Нова методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення: позитивні та негативні сторони

Методологічна основа теоретичного та емпіричного рівнів дослідження базується на монографічному, картографічному, порівняльному методах, а також на методичних прийомах наукової абстракції, синтезу та аналізу.

При проведенні досліджень використано вітчизняні наукові праці у сфері нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, правову та методичну бази України, дані земельного кадастру.

Результати дослідження та їх обговорення. Підходи до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які були закріплені постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 [2], не дозволяли здійснювати об'єктивну актуалізацію її показників, оскільки не враховували зміни в економіці та системі сільськогосподарського землекористування, що відбулися за час здійснення земельної реформи в сільському господарстві. Тому не виникає сумніву у необхідності врахування зазначених змін та удосконалення методичних підходів до оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Для оцінки якості запропонованих нових методичних підходів та відмінностей у вартості земель сільськогосподарського призначення проаналізуємо результати одержані за двома методиками.

Попередня методика побудована на капіталізації рентного доходу від вирощування зернових культур, одержаного в період 1986-1990 рр.. Порядок передбачав розрахунок диференціального рентного доходу з орних земель в Україні з подальшим диференціюванням його за шкалами економічної оцінки (1988 р.) та видами угідь. Використовуючи шкали грошової оцінки сільськогосподарських земель у земельно-оціночних районах, визначали нормативну вартість окремої земельної ділянки. Кожного року відбувалося уточнення грошової оцінки відповідно коефіцієнта індексації, розрахованого відносно споживчих цін в Україні у поточному році.

Для прикладу у табл. 1 наведено вартість сільськогосподарських угідь у розрізі сільських рад на території Ра- дехівського району Львівської області.

Використовуючи дані додатку методики 2016 р., в табл. 2 приведені нормативи капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Радехівсь- кого району Львівської області.

Перше питання, яке виникає у новій методиці стосується природно-сільськогосподарського районування території. Адже, у даній методиці не визначено меж природно сільськогосподарських районів в розрізі адміністративно територіальних одиниць, що ввійшли у той чи інший район. Якщо, використовувати запропоновану на розгляд на сайті Держгеока- дастру Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування та довідник до неї [1], то вона вміщує

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у Радехівському районі на період 1995 та 2016 років

інший перелік сільських (селищних) рад, населених пунктів, наприклад в розрізі зазначеного Радехівського району, ніж було раніше затверджено природно-сільськогосподарським районуванням. Так, один із них об'єднує 29, а інші по 2 сільські (селищні) ради. У даному довіднику відсутні назви природно-сільськогосподарських районів. Тому важко визначити до яких районів віднесені сільські (селищні) ради, населені пункти (табл. 3).

При проведенні грошової оцінки сільськогосподарських угідь за попередньою методикою (1995 р.) земельно-оціночне районування в складі

Норматив капіталізованого рентного доходу (НКРД) в розрізі природно- сільськогосподарських районів на території Радехівського району

Перелік сільських (селищних) рад, що входять до природно- сільськогосподарського району в межах Радехівського району відповідно до схеми та довідника природно-сільськогосподарського районування

Природно-сільськогосподарське районування на території Радехівського району

природно-сільськогосподарського мало інші межі (табл. 4).

У табл. 5 приведено результати за старою і новою методиками вартості сільськогосподарських угідь у розрізі сільських (селищних) рад.

Аналіз даних табл. 5 показує, що вартість ріллі зменшилася в цілому по району більш як на 7 тис. грн., а в окремих сільських радах - майже у 2 рази. Таке зменшення вартості земель є не логічним, оскільки виробництво продукції сільського господарства впродовж останнього десятиріччя в районі не зменшилося, а навпаки зросло.

З наведеного можна зробити висновок, що оновлена методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (2016 р.) має низку вад, про які ми вказували у попередніх публікаціях [4, 5].

Нова методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення для доведення об'єктивності одержаних результатів вимагає обґрунтування інформації уточнення меж природно-сільськогосподарських районів, які застосовуються для оцінки, диференціації або розрахунку в них показників капіталізованого рентного доходу та врахування інших факторів, що мають вплив на грошову оцінку вартості земельних ділянок.

Порівняльна грошова оцінка сільськогосподарських угідь у Радехівському районі

Список використаних джерел

1. Довідник та Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування (для використання в роботі територіальними органами) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://portal.land.gov.ua/.

2. Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/213-95-%D0%BF.

3. Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення: затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 831 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/.

4. Третяк А. М. Стан та проблеми методичного забезпечення оцінки земель

5. Третяк А. М. Удосконалення методики оцінки земель сільськогосподарського призначення в Україні / А. М. Третяк, В. М. Третяк, О. Ф. Ковалишин, Н. А. Третяк // Економіст. 2016. №5. С. 38-40.

Анотація

нормативний грошовий оцінка земля

Досліджено результати нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за новою та старою методиками. Обґрунтовано, що нова методика для доведення об'єктивності одержаних результатів вимагає обґрунтування інформації щодо визначення меж природно-сільськогосподарських районів та диференціації в них показників капіталізованого рентного доходу.