Аналітичні інструменти в контролі дебіторської заборгованості для забезпечення безперервності діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Університет банківської справи», м. Київ

Аналітичні інструменти в контролі дебіторської заборгованості для забезпечення безперервності діяльності

Л. Я. Підвисоцька,

к. е. н., доцент, доцент кафедри обліку і оподаткування,

Анотація

економіка неплатіж дебіторський заборгованість

У статті розкрито проблеми реального сектору економіки, пов'язані зі зростанням обсягів неплатежів зі сторони контрагентів, що призводить до збільшення дебіторській заборгованості підприємства. Обґрунтовано вплив зростання частки дебіторської заборгованості в загальній величині активів на безперервність діяльності такого підприємства. Визначено найефективніший інструмент управління дебіторською заборгованістю - контроль. Деталізовано процедури контролю за складом, структурою і динамікою дебіторської заборгованості на стадіях попереднього, поточного і наступного контролю з використанням аналітичних інструментів при його проведенні.

Ключові слова: дебітори, дебіторська заборгованість, контроль, аналітичні процедури, безперервність діяльності.

Annotation

The article deals with the problems of the real sector of the economy, which are connected with the increase of non-payment from the counterparty side, which consequently leads to an increase in receivables of the enterprise. The influence of increase of the share of receivables in the total value of assets on the continuity of activity of such enterprise is substantiated. Defined as the most effective management tool for accounts receivable - control. The procedures for controlling the composition, structure and dynamics of receivables at the stages of preliminary, current and subsequent control with the use of analytical tools during its carrying out are detailed.

Keywords: debtors, accounts receivable, control, analytical procedures, continuity of activities.

Постановка проблеми. Нестабільна політична та економічна ситуація в країні спровокувала зростання рівня неплатежів з боку покупців за реалізовані їм товари і надані послуги практично у всіх галузях економіки. Це стало причиною гострого дефіциту оборотних коштів у більшості господарюючих суб'єктів - постачальників цих послуг. З іншого боку труднощі із залученням зовнішнього фінансування в формі банківських та комерційних кредитів, змушують підприємства переглянути сформовані моделі управління оборотним капіталом у цілому, акцентуючи особливу увагу на питаннях організації обліку та контролю розрахунків з покупцями та замовниками. Основний акцент робиться на дебіторській заборгованості покупців, оскільки вхідний грошовий потік від її погашення контрагентами є одним із основних джерел поповнення власних коштів підприємства.

Варто акцентувати увагу й на останніх тенденціях в управлінні підприємством, які переорієнтувалися з отримання прибутку «сьогодні» на забезпечення безперервності їх діяльності у майбутньому. Так, в процесі оцінювання безперервність діяльності, при визначенні «чистих» активів, [1] постійне збільшення дебіторської заборгованості «роздуває» реальні активи, що на спотворює інформацію про вартість підприємства, на основі якої приймаються усі подальші рішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми обліково-аналітичного забезпечення управління дебіторською заборгованістю, організації і методики обліку, контролю і аналізу дебіторської заборгованості як об'єкта обліку, неодноразово були предметом дослідження таких науковців, як І.А.Бланк, З.В.Гуцайлюк, Г.О.Москалюк, Г.В.Савицька, Я.В.Соколов, В.В.Сопко, М.Г.Чумаченко, Н.П.Шморгун, Н.В.Чабанова та інших.

Вивчення наукових праць а також практика господарської діяльності свідчать про те, що окремі положення щодо організації, оцінювання, і методики обліку та контролю дебіторської заборгованості зокрема, потребують удосконалення, особливо в контексті останніх змін законодавчого поля і загострення кризи неплатежів у реальній економіці.

Формулювання цілей статті. Метою статті є обґрунтування конкурентної моделі контролю і управління дебіторською заборгованістю для забезпечення безперервності діяльності суб'єктів господарювання, яка базується на синергетичному зв'язку функції обліку, контролю і аналізу, впровадженні аналітичних процедур у систему контролю дебіторської заборгованості підприємства.

Викладення основного матеріалу дослідження. В економічній ситуації, яка нині є в країні, обов'язковою умовою забезпечення безперервності діяльності є використання високоефективних, конкурентних методів та інструментів управління підприємством. Вони можуть забезпечити максимальне і раціональне використання внутрішніх резервів та можливостей підприємства для підвищення економічної ефективності й рентабельності його фінансово-господарської діяльності. Тому на підприємстві мають бути належним чином налагоджені функції обліку, контролю й аналізу, які працюють у синергетичному зв'язку, доповнюючи одна одну. Реалізація такого підходу можлива лише при наявності по-перше, ефективної системи, яка забезпечувала б синтетичний та аналітичний облік об'єкта із заданим рівнем деталізації для цілей управління у відповідності з персоніфікованими запитами зацікавлених користувачів. По-друге, переорієнтації організації системи контролю у зміщенні акцентів від наступного контролю на прогнозний аналіз майбутнього; підвищення гнучкості діяльності підприємства та збільшення швидкості реакції на невизначеність і ризики, зумовлені ринковим середовищем; моніторингу змін, що виникають у мікро-, та макросередовищі.

Імплементуючи цю ідею на об'єкт дослідження, спробуємо сформувати конкурентну модель контролю та управління дебіторською заборгованістю для забезпечення безперервності діяльності підприємства.

Дебіторську заборгованість можна розглядати в широкому та вузькому змісті цього поняття. В широкому змісті дебіторська заборгованість є іммобілізацією з господарського обігу власних оборотних засобів, цей процес супроводжується непрямими втратами доходів підприємства. В вузькому змісті дебіторська заборгованість виникає тоді, коли товар чи послуга продані/надані, а грошові кошти не отримані. Загальноприйнято під дебіторською заборгованістю розуміти суму боргів, які належать підприємству і мають бути сплачені іншими суб'єктами господарювання - юридичними особами, а також фізичними особами, що є їх боржниками - дебіторами.

Нині практично немає такого суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність без дебіторської заборгованості, і цьому є логічне пояснення: для кредитора - це можливість суттєвого розширення ринку збуту товарів; для боржника - це можливість залучення додаткових оборотних засобів, користування ними на безоплатній основі. Водночас, надмірний обсяг дебіторської заборгованості призводить до виникнення часового розриву у фінансово-товарних відносинах, збільшує фінансовий цикл, сповільнює оборотність оборотних активів підприємства в цілому [2].

У більшості підприємств у загальній сумі дебіторської заборгованості домінують розрахунки за товари (роботи, послуги), або як їх ще називають - рахунки до отримання. Уся інформація про дебіторську заборгованість акумулюється у системі бухгалтерського обліку. Для організації обліку дебіторської заборгованості важливим є аналітичний аспект формування облікових даних, які відображають вартісні та якісні характеристики фактично здійснених господарських операцій, тому важливо мати змогу відобразити: склад, валюту розрахунків, строки погашення, період погашення заборгованості, види продукції, забезпеченість заборгованості в розрізі кожного дебітора, за кожним договором. [3]. Загальну класифікацію дебіторської заборгованості в системі обліку варто організувати за вказаними ознаками, основними визначальними факторами при цьому мають бути інформативність і підпорядкованість задачам основним цілям контролю і управління.

Рівень дебіторської заборгованості залежить від низки чинників: типу товару, обсягу ринку, рівня інтенсивності ринку цього товару, маркетингової політики, встановленої на підприємстві політики розрахунків, які можна об'єднати у дві групи - внутрішні і зовнішні (рис. 1.) [4].

Рис. 1. Зовнішні та внутрішні чинники впливу на величину дебіторської заборгованості

Якщо зовнішні чинники виходять далеко за межі організації роботи підприємства, і локалізувати їх вплив малоймовірно або в поодиноких випадках майже не можливо, то що стосується внутрішніх чинників, вони повністю підпорядковані майстерності фінансового маркетингу підприємства, тобто умінням ним управляти дебіторською заборгованістю.

Для здійснення ефективного контролю за рівнем і якістю дебіторської заборгованості усі перелічені вище фактори мають бути враховані.

Контроль дебіторської заборгованості зазвичай, включає:

- контроль за виникненням і станом дебіторської заборгованості;

- контроль розрахунків з дебіторами за відстроченою і простроченою заборгованостях (за даними реєстру старіння дебіторської заборгованості). [5].

Враховуючи жорсткі закони конкуренції і виживання, які диктує ринок, традиційні підходи до контролю дебіторської заборгованості мають бути поглиблені, доповнені та розширені аналітичними процедурами, які не тільки б підтверджували факт виникнення заборгованості, але й працювали на випередження з метою недопущення безнадійної дебіторської заборгованості. З цією метою на підприємстві має бути:

- розрахований допустимий обсяг грошових коштів, які підприємство може інвестувати в дебіторську заборгованість;

- розроблена політика кредитування покупців з розрахунком ліміту дебіторської заборгованості;

- проведене оцінювання надійності та вигідності покупців для підприємства;

- оцінювання ефективності кредитної політики;

- прогноз надходжень грошових коштів від дебіторів (на основі коефіцієнтів інкасації).

Для того, щоб оперувати повною та достовірною інформацією щодо дебіторської заборгованості підприємства, необхідно здійснювати контроль на кожному етапі реалізації управлінських рішень. Бюджетування (при бюджетному управлінні) як функція управління безпосередньо пов'язана з попереднім, поточним і наступним контролем. Попередній контроль здійснюється на стадії формування бюджетів, до початку реалізації бізнес-рішень. На цьому етапі необхідно узгодити параметри фінансово-господарської діяльності підприємства з актуальними умовами бізнес-середовища.

Під час попереднього контролю оцінюють обсяги випуску продукції (товарооборот) і цільові продажі, визначаються необхідні для цього ресурси. На основі отриманих даних розраховують обсяг грошових коштів, які планують для інвестицій в дебіторську заборгованість за товарним (комерційним) кредитом. Для розрахунку цієї суми необхідно враховувати плановий обсяг продажу на умовах відстрочення платежу, середній кредитний період, а також середній період прострочення платежів, виходячи з набутої практики.

Обсяг грошових коштів, які плануються для інвестицій в дебіторську заборгованість визначають за формулою:

Інв ^ДЗ = Ор_кр Х К_с/ц Х (ПКП + ППП) (1)

де Інв ^ДЗ - обсяг грошових коштів, інвестованих в дебіторську заборгованість, Ор_кр запланований обсяг реалізації продукції / товарів в кредит, К_с/ц - коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни продукції/товарів, ПКП - середній період надання кредиту покупцям (днів), ППП - середній період прострочення платежів за наданим кредитом (днів).

Якщо фінансові можливості підприємства не дозволяють змоги інвестувати в дебіторську заборгованість розраховану суму в повному обсязі, то при незмінності умов кредитування потрібно скоригувати обсяг продукції, яка може бути продана в кредит.

Фінансова ефективність операцій з продажів забезпечується, перш за все, розробкою та реалізацією політики комерційного кредитування. На початковому етапі розробки кредитної політики оцінюється ринкова кон'юнктура і визначається, яка політика з двох можливих, - жорстка (надання мінімальної відстрочки платежів або ненадання відстрочок взагалі) чи ліберальна (надання значної відстрочки платежів), є прийнятною для підприємства за даних умов. Далі необхідно визначити ліміт дебіторської заборгованості вцілому по підприємству, оцінити надійність та вигідність покупців для підприємтсва; реалістично оцінити ефективність кредитної політики.

Ліміт дебіторської заборгованості по підприємству розраховується як сума доступних для підприємства джерел фінансування оборотних активів за вирахуванням прогнозованої величини запасів, грошових коштів та їх еквівалентів, короткострокових фінансових вкладень:

ДЗ_лім = ВОК + ДЗ_об + К_кп + КЗ - З - ДЗ_ав - КФВ - ГК, (2)

де ВОС - власні оборотні кошти; ДЗ_об - довгострокові зобов'язання і забезпечення; К_кп - короткострокові кредити і позики; КЗ - кредиторська заборгованість; З - запаси; ДЗ_ав - дебіторська заборгованість в частині виданих авансів та іншої заборгованості; КФВ - короткострокові фінансові вкладення; ГК - грошові кошти.

Загальний ліміт дебіторської заборгованості може збільшуватися швидше, ніж чистий дохід від реалізації товарів, якщо підприємство дотримується ліберальнішої кредитної політики.

Оцінювання надійності та вигідності покупців передбачає ретельну перевірку контрагентів на стадії укладення договорів, а також моніторинг їх фінансового стану протягом терміну договору. Аналіз покупців, яким надається відстрочка, включає оцінювання двох характеристик контрагентів: їх надійності та вигідності для підприємства.

Оцінювання надійності покупців ґрунтується на аналізі наступних характеристик:

- ринкових, на основі оцінювання перспектив розвитку ринку, на якому працює контрагент; тривалості його присутності на ринку; стійкості ринкового становища покупця і контрольованою покупцем частки ринку. Чим кращі ці характеристики, тим надійніший клієнт;

- юридичних, на основі життєвого циклу юридичної особи і періоду співпраці з підприємством. Чим довші ці періоди, тим надійніший покупець, тим вище його кредитний рейтинг, кредитний ліміт і термін наданої відстрочки;

- фінансових, на основі рівня простроченої покупцем заборгованості за попередній період (чим він вищий, тим менш надійний клієнт); динаміки кредиторської заборгованості покупця (при її істотному збільшенні надійність покупця знижується); поточної ліквідності покупця, тобто співвідношення його ліквідних активів і короткострокових зобов'язань (чим вищим є рівень, тим вищою є надійність клієнта);

- виробничих, на основі оцінювання наявності основних засобів, інших активів, чисельності працюючих (чим більше виробничих ресурсів у покупця і чим позитивнішою є їх динаміка, тим він надійніший). [2; 6].

В якості критерію для оцінювання ефективності кредитної політики можна рекомендувати коефіцієнт оборотності оборотних активів.

Ко_ОА = ЧД /ОА_{С ,} (3)

де Ко_ОА - коефіцієнт оборотності оборотних активів, ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації товарів, ОА_С - середня величина оборотних активів за аналізований період.

При скороченні періоду погашення дебіторської заборгованості, рівень оборотності буде, безсумнівно, зростати.

Контроль за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості має на меті перевірку достовірності виникнення ефективності погашення дебіторської заборгованості, встановлення ступеня і характеру впливу на показники фінансової звітності та обсяг продажів на підставі інформації, що надходить на різних стадіях контролю. [7]

Період інкасації дебіторської заборгованості або середній строк погашення дебіторської заборгованості. Цей показник може розраховуватися на підставі коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості:

І_ДЗ = Д / Ко_ДЗ, (4)

де І_ДЗ - період інкасації дебіторської заборгованості (оборотність дебіторської заборгованості), Д - дні аналізованого періоду, Ко_ДЗ - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

Ко_ДЗ = ЧД /ДЗ_{С ,} (5)

де Ко_ОА - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації товарів, ОА_с - середня величина дебіторської заборгованості за аналізований період.

Контроль за рухом та інкасацією дебіторської заборгованості є самостійним блоком у рамках загальної системи контролю підприємства, призначеної для управління грошовими потоками.

Контроль за складом, структурою і динамікою дебіторської заборгованості організовується як функція управління, та передбачає реалізацію наступних процедур на стадіях попереднього, поточного і наступного контролю. (рис. 2). [8]

Зазначимо також, що динаміка і структура дебіторської заборгованості у більшості випадків визначається ефективністю поточного моніторингу якості розрахункових операцій і контролю за виконанням платіжної дисципліни.

Рис. 2. Процедури контролю дебіторської заборгованості

З метою модернізації контрольного процесу та управління за дебіторською заборгованістю підприємства можна запропонувати імітаційну модель, засновану на оперативному управлінні виробничо-господарськими процесами і виробленні управлінських рішень в реальному часі бізнесу. (рис. 3). [7; 8].

Рис. 3. Модель контрою та управління дебіторською заборгованістю

Висновки

Політика управління дебіторською заборгованістю підпорядкована загальній політиці підприємства в частині управління оборотними активами. Проте, у вітчизняній практиці використовується дуже обмежений арсенал платіжних інструментів недостатня увага приділяється проблемі часового лагу між часом платежу і моментом переходу прав власності; а також моментом виставлення платіжних документів і погашенням заборгованості за ними.

Експоненціальне зростання обсягів простроченої дебіторської заборгованості, яке характерне сьогодні для реального сектору економіки, може бути підконтрольним і підлягати ефективному та результативному управлінню. Для контролю за рівнем дебіторської заборгованості необхідно переглянути якість моніторингу контролю підприємства за чинниками, що вливають на дебіторську заборгованість, зокрема види товарів (послуг), за якими виникла дебіторська заборгованість, валютою розрахунків, строками погашення, періодом погашення заборгованості, забезпеченістю заборгованості в розрізі кожного дебітора та кожного договору, платоспроможністю дебітора тощо. Ця процедура є цілком можливою за умови попереднього узгодження з рівнями аналітичного обліку дебіторської заборгованості в обліковій політиці підприємства.

Організація контрольного процесу за виникненням і станом дебіторської заборгованості, розрахунками з дебіторами за відстроченою і простроченою заборгованостями не відповідають сучасним потребам управління, і тому потрібна переорієнтація контролю. Його основна мета має полягати у випередженні можливих ризиків та запобіганні виникненню безнадійної дебіторської заборгованості. Саме тому, важливо превентивно розрахувати допустимий обсяг грошових коштів, які може дозволити собі підприємство інвестувати в дебіторську заборгованість; розробити політику кредитування покупців, розрахувати ліміт дебіторської заборгованості, оцінити надійність і вигідність клієнтів (покупців) для підприємства, оцінити ефективність кредитної політики; скласти прогноз надходжень грошових коштів від дебіторів (на основі коефіцієнтів інкасації (періоду обороту дебіторської заборгованості).

Запропонована імітаційна модель контрою та управління дебіторською заборгованістю має на меті створення якісної теоретичної основи для вироблення практичних управлінських рішень в реальному масштабі часу і бізнесу, та передбачає такі етапи:

- попередні розрахунки і аналіз дебіторської заборгованості;

- визначення цілей і завдань управління дебіторською заборгованістю;

- визначення методів управління дебіторською заборгованістю;

- коригування чинників, орієнтованих на політику уряду;

- оцінювання стану секторів економіки і поведінки конкурентів, зовнішніх зв'язків, стану інвестицій та стійкості фінансового стану контрагентів,

- оцінювання компетенцій персоналу організації, відповідальність партнерів;

- контроль і оцінювання досягнення поставленої мети суб'єктом господарювання.

Таким чином, запропонована модель контролю та управління дебіторською заборгованістю забезпечить вирішення трьох основних проблем, що пов'язані, насамперед із відсутністю на підприємстві ефективної системи погашення дебіторської заборгованості; чітким розумінням необхідності регулювання рівня і структури дебіторської заборгованості; використанням аналітичних процедур і контролю дотримання платіжної дисципліни основних дебіторів.

Література

1. International Standard of Audit 570 "Continuity"// Handbookof International Quality Control, Auditing, Review, Other Assurance, and Related Services Pronouncements, 2014

2. Куприянова Л. М., Болдырев А. Н. Оценка эффективности управления дебиторской задолженностью // Мир новой экономики. 2015. №2. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/otsenka-effektivnosti-upravleniya-debitorskoy-zadolzhennostyu (дата обращения: 02.11.2017).

3. Москалюк Г.О. Облік та контроль дебіторської заборгованості: існуючі проблеми та шляхи їх вирішення // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» - №721 - 2012 - С. 173 - 178.

4. Любишкина А. А., Ронова Г. Н. Технология реструктуризации дебиторской и кредиторской задолженности: учеб. пособие. М., 2007.

5. Клюс Ю.І. Удосконалення внутрішнього контролю дебіторської заборгованості // Вісник Східноукраїнського національного університету імені В. Даля - № 8 (162) 2011 - С. 160- 164.

6. Баранов А. А., Благова С. О. О систематизации мер по предотвращению просроченной дебиторской задолженности предприятия // Известия ТулГУ. Экономические и юридические науки. 2016. №4-1. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/o-sistematizatsii-mer-po-predotvrascheniyu-prosrochennoy-debitorskoy-zadolzhennosti-predpriyatiya (дата обращения: 01.11.2017).

7. Щурина С.В., Пруненко М.А. Управление дебиторской задолженностью компании: теория и практика // Интернет-журнал «Науковедение» Том 9, №1 (2017) http://naukavedenie.ru/PDF/87EVN117.pdf (доступ свободный). Загл. с экрана. Яз. рус., англ. 2

8. Смолякова Н. О. Управление дебиторской задолженностью: учет и контроль // ПСЭ. 2011. №1. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/upravlenie-debitorskoy-zadolzhennostyu-uchet-i-kontrol (дата обращения: 02.11.2017).

References

1. International Standard of Audit 570 "Continuity"// Handbookof International Quality Control, Auditing, Review, Other Assurance, and Related Services Pronouncements, 2014

2. Kuprijanova, L. M. and Boldyrev A. N. (2015), "Evaluation of the effectiveness of management of accounts receivable", Mir novoj jekonomiki, vol. 2, [Online], available at: http://cyberleninka.ru/article/n/otsenka-effektivnosti-upravleniya-debitorskoy-zadolzhennostyu (Accessed 02 Nov 2017).

3. Moskaliuk, H.O. (2012), "Accounting and control of accounts receivable: existing problems and ways of their solution", Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», vol. 721, pp. 173 - 178.

4. Ljubishkina, A. A. and Ronova, G. N. (2007), Tehnologija restrukturizacii debitorskoj i kreditorskoj zadolzhennosti [Technology of restructuring of accounts receivable and accounts payable: training], Moscow, Russia.

5. Klius, Yu.I. (2011), "Improvement of Internal Control of Receivables", Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni V. Dalia, vol. 8 (162), pp. 160- 164.

6. Baranov, A. A. and Blagova, S. O. (2016), "On the Systematization of Measures to Prevent Overdue Receivables from the Enterprise", Izvestija TulGU. Jekonomicheskie i juridicheskie nauki, vol. 4-1,[Online], available at: http://cyberleninka.ru/article/n/o-sistematizatsii-mer-po-predotvrascheniyu-prosrochennoy-debitorskoy-zadolzhennosti-predpriyatiya (Accessed 01 Nov 2017).

7. Shhurina, S.V. and Prunenko, M.A. (2017), "Management of the company's receivables: theory and practice", Internet-zhurnal «Naukovedenie», vol. 9, no. 1, [Online], available at: http://naukavedenie.ru/PDF/87EVN117.pdf

8. Smoljakova, N. O. (2011), "Management of accounts receivable: accounting and control", PSJe, vol. 1, [Online], available at: http://cyberleninka.ru/article/n/upravlenie-debitorskoy-zadolzhennostyu-uchet-i-kontrol (Accessed 02 Nov 2017).

Размещено на Allbest.ru