Світова винахідницька активність у дзеркалі статистики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

Постановка проблеми. Еволюція світової економіки нерозривно пов'язана з широким використанням інтелектуального ресурсу. Сучасна економіка базується на новітніх досягненнях науки, техніки, технології, наукоємних виробництв, що є результатом творчої діяльності людини і визнається категорією інтелектуальної власності. До об'єктів інтелектуальної власності відносять результати науково-технічної творчості (винаходи, корисні моделі, зразки промислового дизайну); комерційні позначення (товарні знаки, фірмові найменування, географічні зазначення, доменні імена); об'єкти авторського права і суміжних прав (твори літератури і мистецтва, комп'ютерні програми); селекційні досягнення (сорти рослин).

У сучасному геоекономічному просторі інтелектуальна власність визнається одним зі стратегічних ресурсів, ефективне використання якого сприяє інноваційній діяльності, поширенню нових технологій, примноженню національного багатства та підвищенню конкурентних позицій на світових ринках. Із розширенням сфери інтелектуальної власності зростає затребуваність на правову її охорону і надійний захист від несанкціонованого використання. Сьогодні у світі застосовують три основні види охоронних документів, які засвідчують авторство і виняткове право на використання об'єкта інтелектуальної власності протягом терміну його чинності на території відповідної країни:

- патент на винахід, корисну модель, промисловий зразок;

- свідоцтво на знак для товарів і послуг;

- свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір у сфері науки, літератури і мистецтва. винахідницька активність патент статистика

Реєстрацію охоронних документів здійснюють або за національними, або за міжнародними процедурами. На міжнародному рівні правове регулювання відносин, що виникають у сфері інтелектуальної власності, відбувається в межах низки міжнародних угод, таких як Договір про патентну кооперацію; Мадридська угода про міжнародну реєстрацію товарних знаків; Гаазька угода про міжнародну реєстрацію (депонування) промислових зразків. Міжнародні угоди регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності, спрощують процедуру подання національних заявок і полегшують отримання правової охорони в різних юрисдикціях. Адміністративні функції міжнародних угод виконує Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO). Крім глобальної системи охорони інтелектуальної власності, діють регіональні системи, які представляють найбільші технологічні ринки (Європейський патентний офіс, патентні відомства США, Японії та інші).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтелектуальна власність як об'єкт дослідження у методичному відношенні надзвичайно складна, оскільки пов'язана з питаннями права, науки і техніки, економіки й управління. Роль інтелектуальної власності у становленні новітніх технологічних укладів, міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності, тенденції інноваційного розвитку і патентної активності були висвітлені в численних наукових працях зарубіжних і вітчизняних вчених, таких як Г Андрощук, Ю. Бажал, Ю. Полякова, Н. Попова, Л. Федулова, В. Чехун, А. Чистякова та ін. Зважаючи на динамізм і регіональну нерівномірність винахідницької активності, в умовах інноваційного розвитку світової економіки актуалізується необхідність моніторингу процесів, що відбуваються у сфері інтелектуальної власності, оцінювання інтенсивності їх змін у часі та відмінностей у просторі.

Мета статті - дослідити сучасні закономірності розвитку окремих сегментів сфери інтелектуальної власності на глобальному рівні, провести компаративний аналіз винахідницької активності в різних країнах і регіонах світу.

Інформаційною базою для аналізу процесів, пов'язаних із розвитком інтелектуальної власності, слугували статистичні дані WIPO, представлені системою абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники - це кількість поданих заявок і отриманих заявниками охоронних документів у розрізі зазначених вище міжнародних систем охорони інтелектуальної власності, технологій і суб'єктів винахідницької діяльності. Співвідношення абсолютних показників сфери інтелектуальної власності з макроекономічними показниками характеризує інтенсивність поширення національних науково-технічних досягнень, ступінь технологічної залежності країн та рівень винахідницької активності [1, с. 687].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Динаміка надходження заявок до національних і регіональних патентних відомств у 2005-2015 рр., млн заявок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Патентна активність топ-10 країн світу, кількість заявок резидентів на 100 млрд. дол. ВВП (за ПКС 2011 р.), Джерело: складено за даними WIPO [2, с. 54]

Результати дослідження

Одним із проявів всеосяжної інтелектуалізації сучасної світової економіки є стала тенденція до зростання винахідницької активності, про що свідчить рис. 1. Середньорічні темпи приросту надходження заявок у світі за 2005-2015 рр. становили: на патенти - 5,4 %, на товарні знаки - 5,7 %, на промислові зразки - 5,9 % [2, с. 34, 87, 121]. При цьому найвищі темпи зростання винахідницької активності спостерігаються у високотехнологічних галузях виробництва, таких як комп'ютерні технології, цифровий зв'язок, вимірювання, електронне та медичне устаткування, оптика; серед заявок на охорону товарних знаків переважають: бізнес-послуги, дослідження і технології, освіта і відпочинок, здоров'я. У 2015 р. новатори та винахідники в усьому світі подали близько 2,9 млн. заявок на патенти, 8,4 млн. - на реєстрацію товарних знаків і понад 1,1 млн. - на реєстрацію промислових зразків (табл. 1).

Одним із ключових показників глобального інноваційного розвитку є надходження до патентних відомств заявок на винаходи. Формально-логічне визначення терміну винахід (invention) - це технологічне або технічне рішення, що відповідає критеріям патентоспроможності: є новим, має винахідницький рівень і придатний для використання. У 2015 р. максимальну кількість патентних заявок (понад мільйон) подали винахідники з Китаю. У топ-5 провідних країн за цим показником входять також США, Японія, Республіка Корея, замикає п'ятірку Європейський патентний офіс (ЕРО). Сумарна частка п'яти провідних патентних відомств становить 82,5 % світових заявок (табл. 1). При цьому в Китаї заявки орієнтовані переважно на внутрішній ринок, частка заявок на отримання патентів за кордоном становить лише 3,2 %. У США, навпаки, винахідники максимально зосереджені на зарубіжному напрямі, частка зовнішніх заявок сягає 52,0 % [2, с. 43].

У 2015 р. у світі було видано 1,24 млн. патентів на винаходи. Загальна кількість чинних патентів налічувала, за оцінками WIPO, 10,6 млн., з них кожний четвертий припадав на США, кожний третій - сумарно на Японію і Китай [3, fig. 3].

За показником патентної активності, який визначається співвідношенням між кількістю поданих резидентами заявок на винаходи та обсягом валового внутрішнього продукту (ВВП), лідирує Республіка Корея, за нею слідують Японія і Китай (рис. 2). Топові країни Європейського Союзу і США формують досить однорідний кластер зі значно нижчим рівнем патентної активності. Завдяки стрімкому зростанню патентної активності у Китаї і Республіці Корея відбулися помітні географічні зрушення у сфері винахідництва, які сприяли формуванню домінуючого азійського вузла. У 2015 р. патентними відомствами провідних країн цього вузла сумарно зареєстровано 48,8 % всіх світових патентів на винаходи.

На сучасному етапі розвитку винахідницької активності зростає також міжнародне оформлення заявок в рамках Договору патентної кооперації (РСТ), згідно з яким патенти поширюються на всі вказані в заявці країни. Це надає заявникам можливості забезпечити охорону своїх винаходів одночасно в декількох країнах і полегшує спеціалістам доступ до технічної інформації, що стосується винаходів. У 2015 р. за процедурою РСТ надійшло 218 тис. патентних заявок.

Таблиця 1. Топ-5 країн за надходженням заявок на охорону винаходів до національних (регіональних) патентних відомств у 2015 р.

Джерело: складено за даними WIPO [2, с. 35]

До топових користувачів системи РСТ належать США, Японія, Китай, Німеччина і Республіка Корея. Сумарна частка цих країн у загальній кількості опублікованих РСТ-заявок перевищує три чверті [2, с. 60].

Міжнародні заявки охоплюють широкий діапазон технологій, при цьому впевнено лідирують електротехнічне устаткування, комп'ютерні і медичні технології, цифровий зв'язок. Провідними заявниками є транснаціональні корпорації, які за допомогою патентів заздалегідь окупують майбутні ніші світового ринку. У 2015 р. список заявників у сегменті комп'ютерної техніки і цифрового зв'язку очолили компанії Huawei Technologies (Китай), Qualcomm (США), ZTE (Китай), Sumsung Electronics (Республіка Корея). Серед винахідників у сегменті електронного устаткування лідерство утримують японські компанії Mitsubishi Electric, Panasonic і Toyota Jidosha; в сегменті медичної техніки - компанії Philips Electronics (Нідерланди), Olympus Corporation (Японія) і Ethicon Endo-Surgery Inc. (США) [2, с. 49].

Рис. 3. Кількість заявок резидентів на товарні знаки в сумі класів на мільйон населення

Джерело: складено за даними WIPO [2, с. 98]

Перехід розвинених країн до знаннєвої економіки виводить на лідерські позиції у сфері інновацій освітньо-наукові системи. Виконуючи фундаментальні дослідження на замовлення уряду або прикладні дослідження - на замовлення промислових корпорацій, університети набувають статусу головних суб'єктів генерування наукових і технічних знань, трансляції генерованих знань в освітньому процесі і перетворення їх на комерційні активи. Модель співпраці університету, уряду і бізнесових структур у сфері продукування та комерціалізації інновацій набула метафоричної назви "потрійна спіраль". Саме така модель превалює в інноваційній політиці у країнах - ключових інноваторах (США, Канаді, Великобританії, Швеції, Нідерландах, Японії та Республіці Корея), що сприяє розвитку інтелектуальної власності. Лідерами патентної активності у 2015 р. визнані університети США - Каліфорнійський, Техаський, Стенфордський та Массачусетський технологічний інститут [5].

В умовах високої конкуренції та перенасичення ринків посилюється роль товарних знаків (trademark) як невід'ємних складиків маркетингової стратегії будь-якого бізнесу. Реєстрація знаків для конкретних товарів і послуг відбувається із зазначенням класів відповідно до Міжнародної (Ніццької) класифікації товарів і послуг. Класифікація містить 45 класів: товари об'єднані в класи з 1-го по 34-й, послуги - з 35-го по 45-й. Критерієм класифікації товарів є функціональність, призначення або матеріал; послуги класифікуються за типами, видами, призначенням або сферами діяльності.

У 2015 р. у світі було подано понад 6 млн. заявок на реєстрацію товарних знаків із зазначенням 8,4 млн. класів [2, с. 84]. Безумовним лідером за кількістю поданих заявок став Китай (2,8 млн. у сумі класів). До топ-5 країн за цим показником входять також офіси США, ЕРО, Японії та Індії. Сумарно кожна друга заявка на реєстрацію товарного знаку у світі (51,5 %) припадає саме на ці офіси (для порівняння - у 2005 р. частка зазначених офісів становила 35,0 %). Найпопулярніші класи товарів і послуг наведені в табл. 2, на них припадає 43,0 % усіх заявок, у тому числі на товари - 21,8 % (4 класи) і на послуги - 21,2 % (3 класи).

До більшості національних офісів заявки на товарні знаки надходять переважно від резидентів, які шукають захисту в межах своєї внутрішньої юрисдикції. Так, у Китаї частка заявників-резидентів становить 94 %, у США і в ЕРО - 75 %, в Японії та Індії - близько 85 %. На рис. 3 представлено топ-10 країн за рівнем винахідницької активності в сегменті товарних знаків відносно чисельності населення. Лідирують за цим показником Швейцарія, Республіка Корея, Австралія і Німеччина.

Зростає кількість міжнародних заявок, поданих на реєстрацію товарних знаків у рамках Мадрідської системи. У 2015 р. надійшло 49,3 тис. міжнародних заявок, з них більше половини (54,2 %) подано заявниками, зареєстрованими у США, Німеччині, Франції, Швейцарії, Італії та Великій Британії [2, с. 100]. До топових заявників на міжнародну реєстрацію товарних знаків за Мадрідською системою входять фармацевтична компанія Novartis AG (Швейцарія), роздрібна торговельна фірма Lidl Stiftung (Німеччина), компанія L'Oreal (Франція), Philips Electronics (Нідерланди); фармацевтична компанія Richter Gedeon Nyrt (Угорщина).

Зауважимо, що процедури реєстрації товарних знаків регулюються правилами і положеннями національних (регіональних) відомств інтелектуальної власності, тобто право на товарний знак обмежується юрисдикцією органу, в якому заявка зареєстрована.

Таблиця 2. Розподіл заявок на товарні знаки за класами товарів і послуг у 2015 р.

Джерело: складено за даними WIPO [2, с. 94]

На відміну від інших форм інтелектуальної власності, товарні знаки за умови сплати мита можуть бути активними невизначений термін. У 2015 р. в 130 офісах по всьому світу налічувалось 36,5 млн. активних реєстрацій товарних знаків [3, fig. 3].

До об'єктів інтелектуальної власності, які набули широкого використання і потребують захисту, належать промислові зразки (Industrial Designs). На відміну від винаходу, промисловий зразок є естетичним компонентом виробу (продукту, товару), декоративним рішенням його зовнішнього вигляду. Промисловий дизайн охоплює широке коло об'єктів - від домашнього начиння (меблі, побутова техніка, посуд тощо) до високотехнологічних виробів (прилади для вимірювання, контролю і сигналізації, оптичні прилади, фото- і кіноапаратура, зброя, інші вироби), а також упаковки, етикетки, веб-сайти тощо. Зовнішнє оформлення виробу підвищує його споживацьку привабливість, збільшує комерційну вартість і вірогідність реалізації.

Реєстрація заявок на зразки промислового дизайну відбувається в розрізі класів згідно з Міжнародною (Локарн- ською) класифікацією промислових зразків, яка містить 32 класи. Зазвичай охорона промислового зразка обмежується територією країни, в якій відбулася реєстрація. Країни-учасниці Гаазької угоди можуть подавати заявки у Міжнародне бюро WIPO.

У 2015 р. в усі національні (регіональні) патентні відомства світу надійшло 872,8 тис. заявок із додатками, які містили 1,1 млн. зразків промислового дизайну, при цьому кожну другу заявку отримало відомство Китаю, кожну четверту - сумарно Республіка Корея, США, Японія та ЕРО. Загальна кількість активних реєстрацій промислових зразків у світі сягнула 3,4 млн. [3, fig. 3]; в розрахунку на мільйон населення перше місце посідала Республіка Корея, друге - Німеччина, третє - Швейцарія [2, с. 136].

Національні відомства різняться структурою проектних заявок у розрізі класів Локарно. Найпоширенішими виявилися предмети, що належать до меблів - 9,4 %; зразки в текстильній сфері - 8,3 %; пакування та контейнери - 7 %. В Австралії, Індії та Республіці Корея переважають текстиль та аксесуари; у Франції, Німеччини, Великій Британії - реклама, меблі, предмети домашнього вжитку; у Канаді - інструменти і машини; у Гонконгу (Китай) - інформаційно-комунікаційна та аудіовізуальна техніка.

Розширяється Гаазька система WIPO, до якої у 2014-2015 рр. приєдналися Республіка Корея, Японія і США. У 2015 р. додатки до заявок, поданих в рамках Гаазької системи, містили 16 435 конструкцій дизайну, з них майже половина припадала на три країни, такі як Німеччина (21,0 %), Швейцарія (20,2 %) і Франція (8,0 %). Серед суб'єктів інноваційної діяльності в Гаазькій системі лідирують компанії Samsung Electronics (Республіка Корея), Swatch AG (Швейцарія), Fonkel Meubelmarketing (Нідерланди), Volkswagen (Німеччина) і Procter & Gamble (США) [2, с. 133].

Зростання кількості поданих заявок на реєстрацію промислових зразків у рамках Гаазької системи свідчить про те, що дизайн виробів набуває важливого значення як фактор посилення конкурентних переваг на ринку.

Висновки

В умовах потужного інноваційного та науково-технологічного розвитку зростає значення інтелектуальної власності як одного з обов'язкових механізмів перетворення знань на комерційні активи. Як свідчить рейтинг країн світу за кількістю патентів [6], з року в рік лідирують країни з високим рівнем доходу, що підтверджує наявність взаємозв'язку між доходом і прогресом у сфері інтелектуальної власності. В країнах-інноваторах завдяки стимулюванню винахідництва і створенню дієвих механізмів комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності левова частка приросту ВВП формується за рахунок нових знань, втілених у техніці і технологіях.

Аналіз закономірностей розвитку світового винахідництва дає можливість кожній країні визначити свої координати в глобальному інноваційному просторі і в межах національної економіки створити умови для розвитку інтелектуальної власності.

Список використаних джерел

1. Патентная статистика // Энциклопедия статистических терминов в 8 томах. - Т. 4. Экономическая статистика. Подраздел 4.7. Статистика науки, технологий и инноваций. - М.: ФСГС, 2011. - С. 686-691.

2. World Intellectual Property Indicators 2016 [Electronic Resource]. - Access mode: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_ pub_941_2016.pdf.

3. WIPO IP Facts and Figures - WTZ Ost [Electronic Resource]. - Access mode: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_ pub_943_2016-tech1.

4. Попова Н.О. Концепція "потрійної спіралі" в реалізації інноваційного потенціалу ВНЗ /Н.О. Попова // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - № 4(28). - 2014. - С. 74-78.

5. 2015 US Patenting Statistics [Electronic Resource]. - Access mode: http://www.acclaimip.com/2015-us-patenting-statistics/.

6. Рейтинг стран мира по количеству патентов [Electronic Resource]. - Access mode: http://gtmarket.ru/ratings/rating-countries- patents/info.

Размещено на Allbest.ru