Теоретичні засади ефективності виробництва пшениці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН», смт. Чабани

Теоретичні засади ефективності виробництва пшениці

Theoretical principles of the efficiency of the production of wheat

З. О. Відомська

провідний спеціаліст з кадрових питань,

У статті досліджено теоретичні аспекти сутності економічної ефективності. Розглянуто підходи до розуміння ефективності в загальному та з'ясовано основу економічної ефективності в аграрному секторі економіки. Запропоновано авторське бачення дефініції „економічна ефективність”.

Ключові слова: ефективність виробництва, економічна ефективність, сільське господарство.

In the article are investigated the theoretical aspects of the essence of economic efficiency. The approaches to understanding the efficiency in general and the basis of economic efficiency in the agrarian sector of the economy are considered. Proposed the author's vision of the definition of "economic efficiency".

Key words: production efficiency, economic efficiency, agriculture.

Постановка проблеми. Зернове господарство завжди було й залишається базовим у формуванні ефективності агропромислового сектору України. Однією з нагальних потреб аграрної галузі є забезпечення зростання виробництва сільськогосподарської продукції та вирішення продовольчої безпеки країни. Зернова галузь є стратегічною для України й має велике значення для розвитку внутрішніх і зовнішніх ринкових спроможностей, підвищення її іміджу на міжнародній арені. Забезпечити ефективне функціонування підприємств в умовах інтеграції сільського господарства України в світове співтовариство можливо за рахунок інтенсифікації виробництва, тобто використання нових досягнень селекції, агрономії, техніки та технології. економічний аграрний продовольчий безпека

В аграрному секторі економіки ефективність виробництва є запорукою продовольчої безпеки країни та індикатором виходу галузі із економічної кризи. Тому розуміння сутності економічної ефективності, особливо в ринкових умовах господарювання сільськогосподарських господарств та товаровиробників має важливе значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням економічної ефективності, ефективності виробнитва та реалізації присвячені праці відомих науковців, серед яких Дж. Долан, Дж. Ерроу, К. Макконнелл, У. Петті, Дж. Сакс, П. Самуельсон, А. Сміт, В. Андрійчук, О. Біттер, О. Варченко, С. Кваша, А. Даниленко, Б. Пасхавер, П. Саблук, О. Шпичак, М.І. Кісіль, О.Г. Шпикуляк. Перші спроби дати визначення дефініції «ефективність» належать В. Петті, Ф. Кене та Д. Рікардо.

Постановка завдання. Розглянути підходи до розуміння ефективності в загальному та з'ясувати сутність економічної ефективності в аграрному секторі економіки.

Виклад основного матеріалу дослідження.Ефективність на даний час слугує вектором, за яким визначають доцільність здійснення тої чи іншої підприємницької діяльності. Збільшення обсягів виробництва і підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств - одне з головних завдань, яке стоїть перед агропромисловим комплексом України. Подальший розвиток агропромилового комплексу України повинен забезпечити перетворення сільського господарства у високорозвинутий сектор економіки, основою якого є зернове господарство. Рівень розвитку зернового господарства - один з найважливіших показників стану економіки, який забезпечує продовольчу безпеку країни, впливає на економічний стан сільського господарства.

Перед тим, як удосконалити методичні підходи щодо виробництва пшениці, здійснити оцінку показників її виробництва та віднайти шляхи підвищення зерновиробництва у сільськогосподарських підприємствах необхідно детально визначити суть категорії «ефективність виробництва» у сільському господарстві, а також дефініцій від яких вона є похідною -«ефективність», «ефект», «економічна діяльність».

Поняття економічна ефективність є досить складним та неоднозначим в світовій економічній теорії. Воно тісно пов'язане з факторами виробництва та галуззю економіки. Із розвитком суспільного виробництва під впливом науково-технологічного прогресу відбувався і розвиток підходів до розуміння сутності економічної ефективності під впливом різних економічних теорій.

Економічна діяльність - найважливіша форма свідомої та цілеспрямованої трудової діяльності людей, у процесі якої вони здебільшого вступають в активні зв'язки з природою та економічні зв'язкий відносини між собою для створення економічних благ у різних сферах суспільного відтворення.

Будь-яка економічна діяльність характеризується результативністю, яку поділяють на економічну ефективність та соціальну ефективність. Сутність економічної ефективності полягає у отриманні максимальних результатів за мінімального використання усіх видів ресурсів. Соціальна ж ефективність полягає у досягненні певного суспільного ефекту: створення нових робочих місць, покращення умов та рівня життя, тощо.

Не дивлячись на різноманітність виробничих процесів та видів промисловості, існує загальноприйнята формула до визначення економічної ефективності, за якою вона визначається як відношення результату виробництва (сукупного продукту) до витрат виробництва.

У сучасній науковій думці важливе місце відводиться термінам «ефект» та «ефективність». Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим -- співвідношення ефекту і витрат, що його викликали.

Ефект (від лат. effectus-- «виконання, дія») означає результат, наслідок певних причин, дій. Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженні. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукції (тобто штуками, кубічними або квадратними метрами, тоннами тощо), показниками поліпшення здоров'я населення(наприклад, зниженням захворюваності або смертності, виробничого травматизму, підвищенням середньої тривалості життя) тощо. У тому випадку (коли зазначені результати отримують грошову оцінку) говорять про економічний ефект.

Економічний ефект - виражений у вартісній (грошової) формі результат будь-яких дій (зокрема господарських заходів).Хоча за самим визначенням результат і ефект є близькими поняттями (ефект - певна форма результату), потреби економічної практики змушують у деяких випадках розмежовувати зазначені терміни. При цьому під умовним поняттям економічний результат звичайно мають на увазі загальний (брутто) результат (зокрема, виручка, доход), а під поняттям економічний ефект - чистий (нетто) результат (зокрема, прибуток).[1, c. 243]

Інженери використовують поняття ефективності, що в першому наближенні відповідає цій умові. Вони визначають ефективність як відношення роботи, виконаної машиною, до енергії, спожитої нею. Звичайно це відношення виражається у відсотках (в українській мові ця величина називається коефіцієнт корисної дїі - к.к.д.). Щоб цей параметр відповідав показнику ефективності, потрібно бути впевненим, що робота, яку виконує машина, дійсно буде використовуватися з користю.

Таким чином, при визначенні ефективності значну роль відіграє ціннісна характеристика отриманого результату. Це, зокрема, змушує змінити погляд на роль торгівлі в економічному процесі всупереч існуючому переконанню про економічно пасивну роль торгівлі («від простого обміну виграти нічого не можна») і навіть про її негативне значення («торгівля обкладає суспільство чимось схожим на податок»). Можна небезпідставно вважати, що цей вид діяльності підвищує ефективність суспільної праці. Адже торгівля допомагає кожній виготовленій речі швидше знайти свого споживача, підвищуючи цінність товарів. Внаслідок збільшується інтегральна корисність витраченої праці і зростає її ефективність.

За дослідженнями Жнякіна Б.О. та Краснової В.В.:«Ефективність - це співвідношення результату (ефекту) з витратами, що викликали цей ефект» [2].

Мельник Л.Г. та Корінцева О.Л. у своїх працях зазначають, що в економіці одним із основних понять є «економічна ефективність» господарських заходів. Господарськими заходами можуть вважатися [1]: впровадження нової техніки; інвестиційний проект; укладення комерційної угоди; реалізація будь-якого господарського рішення; здійснення природоохоронних заходів; проведення соціальних заходів, спрямованих на підвищення добробуту людей, поліпшення інфраструктури, формування культурних цінностей та ін.

Установлено, що еволюція категорії ефективності пов'язана із розвитком продуктивних сил та виробничих відносин суспільства, а критерій визначається змістом основного економічного закону. Ефективність відповідно до основного економічного закону відображає зв'язок між використанням факторів виробництва й одержаними результатами, загальну зацікавленість в найекономічнішому використанні ресурсів у процесі розширеного суспільного відтворення галузі для отримання найбільшої маси національного доходу та фонду відтворення робочої сили [3].

Під економічним ефектом слід розуміти реальний абсолютний результат виробництва, ціннісне вираження продукту. Саблук П.Т. притримується думки, що «ефект економічної діяльності доцільно розглядати як результат, що тією чи іншою мірою відповідає цілям, визначеним у сфері виробництва, розподілу, споживання, тобто в процесі відтворення загалом [4, c. 10].

Багато дослідників сходяться у думці, що терміни «effectiveness», «еfficiency» і «effectuality» є синонімами. Так, наприклад, Сіетлський вчений, Пол Хейне, констатує, що: «Ефективність - це позитивний чинник, який найбільш послідовно підноситься економістами. Це не повинно дивувати, оскільки ефективність (effectiveness) і економічність (еfficiency) - майже синоніми. Обидва терміни характеризують «результативність» використання засобів для досягнення цілей»[5, c. 112].

Однак існують і інші думки. Незалежний аналітик К. Моріс наполягає, що: ««Еffectiveness» - відображення взаємозв'язку між використаними ресурсами (витратами, робочим часом тощо) і досягненням успішних результатів. А поняття «efficiency»розглядається як відношення результатів до затрачених ресурсів. Третє, як управління за результативністю, що дозволяє більш ефективно розподіляти наявні ресурси між програмами та заходами, демонструючи, які з них є дієвими, а які - ні [6, c.53].

Отже, високі показники господарської діяльності підприємств необхідно порівнювати з тими витратами, в результаті використання яких вони отримані, і тоді ми зможемо оцінити економічну ефективність виробництва готової продукції. Таким чином, ефект і витрати - це абсолютні величини, аефективність - відносна, оскільки виражає відношення двох абсолютних величин.

Щоб визначити сутність економічної ефективності, необхідно дослідити історичні аспекти цього явища. Перші спроби дати визначення дефініції «ефективність» належать В. Петті, Ф. Кене та Д. Рікардо. Перші два дослідники розглядали дане явище як міру впливу на оточуючий простір.

Д. Рікардо першим ввів цей термін в теорію політичної економії. Він пов'язав ефективність з використанням капіталу та довів, що від довгостроковості існування капіталу обернено пропорційно залежать витрати [7].

Досить багато наукових праць присвячені становленню категорії «ефективність виробництва». К. Маркс, Ж-Б. Сей, А. Сміт розглядаючи трудову теорію наполягали, що ефективність виробництва характенизує прибуток, який є нічим іншим, як невиплаченою заробітною платою працівникам.

А. Маршал, Дж. М. Кейнс з точки зору теорії економічного зростання «ефективність виробництва» досягається завдяки витратам капіталу і людської праці без урахування науково-технологічного процесу та розвитку інновацій.

В теперішніх неоінституціональних теоріях, людський капітал - головний фактор формування й розвитку інноваційної економіки та економіки знань як наступного вищого етапу розвитку. Основою людського капіталу є трудовв ресурси - економічно активне, працездатне населення, тобто частина населення країни (регіону), яка володіє розумовими здібностями і знаннями, необхідними для виконання тих чи інших робіт [8, c.145].

Частина науковців виділяє два основні напрямки щодо сутності категорії «ефективність виробництва». Перший напрям в основі своїй містить «результативність», що полягає у співвідношенні витрачених ресурсів до отриманих результатів. Основним принципом даного підходу є вираз «витрати виробництва-кінцевий результат». Другий напрям осноною ідеологією визначає досягнення кінцевої мети, що є значно обширнішим поняттям як «результативність». Кінцевим результатом даного підходу є «мета - досягнутий ефект».

Американський науковець-економіст Х. Лібенштайн ввів поняття «X-ефективність» в економіці - «концепція ефективності функціонування підприємства Функціонування підприємства вважають Х-ефективним, якщо воно виробляє (реалізує) за наявних ресурсів і найкращою з доступних технологій максимально можливий об'єм продукції [9].

В радянський період,в умовах розбудови соціалізму, отримання максимального доходу та ефективність виробництва були речами не співставними. За словами російського дослідника Козлова Г.А.: «В відповідності з основним економічним законом капіталізму ефективність виробництва характеризується нормою прибутку. А при соціалізмі вона виражається продуктивністю суспільної праці, а дія основного закону - ступенем задоволення потреб членів суспільства [10, c. 120]».

Значний вклад в розвиток теорії ефективності внесли радянські вчені. В період індустріалізації в радянському союзі особливо гостро стояло питання нарощення темпів економічного розвитку, через що в переважній більшості вчені економісти у СРСР розглядали ефективність в значені результативності. Один з радянських класиків у сфері теорії ефективності є вчений Т. С. Хачатуров, що визначив категорію «ефективність» як «відношення економічного або соціального ефекту до потрібних для його досягнення витрат» [11, c. 22].

Сучасний міжнародний стандарт управління ІSO: 9000:2000, розглядає ефективність як співвідношення між досягнутим результатом і використаними ресурсами, що свідчить про ресурсний підхід до визначення категорії «ефективність» [12].

Схиляючись до думки багатьох вчених як вітчизняних, так і зарубіжних, проаналізувавши їхні праці, вважаємо за доцільне ввести в обіг наступне бачення дефініції „економічна ефективність”. Це найбільш можливий дохід та соціальний ефект, що можливо отримати шляхом залучення найменшої кількості виробничих ресурсів в процесі створення продукції, надання послуг.

В результаті дослідження наукових підходів до розуміння сутності економіної ефективності, можна констатувати, що цей термін є досить обширним та враховує значне коло чинників, що впливають на нього. За словами Волинця В.Л. : «Суть економічної ефективності виробництва зерна полягає у підвищенні урожайності зернових культур при найменших витратах ресурсів на одиницю продукції. З точки зору економічної теорії, категорію економічної ефективності важливо розуміти як найважливішу у системі економічних категорій, від адекватності трактування якої залежить правильність всієї системи ефективності виробництва» [13, c. 15 ].

Кривошея-Гунько І.О., вивчаючи праці економістів-аграрників, дійшла висновку, що «… дана категорія є багатогранною і як результативність виробництва характеризується величиною отриманого ефекту в розрахунку на одиницю використаних сумарних ресурсів у галузі або в підприємстві». [14, c. 99]

Критерії ефективності виробництва зернових в Україні залежать від форм господарських відносин, сфери та галузі. Для сфери агровиробництва основний показник - ступінь забезпечення народонаселення продовольством; у переробній галузі - забезпечення продуктами переробки, сировиною; для сільськогосподарських виробників - забезпеченість фінансами, зменшення витрат виробництва, забезпечееня ринку достатнім обсягом якісної продукції.

Конкурентоспроможність виробництва зернових формується на кожному етапі їх вирощування, збору, обробки та реалізації так, як важливе значення в агропромисловому секторі має співвідношення рівня цін та якості продукції. Серед науковців, що займались вирішенням економічних проблем агропромислового сектору, превалює думка, що основним критерієм, який характеризує рівень економічної ефективності є прибутковість.

За аналізом та узагальненнями Кривошеї-Гунько О.І.: «прибуток - це узагальнюючий показник, який характеризує рівень ефективності використання виробничого потенціалу підприємства, вказує на позитивний результат його діяльності, визначає ефективність та рентабельність господарської діяльності підприємства, забезпечує його сталий розвитокта є джерелом матеріального добробуту підприємства, його працівників і держави в цілому» [14, c. 101].

Опираючись на постулати економічної теорії - ціна є вираз, який визначається як відношення попиту до пропозиції. Ціни на зернові значною мірою впливають на формування прибутку сільськогосподарських виробників, особливо враховуючи те, що процес ціноутворення в АПК є досить непростим.

Дослідженнями, що проведені Кісілем М.І., встановлено, що економічна ефективність є загальою для будь-якого виду підприємницької діяльності економічною категорією. Вона визначається зіставленням економічного результату (вигод від бізнесу) до витрат на досягнення цього результату. Зазначений критерій повною мірою стосується і суб'єктів малого та середнього бізнесу на селі, що здійснюють діяльність з метою максимізації своїх економічних результатів і мінімізації витрат, пов'язаних з отриманням даного результату [15, c. 59].

Розрахунок економічної ефективності сільськогосподарської продукції слід розглядати через визначення різних вартісних і натуральних показників, які характеризують кінцеві та проміжні результати і витрати виробництва окремого виду продукції (робіт, послуг) або всієї номенклатури продукції.

Ефективність сільського господарства - результативність господарської та фінансової діяльності суб'єктів господарювання, здатних забезпечувати високі показники продуктивності праці, зниження фондовіддачі та собівартості, зростання рентабельності, врожайності культур [16, c. 514].

Економічна ефективність виробництва пшениці полягає в спроможності сільгоспвиробників вирощувати максимально можливий обсяг даної продукції високої якості при мінімальних затратах, а також можливість отримувати максимальний дохід від її реалізації.

Компанієць В.О. зроблено висновок, що «економічну ефективність виробництва пшениці доцільно визначати як співвідношення між витратами, що враховують участь у виробництві всієї маси ресурсів (в тому числі земельних), залучених в процес виробництва, та кінцевої продукції, здатної задовольняти споживчий попит [17, c. 6]».

З урахуванням вищевикладеного однозначне тлумачення сутності ефективності сільського господарства малоймовірне. Розбіжності в розумінні сутності критерію і показників ефективності сільського господарства також можна пояснити наявністю багатьох точок зору щодо методологічних засад її визначення.

Висновки.Поділяючи погляди провідних вчених до визначення економічної ефективності, пропонуємо своє бачення цієї категорії. Економічна ефективність - це найбільш можливий дохід та соціальний ефект, що можливо отримати шляхом залучення найменшої кількості виробничих ресурсів в процесі створення продукції, надання послуг.

При розгляді ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно враховувати його важливу роль в суспільному виробництві. У сільському господарстві, як у жодній іншій галузі національного господарства, підвищення обсягів виробництва продукції має надзвичайно велике значення для суспільства.

Це зумовлено тим, що воно є основним, незамінним джерелом продуктів харчування і сировини для переробної промисловості. Піднесення економіки сільського господарства пов'язано із збільшенням обсягів виробництва продукції на основі раціонального використання землі, основних засобів і капітальних вкладень, підвищення продуктивності праці й раціонального використання матеріальних ресурсів. Суспільство зацікавлене не лише в отриманні значних обсягів, а й у зниженні витрат засобів і праці на виробництво одиниці продукції. Від того, наскільки успішно розв'язуються ці завдання, залежить ефективність виробництва.

Література

1. Мельник Л.Г., Корінцева О.Л. Економіка підприємства: навч. посібник для вузів / Л.Г. Мельник, О.Л. Корінцева. - Суми: Університетська книга, 2004. - 416 с.

2. Жнякін Б.О., Краснова В.В. Економіка підприємства: навч. посібник для вузів / Б.О. Жнякін, В.В. Краснова - Донецьк: Альфа-прес, 2005. - 160с.

3. Дієсперов В.С. Ефективність виробництва у сільськогосподарському підприємстві: [монографія] / В.С. Дієсперов. - К.: ННЦ «ІАЕ», 2008. - 340 с.

4. Саблук П.Т. Основні напрями розвитку високоефективного агропромислового виробництва в Україні / П.Т. Саблук // Економіка АПК. - 2002. - №7. - С.3.14.

5. Хейне П., Боуттке П. Дж., Причитко Д. Л. Экономический образ мышления: пер. с англ. 10.го изд. / П. Хейне, П.Дж. Боуттке, Д.Л. Причитко. - М.: Вильямс, 2007. - 544 с.

6. Морс К. Эффективные решения в экономике переходного периода: Аналитические инструменты разработки и реализации социально-экономической политики / К. Морс, Р. Страйк, А. С. Пузанов. - М. : Айрис-пресс, 2007. - 448 с.

7. Рикардо Д. Сочинения. Т. 1. / Д. Рикардо. - М.: Соцэкгиз, 1955. - 360 с.

8. Столярчук Н.М. Історичні аспекти сутності категорії «інноваційна діяльність» / Н.М.Столярчук // Економіка АПК. - 2012. - №6. - С.144.149.

9. Leibenstein, H. Allocative Efficiency and X-Efficiency // The American Economic Review, 56 (1966). - PP. 392.415.

10. Козлов Г.А. Развитой социализм: Вопросы экономической теории / Г.А. Козлов. - М., 1977. - С. 116.143.

11. Хачатуров Т.С. Эффективность капитальных вложений. / Т.С. Хачатуров - М. : Изд-во «Экономика», 1979. - С. 22.

12. Does ISO 9000 // ISO Managements System. 2002. Juli -- August. P. 3140.

13. Волинець В.Л. Економічна ефективність зернопродуктового виробництва в підприємствах АПК та шляхи її підвищення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами » / В.Л. Волинець. - К., 2013. - 23 с.

14. Кривошея-Гунько О.І. Теоретико-методичні аспекти дослідження сутності та поняття прибутку / О.І. Кривошея-Гунько // Агроінком. - 2010. №10.12. - С.98-101.

15. Кісіль М.І. Критерій і показники економічної ефективності малого та середнього бізнесу на селі / М.І. Кісіль // Економіка АПК. - 2001. №8. - С.59.64.

16. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1/ Редкол.: С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 864 с.

17. Компанієць В.О. Розвиток і підвищення економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці в регіоні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук: 08.07.02 «Економіка сільського господарства і АПК» / В.О. Компанієць. - Дніпропетровськ, 2005. - 24 с., С.6

References.

1. Melnuk, L.H. and Korintseva, O.L. (2004), Ekonomika pidpryiemstva [Business Economics], Universytetska knyha, Sumy, Ukraine.

2. Zhniakin, B.O. and Krasnova, V.V. (2005), Ekonomika pidpryiemstva [Business Economics], Alpha-pres, Donetsk, Ukraine.

3. Diiesperov, V.S. (2008), Efektyvnist vyrobnytsva u silskohospodarskomu pidpryiemstvi, [Efficiency of production in an agricultural enterprise], NNC IAE, Kyiv, Ukraine.

4. Sabluk, P.T. (2002) “Main directions of development of highly effective agricultural production in Ukraine”, Ekonomika APK, vol. 7, pp.3.14.

5. Kheyne, P., Bouttke, P.Dzh. and Prichitko, D.L. (2007) Ekonomicheskiy obraz myshleniya [The Economic Way of Thinking], Vil'yams, Moscow, Russia.

6. Mors K., Strayk, R. and Puzanov, A.S. (2007) Effektivnyye resheniya v ekonomike perekhodnogo perioda [Effective solutions in the economy of the transition period], Ayris-press, Moscow, Russia.

7. Rikardo, D. (1955) Sochineniya. T. 1. [Compositions. T. 1.], Sotsekgiz, Moscow, Russia.

8. Stolyarchuk, N.M. (2012) “Historical aspects of the essence of the category “innovative activity”, Ekonomika APK, vol. 6, pp. 144.149.

9. Leibenstein, H. (1966) “Allocative Efficiency and X-Efficiency”, The American Economic Review, vol. 56, pp. 392.415.

10. Kozlov, G.A. (1977) Razvitoy sotsializm: Voprosy ekonomicheskoy teorii [Developed socialism: issues of economic theory], Moscow, Russia.

11. Khachaturov, T.S. (1979) Effektivnost' kapital'nykh vlozheniy [Efficiency of capital investments], Ekonomika, Moscow, Russia.

12. ISO Managements System (2002), “Does ISO 9000”, p. 3140.

13. Volynets, V.L. (2013) “Economic efficiency of grain production in the agroindustrial complexes and ways of its increase”, Ph.D. Thesis, Economics, organization and management of enterprises, National Agrarian University, Kyiv, Ukraine.

14. Krivosheya-Gunko, O.I. (2010) “Theoretical and methodical aspects of the study of essence and concept of profit”, Agroinkom, vol. 10.12, pp. 98-101.

15. Kisil, M.I. (2001) “Criterion and indicators of economic efficiency of small and medium-sized businesses in the countryside”, Ekonomika APK, vol. 8, pp. 59 -64.

16. Mochernyy, S.V. (2000) Ekonomichna entsyklopediya: T1 [Economic Encyclopedia: In three volumes. T1], Akademiya, Kyiv, Ukraine.

17. Kompaniets, V.O. (2005) “Development and increase of economic efficiency of production of grain of winter wheat in the region”, Ph.D. Thesis, Economics of Agriculture and Agroindustrial Complex, Dnipropetrovsk State Agrarian University, Dnipropetrovsk, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru