Управління прибутковістю фінансового посередника на ринку фінансових послуг

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Прибуток є одним з найбільш важливих показників діяльності будь-якого підприємства, оскільки механізм його формування, розподілу і використання зачіпає інтереси всіх суб'єктів економічних відносин: держави, власників підприємства, його топ-менеджменту і персоналу, а також інтереси утримувачів дрібних пакетів акцій (якщо воно має форму корпорації), партнерів та різних кредиторів. З позиції ж самого підприємства значення прибутку заключається в тому, що він, як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, в ринкових умовах виступає основним джерелом фінансування розширеного відтворення ресурсів підприємства, його виробничого і соціального розвитку.

Актуальність обраної теми дослідження пов'язана з тим, що з переходом від адміністративно-командних методів управління економікою до ринкових значно змінилася роль прибутку в розвитку економіки України. Прибуток займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і важелів ринкової економіки, оскільки фінанси, кредит, ціни, собівартість та інші економічні важелі прямо або дотично пов'язані із прибутком.

На сьогоднішній день відсутні єдині та уніфіковані напрями і механізми вирішення проблеми забезпечення прибутковості підприємств фінансових посередників, що пов'язано зі складним, часом унікальним, процесом формування взаємопов'язаних ефективних економічних, організаційних та маркетингових механізмів, які сприятимуть усуненню негативних фінансово-кризових проявів та забезпечать прибуткове функціонування підприємства в майбутньому.

Визначення шляхів забезпечення прибутковості діяльності підприємств знайшли відповідне відображення в численних наукових дослідженнях. Серед них необхідно зазначити праці таких вчених, як В.Г. Білолипецького, А.З. Булатова, А.Н. Гаврилова, А.А. Попова, В.П. Грузинова, Л.Л. Єрмоловича, В.Д. Камаєва, В.А. Кейлера, В.П. Кодацького, Н.В. Колчина, Н.Н. Треньова, В.Д. Новодворського, А.Д. Шеремета, Н.П. Шуляка [1, с. 17].

Ці дослідження проводилися в різноманітних аспектах: визначення показників рентабельності, оцінка різних показників прибутковості, їх критичного значення при аналізі фінансового стану, адекватність визначення прибутку бухгалтерським і податковим обліком. Разом з тим ефективність тих чи інших управлінських рішень значною мірою залежить від правильного визначення економічної природи прибутку в конкретному бізнес-середовищі, розуміння сутності його формування та розподілу.

Слід відмітити, що проблема ефективного поєднання в системі управління підприємством організаційно-технічних, фінансово-економічних заходів та комунікаційних інструментів залишається недостатньо дослідженою і потребує вивчення з метою практичного застосування на конкретному підприємстві.

Мета статті. Головною метою роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів прибутковості фінансових посередників на прикладі діяльності ломбарду для подальшої розробки рекомендацій щодо підвищення рентабельності діяльності підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження. Відзначимо, що характер участі фінансових посередників в економіці значно відрізняється від участі безпосередньо виробників і споживачів, а тому їх роль інша і полягає в забезпеченні ефективності та оптимальності економічних відносин. Теоретично можна виокремити два існуючих основних підходи до визначення ролі і місця фінансових посередників в економіці.

Перший, традиційний, підхід розглядає загальноекономічну рівновагу без участі посередників (але не заперечується їх існування), другий з їх участю, але при цьому розглядаються дві моделі їх ролі в розвитку економіки.

У першій фінансові посередники фінансують економіку, трансформують грошові потоки і беруть участь в бізнесі, відповідно, головне положення займають банки, а фінансові ринки другорядне. В іншій моделі головну роль відіграють не банки, а фінансові ринки, які оцінюють ефективність підприємств на основі моніторингу їх ризиків.

Виходячи з розглянутих вище підходів до визначення сутності та ролі фінансових посередників та узагальнивши їх, можна виокремити наступні твердження: прибуток фінансовий економічний

- фінансове посередництво є необхідний етап зародження і розвитку ринкових відносин, в тому числі як основа фінансового підприємництва;

- фінансові посередники як допомога третій стороні, не пов'язаної офіційними зобов'язаннями у вирішенні конфлікту (наприклад, державні посередники, основною метою яких є розміщення фінансових ресурсів серед незахищених верств населення);

- фінансові посередники як особливий прошарок бізнесу, який відтягує на себе ризики і дає можливість іншим економічним агентам уникнути їх;

- фінансові посередники як сукупність фінансових та інших організацій, які акумулюють і трансформують заощадження в інвестиційний капітал (тобто розглядаються як учасники фінансових ринків, які здійснюють непряме фінансування);

- фінансові посередники, які залучають грошові кошти, що вивільнилися з господарського обороту, і надають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам економічної діяльності (тобто як посередники між кредиторами і позичальниками);

- фінансові посередники як ринкові інституції, які здійснюють або сприяють актам купівлі-продажу між безпосередніми виробниками і споживачами.

Слід зазначити, що на величину прибутку, перш за все, впливають природа і вид бізнесу та загальний стан економіки і фінансового ринку в країні.

Традиційно в економічній літературі виділяють три елементи, які формують загальний фінансовий результат діяльності підприємства:

1) прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг);

2) прибуток від реалізації інших активів;

3) фінансовий результат від позареалізаційних операцій [2, с. 107].

Прибуток від реалізації продукції відображає ефект від використання за прямим призначенням коштів виробництва, специфічних для кожної галузі, і дозволяє оцінити ефективність організації постачання, виробничого (обслуговуючого) процесу, маркетингу, збуту і менеджменту в цілому, тоді як використання фінансових ресурсів проводиться в економічних інтересах підприємства, тобто на цілі розширеного відтворення і матеріального стимулювання персоналу.

На основі прибутку від реалізації продукції розраховуються традиційні показники рентабельності (виробництва, собівартості продукції, збуту), а в системі збалансованих показників рентабельність доданої вартості, товарної продукції, матеріалів, фондів, зарплати і персоналу. Йому належить ключова роль в формуванні прибутку як виду фінансових ресурсів.

Управління прибутком підприємства є процес цілеспрямованого впливу суб'єкта на об'єкт з метою отримання певних фінансових результатів. Система управління прибутком підприємства це сукупність взаємопов'язаних елементів, кожний з яких має функціональне призначення та спільна дія котрих, за певних умов, забезпечує досягнення механізму отримання прибутку запланованої величини. Метод управління прибутком підприємства це спосіб впливу суб'єкта управління на об'єкт для досягнення певного результату. Серед методів управління прибутком розрізняють:

Економічні методи (спонукання).

Організаційно-розпорядчі методи (адміністративні стягнення).

Соціально-психологічні методи управління прибутком (переконання).

Як вже зазначалося, проведемо дослідження управління прибутковістю на прикладі діяльності фінансового посередника, а саме: кредитної установи ПТ «Чесний ломбард». Основний напрямок діяльності ПТ «Чесний ломбард» (70% доходу) це надання позики під заставу рухомого майна. Супутні напрями діяльності (30% доходу) це реалізація невикупленого майна та скупка і реалізація виробів з дорогоцінних металів.

Насамперед здійснимо аналіз фінансових результатів досліджуваного підприємства, що відображено в табл. 1.

Таблиця 1. Аналіз фінансових результатів ПТ «Чесний ломбард», тис. грн.

Згідно з даними таблиці видно, що впродовж 2013-2015 рр. дохід від реалізації поступово збільшувався. Темпи приросту даного показника в 2014 році становили 66,96%, а в 2015 році 46,69%. Це свідчить про збільшення обсягів наданих послуг, що є позитивною тенденцією розвитку підприємства.

Разом із збільшенням обсягів наданих послуг спостерігається збільшення показника собівартості послуг. В 2014 році темпи приросту даного показника складають 135,44%, а в 2015 році собівартість наданих послуг збільшилася на 64,12% у порівнянні з попереднім періодом. Зміна величини валового прибутку протягом досліджуваного періоду відбувалася за рахунок зміни величини доходу від реалізації послуг і собівартості реалізованих послуг. Валовий прибуток та величина адміністративних витрат збільшувалися. Витрати на збут змінювалися нерівномірно, а чистий прибуток протягом досліджуваного періоду мав постійну тенденцію до збільшення.

Таким чином, прибутковість ПТ «Чесний ломбард» протягом 2013-2015 рр. збільшується, що позитивно характеризує діяльність підприємства в цілому. Підприємству потрібно намагатися підтримувати тенденцію збільшення величини прибутку за рахунок загальновідомих шляхів скорочення окремих видів витрат, пошук нових додаткових видів доходу та збільшення відповідно джерел формування прибутку підприємства.

До конкретних напрямів підвищення дохідності, а відповідно і прибутковості ПТ «Чесний ломбард», можна віднести такі додаткові послуги:

- введення послуг зі зберігання майна;

- виконання ремонту техніки (мобільних телефонів, планшетів, комп'ютерів) і ювелірних виробів;

- відкриття комісійного магазину для реалізації товарів клієнтів;

- торгівля аксесуарами.

Стабільне фінансове становище підприємства багато в чому визначається правильністю обраної стратегії розвитку підприємства. Виходячи з цього, в структуру управління доцільно ввести групу стратегічного планування, безпосередньо підпорядкувавши її генеральному директору. До складу групи мають увійти фахівці з маркетингу, реалізації, персоналу та фінансів (що відсутнє на сьогоднішній день). Для забезпечення інформаційної підтримки необхідно включити в структуру групи стратегічного планування інформаційно-обчислювальний центр. Основною функцією такої групи буде аналіз інформації про стан ринку і внутрішнього потенціалу, розробка стратегічних планів тощо.

Слід зазначити, що на підприємстві немає достатньої автоматизації процесу обслуговування, що може призвести до втрати клієнта і, як наслідок, до зниження рентабельності і прибутковості ломбарду.

Згідно з дослідженнями незалежних компаній, статистика по впровадженню автоматизованих систем ломбардних послуг наступна: скорочення відтоку клієнтів становить 5 10%, а число повторних звернень збільшується на 21%, що призводить до збільшення доходів компанії в середньому на 12%. Нижче (таблиця 2) наведено розрахунок економічної ефективності впровадження нового програмного забезпечення на підприємстві ПТ «Чесний ломбард».

Таблиця 2. Розрахунок економічної ефективності впровадження програмного продукту «Ломбард»