Вплив внутрішньої міграції та внутрішнього переміщення населення на макроекономічну стабільність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний технологічний університет,

ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОЇ МІГРАЦІЇ ТА ВНУТРІШНЬОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ НА МАКРОЕКОНОМІЧНУ СТАБІЛЬНІСТЬ

к. е. н., доцент кафедри міжнародної економіки,

В. В. Бондарчук,

м. Житомир

Постановка проблеми. Трудові ресурси є одним із визначальних чинників економічного зростання національної економіки. Їх кількість та кваліфікація визначають місце країни у міжнародному поділі праці та формують клімат для притоку інвестицій в країну. Крім того, важливість трудових ресурсів полягає ще й в тому, що вони формують таку важливу складову ВВП як валові приватні внутрішні інвестиції, що є запорукою незалежності країни від зовнішнього фінансування. Проте, трудові ресурси національної економіки не є статичною величиною із заданими якісними параметрами.

Основні якісні характеристики трудових ресурсів формуються під впливом внутрішніх соціально-економічних умов в країні. Погіршення макроекономічної ситуації в країні, антропогенні фактори впливу на соціальну складову трудових ресурсів, внутрішні військові конфлікти - все це негативно впливає як на рівень життя населення, так і на економічну ситуацію в країні в цілому. Особливо дана проблема актуальна для України. За даними Міністерства соціальної політики України [2] станом на 15 серпня 2017 року в Україні офіційно зареєстровано 1589014 внутрішніх переселенців, що становить близько 9% економічно активного населення України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема внутрішньо переміщених осіб є доволі новою для українських реалій, а тому наукові дослідження знаходяться на початковому етапі розробки даної теми. Міжнародна організація праці у 2016 році опублікувала узагальнення досліджень щодо проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні та можливостей їх працевлаштування [4]. Узагальнені результати дослідження даної тематики українських вчених [1] також формують теоретичну базу для знаходження рішень і подолання проблем внутрішньо переміщених осіб як на рівні окремої особи, так і на рівні держави. Проте дана проблема потребує подальшої розробки для більш комплексного дослідження наслідків внутрішнього переміщення осіб для національної економіки на макроекономічному рівні.

Постановка завдання. Дослідити вплив внутрішнього переміщення осіб внаслідок збройного конфлікту на макроекономічну стабільність держави.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проблема внутрішнього переміщення населення є доволі вагомою загрозою для національної безпеки держави та макроекономічної стабільності. Внаслідок військового конфлікту та окупації частини території України цивільне населення було змушене залишити місця свого постійного проживання. Наслідком цього є збільшення чисельності безробітних та додаткове навантаження на державний бюджет. Саме ці два аспекти є ключовими в оцінці наслідків внутрішнього переміщення населення на макроекономічну стабільність. Розглянемо кожен з аспектів детальніше та визначимо характер впливу внутрішнього переміщення осіб на макроекономічну стабільність.

Негативні наслідки безробіття є значною проблемою для державного управління. Безробіття, як соціальне явище, призводить до зменшення доходів населення, що впливає на купівельну спроможність попиту в економіці. Цей процес може стати стабільним і перейти в стан бідності, але в разі захисних соціальних заходів з боку держави, може бути припинений.

Однак ступінь негативного впливу безробіття на економічне та соціальне становище в державі залежить від певних параметрів соціальної ситуації. Так, внаслідок невисокої матеріальної забезпеченості робітників і безробітних особливо, а також в силу високої соціальної напруженості в суспільстві рівень безробіття, який може викликати соціальні потрясіння, набагато нижчий. Виникає потреба детального розгляду економічних і соціальних наслідків безробіття внаслідок одночасного скорочення чисельності зайнятого населення та роботодавців, які створюють робочі місця. безробіття дохід купівельний попит

Особливість розвитку економічної системи держави полягає в тому, що вона розвивається циклічно за певними об'єктивними законами. Розуміючи механізми дії цих законів можна прогнозувати та коригувати параметри економічної системи. Наприклад, коли в економіці спостерігається майже повна зайнятість і виробництво працює з максимальною ефективністю, через деякий час очікується зниження ділової активності, спад виробничої діяльності і зростання безробіття. Після цього закономірно настає наступний етап - пожвавлення виробництва, яке знову веде до підвищення зайнятості до її максимального значення. Підвищення або зниження економічної активності є основними причинами збільшення і зниження зайнятості і рівня безробіття в державі.

Вплив безробіття на економічне зростання описує закон Оукена. Артур Оукен, глава Ради економічних консультантів адміністрації президента США Джонсона в 1960-х роках, аналізуючи статистичні дані, встановив взаємозв'язок між безробіттям і обсягом ВВП. Цей взаємозв'язок пізніше назвали “законом Оукена” [7].

Відповідно до закону Оукена, розрив між обсягом виробництва в економіці при повній зайнятості та фактичним обсягом виробництва збільшується на 2% при кожному збільшенні безробіття на 1%.

У формальному записі даний закон має наступний вигляд:

Де: u, Y - рівень безробіття і темп росту ВВП відповідно;

u* - природний рівень безробіття;

Y, Y* - фактичний і потенційний обсяг виробництва;

еt - випадкова змінна (похибка) економетричної моделі.

Одне із змістовних пояснень даного закону полягає в тому, що фактичний випуск під впливом різних шоків коливається навколо свого потенційного рівня. Підприємства, відповідно до неокласичної виробничої функції, реагують на ці коливання, збільшуючи або зменшуючи кількість працівників. Однак, як зазначав сам Оукен, в короткостроковому періоді праця виступає квазіфіксованим фактором, оскільки пошук, навчання і звільнення працівника вимагають деякого часу і витрат. Тому компанії частково адаптуються до зміни виробництва за рахунок корекції кількості відпрацьованих працівниками годин або меншого стимулювання затрат праці. В результаті фактична реакція зайнятості відрізняється від тієї, яку можна було б очікувати, виходячи тільки з виробничої функції.

Що стосується України, то проблема безробіття в короткостроковому періоді поглиблюється ще й тим, що з одночасним збільшенням чисельності безробітних зменшується чисельність роботодавців внаслідок анексії частини території. Одним із можливих варіантів вирішення проблеми внутрішньо переміщених осіб є їх включення у вітчизняний ринок праці за рахунок реінтеграції у нові сфери економіки. В цьому контексті держава проводить заходи щодо перепідготовки та зміни кваліфікації переміщених осіб. В даному випадку передбачається, що наявність робочих місць буде порятунком для реінтеграції вимушено переселеної частини населення. Разом з тим, економічне зростання також мало негативний тренд.

У багатьох роботах обговорювалися відмінності в реакції безробіття на зростання і спад економіки. Так, висловлюється думка, що щільність зв'язку між безробіттям та економічним зростанням значно змінюється в рамках бізнес-циклу, посилюючись при спаді і ослабляючись при підйомі [6, 8]. Більш складну гіпотезу висуває Ж. Фуко. Він вважає, що зв'язок між ВВП і безробіттям посилюється при дуже високому або дуже низькому рівні циклічного безробіття і залишається порівняно слабким в проміжних станах, тобто при помірному рівні безробіття [5].

Другий аспект впливу внутрішньо переміщених осіб на економіку країни є навантаження на державний бюджет через необхідність надання фінансової допомоги таким особам та недоотримання податків і зборів, за рахунок яких відбувається фінансування пенсійної та інших програм.

Рис. 1. Рівень зайнятості та рівень безробіття працездатного населення України за період 2014-2017 рр.

На рисунку 1 відображено тренд зміни рівня безробіття працездатного населення та рівня занятості працездатного населення України в період з 1 кварталу 2014 року по 2 квартал 2017 року включно. Ліва шкала відображає рівень зайнятості, а права шкала - рівень безробіття у відсотках.

Рис. 2. Рівень безробіття працездатного населення та зміна ВВП України у період 2014-2017 рр.

Як бачимо, з другого кварталу 2014 року рівень безробіття різко зріс, що якраз і підтверджує попередньо висловлену позицію про вплив внутрішнього переміщення населення на рівень зайнятості в країні. Після ряду соціальних заходів щодо переселенців та внутрішніх біженців спостерігається поступове зменшення рівня безробіття, хоча сезонний характер зайнятості дає ефект циклічності коливання даного показника.

Як бачимо з рис. 2, навіть незначне збільшення безробіття призвело до значного зменшення приросту ВВП, що навіть переважає його зміну за законом Оукена. Таке різке падіння ВВП пояснюється впливом не лише безробіття, але й інших факторів, зокрема скорочення виробничих потужностей в економіці внаслідок окупації частини території України.

Відповідно до закону Оукена, обсяг ВВП скорочується внаслідок зростання безробіття, проте з діаграми, наведеної на рисунку 2 видно, що зниження ВВП є непропорційним зростанню безробіття. Це наводить на думку про існування інших факторів, що вплинули на коливання темпу приросту ВВП в Україні в кінці 2014 на початку 2015 років. Зазначена проблема потребує подальшого дослідження для пошуку несприятливих факторів, зведення їх у модель з метою визначення внеску кожного фактору у несприятливу тенденцію економічного коливання для вирішення існуючих проблем у вітчизняній економіці.

Висновки

Результати проведеного дослідження свідчать про те, що внутрішнє переміщення населення в Україні в період з 2014 року має негативний вплив як на рівень безробіття, так і на зростання ВВП. При цьому спостерігається зв'язок між збільшенням рівня безробіття на зменшенням приросту ВВП внаслідок несприятливих соціально-економічних процесів в державі. В перспективах подальшого дослідження формування економетричної моделі факторів впливу на ВВП та визначення кореляційних зв'язків між залежними та результуючими змінними, що дасть змогу встановити кількісні параметри встановленого зв'язку між внутрішнім переміщенням населення та макроекономічною стабільністю.

Література

1. Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегіі? успіху: монографія / О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк та ін.; НАН Украі?ни, Ін-т економіки пром-сті. - Киі?в, 2016. - 448 с.

2. Okun, A. M. (1962). Potential GNP & Its Measurement and Significance, American Statistical Association, Proceedings of the Business and Economics Statistics Section, 98-104.

3. Owyang M., Sekhposyan T. (2012). Okun's law over the business cycle: Was the great recession all that different? Federal Reserve Bank of St. Louis Review, Vol. 94, No. 5, pp. 399-418.4. Employment needs assessment and employability of internally displaced persons in Ukraine : summary of survey findings and recommendations / ILO Decent Work Technical Support Team and Country Office for Central and Eastern Europe. - Budapest: ILO, 2016.

5. Fouquau J. (2008). Threshold effects in Okun's law: A panel data analysis. Economics Bulletin, Vol. 5, No. 33, pp. 1-14.

6. Knotek E. (2007). How useful is Okun's law? Economic Review, Fourth Quarter. Federal Reserve Bank of Kansas City, pp. 73-103.

Анотація

Проблема внутрішнього переміщення населення є доволі вагомою загрозою для національної безпеки держави та макроекономічної стабільності через зростання рівня безробіття. Безробіття, як соціальне явище, призводить до зменшення доходів населення, що впливає на купівельну спроможність попиту в економіці. Встановлено, що з другого кварталу 2014 року в Україні спостерігається збільшення рівня безробіття та значне непропорційне зменшення приросту ВВП. Збільшення рівня безробіття спричинене внутрішнім переміщенням населення зі східних областей України. Різке падіння ВВП пояснюється впливом не лише безробіття, але й інших факторів, зокрема скорочення виробничих потужностей в економіці внаслідок окупації частини території України. Встановлено, що внутрішнє переміщення населення в Україні в період з 2014 року має негативний вплив як на рівень безробіття, так і на зростання ВВП. При цьому спостерігається зв'язок між збільшенням рівня безробіття на зменшенням приросту ВВП внаслідок несприятливих соціально-економічних процесів в державі.

Ключові слова: міграція, внутрішнє переміщення, населення, макроекономіка, стабільність.

The problem of internal displacement is a rather serious threat to the national security of the state and macroeconomic stability due to rising unemployment. Unemployment, as a social phenomenon, leads to a decrease of household incomes, which affects the purchasing power of demand in the economy. It has been established that since the second quarter of 2014, Ukraine has witnessed an increase in unemployment and a significant disproportionate decrease in GDP growth. The increase in the unemployment rate have been caused by the internal displacement of the population from the eastern regions of Ukraine. The sharp shrink of GDP is due to the impact of not only unemployment but also other factors, in particular the reduction of production capacities in the economy as a result of the occupation of part of the territory of Ukraine. It has been established that the internal displacement of population in Ukraine from 2014 have a negative impact on both the unemployment rate and GDP growth rate. At the same time, there is a connection between an increase in unemployment rate and a decrease in GDP growth rate due to unfavorable social and economic processes in the state.

Key words: migration, internal displacement, population, macroeconomics, stability.

Размещено на Allbest.ru