Аналіз організаційної, морфологічної структури та функцій нових технологічних просторових форм виробництва у прикордонні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз організаційної, морфологічної структури та функцій нових технологічних просторових форм виробництва у прикордонні

А.В. Колодійчук

Постановка проблеми. Однією з найбільш ефективних форм науково-виробничого співробітництва, місцем концентрації венчурного капіталу, а також висококваліфікованих кадрів з конкретно прикладними навичками і досвідом впровадження інновацій, одним із найбільш наукомістких елементів інноваційної інфраструктури виступають технологічні парки. Проте до цієї групи технологічних просторових форм виробництва варто додати також індустріальні парки, лабораторії (як окремі науково-технічні комплекси) й технополіси. Прикордонний характер окремих територій в умовах налагодження міждержавної співпраці в економічній, соціальній, екологічній сферах формує нові можливості для локалізованих на таких територіях нових технологічних просторових форм виробництва. Вивчення цих можливостей і їх активне використання в національному господарстві вимагає першою чергою окреслення переліку таких структур в українському прикордонні та їхніх функцій.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Вивченням особливостей формування та функціонування техно-паркових структур, дослідженням механізмів функціонування техніко-впроваджувальних зон та передумов їх появи, закономірностей становлення технополісової моделі інноваційного розвитку економіки займалися такі зарубіжні і вітчизняні вчені, як А. Андерсон, В. Андріанов, М. Гончаренко, Д. Грінберг, А. Гуржій, І. Дальтон, Г. Данько, К. Камер, О. Мазур, М. Морітані, Р. Нельсон, З. Окрут, Б. Патон, І. Прангішвілі, І. Рудакова, X. Санман, І. Степановська, В. Уваров, А. Філіпенко, Й. Фумікацу, П. Хеммонд, Дж. Шейнслок, Є. Штандт та інші. В той же час вивченням прикордонної специфіки ведення економічної діяльності займалися такі науковці, як Г. Балабанов, В. Будкін, С. Дорогунцов, О. Жулканич, О. Кірюхін, Н. Луцишин, П. Міцкевич, С. Федонюк, Л. Хомич та інші. Однак діагностиці сучасного стану технологічних просторових структур на прикордонних територіях у науковій літературі приділено недостатньо уваги. Це обумовило вибір нами даного напряму дослідження.

Мета статті - дослідження організаційної і морфологічної структури новітніх технологічних просторових форм виробництва в прикордонні та аналіз їх функцій в економічному середовищі прикордонних територій.

Виклад основного матеріалу. На даний час в українському транскордонному просторі локалізована 21 нова форма організації виробництва, в тому числі п'ятнадцять організаційних просторових форм (тобто кластерів і кластер- них ініціатив у стадії активної реалізації) і шість технологічних просторових виробничих форм (технопарків, технополісів, промислових зон). У даному дослідженні нас цікавлять тільки технологічні структури, перелік та особливості формування основних з них наводяться в таблиці. Як видно з таблиці, більшість з них - енергетичного спрямування (причому представлені як ядерними технологіями, так і відновлювальними джерелами енергії) і лише одна структура спеціалізується на координації логістичних потоків. Крім того, два з них знаходяться на кордоні з РФ, один - із Білоруссю і ще один - з Угорщиною. Науковий підхід, висока технологічність і значна наукоємність операційної діяльності структур подібного роду вимагають відповідно значних інвестицій, висококваліфікованих кадрів. Це зумовило значне перевищення кількості організаційних просторових форм організації виробництва над технологічними.

У той же час потрібно подивитися на новітні просторові форми виробництва, розташовані на прикордонних територіях України, через призму процесів впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в різні галузі національної економіки. Варто зауважити, що інноваційного характеру таких структур, який постійно декларується ними, на сьогодні явно недостатньо, тому що інноваційний розвиток повинен базуватися першою чергою на інтрузії спеціалізованих ІКТ.

З іншого боку, модель «розумної економіки», яка, на нашу думку, є однією з найбільш перспективних і здатних до імплементації в нашій державі, у світі довгий час еволюціонувала. Від широкого використання свого часу терміналів і мейнфреймів вона поступово трансформувалася в таку, що включала три елементи: клієнта-сервера, персональний комп'ютер та мережу Інтернет з модифікаціями. На сьогодні у розвинених країнах світу це масштабні ІТ-сфери, такі як соцмережі, «хмарні» обчислення, мобільні пристрої з додатками, мобільний бродбенд та так звана Big Data - аналітика, які пов'язують, своєю чергою, різноманітні сфери суспільного життя, включаючи науку, культуру, освіту, державне урядування, транспорт, зв'язок, оптову і роздрібну торгівлю тощо. Зрозуміло, щоб інтенсифікувати взаємозв'язки всередині цих сфер, необхідний процес постійного удосконалення ІКТ. Розвиток технологічних структур відповідного спрямування повинен концентруватися великою мірою на групах сучасних ІКТ, а саме на веб-технологіях II (блогосфера, соціальні інтернет-браузери, сховища персональних даних користувачів) і III (клауд-технології, віртуальні технології Second Life, різні геосервіси, застосування смарт-технологій, технологій RSS (тобто шляхом використання користувачем XML-файлів для перегляду вмісту інтернет-сайтів без потреби входження на них) та Push (особливо інтернет-банкінг) тощо) поколінь.

Адже інтернет-технології I покоління (е-пошта, чати, форуми, відеоконференції, інтернет-платформи) не є рідкістю в суспільстві, і їхнє використання не є інноваційним і на даний час не є проривною технологією, виходячи з українських реалій. У той же час важливо пов'язати такими ІКТ-каналами ці техноструктури з мережею сервісних центрів підтримки ІКТ, а також елементами системи впровадження ІКТ у національне господарство, тобто технопарками, інноваційними та ІТ-кластерами, які розташовані вглибині території України, тобто нетранскордонної інноваційної інфраструктури. Зауважимо, що лише за рахунок чіткої злагодженої взаємодії і ефективного функціонування всіх вище перелічених елементів, можна говорити про формування макроекономічної моделі інформатизації української економіки, яка б відповідала сучасним зразкам у розвинутих країнах світу. Окрім того, варто також говорити про можливість інтеграції окремих видів економічної діяльності з функціонуванням ІКТ-систем саме в рамках транскордонних технологічних структур. Мова йде про аутсорсинг, коучинг, краудфандинг тощо.

Зрозуміло, що умови недосконалої конкуренції, що виступають на сьогодні значним гальмом розвитку ІКТ-сфери в Україні, вимагають від держави відповідного контролю, як митного, так і юридичного. Тому доречно було б формувати також при таких структурах юридично-консультаційні центри, які мають досвід роботи з порушенням авторських прав у сфері використання цифрового контенту.

Висновки

Аналізування організаційної, морфологічної структури та функцій нових технологічних просторових форм виробництва у прикордонні засвідчило, що таких структур в українському прикордонні налічується лише шість, причому на півдні країни вони взагалі відсутні. Це зумовлено недостатньою увагою регіональних органів влади до цієї проблеми, а також пасивністю бізнес-суб'єктів та громадських організацій транскордонного спрямування. На наш погляд, формування мережі новітніх прикордонних технологічних просторових виробничих форм в якості ІКТ-хабів та центрів трансферу спеціалізованих ІКТ стане значним кроком до побудови моделі «розумної економіки» в Україні. Крім того, в перспективі передбачається в такому разі закріплення їх ролі як продуцентів доданої вартості ІКТ-продукції. Це все сприяло б формуванню потужних модерних смарт-центрів в транскордонному просторі, здатних постійно і раціонально насичувати національно-господарський механізм ІКТ-технологіями, а також їх вдосконалювати, модифіковувати і адаптовувати для потреб української економіки. Серед технологічних просторових форм виробництва яскравим прикладом успішної побудови інтеграційної системи науки, освіти та виробництва, здатної ефективно впроваджувати ІКТ-технології у вітчизняних умовах, постає харківський технополіс «П'ятихатки». Досвід його формування довів значні можливості розвитку новітніх технологічних просторових форм виробництва на прикордонних територіях України.

морфологічний просторовий виробництво прикордоння

Список використаних джерел

1. Гоблик В.В. Спільні транскордонні регіони України та ЄС: зовнішньоекономічний аспект / В.В. Гоблик. - Монографія / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2012. - 305 с.

2. Овчарук В.В. Конкурентоспроможність регіону в умовах класте- ризації національної економіки: сутність та інструментарій оцінювання: монографія / В.В. Овчарук, О.О. Маслак, К.О. Дорошевич. - Львів: Ліга-Прес, 2014. - 196 с.

3. Офіційний веб-сайт індустріального парку з елементами логістики «Берег-Карпати» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// bereg-karpaty.com/

4. Офіційний веб-сайт технопарку «Слобожанщина» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.uki--rus-technopark.com/

5. Офіційний веб-сайт Харківської обласної державної адміністрації [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://kharkivoda.gov.ua/uk/

6. Офіційний сайт Держприкордонслужби України [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/50.htm

7. Шульц С.Л. Економічний простір України: формування, структу- рування та управління / С.Л. Шульц. - Львів: ІРД НАН України, 2010. - 390 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).

Размещено на Allbest.ru