Державне регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ національний технологічний університет

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державне регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу України

Азурова Ольга Сергіївна

Чернігів - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансової діяльності суб'єктів господарювання і державних установ Чернігівського національного технологічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Виговська Валентина Вікторівна,

Чернігівський національний технологічний університет Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри фінансової дія

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Денисенко Микола Павлович,

Київський національний університет технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри економіки підприємства;

кандидат економічних наук, доцент

Ремньова Людмила Михайлівна,

Чернігівський національний технологічний університет Міністерства освіти і науки України,

декан фінансово-економічного факультету.

Захист відбудеться ,,26” березня 2015 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.051.04 у Чернігівському національному технологічному університеті за адресою: 14033, м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського національного технологічного університету за адресою: м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1.

Автореферат розісланий ,,26” лютого 2015 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент С.І. Пономаренко

 Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глибина кризових явищ у економіці України багато в чому є результатом значного технологічного відставання країни. Подолати відсталість технологічної структури економіки можна шляхом впровадження інноваційних технологій у виробництво та управління. Малий інноваційний бізнес може відіграти провідну роль у виконанні цього завдання, оскільки він суттєво впливає на структурну перебудову економіки країни, робить вагомий внесок у збільшення загальних обсягів виробництва, роздрібного товарообігу, сприяє економії та раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції й усунення монополізму в здійсненні підприємницької діяльності.

Процес поширення інновацій в малому бізнесі в сучасній Україні залишається на початковій стадії, що зумовлює важливість вдосконалення форм та методів державного регулювання його інноваційного розвитку на основі комплексного підходу до теоретичного обґрунтування та практичного втілення завдань щодо створення умов для інноваційної діяльності малих підприємств. Це дасть змогу розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу, спрямовані на зміцнення економічного потенціалу України, прискорення інноваційного процесу, зниження економічного ризику, стимулювання конкуренції в інноваційному секторі, зниження соціальної напруженості й підвищення рівня життя населення.

Важливі положення щодо розвитку малого бізнесу містяться в наукових працях українських учених, насамперед Л. Буряка, З. Варналія, Л. Воротіної, В. Виговської, Т. Говорушко, О. Денеги, М. Крупки, В. Маргасової, В. Плиси, А. Рогового, М. Хурси та ін.; проблемам стимулювання інноваційного підприємництва присвячені дослідження таких учених, як: І. Алєксєєв, О. Абакуменко, В. Геєць, О. Гонта, М. Денисенко, А. Дука, С. Захарін, В. Захарченко, О. Лапко, С. Онишко, Л. Ремньова, В. Савченко, Н. Ткаченко, Л. Федулова та ін.; істотний внесок у визначення ролі та значення інновацій на малих підприємствах зробили зарубіжні науковці, зокрема: Н.Блум, С.Бонд, Д. Рінен, П. Друкер, М. Кірейсейл, М. Стоун, С. Джобс, Э.М. Роджерс, К.Девіса, Дж.У. Н'юстром та ін.

Високо оцінюючи наукові здобутки вказаних авторів з цієї проблематики, слід зауважити, що у вітчизняній науці ще не набули цілісного відображення питання теоретичного обґрунтування необхідності вдосконалення державного регулювання та стимулювання інноваційної діяльності суб'єктів малого бізнесу.

Важливість дослідження вказаних проблем і стала визначальним чинником вибору теми дисертаційної роботи, обумовила мету та завдання, свідчить про її актуальність, теоретичну та практичну значущість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідної роботи Чернігівського державного інституту економіки і управління за темою ,,Стратегія і тактика удосконалення політики сталого розвитку України у контексті євроінтеграційних процесів” (номер держ. реєстрації 0112U004276). Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні концептуальних та методичних підходів до аналізу ефективності державного регулювання інноваційним розвитком малого бізнесу та формування на цій основі механізму державного стимулювання поширення інноваційного процесу в секторі малого бізнесу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку системи державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність виконання таких задачі:

узагальнити й поглибити наукові підходи до визначення сутності інноваційного розвитку малого бізнесу;

розкрити вплив малого бізнесу на інноваційний розвиток економіки;

систематизувати вітчизняний та світовий досвід щодо форм та методів стимулювання інноваційного розвитку малого бізнесу;

охарактеризувати чинну практику використання інструментів державного впливу на кількісне та якісне зростання малого бізнесу, а також напрями їх модернізації; інноваційний бізнес малий

здійснити аналіз стану та тенденцій розвитку малого бізнесу України, його інноваційну активність та виявити причини гальмування поширення інновацій;

обґрунтувати концептуальну модель стратегії інноваційного розвитку малого бізнесу в Україні;

розробити комплексну методику оцінювання ефективності державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу.

Об'єктом дослідження є інноваційний розвиток малого бізнесу.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти активізації впливу державного регулювання на інноваційний розвиток малого бізнесу України.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу роботи становлять фундаментальні положення економічної теорії, макро- та мікроекономіки, статистики, економіко-математичного моделювання.

З метою досягнення поставлених наукових завдань використано такі методи: теоретичного узагальнення (для розкриття змісту інноваційного розвитку); наукової абстракції (при здійсненні аналізу підходів до державного регулювання інноваційного розвитку); історичний і логічний (в ході дослідження генезису державного регулювання інноваційної активності малого бізнесу і обґрунтування напрямів його перспективного розвитку); порівняння та статистичного аналізу (при проведенні аналізу стану розвитку малого бізнесу в Україні); аналогії, аналізу, синтезу, індукції і дедукції (при узагальненні зарубіжного та вітчизняного досвіду щодо стимулювання інноваційного розвитку малого бізнесу та розробці пропозицій щодо його адаптації в умовах вітчизняної економіки), SWOT-аналіз (для визначення сильних та слабких сторін малого бізнесу в поширенні інноваційного процесу).

Інформаційною базою дослідження слугували: праці вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали конференцій та семінарів, присвячених питанням державного регулювання інноваційного розвитку; нормативно-правові документи, що регламентують розвиток малого бізнесу в Україні та його інноваційну діяльність; офіційні статистичні та звітні матеріали Державної служби статистики України, аналітичні та статистичні дані Міністерства економічного розвитку і торгівлі; фінансова, статистична звітність провідних рейтингових та консалтингових агентств; електронні ресурси світової мережі Інтернет й власні аналітичні напрацювання автора.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних та практичних підходів до вдосконалення системи державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу. У результаті дослідження самостійно отримані результати, що характеризуються наступними елементами наукової новизни:

удосконалено:

категоріально-термінологічний апарат за рахунок авторського трактування поняття «інноваційний розвиток» через перманентний процес незворотного прогресивного зростання кількісних та якісних характеристик соціально-економічного стану суб'єктів малого бізнесу в довгостроковому періоді, що відбувається на основі використання нових знань, створюваних всіма видами економічної діяльності, при взаємодії технологічних альтернатив в умовах трансформації інституціонального та інформаційного середовищ;

методичні основи ідентифікації стану розвитку малого бізнесу, що, на відміну від існуючих підходів, відображають не лише минулу результативність, а й дають можливість оцінити потенційну здатність малих підприємств створювати майбутню економічну цінність. Запропонований алгоритм ґрунтується на використанні таких методів як: візуально-описовий, документальний, ретроспективний, методи статистичної та відкритої перевірки, спеціальні методи економічного аналізу, що в сукупності дозволяє об'єктивно оцінити стан й особливості розвитку малого бізнесу в Україні;

науково-методичні підходи до оцінювання ефективності державної підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу, де, на відміну від існуючих, пропонується здійснювати його на основі комбінування методів анкетування та експертного аналізу через вимірювання сукупності кількісних та якісних показників за ступенем виконання ним належних функцій: по-перше, з точки зору реалізації прийнятих програм та заходів щодо підтримки розвитку малого бізнесу, по-друге - з точки зору впливу на інноваційний процес. Це дозволило сформувати інтегровану систему показників для визначення рівня ефективності застосовуваних методів державного впливу, їх доцільності, а також розробити систему заходів щодо пошуку резервів підвищення ефективності останніх;

прикладний податковий інструментарій активізації інноваційної діяльності, що, на відміну від існуючих, містить: звільнення від сплати податку на додану вартість суб'єктів малого бізнесу, що діють у сфері досліджень і розробок; запровадження пільгових митних тарифів на ввіз нового високотехнологічного обладнання, товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, необхідних для забезпечення виробництва, випуску нових товарів і послуг; впровадження норми погашення витрат на придбання високотехнологічного обладнання за рахунок податкових платежів; звільнення від оподаткування частину прибутку малих інноваційних підприємств, що здійснюють модернізацію виробництва; звільнення від оподаткування частину прибутку, що спрямовується на розвиток інноваційної інфраструктури; надання місцевим органам державної влади права самостійно встановлювати додаткові податкові пільги малим інноваційним підприємствам (в межах податкових надходжень, що спрямовуються до місцевих бюджетів);

дістало подальшого розвитку:

теоретична конструкція концептуальних підходів до формування стратегії інноваційного розвитку малого бізнесу та її графічна інтерпретація, що, на відміну від існуючих, передбачає виокремлення в її структурі механізму реалізації розробленої стратегії, який складається із цілісної системи форм та методів державного впливу у розрізі економічної та організаційної складової і передбачає вибір конкретних важелів державного регулювання на основі оцінювання наступних критеріїв: 1) забезпечення оптимального вирішення стратегічних завдань інноваційного розвитку малого бізнесу; 2) стабільність державної підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу; 3) наявність економічного обґрунтування державної підтримки розвитку малого бізнесу; 4) активізація інноваційної діяльності в секторі малого бізнесу. Дотримання встановлених критеріїв забезпечує дієвість механізму реалізації стратегії інноваційного розвитку малого бізнесу;

науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу, що на відміну від існуючих передбачають комплексну взаємодію елементів системи державного регулювання і підтримки малого бізнесу в розрізі ідентифікованих проблем фінансового, організаційно-правового, функціонального, ринкового, інформаційного, соціально-кадрового характеру;

методичні підходи до оцінки впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на ефективність інноваційного розвитку малого бізнесу, які ґрунтуються на комплексному багатофакторному підході до аналізу параметрів формування останнього з метою розрахунку прогнозних показників його ефективності, що дозволяє визначити оптимальний рівень їх приросту для досягнення планового значення рівня інноваційної діяльності малого бізнесу. Перевагою запропонованого підходу, на відміну від існуючих, є можливість, на підставі фактичних та прогнозних даних, визначити пріоритетні напрями удосконалення форм, методів та напрямів державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення доведені до рівня узагальнень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення інструментів державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу.

Результати проведеного дослідження набули практичного впровадження. Зокрема, його результати були використані в роботі Чернігівської обласної державної адміністрації при підготовці аналітичних звітів щодо розвитку малого бізнесу регіону та його інноваційної активності (довідка №02-08/847 від 13.03.2014 р.) та Деснянської районної ради у м. Чернігові (довідка № 2-22/1070 від 16.09.2014 р.).

Обґрунтовані в межах дисертаційної роботи рекомендації щодо ідентифікація стану та перспектив розвитку малого бізнесу були використані ПАТ ,,КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” при розробці заходів щодо вдосконалення процесу кредитування суб'єктів малого бізнесу (довідка № 167/1 від 08.09.2014 р.).

Науково-практичні рекомендації дисертаційної роботи були використані при підготовці науково-дослідної роботи Чернігівського державного інституту економіки і управління за темою ,,Стратегія і тактика удосконалення політики сталого розвитку України у контексті євроінтеграційних процесів” (номер держ. реєстрації 0112U004276) (довідка № 32/2 від 14.05.2014 р.).

Авторські розробки використовуються в навчальному процесі Чернігівського державного інституту економіки і управління при викладанні дисципліни ,,Фінанси малих підприємств” (довідка № 101-06/754 від 03.06.2014 р. ).

Положення й висновки дисертаційної роботи використовуються в Українсько-Російському інституті (філії) в м. Чернігові Московського державного машинобудівного університету у процесі викладання навчальних курсів та спецкурсів із дисциплін ,,Фінанси підприємств”, ,,Економіка” (довідка № 124/1 від 15.09.2014 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею і містить одержані автором нові рекомендації, які виносяться на захист. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише положення, що належать дисертанту. Особистий внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. результати дисертації обговорені та позитивно оцінені на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема його положення та висновки було викладено на: Міжнародній науково-практичній конференції „Економіка України: проблеми економічного розвитку” (м. Умань, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Інновації як пріоритетна сфера інвестування в Україні” (м. Умань, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Vмdeckэ prщmysl evropskйho kontinentu” (м. Прага, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Wyksztaіcenie i nauka bez granic” (м. Перемишль, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції ,,Аграрна наука ХХІ століття: реалії та перспективи” (м. Дніпропетровськ, 2012 р.), Міжнародній науковій конференції ,,Наука и образование - ведущий фактор стратегии ,,Казахстан-2030” (Сагиновские чтения №3) (Казахстан, м. Астана, 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Інноваційний розвиток національної економіки в умовах глобалізації” (м. Умань, 2013 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества” (м. Чернігів, 2013 р.),Міжнародній науково-практичній конференції ,,Фінансово-економічна стратегія розвитку в умовах євроінтеграційних процесів: аспекти сталості та фінансової безпеки” (м. Чернігів, 2014 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи опубліковані у 15 наукових працях загальним обсягом 5,9 друк. арк., з яких: 1 розділ у колективній монографії обсягом 0,9 друк. арк.; 5 статей у наукових фахових виданнях обсягом 2,7 друк. арк.; 1 наукова стаття у виданні іноземної держави обсягом 0,6 друк. арк.; 8 тез доповідей на конференціях та круглих столах обсягом 1,7 друк. арк. Особисто автору належить 5,5 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи становить 211 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі основний зміст дисертації викладено на 181 сторінці. Робота містить 20 таблиць на 20 сторінках (з них 7 займають окремі сторінки), 21 рисунок на 21 сторінці (з них 11 займають окремі сторінки). Список використаних джерел складається з 216 найменувань і займає 20 сторінок, 7 додатків розміщено на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми з огляду на її актуальність, визначено мету і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, окреслено методи, інформаційну базу і методологічні засади дослідження. Розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, а також подано дані про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ ,,Теоретичні засади дослідження державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу” присвячено вивченню наукових підходів до розкриття сутнісних характеристик інноваційного розвитку, узагальненню теоретичних питань щодо ролі держави в регулюванні інноваційної діяльності малого бізнесу, систематизації джерел фінансування, дослідженню зарубіжного досвіду стимулювання інноваційного розвитку малого бізнесу та перспектив його адаптації в Україні.

Економічне зростання розвинутих країн базується на посиленні ролі наукомістких галузей, інноваційного сектора та технічного і технологічного оновлення економіки. Малий бізнес надає динамічність інноваційному сектору і всьому національному господарству, підвищує науково-технічний рівень суспільного виробництва, стимулює розвиток конкурентного середовища, забезпечує поширення інноваційного процесу, особливо у сфері вдосконалення існуючих продуктів та технологій.

Розкриття сутності інноваційного розвитку у науковій літературі здійснюється крізь призму таких основних підходів: еволюційного, функціонального, процесного, об'єктного, результативного. Сформульований авторський підхід до тлумачення поняття ,,інноваційний розвиток малого бізнесу” через процес незворотного прогресивного зростання кількісних та якісних характеристик соціально-економічного стану суб'єктів малого бізнесу в довгостроковому періоді, що відбувається на основі використання нових знань, створюваних у всіх галузях економіки, при взаємодії технологічних альтернатив в умовах трансформації інституціонального та інформаційного середовищ. У цьому визначенні акцентується увага на таких ознаках інноваційного розвитку малого бізнесу як: перманентність прогресивність, незворотність та довгостроковість якісних та кількісних змін соціально-економічного стану суб'єктів малого бізнесу.

Прагнення України інтегруватись до європейського економічного простору обумовлює необхідність модернізації форм та методів державного впливу на інноваційних розвиток малого бізнесу України. На основі огляду економічної літератури в роботі з`ясовано суть, особливості, спільні риси, відмінності, переваги та недоліки різних підходів до регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу, що застосовуються в практиці зарубіжних країн.

Згідно з досвідом розвинутих країн виявлено два варіанти державного впливу на інноваційний розвиток малого бізнесу: 1) державне регулювання інноваційної діяльності суб'єктів малого бізнесу на основі протекціоністської політики його підтримки та обмеження дії ринкових механізмів; 2) поєднання прямого державного регулювання суб'єктів малого бізнесу в комплексі зі створенням ринкових умов для конкуренції, які формують ,,сильні” інноваційні малі підприємства, здатні до виживання й розвитку. Найважливішими принципами організації державної політики щодо малого інноваційного бізнесу є: програмно-цільовий підхід; протекціонізм; системність (з погляду єдності в підходах до координації державного і місцевого рівнів реалізації державної політики); адресність і цільовий характер підтримки; субсидіарність; селективність.

Обґрунтовано, що для активізації інноваційної діяльності малого бізнесу в Україні доцільно перейняти світовий досвід в частині: створення державних венчурних фондів; створення банку інноваційного розвитку; надання державних гарантій під позики на реалізацію інноваційних проектів; створення біржі інновацій.

Рис.1. Графічна модель державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу*

*Джерело : розроблено авторомРазмещено на http://www.allbest.ru//

Підґрунтям інноваційного розвитку малого бізнесу є якісне забезпечення інноваційного процесу на основі сучасних фінансових методів, забезпечених інституційними, організаційними та законодавчими умовами (рис.1).

При цьому, провідна роль у фінансуванні інноваційної діяльності суб'єктів малого бізнесу відводиться державі з наступних причин: суттєві та постійно зростаючі масштаби фінансових ресурсів, необхідних для фінансування наукових досліджень, при значній відтермінованості у часі їх прибуткової віддачі, що обмежують зацікавленість та можливості вкладень для приватного капіталу в деякі сфери досліджень і розробок, особливо у фундаментальні дослідження; основу конкурентоспроможності країни на світовому ринку становить ступінь розвитку досліджень і розробок та їх впровадження у виробництво, що вимагає активної участі держави, в тому числі за допомогою фінансування цих процесів.

Результатом застосування комплексу запропонованих заходів по удосконаленню державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу дозволить: активізувати залучення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інноваційної діяльності; підвищити рівень конкурентоспроможності малого бізнесу та національного господарства в цілому; стимулювати прогресивний розвиток освіти і науки; переорієнтувати суб'єкти малого бізнесу на створення інновацій та їх активне впровадження у виробництво товарів, робіт і послуг.

У другому розділі ,,Особливості державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу України” розглянуто методичні підходи до оцінки стану малого бізнесу, виявлено сучасні тенденції в розвитку малих підприємств, оцінено їх інноваційну активність, а також проаналізовано ефективність державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу.

Узагальнення методичної бази оцінювання розвитку малого бізнесу свідчить, що він вимірюється переважно через обчислення кількісних показників в окремих напрямках його діяльності. Для подолання цього недоліку, автором запропоновано досліджувати стан розвитку малого бізнесу в два етапи. На першому етапі проводиться аналіз окремих кількісних показників розвитку сектору малого бізнесу (кількість малих підприємств, кількість малих підприємств на 10 тис. чол. наявного населення, чисельність працюючих на малих підприємствах, обсяг реалізованої продукції малими підприємствами, середня заробітна плата, кількість об'єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва в розрізі всіх видів). Другий етап полягає у дослідженні стану малого бізнесу за допомогою сукупності якісних показників (частка малого бізнесу у ВВП, питома вага надходжень від суб'єктів малого бізнесу до бюджетів усіх рівнів, оцінка ефективності господарської діяльності суб'єктів малого бізнесу, показники інноваційної активності тощо), що дозволяє ідентифікувати структурні параметри малого бізнесу, порівняти їх зі світовими та європейськими тенденціями. Такий підхід, на відміну від існуючих, надає можливість комплексно відображати не лише минулу результативність, а й оцінити потенційну здатність малих підприємств створювати майбутню економічну цінність.

Проведений аналіз засвідчив, що впродовж 2008-2013 рр. участь малого бізнесу у створенні ВВП країни становить у середньому 14,5%, а отже дозволяє говорити про недостатню результативність та ефективність політики розвитку малого бізнесу в Україні. Кількість суб'єктів малого бізнесу в Україні за цей період значно скоротилася - з 2825,76 тис. до 1702,88 тис. од., що відбулося за рахунок зменшення кількості фізичних осіб-підприємців на 46%. Скороченням масштабів діяльності суб'єктів малого бізнесу призвело до зменшення кількості зайнятих у малому бізнесі до 4291,2 тис. осіб у 2013 році на відміну від 6128 тис. осіб у 2008 році. При цьому середня зарплата працівників, зайнятих у малому бізнесі протягом всього періоду, що аналізувався, була вдвічі менше середньої зарплати по країні.

Комплексне оцінювання показників розвитку малого бізнесу дало підстави дисертанту зробити висновок про відсутність умов для інтеграції малого підприємництва у процеси інноваційного розвитку національної та регіональних економічних систем.

Основними ознаками існуючої моделі розвитку малого бізнесу України є наступні: однобічний розвиток малого бізнесу, який проявляється в традиційному функціонуванні малих підприємств переважно в торгівлі та сфері послуг; високий ступінь монополізації економіки; невизначеність господарської діяльності суб'єктів малого бізнесу; відсутність внутрішнього попиту на інновації; нерозвиненість ринкових механізмів регулювання інноваційної взаємодії підприємств великого та малого бізнесу; відсутність об'єктивних стимулів до інноваційного розвитку; незацікавленість великого бізнесу в інноваційній взаємодії з малими підприємствами; відсутність заходів спеціальної підтримки державою малих інноваційних підприємств.

Проведене в роботі дослідження показало, що за останні 6 років сформувалася тенденція до зменшення питомої ваги суб'єктів малого бізнесу, що здійснювали інноваційну діяльність (табл. 1).

Використання традиційних економічних методів, що забезпечують необхідний рівень бюджетної, фінансової та виробничої стабільності, не супроводжується ефективним зростанням малого бізнесу, що є показником неефективності таких інструментів. Серед причин, які перешкоджають перетворенню державних (як і більшості регіональних) програм щодо підтримки розвитку малого бізнесу на вагомий інструмент реалізації державної політики інноваційного розвитку, слід виділити такі: низький рівень фінансового забезпечення, відсутність аналізу досягнутих або не досягнутих результатів у ході реалізації попередніх програм; відсутність відповідальності за невиконання поставлених завдань.

Таблиця 1

Інноваційна активність малих підприємств протягом 2006-2013 рр.*

*Джерело: побудовано на основі даних Державної служби статистики України

З метою розробки дієвої системи заходів із активізації інноваційного розвитку малого бізнесу доцільним є використання методу SWOT-аналізу. В результаті проведеного аналізу автором були ідентифіковані сильні й слабкі сторони малих інноваційних підприємств, а також обґрунтовані потенційні точки росту для малого бізнесу, а саме: малим підприємствам доцільно брати участь на початкових стадіях інноваційного циклу, які не вимагають суттєвих фінансових коштів для їх реалізації; розробка ефективного механізму співпраці з дослідницькими організаціями з метою трансферу наукових розробок у виробництво; співпраця з науковими організаціями для виготовлення дослідних партій інноваційної продукції; використання готових інноваційних розробок; залучення венчурних інвесторів, які беруть на себе значну частину ризиків тощо. Використання виявлених можливостей дозволить представникам сектору малого бізнесу поєднати стимулюючі чинники зовнішнього та внутрішнього середовища і, таким чином, подолати вплив факторів-дестимуляторів.

У третьому розділі ,,Напрями удосконалення державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу” обґрунтовані науково-практичні рекомендації щодо стимулювання інноваційного розвитку малого бізнесу, визначено напрями вдосконалення фінансової складової механізму підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу, запропоновано комплексну методику оцінювання ефективності державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу.

Для якісного вдосконалення механізмів державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу автором розроблені науково-практичні рекомендації щодо стимулювання інноваційної діяльності малих підприємств в розрізі вирішення виявлених раніше груп проблем фінансового, організаційно-правового, функціонального, ринкового, інформаційного, соціально-кадрового характеру, що передбачають: взаємодію всіх учасників інноваційного процесу при використанні коштів фондів підтримки малого бізнесу, кредитних ресурсів, розробку комплексних схем фінансування розвитку малого бізнесу; розробку законодавчих і підзаконних актів, що регламентують та стимулюють впровадження інновацій малим бізнесом; заходи щодо створення сприятливої економічної кон'юнктури інноваційного розвитку малого бізнесу; створення загальнодержавного інформаційного ресурсу для збору інформації про існуючі науково-технічних розробки і вироблення в країні інноваційної продукції; стимулювання платоспроможного попиту на вітчизняну інноваційну продукцію; організація проведення в Україні спеціалізованих освітніх програм для засновників підприємств та інвесторів, які можуть реалізовуватися через бізнес-інкубатори, де навчатимуться менеджери суб'єктів малого бізнесу, і мережі бізнес-ангелів для навчання інвесторів (рис.2).

Запропоновані заходи необхідно реалізовувати на основі системного підходу з метою комплексної взаємодії елементів системи державного регулювання і підтримки малого бізнесу. Це дозволить створити підґрунтя для формування сприятливого середовища для поширення інноваційного процесу в малому бізнесі.

Зазначене створює необхідність удосконалення концептуальних підходів до формування стратегії інноваційного розвитку малого бізнесу України.

Автором сформульовані основі положення концептуальної моделі стратегії інноваційного розвитку малого бізнесу, до складу якої входять: 1) мета - створення економічних, правових та організаційних умов для забезпечення інноваційного розвитку малого бізнесу; 2) завдання (створення умов підвищення інноваційної активності суб'єктів малого бізнесу; розробка адекватних механізмів підтримки платоспроможного попиту на інновації, дослідження і розробки; залучення фінансового капіталу в інноваційну сферу; забезпечення умов захищеності, дохідності і зворотності інвестицій в технологічний розвиток, дослідження і розробки; 3) основні складові механізму реалізації стратегії інноваційного розвитку (організаційна та економічна).

Дієвість механізму реалізації розробленої стратегії залежить від вибору ефективних методів в якості засобів впливу на інноваційний розвиток малого бізнесу на основі оцінювання наступних критеріїв: 1) забезпечення оптимального вирішення стратегічних завдань інноваційного розвитку малого бізнесу; 2) стабільність державної підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу; 3) наявність економічного обґрунтування державної підтримки розвитку малого бізнесу; 4) активізація інноваційної діяльності в секторі малого бізнесу.

Для оцінки ефективності державного регулювання та визначення пріоритетних напрямів державної підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу запропонований методичний підхід, що містить 2 блоки вимірювання показників: 1) оцінювання ефективності державної підтримки інноваційного розвитку на основі експертно-бальної оцінки представниками малого бізнесу (показник ефективності державної фінансової підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу (Ефінп), показник ефективності правової підтримки з боку держави інноваційного розвитку малого бізнесу (Епп), показник ефективності інформаційної підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу (Еіп), показник ефективності функціональної підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу (Ефб), показник ефективності створення умов для розвитку ринкових відносин з метою стимулювання поширення інноваційного процесу в секторі малого бізнесу (Еруф), показник ефективності соціально-кадрової підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу (Ескп)); 2) оцінка чинників інноваційного розвитку малого бізнесу на основі багатофакторної економетричної моделі.

Рис. 3. Моделювання інноваційного розвитку малого бізнесу України на 2014-2018рр.*

*Джерело: побудовано на основі розрахунків автора

Використання багатофакторної економетричної моделі дозволяє визначити головні чинники інноваційного розвитку малого бізнесу, які слід враховувати в процесі розробки заходів щодо його активізації з урахуванням факторів впливу, зміни яких сприяють найбільшому зростанню інноваційної активності останнього.

Застосування запропонованого підходу дає змогу визначати пріоритетні напрями впливу з боку держави з метою активізації інноваційної діяльності суб'єктів малого бізнесу.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв'язання важливої проблеми вдосконалення державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу України.

У результаті проведеного дослідження в межах поставлених завдань отримано такі результати:

Інноваційний розвиток малого бізнесу запропоновано розглядати як перманентний процес незворотного прогресивного зростання кількісних та якісних характеристик соціально-економічного стану суб'єктів малого бізнесу в довгостроковому періоді, що відбувається на основі використання нових знань, створюваних у всіх галузях економіки, при взаємодії технологічних альтернатив в умовах трансформації інституціонального та інформаційного середовищ.

Важливим підґрунтям для розробки перспективних напрямів модернізації форм та методів державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу є виокремлення уніфікованих інструментів, які застосовують зарубіжні країни з метою поширення інноваційного процесу в цьому секторі економіки. Вдосконалення державної підтримки розвитку малого бізнесу в Україні має бути комплексним і враховувати, з одного боку, вітчизняну специфіку, а з іншого - світові тенденції. Серед перспективних напрямів удосконалення методів і важелів державного регулювання інноваційного розвитку можна назвати такі: спрощення доступу до оборотних активів, у тому числі шляхом прискорення амортизації; лібералізація оподаткування; розширення програм гарантування позик і кредитів малому бізнесу; використання держзамовлень як систематичного інструменту підтримки ресурсної бази малих підприємств і гарантування попиту на їх продукцію, насамперед інноваційних у сферах енергетики, інформаційних технологій, ресурсозбереження тощо; програми навчання підприємців, удосконалення системи надання ділових послуг, забезпечення на постійній основі розповсюдження всієї необхідної для малого бізнесу інформації; заохочення діалогу між представниками малого бізнесу та органами влади і всіма зацікавленими сторонами.

Визначення тенденцій інноваційного розвитку малого бізнесу є необхідною передумовою системного вдосконалення його державного регулювання, перетворення цього сектору економіки на вагомий інструмент зміни технологічного укладу країни. Основними проблемами, що характеризують інноваційний розвиток малого бізнесу, є: традиційне функціонування малих підприємств переважно в торгівлі та сфері послуг; високий ступінь монополізації економіки; висока невизначеність господарської діяльності суб'єктів малого бізнесу; відсутність внутрішнього попиту на інновації; нерозвиненість ринкових механізмів регулювання інноваційної взаємодії підприємств великого і малого бізнесу; відсутність об'єктивних стимулів щодо інноваційного розвитку; незацікавленість великого бізнесу в інноваційній взаємодії з малими підприємствами; відсутність заходів спеціальної підтримки державою малих інноваційних підприємств.

Удосконалення державного регулювання у контексті реалізації політики активізації інноваційного розвитку малого бізнесу потребує забезпечення реалізації науково-практичних рекомендації в розрізі вирішення виявлених проблем фінансового, організаційно-правового, функціонального, ринкового, інформаційного, соціально-кадрового характеру на основі системного підходу з метою комплексної взаємодії елементів системи державного регулювання і підтримки малого бізнесу.

Для вирішення поставлених завдань запропонована модернізація державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу в контексті вдосконалення податкових інструментів, зокрема звільнення від сплати податку на додану вартість суб'єктів малого бізнесу, що діють у сфері досліджень і розробок; запровадження пільгових митних тарифів на ввезення нового високотехнологічного обладнання, товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, необхідних для забезпечення виробництва, випуску нових товарів і послуг; введення норми погашення витрат на придбання високотехнологічного обладнання за рахунок податкових платежів; звільнення від оподаткування частини прибутку малих інноваційних підприємств, що здійснюють модернізацію виробництва; звільнення від оподаткування частини прибутку, що був спрямований на розвиток інноваційної інфраструктури; надання місцевим органам державної влади права самостійно встановлювати додаткові податкові пільги малим інноваційним підприємствам (в межах податкових надходжень, що спрямовуються до місцевих бюджетів).

Запропоновано концептуальні підходи до формування стратегії інноваційного розвитку малого бізнесу, особливість яких полягає у виокремленні в їх структурі механізму реалізації розробленої стратегії, який складається із цілісної системи форм та методів державного впливу у розрізі економічної та організаційної складової і передбачає вибір конкретних важелів державного регулювання на основі оцінювання наступних критеріїв: 1) забезпечення оптимального вирішення стратегічних завдань інноваційного розвитку малого бізнесу; 2) стабільність державної підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу; 3) наявність економічного обґрунтування державної підтримки розвитку малого бізнесу; 4) активізація інноваційної діяльності у секторі малого бізнесу. Це дозволяє забезпечити дієвість механізму реалізації стратегії інноваційного розвитку малого бізнесу.

Створення ефективної системи державного стимулювання інноваційного розвитку малого бізнесу безпосередньо пов'язане з постійним моніторингом цього процесу. Запропоновано комплексну методику оцінки розвитку зазначеної системи, що складається з двох блоків вимірювання показників (показники ефективності державної підтримки інноваційного розвитку на основі експертно-бальної оцінки представниками малого бізнесу; визначення чинників інноваційного розвитку малого бізнесу на основі багатофакторної економетричної моделі). Застосування запропонованого алгоритму дозволяє виявити неефективні важелі державного впливу на інноваційний розвиток малого бізнесу і на цій основі розробити систему заходів щодо вдосконалення, а з іншого боку, - визначити пріоритетні напрями впливу з боку держави з метою активізації інноваційної діяльності суб'єктів малого бізнесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

Азурова О.С. Форми та методи державної фінансової підтримки інноваційного розвитку малих підприємств: зарубіжний досвід / О.С. Азурова // Управління фінансовою санацією підприємств: [колективна монографія]: під ред. к.е.н., доц. В.Г. Маргасової. - Ніжин: ТПК „Орхідея”, 2013. - 304 с. (0,9 д.а.). Особистий внесок автора: охарактеризовано форми та методи державного впливу на інноваційний розвиток малого бізнесу, що застосовуються в практиці зарубіжних країн.

Статті у наукових фахових виданнях та виданнях, внесених до

науковометричних баз даних:

Азурова О.С. Особливості фінансування інноваційного розвитку малого бізнесу в Україні / О.С. Азурова // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. - 2014. - № 4(78). - С.165-171. (0,6 д.а.) [фахове видання; Міжнародна наукометрична база: РІНЦ].

Азурова О.С. Пріорітетні напрями державного регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу в Україні / О.С. Азурова // Соціально-економічний розвиток регіонів в контексті міжнародної інтеграції. - 2014. - №14(3). - Том 1. - С. 42-48. (0,5 д.а.) [фахове видання].

Азурова О.С. Моніторинг сучасного стану малого бізнесу: проблеми та перспективи розвитку / О.С. Азурова // Чернігівський науковий часопис (електронне видання). Серія 1, Економіка і управління. - 2014. - №1(5). - С. 84-88. (0,5 д.а.) [фахове видання; видань; Міжнародні наукометричні бази: Міжнародного центру періодичних видань (ISSN International Centre, м. Париж); Ulrich].

Азурова О.С. Напрями податкового стимулювання інноваційного розвитку малого бізнесу / О.С. Азурова, В.В. Виговська // Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2013. - №4. - С. 99-103. (0,6 д.а.) [фахове видання; видань; Міжнародні наукометричні бази: Міжнародного центру періодичних видань (ISSN International Centre, м. Париж); Ulrich]. Особистий внесок автора: розроблені приорітетні напрями податкового стимулювання інноваційного розвитку малого бізнесу. (0,4 д.а.)

Азурова О.С. Напрями вдосконалення державної підтримки інноваційного розвитку малого підприємництва в Україні / О.С. Азурова // Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2012. - №4. - С. 114-118. (0,5 д.а.) [фахове видання; видань; Міжнародні наукометричні бази: Міжнародного центру періодичних видань (ISSN International Centre, м. Париж); Ulrich].

Статті у наукових періодичних виданнях інших держав

Azurova О. Theoretical and practical recommendations on emproving support from the government to innovative development of small businesses in a system of economic security of Ukraine / О. Azurova, V. Vygovska, V. Marhasova// Theoretical and practical issues of ensuring the economic interests of the modern innovation society/ Research articles. - 2nd edition. - B&M Publishing,San Francisco, California, USA, 2014. - Р.171-176. (0,6 д.а.) Особистий внесок автора: розроблені пропозиції щодо удосконалення державної підтримки розвитку малого бізнесу. (0,4 д.а.)

Опубліковані праці апробаційного характеру

Азурова О.С. Перспективи розвитку інноваційного малого / О.С. Азурова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [Фінансово-економічна стратегія розвитку в умовах євроінтеграційних процесів: аспекти сталості та фінансової безпеки]. - Чернігів, 2014.- С.27-30. (0,2 д.а.)

Азурова О.С. Удосконалення механізму державної підтримки інноваційного розвитку малого бізнесу в Україні / О.С. Азурова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества]. - Чернігів, 2013.- С.181-182. (0,2 д.а.)

Азурова О.С. Особливості державного регулювання розвитку малого бізнесу в Україні / О.С. Азурова // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції [Інноваційний розвиток національної економіки в умовах глобалізації]. - Умань, УДПУ імені Павла Тичини, 2013.- С.48-49. (0,15 д.а.)

Азурова О.С. Пути активизации инновационного развития малого бизнеса в Украине / О.С. Азурова // Матеріали Міжнародної наукової конференції [Наука и образование - ведущий фактор стратегии ,,Казахстан-2030”]. - Астана, 2012. - С. 279-282. (0,15 д.а.)

Азурова О.С. Роль малого бізнесу в інноваційному розвитку України / О.С. Азурова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [Vмdeckэ prщmysl evropskйho kontinentu]. - Прага, 2009. - С.49-50. (0,2 д.а.)

Азурова О.С. Малий бізнес як провідний чинник інноваційного розвитку / О.С. Азурова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [Wyksztaіcenie i nauka. bez granic].- Перемишль, 2009. - С.59-60. (0,15 д.а.)

Азурова О.С. Підходи до формування стратегії інноваційного розвитку малого бізнесу / О.С. Азурова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [Інновації як пріоритетна сфера інвестування в Україні]. - Умань, Київ, 2009. - С.48-49. (0,35 д.а.)

Азурова О.С. Податкові важелі регулювання інноваційного розвитку малого бізнесу / О.С. Азурова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [Економіка України: проблеми економічного розвитку]. -Київ, 2007. - С. 172-178. (0,3 д.а.)

Размещено на Allbest.ru