Концептуальні особливості прогнозування показників Системи національних рахунків за секторами економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні особливості прогнозування показників СНР за секторами економіки

О.М. Сергієнко,

к.е.н., доцент, завсектором НДЕІ Мінекономрозвитку і торгівлі України

У статті розглянуті особливості прогнозування показників СНР за секторами економіки. Описана розроблена модель прогнозування на короткостроковий період. Визначено, що саме секторний розріз моделі дозволяє передбачати наслідки регулюючого впливу держави на результати економічної діяльності окремих груп інституційних одиниць, виявляти роль кожного сектору у формуванні найважливіших макроекономічних агрегатів.

Ключові слова: прогноз, модель, екзогенні показники, СНР, інституційні сектори, рахунки.

Е.Н. СЕРГИЕНКО,

к.з.н., доцент, завсектором НИЗИ Минэкономразвития и торговли Украины

Концептуальные особенности прогнозирования показателей СНС по секторам экономики

В статье рассмотрены особенности прогнозирования показателей СНС по секторам экономики. Описана разработанная модель прогнозирования на краткосрочный период. Определено, что именно секторный разрез модели позволяет предсказать последствия регулирующего влияния государства на результаты экономической деятельности отдельных групп институциональных единиц, выявлять роль каждого сектора в формировании главных макроэкономических агрегатов.

Ключевые слова: прогноз, модель, экзогенные показатели, СНС, институциональные сектора, счета.

O.M.SERGIENKO,

phD economics, associate professor, zav.sektorom SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine

Conceptual features of prognostication of indexes of SNR are after the sectors of economy

In the article the considered features of prognostication of indexes of SNR are after the sectors of economy. The developed model of prognostication is described on a short-term period. Certainly, that exactly the sectoral cut of model allows to foresee the consequences of regulative influence of the state on the results of economic activity of separate groups of instituciynikh units, to find out a role each to the sector in forming of major macroeconomic aggregates.

Keywords: prognosis, model, exogenous indexes, SNR, instituciyni sectors, accounts.

Постановка проблеми. Особливістю сучасного розвитку економіки України є підвищення ролі інституційної складової стабільного економічного розвитку, що вимагає вдосконалення методів та принципів прогнозування, які базуються на показниках Системи національних рахунків (СНР) в секторному розрізі. В зв'язку з цим актуальною стала потреба в розробці інтегрованих модельних розрахунків прогнозування показників СНР за інституційними секторами, які б з однієї сторони відображали процеси виробництва, утворення, розподілу та використання доходів, що є основними в процесах відтворення, а з іншої - ув'язували б економічну поведінку інституційних секторів, їх показники з макроекономічними тенденціями розвитку економіки в перспективі.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Значний внесок у розробку процесу прогнозування на макрорівні зробили вітчизняні науковці В.М. Гейць, В.Ф. Беседін, І.Г. Манцуров, Я.А. Жаліло, І.В. Крючкова, Б.Я. Панасюк, М.І. Скріпниченко та інші. У той же час, незважаючи на вагомість отриманих наукових результатів зазначених вчених, на сучасному етапі потребують свого подальшого дослідження питання моделювання економічної динаміки, що вимагає врахування існуючих модельних розробок у взаємозв'язку із секторною складовою.

Мета статті - описати розроблену модель прогнозування показників СНР за секторами економіки та виявити їхні особливості.

Виклад основного матеріалу. В науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України була розроблена інтегрована модель короткострокового прогнозування показників національних рахунків за секторами економіки, яка складається із наскрізної системи таблиць та алгоритмів в блочній структурі з урахуванням існуючих зв'язків у інституційних секторах. Дана модель спрямована на підвищення точності, збалансованості і взаємоузгодження прогнозних показників Системи національних рахунків, бюджету, платіжного балансу, монетарних та соціальних показників і на цій основі досягається забезпечення обґрунтованості управлінських рішень на макрорівні.

При розробленні інтегрованої моделі за основу були прийняті Методичні рекомендації з прогнозування основних макроекономічних показників на короткостроковий період, які затверджені наказом Мінекономіки України 27.02.2010, методологія прогнозування показників СНР, що розроблена НДЕІ разом з фахівцями Мінекономрозвитку і торгівлі України, а також Методичні рекомендації щодо складання рахунків за секторами економіки та підсекторами, які розроблені та затверджені наказами Держкомстату України.

Прогнозний горизонт модельних розрахунків передбачає короткостроковий період, що пов'язано з необхідністю прогнозування макропоказників на поточний рік та два наступні, як для формування прогнозних показників соціально-економічного розвитку, так і для розробки бюджету. При цьому необхідно зазначити, що фактично прогнозні розрахунки показників СНР здійснюються на більш тривалий період, що пояснюється затримкою звітних статистичних показників національних рахунків у часі (на рік, півтора), а поточний рік є умовно прогнозним роком, оскільки існуюча статистична інформація відображає лише окремі макропоказники або їх складові.

Інтегрована модель побудована на основі блочної структури, яка дозволяє автономно здійснювати розрахунки за секторами внутрішньої економіки, а також застосовувати альтернативні розрахунки, за умови якщо відбуваються уточнення інформаційної бази даних, зміни законодавства тощо. економіка прогнозування короткостроковий секторний

Модельні розрахунки здійснюються в пакетному середовищі Microsoft Excel. За розробленими модельними секторними блоками здійснюється прогнозування показників СНР на всіх стадіях економічного обороту у фактичних цінах: виробництва товарів і послуг, утворення первинних доходів, їх розподілу і перерозподілу, формування наявних доходів секторів економіки та їх використання на споживання і нагромадження.

Прогнозна інтегрована модель включає показники СНР за п'ятьма секторами внутрішньої економіки: нефінансових корпорацій, фінансових корпорацій, загального державного управління, домашніх господарств, некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

В інтегрованій моделі за допомогою ітераційних розрахунків забезпечується можливість моделювання процесів реалізації цілей і завдань економічної політики, що закладаються як припущення прогнозу, здійснення аналізу їх наслідків, взаємоузгодження основних макроекономічних показників та пропорцій, якими оцінюються розвиток секторів економіки, рівень життя населення, роль державного споживання, вплив монетарних показників тощо. Це зумовлює спрямованість моделі на її застосування в практичній діяльності як одного з інструментів прогнозування та управління національною економікою. Крім того, секторний розріз моделі дозволяє передбачати наслідки регулюючого впливу держави на результати економічної діяльності окремих груп інституційних одиниць, виявляти роль кожного сектору у формуванні найважливіших макроекономічних агрегатів.

Схема процесу прогнозування показників національних рахунків за секторами економіки зображена на рис. 1.

Розрахунок показників СНР в секторному розрізі проведено в декілька етапів, які передбачають:

аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку країни за передпрогнозний період, визначення пріоритеті в податково-бюджетної, грошово-кредитної, соціальної та інших напрямів державної політики, здійснення оцінки розвитку економіки і її секторів на прогнозний період;

оцінку статистичних даних за передпрогнозний період і визначення коефіцієнтів можливих змін щодо траєкторій розвитку та формування окремих показників на наступний прогнозний рік, що відображаються в припущеннях прогнозу та екзогенних показниках;

проведення прогнозних експериментальних розрахунків показників СНР за секторами в залежності від напрямів державної політики і вибраних пріоритетів;

Рисунок 1. Схема процесу прогнозування показників національних рахунків за секторами економіки

Примітка. Розробка автора.

узгодження отриманих результатів прогнозних розрахунків за модельними блоками з показниками інших секторів, макроекономічними пропорціями і секторними структурами та їх корегування в разі необхідності;

уточнення прогнозних розрахунків за секторами економіки, аналіз результатів та визначення ризиків прогнозу.

Аналітичний етап передбачає обробку статистичних і розрахункових даних, в результаті якої отримуємо траєкторії розвитку стану економіки в цілому, секторів, їх роль у створенні балансуючих показників СНР, а також допоміжні показники, що відображають доходи і видатки Зведеного бюджету, доходи і витрати населення, структуру формування валового наявного доходу секторів і пропорції його розподілу на споживання та заощадження, обсяги і динаміку ВДВ та ВВП. Паралельно визначаються головні цілі економічної політики (орієнтири що закладені в екзогенних показниках), основні макроекономічні та секторальні пропорції, фактори, що впливають на формування доходів та витрат секторів економіки в передпрогнозному періоді.

На наступному етапі в процесі вивчення наявної прогнозної інформації на короткостроковий період, які визначаються як екзогенні показники (проекту Зведеного бюджету, прогнозу грошових доходів та витрат населення, Платіжного балансу, індексу роздрібного товарообороту, середньорічного індексу цін виробників промислової продукції, індексу споживчих цін, індексу цін машинобудування, індексу цін будівельно-монтажних робіт, валютного курсу, дефіциту бюджету тощо) розраховуються окремі складові кінцевих споживчих витрат в секторному розрізі за рахунок коштів бюджету, грошових доходів населення, можливого нагромадження основного капіталу секторів економіки тощо.

Далі здійснюється детальний прогнозний розрахунок показників СНР за інституційними секторами. В моделі прогнозується біля 40 показників по кожному сектору економіки, перелік яких зображено на рис. 2. На цьому етапі необхідним є залучення додаткової статистичної, аналітичної та прогнозної інформації щодо джерел формування фінансових потоків, встановлення макроекономічних взаємозв'язків та секторних перетоків.

Потім здійснюється ітеративна процедура узгодження й уточнення отриманих прогнозних показників за секторними модельними блоками та їх агрегування на рівні економіки в цілому. При цьому окремі прогнозні показники розраховуються на основі врахування міжсекторних перетоків, всі інші - агрегуються за допомогою складання модельних блоків за секторами.

На завершальному етапі проводиться аналіз результатів прогнозних розрахунків в рамках секторних розрахунків з виходом на всі балансуючі показники, оцінюється відповідність цих результатів загальним цілям і завданням державної політики у відповідних сферах, урядовим документам, структурі узагальнюючих макроекономічних агрегатів та пропорцій.

Рисунок 2. Перелік рахунків та показників, які підлягають прогнозуванню за даною моделлю

* Балансуючі показники виділено темним кольором; лініями - іх перехід з рахунку до рахунку

Структура інтегрованої моделі короткострокового прогнозування показників національних рахунків за секторами економіки представлена на рис. 3.

Розроблена модель представляє собою сукупність блоків за секторами економіки, що знаходяться у певних взаємозв'язках між собою, а також вихідні зведені інтегровані таблиці за роками прогнозного періоду.

Інтегрована модель представлена наступними блоками, які розміщені на окремих листах пакетного середовища Microsoft Excel: 1) екзогенні показники; 2) перелік коефіцієнтів за допомогою яких доцільно проводити коригування прогнозних розрахунків, що визначаються експертно; 3) сектор нефінансових корпорацій (НФК); 4) сектор фінансових корпорацій (ФК); 5) сектор загального державного управління (ЗДУ); 6) сектор домашніх господарств (ДГ); 7) сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (НКО); наступні листи з восьмого по одинадцятий представлено як вихідна інтегрована прогнозна таблиця за прогнозними роками: 8) 2014 рік; 9) 2015 рік; 10) 2016 рік; 11) 2017 рік; наступні листи відображають структурні, секторні та загальні співвідношення показників, перелік яких може змінюватися в залежності від потреб користувачів моделі (рис.4).

Кожний блок являє собою сукупність таблиць, які містять всі необхідні для подальших прогнозних розрахунків показники як у вартісному обчисленні, так і у відносних величинах.

Рисунок 3. Структура інтегрованої моделі короткострокового прогнозування показників СНР за секторами економіки

Розробка автора.

Рисунок 4. Фрагмент таблиці інтегрованої моделі короткострокового прогнозування показників СНР у середовищі Microsoft Excel

Блоки за секторами побудовано в середовищі Microsoft Excel, де в кожному блоці наведені звітні та прогнозні дані відповідного рахунку сектору, враховані загальноекономічні та специфічні припущення даного сектору. На кожному листі рахунку відображено:

- перелік показників (у рядках таблиць), що складають ресурсну частину та частину використання відповідного рахунку;

динаміка років за звітний період (2001-2013) та прогнозний (2014-2017), наведена у стовпцях таблиць;

прогнозні показники розраховано за формулами, які на ведені у строчці формул Microsoft Excel;

у разі прогнозування показника за трендовою динамікою, наведено відповідний графік динаміки ряду з лінією тренду із зазначенням формули та отриманого коефіцієнта детермінації (R2);

в кінці рахунків наведені розрахункові ряди коефіцієнтів, що використовуються для розрахунків прогнозних значень.

Таким чином, у загальному вигляді структура кожного секторного блоку подана стандартною схемою, при цьому як вхідна, так і вихідна інформація одного блоку може бути вхідними параметрами для іншого блоку.

Усі блоки моделі є взаємопов'язаними: при актуалізації вхідної бази даних відбувається синхронізація між блоками, а після її завершення - автоматичний перерахунок всіх показників за секторами економіки.

Для зручності користування моделлю та з метою відображення різних алгоритмів розрахунку, в моделі розрахункові показники наведено різними кольорами. Так, наприклад, показники, що прогнозуються представлено голубим кольором; показники, які переносяться з інших рахунків - зеленим кольором; результативні показники, які розраховані як сума декількох - жовтим; вхідні - сірим; коефіцієнти - жовтогарячим.

Процес моделювання передбачає розробку параметрів, що екзогенно задаються до моделі у вигляді показників-припущень, які надалі використовуються в прогнозних розрахунках.

Блок екзогенних показників представлений показниками, які відображають:

Соціальні гарантії: темпи росту мінімальної пенсії; темпи росту мінімальної заробітної плати; темпи росту прожиткового мінімуму.

Цінові параметри: індекс споживчих цін; індекс цін виробників промислової продукції; індекс цін машинобудування; індекс цін будівництва. індекс споживчих цін на житло, воду, газ та інші види палива; курс гривні до долару США (всі цінові параметри представлено як середньорічні величини).

Платіжний баланс: експорт товарів та послуг за методологією платіжного балансу; імпорт товарів та послуг за методологією платіжного балансу; первинні доходи; доходи від інвестицій; оплата праці; поточні податки на доходи, майно тощо, одержані від інших країн; поточні податки на доходи, майно тощо, одержані від інших країн; поточні трансферти; поточні трансферти сектору ЗДУ (технічна допомога); грошові перекази працюючих за кордоном; поточні податки на доходи, майно тощо, сплачені іншим країнам; соціальні допомоги, крім допомог у натурі, сплачені іншим країнам; капітальні трансферти.

Бюджетні показники: обслуговування боргу; установлена чинним законодавством номінальна ставка податку на додану вартість; установлена чинним законодавством номінальна ставка податку з доходів фізичних осіб; установлена чинним законодавством номінальна ставка податку на прибуток підприємств; питома вага КВ бюджету у ВВП; дефіцит бюджету у процентах від ВВП.

Грошово-кредитні показники: темпи зміни надання кредитів, у тому числі іпотечних (за секторами економіки); процентні ставки за кредитами (середньозважені в річному обчисленні) за секторами економіки; процентні ставки за депозитами (середньозважені в річному обчисленні) за секторами економіки.

Однією з переваг створеної моделі є можливість в імітаційному режимі конструювати зміни у структурі виникнення та в перетоках фінансових ресурсів під впливом прогнозованих змін у фіскальній, монетарній й соціальній політиці та реагування на них інституційних секторів економіки. Це дозволяє здійснювати розрахунки як прямими методами, так і через прогнозні коефіцієнтні співвідношення між показниками, через структурні частки, трендові та багатофакторні рівняння, які характеризують поведінку секторів та їх взаємозв'язки.

При цьому необхідною умовою є дотримування принципу балансування ресурсів та їх використання по кожному з секторів економіки. У результаті секторного моделювання відбувається визначення балансуючих показників по кожному рахунку: валової доданої вартості (для секторів економіки) та валового внутрішнього продукту для всієї економіки; валового прибутку, змішаного доходу; наявних доходів розподілених за складовими секторної структури первинних та вторинних доходів; кінцевих споживчих витрат, валового нагромадження основного капіталу; чистого кредитування (+), чистого запозичення (-).

Після проведення прогнозних розрахунків за секторами економіки та їх агрегування на рівні економіки в цілому постає завдання перевірки прогнозних значень показників СНР на збалансованість та їх корегування в разі необхідності. Перевірка на збалансованість відбувається шляхом здійснення ітеративної процедури узгодження й уточнення отриманих прогнозних показників та агрегованих на їх базі макроекономічних агрегатів.

Висновки

Розроблена інтегрована модель СНР дозволяє враховувати вплив зміни окремих індикаторів економічного і соціального розвитку на можливості динаміки в секторному розрізі та економіки в цілому, забезпечувати збалансованість показників на макрорівні: виробництва, бюджету, монетарних та соціальних показників, показників платіжного балансу на різних етапах прогнозних розрахунків. Оскільки розроблена модель передбачає імітаційний характер, в ній за допомогою ітераційних розрахунків забезпечується можливість моделювання процесів реалізації цілей і завдань економічної політики та аналізу її наслідків, взаємоузгодження основних екзогенних показників, якими оцінюються розвиток реального сектору, рівень життя населення, роль державного споживання, вплив монетарних показників та зовнішньоекономічної кон'юнктури.

Список використаних джерел

1. Державна служба статистики України. Класифікація інституційних секторів економіки // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Державна служба статистики України. Методика розрахунку валового внутрішнього продукту виробничим методом і за доходами // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Державна служба статистики України. Методичні вказівки щодо розрахунку доходів та витрат населення України // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Державна служба статистики України. Методичні рекомендації щодо складання рахунків сектору нефінансових корпорацій за підсекторами (затверджено Наказом Держкомстату України від №392). - К., 2007.

5. Державна служба статистики України. Методичні рекомендації щодо складання рахунків сектору фінансових корпорацій за підсекторами (затверджено Наказом Держкомстату України від №579). - К., 2007.

6. Державна служба статистики України. Методичні рекомендації щодо складання рахунку вторинного розподілу доходу за інституцій- ними секторами економіки // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

7. Державна служба статистики України. Методичні рекомендації щодо складання рахунку капіталу за інституційними секторами економіки // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/

8. Державна служба статистики України. Методологічні положення щодо річного розрахунку валового внутрішнього продукту методом кінцевого використання // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

9. Державна служба статистики України. Методологічні положення щодо ретроспективного перегляду рахунків виробництва й утворення доходу у зв'язку із запровадженням класифікації видів економічної діяльності КВЕД-2010 // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

10. Методичні рекомендації з прогнозування основних макроекономічних показників на короткостроковий період (затверджено Наказом Міністерства економіки України від 27.02.2010 №203).

11. Прогнозування і розробка програм: метод. посіб. / В.Ф. Беседін та інші; [за ред. В.Ф. Беседіна]. - К.: Наук. світ, 2000. - 468 с.

Размещено на Allbest.ru