Соціальні аспекти гнучкості виробничих систем у логістичних ланцюгах зернового ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні аспекти гнучкості виробничих систем у логістичних ланцюгах зернового ринку

Постановка проблеми. Дієвою технологією підвищення ефективності функціонування зернового ринку виступає логістична діяльність, яка сьогодні може об'єднати всі його елементи в єдиний ланцюг і створити умови не лише для внутрішнього виробництва та споживання стратегічно важливої продукції, а й потужних експортних зернопотоків. Аналіз ефективності логістичних систем у зернопродуктовому підкомплексі АПК України [4], свідчить про значний галузевий потенціал, який реалізовуватиметься саме за рахунок удосконалення логістики. Фрагментарні успіхи у зерновиробництві не дають змоги задіяти потенціал усього зернопродуктового підкомплексу АПК, оскільки загальна потужність системи згідно з принципом «лімітуючого фактора» [14] визначається найслабшою її ланкою. Якщо зернозберігаючі потужності менші за зернопереробні, то в системі виникають обмеження щодо переробки зерна.

Очевидний дефіцит зернозберігаючих потужностей в Україні, що складає 31,5 млн. т сертифікованого зберігання зернових за рік порівняно з можливостями зерновиробництва, які останніми роками перевищують 60 млн т і потенційно в державі оцінені на рівні 100 - 120 млн т зерна на рік та нестача транспортних засобів у період сезонних навантажень яскраво вказують на найслабші ланки логістичного ланцюга. Зростання обсягів виробництва зерна втрачає економічний сенс без одночасного збільшення потужностей для зберігання.

Звісно, необхідно будувати нові елеваторні потужності, виробляти більше вагонів-зерновозів, збільшувати кількість автотранспортних засобів тощо, однак це затратний шлях, який все одно необхідно проходити. Але є більш латентний потенціал, що захований в організації функціонування систем, в інтенсифікації використання існуючих потужностей і цей потенціал не менш важливий за вказані екстенсивні заходи. При цьому одним із ключових факторів виробництва є трудові ресурси, від кількісних і якісних параметрів яких залежить ефективність суб'єктів господарювання. Створення належних умов для використання трудових ресурсів, з огляду на дискретну природу зернового потоку спричинену сезонністю формування пропозиції, вимагає розгляду соціальних аспектів для забезпечення якісної і кількісної гнучкості виробництва у системі логістики зерна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічні засади логістичної діяльності є предметом вивчення багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. У працях Д.Дж. Бауэрсокса і Д.Дж. Клосса [2], М.Р. Ліндерса [6] та інших зарубіжних економістів досліджено структурно-функціональні характеристики логістичних систем, визначені критерії ефективності та шляхи оптимізації таких систем. Фундаментальні положення теорії логістики знайшли свій розвиток у працях українських учених - Є. В. Крикавського [5], В. І. Перебийноса [8], Ю.В. Пономарьової [9], Н. І. Чухрай [11] та інших, які узагальнили й адаптували зарубіжний досвід до вітчизняних реалій, створили теоретичний фундамент для збагачення й розвитку логістичної концепції прийняття управлінських рішень. Однак ці дослідження мають переважно загальнонауковий характер і не відображають специфіку логістичної діяльності у галузевому розрізі щодо особливостей використання трудових ресурсів.

З іншого боку, ґрунтовні дослідження проблем розвитку аграрної економіки і зернового господарства України, що здійснені В.Г. Андрійчуком [1], В. І. Бойком [3], М.Г. Лобасом [7], О.М. Шпичаком [12], В.В. Юрчишиним [13] та іншими вченими, сприяли створенню потужної вітчизняної зернової галузі зі значним потенціалом для динамічного росту. Однак питання логістичного управління зерновими потоками і забезпечення гнучкості виробничих систем у логістичних ланцюгах зернового ринку досі залишаються практично поза увагою дослідників.

Формування цілей статті. Завданням даної статті є оцінка специфічних галузевих умов використання трудових ресурсів та врахування соціальних аспектів для забезпечення якісної та кількісної гнучкості виробництва у системі логістики зерна.

Виклад основного матеріалу. Одним із ключових факторів виробництва є трудові ресурси, від кількісних і якісних параметрів яких залежить ефективність виробничо-збутових систем. Специфіка виробництва зерна передбачає сезонні коливання пропозиції сировини за стабільного попиту на продукцію зернопереробки. Дискретна зміна матеріалопотоків у період збирання урожаю зернових вимагає використання більшої кількості ресурсів, у тому числі трудових. Зростає також інтенсивність транспортування зерна у системі «поле - склад» за подальшої стабілізації дискретного за своєю природою зернового потоку в системі складування зерна, його переробки та реалізації продукції зернопереробки споживачам. Отже, логістична система у зернопродуктовому підкомплексі АПК характеризується значними коливаннями сезонної пропозиції зерна та стабільною виробничою програмою зернопереробних підприємств і елеваторів. Для забезпечення ефективності логістичної системи у заданих умовах актуального значення набуває гнучкість використання факторів виробництва, яку в літературних джерелах класифікують на якісну і кількісну [9, с. 79].

Якісну гнучкість забезпечують за рахунок універсальності трудових ресурсів і гнучкого виробництва (рис. 1). Кількісну гнучкість можна забезпечувати різними способами. Наприклад, на деяких підприємствах Японії основний персонал складає щонайбільше 20% від максимальної кількості працюючих, а решта 80% - тимчасові працівники [9, с. 79]. Тобто за постійної кількості персоналу в 100 осіб підприємство у будь-який момент може взяти до виконання замовлення, залучивши при цьому додатково 500 працівників. Резерв робочої сили повинен доповнюватися відповідним резервом засобів праці.

Якісна та кількісна гнучкість виробничих систем

зерно ринок трудовий

Якісні параметри трудових ресурсів визначаються рівнем їх освіти, професійними навичками та компетенціями. Зростання продуктивності праці повинно забезпечуватися належними санітарно-гігієнічними умовами робочих місць, відповідним рівнем оплати праці, оптимізації робочого часу тощо.

Загальновідомими є складні умови сільськогосподарського виробництва, коли напруженість праці в період весняно-польових робіт або збирання урожаю може ускладнюватися несприятливими погодними умовами, ризиками отруєння хімічними засобами захисту рослин та догляду за посівами, небезпекою травмування у разі експлуатації зношених сільськогосподарських машин, тракторів і зернозбиральних комбайнів. Не менші ризики для життя і здоров'я працівників присутні в системі транспортування зерна, його зберіганні (хімічне консервування зернових мас), зернопереробки, у якій, крім травмонебезпечних органів робочих машин, особливу небезпеку становить зерновий пил, що утворюється у результаті руху і неминучого тертя насіння зернових, оскільки за мінімальної концентрації в повітрі він стає легкозаймистою і вибухонебезпечною речовиною. Зерновий пил, який осідає на стінах, підлозі та обладнанні, легко здіймається в повітря й досягає вибухонебезпечної концентрації у звичайних робочих умовах підприємства.

Негативними неминучими наслідками наявності зернового пилу є:

- небезпека задимлення, займання. Наявність зернового пилу в робочих зонах залишається основною причиною пожеж, загорянь та задимлень;

- додаткові трудовитрати, пов'язані з обов'язковим прибиранням робочих зон, обладнання й території підприємства;

- неминучі втрати фізичної маси у вигляді зернового пилу, що виникають під час кожного переміщення зерна;

- зерновий пил є сильним алергеном і вкрай негативно впливає на здоров'я працівників, сприяючи профзахворюванням;

- зростання енерговитрат через неперервну роботу аспіраційних мереж та фільтрів. Значні часові і фінансові витрати на заміну фільтрувальних елементів, ремонт та обслуговування аспіраційних систем;

- ризики порушення екологічних і санітарних норм та правил через викиди зернового пилу в навколишнє середовище.

Отже, для забезпечення ефективності функціонування логістичних систем неприпустимою є економія на витратах, пов'язаних зі створенням належних безпечних умов для учасників логістичного ланцюга. Також соціальна складова підвищення ефективності системи за рахунок зростання продуктивності праці значною мірою залежить від фінансової мотивації працівників.

У табл. 1 представлена динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності, що прямо чи опосередковано мають відношення до функціонування логістичних систем у зернопродуктовому підкомплексі АПК України.

Найвищу заробітну плату (див. табл. 1) спостерігаємо у працівників, пов'язаних із функціонуванням забезпечувальних фінансових та інформаційних потоків у логістичних системах. Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників банківських і страхових установ у 2014 році складала 7020 грн (+11,0% до 2013 року), а працівників на ринку інформаційних і телекомунікаційних послуг - 5176 грн (+11,1% до 2013 року). Порівняно висока заробітна плата у працівників, котрі забезпечують зберігання та вантажопереробку (4231 грн у 2014 році), транспортування (3755 грн) і переробку (3337 грн) зерна. Водночас, безпосередні генератори зернового потоку мають найнижчий рівень заробітної плати - у 2014 році - 2556 грн/місяць. Досягнення паритетності заробітних плат сприятиме гармонізації структурних елементів логістичної системи й націлюватиме її учасників на підвищення синергетичного ефекту.

Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників за видами економічної діяльності, що мають відношення до логістичних систем

Одним із ключових факторів виробництва є трудові ресурси, від кількісних і якісних параметрів яких залежить ефективність виробничо-збутових систем. Логістична система у зернопродуктовому підкомплексі АПК характеризується значними коливаннями сезонної пропозиції зерна та стабільною виробничою програмою зернопереробних підприємств і елеваторів. Для забезпечення ефективності логістичної системи в заданих умовах актуального значення набуває якісна і кількісна гнучкість виробництва.

У зернопродуктовому підкомплексі АПК практично всі етапи переміщення зернового потоку пов'язані зі складними і досить небезпечними умовами праці. Для підвищення продуктивності праці поряд зі створенням належних безпечних умов необхідно фінансово мотивувати працівників. Об'єктивно безпосередні генератори зернового потоку мають найнижчий рівень заробітної плати. Досягнення паритетності матеріального стимулювання на основі дієвих механізмів розподілу фінансових результатів сприятиме гармонізації структурних елементів логістичної системи й націлюватиме її учасників на підвищення синергетичного ефекту.

Список використаної літератури

1. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз / В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2005. - 292 с.

2. Бауэрсокс Д.Дж. Логистика: Интегрированная цепь поставок / Бауэрсокс Д.Дж., Клосс Д.Дж. - М.: Олимп-Бизнес, 2008. - 640 с.

3. Бойко В. І. Зерно і ринок: монографія / В. І. Бойко. - К.: ННЦ ІАЕ, 2007. - 312 с.

4. Колодійчук В.А. Ефективність логістики зерна та продуктів його переробки: монографія / В.А. Колодійчук. - Львів: Український бестселер, 2015. - 574 с.

5. Крикавський Є. В. Логістичне управління: підручник / Є. В. Крикавський. - Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2005. - 684 с.

6. Линдерс М.Р. Управление снабжением и запасами. Логистика / М.Р. Линдерс, Х.Е. Фирон. - СПб.: Полигон, 1999. - 768 с.

7. Лобас М.Г. Розвиток зернового господарства України / М.Г. Лобас. - К.: НВАТ «Агроінком», 1997. - 447 с.

8. Перебийніс В. І. Логістичне управління запасами на підприємствах: монографія. / В. І. Перебийніс. - Полтава: ПУЕТ, 2012. - 279 с.

9. Пономарьова Ю.В. Логістика: навч. посіб. / Ю.В. Пономарьова. - [2-ге вид.]. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 328 с.

10. Україна у цифрах 2014: стат. зб. - К., 2015. - 238 с.

11. Чухрай Н. І. Логістика в діяльності вертикальних маркетингових структур аграрного бізнесу / Н. І. Чухрай // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - 2014. - Т.16, №1 (58), ч. 2. - С. 235-243.

12. Шпичак О.М. Оптимізація ринку зерна та її результативність /

О.М. Шпичак, О.В. Боднар // Моніторинг біржового ринку. - 2014. - №2. - С. 22-28.

Размещено на Allbest.ru