Теоретико-методологічні та практичні засади формування економічного механізму підвищення прибутковості виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківського національного аграрного університету

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Постановка проблеми. Забезпечення країни продовольством відповідно до норм раціонального харчування належить до числа тих проблем, які не мають кон'юнктурного характеру та знаходять свій вираз у понятті продовольчої безпеки. На кожному етапі розвитку національної економіки особливої гостроти набувають певні її складники. Нині до них, за загальним визначенням, належить задоволення потреб у продуктах тваринного походження, серед яких особливе місце належить продукції молочного скотарства - галузі, яка традиційно відіграє провідну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва. Проте в останні роки молочному скотарству притаманні великі складнощі у розвитку [1, с. 1]. Сучасний стан галузі, суттєві зміни, які відбуваються в механізмах господарювання, наростаюча диференціація рівней конкурентоспроможності виробників, низька ефективність виробництва зумовлюють необхідність подальших досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Жодна економічна система не може нормально функціонувати без добре відпрацьованих механізмів управління економікою. Питання теоретико-методологічних аспектів формування та функціонування механізмів впливу, у тому числі й економічного, на розвиток економіки аграрної сфери завжди привертали увагу як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Аналіз результатів дослідження показав, що найбільш дискусійними в наукових колах виявилися поняття господарського та економічного механізмів [2-5]. Їх різноплановість у поглядах свідчить не тільки про складність, але й про відсутність єдиного підходу до визначення змісту та основних складників механізмів підвищення прибутковості виробництва, а також ступеня їх впливу в системі АПК.

Мета статті - розглянути теоретико-методологічні засади економічного механізму господарювання та виявити основні чинники, які забезпечують досягнення високого рівня прибутковості виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах.

Виклад основного матеріалу дослідження. Питанням формування ефективного механізму господарювання, у тому числі механізму підвищення прибутковості виробництва продукції скотарства, присвячено праці В.Я. Амбросова, Т.Г. Маренич, П.Т. Саблука, А.А. Чухна, О.М. Шпичака та ін. Але і між ними повної узгодженості відносно структурних елементів немає. П.Т. Саблук уважає, що за ринкових умов господарювання до основних економічних механізмів у сільському господарстві належать ціновий та фінансовий (кредитний, податковий, страховий механізми та механізм інвестиційного забезпечення) [2, с. 3]. М.Я. Мойса, І.О. Крюкова пропонують економічний механізм господарювання стосовно аграрних підприємств розподілити на два блоки: перший блок включатиме елементи зовнішньоекономічного середовища, яке функціонуватиме між державними структурами та аграрними підприємствами, а другий - елементи внутрішньогосподарського економічного середовища [3, с. 41]. Б.В. Данилів зазначає, що в умовах сьогодення планування, матеріально-технічне та кадрове забезпечення правильніше було б віднести до господарського механізму. Оскільки на відміну від соціалістичної системи господарювання та планової економіки, коли економічне стимулювання було тісно пов'язане з виконанням плану, нині стимулювання та підтримка аграрного сектору здійснюються на основі зовсім інших принципів [4, с. 52].

Між тим у літературі існують і інші принципово відмінні підходи до трактування категорії «економічний механізм». Зокрема, Н.Ю. Брюховецька під економічним механізмом розуміє систему, що діалектично розвивається, видів і форм власності, методів господарювання, форм управління, інструментів і важелів державного регулювання та ринкової саморегуляції, які визначаються об'єктивними та суб'єктивними умовами певного історичного етапу розвитку держави, її інституціями для забезпечення ефективного функціонування підприємств [5, с. 10]. До того, ж на її думку, з погляду макроеконо- міки, механізм управління і функціонування підприємства може розглядатися як економічний, а з позиції мікро- економіки - як господарський [5, с. 24].

Т.Л. Мостенська стверджує, що економічний механізм - це окрема економічна категорія, один із багатьох елементів економічної теорії. Це механізм поєднання дії державного регулювання та ринкового механізму саморегуляції, що включає в себе ціноутворення, попит, пропозицію та конкуренцію [6, с. 8]. Т.Г. Маренич уважає, що економічний механізм виражає економічну політику держави, яка повинна розроблятися на довгострокову перспективу, і впливає на весь народногосподарський комплекс і кожну з його галузей, включаючи агропромисловий комплекс і центральну його ланку - сільське господарство [7, с. 16]. Економічний механізм повинен становити сукупність методів і форм, інститутів і піднесення впливу на економічну й соціальну стабілізацію сільського господарства та агропромислового комплексу в цілому через систему державної підтримки, яка заснована на інститу- ціональній базі [8, с. 62].

Виходячи з різних трактувань категорії «економічний механізм», уважаємо за доцільне приєднатися до позиції тих науковців, які виходять із того, що його свідоме формування з метою впливу на господарську діяльність може бути успішним, якщо воно спирається на пізнання законів розвитку як виробничих відносин, так і продуктивних сил. Особливу увагу варто приділяти виявленню сукупності чинників, які впливають на формування кінцевих результатів діяльності підприємств.

Аналіз звітних матеріалів усіх підприємств Харківської області про результати виробництва і реалізації молока за 2014 р. Показав, що найвищий рівень прибутковості мали підприємства, для яких характерним є підвищення рівня концентрації, спеціалізації та інтенсифікації виробництва. Із використанням методу групувань, кореляційного аналізу встановлено, що вказані чинники є одними з провідних під час аналізу підприємств за рівнем окупності витрат. Саме їх взаємодія забезпечує досягнення високого рівня прибутковості виробництва та реалізації молока в підприємствах області.

Вплив концентрації на зміну масштабів низки вихідних показників, пов'язаних із процесом формування обсягів виробництва молока, представлено в табл. 1.

Як видно, зі зростанням розміру виручки від реалізації молока в середньому на підприємстві відбувається поступове нарощування чисельності поголів'я корів. Цей показник формується, з одного боку, щільністю поголів'я корів на 100 га сільськогосподарських угідь, а з іншого - розміром земельної площі підприємства. Наведені дані свідчать, що дія обох чинників синхронна.

Якщо звернемося до показника величини виробленого молока на 100 га сільськогосподарських угідь, то тут також абсолютно чітко проглядається тенденція до зростання. Разом із тим на загальні обсяги виробництва поряд із поголів'ям корів доволі значний вплив справляє зміна продуктивності, яка, як з'ясувалося, зростає. Нами також вивчалася зміна виробничих витрат у розрахунку на корову, у результаті чого було з'ясовано, що знов-таки проявляється чітко позначена тенденція до зростання.

Під час аналізу показників ефективність виробництва молока та чинників, що впливають на їх формування, виявляється, що чіткої закономірності, як це мало місце, наприклад, за показником виробництва молока на 100 га сільськогосподарських угідь, у даному разі не було. Майже по кожному з них, за наявності певної тенденції, у їх зміні присутні певні відхилення від неї за винятком показника виробничих витрат на одну корову, які послідовно від групи до групи зростали. Завдяки зростанню

Реалізаційних цін окупність витрат від групи до групи зростала. Найвищого рівня рентабельності досягли підприємства п'ятої групи - 30,5%.

Поряд із концентрацією виробництва провідним чинником формування як ефективності скотарства, так і інших галузей сільськогосподарського виробництва виступає спеціалізація, про що переконливо свідчать дані, наведені в табл. 2.

Таблиця 1 Вплив величини виручки від реалізації молока на стан та ефективність його виробництва в підприємствах Харківської області, 2014 р.

Установлено, що підвищення рівня питомої ваги розміру виручки від реалізації молока у структурі товарної продукції супроводжується нарощуванням чисельності поголів'я корів та обсягів виробництва молока, у тому числі і на 100 га сільськогосподарських угідь, тобто зростанням рівня концентрації галузі. Паралельно відбувалася послідовна інтенсифікація галузі, яка проявлялася у формі підвищення величини витрат на корову та продуктивності, причому за випереджаючими темпами останнього показника. концентрація інтенсифікація прибутковість виробництво

З огляду на зазначені вище зміни, собівартість 1 ц молока від групи до групи зменшувалася, тоді як його ціна реалізації, навпаки, зростала. Таке співвідношення сприяло підвищенню загального рівня окупності витрат на молоко. І вже починаючи із третьої групи виробництво молока приносить прибутки, і рівень рентабельності при цьому становить 18,8%. У п'ятій групі підприємств рівень прибутковості був ще більш високим і дорівнював 47,6%. У процесі дослідження, спрямованого на з'ясування впливу інтенсифікації галузі на її стан, використовувалися показники рівня витрат у розрахунку на корову, а також рівня продуктивності.

Групування підприємств, які займалися виробництвом молока, за величиною витрат на одну корову підтвердило,

Таблиця 2 Вплив питомої ваги виручки від реалізації молока у структурі товарної продукції на стан та ефективність його виробництва в підприємствах Харківської області, 2014 р.

Таблиця 3 Вплив величини витрат на корову на стан та ефективність виробництва молока в підприємствах Харківської області, 2014 р.

Таблиця 4 вплив продуктивності корів на стан та ефективність виробництва молока в підприємствах Харківської області, 2014

Що він виступає провідним чинником стану розвитку галузі, у тому числі ефективності виробництва (табл. 3).

У результаті проведеного дослідження встановлено, що зі зростанням витрат у розрахунку на корову відбувається послідовне зростання їх продуктивності. До того ж у системі зв'язків, які існують між окремими складниками виробництва молока, це один із найбільш стабільних із високим рівнем тісноти зв'язок (Д = 0,869).

Як і очікувалося, продуктивність корів послідовно підвищуватиметься від першої до п'ятої групи, причому між- групові відмінності показників продуктивності будуть і всіх випадках доволі значними. Як показало дослідження, в абсолютному виразі найбільшими вони були між четвертою та п'ятою групами підприємств, дорівнюючи 2 564 кг, а у відносному - між першою та другою. Показник другої групи щодо першої становив 299,2%, тобто більший майже у три рази.

Підвищення витрат на корову супроводжується неухильним підвищенням окупності лише до певної межі, після чого вона знижується. Формування рівня окупності виробничих витрат за групами є наслідком різного співвідношення темпів зростання продуктивності корів та витрат, а саме від першої до четвертої групи можна простежити загальну їх тенденцію до зростання, після чого окупність виробничих витрат знизилася. Найбільш високий рівень окупності витрат досягається не за максимальних їх величин у розрахунку на корову, а раніше, після чого відбувається зниження рівня окупності витрат, що в практичному плані має важливе значення для обґрунтування стратегії розвитку галузі.

Аналогічною виявилася ситуація тоді, коли групування здійснювалося за рівнем продуктивності корів (табл. 4). Найбільш суттєвим є те, що з підвищенням рівня продуктивності корів зростають і її виробничі витрати, причому значно вищими темпами. Як і у випадку з величиною виробничих витрат на корову, спочатку від першої до четвертої групи відбувалося послідовне її зростання, а потім - зниження. Виходить що підвищення рівня удою молока на корову є виправданим, але до певної межі.

Проте є країни, в яких у середньому на рік від однієї корови отримують понад 8 тис. Кг молока, це Ізраїль, США, Данія, Швеція та ін. Досягнення таких результатів стало можливим лише завдяки широкому впровадженню у виробництво інноваційних технологій, у результаті чого граничний рівень продуктивності зростатиме [9, с. 146-149].

Досвід розвинених країн свідчить, що у разі створення відповідних умов, у тому числі шляхом послідовної селекції тварин і оптимізації параметрів їх годівлі, можливе суттєве підвищення продуктивності тварин із досягненням відповідних успіхів у сфері бізнесу. Тобто ті результати, які зараз притаманні динаміці окупності витрат із проявом закону спадної віддачі, слід розглядати як проміжний етап подальшого підвищення інтенсифікації галузі.

Висновки

Виходячи з різних трактувань категорії «економічний механізм», уважаємо за доцільне приєднатися до позиції тих науковців, які виходять із того, що його свідоме формування з метою впливу на господарську діяльність може бути успішним, якщо воно спирається на пізнання законів розвитку як виробничих відносин, так і продуктивних сил. Згідно із цим, особливу увагу слід приділяти виявленню основних тенденцій та протиріч, наявність яких може або сприяти більш успішному функціонуванню економічних систем, або, навпаки, ставати на заваді їх поступального розвитку.

У результаті проведеного дослідження виявлено основні чинники, які забезпечують досягнення високого рівня прибутковості виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах. Найвищий рівень прибутковості мали підприємства, для яких характерним є підвищення рівня концентрації, спеціалізації та інтенсифікації виробництва.

Список використаних джерел

1. Ляліна Н.С. Механізм підвищення прибутковості виробництва продукції скотарства в сільськогосподарських підприємствах : автореф. Дис. ... Канд. Екон. Наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» / Н.С. Ляліна. - Харків, 2009. - 20 с.

2. Саблук П.Т. Економічний механізм АПК у ринковій системі господарювання / П.Т. Саблук // Економіка АПК. - 2007. - № 2. - С. 3-10.

3. Мойса М.Я. Ресурсний потенціал аграрних підприємств та економічний механізм його раціонального використання / М.Я. Мойса, О.І. Крюкова // Економіка АПК. - 2004. - № 2. - С. 38-43.

4. Данилів Б.В. Економічний механізм і міжгалузеві економічні відносини в агроформуваннях / Б.В. Данилів // Економіка АПК. - 2007. - № 2. - С. 49-56.

5. Брюховецька Н.Ю. Економічний механізм забезпечення ефективного функціонування підприємств : автореф. Дис. ... Докт. Екон. Наук : спец. 08.06.01 «Економіка підприємства і організація виробництва» / Н.Ю. Брюховецька. - Донецьк, 2001. - 39 с.

6. Мостенська Т.Л. Економічний механізм формування і ефективного функціонування молочної промисловості України : автореф. Дис. ... Докт. Екон. Наук : спец. 08.07.02 «Економіка сільського господарства і АПК» / Т.Л. Мостенська. - Київ, 2001. - 37 с.

7. Маренич Т.Г. Трансформаційна динаміка та механізми економічного регулювання агроформувань (питання теорії, методології, практики) : [монографія] / Т.Г. Маренич. - К. : ННЦ ІАЕ, 2005. - 454 с.

8. Амбросов В. Механізми ефективного функціонування агроформувань / В. Амбросов, Т. Маренич // Економіка України. - 2006. - № 6. - с. 60-66.

Анотація

У статті розглянуто теоретико-методологічні засади формування економічного механізму господарювання та досліджено вплив основних чинників (концентрації, спеціалізації та інтенсифікації) на формування прибутковості виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах.

Ключові слова: економічний механізм, прибутковість, молочне скотарство, концентрація, спеціалізація, інтенсифікація.

В статье рассмотрены теоретико-методологические основы формирования экономического механизма хозяйствования и исследовано влияние основных факторов (концентрации, специализации и интенсификации) на формирование доходности производства молока в сельскохозяйственных предприятиях.

Ключевые слова: экономический механизм, прибыльность, молочное скотоводство, концентрация, специализация, интенсификация.

The article considers theoretical and methodological foundations of the formation of economic management mechanism and studies influence of the main factors (concentration, specialization and intensification) on the formation of profitability of milk production at agricultural enterprises.

Key words: economic mechanism, profitability, dairy cattle breeding, concentration, specialization, intensification.

Размещено на Allbest.ru