Нові організаційні просторові форми виробництва в українському прикордонні, як рушій прискорення інформатизації економіки України

Дослідження переваг широкомасштабного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в різні галузі національної економіки. Аналіз функцій нових організаційних просторових форм виробництва у прикордонні. Розгляд переліку кластерних ініціатив.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.03.2018
Размер файла 29,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ужгородський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Нові організаційні просторові форми виробництва в українському прикордонні, як рушій прискорення інформатизації економіки України

А.В. Колодійчук, к. е. н., викладач

Анотації

У статті охарактеризовано нові організаційні просторові форми виробництва в межах українського прикордоння та їхню роль у процесах інформатизації української економіки. Зокрема, дану характеристику подано за такими критеріями, як спосіб утворення, джерела фінансування діяльності, мета створення, спеціалізація, учасники, структура. Розкрито проблеми та перспективи їхнього розвитку. Окреслено механізм впровадження ІКТ через мережу нових просторових форм виробництва.

Ключові слова: нові просторові форми виробництва, організаційні форми, кластер, ІКТ, простір, інформатизація, економіка.

А.В. КОЛОДИЙЧУК, к. з. н., преподаватель Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета

Новые организационные пространственные формы производства в украинском пограничье как двигатель ускорения информатизации экономики Украины

В статье охарактеризованы новые организационные пространственные формы производства в пределах украинского приграничья и их роль в процессах информатизации украинской экономики. В частности, данная характеристика дана по таким критериям, как способ образования, источники финансирования деятельности, цель создания, специализация, участники, структура. Раскрыты проблемы и перспективы их развития. Определен механизм внедрения ИКТ через сеть новых пространственных форм производства.

Ключевые слова: новые пространственные формы производства, организационные формы, кластер, ИКТ, пространство, информатизация, экономика.

A.V. KOLODIYCHUK, PhD, lecturer of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University

New organizational spatial forms of production in Ukrainian boundary as engine of informatization accelerating of Ukraine's economy

The article describes the new organizational spatial forms of production within the Ukrainian borderland and their role in the processes of informatization of Ukrainian economy. In particular, this characteristic served on such criteria as a way of formation, sources of funding of pracices, goal of formation, specialization, participants, structure. Problems and prospects of their development are solved. The mechanism of implementation of ICT through a network of new spatial forms of production is defined.

Keywords: new spatial forms of production, organizational forms, cluster, ICT, space, informatization, economy.

Вступ

Постановка проблеми. Інформатизація суспільства, нові мережеві технології, конвергенція економічної діяльності з цифровими технологіями, виникнення ринків електронних товарів та електронних послуг стали неодмінним атрибутом сучасності в розвинутих країнах світу. Досвід цих країн засвідчує, що широкомасштабне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в різні галузі національної економіки і їх високоефективне використання виступають потужним драйвером економічного розвитку країни. В той же час свій внесок у ці процеси справляє просторовий чинник. Диференціація просторової локалізації різних економічних об'єктів часто визначає рівень ефективності їхньої діяльності, створює додаткові можливості для них. Усе це в контексті інформатизації та глобалізації економічних процесів зумовлює необхідність у формуванні та розвитку нового сектору ІТ-галузі у структурі національної економіки - інфраструктури впровадження ІКТ в останній.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Дослідженням правових основ впровадження ІКТ займалися А.В. Нестеров, А.В. Польщіков, проблеми співвідношення і взаємозв'язків між розвитком комунікаційних технологій та глобалізаційними процесами вивчали У. Бек, Е. Герман, В.М. Іванов, Т. Лібес, М.М. Назаров, І.А. Полуехтова, А.В. Селютін, Д. Тапскотт, Дж. Томлінсон, рейтингування інформатизації регіонів за допомогою інструментарію когнітивного моделювання здійснювали В.В. Миронов, 1.1. Лав- реш, А.В. Смирнов, формуванням соціально-економічних моделей інформаційного простору великого міста займались Л.Я. Землянова, С.Г. Зирянов, Г.В. Соколова, І.С. Шевченко, А.М. Шеремет, питання розвитку інноваційної інфраструктури, транскордонного простору та взаємодії суб'єктів у ньому досліджували І. Ангелко, П. Бєлєнький, М. Блендовскі, Буглай, А. Вавринюк, Т. Васильців, А. Вебер, М. Долішній, Ілько, С. Захарін, Н. Луцишин, Н. Мікула, О. Мілашовська, В. Надрага, В. Новак, Р. Олейнюк, І. Студенніков, В. Толкованов, В. Чередниченко, І. Чучка, Т. Шумейко, А. Яковлев та ін. Проте, незважаючи на досить значну зацікавленість українських та зарубіжних вчених до вищевказаних проблем, питання розвитку нових просторових форм виробництва залишається малодослідженим. Ще менше уваги присвячено вивченню функціонуванню цих структур в транскордонному просторі України. В той же час питання дослідження цих новітніх форм виробництва як підсистеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій практично не досліджувалося взагалі. Тому нами здійснено спробу у цьому дослідженні заповнити дану прогалину. інформаційний економіка прикордоння

Мета статті - вивчення й узагальнення організаційної, морфологічної структури та функцій нових організаційних просторових форм виробництва у прикордонні для виявлення можливостей прискорення інформатизації української економіки.

Виклад основного матеріалу

ІКТ можуть проникати в Україну двома способами: 1) через столицю і міста-мільйонери (за участі розташованих там інформаційних центрів підтримки та представництв великих зарубіжних ІТ-корпорацій); 2) через нові форми виробництва у транскордонному просторі. Власне перший шлях у контексті національного господарства не є надто ефективний, адже робить високорозвинутими окремі центри, а периферійні регіони, розташовані далеко від цих центрів, стають відсталими спочатку у сфері інформаційних технологій, а далі і економічно загалом. Усунути цей недолік, який поглиблює регіональну диференціацію рівня розвитку ІКТ-сфери, покликаний саме альтернативний спосіб - через мережу новітніх просторових форм організації виробництва, які локалізовані по всьому периметру державного кордону України. За таких умов центрами впровадження ІКТ в економіку України стають не лише столиця і деякі міста з мільйонним населенням, а й транскордонний простір України.

Таблиця 1. Характеристика нових організаційних просторових форм виробництва у прикордонні (західна та північна частина України)*

Місцезнаходження центрального офісу

Г-.

Ужгород

Львів

Люблін

Луцьк

Чернігів

Вінницька область

Чернівці

Ініціатива і мета створення

ш

Поширення досвіду Земплинського угорсько-словацького Єврорегіону, сприяння розвитку бізнес-середовища Закарпаття, проект ініційований учасниками вищезгаданого єврорегіону, а також Закарпатським агентством підтримки підприємництва з приєднанням в перспективі до останнього

Спільна ініціатива ключових статорганів Львівщини і Підкарпатського воєводства, на наукове супроводження реалізації якої згодились академічні та університетські структури

Виключно польська ініціатива, до якої пізніше

приєдналася українська сторона в особі

декількох учасників-підприємств

Ініціатором виступив СНУ ім. Л. Українки для

зростання інноваційної активності викладачів і студентів вузу, можливостей підвищення

кваліфікації у Польщі, розвитку інноваційної культури серед освітян регіону

Проект упорядкування заліснених територій

Сіверщини, розвиток на них туризму, в тому

числі започаткування кластера, передбачений

діяльністю єврорегіону «Дніпро»

Ініціатива місцевих громад та місцевої влади та

підтримка єврофондів

Ініціатива німецької сторони для впровадження європейського досвіду розвитку сільських територій та сільськогосподарського

підприємництва на території України

Фінансування

ІЛ

Отримання грантів

Фінансування діяльності здійснюється за рахунок власних коштів учасників. Підготовка та реалізація грантових проектів, здійснюється на партнерських засадах

Фінансова підтримка ЄС, інвестиції учасників

Кошти коопераційного

об'єднання

Некомерційний проект

Проект «Підтримка стало

го регіонального розвитку» (SSRD), який фінансується

ЄС

Проект здійснено за

фінансової підтримки

Федерального уряду

Німеччини

Спеціалізація

Розвиток підприємництва Трикордоння, залучення інвестицій

Статистичний моніторинг розвитку українсько-польського транскордонного регіону

Впровадження технологій енергозбереж., відновлювальні джерела енергії

Освітні інновації

Сільський і зелений туризм

Сприяння створенню в області мережі фермерів у рамках кооперативних утворень, розбудові партнерських відносин між виробниками та переробниками

сільськогосподарської продукції

Сприяння інвестиційному розвитку транскордонних сільських регіонів

Засновники, учасники, склад, розмір

03

Закарпатське агентство підтримки підприємництва;

Регіональне агентство розвитку м. Краловскі Хлмец; Спілка наукових, технологічних та індустріальних парків Угорщини; кафедра міжнародного маркетингу університету м. Мішкольц (Угорщина); ТОВ «Індустріальний парк» м. Серенч (Угорщина); ТОВ «Індустріальний парк» м. Шаторалйауйхей (Угорщина); Земплинський регіональний фонд розвитку підприємництва

ГУСЛО, ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», ЛНУ ім. І. Франка, Львівська обласна спілка економістів України, Статуправління Підкарпатського воєводства (Жешув), Центр статистичних досліджень і освіти ГУС Польщі (Варшава), Жешувський університет

31 підприємство, 3 наукові організації, 3 інституції підтримки бізнесу, 3 дослідницькі центри, 5 спеціалізованих лабораторій; українські учасники - СП ТзОВ «КомЕкоЛьвів», «Центр впровадження альтернативних та відновлювальних джерел енергії»

Східноєвропейський національний університет ім. Л. Українки,

Хелмська ТПП

300 природних, історико-культурних та археологічних пам'яток, 44 учасники: турфірми, агросадиби, музеї, готельні комплекси і господарства, санаторно-курортні заклади, природні заповідники і заказники, громадські організації гомельська «Оракул» та чернігівська «Сіверянські обереги»

Головне управління АПР Вінницької ОДА, фермерські кооперативи, переробні сільськогосподарські підприємства, в тому числі молдовські

Управління агропромислового комплексу Чернівецької ОДА; Департамент економіки Чернівецької міської ради; асоціація фермерів Буковини; науково-дослідна станція карантину рослин УААН; Чернівецька обласна ГО «Міжрегіональна аграрна спілка»; ТБ «Буковинська універсальна біржа»

Рік утворення

СУ

2015

2011

2009

Назва транскордонного інноваційного об'єкта

-

Транскордонний кластер підрядчиків «Карпати»

Польсько-український

транскордонний

інформаційно-статистичний кластер

Люблінський екоенергетичн. кластер

Транскордонний луцько-хелмський кластер

інновацій

Кластер транскордонного сільського туризму «Дніпро»

Вінницький переробно-харчовий кластер (SSRD)

Українсько-румунський «Перший аграрний

кластер»

Складено автором

Водночас існує ще одна можливість, а точніше рушій, широкомасштабної інформатизації національної економічної системи. Мова йде про мережу ІТ-кпастерів, які активно формувалися в Україні в останнє десятиріччя. Це кластер інформаційних технологій та бізнес-послуг (IT-BPO) у Львові, Луцький ІТ-кластер LITaC, кластер інформаційних технологій в м. Суми, Івано-Франківський ІТ-кластер, асоціація «Черкаси ІТ-кластер», житомирська спільнота IT-професіоналів GeekSpace тощо. Таким чином, формуються ланцюжки впровадження ІКТ від кордону вглиб території України і в результаті розриви у рівнях ІКТ-розвитку значно скорочуються.

На сьогодні в українському транскордонні нараховується 21 нова форма організації виробництва, серед яких є просторові як організаційні (тобто кластери і кластерні ініціативи, що активно впроваджуються) в кількості 15 одиниць, так і технологічні структури (технопарки, промзони), яких налічується шість об'єктів. Розглянемо найголовніші з організаційних форм на заході та півночі України (табл. 1).

Таблиця 2. Характеристика нових організаційних просторових форм виробництва у прикордонні (південна та східна частина України)*

Місцезнаходження центрального офісу

I4-.

Харків

Золочівський

(Україна) та Гайворонський (РФ) райони

Харків

Миколаїв

Миколаїв

Одеса

Ініціатива і мета створення

СО

Підприємницько-університетська

ініціатива

Спільна ініціатива місцевої влади, університетських кіл, малого бізнесу туристичного спрямування у регіоні

Адміністративна

ініціатива, яка поки

що не знайшла

широкої підтримки у підприємницьких кіл регіону

За ініціативою ТНК

Bunge у корпоративних

цілях, для зменшення

транспортних витрат і

отримання логістичних

вигод

Ідея та концепція

комплексу належить

транснаціональній

корпорації «ЕВЕРІ»,

а їх погодження здійснювалося передусім з

Миколаївським торговельним портом

Учасники єврорегіону

«Нижній Дунай»

Фінансування

ю

Кошти учасників - будівельних компаній та сторонніх інвесторів

Фінансова підтримка місцевої влади та інвесторів

Кошти обласних харківського, а також бєлгородського бюджетів та інвесторів

Загальна вартість проекту - близько

100 мільйонів доларів.

Фінансування за рахунок Bunge Limited

Фінансується ТОВ

«ЕВЕРІ»

Кошти з бюджету Про

грами ТКС «Румунія - Україна - Молдова»

2007-2013

Спеціалізація

Налагодження співпраці у сфері проектування та будівництва між російськими та українськими компаніями

Відродження маршрутів сільського туризму та історичних пам'яток культури

Складування, елементи логістики

Виробництво нерафінованої олії для експортних ринків країн Причорномор'я, логістичні операції

Морський

спеціалізований комплекс, що забезпечує прийом, зберігання,

супровід і відвантаження

рослинної олії та меляси

на суміжні види транспорту

Транспортно-логістичне

обслуговування Одеського порту

Засновники, учасники, склад, розмір

со

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Бєлгородський ДТУ ім. Шухова, Бєлгородський обласний фонд підтримки малого підприємництва та Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва

Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва, кафедри туризму

ХНЕУ та Бєлгородського державного університету, Бєлгородський обласний фонд малого підприємництва

Харківський регіональний центр інвестицій і розвитку

Завод з переробки олійних культур ТНК Bunge (у Миколаївському морському торговельному порту) плановою потужністю

2,4 тис. т насіння олійних за добу та близько 790,0 тис. т/рік, інші елементи порту, обсяги складів 140 тис. т одночасного зберігання зерна, планова річна потужність 4 млн. т вантажів; тур. Bunge Turkey

Миколаївська ОДА, Миколаївський торг. порт, комплекс ЕВЕРІ, («Комплекс з перевантаження рослинних олій» та «Комплекс з перевантаження меляси»), підприємства автомобільного та залізнично-дорожнього транспорту, НУК ім. адм. Макарова, компанії Orexim, Kernel Group, Cargill, Creativ Group, Bunge Turkey

Одеський морський торговельний порт

Рік утворення

OJ

2013

2013

2011

Назва транскордонного інноваційного об'єкта

-

Транскордонний будівельний кластер Харківської і Бєлгородської областей в рамках єврорегіону «Слобожанщина», ініціатива III Бєлгородського будівельного форуму

Транскордонний туристичний кластер у Золочівському (Україна) та Грайворонському (РФ) районах

Транспортно-торговельно-логістичний кластер національного значення «Ворота Україна - Росія»

Транскордонний агроіндустріальний кластер

Bunge

Локальна кластерна система «Миколаїв-1» (регіональний кластер «Миколаїв-1»)

Транскордонний транспортний кластер в Одесі у рамках Єврорегіону «Нижній Дунай»

Складено автором

Як видно з табл. 1, із розглянутих кластерних утворень на прикордонних територіях півночі та заходу України два сільськогосподарського профілю, два - статистично-університетського спрямування, один туристичний та один енергетичний. Цікавий розподіл за профілем кластерів півдня та сходу України (табл. 2).

Так, з табл. 2 видно, що на східних та південних кордонах України локалізовані транскордонні кластери транспортного призначення (3), а також будівельного, туристичного та сільськогосподарського профілю.

Окрему увагу варто приділити також кластерним ініціативам. Найбільш поширений і концентрований перелік існуючих на сьогодні кластерних ініціатив, частково узгоджений на державному рівні є Проект «Національної стратегії створення та розвитку транскордонних кластерів», розроблений 2008 року Інститутом регіональних досліджень НАН України і Міністерством регіонального розвитку та будівництва України за ініціативою п. 6 розпорядження КМУ від 10.09.2008 №1214-р. Автори стратегії вбачали результати її реалізації у розвитку ринкової інфраструктури в транскордонні, зростанні конкурентоспроможності транскордонних регіонів України, в тому числі через використання механізмів державно-приватного партнерства, зростанні соціального рівня розвитку вищеокреслених територій. Також вони визначають транскордонну кластерну ініціативу як «організовані зусилля учасників та/або суб'єктів транскордонного співробітництва щодо створення кластерного транскордонного формування з метою отримання синергетичного ефекту, конкурентоспроможних товарів (послуг), використання наявних місцевих ресурсів та забезпечення соціально-економічного розвитку територій» [2]. Проектом запропоновано формування 16 транскордонних кластерів, в тому числі: будівельного, логістичного, лісового, машинобудівного, еко-енергетичного, двох туристичних транскордонних кластерів на Заході України; фінансового, логістичного, фармацевтичного, будівельного, нанотехнологічного (підтримка ініціативи ІЕП НАНУ) кластерів у східній частині України; транспортно-логістичного і логістичного кластерів, мегакластера «Севастополь» на півдні; кластера зеленого туризму на базі євро-регіону «Дніпро» на півночі.

Висновки

Аналізування стану розвитку нових організаційних просторових форм виробництва у транскордонному просторі України показало недостатність та несистематичність вектору їхнього розвитку. Такий стан речей зумовлений недостатньою увагою державної економічної політики до цієї проблеми. Крім того, у процесі дослідження вдалося виявити широкі можливості мережі просторових технологічних та просторових організаційних структур як підсистеми активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в національне господарство і показано механізм реалізації цих можливостей. Нові форми виробництва в транскордонних регіонах - це не лише місток впровадження ІКТ з-за кордону в них, а ще й потужний рушій інформатизації і, як наслідок, соціально-економічного зростання в Україні. Між тим при побудові системи впровадження ІКТ, яка включає в себе транскордонні елементи, необхідно обов'язково враховувати політичний курс суміжних держав стосовно налагодження транскордонного співробітництва, його ризики та можливості. Транскордонний досвід України показує, що найдорожчі проекти такого роду пропонують польські контрагенти, створення високодиверсифікованих структур ініціюється білорусько-російськими партнерами, майже байдужими до таких структур є Словаччина, Румунія та Молдова, одні з фінансових причин, інші - з особливостей загальнополітичного курсу. Щодо галузевого розрізу, то такі структури охоплюють такі сфери: туризм, логістика, транспорт, будівельна і лісова промисловість, фармацевтична галузь, енергетика, фінансова сфера, причому в основному це туризм (переважно на заході та півночі) та логістика (переважає в південній та східній частинах України). Всі ці напрями вносять свої корективи у характер та галузеву спрямованість використання ІКТ.

Список використаних джерел

1. Веб-портал наукового інформаційно-статистичного транскордонного кластера «Інфостат» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.lv.ukrstat.gov.ua/CBC/ua/project/project_all.php?u=4&l1=1

2. Проект Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Національної стратегії формування та розвитку транскордонних кластерів» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://ved.odessa.gov.ua/files/ved/documents/

3. Шульц С.Л. Економічний простір України: формування, структурування та управління / С.Л. Шульц. - Львів: ІРД НАН України, 2010. - 390 с.

4. Lubelski Klaster Ekoenergetyczny [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.fundacja.lublin.pl/index.php/lke/aktualnoscilke

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Проблеми впровадження в економіку нових ідей, розвитку нових технологій, які дають можливість створювати більш ефективні виробництва. Державні стратегії та програми розвитку регіональної економіки. Інноваційний розвиток як чинник економічного зростання.

    реферат [20,7 K], добавлен 13.11.2010

  • Аналіз функціонування національної економіки в умовах радикальних трансформацій. Характеристика позитивних функцій у ринковій економіці. Вплив тіньової економіки на сучасне суспільство. Динаміка рівня тіньової економіки України, причини її виникнення.

    статья [89,1 K], добавлен 24.04.2018

  • Зміст і характеристика економіки та економічної політики держави. Складові економіки України. Показники сільського господарства. Індекси виробництва основних сільськогосподарських культур. Рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції.

    курсовая работа [666,6 K], добавлен 02.10.2014

  • Зміст поняття та особливості аграрного сектора ринкової економіки. Визначення основних форм підприємництва в даній галузі. Дослідження тенденцій формування та розвитку підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки України на сучасному етапі.

    курсовая работа [121,2 K], добавлен 28.09.2015

  • Приток в інвестиційну сферу іноземного та приватного національного капіталу. Аналіз інвестування національної економіки. Чинники, що впливають на інвестування національної економіки. Рекомендації та шляхи покращення інвестиційної привабливості України.

    контрольная работа [643,6 K], добавлен 18.10.2011

  • Конкурентоспроможність як макроекономічна категорія. Конкурентоспроможність національної економіки, вивчення системи її чинників і показників. Аналіз динаміки конкурентоспроможності економіки України, розробка пропозицій щодо подальшого її підвищення.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.01.2012

  • Економічний зміст категорії "ефективність національної економіки". Чинники ефективності функціонування економічної системи. Виробнича функція для національної економіки. Економічний розвиток і трансформації промислової політики у світі: уроки для України.

    курсовая работа [388,0 K], добавлен 30.09.2011

  • Європейський соціально-економічний реформізм і національні економічні інтереси держави. Політика національної безпеки і стратегічні орієнтири розвитку національної економіки. Неофіційний сектор національної економіки України та його негативні риси.

    реферат [22,2 K], добавлен 17.03.2009

  • Аналіз структури галузі виробництва пива, її місце в національній і світовій економіці. Обсяги виробництва пива в Україні та рівень технологій. Організаційна структура пивкомбінату "Славутич", його прибутковість і рентабельність, інвестиційні витрати.

    отчет по практике [1,6 M], добавлен 10.07.2010

  • Стан національної економіки України. Основні проблеми та шляхи їх подолання. Напрями формування систем керування економічними процесами. Досвід інших держав щодо розвитку національної економіки. Стратегії розвитку національної економіки України.

    реферат [49,5 K], добавлен 28.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.