Діяльність вітчизняних підприємницьких структур у сучасному соціально-економічному середовищі стикається з цілою низкою проблем, що витікають з особливостей національної економіки, для якої характерними є перш за все нестабільна політична ситуація, неефективне реформування, невиконання урядом належного регулювання соціально-економічних процесів, високий рівень диференціації доходів населення, що разом з недосконалою законодавчою базою, тягне за собою монополізацію ринків, корупцію, зростання економічної злочинності. Описане середовище досить далеке від вільних ринкових відносин і потребує додаткових зусиль для подолання різного роду загроз. Відтак питання гарантування економічної безпеки для вітчизняних підприємств в умовах сьогодення, безумовно, набуває особливої гостроти.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Розробці питань щодо підтримки достатнього рівня економічної безпеки підприємства багато уваги приділяють вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: Л. Абалкін, В. Абрамов, О. Амосов, О. Ареф'єва, В. Андрійчук, О. Білорус, І. Бінько, Н. Вавдіюк, З. Варналій, О. Власюк, В. Воротін, Т. Васильців, Н. Гавкалова, В. Геєць, З. Герасимчук, В. Горбулін, А. Гордєєв, В. Духов, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, З. Живко, О. Захаров, В. Ковальов, Г. Козаченко, О. Ляшенко, В. Мартинюк, В. Мунтіян, Є. Олєйніков, І. Оттенко, Г. Пастернак-Таранушенко, В. Пономаренко, В. Прохорова, Я. Пушак, Н. Реверчук, О. Терещенко, Ю. Ус, Н. Фідровська, В. Франчук, Н. Чебанова, О. Черняк, М. Швець, Л. Шемаєва, С. Шкарлет, В. Шлемко, В. Шликов, O. Шляйфер, В. Ярочкін та інші.

Віддаючи належне науковій і практичній значущості праць провідних учених, слід зазначити, що в сучасній науковій літературі й практиці господарювання підприємств недостатньо досліджені важливі питання організаційного забезпечення управління їх економічною безпекою.

Метою статті є дослідження змісту та процесу формування організаційного забезпечення як важливої складової процесу гарантування необхідного для функціонування та розвитку рівня економічної безпеки підприємства.

Виклад основного матеріалу. В сучасній науковій літературі існує декілька підходів до формування змісту методологічної бази забезпечення економічної безпеки, одним із яких є системний підхід, який орієнтує дослідників на розкриття цілісності об'єкта, виявлення різноманітних типів зв'язків у ньому і зведення їх в єдину теоретичну картину [1].

Як філософська категорія система - це сукупність елементів, що знаходяться у певних зв'язках і відношеннях один до одного, яка створює єдність і цілісність [4]. Використання системного підходу для забезпечення економічної безпеки підприємства дає можливість комплексно дослідити всі важливі фактори, які впливають на рівень безпеки і створити всі умови для його стабільного функціонування і розвитку. Саме тому в економіці існує таке поняття, як система економічної безпеки підприємства (СЕБП).

СЕБП - складна багатофакторна категорія, спрямована на ефективне використання наявних ресурсів та ринкових можливостей, забезпечення стійкості та захисту від негативних чинників, реалізації інтересів з умов сталого соціального та економічного розвитку [6].

Метою СЕБП є перш за все моніторинг внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства з метою запобігання та протидії загрозам, аналіз господарської діяльності для мінімізації ризиків, що можуть вплинути на рівень безпеки, а також забезпечення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для досягнення поставлених цілей та стабільного розвитку підприємства [2, 3].

На наш погляд, для кожного окремого підприємства має бути розроблена своя система економічної безпеки з адаптованими під специфіку діяльності підприємства функціями і завданнями. Головними завданнями, які вирішує СЕБП на шляху до поставленої мети - безпеки підприємства, є:

прогнозування можливих загроз з боку внутрішнього та зовнішнього середовища;

проведення превентивних заходів щодо можливих загроз;

проведення аналізу та оцінки загроз, які виникли;

планування та здійснення заходів по усуненню загроз;

постійне удосконалення системи реагування на загрози;

розробка та впровадження профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки підприємства.

З нашого погляду, досягнення пріоритетних завдань СЕБП можливе лише у випадку формування ефективного організаційного забезпечення, що має забезпечити захист усіх об'єктів шляхом застосування сукупності внутрішніх та зовнішніх суб'єктів безпеки через чіткість регламентування їхніх прав та функціональних обов'язків, наявності фінансових, кадрових, інформаційних та матеріально-технічних ресурсів. Відтак, на нашу думку, організаційне забезпечення можна вважати важливою складовою управління ЕБП, що продемонстровано на рис.1.

Відповідно до результатів дослідження наукового доробку вітчизняних та закордонних науковців організаційне забезпечення управління економічною безпекою підприємства можна визначити як комплекс внутрішніх положень і правил, які регламентують створення умов для гарантування потрібного для існування та розвитку рівня безпеки за рахунок забезпечення системи економічної безпеки необхідними ресурсами, організації взаємозв'язків між окремими елементами системи та суб'єктами зовнішнього середовища, адаптації системи до зміни умов функціонування та удосконалення для забезпечення її стійкості та життєздатності.

Рисунок 1. Формування організаційного забезпечення в управлінні економічною безпекою підприємства

Метою організаційного забезпечення є підтримка стабільного функціонування системи економічної безпеки підприємства, реалізація запланованих програм через забезпечення необхідними ресурсами, організації взаємозв'язків між окремими елементами та ліквідації відхилень, що можуть виникати у системі.

У складі організаційного забезпечення можна виокремити шість компонентів [5]. Перший компонент містить найважливіші методичні матеріали, що регламентують процес створення і функціонування системи, зокрема, це концепція економічної безпеки підприємства, що має містити основні засади побудови системи економічної безпеки, механізм забезпечення її функціонування; проекти типових рішень відповідно до певного рівня безпеки та наявності викликів, загроз та ризиків.

Другим компонентом є сукупність засобів та ресурсів, а також внутрішніх документів, які регламентують їх використання.

Т ретій компонент - це документація, яка регламентує правове поле виконання суб'єктами безпеки функцій та завдань.

Четвертим компонентом є інструкція із забезпечення збереження комерційної таємниці, в якій передбачається: визначення інформації і позначення документів, що містять комерційну таємницю, організація роботи з такими документами, порядок забезпечення збереження документів та порядку допуску до них, обов'язки працівників, що працюють з відомостями, які представляють комерційну таємницю та відповідальність за її розголошення.

П'ятий компонент - це документація, яка регламентує створення та функціонування власної служби безпеки:

- положення про відділ економічної безпеки підприємства, в якому встановлюються мета, завдання, функції відділу та організування роботи;

- посадові інструкції працівників відділу економічної безпеки, які розробляються на основі довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників під назвою "Безпека господарської діяльності підприємства, установи організації" та концепції економічної безпеки підприємства.

Шостий компонент - положення, яке регламентує взаємовідносини із зовнішніми суб'єктами безпеки.

Формування організаційного забезпечення управління економічною безпекою на підприємстві, на нашу думку, має передбачати взаємозв'язок чітко визначених цілей і завдань кожного рівня управління, при цьому вибираючи оптимальні шляхи реалізації рішень. Г оризонтальні і вертикальні рівні менеджменту мають переслідувати ту ж мету, що і загальна система управління. Отже, система організаційного забезпечення управління економічною безпекою підприємства має бути комплексом взаємозалежних збалансованих рішень управлінських структур як у забезпеченні захисту економічних інтересів суб'єкта господарювання, так і в організації його господарської діяльності.

Підкреслимо, що організаційне забезпечення, будучи складовою СЕБП, формується у відповідності до встановлених для неї цільових орієнтирів, тобто його не можна розглядати відокремлено, більш того його зміст та процес удосконалення безпосередньо залежить від організаційної форми суб'єктів безпеки, характеру об'єктів безпеки, сили впливу зовнішнього та внутрішнього середовища. Поруч із цим потрібно підкреслити, що формування організаційного забезпечення розпочинається на етапі проектування майбутньої СЕБП, тобто ще до фактичного створення самого підприємства. Організаційне забезпечення змінюється у відповідності до основних етапів життєвого циклу підприємства, адекватно реагуючи на усі нові завдання та пріоритети у функціонування СЕБП.

Рисунок 2. Складові організаційного забезпечення управління економічною безпекою підприємства

Висновки