Ефективність функціонування державної інфраструктури ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 331.5

Національний технічний університет України «КПІ»

Ефективність функціонування державної інфраструктури ринку праці

У статті обґрунтовано роль державної підсистеми інфраструктурного забезпечення ринку праці у підвищенні рівня капіталізації трудового потенціалу країни. Досліджено специфіку конфігурації інфраструктури українського ринку праці. На основні аналізу динаміки та структури основних показників зареєстрованого ринку праці, а також даних, що стосуються надання послуг Державною службою зайнятості, виявлені проблемні моменти у функціонуванні даної структури, що негативно позначаються на рівні використання трудового потенціалу.

Ключові слова: соціально-трудові відносини, безробіття, ефективна зайнятість, трудовий потенціал, капіталізація, робоча сила, ринок праці, інфраструктура ринку праці, державна служба зайнятості

Аннотация

В статье обоснована роль государственной подсистемы инфраструктурного обеспечения рынка труда в повышении эффективности использования имеющегося трудового потенциала страны. Исследована специфика конфигурации украинского рынка труда. На основе анализа динамики и структуры основных показателей зарегистрированного рынка труда, а также данных, касающихся предоставления услуг Государственной службой занятости Украины, выявлены проблемные моменты в функционировании данной структуры, которые негативно влияют на уровень использования трудового потенциала.

Summary

The article considered the role of public infrastructure subsystem of the labor market in improving the efficient use of available employment potential. The specificity of the configuration of the Ukrainian labor market is investigated. Based on the analysis of the dynamics and structure of the main indicators of the registered labor market, as well as data relating to the provision of services by the State Employment Service of Ukraine, the problem points in the functioning of this structure, that have a negative impact on the level of use of labor potential, are identified.

Постановка проблеми

У складних умовах адаптації вітчизняної системи соціально-трудових відносин до умов ринкової економіки вирішальне значення для подолання проблем безробіття та неефективної зайнятості має формування ринку праці, здатного своєчасно забезпечити капіталізацію трудового потенціалу країни у висококваліфіковану робочу силу. Однією із невід'ємних складових цивілізованого ринку праці є його інфраструктура - система підприємств, організацій та закладів, що обслуговують ринок праці і забезпечують його нормальне функціонування шляхом забезпечення ефективного посередництва у працевлаштуванні; сприяння підвищенню або якісній зміні освітньо-кваліфікаційних характеристик потенційних працівників; прогнозування тенденцій розвитку кон'юнктури на ринку праці та ін. Особливе місце та роль при цьому належить державній підсистемі інфраструктурної підтримки, оскільки загальною метою її діяльності є загальне покращення соціально-економічної ситуації в країні, у тому числі подолання проблем, пов'язаних із закріпленням в українській економічній системі моделі дешевої робочої сили, екстенсивним характером зайнятості, нерозвиненістю інституту соціального діалогу між учасниками ринку праці [9]. Це зумовлює актуальність досліджень, спрямованих на оцінювання результативності діяльності державних посередників на ринку праці у контексті створення ними умов для трансформації накопиченого трудового потенціалу країни в інтенсивний продуктивний чинник економічного та соціального зростання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Серед нещодавніх здобутків вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері вирішення проблем функціонування та розвитку державної інфраструктурної компоненти ринку праці слід відмітити:

- удосконалення методологічних підходів до критеріїв та показників оцінювання соціальної, функціональної та організаційної ефективності діяльності державної служби зайнятості (О.М. Ковбаско [6]);

- обґрунтування перспективних завдань служби зайнятості на державному та регіональному рівнях щодо подолання розбалансованості ринку праці (Н.В. Кравцова [8]);

- розроблення концептуальних засад організації інфраструктурної підтримки гармонійного розвитку українського ринку праці на основі виявлення основних тенденцій його розвитку та особливостей формування його інфраструктурної складової (І.С. Марченко [10]);

- вироблення методологічних підходів до оцінювання ефективності діяльності Державної служби зайнятості України та її підрозділів (Ю.М. Маршавін [11]);

- вимірювання ефективності функціонування державних служб зайнятості на основі застосування аналітичної методики «витрати-вигоди» (Л. Беренц, Л. Деландер, Дж. Мансонн [14]);

- виявлення причин низької результативності державних служб зайнятості у збалансуванні ринку праці країн Європи (К.А. Ларсен, П. Весан [15]);

- аналіз тенденцій розвитку ринків праці у взаємозв'язку з еволюцією інфраструктурної компоненти інституційного середовища та державної політики у сфері праці та соціальної політики у країнах з транзитивною економікою (Х. Леманн, А. Муравйов [16]).

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми.

Віддаючи належне сформованому теоретико-методологічному забезпеченню, присвяченому різноманітним аспектам функціонування ринку праці, слід відмітити, що цілісного бачення перспектив розвитку державної підсистеми інфраструктурного забезпечення ринку праці у взаємозв'язку з стратегічними завданнями розвитку й капіталізації трудового потенціалу поки що не сформовано.

Мета статті.

Головною метою цієї роботи є аналіз показників функціонування державної інфраструктури ринку праці в Україні та виявлення їх впливу на процеси використання трудового потенціалу.

Виклад основного матеріалу

На українському ринку праці сформувалась та вже тривалий час зберігається специфічна конфігурація інфраструктурного забезпечення, коли переважна роль у наданні посередницьких послуг належить єдиній державній структурі - Державній службі зайнятості. Дані 2013 р. (рис. 1) відображають типову структуру розподілу безробітного населення за способами пошуку роботи, зокрема, 36,5% населення зверталися до державної інституції зайнятості, тоді як послугами приватних посередників скористався тільки 1% безробітних осіб. Для порівняння у 2006 р. співвідношення державного та приватного інфраструктурних елементів становило відповідно 41,9% та 1%.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Розподіл безробітного населення, яке шукало роботу, намагалось організувати власну справу за способами пошуку роботи у 2013 р., % *

*побудовано на основі [1, с.99]

Потрібно зауважити, що такі високі показники звернень до державної служби зайнятості зумовлені, насамперед, необхідністю проходження офіційної реєстрацій у даній структурі з метою отримання допомоги у зв'язку з втратою місця роботи. При цьому виникає питання чи сприяє діяльність державного посередника підвищенню якісного рівня освоєння наявного трудового потенціалу. Відповідь на нього передбачає аналіз ряду кількісних та якісних показників ринку праці, а також даних, що стосуються надання послуг державною службою зайнятості.

Динаміка показників зареєстрованого ринку праці у 2010-2014 рр. свідчить про поглиблення розриву між кількістю зареєстрованих безробітних та потребою роботодавців у працівниках на заміщення вільних робочих місць, що відображається у посилення навантаження на одну вакансію (табл. 1). Якщо у 2010 р. на одне вільне робоче місце претендувало в середньому 8 осіб, то у 2014 р. даний показник збільшився до 15 осіб.

При цьому зберігаються значні розриви між попитом та пропозицією за всіма професійними групами (рис. 2). Так, на кінець 2014 р. дефіцит вакансій становив 476,9 тис. од., серед яких: 56,2 тис. од. (11,8%) за групою законодавців, вищих державних службовців, керівників, менеджерів; 43,4 тис. од. (9,1%) за групою професіоналів; 46,6 тис. од. (9,8%)за групою фахівців; 27,8 тис. од. (5,8%) за групою технічних службовців; 68,9 тис. од. (14,4%) за групою працівників сфери торгівлі та послуг; 24 тис. од. (5%) за групою кваліфікованих робітників сільського та лісового господарства; 52,5 тис. од. (11%) за групою кваліфікованих робітників з інструментом; 89,1 тис. од. (18,7%) за групою робітників з обслуговування, експлуатації та контролю устаткування; 68,4 тис. од. (14,3%) за групою найпростіших професій [2]. Така ситуація, серед іншого, є свідченням недостатньо ефективного виконання державною службою зайнятості функції забезпечення комунікації між учасниками ринку праці та сферою освітніх послуг. Інформація, що оприлюднюється Державною службою зайнятості за результатами регулярних моніторингів ситуації на ринку праці, носить переважно констатуючий характер, оскільки лише фіксує наявний стан речей та є непридатною для середньо- та довгострокового прогнозування з деталізацією освітньо-кваліфікаційних вимог з боку роботодавців. У результаті підготовлені фахівці залишаються недостатньо затребуваними і виникає феномен «надлишкової освіти», коли працівники з високою формальною підготовкою виконують малокваліфіковані роботи [7, с.4-16], що вказує на нераціональне використання освітньої компоненти трудового потенціалу країни.

Таблиця 1. Основні показники зареєстрованого ринку праці у 2010-2014 рр.*

*джерело [5]

Поглиблення негативних тенденцій на українському ринку праці вочевидь повинно супроводжуватись посиленням активності державної структури зайнятості, насамперед у частині здійснення заходів активної підтримки безробітних (перенавчання, підвищення кваліфікації, стимулювання створення нових робочих місць, сприяння у започаткування власної справи тощо). Дані табл. 2 демонструють зниження показників працевлаштування безробітних. У 2010 р. даний показник становив 744,5 тис. осіб, а рівень працевлаштування (як співвідношення чисельності працевлаштованих до загальної кількості безробітних, що перебували на обліку Державної служби зайнятості) становив 53,8%. У 2014 р. були працевлаштовані тільки 494,6 тис. осіб, рівень працевлаштування знизився до 33,7%.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Співвідношення між попитом та пропозицією на ринку праці у розрізі професійних груп у 2014 р., тис. осіб*

*побудовано на основі [5]

Таблиця 2. Динаміка показників надання соціальних послуг Державною службою зайнятості України у 2010-2014 рр.*

*складено та розраховано автором за даними [1; 12]

Аналізуючи динаміку рівня працевлаштування за типом робочих місць, протягом 2010-2014 рр. можна констатувати, що державна підсистема інфраструктурного забезпечує найбільш ефективне працевлаштування осіб, котрі належать до професійної групи робітників з обслуговування обладнання (27% у 2014 р.), найпростіших професій та осіб без професії (15,4%), працівників сфери торгівлі та послуг (13,9%), кваліфікованих робітників з інструментом (12,3%). Збільшення частки безробітних високої кваліфікації на фоні одночасного скорочення попиту на них призвело до зниження рівня працевлаштування представників даної професійної групи з 30,1% до 6,3%.

Істотно скоротилось число осіб, що отримували допомогу по безробіттю: з 1163,2 тис. осіб у 2010 р. до 408,4 тис. осіб. Кількість безробітних, котрі пройшли професійне навчання у 2014 р. становило 202,2 тис. осіб, що на 1,1 тис. осіб менше, ніж у 2010 р. При цьому рівень охоплення навчанням осіб, що перебували на обліку Державної служби зайнятості, знизився з 14,7% у 2010 р. до 13,8% у 2014 р. На 83,4 тис. осіб скоротилась кількість осіб, які брали участь в оплачуваних громадських роботах. Найбільша частка осіб, котрі були залучені до навчальних програм (понад 80%), підвищували кваліфікацію, тоді як перепідготовку проходили лише близько 12% осіб. Зважаючи, що близько 1/5 осіб, які перебувають на обліку в Державній службі зайнятості, не мають професії або раніше працювали на роботах, що не потребують спеціальної підготовки, більше уваги повинно приділятись підвищенню конкурентоспроможності некваліфікованої категорії безробітних [10, с.83-84].

Водночас динаміка видатків бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (табл. 3), котрі виступають джерелом фінансування соціальних послуг Служби зайнятості, показує, що у 2014 р. порівняно з 2010 р. величина допомоги по безробіттю в розрахунку на одну особу збільшилась в середньому з 2599,3 грн. до 16850,4 грн., тобто у 6,5 разів. Натомість скоротились питомі значення фінансування всіх заходів активної підтримки безробітних громадян, а саме: професійної підготовки з 3390,5 грн. на 1 особу у 2010 р. до 1567 грн. у 2014 р.; інформаційних та консультаційних послуг, пов'язаних з працевлаштуванням та їх забезпеченням з 96,4 грн. на 1 особу у 2010 р. до 60,4 грн. на особу у 2014 р.; профорієнтаційних послуг з 55,6 грн. у на 1 особу у 2010 р. до 4,4 грн. на 1 особу у 2014 р.; організації громадських робіт з 586 грн. на 1 особу у 2010 р. до 572,3 грн. на 1 особу.

Таблиця 3. Динаміка окремих статей видатків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у випадку безробіття*

*складено та розраховано автором на основі даних [3

Хоча протягом 2010-2014 р. на працевлаштування безробітних було виділено понад 2,8 млрд. грн. дотацій роботодавцям, трудовий капітал залишається недостатньо привабливим об'єктом інвестування роботодавців. Серед видів професійного навчання роботодавці надають перевагу стажуванню на робочому місці. Йдеться про організацію на базі власного підприємства стажування навчених фахівців чи про підвищення фахового рівня працівників або майбутніх кандидатів на робочі місця на базі навчальних закладів державної служби зайнятості [7, с.28]. Для вирішення даної проблеми, Державній службі зайнятості необхідно переглянути чинний порядок надання дотацій роботодавцям на користь тих, хто реально готові взяти на себе зобов'язання щодо навчання працівників.

Подібне зміщення пріоритетів державної політики зайнятості на користь пасивних заходів підтримки, котрі не впливають на регулювання попиту та пропозиції, несе в собі ризик подальшого поглиблення несприятливих тенденцій на ринку праці, а також негативно позначається на капіталізації трудового потенціалу, оскільки обмежує мотивацію економічно активного населення до пошуку сфер найбільш ефективного застосування своїх знань, професійного самовдосконалення, ініціативність до підприємницької діяльності, виявлення інших резервів самозабезпечення на основі самозайнятості.

ринок праця трудовий зайнятість

Висновки і пропозиції

Аналіз динаміки та структури основних показників зареєстрованого ринку праці, а також даних щодо діяльності Державної служби зайнятості, свідчить про наявність ряду проблем у функціонуванні державної підсистеми інфраструктурного забезпечення ринку праці. Основні з них стосуються: забезпечення комунікації між учасниками ринку праці та сферою освіти; сприяння підвищенню конкурентоспроможності пошукачів роботи; забезпечення інформаційного базису для достовірного прогнозування тенденцій розвитку кон'юнктури на ринку праці. У сукупності вони негативно позначаються на процесах капіталізації трудового потенціалу та потребують здійснення відповідного регулюючого впливу з боку держави. Перспективним напрямом подальших досліджень при цьому є проведення кореляційно-регресійного аналізу взаємозв'язків між показниками діяльності Державної служби зайнятості, обраними в якості факторних ознак, та результуючим інтегральним показником рівня капіталізації трудового потенціалу України.

Література

1. Динаміка основних показників щодо надання соціальних послуг незайнятим громадянам за 1991-2012 рр. [Електронний ресурс] / Державна служба зайнятості України. - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/ control/uk/statdatacatalog/list/category?cat_ id=30543

2. Динаміка та збалансованість зареєстрованого ринку праці у професійно-кваліфікаційному розрізі [Електронний ресурс] / Державна служба зайнятості України. - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/ uk/statdatacatalog/list/category?cat_id=30543

3. Діяльність Державної служби зайнятості [Електронний ресурс] / Державна служба зайнятості України. - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/ category;jsessionid=10FFEB4A7DC4C6D0593 DFD65FDAFC933?cat_id=3722603

4. Економічна активність населення України 2013: Стат. збірник. - К. Державна служба статистики України, 2014. - 197 с.

5. Зайнятість та безробіття: статистична інформація [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

6. Ковбаско О.М. Критерії оцінювання ефективності державної служби зайнятості / О.М. Ковбаско, М.М.Руженський // Ринок праці та зайнятість населення. - 2011. - №2. - С.16-18.

7. Кочемироваська О.О. Напрями оптимізації державної політики в сфері розвитку трудового потенціалу України: ана- літ. доп. / О.О. Кочемировська. - К.: НІСД, 2013. - 38 с.

8. Кравцова Н. В. Шляхи підвищення ефективності державної служби зайнятості в Україні / Н. В. Кравцова // Управління розвитком. - 2012. - №17. - С. 49-50.

9. Людський розвиток в Україні: історичний вимір трансформації державної соціальної політики (колективна монографія) / за ред. Е.М. Лібанової. - К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В. птахи НАН України, 2014.

10. Марченко І.С. Інфраструктурна підтримка розвитку ринку праці України: [монографія] / І.С. Марченко - К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Пту- хи НАН України, 2013. - 150 с.

11. Маршавін Ю.М. Методологічні засади оцінювання ефективності роботи Державної служби зайнятості України та її підрозділів / Ю. М. Маршавін // Ринок праці та зайнятість населення . - 2014. - № 1. - С. 3-7.

12. Надання послуг населенню та роботодавцям Державною службою зайнятості [Електронний ресурс] / Державна служба зайнятості України. - Режим доступу: http:// www.dcz.gov.ua/control/uk/statdatacatalog/list/ category?cat_id=30543

13. Харченко Ю.О. Пріоритетні завдання державної служби зайнятості в умовах сучасних викликів на ринку праці / Ю.О. Харченко // Ринок праці та зайнятість населення. - 2014. - № 3. - С. 3-4.

14. Behrenz L. The Public Employment Service: A Survey of Cost-Benefit Analysis and Productive Efficiency Analysis Studies [Електронний ресурс] / L Behrenz, L Delander and J. Mansson // Linmaeus University Labour Market and Discrimination Srudies Centre. - 2013. - Режим доступу: http://lnu.se/polopoly_ fs/1.95499!/LMDSWP201312.pdf

15. Larsen C.A. Public Employment Services, Employers and failure of placement of low-skill workers in six European countries [Електронний ресурс] / C.A. Larsen, P. Vesan // Working Papers on the Reconciliation of Work and Welfare in Europe. - 2011. - №2. - Режим доступу: http://www.socialpolicy.ed.ac.uk/data/assets/pdf_file/0005/61682/REC-WP_0211_Larsen_Vesan.pdf

16. Lehmann H. Labor Merkets and Labor Market Institutions in Transition Economies [Електронний ресурс] / H. Lehmann, A. Muravyev // IZA Discussion Paper № 5905. - Режим доступу: http://ftp.iza.org/dp5905.pdf

Размещено на Allbest.ru