Економічна ефективність використання ресурсного потенціалу виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна ефективність використання ресурсного потенціалу виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України

О.Г. ГОНЧАРЕНКО, к.е.н., доцент

Анотація

виконавчий система ресурсний ефективність

Досліджено формування та ефективність використання ресурсного потенціалу державних підприємств виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України. Проведено аналіз динаміки окремих видів ресурсів та рівня забезпеченості ними підприємств, а також розраховано показники ефективності використання основних фондів за галузевою ознакою.

Ключові слова: ресурси, потенціал, основні засоби, економічна ефективність.

Аннотация

О.Г. ГОНЧАРЕНКО, к.з.н., доцент Экономическая эффективность использования ресурсного потенциала производственного комплекса уголовно-исполнительной системы Украины

Исследованы формирование и зффективность использования ресурсного потенциала государственных предприятий производственного комплекса уголовно-исполнительной системы Украины. Проведен анализ динамики отдельных видов ресурсов и уровня обеспеченности им предприятий, а также рассчитаны показатели зффективности использования основных фондов по отраслевому признаку.

Ключевые слова: ресурсы, потенциал, основные средства, зкономическая зффективность.

Annotation

O.GONCHARENKO, Ph.D., economic sciences, Assistant Professor

Economic efficiency of resource potential industrial complex penal system of Ukraine

Formation of efficiency and resource potential of public enterprises manufacturing complex penal system of Ukraine. The analysis of the dynamics of certain types of resources and provision of their enterprises and calculated performance of fixed assets on an industry basis.

Keywords: resources, potential, basic tools, economic efficiency.

Постановка проблеми

Одним з найважливіших завдань управління виробничим комплексом є формування виробничих систем на такому рівні, який би забезпечив їх ритмічну роботу і надав можливість залучати до суспільно-корисної праці максимальну кількість засуджених. До складу виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України входять 112 підприємств установ виконання покарань з промисловим напрямком діяльності, 168 майстерень, 12 підприємств установ виконання покарань із сільськогосподарським профілем виробництва та 150 підсобних господарств. У складі промислових підприємств 10 спеціалізованих швейних підприємств, 6 займаються видобутком граніту, інші виготовляють широкий спектр продукції сільгоспмашинобудування, литво, ковані вироби, кран-балки, автопри- чепи, стовпи вуличного освітлення, резервуари, фільтри, широкий спектр архітектурно-будівельних виробів, меблі, електротехнічну та кабельно-провідникову продукцію тощо. До початку реформ у країні виробничий комплекс Державної кримінально-виконавчої служби України являв собою сукупність стабільно функціонуючих підприємств з налагодженими кооперативними зв'язками.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми

Проблемам формування і ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств присвячено багато праць вітчизняних і закордонних вчених (В.М. Бондаренко [1 ], О.М. Вишневська [2], О.І. Гуторов [3], Л.А. Колеснікова [4], Н.С. Краснокутська [5], Н.С. Матвеева [6] та ін.), але недостатньо досліджені питання економічної ефективності використання ресурсного потенціалу державних підприємств виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Причиною низької рентабельності виробництв кримінально - виконавчої системи, в тому числі, були загальноекономічні і політичні чинники, які Л. Колеснікова характеризувала як «високий ступінь агресивності середовища розвитку бізнесу, обумовленого демотивуючими «правилами гри», встановленими на державному рівні. Під агресивним характером середовища розвитку бізнесу розуміють такий тип впливу, який спонукає підприємства постійно орієнтуватися на виживання, а не на розвиток. При цьому сама держава виступає відносно підприємств не як партнер, який володіє правом встановлення і контролю виконання «справедливих» правил гри, а як хижак, змушуючи підприємства відноситись до держави відповідним чином» [4]. Ця тенденція повною мірою відноситься і до виробничого комплексу. Поряд із реалізацією комплексу заходів державної підтримки виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи і прийняттям відповідних нормативно-правових актів, триває відволікання фінансових ресурсів з виробництва. Фінансова криза 2009-2010 років суттєво не вплинула на бюджетне фінансування кримінально-виконавчої системи, але негативно відобразилась на результатах її діяльності.

Метою статті є вивчення економічної ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств установ виконання покарань з промисловим та сільськогосподарським напрямами діяльності, які входять до складу виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України.

Виклад основного матеріалу

Для визначення ресурсного потенціалу виробничого комплексу як об'єкта дослідження необхідно зупинитися на теоретичних підходах до цього терміну в дослідженнях вчених-економістів. Так, В. Бондаренко під ресурсним потенціалом розуміє категорію, яка згадується лише тоді, коли мова йде про діючий потенціал, а результат його використання характеризується досягнутим рівнем економічного потенціалу [1]. О. Вишневська дає таке визначення ресурсного потенціалу: «обсяг ресурсів, взятий у співставлені з народногосподарськими потребами, і з урахуванням можливостей розширення і поповнення цих ресурсів у довгостроковій перспективі, пов'язуючи його з характеристикою джерел ресурсів. Включає - запаси природних, матеріальних, фінансових, інформаційних ресурсів, а також населення» [2]. Н. Краснокутська під ресурсним потенціалом визначає «матеріальну основу виробництва, але в статиці - до моменту залучення ресурсів у виробничий процес» [5].

Для наукового розв'язання складної і важливої проблеми ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств необхідно, перш за все, врахувати ту обставину, що головним засобом виробництва в сільському господарстві є земля. Земельні фонди будь-якого господарства і їх правильне використання є головним чинником успіху у розвитку аграрного виробництва [3]. У виробничому комплексі функціонують підприємства із сільськогосподарським профілем виробництва, земельний фонд яких становить 46276 га, в тому числі сільськогосподарських угідь - 41394 га, ріллі - 34941 га, у власному виробництві названих підприємств знаходиться 23 050 га. У 2013 році підприємствами виправних колоній реалізовано сільськогосподарської продукції на загальну суму 68,8 млн. грн., що на 3,1 млн. грн. більше, ніж у 2012 році. Питома вага продукції рослинництва становила 66,8% (або 46 млн. грн.), тваринництва - 22,8 млн. грн., або 33, 2%. Намолочено сільськогосподарськими підприємствами 17,4 тис. т зернових культур, кукурудзи майже 7 тис. т, соняшнику - 6,5 тис. т [7].

Сільськогосподарськими підприємствами експлуатується 118 тракторів, 9 комбайнів, 134 автомобілі та 490 сільськогосподарських агрегатів. Також у наявності є обладнання по переробці борошна та круп (8 млинів та 14 крупорушок). Упродовж останніх років проводиться поступове оновлення машино-тракторного парку підприємств із сільськогосподарським профілем виробництва, зокрема в 2013 році придбано сільськогосподарської техніки на загальну суму 4,4 млн. грн., у тому числі тракторів - 5 одиниць, комбайнів 2 одиниці та іншої техніки 10 одиниць.

Два сільськогосподарські підприємства (Машівська ВК №9 та Крюківська ВК №29) Полтавської області мають статус племінних репродукторів по розведенню великої рогатої худоби. Вони включені до державної програми селекції у тваринництві і фінансуються з державного бюджету. Деякі підприємства отримують дотації з державного бюджету за реалізацію молока та м'яса свинини. В 2013 році у підсобних господарствах установ виконання покарань утримувалося: великої рогатої худоби 916 голів, 12 800 голів свиней, 16,6 тис. голів птиці, 964 тис. голів кіз та овець, 150 голів коней та 113 бджолосімей.

Частка підприємств із промисловим напрямом діяльності становить 91,2% суб'єктів господарювання виробничого комплексу, а незначну питому вагу становлять підприємства із сільськогосподарським профілем виробництва (8,8%), що пояснюється наявністю у сільському господарстві специфічного засобу праці - земельних ресурсів, прерогатива використання яких, надається суб'єктам підприємницької діяльності, а не установам виконання покарань, і використовуються землі на умовах їх оренди у пайовиків. Також перевага промислової галузі пояснюється специфікою організації виробництва в установах виконання покарань.

В установах виконання покарань із максимальним рівнем безпеки - засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії з врахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу (ст. 151 КВК України). В установах виконання покарань середнього рівня безпеки - організоване власне виробництво, яке знаходиться на території установи (п. 21 Правил внутрішнього розпорядку виправної колонії), а в установи виконання покарань з мінімальним рівнем безпеки - власне виробництво, а також засноване на умовах договорів з підприємствами усіх форм власності, в тому числі, і за межами установи за умови забезпечення постійного нагляду за засудженими та щоденного повернення до житлової зони (п. 21 Правил внутрішнього розпорядку виправної колонії).

Проведений аналіз динаміки окремих видів ресурсів та рівня забезпеченості ними державних підприємств установ виконання покарань дозволяє визначити величину ресурсного потенціалу виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України (табл. 1).

Проведені розрахунки свідчать, що наявний ресурсний потенціал виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України на кінець 2013 року становить 2335,5 млн. грн., що на 17,2% перевищує рівень 2009 року та на 5,0% - 2012 року. На частку державних підприємств установ виконання покарань із промисловим напрямом у 2013 році припадало 70,9% ресурсного потенціалу, на частку підприємств із сільськогосподарським напрямом - 29,1 %, що пов'язано із незначною кількістю установ виконання покарань, які мають підприємства із сільськогосподарським напрямом діяльності, серед установ досліджуваної сукупності (12 установ).

На частку необоротних активів припадає 65,2% загальної вартості активів, відповідно на оборотні активи - 34,8% (табл. 2). Причому в промисловості оборотні активи на 1,6% переважають необоротні; у сільському господарстві ситуація протилежно інша - 89,7% припадає на необоротні активи. Це пов'язано з технологічними особливостями галузей виробничого комплексу, зокрема промисловість залежна від кількості сировини, яка є оборотним засобом сфери виробництва, а сільське господарство пов'язане з використанням тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин і агрегатів.

Таблиця 1

Визначення величини ресурсного потенціалу виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України у 2009-2013 роках, млн. грн.

Таблиця 2

Аналіз структури активів виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України у 2013 році

Таблиця 3

Динаміка показників ефективності використання основних засобів підприємств кримінально-виконавчої системи України у 2009-2013 роках

Вважаємо, що одним із домінуючих факторів зростання обсягів виробництва є суттєве зростання економічної ефективності використання матеріально-технічного потенціалу, зокрема основних засобів. У 2013 році показник фондовіддачі перевищує рівень 2009 року в підприємств з промисловим напрямом діяльності на 63,7%, сільськогосподарських - на 1,3% (табл. 3).

Проте галузеві тенденції показників прибутковості використання основних засобів дещо різняться. Так, за рахунок зростання рівня збитків, у галузі промисловості норма прибутку, як показник прибутковості авансованого основного і оборотного капіталу, у 2013 році у 6,2 раза нижчий за рівень 2009 року, рентабельність основних засобів - у 7 разів. У той же час у сільському господарстві норма прибутку звітного року перевищує показник базового у 2,7 раза, рентабельність основних засобів - у 2,3 раза. Це підтверджує тезу про перевагу ефективності використання ресурсів у сільському господарстві, проте не дозволяє зробити кінцевий висновок про ефективність використання потенціалу у виробничому комплексі кримінально-виконавчої системи України загалом.

Порівнюючи динамку обсягів капітальних інвестицій за галузевою ознакою, необхідно відмітити їх зниження у 2013 році порівняно із 2009 роком. Проте темп зниження показника в галузі сільського господарства на 4,4% перевищує аналогічний показник у галузі промисловості (рис. 1). Це обумовлює перегляд існуючої політики із відтворення основних засобів саме у сільськогосподарській галузі.

Структура виробничих запасів досліджуваних підприємств виробничого комплексу пов'язана зі специфікою технологіч-

Рисунок 1 Динаміка обсягів капітальних інвестицій виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України у 2009-2013 роках, %

Рисунок 2 Структура виробничих запасів виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України у 2009-2013 роках, %

них параметрів виробництва, результатом чого понад 73,0% запасів у галузі промисловості припадає на сировину, 58,0% у галузі сільського господарства становлять матеріали сільськогосподарського призначення (рис. 2).

Таким чином, дослідження показали різноманітні тенденції динаміки вартості окремих складових ресурсного потенціалу виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України, врахування та поглиблене дослідження яких дозволить сформувати низку заходів із підвищення ефективності використання як окремо взятих ресурсів, так і прибутковості ресурсного потенціалу загалом.

Висновки

Аналізуючи вище викладене, можна зробити такі висновки.

Виробничий комплекс кримінально-виконавчої системи України представлено двома напрямами виробництва - промисловістю і сільським господарством із помітним домінуванням першого. Ресурсний потенціал виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України на кінець 2013 року становить 2335,5 млн. грн., що на 17,2% перевищує рівень 2009 року та на 5,0% - 2012 року. На частку державних підприємств установ виконання покарань із промисловим напрямом у 2013 році припадало 70,9% ресурсного потенціалу, на частку підприємств із сільськогосподарським напрямком - 29,1%, що пов'язано із незначною кількістю установ виконання покарань, які мають підприємства з сільськогосподарським напрямом діяльності серед установ досліджуваної сукупності.

Список використаних джерел

1. Бондаренко В.М. Ресурсний потенціал економічного зростання підприємств АПК / В.М. Бондаренко, Л.М. Бондаренко // Зб. наукових праць ВНАУ. Економічні науки. 2012. №1 (56). Т. 3. С. 132-139.

2. Вишневська О.М. Формування та оцінювання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств / О.М. Вишневська // Вісник ХНАУ. 2007. №3. С. 27-32.

3. Гуторов О.І. Проблеми формування та використання ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки / О.І. Гуторов. О.О. Гуторо- ва // Економіка та менеджмент: вісник СНАУ. Суми, 2008. Вип. 7/1 (29). С. 34-39.

4. Колесникова Л.А. Порядок для хаоса: государство и предпринимательство в переходной экономике / Под ред. Б.К. Злобина. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 246 с.

5. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка / Н.С. Красноруцька.К.: Центр навч. літ-ри, 2005. 352 с.

6. Матвеева Н.С. Особенности организации производства в уголовно-исполнительной системе России / Н.С. Матвеева // Человек: преступление и наказание. Вологда, 2010. №4 (71). С. 118-122.

7. Загальна характеристика ДПтС України [Електрон. ресурс] Державна пенітенціарна служба України. URL:

Размещено на Allbest.ru