Сучасний стан та система управління підприємств м’ясопродуктового підкомплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська національна академія харчових технологій

Постановка проблеми. Основною галуззю, що переробляє більшість продукції сільського господарства, є харчова промисловість. Вона об'єднує близько 40 галузей, які виробляють продукти харчування, а також мило, тютюнові вироби. Основними галузями, які використовують продукцію рослинництва в Україні, є борошномельна, олійно-жирова, цукрова, плодоовочева. Тваринницьку сировину переробляють м'ясна, молочна та рибна галузі промисловості. Значення м'ясопродуктового підкомплексу України в цілому та кожної області зокрема для продовольчої безпеки населення важко переоцінити. Ключову роль у насиченні внутрішніх ринків м'ясом відіграють галузі м'ясного скотарства, свинарства та птахівництва. Крім того, виділені галузі слід розглядати як потенційне джерело зміцнення позицій України на зовнішніх ринках. Проте, глобальна криза вітчизняного тваринництва призвела до скорочення поголів'я тварин, зниження рівня ефективності виробництва та отримання збитків. Суттєвих змін зазнала і м'ясопереробна галузь.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам дослідження умовам функціонування м'ясопереробної галузі, системі управління, інноваційно-інвестиційного забезпечення присвячені праці таких вітчизняних вчених-економістів, як Г. Бандуренко [8], О. Драган [1], В. Ємцева [2], П. Заремби [3; 4], Д. Засєкіна [8], Г. Кундєєвої [5], О. Мазуренко [6], К. Міхєєнко [7], Т. Пічкур [8], І. Седікової [і0], В. Янкового [11] та ін. У межах проведеного дослідження здійснено аналіз стану та умови функціонування м'ясопереробної галузі України, що дало змогу виявити резерви підвищення ефективності діяльності м'ясопереробних підприємств. Особливого значення питання набуває у мовах вступу України до СОТ і поглиблення світової конкуренції на ринку м'ясної продукції. Тому доцільність подальших досліджень і розробка пропозицій підвищення економічної ефективності виробництва м'ясопродуктового підкомплексу не викликає сумніву.

Постановка завдання. Метою є дослідження сучасного стану та системи управління підприємств м'ясопродуктового підкомплексу, визначення тенденції розвитку.

Для досягнення мети поставлено завдання визначити тенденції розвитку м'ясопродуктового підкомплексу України та, зокрема, Одеської області, дослідити існуючі проблеми та розробити пропозиції щодо подальшого розвитку досліджуваного підкомплексу. Об'єктом дослідження є підприємства м'ясопереробної галузі. Предметом дослідження є механізми підвищення економічної ефективності виробництва м'ясопродуктового підкомплексу в ринкових умовах та вступу України до СОТ.

Виклад основного матеріалу дослідження. Держава переживає дуже складний період. Події на сході України, не визначення майбутнього, різке й динамічне знецінення курсу гривні не могло не відобразитися і на м'ясопереробній галузі. Серед основних проблем слід виділити: постійне падіння купівельної спроможності м'ясної продукції, перебої з поставками якісної сировини та її здорожчання. Підприємства галузі левову чистину сировини закуповує закордоном. Як наслідок, після знецінення гривні почала дорожчати і сировина, що автоматично призводить до здорожчання продукції м'ясопереробних підприємств. Оскільки рівень доходів населення залишився незмінним, то зрозуміло, що падає і купівельна спроможність, і обсяги продаж продукції. В цій ситуації виробник змушений працювати з мінімальними заробітками або «в нуль», чекаючи перспектив. М'ясна промисловість забезпечує населення м'ясом, напівфабрикатами, готовими виробами. За вартістю виробленої продукції ця галузь посідає перше місце в харчовій промисловості. У великих містах розміщені м'ясокомбінати, у яких комплексно переробляють продукцію тваринництва. Однак необхідно більше наближати підприємства до районів розвинутого тваринництва, щоб уникнути далеких перевезень живих тварин.

Загострення конкуренції, входження на національний ринок західних компаній, тенденція до створення єдиного фінансово-економічного та інформаційного простору вимагають від українських підприємств швидкого реагування на зміни ринкового середовища. Причому конкурентоздатними виявляються саме ті підприємства, які гнучко та динамічно розвиваються, застосовують новації для скорочення витрат і підвищення ефективності бізнесу. Слід зауважити, що сьогодні підприємства м'ясопереробної галузі працюють в умовах дефіциту м'ясної сировини, високої її вартості та неможливості вибору за якістю. Досягнення високої конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств України у цих умовах можливо насамперед шляхом: розробки та впровадження у виробництво нових технологій; розробки технології раціонального оброблення, обвалки та жиловки м'яса яловичини та свинини; використання у виробництві як традиційної, так і нетрадиційної сировини.

Підприємства галузі перебувають в тісній залежності від роботи переробних підприємств. Зрозуміло, падіння загальних обсягів продажу у виробників веде до падіння обсягів і підприємств- постачальників сировини. Проведений аналіз динаміки поголів'я худоби свідчить, що за обсягом стада переважають свині, кількість яких у 2013 р. становило близько 7,58 млн. голів і дорівнювала показнику 2010 р. Максимальне же значення за аналізований період (2009 - 2013 pp.) мало місце у 2011 р. і становило 7,96 млн. Поголів'я ВРХ, що падало після 2009 р. від значення 5,08 млн. голів, у 2013 р. продемонструвало невеликий приріст до попереднього року (на 5 %, до 4,65 млн.), отримані дані щодо кількості овець і кіз не є характерними для ринку ковбасних виробів, оскільки м'ясо цих тварин набагато рідше використовується при виготовленні ковбас. Птахівництво є галуззю, що активно розвивається в Україні.

Незначне скорочення в 2012 р. (на 1,5 %) змінилося попередньою тенденцією, і в 2013 р. приріст склав 6,5 %. За розглянутий період ємність ринку коливалася в діапазоні 271,6-285,7 тис. тонн. У контексті зовнішньоекономічної діяльності головною проблемою для українських виробників є відсутність якісної сировини. Провівши модернізацію виробничих потужностей, підприємства змушені закуповувати сировину за кордоном, щоб мати можливість здійснювати поставки на експорт. У 2013 р. експорт не перевищував 0,6 % виробленої продукції, при цьому абсолютний показник у 8 разів перевищував значення 2010 р. Зовнішні ринки недиверсифіковані, у 2013 р. більше 2/3 продукції (67,8 % в натуральному і 73,7 % у грошовому вираженні) надходило до Росії, практично вся інша ковбаса закуповувалася Молдовою.

На інші ринки залишалося, відповідно, 1,3 % і 2,6 %. Слід зауважити, що зазначені дві країни є стійкими лідерами-експортерами, однак якщо в 2013 р. співвідношення поставок (у натуральних показниках) склало 2,2:1, то в 2011 р. воно дорівнювало приблизно 1:1, а в 2009 р. молдавські поставки домінували. У зустрічних потоках у 2013 р. лідирують іспанські та італійські поставки, в сумі вони складають 40 %. Відмітимо також, що у 2010 р. 79,2 % ковбас надходило з Білорусі. Регіоном, де виробляється найбільше ковбасних виробів України, є Кіровоградська область. Серед критеріїв вибору варених ковбас приблизно по третині складають смак (якість) і ціна продукції.

Досягнутий рівень виробництва м'яса (31,9 кг на одну особу) у Одеській області не забезпечує нормативні потреби (82 кг в рік на одну особу) населення у споживанні цього продукту. За існуючими методиками оцінки конкурентоспроможності підприємства визначено, що найвищий її рівень має ТОВ “Глобинський м'ясокомбінат” з показником 1,798 (59,9 % максимального значення), на другому місці - КП “Полтавський м'ясокомбінат” з показником 1,528 (50,9 %), на третьому - ВАТ “Кременчукм'ясо” з показником 1,382 (46,1 %). Рівень конкурентоспроможності досліджуваних підприємств майже у два рази нижчий потенційно можливого, що пов'язано з незбалансованістю стратегічного потенціалу підприємств, тому стратегія управління конкурентоспроможністю цих підприємств повинна бути направлена на досягнення ефекту синергії. У процесі дослідження кон'юнктури ресурсних ринків і ринків збуту продукції підприємств м'ясопродуктового підкомплексу виявлено, що значний тиск на розвиток конкуренції між виробниками м'яса здійснюють імпортні операції (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка показників імпорту м'ясної продукції в Україну, 2012-2013 рр

За рівнем розвитку м'ясопродуктового підкомплексу перше місце серед регіонів України займає Волинська область, друге - Київська, третє - Черкаська. У процесі дослідження економічного механізму відносин у м'ясопродуктовому підкомплексі виявлено, що у 2013 р. частка продажу худоби та птиці на переробні підприємства складала 54,8 %. Такий обсяг надходження сировини на переробні підприємства дозволяє завантажити їх виробничі потужності в середньому лише на 50 %. Сировинна зона м'ясопереробних підприємств географічно розпорошена, що зумовлює значні транспортні витрати. інноваційний інвестиційний ринковий торгівля

Вкладення капіталу у переробку продукції має менший ступінь ризику та забезпечує значно більший прибуток, ніж виробництво сировини. Оптова та роздрібна торгівля готовими продовольчими товарами забезпечує найшвидший кругообіг капіталу і найбільшу віддачу вкладень у цю сферу порівняно з попередніми. Зараз попит і пропозиція на ринку м'яса і м'ясопродуктів має складності. Через низьку купівельну спроможність попит на цю продукцію обмежений та має тенденцію до скорочення. Тому низький платоспроможний попит впливає на формування пропозиції. В табл. 2 наведено обсяг виробництва ПП Фірма «Гармаш» (м. Одеса) за 2009-2013 роки.

Таблиця 2 Виробництво ковбасних виробів ПП Фірма «Гармаш» за 2009-2013 рр

Такі умови змушують виробників знижувати ціни на продукцію, а не підвищувати їх. Фінансова й економічна ситуація багатьох переробних підприємств залишається дуже складною, вона ускладнюється недорозвиненістю вітчизняного ринку.

Висновки з проведеного дослідження. Отже, з проведеного дослідження можна зробити такі висновки. М'ясопереробні підприємства тісно пов'язані із сировинною базою, тобто тваринництвом, - виробництво необхідної кількості якісного м'яса є передумовою для їх сталого розвитку. З таблиці 2 можна побачити, що обсяг виробництва зменшується. Схожа ситуація спостерігається на всіх м'ясопереробних підприємствах країни. Досягнутий рівень конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу регіонів України є низьким, обсяги внутрішнього виробництва м'яса та м'ясопродуктів є недостатніми для забезпечення потреб споживачів. Формування організаційної структури підприємств м'ясної промисловості йде в напрямку створення малих та середніх підприємств, до складу яких, в свою чергу, входять заводи, цехи та дільниці. Вони сформовані за предметним поділом - виробництвом готової продукції: м'яса, ковбасних виробів, консервів, технічних фабрикатів, медичних препаратів тощо. Крім того, підприємства м'ясної промисловості зосереджують поряд із основним виробництвом велику кількість допоміжних та обслуговуючих виробництв і служб, а також об'єкти соціальної інфраструктури: гуртожитки, об'єкти охорони здоров'я тощо. Таким чином, підприємства представляють собою багаторівневе лінійно-функціональне утворення.

Література

1. Драган О. Основні напрямки реструктуризації підприємств м'ясної промисловості України / О. Драган // Економіка. Фінанси. Право. - 2010. - № 11. - С. 3-6.

2. Ємцев В.І. Особливості формування конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості України / В. І. Ємцев // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту., Спецвипуск 33. Частина 1. - Ужгород : 2011. - С. 100-105.

3. Заремба П.О. Методичні підходи до забезпечення стратегічного розвитку м'ясопереробної промисловості / П.О. Заремба // Наук. прац. ДонНТУ. Серія: економічна. - 2007. - Вип. 32. - С. 184-187.

4. Заремба П.О. Реалізація потенційних можливостей підприємств як умова стабілізації та ефективного розвитку м'ясопереробної промисловості України / П.О. Заремба // Торгівля і ринок України. - 2010. - Вип. 29. - С. 403-410.

5. Кундєєва Г.О. Стан, проблеми та перспективи інноваційної діяльності й тенденції розвитку інноваційної активності м'ясопереробної галузі / Г.О. Кундєєва // Вісн. Східноєвроп. ун-ту економіки та менеджменту. Серія: Економіка і менеджмент. - 2009. - № 1 (5). - С. 164-177.

6. Мазуренко О.В. Стан і напрями розвитку м'ясопродуктового підкомплексу в Україні / О.В. Мазуренко // Економіка АПК. - 2012. - № 8. - С. 59-65.

7. Міхєєнко К.С Стратегія економічного розвитку м'ясопереробної промисловості : автореф. дис... канд. економ, наук.: 08.00.03 / К.С. Міхєєнко; Донец, нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. - Донецьк, 2007. - 20 с.

8. Пічкур Т. Стан українського ринку м'яса та м'ясопродуктів / Т. Пічкур, Г. Бондуренко, Д. Засєкін // Товари і ринки. - 2011. - № 2. - С. 46-52.

9. Седікова І.О. Формування конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості. / І.О. Седікова // Економіка харчової промисловості. - Одеса, 2011. - № 2 (10). - С. 61-64.

10. Янковий В.О. М'ясопереробна промисловість, стан і перспективи розвитку / В.О. Янковий // Харчова наука і технологія. - 2010. - № 11. - С. 90-95.

Размещено на Allbest.ru