Інноваційний потенціал Австралії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світове господарство і міжнародні економічні відносини

УДК 330.341.1:338.24(94)

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АВСТРАЛІЇ

Гончарова А.О., к. е. н.,

доцент кафедри європейської інтеграції

Гончарова А.О., Шаляпін О.І. Інноваційний потенціал Австралії. Статтю присвячено питанню дослідження інноваційного потенціалу Австралії та шляхів його втілення. Нині актуалізується проблема пошуку можливостей щодо реалізації науково-технічного та економічного потенціалу, що є предтечею інноватизації. Порушенню даної проблеми сприяла множина дискусій, що створювали передумови формування власне терміну «інновації» на тлі загальної потреби в економічному розвитку. Найбільш повний перелік цих проблем представлено в працях А. Лем, Б. Хола, Г. Бертуччі. Як аналітичні дослідження щодо можливостей реалізації інноваційного потенціалу Австралії в роботі використано методи SWOT-аналізу, підґрунтям справедливості якого стало осмислення макроекономічних показників за період 2010-2060 рр.

Гончарова А.А., Шаляпин А.И. Инновационный потенциал Австралии. Статья посвящена вопросу исследования инновационного потенциала Австралии и путей его воплощения. Сейчас актуализируется проблема поиска возможностей по реализации научно-технического и экономического потенциала, что является предтечей инноватизации. Причиной постановки данной проблемы стало множество дискуссий, создававших предпосылки формирования собственно термина «инновации» на фоне общей потребности в экономическом развитии. Наиболее полный перечень этих проблем представлен в работах А. Лем, Б. Холла, Г. Бертуччи. В качестве аналитических исследований о возможностях реализации инновационного потенциала Австралии в работе использованы методы SWOT-анализа, основой справедливости которого стало осмысление макроэкономических показателей за период 2010-2060 гг.

Ключевые слова: инновации, внедрение инноваций, инновационный потенциал, НИОКР, сырьевая угроза.

Keywords: innovations, launching innovations, innovative potential, R&D, stock threats.

Постановка проблеми. У зв'язку з глобалізацією, становленням докорінно нових тенденцій розвитку суспільства виникає необхідність у модернізації економік світу, що передусім передбачає застосування нововведень, інновацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інновації, за визначенням українського законодавства, - новостворені (застосовані) або вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії

адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва та соціальної сфери; це ж поняття зарубіжні науковці трактують як креативні ідеї, які успішно впроваджуються для вирішення нагальних проблем. Так, за методологією Г. Бертуччі наявні такі ключові аспекти впровадження, як концептуальний та інстутиційний, необхідність окремого розгляду яких посилюється внаслідок розрізненості використовуваних технологій.

Постановка завдання. Першочерговою метою даної праці є виявлення чинників, що прискорюють та спонукають процес інноватизації Австралії; між тим здійснюється аналіз та прогнозування економічних показників, що, своєю чергою, істотно впливають на впровадження інновацій у часових межах ex-ante та ex-post. інноватизація австралія економічний

Виклад основних результатів. Концептуальний аспект інновацій передусім актуалізується в державному управлінні, адже нині форми управління публічними адміністраціями постають запорукою організаційного складника держави, що, своєю чергою, значною мірою впливають на попит та інформаційно-телекомунікаційні технології з боку держави, тим самим створюючи простір для взаємозв'язку держави та бізнесу, держави та громадян.

Починаючи з 2003 р. ООН періодично розраховує індекс електронного врядування, який включає такі складники, як людський капітал, розвиненість телекомунікаційної інфраструктури та онлайн- послуги (табл. 1), згідно з яким Австралія посідає друге місце зі 193 країн ООН. Динаміка даного показника за останні роки підтверджує розвиток саме інформаційно-телекомунікаційних технологій, що веде за собою розвиток людського капіталу. Зазначимо, що Австралія належить до групи країн із розвиненою інформаційною інфраструктурою, тому в періоди спостереження сприяли їй такі чинники, як інформатизація суспільства (підвищення рівня та обсягів надання онлайн-послуг), досягнення високих показників розвитку людського капіталу, покращення показника розвиненості телекомунікаційної інфраструктури, який усе ще залишається низьким: це частково спричинено вартістю та масштабністю технічного переоснащення (станом на 2016 р. лише близько чверті територій Австралії відповідає сучасним вимогам широкосмугової передачі даних Broadband), що, своєю чергою, є стримуючим фактором розвитку телекомунікаційної інфраструктури.

Одним із визначальних шляхів упровадження інновацій у державному управлінні вважається інстутиційний аспект, метою якого є створення або реорганізація наявних інституцій. Інноватизація економіки нерідко пов'язана зі створенням нових інституцій, організаційні чинники яких сходяться на методах приватно-публічного партнерства, головною відмінністю якого стає принципово нова,заснована на партнерських стосунках роль держави. Модель приватно-публічного партнерства в Австралії має надзвичайно широке застосування в наукоємних сферах виробництва, проявляючись у партнерських відносинах з університетами шляхом надання грантів та стипендій. Нині в Австралії функціонують 39 університетів та понад 400 наукових установ, що здійснюють фундаментальні та прикладні дослідження в галузях медицини, океанології, геодезії, хімії та харчової промисловості. Поряд із цим не можна не зазначити про спорідненість подібного розвитку з деякими країнами Європейського Союзу. Приміром, Австралії належить широка мережа «центрів компетенції» на засадах приватно-публічного партнерства, що є основним каналом довгострокових ініціатив; такі програми, як COMET, K-ind/K-net, які покликані спростити (через можливість створення промислових центрів компетенції та установ для проведення досліджень без створення юридичної особи) організаційні чинники розвитку науки, доводять доцільність використання моделей приватно-публічного партнерства. Нині програма COMET об'єднує 16 науково-дослідних центрів, співпрацює з 150 промисловими партнерами та є найвпливовішим приватно-публічного партнерства в Австралії. Із цього можемо зробити висновок, що приватно-публічне партнерство є ефективним та універсальним механізмом із залучення інновацій та розвитку співпраці науки з бізнесом та державою. Разом із цим зазначимо, що діяльність австралійських університетів є досить самостійною. Автономія університетів та грантова діяльність уряду або приватних партнерів виокремлюються в партнерські відносини, результатом яких стає спільний науково- технічний доробок. Необхідно також відзначити важливу роль університетів у стимулюванні НДДКР в Австралії: так, їм належить близько 70% сукупних витрат НДДКР, що, без сумніву, поглиблює співпрацю між економічними інститутами.

Таблиця 1

Джерело: Статистичні дані / ООН, 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://workspace.unpan.org/sites/Internet/ Documents/UNPAN96407.pdf /

Без перебільшення можна вважати, що університети відіграють провідну роль у впровадженні інновацій: за показником рівня розвитку інновацій - глобальним інноваційним індексом - Австралія посідає 19-е місце зі 128 країн; методологія розрахунку показника включає аналіз ресурсів та умов проведення інновацій та досягнуті практичні результати; під цим розуміють аналіз розвитку людського капіталу, інститутів, розвитку бізнесу, розвитку технологій та економіки знань та творчої діяльності.

Частка витрат на НДДКР від ВВП

1. Доповідь ЮНЕСКО з науки. На шляху до 2030 / ЮНЕСКО, 2015 - С819 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002354/235406r.pdf.

2. UN E-Government Survey, 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://workspace.unpan.org/sites/Internet/ Documents/UNPAN96407.pdf

3. A. Lam. Organizational Innovation/ BRESE / 2004. - Р. 192.

4. G. Bertucci. Innovationsin Governance and Public Administration : Replicatingwhatworks [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/UN/UNPAN021963.pdf / 2006.

5. Bronwyn H. Hall. Innovation and diffusion / NBER WORKING PAPER SERIES. - 2004. - Р 34 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nber.org/papers/w10212.pdf.

Размещено на Allbest.ru