Розвиток відносин між територією та її цільовими аудиторіями визначає основу та формує середовище для прийняття ними рішення про проживання, відвідування, ведення бізнесу, інвестування тощо, тобто формує привабливість конкретної території (країни, регіону, міста чи іншого населеного пункту). Економічна категорія "привабливість території (міста, регіону, країни)", поряд з іншими (партнерство, організаційна культура, комфорт, мобільність, гнучкість, адаптивність) відноситься до якісних, на перший погляд, неекономічних характеристик, які вже досить довгий час використовуються в науковому обігу, але які не отримали чіткого визначення. Досить часто, при характеристики економічних явищ та процесів, ці терміни не вживають як самостійні, їм надають статусу пояснюючих, уточнюючих, або використовують як синоніми інших категорій. Так, тісно переплітаються, а в багатьох роботах і використовуються як синоніми, терміни "привабливість регіону" та "конкурентоспроможність регіону", привабливість часто розглядається як компонента, підмножина конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

В економічних дослідженнях вітчизняних вчених найбільш часто термін "привабливість" стосовно певного об'єкта синонімізують (підміняють) конкурентоспроможністю, а ось зарубіжні дослідники розділяють та пов'язують ці категорії. В дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених (2; 6; 8; 12; 13; 18; 17; 27; 21; 22; 31; 34; 37; 48; 49; 53) терміни "привабливість регіону" та "конкурентоспроможність регіону" тісно переплітаються (Б. Грінчель та Є. Назарова навіть вводять поняття "конкурентна привабливість регіону" [15]), в багатьох роботах вони використовуються як синоніми, привабливість розглядається як компонента конкурентоспроможності [9; 33; 36], позиціонування [10], але практично усі дослідники вказують на тісний зв'язок цих двох економічних категорій.

Доцільним є більш детальний теоретичний аналіз понять "привабливість регіону" та "конкурентоспроможність регіону". Основною проблемою коректного використання зазначених економічних категорій є розуміння дослідником мети, змісту та особливостей процесів до яких вони застосовуються. Плутанина в категоріях призводить до погіршення комунікативного зв'язку між зацікавленими сторонами процесу щодо пошуку кращих інструментів, які забезпечать повноцінний розвиток територій (країн, регіонів, міст).

Метою статті є визначення суті економічних категорій "конкурентоспроможність регіону" та "привабливість регіону", обґрунтування їх самостійності та взаємопов'язаності.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. В тлумачних словниках категорія привабливість визначається досить зрозуміло та лаконічно - залучати, притягувати морально, почуттям, силою переконань та інше; схиляти на щось, вабити, тягти, захоплювати [16]; яка привертає, викликає прихильність до себе, подобається" [35]; яка викликає захоплення, приваблює до себе своїми якостями, властивостями; яка приносить задоволення; яка манить, притягає до себе; яка викликає інтерес, відкриває цікаві можливості; заманливий, захопливий; те, що викликає інтерес, відкриває цікаві можливості [44]. Вчені-економісти розглядають широке значення привабливості "як те, що викликає захоплення своїми якісними характеристиками, формами, діями; те, що викликає інтерес до прояву будь-яких дій або відкриває цінові можливості прояву певних дій" [22]. В закордонних дослідженнях використовується термін "аттрактивність" [від лат. attractio] - привабливий, принадний, симпатичний, ефектний [24]. Згідно з доповіддю ОЕСР 2005 року, це поняття визначається як "здатність залучати кваліфіковану робочу силу і навички як засіб сприяння економічному розвитку та міській регенерації" [54]. Таким чином, категорія "привабливість" трактується як здатність привертати увагу, подобатися, отримувати прихильність, задоволення, притягувати (викликати) інтерес, відкривати можливості, бути принадним, ефектним.

Розглянемо окремі визначення терміну "привабливість" стосовно території, регіону. Г. Багієв [1, с.245] відмічає, що привабливість визначається можливістю задовольняти потреби споживача з урахуванням цілого комплексу вимог. Г. Підгрушний, К. Мєзєнцев привабливість території визначають через її географічний образ - як стійкі уявлення людей про комплекс природних, соціально-економічних, культурних, інституційних та інших передумов, ресурсів та можливостей, які можуть тією чи іншою мірою забезпечувати потреби людей та їх безпеку [30]. С. Калашнікова визначає привабливість регіону як сукупність умов, які відповідають перевагам представників цільових груп, забезпечуються зусиллями регіональної влади і визначають приплив інвестицій, туристів, кваліфікованих фахівців, можливість розвитку бізнесу, зниження відтоку місцевого населення з регіону [19]. В маркетингу під "привабливістю мають на увазі сприятливе враження, яке здійснює джерело на аудиторію" [26]. Це означає, що привабливість регіону викликає позитивні емоції у споживачів регіонального продукту та забезпечує стійку взаємодію з регіоном. Формування відчуття привабливості території зумовлюється дією глибинних психологічних механізмів і пов'язане із задоволенням потреб людини, забезпеченням безпеки її життя. Об'єкт є привабливим для людини, якщо має такі ознаки:

1) оберігає її від небезпек навколишнього середовища;

2) забезпечує, або сприяє задоволенню фізичних, матеріальних та духовних потреб;

3) є зрозумілим, звичним, відомим, співзвучним світогляду та світовідчуттям людини [30].

Ф. Хатем (F. Hatem, 2004) обґрунтовує різницю та подібність понять "конкурентоспроможність регіону" та "привабливість регіону": а) економічна конкурентоспроможність території визначається як його здатність підвищувати рівень життя людей і забезпечити їм високий рівень зайнятості та соціальної згуртованості. Концепція конкурентоспроможності є обширною, оскільки зростання рівня життя залежить від ряду важливих факторів; б) привабливість території може бути визначена як його здатність залучити всі види економічних і мобільних факторів виробництва. У цьому сенсі, територіальна привабливість є мірою продуктивності цієї території за певний період. Привабливість території є підмножиною її конкурентоспроможності. Крім того, фактори, що визначають привабливість цієї території повинні бути знайдені серед факторів конкурентоспроможності [51]. Інші зарубіжні дослідники визначають конкурентоспроможність регіону як здатність територіальної економіки створювати привабливі умови для економічного і соціального розвитку, зокрема: залучити і утримувати фірми зі стійкими або зростаючими акціями, підтримуючи стабільні або зростаючі стандарти життя [55]; здатність запропонувати привабливі умови і стійке середовище для роботи підприємств і життя населення [50].

Таким чином, досить часто вихідною стає теза "щоб бути привабливими, ми повинні бути конкурентоспроможними" - з нашої точки зору це досить однобічний підхід, що обмежує якісну характеристику території диктуючи їй жорсткі рамки та межі (показники конкурентоспроможності, рейтингові місця). На підтвердження цієї тези можна навести дослідження журналу Intelligent Life видання Economist, який для визначення "столиці світу" з дев'яти найбільших міст світу (Пекін, Шанхай, Токіо, Делі, Мумбай, Мехіко, Вашингтон, Нью-Йорк, Лондон) обрав саме якісні критерії: влада і політичний вплив, доходи і добробут, рівень освіти, економічні зв'язки і рівень культури. На думку експертів столиця світу, в першу чергу, повинна мати харизму, потім владу, економічну могутність, космополітизм, розквіт наук і знань. Є ще й такий важливий аспект, як можливість бути прикладом для наслідування, джерелом ідей і послуг, що сприяють загальному розвитку світу (тому, наприклад, Пекін з існуючою формою правління і 1% іноземних жителів в місті, - не зміг претендувати на звання столиці світу). Вашингтон, що володіє більш ніж достатньою економічною і політичною владою, не має необхідної харизми і не є загальним прикладом. Лондон - єдине місто, що задовольняє всім перерахованим вимогам: має велику кількість іноземних жителів, є носієм космополітичних ідей, володіє розвиненим фінансовим ринком, науковими, освітніми та культурними установами, має високий рівень глобальних зв'язків, завдяки великій кількості мов, що викладаються, і Інтернету [56].

Привабливість регіону тяжіє до абсолютної конкурентоспроможності регіону як сукупність характеристик, що створюють умови формування в ньому економічних структур та структур розселення [32]. У свою чергу конкурентоспроможність як результат управління модифікованими конкурентними перевагами в глобальній економіці приймає вектор привабливості, тобто "в найзагальнішому вигляді визначає володіння властивостями, що створюють переваги для суб'єктів економічного змагання" [11]. Ці властивості можуть ставитися до різних за своєю природою об'єктів - видів продукції, підприємств і організацій, їх груп, до окремих країн, регіонів та їх угруповань (регіональним, політичним, етнокультурним), що виступають в якості суб'єктів конкурентної боротьби.М. Портер звертає увагу на те, що конкурентні переваги виражаються в національній, державній та регіональній конкурентоспроможності в контексті світової економіки, а ті фактори, якими вони володіють в даний момент часу виявляються менш значущими, ніж швидкість і ефективність їх створення, оновлення та застосування [37]. На перше місце виводиться формування привабливості для кваліфікованої робочої сили (утримання та залучення) або науково-технічної бази виробництва.

Таблиця 1. Самостійність та взаємопов'язаність категорій «конкурентоспроможність регіону» та «привабливість регіону»

На основі аналізу наукових праць [3; 12; 15; 19; 20; 22; 29; 38; 41; 42; 43; 45; 46] узагальнимо аргументи понятійної самостійності та взаємопов'язаності зазначених дефініцій в табл.1.

Джерело: узагальнено автором

1) "Конкурентоспроможність регіону (КР) визначає його здатність вести конкурентну боротьбу" - "Привабливість регіону (ПР) визначає його здатність формувати (відкривати, забезпечувати) можливості розвитку". Конкурентоспроможність регіону визначає його здатність вести конкурентну боротьбу з іншими регіонами та містами за інвестиції, бізнес, туристів, відвідувачів, населення тощо (за фінансові, територіальні, матеріальні, інтелектуальні, людські та інші ресурси). Це інтегральна характеристика здатності системи конкурувати з іншими господарськими системами в межах цільового конкурентного простору (територіального, економічного або інформаційного), яка характеризується сукупністю обмежених ресурсів, що є об'єктом конкурентної боротьби між господарюючими суб'єктами [39]. У свою чергу, привабливість регіону визначає його здатність формувати (відкривати, забезпечувати) можливості для населення, відвідувачів, бізнесу, інвесторів, привертати їх увагу, подобатися, отримувати прихильність, задоволення, притягувати (викликати) інтерес;

2) "Конкурентоспроможність - змагальність та суперництво" - "Привабливість - партнерство та взаємодія". Конкуренція була і залишається формою взаємного суперництва боротьби суб'єктів ринкової економіки. Категорія "боротьба" передбачає елементи тиску на споживачів території, що є загрозою, перепоною свободі вибору при конкуренції [15], маніпулювання ними та їх вибором. Як зазначає В. Логінова, "поняття конкурентоспроможність має зміст тільки у порівнянні успіхів, досягнутих економікою територіальної системи певного рівня, з успіхами, досягнутими іншими системами того ж рівня" [28] на протязі дискретного періоду часу. Конкурентоспроможність це "властивість об'єкта, що характеризує ступінь задоволення конкретної потреби в порівнянні з кращими аналогічними об'єктами" [47] і обумовлюється суверенним правом кожного із суб'єктів регіональної економіки на реалізацію свого економічного інтересу за рахунок обмеження інтересів інших, що це неминуче призводить до змагальності між ними. Партнерство, як риса привабливості регіону - "спільна діяльність учасників для взаємного створення та спільного використання цінностей через взаємозалежність та адаптацію, "формування, підтримка та розвиток стратегічних взаємовигідних відносин учасників процесу взаємодії" [5] замість буденного акту обміну, характерного для конкуренції. Учасники регіональної взаємодії - індивідуальні споживачі, бізнес, відвідувачі, державні установи, громадські організації, органи місцевої влади, інші міста та території тощо - беруть безпосередню участь у створенні нових взаємних цінностей, отримують та розподіляють вигоду від цієї діяльності [5].

3) "КР - ефективний" - "ПР - ефектний". Конкурентоспроможність ближче до показника ефективності, оскільки за своїм економічним змістом є співвідношенням "ефект від споживання / ціна споживання". Як і будь яка відносна характеристика вона дає можливість порівнювати конкуруючі об'єкти. Наприклад, інвестори, при прийнятті рішення про вкладання коштів у регіональні проекти, керуються трьома основними критеріями (термін повернення інвестицій - чим швидше, тим краще, ризик реалізації (зриву) інвестиційного проекту - чим нижче, тим спокійніше, прибутковість інвестицій "більше, але не менше", або "більше прибутку, як компенсація за ризик").

Конкурентоспроможність це "більш конкурентний ніж", "кращий у порівнянні з "Привабливість регіону оперує поняттям "ефектний", характеризується суб'єктивною оцінкою, певною диференціацією, визначеним позиціонуванням. Привабливість регіону це "на відміну від. "

4) "КР - формальні індикатори та одновекторний, вибірковий розвиток". "ПР - сформовані уявлення та комплексний гармонійний розвиток". Оцінка конкурентоспроможності та привабливості регіонів проводиться в залежності від комплексу багатьох умов та критеріїв. При цьому для збільшення загального (інтегрального) показника конкурентоспроможності можна обрати один (визначальний, вагомий, пріоритетний) параметр, наприклад перспективність експлуатації природного ресурсу території (газ, мінеральні добрива, ліс) і цілеспрямовано впливаючи на його параметри (збільшення розробок, умови видобутку, можливості, нормативи спилювання), збільшувати загальну конкурентоспроможність регіону. У короткостроковій перспективі такий підхід може бути виправданий, але при орієнтації на тривалий всебічний розвиток регіону без розробки компенсаційних, інституційних програм, які у більшості мали б орієнтуватись на соціально-економічну, а не виключно економічну вигоду, може виникнути ситуація, при якій пріоритетний параметр викривлює загальну картину розвитку території, перетворює її у "бананову республіку" для більш потужних економічно розвинених гравців. "Привабливість" регіону набагато більше сприймається як сукупність, взаємопов'язаність різних умов та критеріїв (які не обов'язково мають найбільші показники (розміри), але при цьому складають унікальне поєднання, доповнення, що у сукупності формує позитивний (негативний) усталений образ регіону. Регіональні цільові аудиторії в більшості випадків не володіють повноцінною інформацією про конкретні показники розміру ВВП, структуру економіки, умови життя в тому чи іншому регіоні. У цільових аудиторій формується певний образ кожного регіону і набір критеріїв, які характеризують привабливість регіону сприймається в цілому як "краще" - "гірше", "цікаво" - "нецікаво", "вигідно" - "невигідно", тобто мають переважно якісної, але при цьому більш цілісні, взаємодоповнюючі оцінки.

5) "КР - ефективність, вигода, прибуток" - "ПР - економічна, соціальна, політична та екологічна відповідальність". В цьому аспекті дуже важко від інвесторів очікувати прагнення забезпечити всебічний, гармонійний розвиток регіону, умови не тільки пропозиції та експлуатації його ресурсів, а й формування механізмів по їх відновленню та розвитку для загального покращення якісних умов (життя, роботи, перебування) всіх його мешканців. Завданням відстоювання інтересів регіону, переорієнтацією і пошуком інвесторів-партнерів, а не інвесторів-експуататорів має опікуватися регіональна місцева влада. У цьому аспекті орієнтація роботи керівництва регіонів на покращення його привабливості, а не конкурентоспроможності, доводить відповідальність влади і всіх учасників до тривалого процесу боротьби за краще життя. Привабливість як показник, що викликає інтерес до регіону, зацікавленість у ньому передбачає більш тривалі партнерські відносини із акторами, які мають на меті реалізацію будь-яких проектів у даному регіоні.

6) "КР - порівнювані, кількісні показники" - "ПР - порівнювані, якісні показники". Переважною мірою, коли використовується термін "конкурентоспроможність регіону" та механізми, засоби її підвищення та збільшення мова йде про досягнення покращення показників КСП задля залучення, наприклад, інвестиційних ресурсів, які в ідеалі сприятимуть розвитку території, де буде реалізовуватись інвестиційний проект. Привабливість регіону це якісна характеристика, яка скоріше відображає якісні характеристики диференціації з метою пошуку зацікавлених бенефіціарів і "на відміну від конкурентоспроможності, оцінюється самими регіонами, визначається представниками різних цільових груп самостійно" [19].

7) "КР - має тактичну характеристику. Вказує зазвичай на короткостроковий ефект" - "ПР - має більш довгострокову, стратегічну орієнтацію. На думку зарубіжних спеціалістів [52] орієнтація регіону на досягнення конкурентоспроможності в короткостроковому періоді призводить до того, що населення стає все більш вільним у виборі свого місця розміщення і проживання в зв'язку з сучасними процесами глобалізації та інформатизації і таким чином здатне з легкістю змінювати територію у пошуку кращих конкурентних пропозицій. Орієнтація регіону на привабливість носить довгостроковий характер і дає змогу отримати помітні результати щодо тривалої лояльності цільових аудиторій.

8) "КР - об'єктивна оцінка" - "ПР - суб'єктивна оцінка". Конкурентоспроможність регіону як формалізований об'єктивний показник являється індикатором доцільності вкладання коштів у реалізацію перспективних проектів у межах регіону і з використанням його ресурсів, кінцевою метою яких (проектів) є перш за все отримання економічної вигоди за найбільш короткий період. Термін "привабливість регіону" має набагато ширше застосування і може використовуватися у якості суб'єктивної оцінки або характеристики при аргументації в роботі із різними аудиторіями, а не тільки тими, що розглядають перспективи співпраці з регіоном виключно (переважно) з позицій максимізації отримання економічних зисків. Привабливість регіону виступає як суб'єктивна оцінка представників цільових груп регіону (місцеві та тимчасові мешканці, інвестори, туристи, суспільно-громадські інституції.), що формує його образ, імідж і складається на основі аналізу об'єктивних характеристик його потенціалу та ризику. Потреби представників різних цільових груп можуть сильно різнитися: наприклад, те, що здатне привернути увагу одних, не приваблює увагу інших.

9) "КР - потенціал регіону оцінюється як сукупність його конкурентних переваг" "ПР - потенціал регіону оцінюється комплексно з точки зору інтересу цільових груп споживачів". Індекс конкурентоспроможності виступає узагальнюючим показником, який враховує набір параметрів, що характеризують різні сторони регіону (регіональну владу, економічний стан, демографічну ситуацію, забезпеченість природними ресурсами) відповідно до врахування показників вагомості (впливовості) даних параметрів, які переважною мірою визначаються експертними оцінками. Привабливість регіону розглядається як набір специфічних характеристик, рис, що мають відображати уявлення, очікування визначених цільових аудиторій регіону і відповідно не має оцінюватися інтегрально або узагальнююче, оскільки у даних аудиторій досить різноманітні, інколи протилежні уявлення про потреби, які у сукупності формують привабливість.

10) "КР - базується на використанні ресурсів регіону (експлуатаційний підхід)" "ПР - базується на розвитку регіональних ресурсів (селекційний підхід). Привабливість регіону дає йому переважне становище в ринковому просторі, надає можливість отримати максимальні вигоди для розвитку продуктивних сил і територіальної організації господарства [40].

конкурентоспроможність регіон економічна категорія

11) "КР - спеціальний термін для кваліфікованої аудиторії" - "ПР - універсальний термін для усіх аудиторій". Поняття "конкурентоспроможності" є специфічним терміном (показником), що має визначене трактування для підготовленої аудиторії - інвесторів, бізнесменів, фахівців органів влади. Привабливість це універсальний термін, який використовується і кваліфікованими і некваліфікованими користувачами для відображення здатності регіону викликати інтерес, привертати до себе позитивну увагу, бажання жити, вести бізнес, інвестувати, відвідувати.

Різниця та взаємозв'язок привабливості та конкурентоспроможності регіону підтверджується переліком м'яких та жорстких чинників їх формування наведеним у табл.2.

Таблиця 2. Окремі диференціатори привабливості та конкурентоспроможності регіону

Джерело: узагальнено автором

Таким чином, конкурентоспроможність регіону обумовлюється впливом певних чинників (м'яких та жорстких; економічних, соціальних, політичних, екологічних тощо), передбачає порівняння досягнутих ним успіхів з успіхами інших регіонів на основі системи показників або індикаторів, які адекватно характеризують такий стан і його динаміку, а також підтверджує його можливість успішно конкурувати. Привабливість регіону це сукупність стійких уявлень про властивості та ознаки, чинники та умови, можливості та обмеження, засоби та інструменти, які забезпечують задоволення та перспективу зростання потреб цільових аудиторій при виборі ними даного регіону для активної діяльності та формують їх лояльність до регіону.

Висновки

1. Багиев Г. Маркетинг / Г. Багиев, В. Тарасевич. - Издательский дом "Питер", 2010 - 573 с.

2. Бєлєнький П. Дослідження проблем конкурентоспроможності / П. Бєлєнький // Вісник НАН України. - 2007. - № 5. - С.8-18.

3. Біловодська О.А. Удосконалення теоретико-методичного підходу до оцінки маркетингової привабливості регіону / О.А. Біловодська, Л.О. Сигида // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2011. - №1. - С.55-66

4. Буднікевич І.М. Стратегічні моделі розвитку міста в контексті цільової орієнтації концепцій муніципального маркетингу / І.М. Буднікевич // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2011. - Вип. IV (44). Економічні науки. - С.292-300.

5. Буднікевич І. Муніципальний маркетинг: теорія, методологія, практика / Ірина Буднікевич. ІРД НАН України - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. - 645 с.

6. Буняк Н.М. Формування маркетингової стратегії розвитку регіону та механізми її реалізації: дис. канд. екон. наук: 08.10.01/Буняк Надія Михайлівна. - Л., 2006. - 220 с.

7. Вакуленко В.М. Стратегічне планування економічного розвитку великого міста як інструмент підвищення ефективності його управління: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. екон. наук: спец.25.00.04/В.М. Вакуленко. - К., 2003. - 20 с.

8. Василенко В.Н. Конкурентноспособность регионов: истоки, оценки и перспективы: монография / В.Н. Василенко, О.Ю. Агафоненко, В.Е. Будяков. - Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2008. - 363 с.

9. Гарасюк Д.М. Сутність поняття конкурентоспроможності регіону / Д.М. Гарасюк // Міждисциплінарні дослідження в науці та освіті: Економічні науки [Текст] / Збірник праць Першого Міжнародного науково - практичного симпозіума (7 травня 2012 р.): під ред. І.В. Новікової. [Електронний ресурс]. Междисциплинарные исследования в науке и образовании. - 2012. - №1 Sp. - Режим доступа URL: http://www.es. rae.ru/mino/157

10. Геддес Р. ІРО и последующее размещение акций / Р. Годдес. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2007. - 352 с.

11. Гельвановский М., Жуковская В., Трофимова И. Конкурентоспособность в микро-, мезо - и макроуровневом измерениях // РЭЖ - 2008. - № 3. - С.68.

12. Герасимчук З.В. Конкурентоспроможність регіону: теорія, методологія, практика: монографія / З.В. Герасимчук, Л.Л. Ковальська. - Луцьк: Надстир'я, 2008. - 248 с.

13. Герасимчук З.В. Маркетинг міста як об'єкт для реалізації інвестиційних проектів у ЖКГ: Зб. наук. праць ЧДТУ.

14. [Електронний ресурс] / З.В. Герасимчук, О.В. Ореховська. - 2008. - Вип.21. - Режим доступу:

15. http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Znpchdtu/2008_21_2/articles/29_Gerasimchuk. pd;

16. Герасимчук З.В. Особливості маркетингового управління містом [Електронний ресурс] / З.В. Герасимчук, О.В. Драченко // Луцький державний технічний університет: зб. наук. праць. Луцьк, 2008. - Вип.5 (18). - Ч.1. - 376 с. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_em/2008_5_1/Zbimik_EM_08_1_102. pdf.

17. Гринчель, Б.М. Методы оценки конкурентной привлекательности регионов: монография / Б.М. Гринчель, Е.А. Назарова. - СПб.: ГУАП, 2014. - 244 с.

18. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка / В. Даль. - 2-е изд. - Т.4. - М., 1882. - 730 с.

19. Дейнека О.І. Маркетингове забезпечення економічного розвитку регіону: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.05 "Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка" [Електронний ресурс] / О.І. Дейнека; НАН України. Ін-т регіон. дослідж. - Л., 2008. - 20 с.

20. Дуглас Вебстер, Лариса Мюллер. Оценка конкурентноспособности городских регионов в развивающихся странах: движение вперед. Всемирный Банк. Департамент Городского Развития, INFUD. - Вашингтон, 2000. - С.51 - 53;

21. Калашникова С.В. Привлекательность как целевая детерминанта конкурентоспособности региона / С.В. Калашникова // Актуальные вопросы экономических наук. - 2012. - № 1 (25). - С.183-187.

22. Калюжнова Н.Я. Конкурентоспособность регионов в условиях глобализации [Текст] / Н.Я. Калюжнова. - М.: ТЭИС, 2003. - 526 с.

23. Карий О.І. Стратегічне планування розвитку міста / О.І. Карий. - Вид.2-ге, переробл. і доп. - Львів: ЗУКЦ, 2007. - 318 с.

24. Ковальська Л.Л. Оцінка конкурентоспроможності регіону та механізми її підвищення: монографія / Л.Л. Ковальська. - Луцьк: Надстир'я, 2007. - 419 с.

25. Ковальчук С.В. Маркетинговий підхід до теоретичного обґрунтування понятійного апарату "інвестиційної привабливості" / С.В. Ковальчук, І.В. Гвоздецька // Вісн. Хмельниц. нац. ун-ту. Екон. науки. - 2009. - № 5, т.3. - С.81-85.

26. Комлев Н.Г. Словарь иностранных слов [Текст] / Н.Г. Комлев. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2008.

27. Котлер Ф. Маркетинг мест. Привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы. / Ф. Котлер, К. Асплунд, И. Рейн, Д. Хайдер. - СПб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2005. - 376 с.

28. Котлер Ф. Основы маркетинга: пер. с англ. / Филипп Котлер. - М.: Ростинтэр, 1996. - 704 с.

29. Кузьмін О. Є. Конкурентоспроможність: проблеми науки і практики: монографія / О. Є. Кузьмін, М.І. Долішній, І.П. Булеєв, В.Г. Шинкаренко та ін. - Харків: вД "ІНЖЕК", 2006. - 248 с.

30. Логинова В.А. Современные подходы к оценке конкурентноспособности территориальных экономических систем. / В.А. Логинова. - Вестник ТОГУ. Экономические науки. - 2008. - № 2 (9). - С.140.

31. Мантере Э.В. Привлекательность региона и варианты ее оценки [Текст] / Э.В. Мантере // Интеграция высшей школы и академической науки: исследования молодых ученых. - Петрозаводск, 2005. - С.21-25.

32. Мезенцев К.В. Привабливість території для проживання людини: методологічні та прикладні аспекти дослідження / Г.П. Підгрушний, К.В. Мезенцев // Український географічний журнал - 2015. - № 1. - С.32-41.

33. Мельник А.Ф. Управління розвитком муніципальних утворень: теорія, методологія, практика: монографія. / А.Ф. Мельник, Г.Л. Монастирський - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - 475 с.

34. Механизмы повышения конкурентоспособности экономики регионов / С.Н. Смирнов, Ю.В. Симачев, Л.С. Засимова, А.А. Чулок. Препринт WP1/2005/06. - М.: ГУ ВШЭ, 2005. - 64 с.

35. Нечай О.О. Оцінка конкурентоспроможності регіону / О.О. Нечай // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. - 2010. - С.179-184.

36. Николаева Е.А. Формирование и оценка конкурентноспособности муниципальных образований региона: монография / Е.А. Николаева, Е.Н. Ванчикова, С.А. Мещеряков. - Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2006. - 150 с.

37. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка: [Текст]: 80000 слов и фразеологических выражений / С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова; Рос. акад. наук, Ин-т рус. языка им.В. В. Виноградова. - 4-е изд., доп. - М.: Азбуковник, 2002. - 944 с.

38. Парахина В.Н. Конкурентоспособность региона как экономическая категория [Електронний ресурс] / В.Н. Парахина, К.А. Парахин - Режим доступу: http://nostalqia.ru/content/das/Pdf/past/ 2002/skoti2/econom/15. pdf

39. Портер М. Конкуренция / пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2005. - 608 с

40. Портер М. Международная конкуренция. Конкурентные преимущества стран. Пер. с англ. / под ред.В.Д. Щетинина. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.;

41. Проскура Д.В. Теория и методология управления конкурентоспособностью региона [Текст]: автореф. дис. канд. экон. наук / Д.В. Проскура. - Москва. - 2004. - 19 с.

42. Региональная экономика: Учебник [Текст] / Под ред.В.И. Видяпина и М.В. Степанова. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 529 с.

43. Савельев Ю.В. Управление конкурентоспособностью региона: от теории к практике / Ю.В. Савельев; Институт экономики КарНЦ РАН. - Петрозаводск: Карельский научный центр РАН, 2010. - 516 с.

44. Сачук Т.В. Территориальный маркетинг. / Т.В. Сачук - СПб.: Питер, 2009. - 368 с.

45. Сепик Д. Индикаторы конкурентоспособности регионов: европейский подход / Д. Сепик // Регион: экономика и социология. - 2005. - № 5. - С.45-53.

46. Словник української мови [Електронний ресурс] Академічний тлумачний словник (1970-1980). - Електрон. текст. данні. - Б. м., сор. 2011. - Режим доступу: http://sum. in.ua, вільний. - Мова: укр. - Електронна версія "Словника української мови" в 11 томах.

47. Территориальная конкуренция в экономическом пространстве [Текст] / Важенин С.Г., Берсенев В.Л., Важенина И.С., Татаркин А.И. - Екатеринбург: Институт экономики УрО РАН, 2011. - 540 с.

48. Ушаков В.В. Сутність понять "інвестиційна привабливість регіону" та "інвестиційний клімат в регіоні" та фактори, що їх обумовлюють [Електронний ресурс] / В.В. Ушаков. - Режим доступу: http://lubbook.net/book_431_glava_1_Tema_1. _

49. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р.А. Фатхутдинов - М.: ИНФРА - М, 2000. - 312 с.

50. Філонич В.С. Чинники та передумови формування конкурентоспроможності регіонів / В.С. Філонич, Т.О. Правенко. - К.: Наука, 2007. - 348 с.

51. Шнипер Р.И. Стабильность регионального воспроизводственного процесса - непременное условие конкурентноспособности / Р.И. Шнипер // Конкурентные позиции региона и их оценка / под ред. Г.А. Унтуры. - Новосибирск: ИЭиОПП СО РАН, 1997. - 212 с.

52. Dijkstra, L., Annoni, P., Kozovska, K. A new regional competitiveness index: Theory, methods and findings (European Union Regional Policy Working Paper No.02/2011) / L. Dijkstra, P. Annoni, K. Kozovska. - Brussels, Belgium: European Commission, 2011.

53. Hatem, F. (2006). Attractivite du territoire: theories et pratiques, aller-retour, working paper n° 21, Ecole de management de Normandie

54. Jensen-Butler C.competition between cities, urban performance and the role of urban policy: a theoretical framework // European cities in competition / Edited by C. Jensen-Butler, A. Shachar and J. Van Weesep. Avebury: European science foundation.

55. Kresl P. The determinants of urban competitiveness / Urban Affairs Annual Review № 44. London: Sage Publications;

56. OCDE International Symposium (2005) Enhacing City Attractiveness for the Future. Nagoya Congress Centre, Japan.

57. Storper, M. Book review: the new argonauts: regional advantage in a global economy / M. Storper // Journal of Economic Geography. - 2007. - № 7 (1). - Р.113-117.

Размещено на Allbest.ru