Пріоритети при формуванні продуктово-ринкової стратегії агропродовольчого комплексу України

Размещено на http://www.allbest.ru

ПРІОРИТЕТИ ПРИ ФОРМУВАННІ ПРОДУКТОВО-РИНКОВОЇ СТРАТЕГІЇ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

На основі аналізу структурних змін у сільськогосподарському виробництві наголошена необхідність впровадження стратегічних змін щодо вдосконалення номенклатури, обсягу та якості сільськогосподарської продукції, та поведінки підприємств та галузей на внутрішньому та зовнішніх ринках. З порівняння рівня і структури експорту продукції агропродовольчого комплексу України з чотирма країнами (США, Нідерланди, Франція та Аргентина), визначено пріоритети виробництва та експорту продукції сільського господарства та харчової промисловості України. Акцентовано увагу на нагальність удосконалення структури експорту, розширення асортименту, збільшення експорту органічної продукції і продукції глибокої переробки з високою доданою вартістю, відродження цілого ряду галузей сільського господарства та пов'язаних з ними промислових галузей первинної та вторинної переробки.

Ключові слова: експорт, структура експорту, асортимент, продуктово-ринкова стратегія, структурні зміни, продукція агропродовольчого підкомплексу України, Аргентини, Нідерландів.

сільськогосподарський виробництво продукція ринок

На основе анализа структурных изменений в сельскохозяйственном производстве обоснована необходимость внедрения стратегических изменений в сфере совершенствования номенклатуры, объема и качества сельскохозяйственной продукции, поведения предприятий, отраслей на внутреннем и внешних рынках. Из сравнения уровня и структуры экспорта продукции агропродовольственного комплекса Украины с четырьмя странами (США, Нидерланды, Франция и Аргентина), обоснованы приоритеты производства и экспорта продукции сельского хозяйства и пищевой промышленности Украины. Акцентировано внимание на насущности совершенствования структуры экспорта, расширении ассортимента, увеличении экспорта органической продукции и продукции глубокой переработки с высокой добавленной стоимостью, возрождении целого ряда отраслей сельского хозяйства и связанных с ними промышленных отраслей первичной и вторичной переработки.

Ключевые слова: экспорт, структура экспорта, ассортимент, продуктово-рыночная стратегия, структурные изменения, продукция агропродовольственного подкомплекса Украины, Аргентины, Нидерландов.

In the article emphasized the need of implementation strategic changes for improving the nomenclature, volume and quality of agricultural products, the behavior of enterprises and industries in domestic and foreign markets, based on detection of structural changes in agriculture. Production and export priorities of agri-food sector of Ukraine were determined by comparing the level and structure of exports with four countries (USA, Netherlands, France and Argentina). The attention is drawn to the improvement of the export structure, diversification, increase of export of organic products, deep processing products with high added value, the revival of a number of agricultural branches and related industries primary and secondary processing.

Key words: export, export structure, assortment, product-market strategy, structural changes, agricultural and food complex of Ukraine, Argentine, Netherlands.

Постановка проблеми

Відсутність ефективної аграрної політики країни, в першу чергу продуктово-ринкової стратегії агропродовольчого комплексу та чіткої стратегії розвитку організаційно-правових форм господарювання на селі, є головними причинами того, що сільське господарство все ще знаходиться в глибокій і системній економічній, соціальній та екологічній кризі. Вихід з кризи та підвищення конкурентоспроможності агропродовольчого комплексу України не можливе без його перебудови з урахуванням системи обґрунтованих стратегічних рішень, що визначають бажані номенклатуру, обсяг та якість агропродовольчої продукції, способи поведінки як окремих підприємств так і галузі в цілому на внутрішньому та зовнішньому ринках та базуються на забезпеченні не тільки економічної, але і соціальної та екологічної ефективності галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти визначення пріоритетів формування продуктово-ринкової стратегії агропродовольчого комплексу України та експорту його продукції висвітлюються в роботах вітчизняних вчених, зокрема В.М. Геєця, Т.О. Осташко, В.О. Точиліна [2, 10] - можливості і ризики зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими товарами; Ларіної Я.С. [6] - обґрунтування важливості розробки продуктово-ринкових стратегій, які в сукупності з ресурсно-ринковими та функціональними забезпечують можливість реалізації головної стратегії розвитку агропродовольчого сектору; В.М. Нелеп - обґрунтування товарно-ринкової стратегії агропродовольчого комплексу країни та оцінка структури і можливостей експорту цієї продукції [8, 9]; С.М. Кваші і В.І. Власова [5] - стан і тенденції експорту та імпорту агропродовольчої продукції.

Метою статті є визначення пріоритетів формування продуктово-ринкової стратегії агропродовольчого комплексу на основі аналізу рівня і структури експорту продукції сільського господарства і харчової промисловості України в порівнянні з країнами світу, що займають лідируючі позиції в експорті агропродовольчої продукції.

Виклад основних результатів дослідження

За останні роки Україна зробила істотні кроки щодо збільшення обсягів експорту продукції агропродовольчого комплексу: в 2013 р. експортовано продукції на суму 17 млрд дол. США (проти 2,7 млрд у 2003 р. чи 6,2 млрд у 2007 р.) і за даними ФАО Україна зайняла 25 місце в світі за обсягом експорту цієї продукції. Нажаль, структура цього експорту вкрай незадовільна через дуже обмежений асортимент (зернові та олійні займають біля 75% експорту) та переважання в ній сировини - табл. 1. Причиною цього є значні структурні зміни у виробництві.

Таблиця 1

Структура експорту продукції сільського господарства та харчової продукції України

Складено авторами за даними [3, 12].

До основних негативних тенденцій у галузевій структурі сільського господарства України за останні 23 роки (на фоні зниження на 16,5% виробництва валової продукції в 2011-2013 рр. порівняно з 1986-1990 рр.) слід віднести, по-перше, різку диференціацію в темпах розвитку окремих галузей сільського господарства (рис. 1). Можна виділити 4 групи галузей: І - олійні культури, продукція яких збільшилася в 2011-2013 рр. порівняно з 19861990 рр. в 4,3 рази, в т.ч. соя - 24 рази, ріпак - 10 разів; ІІ - зернові, картопля, овочі, м'ясо птиці, яйця, мед, продукція яких дещо перевищує рівень 1986-1990 рр.; ІІІ - плоди і виноград, цукрові буряки, молоко і м'ясо свиней - 42-75% від рівня 1986-1990 рр.; ІУ - сім галузей, що практично знищені (льонарство, коноплярство, тютюнництво, хмелярство, вівчарство, шовківництво) - 1-12% від рівня 1986-1990 рр., або наближається до цієї межі (м'ясо ВРХ - 20%). Причинами катастрофічного стану вказаних галузей четвертої групи є їх стабільно висока збитковість та грубі інституційні прорахунки влади (запровадження давальницьких схем у швейній промисловості, секонд-хенд, неконтрольований і нелегальний імпорт).

По-друге, значне скорочення (з 48,5% у 1990 р. до 30,4% у 2013 р.) питомої ваги тваринницької продукції у структурі валової продукції сільського господарства. По-третє, різке скорочення частки середніх і малих підприємств у виробництві продукції з одночасним збільшенням частки дрібних, також наддрібних особистих господарств населення (з 29,4 до 56%, а в окремих видах продукції - молоко, плоди, овочі, картопля - до 80-97%) та надкрупних агрохолдингів, які сконцентрували біля 5,85 млн га угідь [1].

Рис. 1. Індекси виробництва рослинницької і тваринницької продукції в Україні (всі категорії господарств), 1986-1990 рр. = 100%

Складено авторами за даними [11].

Все це вплинуло на загострення як соціальної кризи на селі (катастрофічне скорочення робочих місць, безробіття, зменшення доходів як селян так і доходів сільрад); економічної (у 2013 р. не дивлячись на високі врожаї прибуток аграрних підприємств, якраз через надмірно вузьку спеціалізацію, зменшився проти 2012 р. майже в 2 рази, а рентабельність на 8,7 п.п., різко зросла кількість збиткових господарств); так і екологічної кризи (відсутність сівозмін та органічних добрив знизило вміст гумусу в ґрунті; надмірна концентрація на птахівничих агропромислових холдингах зумовила колосальне навантаження на природне середовище (повітря, поверхневі та підземні води, ґрунти і т.п.).

При обґрунтуванні ефективної продуктового-ринкової стратегії агропродовольчої комплексу (сільського господарства і харчової промисловості) України дуже корисним буде порівняння рівня та структури експорту продукції цього комплексу з країнами світу, які досягли у цьому напрямі значних успіхів.

У табл. 2 наведено дані за 2007 і 2011 рр. по десяти країнах світу, у яких найбільший обсяг експорту продукції агропродовольчого комплексу.

Таблиця 2

Основні країни-експортери продукції сільського господарства і харчової промисловості у світі

Складено авторами за даними [12].

В першу чергу звертає на себе увагу величезна різниця у відносних показниках наведених країн, зокрема щодо експорту з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Якщо в Україні цей показник становить 307 дол. США, в Аргентині - 293, США - 340, Франції - 2542, то в Нідерландах і Бельгії відповідно 47,1 і 32 тис. дол. США. Особливо вражають Нідерланди: вони експортували продукції агропродовольчого комплексу на суму 89,3 млрд дол. США, а Україна - тільки 12,7 млрд (для порівняння експорт усієї продукції України склав 63,3 млрд дол. у 2013 р.).

Ще більше корисної інформації ми одержали при аналізі структури експорту цієї продукції вказаних країн у порівнянні з Україною. З цією метою ми обрали чотири країни - США, Нідерланди, Францію та Аргентину, хоч вони і мають істотні відмінності у структурі експорту. Так, дві країни - США та Аргентина істотно не відрізняються за структурою експорту від України через переважання в ній сировини та високу її питому вагу в загальному обсязі експорту. Найближче до України структура експорту Аргентини, де олійні і зернові займають біля 70-75% експорту, при цьому одна культура (соя) займає майже 50% (табл. 3).

Таблиця 3

Структура експорту продукції сільського господарства і харчової промисловості Аргентини

Складено авторами за даними [12].

Для сільського господарства Аргентини характерні панування поміщицьких латифундій, агрохолдингів, що сконцентрували майже 95% сільськогосподарських угідь [13], скорочення чисельності сільських жителів до 7,2% у 2013 р. [14]. В Україні спостерігаються схожі тенденції розвитку села і сільського господарства: шлях величезних латифундій, агрохолдингів, ліквідації цілих галузей (до речі, в експорті Аргентини, що має 108 млн га пасовищ, традиційне м'ясо займає всього 2,6%), ліквідації сотень тисяч робочих місць і безробіття, знищення родючості наших ґрунтів.

Для інших двох країн - Нідерландів і Франції - характерне переважання в структурі експорту продукції харчової промисловості з глибокою переробкою, а не домінування сировини, тому на нашу думку досвід цих країн для України є більш важливим. Особливо вражає аналіз асортименту і структури експорту України порівняно з Нідерландами (табл. 1 і 4).

Таблиця 4

Структура експорту продукції сільського господарства і харчової промисловості Нідерландів

Складено авторами за даними [12].

Маючи вкрай обмежені власні сировинні ресурси (площа сільськогосподарських угідь складає всього 1,9 млн га, до того ж більшість з яких відвойовані у моря), Нідерланди щорічно імпортують зерно кукурудзи, сої, ячменю, пшениці, соняшнику, ріпаку і т.п. на суму 6,2 млрд дол. США, виробляють та експортують молочних і м'ясних продуктів на суму більше 28 млрд (Україна для порівняння на суму 0,8 млрд). Країна використовує все: так, в 2011 р. п'яту позицію у експорті (2,3 млрд) займали харчові відходи; продуктів харчування для домашніх тварин експортували на суму 840 млн, дитячого харчування - 1,1 млрд; імпортує картоплю на 0,6 млрд, а експортує швидко мороженої картоплі на суму 2,5 млрд, імпортує ячменю на 439 млн, а експортує пива ячмінного на 1,9 млрд, імпортує тютюну на 1 млрд, а експортує сигарет і виробів з тютюну на 4,8 млрд. Подібна картина і з бобами какао, зеленою кавою, олією. І цей перелік можна продовжувати довго.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Україна має значні резерви збільшення обсягів виробництва та експорту продукції агропродовольчого комплексу. Слід підкреслити, що за останнє десятиріччя експорт цієї продукції збільшився в три рази; при цьому її частка у загальному експорті теж значно зросла. До того ж спостерігається стабільне позитивне сальдо (в 2012 р. воно склало 10,5 млрд дол. США), в той час як у цілому по зовнішній торгівлі Україна має від'ємне сальдо (в 2012 р. - 15,8 млрд дол.)

Другим важливим висновком при обґрунтуванні продуктово-ринкової стратегії України є наступний: доцільно не звужувати, як це робить Україна в останні роки, а максимально розширювати асортимент експортованої продукції в першу чергу за рахунок відродження загублених галузей, збільшення питомої ваги продукції тваринництва і харчової промисловості з глибоким ступенем переробки.

І, нарешті, швидке зростання в світі попиту на органічні продукти і сприятливі природно-економічні умови їх виробництва в Україні дозволяють вважати, що найбільш перспективним напрямком розвитку агропродовольчого комплексу України і нарощування її експортних можливостей є виробництво органічної (екологічно-чистої) продукції шляхом реалізації ідеї біологізації сільського господарства [4; 7]. Досягти цього, як і двох вищевказаних завдань, можливо тільки завдяки розвитку переважно середнього і малого бізнесу на селі. А це, в свою чергу, вимагає переорієнтації сільського господарства України з латиноамериканського шляху створення величезних латифундій з їх технологіями, що основані на високих нормах використання пестицидів і мінеральних добрив, на апробований більш ніж сторічний європейський досвід кооперування селян.

Список літератури

1. Агрохолдинги скорочують земельний банк [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Проекту розвитку зерносховищ та сільськогосподарських кооперативів в Україні, розділ «Новини», 06.09.2014, http://www.zemo.org.ua/3 8-компанії/399-агрохолдинги-скорочують-земельний-банк.

2. Геєць В. М. Можливості і застереження щодо наслідків уведення в дію положень угоди про асоціацію між ЄС та Україною : Наукова доповідь НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув.» / В. М. Геєць, Т. О. Осташко, В. О. Точилін. - К. : 2013, - 98 с.

3. Експорт-імпорт окремих видів товарів за країнами світу [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державної служби статистики України, розділ «Зовнішньоекономічна діяльність». - http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» // Голос України. - 09 жовтня 2013 р. - № 188.

5. Кваша С. М. Експорт та імпорт продукції аграрного сектору України: стан і тенденції / С. М. Кваша, В. І. Власов, Н. В. Кривенко. - К. : Інститут аграрної економіки, 2013 р., 82 с.

6. Ларіна Я. С. Маркетингові стратегії розвитку підприємств аграрного сектору України: теорія, методологія, практика : автореф. дис. д-ра екон. наук : 08.00.04 / Я. С. Ларіна; Київ. НУБіП України. - 2010. - 36 с.

Нелеп В. М. Земля України і здоров'я нації / В. М. Нелеп, А. В. Бойко // Економіка АПК. - 2011. - № 1. - С. 20-27.

7. Нелеп В. М. Оцінка експортних можливостей агропродовольчого комплексу України / В. М. Нелеп // Економіка України. - 2011. - № 9. - С. 54-63.

8. Нелеп В. М., Висоцька О. М. Перспективи експорту продукції сільського господарства і харчової промисловості України / В. М. Нелеп, О. М. Висоцька // Економіка АПК. - 2014. - № 1. - С. 72.

9. Осташко Т. О. Перспективи та ризики у торгівлі сільськогосподарськими товарами з країнами єдиного економічного простору / Т. О. Осташко // Економіка і прогнозування. - 2012. - № 1. - С. 132-142.

10. Сільське господарство України за 2013 р. : [стат. збірник] / [За ред. Н. С. Власенко, відп. за вип. О. М. Прокопенко]. - Державна служба статистики України. - К., 2014. - 402 с.

11. Detailed food and agricultural trade data [Elecronic source]. - Food and Agriculture Organization of the United Nations. - http://faostat.fao.org/site/535/default.aspx#ancor

12. Latin America : The State of Smallholders in Agriculture [Elecronic source] / Julio A. Berdegue and Ricardo Fuentealba / IFAD Conference on New Directions for Smallholder Agriculture, Rome, Italy. - http://www.ifad.org/events/agriculture/doc/papers/berdegue.pdf

13. The FAOSTAT Population module [Elecronic source]. - Food and Agriculture Organization of the United Nations. - http://faostat.fao.org/site/550/default.aspx#ancor

Размещено на Allbest.ru