Питання форсайту щодо розвитку високотехнологічних машинобудівних підприємств Харкова

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасний стан економічного розвитку України потребує більш щільного планування шляху свого розвитку. Позитивне середовище у бізнесі створюється завдяки прогнозуванню та форсайту, коли виникає необхідність відповісти на запитання типу:

- як розвиватися бізнесу далі?

- які світові тенденції?

- як бути в тренді?

- як знайти клієнтів?

- як одержати інвестиції?

Ці питання непрості та вимагають ретельного розгляду. Внаслідок цього виникає класичне завдання, імовірність успіху розв'язку якого різко зменшується без прогнозування. Серед можливих методів прогнозування найбільш значимими виявлені методи, які орієнтовані на оцінку економічного й соціального розвитку країни чи регіону, а також науково-технічного прогресу. У розвинених країнах значна увага приділяється технологічним прогнозам і прогнозам типу форсайт. Такі прогнози призводять до росту, наприклад, прибутковості підприємств чи ВВП країни та як наслідок; збільшенню робочих місць й інших позитивних тенденцій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Важливість і успішність прогнозування відзначають вчені й інститути різних країн світу. Відомо більш ніж 20 методів форсайту. Один з експертів форсайт-центру Шашнов З.А. відзначає, що на рівні країн більша частина форсайт-проектів реалізується в сфері науки та технологій. Одним з успішних методів форсайту у високотехнологічному бізнесі є кооперування компаній однієї галузі з різних країн. Злиття та поглинання також мають істотний вплив на технологічні показники компаній, які працюють у високотехнологічному середовищі. Р. Найт у своїй роботі привів порівняльний аналіз приватних і корпоративних підприємців з Канади, що працюють у сфері високих технологій. Проаналізовано загальний менеджмент й технічні питання, а також проблеми просування товару на ринок, планування, фінансування, маркетингу та ін., з якими зіштовхується кожний з них. Однією з пріоритетних наукових тем Манчестерського університету є дослідження інноваційного майбутнього.

Власник харківської компанії по виробництву комплектуючих для катерів відзначає важливість форсайтного прогнозування при просування продукції на зовнішній ринок. Автор статті Р. Вільямс досліджує питання про те, які «підводні камені» виникають при прогнозуванні у високотехнологічному бізнесі.

Широку популярність одержали прогнози компанії Shell. Використовуючи методи форсайту, фахівці цієї компанії будують прогнози розвитку ринку енергетики на 15-20 років уперед. Про конкурентну перевагу компанії Deutsche Telekom, яка створила відкриту інноваційну екосистему, написали у своїй роботі німецькі вчені. Саме застосування технологічного прогнозування компанії вдалося завоювати лідуючі позиції на ринку Німеччини.

Таким чином, застосування методів форсайту й технологічного прогнозування істотно впливає на майбутній розвиток компаній, що працюють у сфері високотехнологічного підприємництва в Україні та за її межами. Ключовим аспектом успішного розвитку також є взаємозв'язок між окремими службами й сферами роботи підприємства, а саме: НДКР, маркетинг, фінансування, менеджмент й стратегічне планування.

Метою цієї статті є ідентифікувати рамкові умови управління форсайтом на високотехнологічних підприємствах машинобудівної галузі України, на прикладі Харківської області.

Виклад основного матеріалу. Процедура проведення форсайт дослідження досить дорога, якщо група залучених до неї людей (вчені, бізнесмени, аналітики, експерти, населення) становить більш ніж 2000 чоловік. Форсайтна сесія як правило триває декілька днів, тоді як корпоративний форсайт - декілька місяців. Протягом цього часу компанія: формулює свої бажані цілі; працює з аналітичними джерелами; виявляє драйвери розвитку, плани конкурентів, можливі зміни споживчого середовища та ін. Як наслідок, народжується так звана «дорожня карта», яку можна назвати як «первинний продукт форсайту». За допомогою цієї карти компанія рухається далі. Поряд з форсайтом застосовується технологічне прогнозування, завданням якого є максимальне зниження невизначеності та обернення невизначеності в ймовірність. Таким чином, визначення розмірів підприємства та його поглядів щодо свого майбутнього - це перші важливі кроки на початку форсайту. Після цього слід обрати метод форсайту (один чи декілька), який буде більш точнішим у своєму прогнозі щодо розвитку компанії чи підприємства.

Всі підприємства можна умовно поділити на групи по розмірах капіталу, по кількості робітників, по прибутку й т.д. Однак, строк «життя» їх варіюється, незалежно від сфери діяльності, форм власності або популярності. Автор разом із групою експертів компанії Shell виділив чотири фактори, які визначили життєздатність компанії, а саме: чутливість до навколишнього середовища; згуртованість та сильна самосвідомість; терпимість до побічних видів діяльності; консервативність у фінансуванні.

Розглянемо більше детальніше наведені фактори та спроектуємо на українську промисловість. Як приклад розглянемо Харківський регіон.

У своєму стремлінні рости та розвиватися компанії реагують на потреби суспільства, тобто на навколишнє середовище. Це провокує їх створювати нові процеси чи продукти, впровадження яких потребує залучення коштів. Саме інновації позитивно сприяють підвищенню строку життя компанії. Наведемо деяку статистику інноваційної діяльності промислових підприємств Харківської області.

По даним головного управління статистики за період 2000 - 2014 рр. на промислових підприємствах Харківської області було впроваджено більше 5000 інноваційних процесів і майже 6400 інноваційних продуктів (у т.ч. більше 1000 нових видів техніки) (мал. 1), при цьому.

Рис. 1. Інноваційні процеси й продукти промислових підприємств Харківської області за період 2000 - 2014 р.

інноваційний форсайтний кооперування

Динаміка впровадження нових технологічних процесів за останні роки показує негативний тренд, тоді, як освоєння нових продуктів має позитивний характер.

Наразі фінансування за той же самий період має такий розподіл (мал.2):

Рис. 2. Джерела фінансування інноваційної діяльності організацій Харківської області за період 2000 - 2014 р.

Видно, що власні кошти, які підприємство або організація вкладають у свій розвиток, значно перевищують внески вітчизняних та іноземних інвесторів. Це свідчить про те, що українські підприємства мають прогресивні позиції щодо впровадження нових продуктів на своєму виробництві. Також це підтверджується й тим, за якими напрямками інноваційна активність фінансується (рис. 3).

Рис. 3. Інноваційна активність промислових підприємств Харківської області по напрямках за період 2000 - 2014 р.

Отже, одним з витратних напрямків впровадження інновацій є придбання машин й встаткування. Другою витратною статтею виступають дослідження й розробки підприємств, тобто інновації.

На рисунку 4 побудовано гістограму, яка відображує динамічний ряд кількості організацій Харківського регіону, які займаються науково-дослідними розробками. З рис.4 бачимо негативну динаміку щодо кількості організацій, одним із прямих завдань яких є продовження строку життя компаній шляхом впровадження на підприємстві інноваційних проектів та продуктів. Це може значно сказатися на життєдіяльності не тільки розглянутої нижче вибірки підприємств машинобудівної галузі, але й промисловості регіону взагалі.

Рис. 4. Кількість організацій Харкова та області, які виконують НДР, за період 2000 - 2014 рр.

Розглянемо галузевий розподіл найкрупніших підприємств Харківської області. Усього зареєстровано 362 підприємства (табл. 1), з яких 79 підприємств машинобудівної галузі (у т.ч. 10 підприємств високотехнологічного виробництва); 51 підприємство харчової галузі; 35 підприємств целюлозно-паперового виробництва й видавничої діяльності; а підприємства енергетичного сектора представлені всього 10 організаціями.

Таблиця 1. Розподіл найкрупніших підприємств Харківської області за галузями

Проаналізуємо підприємства, машинобудівної галузі, які впроваджують високотехнологічне виробництво (рис. 5). На підприємствах, які утворили цей список, працює більше 34 тис.осіб, що складає близько 6 % до загальної кількості працівників цієї галузі (585 тис.осіб). Як бачимо, тільки два підприємства з наведених мають історію менше 20 років. Тоді як вісім з десяти нараховують більш ніж 60 років. Найстарішим підприємством є завод ім. Малишева, вік котрого складає 120 років, а наймолодше - Харківський завод підйомно-транспортного устаткування віком 17 років. Аналіз диверсифікації напрямів виготовлення продукції та надання послуг підтверджує висновки експертів Shell, щодо терпимості до побічних видів діяльності на прикладі об'єднання “Комунар”.

Рис. 5. Високотехнологічні підприємства машинобудівної галузі Харкова

Якщо розглядати цю десятку підприємств за кількістю працівників, то можна зробити висновки по останньому з чотирьох критеріїв компаній-довгожителів. Як правило, чим менша компанія за кількістю працюючих в неї осіб, тим згуртованіше вона може бути. Тобто, самим маленьким за цим критерієм є НДІРВ (зараз ПАТ «АТ науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань»), який нараховує 708 співробітників. Його строк життя становить 62 роки. Найбільшим за цим критерієм підприємством виявилася індустріальна група УПЕК (20 років з моменту заснування) - 8000 співробітників. Але чи «доживе» УПЕК хоча б до віку НДІРВ років наразі невідомо. Проте саме методи форсайту та прогнозування дозволять відповісти на поставленні запитання.

Змоделюємо строк життя підприємства за допомогою лінійної однофакторної регресії. Вихідні дані наведено у таблиці 2. В якості незалежного фактору обрано кількість працівників, а залежним фактором - вік підприємства.

Таблиця 2. Вихідні дані

. (1)

На підставі (1) можна стверджувати, що строк життя підприємства зменшується майже на день при умові збільшення кількості працівників на одну особу. Виходячи з цього, наприклад, вік УПЕК повинен бути близько 59 років, замість реальних 20-ти. Отже, ця модель не відтворює реальної картини впливу на вік, оскільки й коефіцієнт регресії дорівнює 2 %. Значення розрахованого коефіцієнту регресії говорить про те, що вік підприємства практично не залежить від кількості осіб, працюючих на підприємстві.

Висновки. Виходячи з аналізу, щодо необхідності використання методів форсайту чи прогнозування на підприємствах України можна зробити наступні висновки:

1. Проаналізувавши світовий досвід застосування методів прогнозування було виявлено фактори впливу на довголіття крупних промислових підприємств. Дію цих факторів було спроектовано на харківські підприємства машинобудівної галузі, які впроваджують високі технології на виробництві.

2. Українські промислові підприємства мають потенціал щодо свого розвитку та продовження строку життя. Про це свідчить кількість інноваційних процесів та послуг, які впроваджуються на виробництві. Але фінансування відбувається часто за рахунок власних коштів підприємства.

3. На підставі вихідних даних щодо кількості працівників та віку розглянутих підприємств побудовано однофакторну модель регресії, аналіз якої показав, що вік підприємства тільки на 2 % залежить від чисельності працівників. Тобто існують інші, більш вагомі причини, які мають вплив на довголіття компанії, наприклад прибуток, чи споживчий ринок.

Література

1. Hagedoorn J., Duysters G. The Effect of Mergers and Acquisitions on the Technological Performance of Companies in a High-tech Environment / J. Hagedoorn, G. Duysters // Technology Analysis & Strategic Management. Volume 14, Issue 1, 2002. P. 67-85.

2. Knight R.M. Technological innovation in Canada: A comparison of independent entrepreneurs and corporate innovators / R.M. Knight // Journal of Business Venturing. Vol. 4, No.4, July 1989, P. 281-288.

3. Innovation management and competitiveness [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://research.mbs.ac.uk/innovation/Research.aspx

4. Панченко Ю. Риболовля по-українськи. Водний шлях на європейський ринок.

5. Williams R. Compressed Foresight and Narrative Bias: Pitfalls in Assessing High Technology Futures / R.Williams // Science as Culture. Vol.15, No. 4, 327-348, December 2006.

6. Гиус А. Живая компания. Рост, научение и долгожительство в деловой среде / А. Гиус -- М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. -- 448 с.

7. R.Rohrbeck, K. Hцlzle, H.G. Gemьnden. Opening up for competitive advantage - How Deutsche Telekom creates an open innovation ecosystem / Rohrbeck R., Hцlzle K., Gemьnden H.G. // R&D Management. Vol. 39, No 4. Pp. 420-430, September 2009.

8. Carlson, Lockwood W. Using Technology Foresight to Create Business Value / W. Carlson, Lockwood // Research-Technology Management, Vol. 47, No 5, 1 September 2004, pp. 51-60(10).

9. Зеленов Н.Н. Роль и методы технологического прогнозирования в модернизации экономики.

Размещено на Allbest.ru