Обґрунтування розробки механізму фінансування оновлення засобів зв’язку на авіаційному транспорті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обґрунтування розробки механізму фінансування оновлення засобів зв'язку на авіаційному транспорті

У статті наведено обґрунтування розробки механізму фінансування оновлення засобів зв'язку на авіаційному транспорті, що базується на аналізі інтенсивності повітряного руху, характеристиці основних фондів авіапідприємств та формуванні споживчої цінності авіаперевезення для споживача; шляхом застосування венчурного інвестування.

Проблема фінансування оновлення засобів зв'язку на авіаційному транспорті полягає у відокремленості господарської діяльності учасників авіатранспортного процесу один від одного, тобто самостійне визначення цілей розвитку підприємства та формування прибутку. При цьому авіатранспортні підприємства: авіакомпанії, аеропорти, ДП «Украерорух» безпосередньо виступають основними суб'єктами здійснення процесу авіатранспортного перевезення, але за якісно-кількісним складом засобів зв'язку, які в свою чергу відносяться до основних фондів підприємства, вагомо різняться одне від одного, що пов'язано з особливостями здійснення технологічного процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що інтеграція вітчизняної аеронавігаційної системи до Єдиного європейського неба (ЕSSІР) [1,2] потребує комплексної модернізації системи керування повітряним рухом. На сучасному етапі існують лише окремі дослідження з проблематики ефективності вдосконалення діяльності ДП «Украерорух» [3,4], а також дослідження пов'язані з технічними аспектами оновлення та модернізації засобів зв'язку [5-7]. Потреба у технічних засобах зв'язку, які саме забезпечують відповідний рівень зв'язку (передачі інформації), навігації та спостереження, зростає пропорційно до збільшення інтеграційних процесів, а сучасний стан об'єктів зв'язку характеризується як морально та фізично застарілі, що практично втратили свій ресурс, процеси обробки даних у більшості випадків слабо автоматизовані, все це викликає потребу їх оновлення, а отже й визначення джерел фінансування відповідних заходів.

Невирішені частини проблеми. IСАО розглядає зв'язок, навігацію й спостереження як основні функції для забезпечення систем організації повітряного руху. У сучасній інтерпретації, глобальна система з функціями зв'язку, навігації, спостереження, організації повітряного руху визначається як система GNS/АТМ (Communication, Navigation, Surveillance - система зв'язку, навігації та спостереження / Air Traffic Management - система організації повітряного руху). Система CNS/АТМ це сполучення супутникових технологій і систем прямої видимості, що у сукупності забезпечують оптимальні характеристики аеронавігаційного обслуговування з технічної й економічної точки зору. Впровадження даної системи передбачає оновлення та модернізацію всіх засобів зв'язку, що відносяться до основних фондів різних суб'єктів господарювання, тобто авіакомпаній - засоби зв'язку повітряних суден, аеропортів - наземні засоби зв'язку, та ДП «Украерорух». Дані засоби зв'язку відповідно розподіляються на бортовий, наземний та космічний сегменти, а отже й джерела фінансування оновлення є різними: для авіакомпаній це власні кошти, кошти інвесторів чи кредити; для аеропортів це кредити, муніципальні капіталовкладення, інвестиції; для ДП «Украерорух» це державні бюджетні кошти, інвестиції. Тому для того, аби виконати комплексне оновлення засобів зв'язку та впровадження системи GNS/АТМ необхідна розробка механізму фінансування, метою якого є реалізація інвестицій для подальшого впровадження системи GNS всіма суб'єктами господарювання авіатранспортної інфраструктури при застосуванні всіх можливих методів залучення коштів та організації процесів забезпечення ефективності здійснення капіталовкладень.

Метою дослідження є визначення складових механізму фінансування оновлення засобів зв'язку на авіаційному транспорті.

Основні результати дослідження. Для авіатранспортної інфраструктури необхідно формування механізму фінансування оновлення засобів зв'язку, який враховував би всі складові прогресивного підходу щодо оцінки бізнесів, які задіяні в авіатранспортному процесі, та давав би можливість підвищувати ефективність капіталовкладень за джерелами їх залучення.

На основі узагальнення сутності ланцюга створення цінності авіапослуги для споживача можна сформувати систему створення механізму оновлення засобів зв'язку на авіаційному транспорті й представити її наступними групами:

- механізмами організації,

- механізмами розробки й впровадження,

- механізмами фінансування й стимулювання,

- механізмами технологічного трансферу й інтелектуальної власності.

Даний підхід дозволяє описати розглянуті механізми системно, тобто врахувати всю можливу безліч механізмів, але, природно, в «рамковій» постановці. Останнє означає, що допускається можливість появи нових механізмів у межах названих груп.

Дані механізми «включаються», коли необхідно виконати розробку й впровадження інновації або забезпечити ефективну реалізацію інноваційних процесів.

Інноваційні механізми існують на трьох основних рівнях: макрорівні, регіональному рівні, рівні підприємства [8,9]. Але в даному випадку, розглядаючи проблематику даного дослідження доцільно замінити регіональний рівень галузевим, адже оновлення авіаційних засобів зв'язку охоплює весь процес авіаперевезення та формується на стадії розробки інновацій.

На макрорівні вирішуються три основні завдання:

- формулюється державна стратегія розвитку,

- створюється сприятливий клімат для економіки в цілому,

- реалізуються державні програми.

На галузевому рівні наявні схожі завдання, але вони прив'язуються до особливостей розвитку галузі. І макро- і галузевий рівень створюють умови для інтенсивного протікання певних процесів на рівні підприємницьких структур.

Наведені механізми повинні діяти в певній послідовності й характеризуватися спряженістю й погодженістю.

Розглянемо більш детально елементи системи механізмів (рис. 1).

Рис. 1. Система створення механізму оновлення засобів зв'язку на авіаційному транспорті

На першому етапі виникає механізм розробки й впровадження. У даному випадку, виходячи з того, що за класичним варіантом сюди відносять [8,9]: пошук інноваційних рішень, їх розробку й впровадження - доцільно розглядати оцінку відповідності ОФ авіапідприємств інтенсивності повітряного руху, що дає можливість визначити необхідність оновлення засобів зв'язку, ланцюг створення цінності авіапослуги для споживача дасть можливість визначити перспективний попит на авіапослуги та його характер.

Порівняння вищенаведених складових з існуючими засобами зв'язку на авіатранспорті запускає механізм технологічного трансферту та інтелектуальної власності. Тут мова йде про передачу технологій, розроблених у державному секторі, у підприємницький сектор. Важливість такого механізму пов'язана з тим, що багато відкриттів і важливих технічних рішень отримані в державних НДІ, але для їхньої комерціалізації необхідне здійснення додаткових витрат, причому, у ряді випадків більше значних, чим ті, які здійснені на дослідницькій стадії. У держави немає достатніх коштів для фінансування стадій впровадження, тому було б правильно надати підприємницьким структурам можливість використання у виробництві таких розробок.

Важливим питанням передачі технологій є створення інформаційної інфраструктури, покликаної обслуговувати цей процес. Ця інфраструктура повинна забезпечувати поширення інформації про передані технології, а, крім того, містити елементи біржового (аукціонного, тендерного) характеру, що дозволяють здійснювати торгівлю технологіями, а в окремих випадках сприяти їхньому конкурсному поширенню.

Механізм фінансування й стимулювання визначає способи формування фінансових ресурсів підприємництва й підвищення їхньої зацікавленості у впровадженні нововведень. Оцінка альтернативних джерел фінансування при оновленні засобів зв'язку на авіаційному транспорті показала, що найбільш оптимальним способом фінансування оновлення засобів зв'язку на авіаційному транспорті є венчурне інвестування.

Бізнес венчурний - сфера підприємницької діяльності, пов'язана з реалізацією ризикових проектів, ризикових інвестицій, головним чином в області науково-технічних новинок. Фінансування приймають на себе банки, інвестиційні компанії, спеціалізовані венчурні фірми або юридично самостійні організації, звичайно у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Галузева приналежність пропонованих авторами проектів технічних новинок ролі не грає. Цей вид бізнесу зв'язаний з великим ризиком, тому його часто називають ризиковим. [10].

Венчурне фінансування докорінно відрізняється від будь-якого іншого, в тому числі найбільш розповсюдженого -- банківського, і має ряд переваг, що полягають у наступному:

- венчурний бізнес з самого початку припускає можливість провалу проекту, що інвестується;

- венчурне фінансування не потребує щорічних виплат по відсотках, ліквідної застави;

- інвестор не вимагає страхувати свої ризики, при цьому активно допомагає новій фірмі порадами, досвідом і діловими зв'язками.

Без перебільшення можна констатувати, що венчурне фінансування це:

- важливий інструмент інвестування підприємств, розвиток яких пов'язаний зі значним ризиком з одночасною можливістю отримання великих прибутків;

- одне з найбільш реальних й доступних джерел фінансування малих високотехнологічних фірм, що займаються розробкою й впровадженням нових прогресивних технологій;

- надійна й дієва альтернатива позиковому фінансуванню, яка орієнтована не на існуючі, а на майбутні активи компанії, що розвивається;

- можливість здійснення якісного "стрибка" від ранніх безприбуткових етапів розвитку нової високотехнологічної компанії до рентабельних стадій п життєвого циклу.

Особливості здійснення венчурного бізнесу дозволяють запустити механізм організації, що орієнтований на формування й реорганізацію структур, які задіяні в інноваційному процесі. Таке формування може проходити в різних формах, основними з яких є: створення, злиття та поглинання, ринкова інтеграція, виділення. Особлива роль тут відводиться реалізації венчурних стратегій.

авіаційний транспорт фінансування зв'язок

Висновки

Аналізуючи вище викладене, можна зробити такі висновки:

1. Механізм фінансування оновлення засобів зв'язку на авіаційному транспорті має враховувати взаємодію таких складових як: механізм організації, механізм розробки й впровадження, механізм фінансування й стимулювання, механізм технологічного трансферу й інтелектуальної власності.

2. Основою для впровадження механізму розробки й впровадження є оцінка відповідності ОФ авіапідприємств інтенсивності повітряного руху, ланцюг створення цінності авіапослуги для споживача, характеристика існуючих засобів зв'язку.

3. Обраний механізм технологічного трансферту та інтелектуальної власності спонукає до впровадження венчурного бізнесу, як сфери підприємницької діяльності, що пов'язана з реалізацією ризикових проектів, ризикових інвестицій, головним чином в області науково-технічних новинок.

4. Подальшої розробки потребують методологічні положення застосування венчурного інвестування в процесі оновлення засобів зв'язку на авіаційному транспорті.

Список літератури

1.www.avia.gov.ua - офіційний сайт Державіаслужби України.

2.www.uksatse.ua - офіційний сайт Державного підприємства

обслуговування повітряного руху України «Украерорух»

3.Петровська Н. В. Оцінка ефективності використання повітряного простору України та методи її забезпечення: дисертація канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний транспортний ун-т. - К., 2003.

4.Сібрук В. Л. Оцінка ефективності інвестиційних проектів в аеронавігаційній системі: Дис. канд. екон. наук: 08.07.04 / Національний авіаційний ун-т. -- К., 2006.

5.Сухопара О. М.. Розробка та дослідження системи технічного обслуговування обладнання наземних систем зв'язку цивільної авіації: дис. канд. техн. наук: 05.22.20 / Національний авіаційний ун-т. - К., 2004.

6.Підвищення ефективності мобільних телекомунікаційних систем цивільної авіації на основі покращання якості демодуляторів широкосмугових сигналів: Автореф. дис... канд. техн. наук / А.-Рахман К. Кавасмі; Київ. міжнар. ун-т цив. авіації. -- К., 1999.

7.Метод підвищення завадостійкості прийомних пристроїв наземних радіотехнічних комплексів космічних навігаційних систем: автореф. дис. канд. техн. наук / С.Є. Ломоносов; Центр. НДІ навігації і упр. -- К., 2007.

8.Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. За редакцією ВО. Василенко. - Київ: ЦУЛ, Фенікс, 2003. - 440 с.

9.Инновационные механизмы предпринимательства в современной экономике. Дис. докт. экон. наук: 08.00.05 / Колоколов В.А. - М., 2002. - 330 c.

10.Великий економічний словник / Під ред. А.Н. Азриліяна. - [4-е вид., доп. і перероб.]. - М.: Інститут нової економіки, 2002. - 1248 с.

Размещено на Allbest.ru