Ефективність розподілу результатів від спільної діяльності у будівництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗПОДІЛУ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У БУДІВНИЦТВІ

Анотація

З'ясовано, що результатом спільної діяльності без створення юридичної особи в будівництві є зведена будівля, що належить учасникам на праві спільної часткової власності. Виявлено, що завершений об'єкт нерухомості вводить в експлуатацію оператор спільної діяльності. Досліджено, що результати спільної діяльності розподіляють відповідно до відсоткових часток учасників та згідно з метою спільного проекту. Проаналізовано процес оформлення документів на спільно збудований учасниками об'єкт будівництва, що залежить безпосередньо від мети цієї спільної діяльності. Визначено, що метою спільного будівництва є отримання кожним з учасників спільної діяльності у власність частини нерухомості у зведеному об'єкті будівництва (мета досягнута у момент підписання акта про розподіл площ) або отримання прибутку від спільно побудованої нерухомості, тобто метою спільної діяльності є будівництво об'єкта, його продаж і розподіл прибутку від спільної діяльності (мета, досягнута в момент розподілу прибутку між учасниками спільної діяльності). Встановлено, що після досягнення мети спільну діяльність припиняють. Запропоновано встановити типову форму акта розподілу площ завершеної спільної будівлі до відповідного договору про спільну діяльність без створення юридичної особи. будівництво розподіл договір спільний

Ключові слова: результати; спільна діяльність; спільна діяльність без створення юридичної особи; будівництво; розподіл результатів.

Постановка проблеми

В сучасний період в Україні спостерігається як політична, так і фінансова криза: нестабільність, посилене конкурентне середовище, завищені рахунки за електроенергію та газ, втрата робочих місць, незадоволення рівнем фінансової винагороди за надані послуги, загострення багатьох проблемних економічних питань, що у свою чергу відображається на падінні індексу інвестиційної привабливості. Тому виникає необхідність пошуку нових дій та засобів для підтримки вітчизняного господарства. Однією з таких нових і ефективних форм розвитку бізнесу є спільна діяльність без створення юридичної особи, яку застосовують у різних галузях економіки. Будівельний комплекс є найбільш прийнятним для застосування саме такої форми господарювання, адже кілька забудовників можуть співпрацювати, об'єднуючи свої вклади за договором простого товариства, і без відповідного об'єднання (спільна діяльність без створення юридичної особи). Така діяльність є найзручнішою формою співробітництва юридичних осіб, що заснована на підставі різних форм власності, наприклад, державних та приватних підприємств. Таким чином, розроблення наукових засад формування ефективного будівництва та позитивних фінансових результатів забудовників є вкрай необхідним. При цьому окремої уваги потребують проблемні питання ефективності розподілу результатів від спільної діяльності без створення юридичної особи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливого значення для спільної діяльності набувають їх фінансові результати, оскільки від достовірної інформації про фінансовий стан підприємства залежить не тільки економічна стабільність, конкурентоспроможність, а й позиція на ринку, ділова активність. Без сумніву, різниця між доходами і витратами формує показник фінансового результату. Разом з тим, показником ефективності здійснення будь-якої діяльності, у т. ч. спільної діяльності без створення юридичної особи, є одержання доходу та прибутку. Проблемам обліку доходів і фінансових результатів присвячено багато наукових праць відомих учених, зокрема О. С. Бородкіна, Ф. Ф. Бутинця, А. М. Герасимовича, Л. В. Гуцаленко, Г Г Кірейцева, В. А. Дерія, М. В. Кужельного, В. Г Лінника, В. Ф. Палія, В. В. Сопка, Я. В. Соколова, М. Г Чумаченко та ін. Незважаючи на значні здобутки у дослідженнях цих науковців, невирішеними залишаються питання розподілу фінансових результатів від спільної діяльності без створення юридичної особи.

Мета і завдання дослідження

Мета наукового дослідження полягає в розробленні наукових засад формування ефективного будівництва та позитивних фінансових результатів учасників спільної діяльності без створення юридичної особи (забудовників). Досягнення визначеної мети передбачає реалізацію поставлених автором завдань: з'ясувати, що ж є результатом спільної діяльності без створення юридичної особи у будівництві; визначити, хто з учасників спільної діяльності вводить в експлуатацію завершений об'єкт нерухомості; дослідити як розподіляють результати від спільної діяльності без створення юридичної особи; висвітлити процес оформлення документів на спільно збудований учасниками спільної діяльності об'єкт будівництва; запропонувати типову форму акта розподілу площ завершеної спільної будівлі.

Виклад основного матеріалу

Отримання об'єктивної оцінки прибутку та визначення фінансового результату спільної діяльності без створення юридичної особи є важливим завданням системи обліку в сучасних умовах, оскільки визначені суми показників згаданих категорій узагальнюють результати спільної діяльності, основної (власної) діяльності окремих учасників та визначають доцільність їх ведення.

С.А. Кузнецова зазначає, що спільна діяльність без створення юридичної особи визначається майново-ресурсним потенціалом учасників, структура якого зумовлюється кругообігом засобів, інакше кажучи, постійною зміною активів. Аналізуючи наукові й практичні підходи до визнання майна як активів, заслуговує на увагу статична балансова теорія за Г В. Симоном (німецька бухгалтерська школа), згідно з якою для вирішення питання, які об'єкти необхідно відображати в балансі, слід взяти до уваги, чи мав суб'єкт господарювання витрати на придбання майна. Якщо відповідь позитивна, то відповідне майно рахується у складі активів підприємства, якщо негативна, то майно не розглядається у складі активів (цей підхід є “ ретроспективним”). Інший “перспективний” підхід щодо визнання майна активом ґрунтується на питанні: “ Чи дає майно економічні вигоди у майбутньому?”. Науковець переконана: перевага такого підходу полягає у тому, що бухгалтерська звітність надає інформацію з огляду на потенційні можливості підприємства, тобто сприяє висвітленню його реального майнового стану в площині ліквідності та інвестиційної привабливості. Тому використання останнього до визнання активів майном є обґрунтованішим у контексті підвищення рівня ефективності інформатизації менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень щодо спільної діяльності без створення юридичної особи [1, с. 83-84].

Як свідчить практика, об'єднання учасників спільної діяльності без створення юридичної особи отримує свідоцтво платника ПДВ з присвоєнням індивідуального номера та виступає як самостійний платник ПДВ. Відповідальність за утримання і внесення ПДВ до бюджету при виконанні договорів про спільну діяльність покладають на оператора, оскільки саме він обліковує результати діяльності. Крім цього, йому доручають обов'язок щодо подання декларації з ПДВ, де відображають результати обліку і розрахунку цього податку при здійсненні спільної діяльності без створення юридичної особи.

Оператор спільної діяльності податкові розрахунки господарських операцій стосовно спільної діяльності веде окремо від податкових розрахунків основної (власної) діяльності, що передбачено його Статутом. Тобто такий учасник окремо визначає дохід і витрати, що враховують при обчисленні об'єкта оподаткування, які виникають під час господарських операцій спільної діяльності. Також окремо розраховують амортизацію вартості основних засобів і вартості нематеріальних активів, що використовують у спільній діяльності. Усі ці показники відображають у Податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи.

Стосовно правового статусу майна, яке учасники вносять у спільну діяльність, то майно, що спершу належало учасникові на правах власності, нині належить, як правило, учасникам на правах спільної часткової власності. Це стосується і результатів спільної діяльності. Зокрема, результатом спільної діяльності без створення юридичної особи в будівництві буде зведена будівля, що належатиме учасникам на праві спільної часткової власності.

Зазначимо, що у податковому законодавстві дохід учасників спільної діяльності розглядають тільки як прибуток від спільної діяльності, тобто фінансовий дохід.

Згідно з п. 153.14.3 ст. 153 ПКУ [8], виплату (нарахування) частини прибутку, що отримали учасники спільної діяльності, оподатковують за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 цього кодексу (з 2015 р. - 16%), особою, уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності до/або під час такої виплати. До прийняття ПКУ ця ставка становила - 25%.

Якщо протягом звітного періоду витрати спільної діяльності перевищують доходи, то відповідно до чинного ПКУ (п. 153.14.4 ст. 153) [8], такі збитки переносять на зменшення доходів майбутніх податкових періодів від такої спільної діяльності протягом термінів, визначених цим кодексом.

З метою недопущення збитків щодо спільної діяльності без створення юридичної особи, операторові спільної діяльності потрібно максимально зближувати фінансовий облік та податкові розрахунки, оскільки ще при складанні договору про спільну діяльність учасники розраховують отримати дохід від цієї діяльності.

Дослідження результатів практичної роботи суб'єктів господарювання показали: коли об'єкт нерухомості збудований, то у межах спільної діяльності цей об'єкт належить учасникам на праві спільної пайової власності (якщо, звичайно, інше не встановлено договором). Однак спочатку завершений об'єкт нерухомості потрібно ввести в експлуатацію.

Практика свідчить, що це здійснює оператор спільної діяльності (забудовник), який є юридичною особою та виконує функції замовника будівництва. Він не тільки оформляє акт введення, як цього вимагає постанова щодо Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів № 461 від 13.04.2011 р. [2] відповідно до ст. 39 ЗУ “ Про регулювання містобудівної діяльності” № 3038-VI від 17.02.2011 р. [3], а й належить до складу приймальної комісії та оформляє акт готовності об'єкта до експлуатації. Форму такого акта затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 637 від 24.12.2008 р. [4]. На підставі цього акта замовнику (оператору спільної діяльності) видають сертифікат (у старій редакції термін “свідоцтво”) про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. Такий сертифікат необхідний для оформлення права власності на об'єкт будівництва.

Дослідження показують, що результати спільної діяльності розподіляють відповідно до відсоткових часток учасників та згідно з метою спільного проекту. Тому доцільно розглянути як відбувається процес оформлення документів на спільно збудований учасниками об'єкт будівництва, що залежить безпосередньо від мети цієї спільної діяльності.

Так, якщо метою спільного будівництва є отримання кожним з учасників спільної діяльності у власність частини нерухомості у зведеному об'єкті будівництва, то документальне оформлення права на об'єкт будівництва включає:

1. введення об'єкта в експлуатацію. Оператор спільної діяльності (забудовник) оформляє акт введення в експлуатацію згідно з постановою про Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів № 461 від 13.04.2011 р. [2], що діє відповідно до ст. 39 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” № 3038-VI від 17.02.2011 р. [3]. Форму акта затверджують наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 637 від 24.12.2008 р. [4]. При цьому до комісії з держприймання об'єкта обов'язково включають оператора спільної діяльності (забудовника), який підписує такий акт;

2. передача кожному учасникові спільної діяльності його частини нерухомості за актом розподілу площ. Оскільки офіційної форми такого акта законодавством не передбачено, то акт розподілу площ складають у довільній формі із зазначенням потрібних реквізитів та підписують усі учасники спільної діяльності;

3. оформлення права власності на нерухомість. Кожен учасник спільної діяльності оформляє дане право відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно № 7/5 [5]. Для цього потрібно отримати рішення відповідного місцевого органу виконавчої влади, до якого учасники подають: договір про спільну діяльність, акт введення в експлуатацію, акт розподілу площ;

4. реєстрацію права власності в БТІ. На підставі ч. 2 ст. 331 ЦКУ [6] право власності на нерухомість виникне у кожного учасника спільної діяльності з моменту державної реєстрації права власності.

Якщо ж метою спільного будівництва є отримання прибутку від спільно побудованої нерухомості, тобто метою спільної діяльності є будівництво об'єкта, його продаж і розподіл прибутку від спільної діяльності, то документальне оформлення права на об'єкт будівництва включає:

1. введення об'єкта в експлуатацію. Оператор спільної діяльності (забудовник) оформляє акт введення об'єкта в експлуатацію;

2. оформлення права власності на об'єкт нерухомості. Оператор спільної діяльності (забудовник) оформляє на себе право власності на об'єкт будівництва відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно № 7/5 [5] та отримує рішення відповідного місцевого органу виконавчої влади;

3. реєстрація права власності в БТІ оператором спільної діяльності (забудовником);

4. продаж об'єкта нерухомості. Оператор спільної діяльності укладає договори купівлі- продажу даної нерухомості від імені спільної діяльності з третіми особами. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації згідно зі ст. 657 ЦКУ [6]. Зазначимо, що право власності до покупців переходить з моменту державної реєстрації договору, як цього вимагає ч. 4 ст. 334 ЦКУ [6]. Реєструють договори приватні нотаріуси та державні нотаріальні контори відповідно до Тимчасового порядку реєстрації операцій № 671[7];

5. розподіл прибутку від продажу об'єкта нерухомості відповідно до договору.

Таким чином, спільна діяльність без створення юридичної особи досягає поставленої мети, у першому варіанті - у момент підписання акта про розподіл площ. Зазначимо, що з даного моменту спільну діяльність припиняють. У другому ж варіанті - мета досягнута в момент розподілу прибутку між учасниками спільної діяльності. Із цього моменту спільну діяльність також припиняють.

Отже, як свідчить практика, результати спільної діяльності розподіляють відповідно до відсоткових часток учасників та відповідно до мети спільного проекту. Зокрема, у першому випадку - площі завершеного об'єкта нерухомості розподіляють пропорційно часткам учасників згідно з актом розподілу площ. У результаті такого розподілу учасник (фізична або юридична особа) отримає площу, вартість якої відповідає розміру її внеску. У другому ж випадку - об'єкт нерухомості оформляють на оператора спільної діяльності, який продає його третім особам, розраховує суму прибутку від продажу, нараховує і сплачує до бюджету податок на прибуток за ставкою, встановленою чинним законодавством, а частину прибутку, що залишилася після оподаткування, розподіляє між учасниками спільної діяльності пропорційно внескам.

Проведені дослідження практики вказують на те, що офіційної форми акта розподілу площ спільного об'єкта будівництва для учасників спільної діяльності без створення юридичної особи вітчизняним законодавством не встановлено. Учасники спільно спорудженої будівлі акт розподілу площ складають у довільній формі (із зазначенням потрібних реквізитів та підписами всіх учасників спільної діяльності).

Для уникнення у майбутньому суперечливих питань при розподілі результатів автором запропоновано встановити типову форму акта розподілу площ завершеної спільної будівлі до відповідного договору про спільну діяльність без створення юридичної особи (рис. 1), оскільки офіційної форми такого акта для учасників спільної діяльності чинним законодавством не передбачено [9, с. 187].

ТИПОВА ФОРМА - СД

АКТ РОЗПОДІЛУ ПЛОЩ ЗАВЕРШЕНОЇ СПІЛЬНОЇ БУДІВЛІ ДО ДОГОВІРУ № 218 від 03.04. 2014 р. ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ БЕЗ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (ДОГОВІР ПРОСТОГО ТОВАРИСТВА)

м. Київ від “13” квітня 2017 р.

Сторони - Учасники Договору:

Сторона-1: оператор спільної діяльності - ПП “Зв'язокбуд” (33986765) відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 03.04.2014 р. в особі директора Петренка Василя Володимировича (реєстраційний (обліковий) номер платника податків із Тимчасового реєстру ДПАУ 4503674 (реєстраційний (обліковий) номер платника податків із Тимчасовогг реєстру ДПАУ (45036743232),

Сторона-2: ТзОВ “Компанія “Західкреаторбуд”” (реєстраційний (обліковий) номер платника податків із Тимчасового реєстру ДПАУ (234576853) в особі директора Сивак Олега Петровича, який діє на підставі договору про спільну діяльність від 03.04. 2014 р,

Сторона-nп - інший учасник спільного будівництва: в особі , який діє на підставі, разом названі в подальшому - „Учасники”, кожен окремо - “Учасник” склали цей Акт про наступне:

Відповідно до Договору про спільну діяльність № 218 від “03” квітня 2014 р. з урахуванням здійснених Учасниками внесків у спільну діяльність Учасники домовилися розподілити між собою завершену спільну будівлю збудований житловий будинок (збудований будинок, житлові, нежитлові приміщення, іншу будівлю, інші приміщення), що є результами спільної діяльності, за адресою м.Київ, вул. Д. Галицького 5а наступним чином:

Передання приміщень згідно з цим актом відбувається після введення будинку в експлуатацію за актами прийому передачі між Стороною-1, Стороною-2 та Сторона- n або вказаними нею особами.

Не підлягають розподілу між Учасниками приміщення, призначені для забезпечення експлуатації житлового будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комірчини, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Цей акт розподілу площ є невідємною частиною договору про спільну діяльність № 218 від “03” квітня 2014 р.

Реквізити та назви учасників спільної діяльності умовні.

Як видно з рис. 1, учасник спільної діяльності (фізична або юридична особа) отримає площу, вартість якої відповідає розміру її внеску.

Дослідження результатів вивчення практичної роботи суб'єктів господарювання, котрі здійснюють спільну діяльність, показують, що учасники - юридичні особи не обкладають податком на прибуток отримані кошти, оскільки їх уже обклав податком на прибуток оператор спільної діяльності. Щодо учасників - фізичних осіб, то для них такі умови не передбачені.

З огляду на це, можна стверджувати про наявність податкових ризиків стосовно таких учасників, оскільки всю отриману суму як результат спільної діяльності можна розглядати як інші доходи у вигляді виплати за цивільно-правовими договорами. При цьому учасники - фізичні особи зобов'язані включити суму таких доходів до складу загального річного доходу оподаткування і надати річну декларацію до податкового органу.

Якщо метою учасників є передача приміщень у власність пропорційно їх часткам у спільній діяльності, то спільна діяльність як самостійний платник податків відображає продаж (поставку) частин будівлі, що належать кожному з учасників, тобто нараховує доходи, котрі враховують при обчисленні об'єкта оподаткування та податкові зобов'язання з ПДВ. Компенсацією такої передачі є погашення заборгованостей за внесками перед учасниками спільної діяльності.

Учасники спільної діяльності отриманий об'єкт оформляють у власність та обліковують залежно від подальшого його призначення: а) для продажу - як товар; б) для власних потреб - як основний засіб.

Якщо метою учасників є оформлення будівлі як спільної власності учасників і продаж окремих приміщень (наприклад, квартир) тепер уже як окремих об'єктів нерухомості, то спільну діяльність у фінансовому обліку та податкових розрахунках відображають як реалізацію будівлі (частин будівлі). Отриманий прибуток розподіляють між учасниками спільної діяльності.

Потрібно врахувати, що згідно з пп.136.1.14 ст. 136 ПКУ не враховують у складі доходів “... кошти або майно, які повертаються учаснику договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, в разі припинення, розірвання або внесення відповідних змін до договору про спільну діяльність, але не вище вартості вкладу” [8].

Так, на практиці при припиненні спільної діяльності учасники отримують грошові кошти, виручені від продажу приміщень (як погашення внесків і розподілений прибуток). При цьому учасник не відображає у складі доходів, що враховують при обчисленні об'єкта оподаткування отриману суму, якщо прибуток, одержаний від спільної діяльності, вже був оподаткований.

Якщо учаснику повертають раніше внесене до спільної діяльності майно, то в обліку спільної діяльності потрібно нараховувати податкове зобов'язання з ПДВ.

У випадку, якщо податковий борг виник за операціями, що їх виконували в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, які є учасниками такого договору згідно з пп. 87.12 ст. 87 ПКУ [8].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, спільну діяльність у будівництві розглядають з двох позицій - цивільного права та податкового законодавства. Зокрема, з позиції цивільного права - як спільну діяльність, що не є юридичною особою. При цьому споруджувана будівля для учасників спільної діяльності служить майбутнім об'єктом основних засобів. Відповідно, до введення його в експлуатацію він є об'єктом незавершеного будівництва. З огляду на це, у процесі будівництва витрати, що враховують при обчисленні об'єкта оподаткування, оператор спільної діяльності не відображає. Однак коли об'єкт незавершеного будівництва буде переданий від спільної діяльності учасникам, то у податкових розрахунках таку операцію вважатимуть продажем. У випадку, якщо спільна діяльність здійснює продаж незавершеного будівництва, то на дату продажу одночасно потрібно відображати і доходи, і витрати, що враховують при обчисленні об'єкта оподаткування, до яких включають витрати, пов'язані зі створенням або придбанням зазначеного активу. З позиції податкового законодавства спільну діяльність у будівництві розглядають як окрему особу (умовну особу), що нею є спільна діяльність. При цьому така умовна особа (спільна діяльність) не використовуватиме споруджувану будівлю в господарській діяльності більше 365 днів після введення її в експлуатацію, а отже ця будівля, згідно з податковим законодавством, не є (і не буде) для спільної діяльності об'єктом основних засобів. З наведеного випливає, що спільна діяльність з метою відображення у податкових розрахунках може розглядати здійснювані операції як будівельні роботи, які виконують на замовлення інших осіб, та відображати витрати, що враховують при обчисленні об'єкта оподаткування за загальними правилами, в т. ч. з веденням приросту (убутку) запасів, які використовуватимуть при спорудженні будівлі.

Підсумовуючи зазначене, можна стверджувати, що кожна з цих позицій має право на існування, при цьому право вибору залишається за оператором спільної діяльності.

Список використаних джерел