціалу розвитку підприємства, а відповідно - і виникнення міжрівневого синергетичного ефекту відбувається внаслідок існування взаємозв'язку та взаємозалежності між досягнутими в поточному періоді результатами на j-му рівні потенціалу RE_j(t) та майбутнім обсягом ресурсів на вищому рівні потенціалу RS_j+1(t+1). Результати одержані на певному ієрархічному рівні, слід розподіляти за трьома напрямами: одна частина економічного ефекту спрямовується на поновлення ресурсів, спожитих для досягнення економічного ефекту в поточний період часу на j-му рівні потенціалу; друга - на майбутнє забезпечення ресурсами функціональних складових вищого рівня ієрархії; третя частина ефекту виділяється на накопичення необхідного досвіду та майбутнього розвитку підприємства на j-му рівні.

Визначено, що для авіапідприємств однією з основних причин необхідності накопичення компетенцій є зростаючий супротив зовнішнього середовища, який призводить до втрати потенціалу новизни послуги, скорочення продажів, зменшення частки ринку, прибутку, зростання тиску з боку конкурентів. У цих умовах саме на матеріальному, енергетичному та інформаційному рівнях потенціалу розвитку авіапідприємства не вистачає достатнього обсягу компетенцій, які характеризують здатність до вдосконалення своєї роботи в усіх сферах (виробництво, персонал, фінанси, інвестиції, маркетинг, логістика, внутрішнє управління, бізнес-процеси, управління розвитком, інновації і т.п.).

Доведено, що фундаментальним завданням менеджменту є накопичення рівня компетенцій протягом усього циклу існування підприємства, достатнього для того, щоб по досягненню критичних точок успішно подолати максимальну силу опору зовнішнього середовища і переходити на нову стадію свого розвитку. Це забезпечується завдяки побудові ефективної внутрішньорівневої та міжрівневої взаємодії між елементами потенціалу розвитку, що передбачає розроблення процесів і механізмів спільного використання ресурсів і компетенцій для отримання необхідної результативності, розподілу одержаних результатів на поповнення використаних ресурсів та на забезпечення адаптації, саморозвитку і самонавчання підприємства за рахунок постійного нарощування компетенцій.

Розроблено науково-методичний підхід до прогнозування потенціалу розвитку авіаційних підприємств, який включає моделювання ієрархічних та часових взаємозв'язків між складовими потенціалу розвитку підприємства; визначення факторів впливу зовнішнього середовища на діяльність авіаційних підприємств шляхом нормалізації даних економічних індикаторів сталого розвитку різного ієрархічного рівня впливу; побудову макроекономічного прогнозу зваженого впливу зовнішнього середовища на потенціал розвитку авіаційних підприємств шляхом використанням методу авторегресії; оцінку показників індикаторів потенціалу розвитку підприємств шляхом побудови регресійних моделей результатів, ресурсів і компетенцій на всіх його рівнях; оцінку зв'язку між функцією зваженого впливу зовнішнього середовища та темпами приросту чистих активів підприємств; сценарне прогнозування розвитку авіапідприємств через урахування динамічних та ієрархічних взаємозв'язків між складовими потенціалу розвитку, темпами приросту чистих активів підприємств та зваженим впливом зовнішнього середовища.

Результати статистичних оцінок та моделювання потенціалу дали змогу встановити причинно-наслідкові зв'язки поточного стану розвитку авіапідприємств і визначити, що в сучасних умовах для них характерна висока інерційність, яка унеможливлює швидке нарощування результатів, ресурсів та компетенцій без створення відповідної бази реагування на зміни у системі менеджменту. Апробація прогностичної моделі потенціалу розвитку на трьох авіапідприємствах «УРГА», «Константа», «Горлиця», які, згідно побудованої конкурентної карти, займають лідируюче місце серед групи досліджуваних авіапідприємств, показала, що досягнутий ними рівень потенціалу, передусім у частині сформованих ресурсів і накопичених компетенцій, не відповідає рівню загроз і небезпек, які створюються в зовнішньому середовищі. На основі розроблених песимістичного й оптимістичного сценаріїв впливу зовнішнього середовища на діяльність авіапідприємств установлено, що прогнозується подальше скорочення потенціалу їх розвитку.

Тому в роботі обґрунтовано, що керівництво авіапідприємств має використовувати важелі стратегічного та корпоративного управління, щоб змінити траєкторію їхнього розвитку навіть за несприятливого макроекономічного сценарію. Для цього розроблено два сценарії подолання авіапідприємствами відповідних стримуючих умов розвитку (рис.5).

Рис. 5. Прогнозний сценарій (сценарій 1) розвитку авіапідприємств при підвищенні інтенсивності накопичення компетенцій (m₂=0,23) до 2016 р., %

* Розраховано автором.

У першому прогнозному сценарії закладено відносне збільшення за показником компетенцій на інформаційному рівні потенціалу. Збільшивши значення параметра m₂ до рівня 0,23, можна вирівняти силу зовнішнього впливу на компетенції підприємства з інтенсивністю їхнього відновлення за рахунок внутрішніх факторів результативності, яких можна досягти, використовуючи здебільшого інструменти корпоративного управління. Відповідно, траєкторія розвитку підприємств зміниться навіть за умови реалізації найбільш песимістичного макро- сценарію.

Другий сценарій передбачає зростання потенціалу розвитку групи досліджуваних авіаційних підприємств за умови негативного макроекономічного розвитку подій внаслідок підвищення міжрівневої взаємодії енергетичного та інформаційного рівнів, а саме - підвищення інтенсивності поповнення ресурсів інформаційного рівня за рахунок результатів, одержаних на енергетичному рівні. Ці результати досягаються інтенсифікацією використання інструментів стратегічного управління в поєднанні з корпоративним управлінням. Якщо підвищити ефективність міжрівневої взаємодії складових потенціалу (збільшивши значення коефіцієнту b₃ до рівня 0,5), то можна буде зрівнятись із силою впливу зовнішнього середовища і підприємства, а події розвиватимуться за позитивною траєкторією, нарощуючи свій потенціал навіть в умовах посилення негативного впливу зовнішніх чинників (рис. 6).

Рис. 6. Прогнозний сценарій (сценарій 2) розвитку авіапідприємств при зростанні інтенсивності накопичення компетенцій (m₂=0,23) та поліпшенні міжрівневої взаємодії (b₃=0,5) до 2016 року, %

* Розраховано автором.

Доведено, що в сучасних умовах функціонування авіапідприємств конвергенція стратегічного і корпоративного управління є тим дієвим заходом, за допомогою якого можна змінити їхню траєкторію розвитку. Її рекомендовано здійснювати за рахунок узгодженості та підпорядкованості всіх задіяних і впливових елементів внутрішнього й зовнішнього походження, шляхом взаємоузгодженої побудови роботи інформаційно-аналітичної і контрольно-адаптаційної підсистем (рис.7).

Рис. 7. Інфологічна модель формування безперервного циклу управління сталим розвитком авіапідприємства

* Розроблено автором.

26

Для цього в роботі побудовано систему взаємозв'язків тривекторного інформаційно-компетенційного простору підприємства на основі структурування суб'єктів, за які прийнято функціонально-ієрархічні одиниці та складові елементів організаційної структури підприємства. Суб'єкти системи розподілено за трьома класифікаційними ознаками: напрямами діяльності, ієрархічними рівнями управління, сферами функціональної відповідальності. При цьому кожній із них відповідають певним чином систематизовані об'єкти - елементи впливу зовнішнього середовища та складові внутрішнього потенціалу підприємства. Для реалізації визначених взаємозв'язків розроблено механізм забезпечення інформаційно-аналітичної підсистеми підприємства, в якому вони здійснюються на підставі принципів функціонування, набору відповідних процедур, методів та програмно-обчислювальних засобів. Посилення його дії відбувається через компетенційний простір завдяки взаємодії суб'єктно-об'єктного складу за визначеними ознаками. Здійснений розподіл компетенцій за внутрішньо і зовнішньоорієнтованими складовими сприятиме їх накопиченню і верифікації в контрольно-адаптаційній підсистемі управління розвитком.

Побудована інфологічна модель дасть можливість формувати безперервний цикл управління сталим розвитком авіапідприємства за рахунок інтегрованості, інформаційно-аналітичної підсистеми в загальну систему управління підприємства, де відбувається узгодженість методів і процедур роботи зі складовими зовнішньо та внутрішньо орієнтованими управлінськими процесами підтримки сталого розвитку підприємства, що забезпечує «прямий цикл» управління. «Зворотний цикл» управління забезпечується контрольно-адаптаційною підсистемою з послідовним обробленням інформації в її чотирьох модулях, що дає можливість коригувати параметри складових потенціалу, вносити зміни у внутрішні процедури і функції, технології планування і прийняття рішень, процеси горизонтальної взаємодії між підрозділами. Завершуючи «зворотний цикл», підприємство може розпочати новий «прямий цикл», зміщений на відповідний часовий лаг, тим самим підтримуючи динамічність і безперервність свого розвитку, забезпечуючи його сталість.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову проблему побудови цілісного підходу до формування внутрішніх процесів управління сталим розвитком авіапідприємств з урахуванням впливу зовнішнього середовища. Основний науковий результат роботи ґрунтується на встановленні матеріально-енерго-інформаційної ознаки розвитку, виявленні можливостей потенціалу розвитку за допомогою вибраних інструментів його оцінювання, моделюванні та прогнозуванні, розробленому методологічному підході до управління сталим розвитком на основі концепції холізму, що дає можливість узгоджувати управлінські процеси за допомогою вибраних способів для досягнення безперервного циклу управління розвитком, завдяки чому зроблено такі висновки.

1. Дослідження еволюційного розвитку підприємств показали, що в певний період розвитку суспільства були наявні різні акценти згідно з існуючим укладом, які зосереджували увагу на матеріально-технічній, соціальній, інформаційній складових. За результатами досліджень ряду концептуальних підходів у теоріях управління і фірми за періодами розвитку людства та управління підприємством виявлено закономірність їхнього розвитку за матеріально-, енерго-, та інформаційною ознаками. Доведено, що трансформаційні процеси, які стали поштовхом для інтеграції теорій різних шкіл управління, фірми в управлінські підходи, переростають у нові форми управління підприємством, які в синергетичному поєднанні дають змогу вирішувати питання довгострокового розвитку підприємств. Визначено, що в сучасних умовах розвитку підприємств базовими теоріями управління є стратегічне й корпоративне, які взаємно доповнюють одна одну і перебувають у стані трансформаційних змін.

2. Розвиток підприємства можна трактувати як сукупність якісних змін його стану (як системи), який формується внаслідок взаємодії функціональних елементів зовнішнього та внутрішнього походження на різних рівнях реалізації його потенціалу. Доведено, що основою сталого розвитку є синергетичне поєднання прогресивного, адаптивного, трансформаційного видів розвитку, завдяки чому збалансовано підтримується стійкість усіх задіяних підсистем. Запропонований концепт до управління сталим розвитком підприємств ґрунтується на їхній здатності не тільки володіти та управляти ресурсами, компетенціями й комбінувати їх за своїми можливостями, але й вибудовувати ці процеси в цільово-управлінській узгодженості на ієрархічних рівнях потенціалу для забезпечення стійкого матеріально-енерго-інформаційного обміну системи.

3. У сучасних умовах розвитку економічних та управлінських процесів стираються будь-які межі в сутнісних змістах досліджуваних категорій. Еволюційні зміни, що відбулися в системах юридичного, економічного, організаційного, соціального характеру на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях дають змогу розглядати сучасне підприємство як живий організм, багатовимірну, мультипросторову систему. Розгляд потенціалу з позиції внутрішнього розвитку підприємства дозволив визначити взаємозалежність виробничого, підприємницького, економічного потенціалів, де за трьома рівнями його виміру закладається основа використання його можливостей щодо ресурсів, компетенцій, результатів. Потенціал розвитку підприємства рекомендовано формувати в ієрархічній структурі за трьома взаємопов'язаними між собою рівнями, на яких за рахунок внутрішньорівневої і міжрівневої взаємодії різних видів потенціалів відбуваються якісні та кількісні зміни, що приводять до розвитку підприємства. Сталий розвиток підприємства являє собою збалансоване використання всіх видів його потенціалів, які в сукупності нарощують його потенціал розвитку і підтримують стійкість роботи всіх підсистем за допомогою застосування напрацьованих підходів і технологій у теорії розвитку підприємств.

4. Систематизація теоретико-методологічного підґрунтя щодо системи управління розвитком дала змогу визначити шляхи її оптимізації за рахунок розкриття і наповненості сформованих етапів, реалізація яких можлива з урахуванням понятійного розмежування «будова/структура», відповідних інтегральних функцій і розробки цільових коротко- та середньострокових орієнтирів діяльності. Оскільки функціонування сучасних підприємств (корпорацій) реалізується в декількох площинах, то це потребує інтегративних зв'язків будови внутрішніх складових підприємства з його зовнішнім середовищем та підпорядкування під них його структури. Це дало можливість обґрунтувати, що здійснення процесу інтеграції відбувається шляхом постійного оновлення інформації і прийняття рішень на основі взаємозв'язків при взаємодії інституційного і господарського механізмів, які є ключовими в систематизації зовнішніх чинників впливу в побудові ефективної системи управління розвитком підприємства.

5. Оцінювання потенціалу розвитку підприємства на основі розробленого теоретико-методологічного підходу, реалізується в побудованій ієрархічній структурі потенціалу за матеріальним, енергетичним, інформаційним рівнями у тривекторному просторі, складовими якого є вектори функціональних складових, внутрішньорівневої та міжрівневої збалансованості показників/індикаторів потенціалу. Доведено, що удосконалення окремих функціональних складових внутрішнього середовища підприємства дасть змогу підвищувати потенціал розвитку лише до певної межі, тоді як подолання існуючого обмеження і вихід за асимптоту потенціалу розвитку можливі лише при узгодженому і збалансованому розвитку внутрішніх елементів як одного рівня, так і міжрівневих, адже саме за рахунок досягнення балансу та узгодженості виникає ефект синергізму, за якого підвищується потенціал розвитку підприємства.

6. Дослідження системи чинників, які впливають на розвиток авіапідприємств, дало змогу провести їхню систематизацію й виділити пріоритетність їх впливу на формування інституційного і господарського механізмів функціонування підприємств. Вплив інституційних чинників формує суперечливе, складне підґрунтя для ведення господарської діяльності підприємств, зокрема в фінансовій, правовій, соціальній сферах. Найбільш гострим виділено питання дисбалансу між реальними вимогами до галузі з огляду на нові вимоги до роботи підприємств в умовах євроінтеграції та впровадження концепції відкритого неба. Взаємодія механізмів управління розвитком на інституційному та господарському рівнях шляхом співпраці, взаємоузгодженості, консолідації інтересів усіх задіяних учасників є тим основним інструментом, що приведе до виходу з кризової ситуації, сформованої в сучасних умовах функціонування авіагалузі і дає можливість досягти результатів, які стануть підґрунтям для сталого розвитку авіапідприємств.

7. На підставі запропонованих концептуальних положень проведення аналізу потенціалу розвитку авіапідприємств за динамікою середнього рівня, функціональних складових, трьох груп індикаторів та збалансованості на матеріальному, енергетичному, інформаційному рівнях доведено, що потенціал розвитку досліджуваних авіапідприємств має за всіма групами низькі показники. Динаміка потенціалу розвитку на матеріальному рівні найнижча, що спричинює незадовільний стан його використання на енергетичному та інформаційному рівнях. Однією з причин таких результатів виявлено неспроможність підприємств задіювати й формувати необхідні компетенції. Це зумовлює зниження загального рівня потенціалу розвитку галузі, скорочення динаміки його внутрішньорівневої збалансованості за трьома ієрархічними рівнями, що, в свою чергу, стає причиною недостатньої узгодженості при міжрівневій взаємодії. За результатами аналізу встановлено тісний взаємозв'язок між складовими потенціалу, міжрівневою, внутрішньорівневою збалансованістю та обсягами чистих активів, що доводить адекватність проведення цих оцінок у наявному комплексі набору складових.

8. Запропонований методологічний підхід, який ґрунтується на концепції холізму, дає змогу комплексно будувати взаємозв'язки системи управлінської діяльності та механізму управління розвитком авіапідприємства, що створюють основу побудови процесів управління сталим розвитком підприємства. Взаємозв'язки між базовими та забезпечуючими підсистемами системи управлінської діяльності визначено на підставі обґрунтування технології побудови внутрішньорівневих та міжрівневих зв'язків потенціалу розвитку, де процеси управління здійснюються в конструктивній ієрархічно узгодженій взаємодії з локальними механізмами розвитку згідно з їхніми відповідними методами, інструментами. Завдяки всьому цьому в процесі інтеграції підсистема динамічного управління потенціалом розвитку підтримуватиме гомеостаз системи.

9. Удосконалення системи побудови управлінської діяльності здійснено з метою максимізувати комплексне охоплення сфери управлінських впливів за рахунок конвергенції базових підсистем стратегічного та корпоративного управління в системі управління сталим розвитком авіапідприємства, на підставі взаємоузгодження об'єктів та інструментів їхньої реалізації в цілісну, комплексну систему дій. На основі реалізації забезпечуючих підсистем, інформаційно-аналітичної і контрольно-адаптаційної встановлюється взаємозалежність між різними рівнями впливу інформації і відслідковується взаємоузгодженість цілей, компетенцій на різних рівнях потенціалу під дією чинників зовнішнього і внутрішнього походження. Комплексна взаємодія чотирьох підсистем, що здійснюється за рахунок реалізації цільово-узгоджених інформаційних і компетенційних потоків, дає змогу здійснити нарощування потенціалу розвитку підприємства і формувати ефективну підсистему динамічного управління потенціалом розвитку.

10. Запропоновано структурно-критеріальний підхід задля посилення адаптації системи управління сталим розвитком авіапідприємств до змін, який ґрунтується на адаптивному та онтогенетичному критеріях, використання яких посилюють ефективність механізмів реагування на зовнішні впливи з одночасним врахуванням умов функціонування підприємства на відповідній фазі розвитку. Обґрунтована концепція взаємодії механізму управління розвитком із зовнішнім середовищем, яка ґрунтується на мережевоцентричному принципі побудови роботи з інформацією під час прийняття управлінських рішень і задіює внутрішню структуризацію видів управління через множину цілей, ресурсів і обмежень, що дає можливість вчасно вносити зміни в коригувальні дії відповідних підсистем.

11. Моделювання взаємозв'язків між ресурсами, результатами та компетенціями потенціалу розвитку підприємства дало змогу побудувати внутрішньорівневий прямий та зворотний вплив між елементами одного рівня та міжрівневу взаємодію в його ієрархії. За побудованою моделлю можна створювати синергетичні ефекти за рахунок визначених взаємодій при наявності обґрунтування трьох варіантів поведінки системи: орієнтованість на відновлення і нарощування ресурсів на більш низьких ієрархічних рівнях потенціалу розвитку; спрямовування одержаних результатів на ресурсне забезпечення потенціалу розвитку вищих ієрархічних рівнів; через узгодження потреб на різних рівнях здійснювати забезпечення перспективного динамічного розвитку.

12. Розроблений науково-методичний підхід до прогнозування потенціалу розвитку авіапідприємства ґрунтується на моделюванні ієрархічних і часових взаємозв'язків між складовими потенціалу, визначенні факторів впливу зовнішнього середовища та оцінці показників-індикаторів потенціалу його розвитку. Його впровадження дало змогу відслідкувати причинно-наслідкові зв'язки поточного стану розвитку досліджуваної групи авіапідприємств, визначити рівень потенціалу їхнього розвитку та силу впливу зовнішнього середовища. Сценарний прогноз на підставі припущень щодо підвищення інтенсивності накопичення компетенцій і налагодження ефективнішої вертикальної взаємодії між енергетичним та інформаційним рівнями потенціалу відображає здатність підприємств змінити траєкторію свого розвитку з подальшим нарощенням потенціалу (навіть за умови реалізації песимістичного макроекономічного сценарію в Україні) та підтримувати в подальшому свій сталий розвиток.

13. Взаємозв'язки тривекторного інформаційного простору підприємства запропоновано здійснювати шляхом структуризації суб'єктно-об'єктного складу системи управління за напрямами, рівнями управлінської ієрархії та сферами функціональної відповідальності; це дасть змогу визначати загальні контури, ієрархію, внутрішнє підпорядкування та архітектуру їхніх взаємозв'язків. Для цього розроблено механізм функціонування інформаційно-аналітичної підсистеми підприємства, в якому взаємозв'язки суб'єктно-об'єктного складу системи реалізуються через принципи функціонування, набір відповідних процедур, методів та програмно-обчислювальних засобів. У цьому контексті обґрунтовано процес накопичення і коригування компетенцій у контрольно-адаптаційній підсистемі управління розвитком за рахунок налагодження роботи запропонованих чотирьох модулів системи.

14. Побудова інфологічної моделі формування безперервного циклу управління сталим розвитком підприємства здійснюється внаслідок забезпечення дієвої роботи інформаційно-аналітичної та контрольно-адаптаційної підсистем. Узгодженість методів і процедур роботи інформаційно-аналітичної підсистеми зі складовими зовнішньо та внутрішньо орієнтованих управлінських процесів за рахунок її інтегрованості в загальну систему управління сталим розвитком підприємства забезпечує «прямий цикл управління». У контрольно-адаптаційній підсистемі формується «зворотний цикл». Це відбувається через проведення коригувальних змін параметрів складових потенціалу, внесення змін у внутрішні процедури та функції, технології планування і прийняття рішень, процеси горизонтальної взаємодії між підрозділами, які за умови успішної їх реалізації розпочинають новий прямий цикл, зміщений на відповідний часовий лаг, і формують фундамент для динамічного та безперервного розвитку підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Васюткіна Н. В. Управління сталим розвитком підприємств: теоретико-методологічний аспект: монографія / Н. В. Васюткіна. - К. : Ліра-К, 2014. - 334 с.

2. Васюткіна Н. В. Корпоративне управління: еволюція, становлення, розвиток: монографія / О. В. Ареф'єва, Н. В. Васюткіна. - К. : Ліра-К, 2013. - 180 с. (Особистий внесок автора: розроблено теоретико-методологічні засади щодо функціонування системи корпоративного управління).

Статті в наукових фахових виданнях

3. Васюткіна Н. В. Сутнісний підхід до трактування поняття «послуга» / Н.В. Васюткіна // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - №7 (98). - С. 127-131.

4. Васюткіна Н. В. Інформаційно-аналітичне забезпечення системи управління маркетингом як фундамент ефективних маркетингових рішень / Н. В. Васюткіна // Економіка і управління. - 2010 . - № 4. - С. 74-81.

5. Васюткіна Н. В. Модифікації систем управління підприємствами / Н. В. Васюткіна // Вчені записки Університету «КРОК». - 2011. - № 28. - С. 30-36.

6. Васюткіна Н. В. Особливості формування моделі корпоративного управління в Україні / Н. В. Васюткіна // Проблеми системного підходу в економіці [Електронне наукове видання]. - 2011. - № 4. - Режим доступу до журн. : URL http: // www.nbuv.gov.ua/e - journals/PSPE/index.htm.

7. Васюткіна Н. В. Роль маркетингу в управлінні змінами підприємства / Н.В. Васюткіна // Экономика и управление. - 2011. - № 6. - С. 15-20.

8. Васюткіна Н. В. Діалектика розвитку сутнісних характеристик поняття «корпорація» / Н. В. Васюткіна // Економіка і управління. - 2012. - № 1. - С. 78-83.

9. Васюткіна Н. В. Управління комплексом маркетингу підприємств сфери послуг / Н. В. Васюткіна, С. І. Красикова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - № 12(139). - С. 97-102. (Особистий внесок автора: визначено зміст та основні аспекти внутрішнього комплексу маркетингу).

10. Васюткіна Н. В. Еволюція теорії управління підприємством / Н. В. Васюткіна // Вісник ТНЕУ. - 2012. - № 2. - С. 103-112.

11. Васюткіна Н. В. Розвиток стратегічних підходів в управлінні корпораціями / Н. В. Васюткіна // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - № 4 (131) . - С. 115-120.

12. Васюткіна Н. В. Вплив інституційних перетворень на розвиток авіагалузі України / Н. В. Васюткіна // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - № 6(133). - С. 155-160.

13. Васюткіна Н. В. Корпорація як система з відкритими зв'язками / Н. В. Васюткіна // Економіка і управління. - 2012. - № 4(56).- C. 111-119.

14. Васюткіна Н. В. Склад зовнішнього середовища корпоративного сектору економіки / Н. В. Васюткіна // Сталий розвиток економіки. - 2012. - № 4 (14). - С. 16-21.

15. Васюткіна Н. В. Тенденції розвитку інституційно-імперативного корпоративного середовища в Україні / Н. В. Васюткіна // Сталий розвиток економіки. - 2012. - № 5 (15). - С. 18-23.

16. Васюткіна Н. В. Сучасний стан розвитку фондового ринку в Україні / Н.В.Васюткіна / Сталий розвиток економіки. - 2012. - № 6 (16). - С. 286-292.

17. Васюткіна Н. В. Управління змінами та розвитком в корпорації / Н. В. Васюткіна // Зб. наук. праць Черкас. держ. технолог. ун-ту : Економічні науки. - 2012. - № 32. - С. 63-67.

18. Васюткіна Н. В. Механізм адаптації корпоративних змін до зовнішніх умов / Н. В. Васюткіна // Вісн. Черкас. нац. ун-ту : Економічні науки. - 2013. - № 4 (256). - С. 44 - 50.

19. Васюткіна Н. В. Потенціал розвитку підприємства: діалектика поглядів та сутнісного розуміння / Н. В. Васюткіна // Економіка і управління. - 2013. - № 3(59).- C. 58-67.

20. Васюткіна Н. В. Методичний підхід оцінки потенціалу розвитку підприємства / Н. В. Васюткіна // Економіка і управління. - 2013. - № 4(60). - С. 94-100.

21. Васюткіна Н. В. Управління підприємством в теорії фірми / О.В. Ареф'єва, Н. В. Васюткіна // Інвестиції: практика та досвід. - 2013. - № 24. - С. 60-64. (Особистий внесок автора: визначено основні методологічні підходи, що покладено в основу кожної з теорій фірми та трансформаційні зміни в діяльності фірм, які викликали відповідно зміни в управлінських процесах).

22. Васюткіна Н. В. Дослідження потенціалу розвитку авіапідприємств / Н. В. Васюткіна // Бізнес-навігатор. - 2013. - № 3(32). - С. 247-254.

23. Васюткіна Н. В. Підхід до побудови ієрархічної структури потенціалу розвитку підприємств / Н. В. Васюткіна // Вісник ТНЕУ. - 2014. - № 1. - С. 154-163.

24. Васюткіна Н. В. Діалектична сутність управління / О. В. Ареф'єва, Н.В. Васюткіна // Бізнес-навігатор. - 2014. - № 1(33). - С. 202-210 (Особистий внесок автора: визначено сутнісне розуміння поняття «управління», згруповано основні принципи управління ).

25. Васюткіна Н. В. Процес управління потенціалом розвитку в системі управління сталого розвитку підприємства / Н. В. Васюткіна // Вісн. Донбас. держ. машинобуд. академії. - 2013. - № 2 (31). - С. 113-120.

26. Васюткіна Н. В. Моделювання сталого розвитку підприємства в контексті формування його потенціалу / Н. В. Васюткіна // Вісн. Донбас. держ. машинобуд. академії. - 2014. - № 1(13Е). - С. 108-117.

27. Васюткіна Н. В. Механізм управління сталим розвитком підприємства / Н. В. Васюткіна // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. - 2014. - Вип. 694-695. - С. 120 - 124.

28. Васюткіна Н. В. Прогнозування потенціалу розвитку авіаційних підприємств в Україні /Н. В. Васюткіна // Економіка і управління. - 2014. - № 2(62). - C. 13-22.

29. Васюткіна Н. В. Формування забезпечуючих підсистем підтримки сталого розвитку підприємства / Н. В. Васюткіна // Вісн. Донбас. держ. машинобуд. академії. - 2014. - № 2(33).- С. 142-152.

Статті в наукових фахових виданнях України, що входять до міжнародних наукометричних баз даних, репозитаріїв та пошукових систем

30. Васюткіна Н. В. Теоретичні аспекти розуміння категорії «розвиток підприємства» / Н. В. Васюткіна // Проблеми економіки. - 2014. - № 2. - C. 236-242.

31. Васюткіна Н. В. Вплив зовнішнього середовища на складові системи управління розвитком підприємств авіаційної галузі / Н. В. Васюткіна // Бізнес Інформ. - 2014. - № 5(436). - C. 384-389.

32. Васюткіна Н. В. Формування системи управління сталим розвитком підприємства / Н. В. Васюткіна // Економіка розвитку. - 2014. - № 2(70). - С. 93-98.

Статті в наукових зарубіжних виданнях

33. Васюткина Н. В. Роль и место информации в обеспечении развития предприятия / Н. В. Васюткина // Экономика и предпринимательство. - 2013. - № 12, ч. 4. - С. 352-355.

34. Васюткина Н. В. Трансформационные процессы понимания категории «предприятие» / Н. В. Васюткина // Приволж. науч. вестн. - 2013. - № 12 (28), часть 1. - С. 63-66.

35. Васюткіна Н. В. Сущность корпоративного управления / Н. В. Васюткина // Современ. науч. вестн. : Серия : «Экономические науки». - 2013. - № 3 (142). - С. 38-46.

Матеріали конференцій і тези доповідей

36. Васюткіна Н. В. Інноваційні методи в маркетингових дослідженнях / Н. В. Васюткіна // Інформаційні технології в економіці, менеджменті та бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти : матеріали ХV Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 25-26 лютого 2010 р.). - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2010. - С. 79-80.

37. Васюткіна Н. В. Вплив маркетингових складових на підвищення конкурентоспроможності підприємств в кризових умовах економіки / Н. В. Васюткіна // Тенденції української економіки: виклики кризи і глобалізації : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 28 травня 2010 р.). - К. : Київ. ун-т ринк. відносин, 2010. - С. 85-87.

38. Васюткіна Н. В. Системність інформаційного забезпечення в управлінні промисловим підприємством / Н. В. Васюткіна // Інформаційні технології в економіці, менеджменті та бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти : матеріали ХVІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 25 листопада 2010 р.). - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2010. - С.91-95.

39. Васюткіна Н. В. Система управління якістю в умовах сучасного розвитку підприємства / Н. В. Васюткіна // Сучасний стан економічної науки: проблеми, досягнення та перспективи розвитку : матеріали наук.-практ. інтернет-конф. (Тернопіль, 24 лютого 2011 р.). - Тернопіль, 2011. - С. 34-36.

40. Васюткіна Н. В. Роль держави у забезпеченні стійкого розвитку економіки з позицій маркетингу / Н. В. Васюткіна, С.Ю. Данилюк // Економічний розвиток країни за умов законодавчих змін : матеріали наук.-практ. інтернет-конф. (Тернопіль, 27 квітня 2011 р.). - Тернопіль, 2011. - С. 27-30. (Особистий внесок автора: визначено розуміння ролі маркетингу в формуванні стійких економічних відносин на рівні держави).

41. Васюткіна Н. В. Організаційне забезпечення проведення маркетингових досліджень на промислових підприємствах / Н. В. Васюткіна, О.М. Орлюк // Стратегії стійкого розвитку економіки : матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (Київ, 27 квітня 2011 р.). - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2011. - С.395-400. (Особистий внесок автора: визначено роль маркетингових досліджень в системі управління підприємством).

42. Васюткіна Н. В. Корпоративне управління як об'єкт наукового пошуку / Н. В. Васюткіна // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку : матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 2 грудня 2011 р.). - Дніпропетровськ : ІМА-прес, 2011. - С.105-106.

43. Васюткіна Н. В. Корпоративна культура як складова ефективного управління підприємством / Н. В. Васюткіна // Інноваційно-інвестиційні проблеми розвитку економіки України: матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 22 грудня 2011 р.). - К. : Вид-во Нац.авіац.ун-ту «НАУ-друк», 2011. - С. 6-9.

44. Васюткіна Н. В. Управління інвестиційними процесами на підприємстві / Н. В. Васюткіна // Сучасний стан економічної науки: проблеми та перспективи розвитку: матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 16-17 березня 2012 р.). - Львів : Львів. економ. фундація, 2012. - С. 132-134.

45. Васюткіна Н. В. Концептуальні засади формування корпоративної власності / Н. В. Васюткіна // Проблеми трансформаційних економік в умовах глобалізації : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (Тернопіль, 23 березня 2012 р.) . - Тернопіль : ТКІ, 2012. - С. 106-108.

46. Васюткіна Н. В. Інноваційна діяльність в системі корпоративного управління / Н. В. Васюткіна // Економіка та управління в умовах побудови інформаційного суспільства : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 5-6 квітня 2012 р.). - Одеса : ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2012. - С.15-18.

47. Васюткіна Н. В. Соціальна ефективність - один з дієвих чинників ринкової стійкості підприємства / Н. В. Васюткіна // Економічні проблеми сталого розвитку : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Суми, 3-5 квітня 2012 р.). - Суми : Сумськ. держ. ун-т, 2012.- С.35-37.

48. Васюткіна Н. В. Роль корпоративної культури підприємства в загальній системі культурних цінностей / Н.В. Васюткіна // Корпоративна культура організацій ХХІ століття - 2012: стан і перспективи розвитку : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Краматорськ, 20 квітня 2012 р.). - Краматорськ : ДДМА, 2012. - С. 73-80.

49. Васюткіна Н. В. Самоорганізація корпорації як інструмент адаптації до зовнішнього середовища / Н. В. Васюткіна // Теорія і практика сучасної економіки : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 20-21 липня 2012 р.). - Одеса : ГО «Центр економічних досліджень та розвитку», 2012. - С. 70-71.

50. Васюткіна Н. В. Ефективне управління фінансами в корпораціях / Н. В. Васюткіна // Сучасні аспекти розвитку економіки : проблеми і перспективи : матеріали XV Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 5-6 жовтня 2012 р.). - К. : Аналіт. центр «Нова економіка», 2012. - С. 71-72.

51. Васюткіна Н. В. Управління змінами в загальній концепції розвитку підприємства / Н. В. Васюткіна // Актуальні питання економіки : проблеми, гіпотези, дослідження : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Сімферополь, 5-6 жовтня 2012 р.). - Сімферополь : НО «Economics», 2012. - С. 52-53.

52. Васюткіна Н. В. Онтогенетичний підхід до управління змінами в корпорації / Н. В. Васюткіна // Сучасні тенденції в економіці та управлінні : новий погляд : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 26-27 квітня 2013 р.) . - Донецьк : ГО «СІЕУ», 2013. - С. 124-127.

53. Васюткіна Н. В. Інтегративне мислення як дієвий засіб в побудові корпоративного управління / Н. В. Васюткіна // Сучасні тенденції в економіці та управлінні: новий погляд : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 29-30 листопада 2013 р.). - Донецьк : ГО «СІЕУ», 2013. - С. 50-53.

54. Васюткіна Н. В. Актуальні питання сталого розвитку підприємства / Н. В. Васюткіна // Тенденції розвитку організаційного та проектного менеджменту : матеріали ХХХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 6-7 грудня 2013 р.). - Львів : Львів. економі. фундація. - 2013. - С.27-30.

55. Васюткіна Н. В. Використання інформаційних технологій як інструменту ефективності корпоративного управління / Н. В. Васюткіна // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні: матеріали VII Міжнародної наук.-практ. конф., (Київ, 17 травня 2013 р.) - К : Київ. нац. торг.-економ. ун-т, 2013. - С. 139-141.

АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний авіаційний університет, Київ, 2015.

Дисертація присвячена розробленню теоретико-методологічних, прикладних засад щодо управління сталим розвитком авіапідприємств. З позицій системного підходу визначено сутність сталого розвитку підприємства, концепт управління сталим розвитком та обґрунтовано підходи до функціонування системи управління сталим розвитком підприємств. Розроблено теоретико-методологічний підхід оцінювання потенціалу розвитку підприємства та проведено оцінювання структури й специфіки його формування на авіапідприємствах.

Розроблено методологічний підхід, що ґрунтується на концепції холізму і розкриває процеси взаємодії та інтегративних зв'язків системи управлінської діяльності й механізму управління розвитком підприємства; удосконалено систему управлінської діяльності сталим розвитком підприємства; запропоновано заходи щодо адаптації системи управління сталим розвитком авіапідприємств до змін.

Запропоновано моделювання процесу взаємозв'язків потенціалу розвитку через установлення їх форм і характеру в межах тріади «ресурси - компетенції - результати». Розроблено науково-методичний підхід до прогнозування потенціалу розвитку авіапідприємств, побудовано інфологічну модель безперервного циклу управління сталим розвитком авіапідприємств.

Ключові слова: сталий розвиток, управління, потенціал, авіапідприємство, оцінювання, моделювання, прогнозування потенціалу розвитку, система управління сталим розвитком, адаптація до змін, методологічний підхід на основі концепції холізму.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08. 00. 04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный авиационный университет, Киев, 2015.

В диссертации раскрыты теоретические основы устойчивого развития предприятий в современных условиях ведения хозяйства. Исследованы трансформационные процессы эволюции управления предприятием в теории управления, теории фирмы. Усовершенствована теоретико-методологическая основа управления устойчивым развитием предприятия.

В работе доказано, что развитие может осуществляться в рамках четырех подходов: прогрессивный (рост количественных показателей деятельности предприятия), адаптивный (повышение гибкости к изменениям), трансформационный (изменение качественного состояния путем накопления и использования потенциала), постоянный (баланс стойкости и стабильности предприятия, путем сохранения их высокого потенциала в будущем). Обосновано, что устойчивое развитие возможно путем формирования в системе управления таких взаимосвязей, которые позволяли бы одновременно учитывать прогрессивность, адаптивность и трансформационность процессов развития, реализация которых осуществляется путем накопления потенциала развития.

Обобщены основные виды потенциалов, которые формируют потенциал развития предприятия, раскрыт концептуальный подход относительно понимания потенциала развития предприятия путем определения связи через целевую ориентированность закономерности восприятия процессов между разными иерархическими уровнями формирования потенциала. Проанализированы особенности применения управленческих подходов к исследованию вопросов управления устойчивым развитием предприятия; обоснованы методологические подходы к функционированию системы управления устойчивым развитием предприятий.

Проанализированы основные тенденции изменений институционной среды в Украине, определены основные формирующие факторы развития авиационной отрасли, проведена оценка деятельности авиапредприятия за тремя группами индикаторов (ресурсы, результаты, компетенции), определена согласованность и сбалансированность потенциала развития авиатранспортных предприятий и выяснены основные тормозящие факторы в их развитии.

Предложен методологический подход, базирующийся на холической концепции, который позволяет комплексно строить взаимосвязи системы управленческой деятельности и механизма управления развитием авиапредприятия, что закладывает основу построения процессов управления устойчивым развитием предприятия. Определены четыре подсистемы: стратегического, корпоративного управления, информационно-аналитическая, контрольно-адаптационная в системе управленческой деятельности предприятия и их обеспечивающие составляющие, выявлены сферы их влияния и процессы взаимодействия между ними. Раскрыты концептуальные особенности построения механизма управления развитием предприятия, его состав и назначение каждого из локальных механизмов.