Часткова компенсація за кредитами: проблеми та шляхи вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧАСТКОВА КОМПЕНСАЦІЯ ЗА КРЕДИТАМИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

Здирко Н.Г.

Асистент кафедри аудиту та державного

контролю факультету обліку та аудиту.

Вінницький національний аграрний університет

В Україні, попри збільшення обсягів державної підтримки в частині компенсації відсоткових ставок по залучених фермерськими господарствами кредитах, не спостерігається суттєвий вплив на підвищення ефективності їх функціонування та покращення розвитку сільського господарства в цілому

Результати дослідження засвідчили, що основними чинниками, які не сприяли утворенню нових господарств, а також нарощуванню потужностей існуючими є:

- недосконалість нормативно-правової бази щодо здійснення фінансової підтримки. Зокрема, в Порядках використання коштів на фінансову підтримку через механізм здешевлення кредитів немає чітко визначених критеріїв, за якими здійснюється розподіл, а також відсутній затверджений на законодавчому рівні Порядок формування потреби в коштах;

- значне подорожчання кредитних ресурсів, спричинене кризовими явищами негативно позначається на показниках фінансово-господарської діяльності;

- недосконалість системи банківського кредитування обмежує доступність кредитних ресурсів для господарств;

- недобросовісна практика укладання банківським установами додаткових угод на надання кредитів;

- недостатність та необ'єктивність існуючих показників, що застосовується для оцінки ефективності використання бюджетних коштів;

- відсутність дієвого контролю за використанням коштів:

- відсутність Реєстру господарств, на яких протягом останніх трьох років контролюючими органами були виявлені факти незаконного одержання або нецільового використання коштів підтримки;

- відсутність затвердженого на державному рівні Порядку звітування про напрямки фактичного спрямування кредитних ресурсів.

В ході дослідження висунуто наступні гіпотези щодо причин, які не дозволяють досягти максимальної ефективності використання бюджетних коштів:

Гіпотеза 1. Недосконалість нормативно-правової бази щодо здійснення фінансової підтримки фермерських господарств через механізм здешевлення кредитів не сприяє покращенню фінансових показників їх діяльності та нарощування потужності.

Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету [1], розподіл коштів між областями та районами здійснюється пропорційно середньорічному обсягу виробництва валової продукції (у порівняльних цінах за попередні три роки) згідно з даними органів статистики. Однак даний критерій розподілу є обмежувальним і не завжди об'єктивним, оскільки застосування залежності розмірів компенсації по відсоткових ставках із результатами їх діяльності ставить в нерівні умови великі підприємства з високими обсягами виробництва та фермерські господарства, які тільки розширюють свою діяльність (купують техніку, будують приміщення) і не мають таких обсягів виробництва, хоча мають динаміку до їх зростання.

Крім того, даний розподіл коштів не в повній мірі відповідає вимогам п.9 ст.7 Бюджетного кодексу України щодо принципу справедливості і неупередженості.

Звичайно, при отриманні часткової компенсації відсоткових ставок існують ризики як виникнення значних залишків невикористаних бюджетних асигнувань по одних районах, так і незадоволеної потреби в коштах по інших районах. Для зменшення таких ризиків було б доцільно, крім розрахунку потреби в обсягах кредитних ресурсів та визначення кількості господарств, які подали заявки на отримання компенсації, врахування кредиторської заборгованості по виплатах, передбачених на часткову компенсацію відсоткової ставки.

Саме тому, в одному періоді через невикористання бюджетних асигнувань, «відзиваються» кошти і перерозподіляються між тими управліннями, які потребують додаткових обсягів компенсації. Одним із недоліків проведення даного перерозподілу є вимоги п.15 Порядку [1] щодо можливості його здійснення лише через 6 місяців, що призводить до довготривалого невикористання залишків бюджетних коштів в одних районах при тому, що в інших існує нагальна потреба.

Ми вважаємо, що компенсаційні витрати за відсотковими ставками потрібно диференціювати, наприклад, в залежності від темпів зростання виробництва продукції, отриманого за участю кредитних ресурсів.

Гіпотеза 2. Недосконалість системи планування в коштах державної підтримки та порядку їх розподілу перешкоджає ефективній віддачі та отриманні високих показників фінансово-господарської діяльності.

Визначення районних лімітів бюджетних асигнувань для компенсації відсоткової ставки пропорційно до виробництва валової продукції кожного району носить формальний характер і є недоцільним, оскільки призводить до частих перерозподілів бюджетних коштів, і, як наслідок, не дає можливості фермерським господарствам своєчасного отримання компенсації за потребою.

Підвищити ефективність діючого порядку планування коштів підтримки можна через систему збору попередньої інформації від фермерських господарств про залучення кредитів. Тобто, заявки на отримання компенсації не після розподілу коштів серед областей, а протягом попереднього року - за системою «знизу - вверх» (рис. 1). Отже, перевагою запропонованої системи планування обсягів державної підтримки для фермерських господарств є, по-перше, унеможливлення надлишків коштів по окремих районах, і в подальшому їх перерозподіл (несвоєчасне надходження коштів, додаткові затрати часу), по-друге, обґрунтованість потреби в коштах сприятиме підвищенню показників ефективності використання бюджетних коштів.

Важливим фактором при плануванні є запровадження додаткових критеріїв відбору. Наприклад, перевіряти на предмет правдивості та достовірності природні втрати господарств від кліматичних чи географічних умов задля усунення недобросовісних претендентів на підтримку.

За допомогою аналітичних розрахунків нами доведено, що, реальна потреба в коштах підтримки не може залежати від обсягів виробництва валової продукції, так само як і фактичне спрямування коштів недостатньо впливає на досягнення результативного показника.

- існуюча система планування коштів підтримки;

- запропонована система планування коштів підтримки.

Рис. 1. Запропонована система планування коштів державно підтримки фермерським господарствам

Гіпотеза 3. Недосконалість системи кредитування та зміни в ціновій політиці банків негативно впливають на доступність отримання кредитів фермерськими господарствами.

Анкетуванням керівників та головних бухгалтерів фермерських господарств встановлено, що на збір документів (24 документи) витрачається більше двох тижнів, а до зарахування коштів на рахунок - більше одного місяця.

Іншою проблемою є неможливість надання заставного майна при кредитуванні, результатом чого є відмова з боку банку в наданні кредиту фермерському господарству. Існують випадки отримання кредитів на умовах, які призводили до їх «подорожчання», та відповідно, до збільшення обсягів коштів, які сплачувалися господарствами банку за користування кредитними ресурсами.

За результатами анкетування, 94% керівників фермерських господарств та 82% опитаних спеціалістів Головного управління АПР вважають високий розмір процентних ставок банку при наданні кредитів основною перешкодою для поповнення господарствами своїх обігових коштів та впровадження новітніх технологій у виробництво. Важливим обліковим аспектом при подорожчанні кредитів є зростання собівартості сільськогосподарської продукції. На думку керівників господарств, одним із шляхів розв'язання вище зазначених проблем є врегулювання відносин між Міністерством і державними банківським установами щодо надання кредитів під невисокі відсоткові ставки (5-8 % замість 25%).

Гіпотеза 4. Недостатність та необ'єктивність існуючих показників, що застосовуються для оцінки ефективності використання бюджетних коштів на здешевлення кредитних ресурсів не сприяє якісному аналізу стану виконання бюджетної програми.

У Паспорті бюджетної програми, серед результативних показників, які характеризують виконання програми, основними критеріями показника якості визначено збільшення обсягів залучених пільгових кредитів та збільшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства проти попереднього року.

Але ми вважаємо, що показник збільшення обсягів виробництва не може бути визначальним для здійснення оцінки, оскільки кошти підтримки надаються і переробним підприємствам (цукровим заводам, хлібозаготівельним, борошномельним, хлібопекарським, комбікормовим, консервним, м'ясо- та молокопереробним підприємствам, спиртовим заводам) і аналіз не дає реальної картини якості виконання бюджетної програми.

Вважаємо за доцільне доповнення Паспорту бюджетної програми додатковим критерієм - зростання індексу виробництва товарної продукції переробними підприємствами проти відповідного періоду минулого року, який дасть можливість оцінити стан використання коштів підтримки переробними підприємствами.

Гіпотеза 5. Відсутність дієвого контролю за використанням коштів підтримки не сприяє виконанню визначених Програмою завдань.

Зокрема, недостатній рівень контролю з боку Конкурсних комісій на стадії перевірки пакету документів, наданих позичальниками для отримання підтримки, став наслідком незаконного використання бюджетних асигнувань, тобто при обмеженості державних фінансових ресурсів, робота окремих конкурсних комісій була недостатньо ефективною та дієвою. Проблемою є те, що конкурсні комісії не мають повноважень здійснювати безпосередньо в господарствах перевірку для підтвердження достовірності наданих для участі в конкурсах документів. Саме тому, ми вважаємо, що при Конкурсних комісіях потрібно створювати робочі групи (3 чоловіки) для виїзду безпосередньо в господарства.

Відсутність Реєстру підприємств АПК, на яких протягом останніх трьох років контролюючими органами виявлені факти незаконного одержання або нецільового використання коштів підтримки не сприяє ефективності роботи конкурсних комісій. В іншому випадку було б вжито заходів по припиненню надання підтримки і перерозподілу цих коштів іншим суб'єктам господарювання.

Отже, вважаємо, усунення даних недоліків через втілення пропозицій дасть можливість удосконалити механізм надання коштів державної підтримки та сприятиме ефективнішому їх використанню.

господарство фермерський кредитування

Список літератури

1. Постанова КМУ від 26.02.2009 №153 «Про затвердження порядку використання у 2009-2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів»

Размещено на Allbest.ru