Передумови реалізації в Україні енергоефективних проектів редевелопменту житлової нерухомості

Оцінка доцільності реалізації редевелопменту сучасної житлової нерухомості в Україні на засадах енергозбереження. Обґрунтування ефективності реалізації проектів з енергоефективної модернізації житлового будинку з різним обсягом заходів та вартістю.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.05.2018
Размер файла 142,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Передумови реалізації в Україні енергоефективних проектів редевелопменту житлової нерухомості

Свистун Л.А., Пилипенко І.В.

Анотація

У статті розглянуто комплекс питань, пов'язаних із проблемами сучасного стану житлового фонду в Україні та необхідності його модернізації на засадах енергоефективності. Розглянуто поняття редевелопменту та процес оцінки доцільності та ефективності реалізації редевелоперських проектів. На основі проведеного аналізу запропоновано два варіанти проектів з енергоефективної модернізації житлового будинку з різним обсягом заходів та різною вартістю. Оцінено їх ефективність та періоди окупності. Запропоновано можливі джерела фінансування енергоефективних проектів редевелопменту житлової нерухомості в Україні.

Ключові слова: житлова нерухомість, житловий фонд, девелоперська компанія, редевелопмент, модернізація, енергоефективність, фінансування.

Свистун Л.А., Пилипенко И.В. Предпосылки реализации в Украине энергоэффективных проектов редевелопмента жилой недвижимости

В статье рассмотрен комплекс вопросов, связанных с проблемами современного состояния жилищного фонда в Украине и необходимости его модернизации на основе энергоэффективности. Рассмотрены понятия редевелопмента и процесс оценки целесообразности и эффективности реализации редевелоперських проектов. На основе проведенного анализа предложено два варианта проектов энергоэффективной модернизации жилого дома с разным объемом мероприятий и разной стоимости. Оценена их эффективность и периоды окупаемости. Предложены возможные источники финансирования энергоэффективных проектов редевелопмента жилой недвижимости в Украине.

Ключевые слова: жилая недвижимость, жилищный фонд, девелоперская компания, редевелопмент, модернизация, энергоэффективность, финансирование.

Svistun L.A., Pylypenko I.V. Prerequisites for realization of energy efficient projects of the residential real estate development in Ukraine

The article considers a set of issues related to the current state of the housing stock in Ukraine and the need for its modernization based on energy efficiency. The concepts of redevelopment and the process of assessing the feasibility and efficiency of implementing redeveloper projects are considered. On the basis of the analysis, two variants of energy-efficient modernization projects for a residential building with different volume of activities and different costs have been proposed. Their efficiency and payback periods are estimated. Possible sources of financing for energy-efficient redevelopment projects for residential real estate in Ukraine are suggested.

Keywords: residential real estate, housing stock, development company, redevelopment, modernization, energy efficiency, financing.

Постановка проблеми

Зношення житлового фонду в Україні, яке давно вийшло за рамки дозволеного, особливо в будинках, які зводилися півстоліття тому, є значною проблемою, що посилюється надзвичайно низьким рівнем життя людей та нестачею доходів у значної частини населення країни. Житлово-комунальне господарство є найбільшим споживачем енергетичних ресурсів, більше 60-70% яких -- імпортні, що робить Україну однією з енергозалежних країн Європи. Постійне подорожчання енергоресурсів призводить до підвищення комунальних тарифів, тягар яких стає не підйомним. При цьому велика частина енергоресурсів марно втрачається через низьку енергоефективність житла. Тому вирішення питання енергозбереження та енергоефективності у сфері житлового фонду, є одним з першочергових.

Аналіз останніх джерел та публікацій. Питання реформування та розвитку ЖКГ й пошуку шляхів підвищення ефективності його функціонування знайшли своє відображення у роботах таких вітчизняних і зарубіжних учених, як: О.В. Димченко, А.В. Григорович, О.О. Серов, В.І. Лук'янов, З.В. Герасимчук, В.О. Єсіна, В.В. Шевчук та інші. Вагомий внесок у дослідження основ девелопменту зробили такі науковці, як: Р. Пейзер, І.І. Мазур, В.Д. Шапіро, Н.Г. Ольдерогге, М.І. Диба, Є.А. Поліщук та інші. Разом з тим, незважаючи на значні здобутки зарубіжних вчених у зазначених напрямах, залишаються недостатньо вивченими вітчизняними дослідниками питання щодо реалізації девелоперських та редевелоперських проектів житлового фонду в Україні на засадах енергоефективності.

Метою дослідження є обґрунтування ефективності реалізації проектів редевелопменту житлової нерухомості в Україні на засадах енергоефективності в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу

В Україні, як і в більшості європейських країн, понад 30% кінцевої енергії споживається будинками. Це найбільший сектор національної економіки з точки зору енергоспоживання, за яким ідуть промисловість і транспорт. Якщо в індустріальному секторі споживання енергії з часом зменшується (підприємства хоч і поступово, але впроваджують енергоефективні технології), то в житловому позитивних змін не спостерігається. Зношеність житлового фонду України зазнала критичних меж. Темпи його відновлення в Україні становлять близько ста років при середньому терміні служби будинку 50 років. На сьогодні «хрущовки», які на момент їх будівництва розташовувалися на окраїнах міст, опинилися в центрах і навіть в престижних районах, що не аби як відзначається на ціні квартир, а тим більше земельних ділянок та прибудинкових територіях.

Розподіл житлового фонду по роках забудови демонструє, що близько половини житлового фонду введено в експлуатацію у післявоєнні роки і перший період впровадження будинків індустріальних серій (до 1970 року) (рис. 1). Відновлення проектної документації будинків існуючого житлового фонду через півстоліття і більшого терміну його експлуатації потребує участі галузевих фахівців, виділення бюджетних ресурсів й підтримки організаційно-правовими рішеннями.

Рис. 1. Структура житлового фонду України по роках будівництва. Джерело: розроблено авторами за даними [1]

Норми теплоізоляції в Україні значно поступаються вимогам Європейських країн (табл. 1). У той час як підвищення рівня теплоізоляції будинків призводить до зменшення необхідних потужностей систем опалення, тому ефект складається не тільки із зменшення витрати теплової енергії, але і з менших початкових витрат щодо інженерного обладнання будинків.

Таблиця 1

Порівняння чинних норм теплоізоляції житлових та громадських будинків різних країн в залежності від виду огороджувальних конструкцій

Вид огороджувальної конструкції

Значення Rqmin (м2 К/Вт), для температурної зони

I

II

III

IV

Україна

зовнішні стіни

2,8

2,5

2,2

2,0

покриття й перекриття неопалювальних горищ

3,3/4,95

3,0

2,6

2,2

вікна

0,6

0,56

0,5

0,45

Європейські країни

зовнішні стіни

3,3-4,0

3,3-4,0

3,3-4,0

3,3-4,0

покриття й перекриття неопалювальних горищ

3,5-5,0

3,5-5,0

3,5-5,0

3,5-5,0

вікна

0,5-0,8

0,5-0,8

0,5-0,8

0,5-0,8

Основні проблеми, які накопичились в житловій сфері й до сьогодні залишаються невирішеними, наступні.

1. Застарілість і аварійність житлового фонду країни. Близько 40% житлового фонду України -- це багатоквартирні житлові будинки, в яких мешкає більш ніж 47% населення країни, з них 80% багатоквартирного житлового фонду потребує повної або часткової модернізації та значного підвищення енергетичної ефективності. На проведення цих заходів за оцінками експертів необхідно приблизно 50 млрд. доларів США [3].

2. Зволікання в реформуванні сфери ЖКГ. Ця проблема перш за все лежить в площині регулювання управління житлово-комунальним господарством. Збереження і застосування старих принципів і методів обслуговування житлового фонду країни призводить до стрімкого погіршення його стану, погіршення якості житлово-комунальних послуг, а причиною цього є непрозорість обчислення тарифів і нарахувань за спожиті послуги.

3. Величезною проблемою для населення України є постійне зростання тарифів на комунальні послуги. Так, тарифи на опалення за останні 2,5 роки зросли у 5,5-10 разів, на гарячу воду -- у 4,8 рази. У 2016 році найбільша ціна на послуги теплопостачання спостерігалася у Рівненській 1429,64 грн./Гкал (27,97 грн./м2) та. Херсонській 1407,98 грн./Гкал. (33,88 грн./м2) областях на противагу раніше діючої 453,56 грн./Гкал та 456 грн./Гкал відповідно. Найнижчою ціна на послуги теплопостачання спостерігалася у Вінницькій 1123,2 грн./Гкал (31,72 грн./м2) та Чернівецькій 1185,12 грн./Гкал (27,45 грн./м2) областях (рис. 2).

Причиною підвищення цін на опалення в першу чергу пов'язане з різким зростанням цін на газ, адже як складова тарифу ЦО по елементам затрат газ займає 64,7% (рис. 3).

Таким чином, технічний стан технологічного обладнання та мереж, переважна більшість яких перебуває в незадовільному стані, має значний вплив на вартість послуг підприємств ЖКГ. Морально застарілі технології виробництва послуг, через їх енергоємний механізм, мають вплив на рівень тарифів через збільшення витрат енергоносіїв та збільшення втрат послуг через чисельні ушкодження та аварії у тепловому та водопро відно-каналізаційному господарстві.

Рис. 2. Динаміка тарифів для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії

Рис. 3. Складові тарифу на центральне опалення по елементам затрат

Через незабезпеченість енергоефективності будівель втрати тепла становлять 47%, 12% тепла втрачається через зношеність мереж, 5% -- через застаріле обладнання котелень. На думку експертів Європейсько-українського енергетичного агентства, за допомогою тепломодернізації та капітального ремонту в будинках можна зменшити щорічне споживання і втрати енергії на 1025%. При цьому в цілому по Україні потенціал зменшення енергоспоживання становить 75% [6].

В умовах гострої економічної кризи дбайливе використання енергоносіїв є важливим пріоритетним завданням економічної політики України. Енергоефективність означає: для населення -- значне скорочення комунальних витрат, для країни -- економію ресурсів, підвищення продуктивності і конкурентоспроможності промисловості, для екології -- обмеження викидів парникових газів в атмосферу. Слід відзначити, що істотного зменшення витрат палива можна досягнути лише при комплексному підході до розв'язання поставленої задачі, оскільки необхідно враховувати ще ряд таких факторів, як перегрів приміщень в перехідний період року, надмірні втрати теплоти у зв'язку з низькою ефективністю теплоізоляції зовнішніх трубопроводів, завищений дійсний повітрообмін у приміщеннях, втрати експлуатаційного та організаційного характеру, а також втрати теплоти, зумовлені непередбаченими чинниками.

Отже, сучасні українські реалії, зі зростанням тарифів на тепло, а також посиленням проблем з експлуатацією застарілих будівель, вимагають термінової реконструкції старого житлового фонду країни. Одним із інструментів досягнення цієї мети, який можна застосувати в Україні, є редеведлопмент нерухомості.

Рис. 4. Графічна інтерпретація редевелоперського проекту за пакетом №1

Редевелопмент у широкому розумінні -- це один з найбільш ефективних способів перепрофілювання (перепризначення) незатребуваних в існуючому стані об'єктів нерухомості або нераціонально використовуваних територій. Це процес, вигідний не тільки девелоперам, але і місту, так як передбачає модернізацію територій, поліпшення міського середовища, якості життя і збільшення вартості землі в сусідніх кварталах. У більш вузькому розумінні редевелопмент означає реконструкцію нерухомості на основі використання сучасних технологій з метою більш якісної й ефективної її експлуатації. редевелопмент енергозбереження житловий будинок

Проте реалізація девелоперських та редевелоперських проектів ґрунтується на попередній оцінці доцільності та ефективності таких заходів. Оцінка ефективності проекту здійснюється в три етапи на основі експертних оцінок, визначається можлива дохідність об'єкту нерухомості.

Як показує досвід здійснених проектів щодо термомодернізації житлових будинків, комплексне вирішення проблем надає найбільший ефект відносно економії споживання енергії. Так, якщо, наприклад, для 9-поверхового, двосекційного будинку з центральним опаленням запровадити такі заходи, як: комплексну модернізацію системи опалення; модернізацію стін фасаду; заміну вікон та балконних дверей на енергозберігаючі; модернізацію системи вентиляції; утеплення під'їздів; модернізацію системи освітлення під'їздів, то це дозволить зменшити річне споживання енергії на опалення на 442785 кВт * год (або 81%) при базових 544644 кВт * год. Відповідно річна економія коштів становитиме 381,3 тис. грн. при загальній вартості реалізації проекту 2797,4 тис. грн. Проте, реалізація усіх заходів вимагає досить значної суми капіталовкладень, залучення якої може бути проблематичним в умовах кризових явищ вітчизняної економіки.

Ми розглянемо різні варіанти реалізації енергетичних проектів з різним обсягом заходів та різною вартістю. Зокрема, якщо для цього ж будинку реалізувати проект, з капітальними витратами у розмірі 767,8 тис. грн., який передбачає часткову модернізацію внутрішніх інженерних систем опалення; заміну вікон та балконних дверей на енергозберігаючі з організацією провітрювання; утеплення під'їздів та модернізацію системи опалення у під'їзді, то це призведе до скорочення річного споживання енергії на опалення на 192973 тис. грн. (або 35%). Що дозволить економити 144,1 тис. грн. щороку при базовому рівні тарифів.

Таким чином, реалізація проекту №2 передбачає меншу кількість заходів з термомодернізації житлового будинку, однак і вартість такого проекту буде значно меншою за попередній. Для вибору оптимального варіанту варто здійснити оцінку комерційної ефективності проекту, яка виконується на підставі наступних показників ефективності: періоду окупності проекту; чистого дисконтованого доходу; внутрішньої норми рентабельності та індексу прибутковості.

Розглянемо ефективність реалізації редевелоперського проекту, який передбачає реконструкцію і переоснащення на засадах енергоефективності типового панельного 9-ти поверхового, двосекційного житлового будинку. Площа об'єкту -- 4553 м2, житловий будинок має 9 поверхів, 2 під'їзди, 72 квартири. Дані проекти необхідно реалізувати протягом теплого періоду року, з квітня по вересень.

Для розрахунку показників ефективності реалізовуваних проектів необхідно обґрунтувати ставку дисконтування як суму безризикової ставки та поправки на ризик. Безризикова ставка рівна ставці по депозитам найстабільніших банків України в іноземній валюті. Поправка на ризик складається із темпу інфляції та інших факторів. Таким чином, ставка дисконтування рівна 16,9%.

Розрахуємо ефективність реалізації інвестиційного проекту за проектом №1 та №2. Очікувані чисті грошові потоки у розрахунку являють собою суми економії витрат на оплату житловокомунальних послуг, які виникають внаслідок реалізації проектів. Темп зростання чистого грошового потоку на перші п'ять років закладаємо на рівні 15%, враховуючи прогнозовані темпи інфляції та подорожчання тарифів та комунальні послуги в Україні. На наступні роки враховуємо інфляційні процеси на рівні від 7 до 5%, сподіваючись на стабілізацію економіки.

Таким чином, сукупний дисконтований грошовий потік на двадцятому році експлуатації редевелоперського проекту за пакетом №4 складе 1326,61 тис. грн. при періоді окупності -- 9 років. У свою чергу, пакет №2 розглядаємо терміном інвестиційного циклу на 15 років, сукупний дисконтований грошовий потік за ним складе 610,7 тис. грн., термін окупності -- 6 повних років.

При оцінці ефективності девелоперського проекту рекомендується використовувати показник чистої поточної вартості -- це сума потокових чистих фінансових ефектів проекту. Визначається в процесі зіставлення інвестиційних витрат із річними сумами чистого дисконтованого грошового потоку в постінвестиційний період. Для аналізованого житлового будинку при варіанті проектів №1 та №2 та дисконтуванні за ставкою 16,9% річних чиста вартість проектів в цілому в плановому періоді складе відповідно:

основної суми боргу;

розмір процентної ставки -- шестимісячна ставка EURIBOR + 2,19%;

одноразова комісія на момент підписання кредитного договору -- 1,2% від суми кредиту;

забезпечення -- фінансова гарантія міста.

Індекс прибутковості інвестицій являє собою відношення чистої поточної вартості проекту до обсягів капіталовкладень. Він показує, скільки чистого приведеного доходу формується на 1 грн. капіталовкладень протягом постінвестиційного періоду. Індекс прибутковості проекту №1 дорівнює 0,47 грн./грн., а проекту №2 0,79 грн./грн.

Графічна інтерпретація часових і вартісних характеристик редевелоперських проектів зображена на рис. 4 і 5.

Отже, проаналізувавши основні показники комерційної ефективності проектів, можна зробити висновок про те, що пакет №2 є економічно доцільнішим для фінансування і реалізації девелоперською компанією, адже строк окупності таких заходів менший на 3,2 роки, ніж за проектом №1, а індекс прибутковості вищий на 0,32 грн./грн. Однак за наявності достатньої кількості коштів для реалізації пакету заходів №1 даний проект буде достатньо ефективним, адже його реалізація дозволить досягти 81% річної економії енергії.

Для фінансування капітальних вкладень можливі різні варіанти залучення позичкового капіталу. Одним із них міг бути довгостроковий кредит, наданий АТ «Укрексімбанк» у співробітництві з ЄБРР за Програмою енергоефективності в Україні. Основні умови надання кредиту: строк кредитування -- до 13 років включно з трьохрічною відстрочкою та десятирічним терміном погашення

Іншим показником визначення ефективності реалізації проекту є період окупності -- період окупності визначається як очікувана кількість років, необхідних для відшкодування інвестиційних витрат сумами дисконтованого грошового потоку.

Дана програма була успішно впроваджена АТ «Укрексімбанк» протягом 2007-2016 років. Нажаль, дія угоди про надання фінансової підтримки ЄБРР для реалізації проектів з енергоефективності та відновлюваних джерел енергії в Україні добігла кінця восени 2016 року і поки не була подовжена. Тому подальше підписання угод з європейськими та міжнародними фінансовими організаціями щодо підтримки енергоефективних проектів є одним з перспективних напрямів вирішення проблем у цій сфері.

Іншим джерелом фінансування таких проектів може слугувати Урядова програма з енергоефективності, яка передбачає надання державними банками (Ощадбанком, Укргазбанком, Укрексімбанком та Приватбанком) «теплих» кредитів для ОСББ чи ЖБК та для фізичних осіб. Відшкодування, яке надається учасникам Урядової програми, становить:

20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн.) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;

35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн.) на придбання енергоефективного обладнання/ матеріалів для фізичних осіб;

40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів [4].

Однак, загальна сума кредиту не може перевищувати 50000 грн, адже вони призначені для поквартирного утеплення. Але цей спосіб модернізації житлових будинків не є ефективним, для кращих результатів, з точки зору енергоефективності, найкращим методом є комплексна модернізація усього будинку. Цих коштів недостатньо для фінансування запропонованих нами проектів. Тому українському уряду варто переглянути умови надання кредитів на енергоефективні заходи для населення та збільшити їх суми для ОСББ.

Щодо девелоперських компаній, перспективними формами фінансування їх інвестиційно-будівельної діяльності, у тому числі у сфері модернізації житлової нерухомості, можуть стати акціонування, кредитне фінансування, інвестиційний лізинг, інвестиційний селенг та венчурне фінансування.

Іншим перспективним методом фінансування проектів з модернізації житлового фонду України може слугувати державно-приватне партнерство, яке є поширеним явищем у світовій практиці господарювання та вважається більш ефективним, ніж суто державне. У розвинених країнах світу механізм ДПП використовується у проектах щодо побудови нових об'єктів виробництва, розбудови інфраструктури (дорожньо-транспортної, комунікаційної, інформаційної тощо), а також при вирішенні питань енергозбереження, управління нерухомістю, модернізації об'єктів житлово-комунального господарства, утилізації відходів виробництва і споживання, наданні якісних послуг з охорони здоров'я, очищення води та в процесі розвитку туризму [7].

Комерційне фінансування модернізації багатоквартирних будинків здійснюється в усіх європейських країнах, США та Канаді. На даний час невідомо про жоден випадок дефолту. Для прикладу візьмемо Польщу, яка успішно реалізовує проекти з модернізації багатоквартирних будинків. Серед них і проект Bukietowa (Варшава) -- один з перших проектів в рамках системи державної підтримки енергоефективності. Було модернізовано панельний будинок 1963 року побудови на 48 квартир та 2400 м2. Загальна вартість ремонту склала 128 тис. дол. (53 дол. на 1 м2). Фінансування на суму 26 тис. дол. було здійснено на кошти жителів (збір через ОСББ); 102 тис. дол. -- позика в BISE банку (BGK Банк субсидував 15% позикової суми). Обсяг робіт: заміна приладів центрального опалення новими, повністю автоматизованими пристроями, ізоляція зовнішніх стін пінополістиролом товщиною 13 см; ізоляція вікон над сходами з допомогою полікарбонатної панелі, ізоляція даху з використанням 12 см мінеральної вати. Окупність проекту складає 10 років. У результаті реалізації даного проекту споживання тепла зменшилося від 230 до 110 кВт-год на м2 в рік, а відповідно витрати на опалення скоротилися з 0,89 до 0,53 дол. за м2 на місяць [8].

Ефективність використання механізму ДПП у регіонах України перебуває на досить низькому рівні. Так, вкрай низькою є частка приватних інвестицій (не більше 10%) під час реалізації переважної більшості проектів ДПП (за світовими стандартами такі проекти взагалі не можуть вважатись державно-приватними). До перспективних напрямів використання механізму ДПП в Україні відносять і розвиток та модернізацію об'єктів сфери житлового-комунального господарства з впровадженням нових енергоощадних та очисних технологій, підвищенням енергоефективності будівель, поліпшення якості питної води тощо [7].

Висновки і пропозиції

Аналіз сучасного стану житлового фонду України показав, що більша частина будинків є застарілими та потребують модернізації. Ефективним засобом вирішення проблеми буде слугувати реалізація комплексних енергоефективних редевелоперських проектів. Вирішенням питання фінансування таких заходів в умовах вітчизняних кризових явищ можуть слугувати: урядові програми підтримки енергоефективних проектів за умови збільшення загальної суми коштів на один проект, співробітництво з європейськими та міжнародними фінансовими організаціями, державно-приватне партнерство.

Список літератури

1. Нечепорчук А. Енергоефективність від окремих будинків до масової санації / А. Нечепорчук // Інститут муніципального менеджменту [Електронний ресурс]

2. Галузева програма підвищення енергоефективності у будівництві на 2010-2014 роки [Електронний ресурс]

3. Термомодернізація житлового фонду: організаційний, юридичний, соціальний, фінансовий і технічний аспекти: Практичний посібник. Видання 3-тє, актуалізоване / за загальною редакцією Бригілевича, Львів, 2016. 220 с.

4. Офіційний сайт Державного агентства енергоефективності та енергозбереження України [Електронний ресурс]

5. Офіційний сайт ПАТ «Полтаваобленерго» [Електронний ресурс]

6. Беззуб І. Підвищення енергоефективності запорука забезпечення енергетичної незалежності України / І. Беззуб / / Центр досліджень соціальних комунікацій НБУВ [Електронний ресурс]

7. Особливості застосування державно-приватного партнерства як механізму реалізації нової регіональної політики // Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень [Електронний ресурс]

8. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку: практичні поради: Практичний посібник [Електронний ресурс]

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Досліджено проблему вивчення соціальних та демографічних груп населення задля комплексного обстеження території посередницькими організаціями ринку нерухомості. Проблема впливу соціально-економічних факторів на попит житлової нерухомості в Україні.

    статья [108,5 K], добавлен 05.10.2017

  • Особливості та функції ринку нерухомості, структура та види ринків, особливості становлення та розвитку в Україні, подальші перспективи та оцінка тенденцій. Ринкові перетворення у житловому секторі нерухомості. Фактори, які впливають на вартість будинку.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 04.05.2015

  • Становлення ринку нерухомості в Україні, принципи класифікації нерухомості залежно від походження та призначення об'єктів. Класифікація житлових і комерційних об'єктів нерухомості. Підприємство (цілісний майновий комплекс) як особливий об'єкт нерухомості.

    лекция [2,7 M], добавлен 09.12.2009

  • Теоретичні засади формування ринку нерухомості: сутність та структура. Аналіз та оцінка розвитку житлового, земельного ринку України та ринку комерційної і промислової нерухомості. Шляхи покращення механізму стимулювання вітчизняного ринку нерухомості.

    курсовая работа [414,6 K], добавлен 13.08.2011

  • Сучасний стан і основні проблеми розвитку ринку комерційної нерухомості в світі та Україні, вплив негативних явищ фінансової кризи на даний процес. Динаміка цін на ринку комерційної нерухомості в м. Київ, її аналіз і оцінка подальших перспектив.

    контрольная работа [25,0 K], добавлен 25.03.2010

  • Економічний зміст ринку землі та сутність земельних відносин. Особливості формування ціни на землю та її грошова оцінка. Ринок нерухомості та його інфраструктура. Види операцій з нерухомим майном. Правове регулювання ринку землі та нерухомості в Україні.

    курсовая работа [865,4 K], добавлен 22.03.2015

  • Правові основи оцінювальної діяльності. Аналіз найкращого та найбільш ефективного використання об’єкта нерухомості. Оцінка вартості нерухомості порівняльним, витратним та доходним методом. Узгодження результатів оцінки, що отримані за трьома методами.

    курсовая работа [78,4 K], добавлен 28.05.2012

  • Сутність економічної статистики як наукового напрямку, призначення та оцінка необхідності на сучасному етапі розвитку. Основні цілі економічної статистики, етапи та принципи їх реалізації, стратегія розвитку. Шляхи реалізації євроінтеграційних намірів.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.07.2010

  • Поняття про контролінг інвестиційних проектів, його мета та завдання. Принципи, функції та види досліджуваного котролінгу. Характеристика процесу створення системи контролінгу інвестицій та його етапи. Особливості реалізації інвестиційних проектів.

    контрольная работа [1,8 M], добавлен 27.10.2013

  • Розробка концепції проектів, пов'язаних з інвестуванням у будівництво, виробництво, обґрунтування критеріїв їх оцінки. Експертна оцінка варіантів інвестиційних рішень та дослідження інвестиційних можливостей. Розрахунок рейтингу інвестиційних проектів.

    курсовая работа [381,6 K], добавлен 16.12.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.