Адаптація зарубіжного досвіду енергозбереження в ЖКГ до умов України

Размещено на http://www.allbest.ru

АДАПТАЦІЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В ЖКГ ДО УМОВ УКРАЇНИ

Бубенко О.П.

Харківський національний університет

міського господарства ім. О.М. Бекетова

У статті висвітлені питання зарубіжного досвіду з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві. Визначені напрямки реформ в ЖКГ і основи авторського підходу до реалізації заходів з енергозбереження. Підкреслена важливість використання в ЖКГ альтернативних джерел енергії та інноваційних проектів термомодернізації житлового фонду.

Ключові слова: ресурсний підхід, енергозбереження, зарубіжний досвід, тарифи, будівництво житла, інвестиції, регулювання, термомодернізація, управління проектами.

реформа енергозбереження інноваційний житловий

В статье освещены вопросы зарубежного опыта по энергосбережению в жилищно-коммунальном хозяйстве. Определены направления реформ в ЖКХ и основы авторского подхода к реализации мероприятий по энергосбережению. Подчеркнута важность использования в ЖКХ альтернативных источников энергии и инновационных проектов термомодернизации жилого фонда.

Ключевые слова: ресурсный подход, энергосбережение, зарубежный опыт, тарифы, строительство жилья, инвестиции, регулирование, термомодернизация, управление проектами.

The article deals with questions of international experience on energy efficiency in housing and communal services. The directions of reforms in the housing and an author's approach to the implementation of energy conservation measures. Emphasized the importance of using alternative sources of energy utilities and innovative projects thermo housing.

Keywords: resource-based, energy, foreign experience, fees, housing, investment, regulation, thermo, project management.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями

Економічні реформи в Україні, як це не прикро констатувати, не приводять до суттєвих позитивних змін, що й надалі консервує складну ситуацію в господарському комплексі та підкреслює неефективність механізмів проведення реформ. Прорахунки найбільш помітні в сфері житлово- комунального господарства, де майже всі підприємства працюють в збитковому режимі, в обтяжливих боргах та в постійному стані рефлексійної реакції на чисельні проблемні ситуації в сфері оснащення, якості послуг, фінансового стану тощо.

Так чи інакше, ЖКГ вимушені програмувати свою діяльність щодо впровадження заходів з енергозбереження. Для галузі цей напрямок є дійсно важливим, оскільки зменшення енерговитрат може стати запорукою зниження собівартості послуг та виходу на бажаний рівень рентабельності і прибутковості. Дослідження показують, що як фінансових ресурсів, так і досвіду реформ для оновлення в ЖКГ явно бракує. Але якщо фінансову підтримку, окрім держави, з інших джерел отримати збитковій галузі практично неможливо, то для отримання знання та досвіду перешкод практично немає.

Найбільш обнадійливим знанієвим джерелом для досягнення успіху в розвитку ЖКГ є зарубіжний досвід.

Передові країни мають такі ж проблеми з ЖКГ, як і Україна, але значною мірою вони там вирішуються постійно, системно і з певною ефективністю. Отже звернення до зарубіжного досвіду енергозбереження в ЖКГ є необхідним і актуальним. В дослідженні розглянуті доступні і відкриті інформаційні матеріали з цих проблем і, в першу чергу, під кутом адаптації їх управлінських і регуляторних технологій до вітчизняних умов функціонування ЖКГ.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Проблеми ефективної роботи ЖКГ притягують до себе увагу вчених та фахівців з давніх пір. По-перше - вони є соціально значимі і стосуються всього населення любої країни. По-друге - ЖКГ як територіальна система здійснює радикальний вплив не тільки на населення, але й на промисловість. По-третє, зараз стан ЖКГ прийнято розглядати як індикатор «здоров'я» нації і економіки, а також як фактор державної відповідальності за стан справ в країні.

Світова наукова практика сформувала достатньо вагомий і якісний ресурс розуміння проблем ЖКГ і методів їх вирішення, що має стати твердим підґрунтям подальших наукових пошуків. В дослідження проблеми внесли свій вклад відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, в т. ч. П. Портер, М. Мацерович, П. Стівенсон, С. Терной, Р. Каплан, С. Бушуєв, В. Жовтянський, Н. Мхитарян, Я. Рак, О. Столяров, А. Праховник, О. Самарин, Б. Санів, Н. Луман, Б. Снежко, А. Мехалевич, А. Білоконь, І. Щокін.

На жаль фундаментальних цільових досліджень досвіду реформ та енергозбереження за рубежем в широкому інформаційному просторі не представлено. Тому є потреба деталізувати наявну інформацію з цих питань та віднайти найбільш значимі напрямки і заходи в енергозбереженні для їх використання в ЖКГ України. Таке завдання є досить актуальним на даний час і його вирішення має здійснити позитивний вплив на розробку і виконання програм енергозбереження в ЖКГ України.

Цілі статті. Здійснити узагальнення зарубіжного досвіду енергозбереження в ЖКГ і сформувати умови раціонального його використання в механізмі управління інноваційним розвитком підприємств галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

В зарубіжних країнах процес енергозбереження відбувається досить активно. Реалізація державної політики енергозбереження там забезпечується шляхом розвитку ринкових механізмів і стимулювання економії ресурсів, створення та вдосконалення відповідних законодавчих і нормативних актів. Зарубіжні фахівці відмічають, що найбільш надійним методом енергозбереження є фінансово-економічні регулятори і стимули, зокрема:

• ціни на енергоресурси та тарифи на послуги ЖКГ. З одного боку, вони покликані покривати усі витрати організацій по виробництву та постачанню енергетичних ресурсів споживачам відповідно до умов договорів, що укладаються. З іншого боку, ціни і тарифи покликані стимулювати споживачів на здійснення реального енергозбереження;

• система знижок-надбавок, що разом з тарифами відіграє істотну стимулюючу роль;

• пільгове оподаткування - один з ефективних інструментів, вживаних органами державної влади для стимулювання енергозбереження. Споживач енергоресурсів в цьому випадку отримує податкову пільгу або податкове звільнення на суму коштів, що інвестуються в енергозберігаючі проекти на період їх реалізації. Зокрема, в Німеччині власники індивідуальних будівель мають право протягом 10 років інвестувати 10% суми прибуткового податку (30 тисяч євро на будівлю) в заходи щодо підвищення їх енергоефективності [1];

• диференційоване оподаткування, як більш комплексна міра стимулювання, у порівнянні з системою пільг, що широко поширена у провідних країнах світу;

• державна фінансова підтримка - інвестиційні гранти або прямі субсидії у вигляді фіксованої суми, долі від інвестицій, або у вигляді виплат, пропорційних об'єму енергії, що зберігається.

Якщо проаналізувати увесь комплекс заходів, що приймаються у Європейському Союзі для підвищення енергоефективності, то можна виділити три головні напрями: застосування альтернативних джерел енергії, модернізація житла та устаткування, нормативне і оперативне регулювання енергоспоживання.

Важливий напрямок енергозабезпечення в ЖКГ - альтернативна енергетика. Нині багато європейських держав навчилися використовувати природні джерела енергії: сонце, вітер, геотермальне тепло і багато що інше. Досвід застосування сонячних колекторів за кордоном підтверджує ефективність їх використання не лише в південних широтах. Розрахунки показують, що сонячний колектор площею 1кв. м, встановлений у середній смузі України, протягом світлового дня, навіть у весняно-осінній період, нагріває від 70 до100 літрів води до температури 60°С. Необхідно відмітити, що, наприклад у Німеччині, не буде прийнята в експлуатацію житлова будівля, якщо вона не обладнана сонячними колекторами [2, 5].

У багатьох передових країнах розвиток «сонячного» житлового будівництва став одним з напрямів державної політики. «Сонячні» будинки будують не лише в теплих краях (Єгипет, Ізраїль, Туреччина, Японія, Індія, США), в країнах з помірним кліматом (Франція, Англія, Німеччина), але і в північних широтах (Скандинавські країни, Канада, Аляска). Щорічно в західних країнах вводяться сотні тисяч квадратних метрів житла в енергозбережних «сонячних» будинках. Спеціалізовані підприємства випускають для них устаткування і матеріали, а самим будівництвом займаються брендові фірми, такі, як Concept Construction (Канада) або Епегсоп Building Corporation (США). Але Україна в питанні розвитку "сонячного" житлового будівництва продовжує відставати від індустріального світу, хоча її кліматичні умови дозволяють будувати такі споруди на всій території [3, 8].

Керуючись власними національними стандартами з енергозбереження, провідні країни світу вирішують свої проблеми таким чином.

Німеччина. Державна політика у сфері енергоефективності здійснюється на підставі закону про економію енергії; енергетичних стандартів санації будівель, розроблених Німецьким банком реконструкції та розвитку KfV; відповідних положень щодо енергоощадної теплоізоляції будівель; впровадження єдиного федерального енергетичного паспорту.

Підвищення енергоефективності будівель виконується на базі розробленої типології забудов та визначення "будинку-репрезентанта" (будинку з релевантними енергетичними характеристиками) та досягається шляхом проведення наступних заходів :

- стіни та дахи обробляються теплоізоляційними матеріалами, а дерев'яні вікна замінюються на сучасні склопакети;

- модернізація системи опалювання з установкою сучасних опалювальних котлів та теплових насосів;

- використання біопалива.

Для розробки деяких енергетичних стандартів санації будівель, які були б зрозумілі і власникам житла, і банкам, в країні розроблено пілотний проект «Низькоенергетичний будинок» (NEH). У проекті булі задіяні міністерства, національні банки, виробники будівельних конструкцій та теплоізоляційних матеріалів, представники енергокомпаній. Перший етап санації припускав тестування нових стандартів і торкнувся 330 будівель.

Можна відмітити, що найстаріша будівля, у якій впроваджені заходи з енергозбереження, була побудована ще в 1750 році. Вона є пам'ятником архітектури, але це не перешкодило понизити в ній енергоспоживання на 89%. Середній рівень економії енергоресурсів в цих будинках склав 92%. Будинкам з оптимальними показниками енергозбереження видають зелений паспорт, з незадовільними - червоний. Банки сприймають зелений паспорт як запоруку неризикованого кредитування клієнтів.

Питома енергоємність забудов до і після впровадження енергозберігаючих заходів наведені у табл. 1.

Таблиця 1.

Пілотні проекти санації будівель у Німеччині рівня «низькоенергетичних»

З зарубіжного досвіду, на практичному їх досвіді впровадження енергозберігаючих технологій сформуємо таблицю пріоритетних напрямків енергозбереження (табл. 2).

Таблиця 2.

Пріоритетні напрямки енергозбереження зарубіжних країн

Оскільки у різних країнах діють різні стандарти щодо вимог енергозбереження у будинках, то у Європі прийнятий норматив, за яким енергозберігаючим будинком є такий, у якому рівень енергоспоживання не перевищує 70 кВтт/кв.м. на рік. Для порівняння відмітимо, що Українські будинки, зведені за традиційними технологіями, споживають у рік 300^400 кВтт/кв.м. на рік, тобто приблизно у п'ять разів більше.

Японія. В Японії розроблена експериментальна система енергозбереження в приватних будинках, що складається з датчиків, які встановлюються в кімнатах будинку і фіксують витрату електроенергії. Система сама відключає світло в приміщеннях будинку, в яких в даний момент нікого немає. Режим роботи кондиціонерів може змінюватися відповідно до вказівок електрокомпанії, зв'язок з якою підтримується за допомогою мобільних телефонів. Підраховано, що за рік система дозволяє скоротити споживання електроенергії в будинку на 20% [4].

З 1973 року, одночасно з розробкою заходів по енергозбереженню, в Японії почалися активні роботи по розвитку геліоенергетики. Зараз експерти-економісти оцінюють розвиток сонячних термальних установок згідно масштабів їх продажу на світовому ринку, а це 6 млрд. євро, загальною потужністю у 7 ГВт. Окрім сонячної енергії, як альтернативне джерело енергії, в Японії розробляється устаткування, що використовує енергію біомаси. В країні діє програма, яка стимулює впровадження теплових насосів, що в результаті дозволить понизити споживання природного газу населенням, вирівняти графік завантаження електросистеми країни (оскільки теплові насоси споживатимуть електроенергію в нічний час) і таким чином, понизити витрати країни на забезпечення населення енергоресурсами. Щоб зацікавити населення у встановленні теплових насосів, держава надає субсидії.

США. ASHRAE (American Society of Heating, Refrigerating, and Air-Conditioning Engineers - американське суспільство інженерів по опалюванню, охолодженню і кондиціонуванню повітря) - розроблено стандарт 0-205.1 "Керівництво по проведенню аудиту будівлі", що регламентує проведення аудиту (комісінг) при будівництві нових будівель і реконструкції існуючих. Комісінг (аудит) включає застосування сучасних ефективних енергозбережних рішень, якісну перевірку устаткування на правильність монтажу та його справність в період будівництва житлового комплексу або при проведенні термомодернізаційних робіт. Фахівці аудиторської фірми беруть участь в пуску устаткування, його функціональних випробуваннях та у регулюванні приладів управління в період їх монтажу та здачі в експлуатацію. Вартість комісінга складає 1% від кошторисної вартості будівництва і оплачується замовником.

Великобританія. У Великобританії енергозберігаючі технології в будівництві застосовуються упродовж багатьох років. Пріоритетними напрямами підвищення енергоефективності є: використання ефективної теплоізоляції, зниження тепловтрат через системи вентиляції шляхом установки теплообмінників (рекуператорів), призначених для повернення тепла витяжного повітря назад в будівлю. Підвищення енергетичної ефективності в країні розглядається як комплексне рішення наступних заходів, а саме:

- вирішення проблем теплоізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій;

- внесення змін в будівельні норми з метою збільшення показника опору теплопередачі огороджувальних конструкцій;

- використання нових енергоекономічних проектів;

- реклама енергозберігаючої діяльності в побуті.

Окрім заходів щодо модернізації систем опалювання в країні також приділяється увага проблемам теплоізоляції будівель. Зокрема, було запропоновано посилення теплоізоляції зовнішніх стін системою типу "Woolawaх" і використання вікон з подвійним склінням. Розрахунки показали, що впровадження тільки цих заходів забезпечують економію коштів на енергоресурси в сумі 50 фунтів стерлінгів в рік на 1 будинок. Вартість заходів щодо економії енергії на опалювання однієї будівлі складала 300 фунтів стерлінгів. При цьому термін окупності складає 2,6 року.

Представляє інтерес досвід застосування систем пасивного сонячного опалювання. Сто нових енергоекономічних житлових будівель були обладнані системами пасивного сонячного опалювання вартістю 70 фунтів стерлінгів і з посиленою теплоізоляцією вартістю 310 фунтів стерлінгів для одного будинку. Результати досліджень показали, що витрати енергоресурсів на опалювання будівель на 40% менше, ніж в стандартних.

Швеція є однією з провідних країн в Європі в області розробки і будівництва енергоекономічних будівель. Ще у 1975 році була прийнята програма щодо економії енергії з вимогами до теплоізоляції будинків та субсидіями на заходи з енергозбереження. В 90-і роки в цій країні було заплановано зниження питомого річного споживання енергоресурсів на об'єктах житлового комплексу до сучасного рівня, зокрема, від показників 120-140 кВт-год/м² до 80-100 кВт-год/м². На початок нового століття капіталовкладення на термомодернізацію існуючих будівель оцінювалися в 34 млрд. шведських крон.

Типовий енергоефективний будинок в Швеції - це двоповерховий особняк, загальною площею 180 кв. м. Річні витрати енергоресурсів на опалювання складають в грошовому перерахунку всього $100. У Швеції, в місті Гутенбург збудовано (2009р.) 115-квартирний житловий комплекс, загальною площею - 15021 кв. м, де опалювана площа складає 11 616 кв. м. Визначено в процесі експлуатації, що енергоспоживання в цьому будинку - 60 кВттод/м², з яких на обігрів - 18, на підігрів води - 13, на електроспоживання - 29 кВттод/м². До 2016 року заплановано збудувати ще 2 000 таких будинків.

Політику уряду з енергозбереження здійснюють фахові агентства, які є головними консультантами міністерства з питань енергозбереження. Це дає змогу ефективно долати відомчий підхід до розв'язання суспільно важливих задач, зокрема, розробки програм щодо економії енергоресурсів з вимогами до теплоізоляції будівель та субсидіями на енергозбережні заходи; енергопрограм з орієнтацією на використання енергоносіїв, безпечних для навколишнього середовища; використання палива з біомаси для реконструкції і модернізації національної системи енергозабезпечення.

У нашому дослідженні зарубіжного досвіду акцент зроблено на техніко- технологічних напрямках і кінцевих економічних результатах енергозбереження. Але в контексті нашої наукової теми не менш важливо визначити методи і механізми організаційно-економічного забезпечення самого процесу активації енергозберігаючої діяльності [5, 6]. В його основі за рубежем державна політика концентрує свою увагу на наступних напрямках:

• Управління через нормативні заходи і введення стандартів (Англія, Франція, Польща, Італія).

• Підтримка процесу приватизації систем ЖКГ (Англія, США, Іспанія Г олландія, Швеція).

• Регулювання інвестиційних відношень, в т. ч. державна фінансова підтримка ЖКГ, пільги для концесіонерів, пайова участь в термомодернізації застарілих будівель житлового фонду, формування інституту управителів житловими комплексами (Чехія, Німеччина, Польща, Норвегія).

• Державний підхід до структурування інфраструктурних систем енергопостачання: розділені виробники енергії, енерготранспортні системи, кінцеві постачальники (Фінляндія, Франція, Німеччина, Латвія).

• Впровадження проектної методології ведення робіт з енергозбереження - характерно для більшості країн Західного Світу [5, 7].

Для України, на нашу думку, цінно використовувати такі здобутки з зарубіжного досвіду - нормування витрат енергоресурсів, введення стандартів, розширення ринкових умов, регулювання тарифів, програмно-проектний інструментарій реалізації заходів.

Досвід запровадження енергозберігаючих заходів в житлово-комунальному господарстві Європейських країн вже починає активно використовуватися і в енергозбережних проектах України. Фахівцями консалтингового об'єднання «Центр громадської експертизи» у рамках проекту «Кращі практики енергозбереження на місцевому рівні» надана інформація щодо впровадження проектів енергозберігаючих технологій у вітчизняному житлово-комунальному господарстві. Об'єднанням проаналізовано 230 проектів, які представляють 22 області України. Відмічено, що у більшості представлених проектів використовуються досить типові технологічні рішення, зокрема: переоснащення потужностей сучаснішим енергоефективним устаткуванням або установка додаткового устаткування. Значна доля в загальній кількості проектів припадає на проекти і заходи щодо переходу на використання місцевих видів палива (відходи деревини, пакована солома, торфобрикети і т.п.) або електроенергію. Лише окремі проекти були визнані як унікальні по ідеї або виконанню, такі як використання поновлюваних джерел енергії і вторинних ресурсів промислових підприємств. Кількість реалізованих проектів такого плану дійсно мала, незважаючи на їх порівняльну малозатратність й ефективність впроваджуваних заходів. Структура енергозберігаючих проектів в Україні представлена в табл. 3.

Серед реалізованих проектів заслуговує увагу проект "Будинок - нуль енергії", який є зразком комплексного підходу до мінімізації споживання енергоресурсів за рахунок використання поновлюваних джерел енергії і проведення ефективної теплоізоляції будівлі (м. Львів) [8].

Таблиця 3.

Склад і структура енергозбережних проектів, які реалізуються в Україні

Більшість виявлених та описаних проектів по енергозбереженню були здійснені або реалізуються у сфері теплопостачання як у найбільш енерговитратній сфері ЖКГ України (67%). Проектів по енергозбереженню, спрямованих на поліпшення теплозахисних властивостей огороджувальних конструкцій забудов в процесі їх експлуатації небагато (3%).

У фінансуванні проектів по енергозбереженню активно використовуються кошти як місцевих бюджетів і Державного бюджету України, так і самих підприємств, що надають житлово-комунальні послуги. Способи залучення приватних інвестицій, кредитних коштів і засобів міжнародної технічної допомоги використовуються відносно рідко (не більше ніж у 20% проектів) [6, 8]. Таким чином, сфера житлово- комунального господарства України має значний потенціал скорочення енергоспоживання і поліпшення якості послуг. Проте багато доступних технічних і технологічних рішень використовуються недостатньо - як, наприклад, поліпшення теплоізоляції будівель, когенерация, використання вторинних джерел енергії. У зв'язку з цим очевидна необхідність подальшої системної роботи у напрямі модернізації об'єктів і систем житлово-комунального господарства з використанням наявних місцевих ресурсів, а також пошуку інноваційних управлінських рішень для вирішення проблем, що накопичилися у сфері енергозбереження за останні десятиліття.

Висновки

Дослідженнями визначено, що передові зарубіжні країни не тільки придають велике значення енергозбереженню в ЖКГ, але й масштабно, в постійному режимі державного впливу, проводять заходи практичного втілення інноваційних програм і проектів в цій сфері діяльності. Наведені конкретні приклади впровадження окремих проектів і отримані результати їх ефективності. Сформовано позицію щодо завдань використання зарубіжного досвіду на об'єктах ЖКГ України, в основі якої нові організаційно-економічні моделі управління ЖКГ, трансфер інноваційних технологій з енергозбереження, стабільні умови тарифного регулювання та використання альтернативних джерел енергозабезпечення, що найбільш ефективно може себе показати в житловому секторі галузі.

Звернемо увагу і на те, що згідно висновків зарубіжних фахівців, найбільш надійними інструментами енергозбереження є фінансово-економічні регулятори і стимули, такі як ціни та тарифи, пільгове оподаткування, державна фінансова підтримка. Провідну роль в енергозбереженні відіграє і кваліфікований енергоменеджмент, що креативно працює при виконанні вимог міжнародних стандартів.

Досліджено групу країн - Німеччина, США, Великобританія, Швеція, Норвегія, Китай, Японія. Визначено, що в більшості країн не віддається перевага техніко- технологічній стороні проблеми чи організаційно-економічній. Скоріш всього, вплив цих складових на загальний процес майже рівний. Але в загальній енергозбережній діяльності за рубежем фактор інженерно-технічного забезпечення діє достатньо стабільно, а більш мобільні позиції характерні для організаційно-економічних факторів.

Орієнтуючись на зарубіжну стратегію використання інновацій в проектах енергозбереження, маємо констатувати, що досить вагоме місце в ній посідає інноваційна складова, що також підтверджено на матеріалах дослідження стану енергозбереження в Україні, в т. ч. в її житловому фонді. При цьому визначено, що темпи розвитку підприємств ЖКГ, житлового будівництва і реконструкції житла В Україні досить низькі, головним чином через недостатню фінансову забезпеченість підприємств, низьку платоспроможність споживачів ЖКГ-послуг та прорахунки в проведенні реформ. Рекомендовано сформувати нові механізми і моделі енергозбереження в ЖКГ і більш змістовно та детально включити заходи з енергозбереження в загальну Програму реформування галузі.

Список використаних джерел:

1. Зарубежный опыт внедрения и использования энергосберегающих технологий / Отчет по маркетинговым исследованиям. - Москва, 2012. - 143 с.

2. ОСМД-News. Ежемесячный дайджест для работников ОСМД. «6 июнь. 2011 г. Зарубежный опыт.

3. Стратегія енергозбереження в Україні: Аналіт.-довід. матеріали в 2 т. Т.1: загальні засади енергозбереження / За ред. В. А. Жовтянського, М. А. Кулика, Б.С. Стогнія. - К.: Академперіодика, 2006. - 508 с.

4. Энергосбережение в промышленности Японии [Электронный ресурс] / Центр устойчивого развития «Роза ветров». - Режим доступа М1р://м'М'м^г.8ш1жпаЬ1е-сШе8-пе1;.о^.иа/риЬНса1;юшйом^г^р?Ы=455

5. Данилова Л.А. Проект ТАСИС СВС «Энергосбережение в жилы зданиях Ужгород, Михаловце и Дармштадт» [Текст] / Л. А. Данилова. Реконструкція житла. - К.: Нора-прінт, 2003. - С. 54-65

6. Мхитарян Н.М. Энергосберегающие технологии в жилищном гражданском строительстве / Н. М. Мхитарян. - К.: Наукова думка, 2000. - 420 с.

7. Терной С. Проектирование энергоэкономичных общественных зданий / С. Терной, Л. Бекл, К. Робинсон; Пер. с англ. А.С. Гусева. - М.: Стройиздат, 1990. - 336 с.

8. Казаков Г.В. Архітектура енергоощадних сонячних будинків Г.В. Казаков. - Львів.: ЕКОінформ, 2009. - 287 с.

Размещено на Allbest.ru