Концепція стратегічного управління відтворенням основних засобів промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНЦЕПЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ВІДТВОРЕННЯМ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

CONCEPT OF STRATEGIC MANAGEMENT OF REPRODUCTION OF MAJOR INDUSTRIAL ENTERPRISES

Є. В. Олійник,

асистент кафедри обліку, аналізу і аудиту,

Кременчуцький національний університет ім.

М. Остроградського, м. Кременчук

Oliinyk Ievgeniia,

assistant of the Department of Accounting, Analysis and Audit,

Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University

У статті запропоновано змістовні складові концепції стратегічного управління відтворенням основних засобів, практична імплементація якої дасть можливість забезпечити комплексне та системне оновлення виробничого потенціалу українських підприємств. В межах розробленої концепції сформульовано її мету, сформовано базисні положення, визначено принципи її реалізації. Теоретичну базу концепції склали використані автором наукові підходи, зокрема, стратегічний, інтегрований, збалансований та вибірковий. Запропоновано інструментарій практичного втілення розробленої концепції, а також етапи стратегічного управління досліджуваними процесами.

підприємство український засіб основний

The article is dedicated to the substantive components of the concept of strategic control playback of fixed assets, practical implementation of which will provide a comprehensive and systematic updating production potential of Ukrainian companies. Within the developed concept was formulated its purpose, formed the basic provisions defined principles for its implementation. The theoretical basis of the concept used by the author used scientific approaches, including strategic, integrated, balanced and selective. Was proposed a toolkit of practical implementation of the developed concepts and the stages strategic management by this processes.

Ключові слова: концепція, стратегічне управління, відтворення, основні засоби, принципи, підходи.

Keywords: concept, strategic management, reproduction, basic tools, principles and approaches.

Постановка проблеми. Однією з найбільш системних проблем розвитку вітчизняних підприємств залишається проблема оновлення, модернізації, реконструкції, тобто, всього комплексу процесів відтворення основних засобів. Той факт, що вже протягом двох десятків років це питання підприємствами не вирішується свідчить про нерозуміння, як на рівні держави, так і на рівні власників й керівників, наслідків ігнорування відтворювальних процесів в цілому та безпосередньо відтворення основних засобів.

Актуальність дослідження. Відповідно актуальним, на нашу думку, залишається завдання формування ефективної системи управління основними засобами підприємства, що потребує наукового обґрунтування відповідної концепції.

Особливо важливе значення така концепція має для машинобудівних підприємств, які повинні зайняти належне місце у розвитку національної економіки. Машинобудівні підприємства є фондомісткими та потребують великого обсягу фізичного капіталу для операційної діяльності. Тому процес управління активами та, власне, розробки стратегії розвитку матеріальних активів є важливим елементом управлінського процесу, оскільки продуктивність праці на таких підприємствах значною мірою залежить від фондоозброєності.

Аналіз останніх досліджень та  публікацій. В науковій літературі неодноразово робилися спроби дослідити процеси еволюції систем управління основними засобами. Теоретичні основи процесів відтворення основних засобів досліджено в  працях Городянської Л.В. [2], Кленіна О.В. [4], Левицької І.В. [5]. Так, в роботі Рєпіної І.М. [6, с. 163-165] систематизовано моделі управління матеріальними необоротними активами, які базуються на різних джерелах фінансування активів, в тому числі, відтворення основних засобів.

Вимоги до сучасної системи управління відтворенням основних виробничих фондів сформульовано в роботі Бойка А.А., Бахмарєвої Н.В. [1]. Серед них: створення інтегрованої служби управління відтворенням ОЗ; забезпечення ефективної взаємодії між різними підрозділами, які беруть участь в управлінні відтворенням ОВФ; перехід від управління за функціями до управління за процесами; спрямування управління відтворенням основних фондів на задоволення, в першу чергу, потреб основних виробничих цехів; створення єдиної системи показників, зорієнтованої на виконання стратегії підприємства та забезпечуючої ефективне операційне управління відтворенням основними засобами.

У роботі Петерсона Р. [8] наголошено, що менеджмент повинен змінити підходи до управління довгостроковими матеріальними активами. Навіть в США  має місце проблема зносу, високої вартості заміни, недостатності амортизації для покриття витрат на заміщення активів [8, С. 34]. Управління фіксованими активами до цього часу вважається основоположним елементом в діяльності організації, ефективність використання яких має вирішальне значення для забезпечення продуктивності і виконання стратегічних цілей.

Саме тому нами пропонується розглядати процеси управління основними засобами з урахуванням особливостей відтворювальних процесів та з урахуванням стратегічних цілей розвитку підприємства.

Мета статті - розробити базисні положення концепції стратегічного управління процесами відтворення основних засобів на промислових підприємствах.

Основні результати дослідження. Вихідні концептуальні положення процесу управління відтворенням основних засобів повинні спрямовувати

систему управління на вирішення існуючих проблем, а саме забезпечити:

- подолання відмінностей у рівнях забезпечення основними засобами вітчизняних та зарубіжних підприємств відповідно до сучасного етапу розвитку НТП;

- визначення необхідних темпів та форм відтворення основних засобів не лише на окремому підприємстві, а й на підприємствах, які є взаємопов'язаними в межах цілісного виробничого процесу кінцевих видів продукції;

- формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до програми відтворення;

- зростання відповідальності серед управлінців та власників за відтворення основних засобів.

Для вирішення вказаних та багатьох інших проблем слід забезпечити формування цілісної системи управління основними засобами, яка б відповідала базувалась на потужній теоретико-методичній базі, відповідала  вимогам сучасності та враховувала особливості функціонування українських підприємств.

Пропонована нами концепція стратегічного управління відтворенням основними засобами включає наступні складові (рис.1):

- мета й базисні положення концепції, які визначають ключові напрями наукового пошуку та потребують теоретичного розроблення і методичного забезпечення;

- умови формулювання концепції, які включають: наукові підходи для її формування; закономірності, чинники та мотиви відтворювальних процесів;

- принципи реалізації концепції;

- комплекс заходів щодо практичного втілення концепції стратегічного управління відтворенням основних засобів.

В якості базових підходів щодо формулювання концепції управління відтворенням основних засобів нами обрано: стратегічний, інтегрований, збалансований та вибірковий підходи.

Рис. 1. Складові концепції стратегічного управління відтворенням основних засобів

Джерело: розробка автора

1. Стратегічний підхід. Українські підприємства в процесі розробки управлінських рішень, в тому числі і в питання використання основних засобів, потребують впровадження стратегічних підходів. На процеси формування стратегічних рішень впливає ряд чинників, які системно представлені в роботі Нуралі М. [7].

Найважливіші аргументи необхідності застосування стратегічного підходу до управління основними засобами полягають в наступному:

- прискорилась динаміка зовнішнього оточення сучасних підприємств, що вимагає від них постійного реагування;

- виникає потреба у використанні нестандартних підходів при прийнятті управлінських рішень, оскільки обмежується можливість екстраполяції минулого досвіду;

- актуалізувались завдання об'єктивної оцінки поточних та перспективних позицій підприємства на ринку;

- змістились акценти у визнанні важливості ресурсів підприємства з матеріальних в бік нематеріальних;

- широкого застосування отримало розуміння необхідності чіткої ідентифікації цілей розвитку підприємства у довгостроковій перспективі.

Всі перераховані та інші важливі питання знайшли відображення в понятті «стратегія», «стратегічний підхід».

Застосування стратегічного підходу до розуміння існуючих проблем розвитку дає можливість визначити пріоритетність завдань, які стоять перед українськими підприємствами, взаємозв'язки між стратегічними та тактичними процесами. Саме стратегічний підхід в управлінській практиці діяльності сучасного підприємства визначає:

- розуміння необхідності розробки та поетапної реалізації цілей розвитку для кожного підприємства, яке орієнтується на довгострокову конкурентоспроможність. Більшість цілей підприємства стосуються ринкової частки, величини доходів та прибутку, а не величини основних засобів, однак можливості їх досягнення визначаються станом основних засобів;

- необхідність постійної роботи над формуванням та удосконалення конкурентних переваг, які можуть стосуватись різних сфер діяльності. Конкурентні переваги кожне підприємство має свої. Вони можуть суттєво змінюватись відповідно до тих чи інших чинників, однак за всіх умов застаріле обладнання є обмежувальним бар'єром формування інших конкурентних переваг

- важливість постійного розвитку спроможності підприємства до формування конкурентних переваг, які, в тому числі, визначаються темпами відтворення основних засобів.

Так, недостатні або низькі, порівняно з конкурентами, темпи відтворення основних засобів не несуть загрози поточній діяльності підприємства та відтворенню виробництва, однак в довгостроковій перспективі це призведе до неспроможності підприємства виробляти продукцію, яка б відповідала вимогам ринку. Погляд на підприємство через призму його довгострокових цілей дає можливість визначити поточні завдання, які стосуються всіх сфер його життєдіяльності.

2. Інтегрований підхід також є важливим для формулювання сучасної концепції управління основними засобами. Виходячи з того, що інтеграція (від лат. integratio - відновлення і цілий) означає поступове зближення та об'єднання частин в процесі взаємодії (взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозбагачення) [3, С. 668], процес функціонування підприємства слід розглядати не як механічне поєднання ресурсів, а як здатність формувати нову інтегративну цілісність - ефективно-зростаючий протягом тривалого проміжку часу економічний суб'єкт.

Якщо ж розглядати застосування інтегрованого підходу в процесі управління відтворенням основних засобів на машинобудівних підприємствах то слід брати до уваги те, що:

- машинобудування базується на масштабному поділі праці, коли значна частина комплектуючих виготовляється на підприємствах-постачальниках, загальна кількість яких може бути досить великою. А це означає, що фактично відтворювальні процеси повинні відбуватись синхронізовано за змістом та часом проведення на підприємствах, які пов'язані цілісним виробничим циклом;

- застосування інтегрованого підходу визначає необхідність врахування витрат фінансування всього комплексу відтворювальних процесів.

3. Збалансований підхід визначає необхідність дослідження відтворення основних засобів через призму взаємопов'язаних та взаємообумовлюючих процесів функціонування підприємства, узгодженості їх розвитку з вимогами та тенденціями розвитку зовнішнього середовища. Аналітичним інструментом сучасних досліджень внутрішніх процесів стала система збалансованих показників, яка визначає поєднання чотирьох груп показників, що характеризують можливості підприємства щодо реалізації стратегії за рахунок: внутрішніх бізнес-процесів, фінансів, клієнтів, персоналу. Збалансована система показників була розроблена, оскільки традиційні методи базувались переважно на фінансових показниках, і не враховували цілої низки чинників.

Застосування збалансованого підходу до дослідження процесів відтворення основних засобів визначає необхідність: по-перше, вивчення їх у взаємозв'язку із іншими процесами відтворення (виробництва, інвестицій, трудових ресурсів, матеріальних ресурсів тощо); по-друге, встановлення впливу активності процесів відтворення основних засобів на динаміку інших відтворювальних процесів та розвиток підприємства в цілому. А це дає можливість визначити пріоритетність вирішення проблем розвитку підприємства та розглядати стратегічні завдання у взаємозв'язку із процесами відтворення.

Збалансування відтворювальних процесів з існуючими потребами, визначення яких потребує додаткового аналітичного забезпечення. Українські підприємства потребують чіткого розуміння всього комплексу питань, які визначають здатність підприємства до розвитку.

4. Вибірковий підхід. Зважаючи на актуальність потреби у активізації процесів відтворення основних засобів, а також беручи до уваги проблеми дефіциту ресурсів, як основного обмежувального чинника, слід наголосити на необхідності проведення ранжування пріоритетності реалізації тих чи інших форм відтворення відносного груп основних засобів, які є в розпорядженні підприємства. Підприємство повинне визначити потреби в основних засобах певних економіко-технологічних характеристик, провести їх ранжування за критерієм пріоритетності, а потім на основі оцінки альтернативних варіантів реалізувати відтворювальний процес.

Основною метою формування концепції нами прийнято: теоретичне виокремлення та організаційно-методичне забезпечення пошуку шляхів вирішення проблеми відтворення основних засобів серед комплексу проблем сучасного етапу розвитку підприємства.

В якості базисних положень пропонованої концепції стратегічного управління відтворенням основних засобів пропонуємо наступне:

1. Процеси відтворення ОЗ є стратегічними та визначають розвиток підприємства. На рівні підприємств в якості стратегічної необхідно визнати ціль активізації процесів відтворення основних засобів, реалізація якої забезпечила б на поступове подолання відставання підприємства за показниками фондоозброєності праці та технічної оснащеності від підприємств-галузевих лідерів. Процеси відтворення повинні набути ознак автоматичності та фінансуватись у достатньому обсязі за рахунок усіх можливих джерел, враховуючи обмеженість ресурсів підприємств.

2. Відтворювальні процеси повинні мати чіткі кількісно-якісні характеристики щодо масштабів, форм та термінів здійснення. Кожна група основних засобів є носієм певних функцій в межах підприємства, а тому потребує відповідного аналітичного забезпечення щодо термінів ефективної експлуатації, прогнозованих витрат на відтворення, адекватних потребам форм відтворення.

3. Відтворення основних засобів - є багатогранний взаємозалежний процес, управління яким потребує сучасних системи управління. Відтворення основних засобів - це процес, який, з одного боку - є наслідком оптимальності всіх інших процесів функціонування підприємства, а з іншого боку - зумовлює й інші відтворювальні процеси. Тому процес відтворення основних засобів слід розглядати і з управлінських позицій, як процес, що потребує системної підготовки, та як процес, що зумовлює суттєві зміни на підприємстві. Загалом на підприємстві повинна бути створена вбудована підсистема відтворення основних засобів, яка б забезпечувала цим процесам наступність, активність.

4. Проведення відтворення основних засобів повинне відбуватись на альтернативній основі з урахуванням наслідків його ігнорування. Реалізація процесів відтворення повинна базуватись на аналізі альтернативних методів досягнення підприємством сформованих стратегічних цілей та передбачати врахування ефективності використання кожного об'єкта основних засобів та його відповідності довгостроковій місії підприємства.

Базисні положення пропонованої концепції можуть бути успішно реалізовані на практиці за умови дотримання пропонованих принципів:

а) принципу комплексності - визначає необхідність розуміння ролі процесів відтворення основних засобів у загальному розвитку підприємства, оскільки саме їх стан забезпечує створення матеріально-технічної бази для реалізації стратегії розвитку підприємства в усіх сферах;

б) принципу безперервності - процеси відтворення основних засобів повинні здійснюватись в тих чи інших формах на постійній основі, оскільки процес їх зносу не припиняється;

в) принципу пріоритетності та захищеності - витрати на відтворення основних засобів повинні бути визнані на підприємствах пріоритетними та фінансуватись не за залишковим принципом, а згідно розроблених раніше планів;

г) принципу врахування галузевої приналежності підприємства - для підприємств різних галузей мають місце певні відмінності з циклічністю яка б орієнтувалась на динаміку науково-технічного прогресу в даній галузі.

Сформовані концептуальні положення потребують деталізації теоретико-методичних положень, які стануть основою практичної їх імплементації. Для системного впровадження обґрунтованої концепції в практику українських підприємств необхідно:

- обґрунтувати комплекс завдань та відповідних заходів щодо практичної імплементації концепції;

- забезпечити формалізації процесів стратегічного управління відтворення у вигляді етапів;  

- визначення цільових кількісних та часових орієнтирів.

Процес управління основними засобами повинен здійснюватись у розрізі стратегічного та тактичного управління (таблиця 1).

Таблиця 1.

Завдання стратегічного й тактичного управління

процесами відтворення основних засобів підприємства

Джерело: розробка автора

Завдання тактичного управління це ті питання, які апріорі повинні вирішуватись на будь-якому підприємстві в короткостроковий період часу. Однак в сучасних умовах традиційний підхід до управління основними засобами у більшості галузей матеріального виробництва, розвиток яких базується на активності впровадження науково-технічних рішень, потребує доповнення новими підходами. Завдання стратегічного управління основними засобами передбачають, перш за все, запровадження практики реалізації управлінських функцій щодо основних засобів виходячи зі змісту стратегії розвитку організації. Виконання поставлених не лише тактичних, а й стратегічних завдань дасть можливість комплексно вирішувати проблему відтворення основних засобів на системній основі та забезпечувати відповідність основних засобів вимогам ринку, науково-технічного прогресу в довгостроковий період часу.

Практичний рівень реалізації концепції стратегічного управління відтворенням основними засобами сформовано у вигляді двох блоків, перший - передбачає регламентацію етапів стратегічного управління, безпосередньо, відтворенням основними засобами, яка б була вбудована в загальну системи стратегічного управління діяльністю підприємства; другий - комплекс заходів щодо практичного втілення концепції стратегічного управління відтворенням ОЗ.

Етапи стратегічного управління відтворенням ОЗ:

1. Розробка довгострокової та короткострокової програми планування величини основних засобів, а також масштабів відтворювальних процесів відповідно до стратегічних цілей розвитку підприємства та прогнозних показників потреби ринку у продукції підприємства. Результатом реалізації даного етапу стане формування набору кількісно-якісних показників - індикаторів активності процесів відтворення.

2. Управління розвитком ресурсних можливостей підприємства в контексті реалізації стратегічних цілей у сфері відтворення основних засобів. Розуміння логіки процесів розвитку визначає необхідність планомірного поліпшення стану всіх ресурсів підприємства, а не лише фіксованих активів, в контексті забезпечення їх узгодженості та наступності. Результатом даного етапу повинна стати синхронізація кількісно-якісних характеристик процесів відтворення основних засобів з іншими відтворювальними процесами.

3. Інкорпорація процедур економічного, інформаційного, технічного забезпечення управлінських рішень в існуючу організаційну структуру підприємства задля реалізації комплексу управлінських функцій  відтворення ОЗ. Результатом даного етапу повинне стати розробка  організаційно-економічного механізму стратегічного управління відтворювальними процесами на підприємстві в цілому та відтворенням ОЗ.

4. Удосконалення системи управління через виокремлення в якості об'єкта мотивації, планування, організовування, аналізу та контролю процесів відтворення основних засобів, відповідно до стратегічних завдань, які сформульовані для підприємства та з урахуванням досягнень галузевих конкурентів. Результатом цього етапу стане практична реалізація всіх управлінських функцій відносно процесів відтворення.

5. Стратегічний аналіз результативності відтворювальних процесів. Вибудовування причинно-наслідкових залежностей між активністю процесами відтворення основних засобів та розвитком підприємства дасть можливість сформувати стратегічне бачення процесів відтворення у керівництва та всіх працівників підприємства.

Висновки і пропозиції. Представлена концепція стратегічного управління відтворенням основних засобів дає можливість зрозуміти логіку та необхідність запровадження комплексних методів управління процесами відтворення основних засобів. Особливістю даного дослідження є те, що нами розроблено не лише концептуальні положення удосконалення управлінських процедур в сфері відтворення, а й практичні інструменти їх імплементації на українських підприємствах. Це загалом забезпечить комплексне вирішення проблеми відтворення основних засобів та переведення її в сферу постійного контролю з боку керівництва підприємствами. Подальших досліджень потребують питання ідентифікації чинників та мотивів процесів відтворення основних засобів.

Список використаних джерел

1. Бойко А. А. Принципы проектирования инструментов процессно-ориентированного управления воспроизводством основных производственных фондов предприятия / Бойко А. А., Бахмарева Н. В. // Научные проблемы транспорта Сибири и Дальнего Востока. 2010. - №1. - С. 17-20.

2. Городянська Л. В. Відтворення основних засобів на підприємствах України: теорія і практика в обліку та аналізу : [монографія]  / Городянська Л. В. - К.: КНЕУ, 2008. - 224 с.

3. Економічна енциклопедія : у трьох томах / [відп. ред. Степан Васильович Мочерний]. - К. : Видавничий центр “Академія” - Т. 1. - 2000. - 864 с.

4. Кленін О. В. Ефективність відтворення основного капіталу підприємств : [монографія]  /  Кленін О. В. - НАН України. Ін-т економіки промисловості. - Донецьк, 2006. - 196 с.

5. Левицька І. В. Відтворення основних засобів: теорія і практика : [монографія] / Левицька І. В. - К.: Національний університет харчових технологій, 2010. - 280 с.

6. Рєпіна І. М. Активи підприємства: таксономія, діагностика та управління : [монографія] / І.М. Рєпіна. - К. : КНЕУ, 2012. - 274 с.

7. Nooraie M. (2012). Factors Influencing Strategic Decision-Making Processes // International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, Vol. 2, No. 7, рр. 405-429.

8. Peterson Raymond H. (2002). Accounting for Fixed Assets. - John Wiley & Sons, Inc. - 219 р.

References

1. Boyko, A. A. and Bahmareva, N. V. (2010), “Principles of the design tool process-oriented management of the reproduction of fixed assets of the enterprise”, Nauchnyie problemyi transporta Sibiri i Dalnego Vostoka,vol. 1, pp. 17-20.

2. Gorodyanska, L. V. (2008), Vidtvorennya osnovnih zasobiv na pidpriemstvah Ukrayini: teoriya i praktika v obliku ta analizu [Reproduction of fixed assets in the Ukraine: theory and practice in accounting and analysis], KNEU, Kyiv, Ukraine.

3. Ekonomichna enciklopediya (2002), u troh tomah, vidp. red. S.V. Mochernyi, t.1, 864 p.

4. Klenin, O. V. (2006), Efektivnist vidtvorennya osnovnogo kapitalu pidpriemstv [Efficiency reproduction of capital companies], NAN Ukrayini. In-t ekonomiki promislovosti. - Donetsk, Ukraine.

5. Levitska, I. V. (2010), Vidtvorennya osnovnih zasobiv: teoriya i praktika [Reproduction of fixed assets: theory and practice], Natsionalniy universitet harchovih tehnologiy, Kyiv, Ukraine.

6. Repina, I. M. (2012), Aktivi pidpriemstva: taksonomiya, diagnostika ta upravlinnya [The assets of the enterprise: taxonomy, diagnosis and management], KNEU, Kyiv, Ukraine.

7. Nooraie, M. (2012), “Factors Influencing Strategic Decision-Making Processes”, International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, vol. 2, No. 7, рр. 405-429.

8. Peterson, R. H. (2002), Accounting for Fixed Assets, John Wiley & Sons, Inc. - 219 р.

Размещено на Allbest.ru