Дидактичний проект підготовки робітника за фахом

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Наш світ з початку свого існування докорінно змінився і постійно продовжує вдосконалюватися, набувати нового вигляду, разом із тим він вимагає від суспільства нових знань, умінь та навичок, тому суспільство постійно повинно вдосконалюватися, та надавати нових знань підростаючому поколінню. З розвитком технічного прогресу відбулася докорінна перебудова нашого суспільства, на основі принципово нових економічних, соціальних і політичних факторів ставить підвищенні вимоги до підготовки робочих кадрів, їх освітнього рівня та професійної майстерності. Вони мають здійснювати важливу функцію задоволення поточних і перспективних потреб виробництва у кваліфікованих робітників, що відповідають вимогам науково-технічного розвитку, володіти широким політехнічним кругозором, професійною майстерністю.

Об'єктом дослідження у даній курсовій роботі є процес підготовки кваліфікованих робітників за професією швачка.

Предмет дослідження курсової роботи - частина учбового процесу під час підготовки робітників за професією швачка.

Метою дослідження є дидактичний проект підготовки робітника за фахом Швачка четвертого розряду.

Завданням даної курсової роботи є:

1. Проведення аналізу умов здійснення професійної діяльності робітника за фахом «Швачка четвертого розряду».

2. Визначення програми професійної підготовки робітника за фахом «Швачка четвертого розряду».

3. Обґрунтування доцільності обраного змісту, обсягу і послідовності викладу навчального матеріалу за темою «Особливості обробки рукавів реглан в жіночих сукнях» дисципліни виробниче навчання.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ, ПРОБЛЕМ ТА НАПРЯМКІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ

1.1 Галузь економіки та напрямки модернізації технічних систем і виробничих технологій

До галузі легкої промисловості України належать двадцять підгалузей. Проте виробництво товарів не задовольняє потреб населення України. Перед легкою промисловістю України стоїть нелегка задача збільшити випуск товарів і обсяг послуг за рахунок поліпшення використання виробничих потужностей, зниження матеріаломісткості продукції, економічного витрачання всіх видів ресурсів, будівництва нових підприємств і їх філіалів у містах і селищах, які мають відповідні трудові ресурси.

Однією з галузей, на якій зупинимося докладніше в даній роботі, є одна з субіндустрій легкої промисловості - текстильна промисловість і виробництво одягу.

Легка промисловість є однією із найважливіших галузей виробництва непродовольчих товарів, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а промисловість - кордом, технічними тканинами та ін.

Товарів легкої промисловості надходить на внутрішній ринок менше, ніж їх виробляють в Україні, оскільки з метою подальшого завоювання ринків збуту і розширення обсягів виробництва експортної конкурентної продукції урядом дозволено збільшити експорт до 30% виробництва взуття, одягу, трикотажних виробів та ін.

Проте значні потенційні можливості галузі використовується недостатньо внаслідок значних недопоставок сировини за міждержавними угодами з країнами СНД, практично припинені імпортні поставки, які щороку становили 500 млн дол. США. Отримано лише 41,9 тис. т бавовни замість 77 тис. т. Поставляється в галузь менше, ніж потрібно, хімічних ниток і волокна, шубно-хутрової сировини, каучуків, синтетичних латексів, барвників та ін. Підриємства частково працюють на давальницькій сировині, щоб не простоювати, що призводить до збіднення українського ринку товарів. До того ж держави монополісти-постачальники основних видів сировини в Україну постійно підвищують ціни на них, внаслідок чого з початку 1993 р. до початку 1995 р. вартість продукції легкої промисловості зросла від 26 до 77 разів.

У розроблених проектах програм розвитку легкої промисловості України передбачено роширити сировинну базу та ліквідувати диспропорції в окремих підгалузях; розвиток машинобудування для легкої промисловості, а токож механізм відновлення кооперативних зв'язків з країнами СНД. Відновлюються посіви бавовнику на півдні України, де він вирощувався ще в ЗО-50-х роках. Заслуговує на увагу також пропозиція українського науково-дослідного інституту текстильної промисловості та інститутів України щодо вироблення технології виготовлення целюлози з біологічної маси та її переробки на штучні волокна і нитки. Є програми розвитку виробництва барвників і дубильних речовин.

У зв'язку із значними можливостями забезпечення промисловості України власним льоноволокном доцільно прискорити будівництво Самбірського льонокомбінату для випуску лляних тканин. Випущено першу продукцію для легкої промисловості на основі конверсії окремих підприємств воєнно-промислового комплексу. На різних стадіях підготовки та освоєння перебувають майже 20 видів устаткування для галузі.

У легкій промисловості найбільшою підгалуззю є текстильна, до якої належить первинна обробка текстильної сировини, потім бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, нетканих матеріалів, конопле-джутова, сітко-в'язальна, текстильно-галантерейна, трикотажна, валяно-повстяна підгалузі

В Україні відчувається дефіцит багатьох товарів народного споживання. Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін, спонукає продавати низькоякісну продукцію. Нині зростання дефіциту товарів поєднується з гострим дефіцитом державного бюджету. Потреба радикального реформування очевидна. Слід рішуче згортати економічно неефективні для суспільства види діяльності. Доцільно переорієнтувати підприємства на випуск продукції, що потрібна споживачеві, збільшити капітальні вкладення у виробництво нових, технічно складних товарів тривалого користування, формувати розвинену мережу обслуговування їх, що реально впливатиме на рівень життя населення України.

1.2 Необхідність удосконалення професійної підготовки кваліфікованих робітників, що обумовлена модернізацією технологічних систем

Протягом останніх років потенціал кваліфікованих робітників в Україні значно знизився у порівнянні з розвинутими країнами. Це зумовлено падінням престижу робітничих професій, неефективним інформуванням населення щодо попиту на професії, недостатньою участю суб'єктів господарювання у розв'язанні проблем професійної освіти і навчання. Як наслідок, суб'єктів господарювання не задовольняє якість підготовки робітничих кадрів, що пов'язано із застарілою матеріально-технічною базою, недосконалістю кваліфікаційних характеристик на професії та види робіт, державних стандартів професійно-технічної освіти, недостатнім рівнем підготовки педагогічних працівників.

Подальший розвиток професійно - технічної освіти України неможливий без досягнення європейського рівня освітніх стандартів з урахуванням національних особливостей, що обумовлює необхідність модернізації, розширення функцій професійно-технічної освіти, її трансформації в професійну освіту і навчання.

Назріла необхідність якісних змін у взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо питань функціонування і розвитку професійної освіти і навчання. Потребує реформування система управління професійною освітою і навчанням.

Нагальним є вирішення проблеми щодо підвищення ефективності діяльності професійно-технічних навчальних закладів, які не задовольняють реальних потреб ринку праці. У результаті значна частина державного бюджету використовується на навчання неконкурентних на ринку праці робітників і не сприяє їх продуктивній зайнятості.

Не сприяють оперативному і гнучкому реагуванню на попит у робітниках діючі умови і процедура ліцензування освітньої діяльності професійно-технічних навчальних закладів, підприємств, організацій і установ, що здійснюють підготовку робітничих кадрів на виробництві.

Назріла необхідність автономності професійно-технічних навчальних закладів, в першу чергу, їх економічної самостійності, ефективного залучення інвестицій у розвиток системи професійної освіти і навчання, введення стимулів як для суб'єктів господарювання, так і для педагогічних працівників.

Недосконалість законодавчих та інших нормативно-правових актів, якими регулюються питання сфери професійної освіти, неврахування ними змін, що відбуваються в економіці і суспільному житті країни, фінансування за залишковим принципом, є стримуючими факторами розв'язання наявних проблем та формування єдиної концептуально узгодженої та науково - обґрунтованої державної політики щодо розвитку системи професійної освіти і навчання впродовж життя.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУП ТРУДОВИХ ПРОЦЕСІВ

2.1 Відомі групи трудових процесів, їх характеристика та відбір

Трудовий процес -- це сукупність методів і засобів впливу на предмет праці за допомогою знарядь праці або впливів контрольованого (керованого) людиною знаряддя праці на предмет праці з метою випуску матеріального або нематеріального продукту, що здійснюються в певних природних або штучних умовах.

Трудові процеси розрізняються за такими основними ознаками: характером предмета та продукту праці, функціями працівників, ступенем участі людини у впливі на предмет праці (рівнем механізації), важкістю праці.

За характером предмета праці та продукту праці виділяють три види трудових процесів:

-речово-енергетичні, які характерні для робітників і в яких предметом та продуктом праці є речовина (сировина, матеріали, деталі, машини) або енергія (електрична, теплова, гідравлічна тощо);

-інформаційні, що притаманні службовцям і предметом та продуктом праці яких є інформація (економічна, конструкторська, технологічна і т. д.);

-віртуальні, що пов'язані з інформаційним обслуговуванням робітників та службовців за допомогою комп'ютерних систем та мереж.

За функціями, що виконуються, трудові процеси поділяються на:

-основні, які здійснюються робітниками основних цехів (виробництв) під час випуску продукції;

-допоміжні, які спрямовані на випуск продукції (надання послуг) для забезпечення нормальної роботи основних цехів (виробництв);

-обслуговуючі, притаманні робітникам, що створюють умови нормального функціонування устаткування та робочих місць в основних та допоміжних цехах (виробництвах).

За ступенем участі людини у впливах на предмет праці трудові процеси поділяються на: професійний кваліфікований трудовий фаховий

-ручні, під час яких робітники впливають на предмет праці без застосування додаткових джерел енергії або за допомогою ручного інструмента, який приводиться в рух додатковим джерелом енергії (електричної, пневматичної тощо);

-машинно-ручні, за яких технологічний вплив на предмет праці здійснюється за допомогою механізмів, машин (верстатів), але переміщення інструмента відносно предмета праці здійснюється робітником. Наприклад, робочі операції швачки за швацькою машинкою ;

-машинні, коли зміна форми, розмірів та інших характеристик предмета праці здійснюється машиною без фізичних зусиль робітника, функції якого полягають у встановленні та знятті предмета праці й управлінні роботою машини. Прикладом такого процесу є пошиття трикотажного переплетення на машині типу Djumberka;

-автоматизовані процеси характеризуються тим, що технологічний вплив на предмет праці, його установлення та зняття виконується без участі робітника. Залежно від ступеня автоматизації функції робітника полягають у контролі за роботою машини, усуненні відмов, налагодженні, зміні інструмента, забезпеченні необхідних запасів предметів праці та інструмента, складанні програми роботи машини.

2.2 Групи трудових процесів робітника, виходячи з аналізу професійної діяльності

Згідно з професійною діяльністю робітника - «швачка четвертого розряду», можна зробити висновок, що швачка це ручна праця, яка потребує знання всіх операцій з пошиву тому :

За характером предмета праці швачку можна віднести до речово-енергетичних видів трудових процесів.

За функціями, що виконуються до основних функцій.

За ступенем участі людини у впливах на предмет праці машинно-ручні трудові процеси.

Термін підготовки фахівця. 3-5 років

Навчальні дисципліни, що складають план підготовки кваліфікованого робітника, ціль їх вивчення із співвідношенням годин за кожною з них (у вигляді кругової діаграми).

Результати представлені у табл.1

Таблиця 1

Професія - 8263.2 "Швачка”

Рівень кваліфікації - 4 розряд

Загальний фонд навчального часу - 474 годин

Характеристика навчальних дисциплін

Дисципліна «Виробниче навчання» та Навчальна тема « Особливості обробки рукавів реглан в жіночих сукнях».

Відповідно до статті 29 Закону України "Про професійно-технічну освіту" підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов'язані надавати учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики.
Переліки підприємств, зобов'язаних надавати учням, слухачам робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання та виробничої практики, формуються професійно-технічними навчальними закладами з урахуванням пропозицій підприємств - замовників підготовки кваліфікованих робітників, роботодавців, місцевих органів виконавчої влади і затверджуються відповідними органами.

У переліках зазначаються назви підприємств та кількість робочих місць або навчально-виробничі ділянки, що мають виділятися кожним підприємством протягом певного періоду, назви і місцезнаходження професійно-технічних навчальних закладів та квоти робочих місць для учнів, слухачів цих навчальних закладів.

Учні, слухачі можуть самостійно з дозволу керівництва професійно-технічних навчальних закладів добирати для себе місця для проходження виробничого навчання та виробничої практики.

Усі робочі операції здійснюються за допомогою трудових дій. Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудовою дією -- це означає засвоїти спосіб поводження з тим інструментом (механізмом), за допомогою якого виконується певна дія. Розрізняють два ступені засвоєння: первинний і вищий. Первинний ступінь характеризується непевним і сповільненим виконанням дії з свідомим контролем кожного її елемента і називається вмінням.

Уміння в процесі навчання вдосконалюється, досягаючи свого найвищого ступеня, який дає змогу виконувати дію точно, швидко, легко і впевнено, з контролем не за процесом її виконання, а за наслідками.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНОГО РОБІТНИКА ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ШВАЧКА ЧЕТВЕРТОГО РОЗРЯДУ»

3.1 Характеристики навчальної теми представлені у таблиці 2

Характеристики навчальної теми «Особливості обробки рукавів реглан в жіночих сукнях»

Таблиця 2

Таблиця Інструкційно - технологічна карта виконання операції «обробка рукавів реглан в жіночих сукнях»

Форми навчання

Таблиця Методи навчання

Таблиця Засоби навчання

Таблиця Форми контролю

Таблиця Методи контролю

Таблиця Засоби контролю

4. СЦЕНАРІЙ УРОКУ НА ТЕМУ «ОСОБЛИВОСТІ ОБРОБКИ РУКАВА РЕГЛАН В ЖІНОЧИХ СУКНЯХ» ДИСЦИПЛІНИ ВИРОБНИЧЕ НАВЧАННЯ

Сценарій уроку з теми «Особливості обробки рукавів реглан в жіночих сукнях»

Таблиця Сценарій уроку з теми «Особливості обробки рукавів реглан в жіночих » дисципліни виробниче навчання.

Размещено на Allbest.ru