Міграційні процеси у Харківській регіональній системі розселення

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 911.3:314](477.54)

МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ХАРКІВСЬКІЙ РЕГІОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ РОЗСЕЛЕННЯ

О. АФОНІНА

Постановка проблеми. Міграція як важливий суспільний феномен, обумовлений дією природних та соціально-економічних чинників, визначає особливості регіонального розвитку. Міграційні процеси - надзвичайно розповсюджене явище як в Україні так і на рівні регіонів. Не є виключенням Харківська регіональна система розселення. В останні роки міграція є важливим компонентом формування чисельності населення Харківської регіональної системи розселення. Незважаючи на позитивні зміни у перебігу міграційних процесів, проблема міграційного скорочення населення залишається надзвичайно актуальною, особливо серед периферійних систем розселення різних ієрархічних рівнів. Дана проблема потребує ретельних досліджень з метою розробки заходів моніторингу і регулювання міграційних переміщень мешканців міських та сільських поселень.

Аналіз останніх досліджень. Теоретико- методологічною базою дослідження міграційних процесів стали праці відомих вчених:

О. Хомри, Ж. Зайончковської, Т. Заславської, Ю. Пітюренка, Л. Руденка, О. Шаблія, В. Джа- мана, В. Загороднього, М. Романюка, Е. Ліба- нової, Т. Богдан, О. Малиновської, І. Прибит- кової, О. Позняка. Питаннями суспільно-географічного дослідження міграційних процесів на рівні обласних систем Харківської регіональної системи розселення займалися Л. Нє- мець, К. Немець, К. Сегіда, І. Барило, Г. Леонтьєва, С. Сюткін, А. Корнус, О. Корнус. Однак сучасні соціально-економічні та політичні реалії вимагають посиленої уваги до особливостей перебігу міграційних процесів на рівні регіональних систем розселення.

Метою даного дослідження є аналіз міграційного руху населення Харківської регіональної системи розселення.

Виклад основного матеріалу. Міграційний процес - це зміна станів (структури і способу функціонування, організації) міграційної системи в часі, зумовлена особливостями розвитку суспільства та впливом середовища і підпорядкована специфічним законам розвитку [7, с.11]. У 2015 р. міграційними процесами було охоплено 160,2 тис мешканців Харківської регіональної системи розселення, з них прибулі склали 82,6 тис осіб (1,6% від загальної кількості мешканців) вибулі 77,6 тис осіб. Найактивніше мігрували жителі Харківської обласної системи розселення (76,1 тис осіб), натомість Полтавська та Сумська обласні системи розселення характеризувалися меншимиобсягами міграційних переміщень (46,5 тис осіб та 37,6 тис осіб відповідно).

Протягом 1995-2015 рр. міграційну поведінку жителів Харківської регіональної системи розселення характеризували міграційне скорочення населення, що фіксувалося до 2004 року (за межі регіональної системи розселення вибуло 64,1 тис осіб), яке змінилося міграційним приростом (кількість прибулого населення була більшою за вибуле на 42,7 тис осіб). Серед обласних систем розселення, найбільше значення сальдо міграції характерне для Харківської обласної системи розселення (з 1995 по 2015 рр. за рахунок міграції населення збільшилося на 39,1 тис осіб). У Полтавській обласній системі розселення сальдо міграції склало -13,6 тис осіб. Сумська обласна система розселення, єдина, де протягом останніх двох десятиріч спостерігається від'ємне сальдо міграції населення (з 1995 по 2015 рр. за рахунок міграції населення зменшилося на 46,9 тис осіб). За досліджуваний період загальні обсяги міграцій населення склали 166,1 тис осіб. Тобто щороку місце постійного проживання змінювали приблизно 7,9 тис осіб.

Важливим показником аналізу масштабу та інтенсивності міграцій населення Харківської регіональної системи розселення є коефіцієнт міграційного приросту. Харківська регіональна система розселення - типовий регіон північного-сходу України, який характеризується вищим коефіцієнтом міграційного приросту населення (0,9%о у 2015 р.) порівняно із загальнодержавним показником (0,3%о у 2015 р.). Динаміка коефіцієнта міграційного приросту населення характеризувалася тенденцією до зростання (Рис. 1).

Рис. 1. Динаміка коефіцієнта міграційного приросту населення Харківської регіональної системи розселення, %о (побудовано автором за даними [1;2;3])

Аналіз міграційної рухливості мешканців Харківської регіональної системи розселення демонструє чітку тенденцію до скорочення. За період 2002-2015 рр. показник міграційного обороту зменшився вдвічі, за рахунок скорочення кількості прибулих (у 1,98 рази порівняно з 2002 р.) та вибулих (у 2,1 рази порівняно з 2002 р.). З-поміж обласних систем розселення, найвищі темпи скорочення міграційного обороту спостерігалися в Харківській обласній системі розселення (у 4,8 рази за досліджуваний період), найменші - в Сумській (на 17,1% за досліджуваний період).

Аналіз видової структури міграцій населення показує, що для Харківської регіональної системи розселення основною формою міграційних переміщень є внутрішня міграція. За даними державного комітету статистики України, міграційний оборот в межах внутрішньої міграції у 2015 р. склав 93,0% загального міграційного обороту регіону (Табл.1).

З-поміж обласних систем розселення, найбільші значення показника характерні для Харківської обласної системи розселення (5,5%о у 2012 р.), а найменші - для Сумської (-4,0%о у 2001 р.). Міграційна привабливість Харківської обласної системи розселення визначається роллю м. Харкова, як потужного економічного, фінансового, освітнього та культурного центру і центру систем розселення різних ієрархічних рівнів, населення якого постійно поповнюється за рахунок прибулого населення. До факторів, які стимулюють міграцію належать невідповідність очікувань і уявлень майбутньої роботи з існуючими вакансіями на ринку праці периферійних районів, можливості самореалізації та кар'єрного зростання, приваблива інфраструктура великого міста. Міграційне скорочення населення в Сумській обласній системі розселення має негативні наслідки, а саме призводить до скорочення чисельності населення, старіння населення, зниження інтелектуального потенціалу

Таблиця 1. Динаміка міграційного обороту населення Харківської регіональної системи розселення за видами міграційних переміщень, тис осіб

Міграційний оборот населення в межах внутрішніх міграційних переміщень характеризується тенденцією до скорочення. За період 2003-2015 рр. цей показник зменшився на 62,0 тис осіб або 41,6%. За абсолютними показниками обсяги внутрішньої міграції мешканців Харківської регіональної системи розселення склали 149,0 тис осіб у 2015 р., перевищивши міграційний оборот населення в межах зовнішньої міграції більше ніж у 13 разів. Найвищі значення показника міграційного обороту населення в межах внутрішньої міграції припали на 2010 р. - (97,7% від загальної кількості міграційних переміщень), найнижчі - на 2012 р. - (90,7% від загальної кількості міграційних переміщень).

Аналіз міграційного обороту населення в межах внутрішньої міграції у розрізі обласних систем розселення демонструє лідерство Харківської обласної системи розселення. Так, 67,3 тис її мешканців змінили своє місце проживання у 2015 р. Значно нижчими показниками міграційної активності вирізняються решта обласних систем розселення, у яких міграційний оборот мешканців склав 45,1 тис осіб у Полтавській та 36,6 тис осіб у Сумській обласних системах розселення. Міграційний оборот населення у Сумській обласній системі розселення майже вдвічі нижчий порівняно із Харківською обласною системою розселення.

Військові події на Сході України та анексія Криму зумовили появу не типової форми міграційних переміщень - вимушеної внутрішньої міграції. Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру [5]. Більшість внутрішньо переселених осіб розташовані на територіях близьких до їх попереднього місця проживання. Не є виключенням і Харківська регіональна система розселення. За даними державної міграційної служби України, на початок 2016 р. кількість внутрішньо переміщених осіб з Донецької та Луганської областей на територію Харківської регіональної системи розселення становила 254,9 тис осіб [8]. Основна частина вимушених переселенців мігрувала до міських та сільських поселень Харківської обласної системи розселення (208,9 тис осіб або 82,0% від загальної кількості мігрантів даної категорії). Кількість внутрішньо переміщених осіб з АР Крим становила 1,7 тис осіб. Міграція внутрішньо переміщених осіб, з одного боку, викликала низку проблем пов'язаних з їх розміщенням, забезпеченням житлом, створенням умов для зайнятості населення, з іншого боку, обумовила деяке загальне зростання чисельності населення у різних типах поселень.

Аналіз динаміки міграційних переміщень свідчить про те, що останнім часом на території Харківської регіональної системи розселення активізувалися зовнішні міграції. У 2015 р. міграційний оборот у межах зовнішньої міграції становив 11,2 тис осіб або 7% загального міграційного обороту регіону (Табл.1). Динаміка показника зовнішньої міграції характеризувалася тенденцією до зменшення, за винятком 2012 р. коли він збільшився на 13,5 тис осіб або 7,1% порівняно з попереднім періодом. Збільшення обсягів міграційного обороту в межах зовнішньої міграції у 2012 р. відбулося за рахунок зростання кількості прибулих. Переважну більшість іммігрантів складали молоді люди з країн Середньої Азії, які прибули до Харківської регіональної системи розселення з метою отримання високоякісних освітніх послуг у вищих навчальних закладах регіону. Адже престиж місцевих вишів, передовсім тих, що знаходяться у м. Харкові, забезпечується їх відкритістю та наявністю повної та достовірної інформації про заклад. За даними обласних управлінь державної міграційної служби України, кількість іноземних громадян які проходили навчання у 2014 р. становила 19,8 тис осіб [10; 11;12]. Левову частку робіт у справі навчання іноземних громадян забезпечують вищі навчальні заклади м. Харкова та Харківської обласної системи розселення (16,8 тис осіб або 84,7% від загальної кількості споживачів освітніх послуг). Бойові дії на Сході України, гостра соціально-економічна криза, а також зниження рівня життя населення зменшили привабливість Харківської регіональної системи розселення для іммігрантів. У 2015 рр. кількість іноземних громадян, які відвідували регіон зменшилася на 8,9 тис осіб порівняно з 2012 р [9]. Незважаючи на зменшення показника міграційного обороту в межах зовнішньої міграції з 2013 рр., його питома вага у 2015 р. у структурі міграційних переміщень була вдвічі більшою, ніж протягом 2007-2011 рр. Найвищі значення показника міграційного обороту населення в межах зовнішньої міграції припали на 2012 р. - (9,3% від загальної кількості міграційних переміщень), найнижчі - на 2011 р. - (2,2% від загальної кількості міграційних переміщень). З-поміж обласних систем розселення, найвищі показники міграційного обороту характерні для Харківської обласної системи розселення (8,8 тис осіб або 78,5%). Значно нижчими вони є у решті обласних систем розселення, міграційний оборот зовнішньої міграції у Полтавській та Сумській обласних системах розселення становить 1,3 та 1,0 тис осіб відповідно. Міграційний оборот населення у Сумській обласній системі розселення майже у 8 разів нижчий порівняно із Харківською обласною системою розселення.

Із зовнішніми міграціями пов'язана проблема біженців. Відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» визначено, що біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань [4]. На початок 2015 р. кількість осіб, які потребують додаткового захисту на території Харківської регіональної системи розселення становила 106 осіб [6]. Найбільшу кількість осіб відповідної категорії (83 особи або 78,3%) концентрує Харківська обласна система розселення.

За характером перебігу міграційних процесів Харківська, Полтавська та Сумська обласні системи розселення внутрішньо неоднорідні. Розглянемо масштаби та інтенсивність міграційного руху населення на рівні районних систем розселення. Так, у 2015 р. майже у половини (33 районні системи розселення або 47% від загальної кількості) районних систем розселення показник міграційного обороту склав 3,0-4,0% від кількості жителів; у 30 районних системах розселення відповідний показник становив 2,0-3,0%. Найвищі показники міграційного обороту населення спостерігалися у Гребінківській (6,7%), Глухівській (4,7%), Ох- тирській (4,2%), Шевченківській (4,1%), Пиря- тинській (4,1%), Великописарівській (4,1%) районних системах розселення, найнижчі - у

Як видно з даних табл. 2, у 40-ка районних системах розселення показник міграційного приросту населення від'ємний, у 30 районних системах розселення позитивний баланс міграційного приросту населення. Найвищі показники міграційного приросту населення характерні для Дергачівської (8,5%о), Валківської (5,5%о) та Чугуївської (5,5%о) районних систем розселення, найнижчі - для Сахновщинської (-11,8%о) та Барвінківської (-11,1%о) районних систем розселення.

Таблиця 2. Розподіл районних систем розселення за коефіцієнтом міграційного приросту населення у 2015 році, %о

В статье на основе анализа статистических материалов областных управлений статистики рассматриваются тенденции развития миграционных процессов на территории Харьковской региональной системы расселения. Выяснено, что в 2015 г. миграционными процессами охвачено 160,2 тыс. жителей Харьковской региональной системы расселения.

Показаны изменения миграционного поведения жителей на протяжении 1995-2015 годов. За указанный период времени, миграционное сокращение населения сменилось миграционным приростом. В ходе проведённого анализа установлено, что Харьковская региональная система расселения характеризуется несколько высшим коэффициентом миграционного прироста населения (0,9 %% в 2015 г.) по сравнению с общегосударственным показателем (0,3 % в 2015 г.). Среди областных систем расселения наибольшие значения данного показателя характерны для Харьковской областной системы расселения, наименьшие - для Сумской.

Установлено, что миграционная подвижность жителей Харьковской региональной системы расселения имеет тенденцию к сокращению. Так, на протяжении 2002-2015 годов показатель миграционного оборота уменьшился вдвое. Анализ видовой структуры миграций показал преобладание внутренних миграционных перемещений над внешними. Однако, оборот внутренних миграционных перемещений сократился (на 41,6% за 2003-2015 гг.). Проведено сравнение значений коэффициента миграционного прироста населения среди районных систем расселения. Выяснено, что большинство районных систем расселения (57,0%) имеют отрицательные значения данного показателя.

Как показал анализ миграционных процессов в разрезе различных типов поселений Харьковской региональной системы расселения, миграционный оборот горожан в 2,5 раза превышает миграционный оборот жителей сельских поселений. Установлено, что сеть поселений Харьковской региональной системы расселения в целом характеризуется положительным миграционным приростом за исключением поселений Сумской областной системы расселения.

Ключевые слова: миграция, миграционный процесс, миграционный оборот, миграционный прирост.

In the article trends of migration process in the Kharkiv regional settlement system are investigated, which is based on the data analysis of regional statistical administrations. It was found out that in 2015 the migration process covered 160.200 inhabitants of Kharkiv regional settlement system.

The changes in the people migration behavior that happened over 1995-2015 are indicated. During the period, the population decline in migration was replaced by migration increase. In the analysis it was elucidated that the Kharkiv regional settlement system is characterized by some higher migration rate of the population (0,9 %% in 2015) compared with the general index (0,3 % in 2015). Among the regional systems of settlement, the highest index indicator takes up the Kharkiv regional settlement system, the lowest - the Sumy one.

It was found that the migration mobility of the population in the Kharkov regional settlement system tends to decrease. In other words, in 2002-2015 rate of migration turnover halved. The analysis of migration patterns revealed the predominance of internal migration over external. However, internal migration turnover reduced (41.6% in 20032015.). Coefficient indexes of the migration increase among the population of different district settlements are compared. It was found that most of the district settlement systems (57.0%) have a negative index.

The analysis of the migration process of different settlement types in the Kharkiv regional settlement system shows that migration turnover of citizens 2.5 times exceeds that in rural settlements. It was found that a number of settlements in the Kharkiv regional system, in general, is characterized by a positive migratory gain, except for the settlements of Sumy regional system.

Key words: migration, migration process, migration turnover, migration gain.

Размещено на Allbest.ru